Старшого лейтенанта Нацгвардії України, учасника бойових дій Андрія Федоренка у військовій частині 3057, де він проходить службу, товариші по службі знають не тільки, як успішного спортсмена, чиї досягнення уславлюють підрозділ, але й як принципову людину. Він не пробачає образ і принижень, як ті, хто не хочуть псувати стосунки з командуванням, а завжди відстоює свою честь і гідність. Це – життєве кредо нацгвардійця.
7 грудня 2020 року доля вкотре випробувала на міцність характер учасника АТО/ООС. Того пам’ятного для офіцера дня до його квартири незаконно проникли троє працівників поліції.
«Близько пів на восьму ранку у двері моєї квартири постукали. Біля дверей стояли троє чоловіків, які пред’явили посвідчення працівників поліції і заявили, що мають увійти до мого помешкання, – розповів «НОВА» А. Федоренко. – Але причину, через яку їм кортіло потрапити до квартири не назвали. Я відповів, що в квартирі спить моя дівчина, і я сам вийду до них. Але спочатку одягнуся. Тоді один з «гостей» вставив ногу в двері, щоб я її не зачинів, а інші заштовхали мене всередину і увірвалися до кімнати. Найагресивніше поводився наймолодший…».
Далі події розгорталися геть неочікуване для молодого офіцера. За словами нацгвардійця, він попередив прибульців, що ті порушили його права і недоторканість житла, за що відповідатимуть. До того ж, полісмени навіть не пред’явили офіцеру жодного дозволу, який надавав би тим право силоміць вламуватися до квартири.
«Я почав висловлювати працівникам поліції , що вони діють незаконно, та порушують мої права, на що останні не реагували та увійшло до кімнати, де була моя дівчина, – ідеться у протоколі допиту А. Федоренка, як потерпілого. – Моя дівчина, не розуміючи, що коїться, теж почала висловлювати зауваження на незаконні дії, на які працівники поліції також не реагували. Я сказав Анастасії, щоб вона подзвонила «102» і викликала працівників поліції…».
Читайте також:
А тим часом «гості», як потім дізнався Андрій, були дільничними інспекторами, звинуватили його у… крадіжці. Причому, переказує перебіг подальших подій старший лейтенант, вони вказували на його речі і заявляли, що вони і є «награблене».
«Також мене запитували, де я був 4 грудня 2020 року, та де була цього дня моя дівчина, – обурюється офіцер. – Вимагали показати їм мобільний додаток «Приват 24». Відповідати я відмовився і нагадав, що правоохоронці відповідатимуть за протизаконні дії відносно мене та моєї дівчини…».
Хвилин через 15 після дзвінка до поліції, до квартири А. Федоренка прибув наряд патрульної поліції. Згодом – оперативна група Приморського відділу поліції.
«Поліцейські про щось спілкувалися між собою, після чого патрульні запитали: – чи буду я писати заяву на незаконні дії працівників Центрального відділу поліції? –розказує далі офіцер. – Я відповів, що обов’язково оскаржуватиму протиправні дії полісменів і їхнє свавілля. Почувши це ті, хто увірвалися до мого помешкання, почали телефонувати співробітникам… військової контррозвідки…».
Ситуація в квартирі офіцера, де скупчилися поліцейські, нагадувала вже сценарій крутого бойовика. Трохи згодом до квартири фронтовика приїхали ще і військові контррозвідники. І тільки вони пояснили спантеличеному офіцеру і його переляканій подрузі, що 4 грудня в місті сталося пограбування і поліція розслідує цю справу. А до квартири А. Федоренка правоохоронці нібито потрапили помилково. Мовляв, переплутали адресу…
Пробачати «гостям», які навіть не вибачилися, офіцер не став. Як і обіцяв фронтовик того ж дня написав заяву на ім’я начальника Приморського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, вимагаючи притягнення до відповідальності трьох поліцейських, котрі, на його думку, брутально порушили його права і недоторканість житла. Правда, говорить А. Федоренко, розслідують справу нібито мокре горить: в поліції взяли від нього пояснення і сказали чекати…
«Ситуація, в якій опинилися я і моя подруга, дуже показова для методів роботи нинішньої «оновленої» поліції, – констатує учасник бойових дій. – Схоже, що ніхто в нас не застрахований від того, що в твою квартиру «помилково», без законних підстав, не вломляться правоохоронці. А, насправді, це психологічний тиск, метою якого є залякування своєї «жертви» для того, щоб зламати її волю, принизити гідність і здатність до цивілізованих і законних стосунків…».
А. Федоренко отримав юридичну допомогу, найняв адвоката і сповнений рішучості пройти до кінця тернистий шлях у двобію з беззаконням і свавіллям, на який стали його кривдники – працівники поліції. І які не хочуть визнати своєї похибки і навіть вибачитися перед військовослужбовцем-фронтовиком. Для якого честь офіцера і власна гідність важать дуже багато…
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: