Поширення фейків російською пропагандою завжди мало чітко структурований характер і сам процес можна розділити на три категорії. З урахуванням даних факторів російською пропагандою використовуються певні, незмінні ланцюжки вкидання, за якими можна, наприклад, визначити яка саме силова структура здійснювала розповсюдження даного фейку.
Кілька днів тому російські ресурси сірого сегмента Інтернету -акаунти в соціальних мережах, блоги і новинні майданчики категорії “С” – почали швидко поширювати відео, нібито зроблене в Лівії і на якому записані переговори між бійцями Уряду національної згоди, офіційно визнаного на міжнародному рівні і в ООН. І ці переговори ведуться українською мовою!
Це відео поширювалося в мережі за класичною схемою російських фейків «середнього рівня важливості», починаючи зі сторінок у соцмережах і закінчуючи новинними стрічками категорії “В”. На сьогоднішній день відео не стало вкиданням федерального рівня, хоча… Скоріше за все, на дня про нього можуть заговорити Кисельов і Скабеева.
А все почалося з того, що кілька днів тому глава МВС ПНР Фатхі Башага заявив, що Лівійська національна армія фельдмаршала Халіфи Хафтара, якого підтримує Росія і на стороні якого воює ПВК “Вагнер”, застосувала в боях за Тріполі хімічну зброю, зокрема – нервовопаралітичний газ в районі Салахаддін, що на півдні Тріполі.
У застосуванні хімічної зброї російських найманців і режими, на боці яких вони воюють, звинувачують досить часто. Головним майданчиком застосування заборонених видів озброєнь донедавна залишалася Сирія. На цей день вчинені там злочини російським воєначальникам можуть мати значні наслідки в міжнародних судових інстанціях. Саме тому, чергову хвилю звинувачень потрібно було чимось відповідати на інформаційному фронті. Чим же ще можуть «відповісти» російські пропагандисти, як не «українським питанням»?
З цією метою у відкритий доступ через Telegram-канал РЬІБАРЬ було закинуто відео з записом переговорів нібито українських найманців ПНР. Це вкидання відразу підтримали інші акаунти в Telegram і лідери громадської думки на блог-платформах. Тобто, вкидання здійснювався за класичною схемою: від інфо-низів і до ЗМІ. На другому етапі, дані з вкидання підхопили «стрічки новин», зокрема «Федеральне агентство новин», яке вже взяло інтерв’ю про фейк у таких затятих пропагандистів як Володимир Соловйов і Олександр Коц.
Зрозуміло, що з цього вийшло, хоча саме відео не витримує елементарної критики.
По-перше – саме відео опублікував не просто якийсь незалежний або більш-менш незалежний розслідувальний канал, а «жучок», який поширює пропаганду в режимі нон-стоп. І його миттєво підтримали канали, що працюють в зв’язці по лінії МО РФ, від “Генерал майора” до Діани Михайлової в ЖЖ. А на завершення, оперативне поширення в ЗМІ почалося саме через афілійований силовою структурою ФСБ – ФАН, що не є дивним. Як-не-як, а ПВК “Вагнер” це філія ФСБ, а тому «прігожінська рать» має оперативно включитися в гру.
По-друге – на відео немає жодних чітких визначень місцевості, і взагалі відсутня яка-небудь інформація про те, що сам запис цих переговорів було зроблено в Лівії, і тим більше, що переговори ведуть українці. Розмова відбувається не чистою українською, а з вкрапленнями українських слів. З таким же успіхом цей текст могли проговорити і вихідці з Кубані.
Отже, що ми маємо? Маємо відео, на якому хтось, без певного місця розташування об’єктів, розмовляє на якомусь діалекті, який цілком може бути віднесений як до південно-українського, який міг бути записаний на передовій на Донбасі, так і до кубанського і донському регіонів РФ. При цьому пропагандистськими каналами і ЗМІ даний запис відразу кваліфікується як такий, що належить українським найманцям в Лівії. Якось для таких висновків, доказова база взагалі мінімальна, якщо не сказати більше – нульова.
Але найважливіше: це зліплене наспіх відео, було опубліковано відразу після того, як глава МЗС ПНС звинуватив російських найманців в застосуванні хімічної зброї. Тобто, вереском про “українських найманців” російські ЗМІ намагаються затерти у інформаційному просторі повідомлення про свої власні злочини в Лівії.
Це цілком стандартна методика, яку російські пропагандисти застосовують постійно.
Наприклад, коли в минулому році “Нова газета” опублікувала першу порцію свого розслідування про знущання найманців ПВК “Вагнер” над полоненим сирійцем, російські ЗМІ і ресурси «сірого сегмента» стали несамовито поширювати повідомлення про якісь злочини британського спецназу на Близькому Сході.
Коли факт поставок російської зброї, грошей і живої сили генералу Халіфі Хафтару і його терористичній ЛНА підтвердився на міжнародному рівні, то в Лівії хафтарівські бойовики розгорнули полювання на українську транспортну авіацію, що виконує рейси в інтересах “Червоного хреста”, а російські ЗМІ і псевдо-експерти спробували звинуватити нашу країну в контрабанді зброї. І знову фіаско.
Україну намагалися звинуватити в поставках зброї Башару Асаду, що вказує на повну відсутність навіть зачатків здорового глузду у авторів даного фейку.
А про перевалочні бази ІГІЛ в Україні вже й згадувати смішно. Та цю тему і досі продовжує підтримувати та фінансувати Росія, країна, яка є одним з основних постачальників бойовиків для цієї терористичної організації. От тільки тепер з ІГІЛ вирішили переорієнтуватися на Лівію…
Ці, та безліч інших фейків, без великих зусиль розвінчувалися і нівелювалися. Але, найголовніше, в їх розповсюдженні, від самих низів інформаційного цеху роспропаганди, до самих верхів, так це те, що беруть участь їх розкрутці практично одні і ті ж ресурси, за практично однією і тією ж незмінною схемою.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач