У перспективі допустимо говорити, що рашисти можуть спробувати розпочати наступ з метою окупації всієї Харківської області та міста Харків, але не сьогодні. Нинішнього ресурсу їм просто не вистачить на окупацію Харківщини, не говорячи вже про штурм міста Харкова.
Крім того, на активні наступальні дії на Харківщині російські загарбники навряд чи підуть до остаточно завершення окупації Донецької області та захоплення міст Барвінкове, Слов’янськ, Краматорськ, Сіверськ, Бахмут.
Зараз російське військове командування намагається сформувати додаткові підрозділи для ведення бойових дій на території України, зокрема і на Харківському напрямку.
В 138-ій окремій мото-стрілецькій бригаді (омсбр) 6-ої Армії Західного Військового Округу завершується формування реактивного артилерійського дивізіону. Його комплектування здійснюється за рахунок розконсервації техніки, що знаходилася на зберіганні 216-ої бази зберігання та ремонту військової техніки, розташованої в Петрозаводську (Республіка Карелія, РФ).
Триває формування 3-го Армійського Корпусу (АК). В Ніжегородській області РФ через залізничну станцію “Красниє Ударнікі” в бік Бєлгорода прямують ешелони з БМП та МТЛБ. Рашисти вивезли особовий склад, військову техніку та боєкомплект з бази (В/Ч 34667) у селі Аллакурті під Мурманськом, що розташована за 60 км від російсько-фінського кордону. Практично всю 80 ОМСБР перекинули під н.п. Микільське (Білгородська обл., РФ).
Вже сформовано 10 резервних батальйонів (приблизна чисельність 5500 осіб), з яких 4 танкові та 6 мотострілецькі (мсб), які окупанти мають намір використати саме на Харківському плацдармі.
Весь цей рух обумовлений тим, що ресурсу 138-ої мсбр, яка героїчно імітує штурмові дії в районі то Верхнього Салтова, то Старого Салтова, просто не вистачає сил для прориву оборони ЗСУ.
Зважаючи на накопичення людських, технічних та матеріальних ресурсів, у подальшому вони можуть спробувати повернути ряд позицій, відбитих у них ЗСУ раніше.
А зараз російське командування на “Харківському плацдармі” більше переймається безпекою логістичної артерії Вовчанськ-Великий Бурлук-Куп’янськ-Ізюм. Вони не безпідставно побоюються, що контрнаступ ЗСУ у напрямку одного з цих н.п., як їх обстріл високоточною зброєю, поставить у дуже скрутне становище підрозділи, які вже другий місяць щодня героїчно захоплюють на Слов’янському напрямку н.п. Довгеньке.
Основне завдання, які російські окупанти ставлять перед собою зараз – створення буфера безпеки для цієї артерії, шляхом закріплення на північ, північний схід та схід від Харкова, а також, по можливості, розширення зони контролю.
Проблеми із системою управління та системою забезпечення передових підрозділів, логістика та нестача ресурсу для компенсації втрат можуть поставити жирну крапку на планах захоплення Харкова та Харківщини, і не тільки на цьому напрямку.
Володимир Приходько, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС
