Хто і за що відповідає в українській армії

  Сектор безпеки і оборони України має складну структуру і багато хто з наших громадян в ній плутається. Наприклад, хто відповідає за зарплати військових – головнокомандувач ЗСУ чи міністр оборони? А начальник ЗСУ і начальник Генштабу – це одна і та ж людина? Особливо все заплуталося, коли розбірки між головами МО і ЗСУ вже почала висвітлювати преса, а вони перекладали відповідальність одне на одного.  В нюансах розподілів обов’язків спробував розібратися Руслан Рудомський. Журналіст відділу «Війна» на сайті Depo.ua пояснює, з чого складається сектор безпеки і оборони України, з якою метою існують ті чи інші посади в ньому і хто за що відповідає.

 

Отже: хто і за що відповідає в українській армії?

 

Верховний головнокомандувач Збройних сил України.

 

  На вершині умовної “піраміди” знаходиться верховний головнокомандувач Збройних сил України – найвища посадова особа в українській армії і оборонному секторі загалом, якою, згідно з Конституцією, є президент України. У разі збройної агресії проти України саме президент приймає рішення щодо застосування Збройних сил з метою оборони держави від агресора. Також президент постійно очолює Раду національної безпеки та оборони України (РНБО), а під час агресії проти держави очолює Ставку верховного головнокомандувача Збройних сил України.

 

  З 20 травня 2019 року верховним головнокомандувачем ЗСУ є Володимир Зеленський.

 

Рада національної безпеки та оборони України

 

  Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при президентові України. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Рішення РНБО вводяться в дію указами президента України.

 

Основними функціями цього органу є:

  • Внесення пропозицій президенту України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.
  • Координація та контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час.
  • Координація та контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

 

  Головою Ради національної безпеки і оборони є президент України. Він також формує персональний склад РНБОУ, до якого за посадою входять: прем’єр-міністр, міністр оборони, голова СБУ, міністр внутрішніх справ, міністр закордонних справ, а також керівники інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). При цьому голова Верховної Ради може брати участь у засіданнях РНБО навіть не будучи її членом.

 

  Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності РНБО здійснює її апарат, який підпорядковується секретареві РНБО. Секретар забезпечує організацію роботи і виконання рішень РНБО, призначається та звільняється президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

 

З 31 травня 2019 року головою РНБО є Володимир Зеленський.

З 03 жовтня 2019 року секретарем РНБО є Олексій Данілов.

 

Воєнний кабінет при Раді національної безпеки і оборони України

 

  Воєнний кабінет при РНБО – це робочий орган, основним завданням якого є обговорення пропозицій щодо застосування сил і засобів структур сектору безпеки і оборони України для відбиття збройної агресії проти держави.

 

  До складу Воєнного кабінету за посадою входять: прем’єр-міністр, міністр внутрішніх справ, міністр закордонних справ, міністр оборони, голова СБУ, начальник генерального штабу ЗСУ, голова Державної прикордонної служби, командувач Національної гвардії, глава Офісу президента України, а також за згодою – голова Верховної Ради України.

 

  Очолює Воєнний кабінет при РНБО голова РНБО – верховний головнокомандувач ЗСУ – президент України. Секретарем Воєнного кабінету за посадою є секретар РНБО.

 

Ставка верховного головнокомандувача Збройних сил України

 

  Ставка верховного головнокомандувача Збройних сил України (СВГ) – це надзвичайний орган найвищого військового керівництва держави, який здійснює, в період реальної війни стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.

 

  СВГ може вносити зміни і уточнення до структури та організації Збройних сил, здійснювати планування кампаній і стратегічних операцій, ставити завдання угрупуванням військ, розпоряджатись наявними резервами тощо.

 

Станом на сьогодні Ставка не сформована, адже Україна офіційно не перебуває у стані війни. Робочим органом Ставки верховного головнокомандувача є Генеральний штаб Збройних сил України.

 

Генеральний штаб Збройних сил України

  Генеральний штаб Збройних сил України (Генштаб) – це головний військовий орган з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими законними військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

 

  Керівником Генштабу ЗСУ є начальник Генерального штабу Збройних сил України, якого з числа воєначальників призначає верховний головнокомандувач ЗСУ – президент України.

 

Начальник Генерального штабу Збройних сил України:

  • Здійснює оперативне керівництво Збройними силами.
  • Здійснює і контролює заходи щодо підтримання військ ЗСУ у постійній бойовій та мобілізаційній готовності.
  • Визначає систему управління Збройними силами та іншими військовими формуваннями і контролює її функціонування.
  • Визначає організацію, повноваження і порядок діяльності структурних підрозділів Генерального штабу.
  • Організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань оборони та подає їх в установленому порядку через міністра оборони України.
  • Присвоює в установленому порядку військові звання військовослужбовцям та вносить подання про присвоєння вищих військових звань.
  • Порушує в установленому порядку питання про відзначення державними нагородами та відзнаками Міноборони військовослужбовців, а також працівників ЗСУ у Генштабі.
  • Організовує взаємодію структурних підрозділів Генштабу з Міноборони тощо.
  •  

Генеральний штаб ЗСУ підпорядковується безпосередньо головнокомандувачу Збройних сил України.

 

З 28 липня 2021 року начальником Генерального штабу ЗСУ є генерал-майор Сергій Шаптала.

 

 

Головнокомандувач Збройних сил України

 

Головнокомандувач Збройних сил України – це найвища керівна посада у Збройних силах України. Він здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними силами України, контроль стану забезпечення армії військовою технікою, озброєнням та іншими ресурсами.

 

Згідно чинного законодавства, термін “безпосереднє військове керівництво” має чітке визначення – це діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.

 

Звітується головнокомандувач ЗСУ лише перед президентом і міністром оборони про досягнення військово-стратегічних цілей у сфері оборони.

 

З 28 липня 2021 року головнокомандувачем ЗСУ є генерал-лейтенант Валерій Залужний.

 

Міністерство оборони України

 

  Міністерство оборони України (Міноборони) – це центральний орган виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.

 

Основними завданнями Міноборони України є:

  • Участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони.
  • Участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України.
  • Забезпечення функціонування, бойової і мобілізаційної готовності, боєздатності та підготовки Збройних сил до виконання покладених на них функцій і завдань.
  • Проведення державної військової кадрової політики, заходів щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників Збройних сил.
  • Розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу.
  • Взаємодія з державними органами, громадськими організаціями і громадянами, міжнародне співробітництво.
  • Контроль за додержанням законодавства у Збройних силах, створення умов для демократичного цивільного контролю над Збройними силами.

 

  Простіше кажучи, Міністерство оборони організовує функціонування Збройних сил України шляхом фінансового, матеріального, продовольчого та іншого забезпечення.

 

  Очолює Міністерство оборони України міністр оборони, якого призначає Верховна Рада за поданням верховного головнокомандувача ЗСУ – президента України. З 2018 року міністром оборони України може бути лише цивільна особа (звільнені з лав ЗСУ колишні військовослужбовці також вважаються цивільними особами).

 

   З 04 березня 2020 року міністром оборони України є Андрій Таран.

 

Варто відзначити, що попри виписані в законодавстві повноваження та підзвітність всіх посадових осіб в секторі оборони і безпеки, час від часу між ними виникають конфлікти через перетягування ковдри повноважень і навпаки – перекладання відповідальності. Останній такий конфлікт тривав більше року між міністром оборони Андрієм Тараном і вже колишнім головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком. Вирішився цей конфлікт шляхом звільнення Хомчака. Хоча, подейкують, що дні Тарана в міністерському кріслі також добігають кінця.

 

Нагадуємо: