Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф і глава МЗС КНР Ван Ї в суботу, 27 березня 2021 року, в столиці Ірану місті Тегеран підписали угоду “Про політичне, стратегічне і економічне співробітництво” строком аж на 25 років!, – інформує DW.
МЗС Ірану відзначили, що угода “дуже ефективно посприяє поглибленню ірансько-китайських відносин”. Китай зі свого боку, розглядає договір з Іраном як частину стратегії під назвою One Belt, One Road (“Один пояс – один шлях”), яка має забезпечити реалізацію мегапроекту “Новий Шовковий шлях”.
Зближення Ірану і Китаю відбулося під час візиту голови КНР Сі Цзіньпіна в Тегеран в 2016 році. Тоді керівники обох країн домовилися розвивати спільну роботу в таких областях, як транспорт, експлуатація портів, енергетика, промисловість і сервіс. Духовний лідер Ісламської Республіки Алі Хаменеї назвав тоді співпрацю з Пекіном “правильним і розумним” кроком.
Читайте також:
В парламенті Ірану намір керівництва країни підписати договір з Китаєм були зустрінуті неоднозначно. Причиною для «занепокоєння» стала заява, зроблена в 2020 році колишнім президентом Ірану Махмудом Ахмадінежадом про те, що уряд вирішив вести переговори про укладення “нової угоди на 25 років з якоюсь іноземною державою”. Реагуючи на критику, Мохаммад Джавад Заріф, виступаючи в парламенті, запевнив депутатів, що у підготовлюваної угоди не буде ніяких секретних протоколів, а громадськість отримає повну інформацію про зміст документа після її укладання. Та, не зважаючи на дану обіцянку до сих пір про окремі деталі угоди про співпрацю між КНР і Іраном відомо дуже мало, вказує агентство AFP.
На сьогоднішній день КНР є найважливішим торговим партнером Ісламської Республіки Іран. До того, як в 2018 році США під керівництвом тодішнього президента країни Дональда Трампа в односторонньому порядку відмовилися від дотримання ядерної угоди з Іраном і ввели проти цієї держави санкції, Китай став найбільшим покупцем іранської нафти.
Крім «економічної складової» угода, скоріше за все має і політичну складову. Після розвалу СРСР у світі почала змінюватися «полярність», на місце «провідних країн» почали висуватися «нові гравці». На роль одного із впливових ключових кравців дедалі більше починає претендувати Китай.
Бажання Китаю «відновити історичну справедливість» та «бажання покарати винних за столітнє приниження», призвело до «поширення впливу» Китаю по Світу, де тільки є хоч невеличка можливість. Для поширення свого впливу Китай використовує будь-які механізми тиску: політичні, економічні, культурні, військові.
Читайте також:
Об’єднання Китаю та Ірану є закономірним явищем ще й тому, що обидві країни на даному етапі мають «спільне коло ворогів». Крім того, сьогодні міжнародні протиріччя найбільше загострилися саме в районі Східного Середземномор’я, Близького Сходу, Межиріччя, у Північній і Центральній Африці.
Те, що «міжнародні гравці» в Сирії рано чи пізно почнуть шукати «політико-економічні союзників» проти своїх «потенційних ворогів», було зрозуміло ще від самого початку конфлікту. Як бачимо, частина країн, до яких входить і Україна, гуртуються навколо США і НАТО. Тепер з іншого боку ми бачимо поступове оформлення «антиамериканського союзу».
Аслан Гамаєв, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: