8На початку 2000-х років в Україні почалися роботи зі створення нового бронетранспортера, який повинен був перевершити всі аналогічні машини радянського періоду, що у значній кількості дісталися країнам колишнього СРСР. Роботу над новим БТР почали в Харківському конструкторському бюро машинобудування, що спеціалізується на розробці бронетанкової техніки. У 2000-і роки тут створили два нових варіанти БТР.
Перший варіант БТР-3 був більш простим проектом, який представляв собою подальшу модернізацію БТР-80. Другий варіант складніше і перспективніше – БТР-4 «Буцефал». Сімейство цих українських бронетранспортерів отримало розвиток і є базою для створення великої кількості моделей різної колісної бойової техніки. Це обумовлено новим підходом, зміною компоновки і застосуванням модульної конструкції, що дозволяє швидко і безболісно створювати машини під різні бойові завдання.
БТР-4 – це повнопривідна броньована плаваюча бойова машина з колісною формулою 8х8. «Буцефал» призначений для перевезення бійців мотострілкових підрозділів, а також надання їм безпосередньої вогневої підтримки в бойових умовах; також машина може використовуватися бійцями морської піхоти і підрозділами сил спеціального призначення. Наявність сучасного обладнання, в першу чергу тепловізійних приладів, дозволяє використовувати БТР-4 для вирішення бойових завдань як в денний, так і в нічний час. Можливе використання в різних кліматичних умовах при температурі повітря від -45 до +55 градусів; прохідність достатня для дій в умовах повного бездоріжжя.
Бойова маса машини істотно зросла в порівнянні з радянськими БТР-60/70/80, що мають слабке протикульове бронювання. У стандартному виконанні з протикульовою бронею, що забезпечує захист від 7,62-мм бронебійних куль, а також осколків 155-мм снарядів на дистанції 80 метрів, бойова маса БТР-4 становить 17 тонн, а з встановленим бойовим модулем 20 тонн.
Реалізовані харківськими конструкторами рішення дозволили забезпечити найбільш безпечний з усіх можливих спосіб висадки десанту. Бійці залишають БТР через двері в кормі корпусу або через люки в даху корпусу. Конструкція БТР-4 дозволяє без значних змін виробляти модифікації машини, які відрізняються набором встановленого озброєння (вже є 4 бойових модуля), а також рівнем захисту. Ці рішення дозволяють використовувати Буцефал в різних ролях: і як транспортний засіб для піхоти, і як засіб вогневої підтримки. Одночасно з цим конструктори відзначають, що великий корисний об’єм корпусу БТР забезпечує можливість установки всередині різного устаткування для створення техніки допоміжного призначення або машин забезпечення.
Уже зараз на базі БТР-4 створені: командно-штабна машина БТР-4КШ, командирська машина – БТР-4К, броньована ремонтно-евакуаційна машина (БРЕМ) – БРЕМ-4РМ, броньована медична машина БММ-4, бойова розвідувальна машина БРМ-4К. Також існують варіанти з важким озброєнням – установка 120-мм міномета.
Залежно від модифікації БТР-4 може прийняти на борт 7-9 піхотинців, екіпаж бронетранспортера складає 2-3 людини (командир машини, механік-водій, при наявності бойового модуля – стрілець-оператор озброєння). У бортах корпусу є бійниці з бронезаслінками для ведення вогню з особистої зброї.
Саме комфортність у використанні цього бронетранспортера у першу чергу відзначають українські військові. Водії, яким пощастило працювати з БТР-4 для себе відзначають наступні переваги цієї моделі:
“Вікна на водійських дверях у бойових умовах закриваються бронею. Точно так само закривається бронею лобове скло. Різниця дуже велика між 80-ою і цим БТР-ом, у першу чергу в комфортному розташуванні десанту. Машина комфортна, зручна і потужна.
Якщо по цього БТРу стріляти з стрілецької зброї, вона йому не страшна. А якщо встановити додатковий захист, то не страшні і ворожі РПГ.
Натомість наше озброєння дуже ефективне. Буцефал ми вже сикористовували в зоні ООС. Востаннє вражали вороже укріплення, яке обстрілювало наші позиції. Знищили його на відстані 1 кілометр 100 метрів”.
Найбільш сучасним варіантом бронетранспортера є БТР-4мВ, бойова маса якого в залежності від рівня захисту становить від 21,9 до 23,55 тонни. У стандартному виконанні броня витримує влучання 12,7-мм куль в лобову проекцію. Від інших варіантів дана модифікація відрізняється зміною форми корпусу. Істотно була перероблена лобова частина бронетранспортера, відсутнє бронескло і бічні двері механіка-водія і командира бронетранспортера, посадка яких здійснюється через люки. У 2017 році вперше була представлена версія БТР-4МВ1, яка отримала додаткову керамічну броню. Також на моделях БТР-4мВ ззаду з’явилася повноцінна кормова апарель для висадки десанту.
Для БТР-4 розроблено чотири основних бойових модуля. Йдеться про бойові модулі «Грім», «Шквал», БМ-7 «Парус» і БАУ-23-2. Найбільш простим є останній модуль, який представляє собою дві 23-мм автоматичних гармати 2А7М, що забезпечують максимальну скорострільність 850 пострілів в хвилину. Боєкомплект модуля 200 снарядів, додатково встановлюється 7,62-мм кулемет ПКТ з боєкомплектом 2000 пострілів.
Більш цікавими є модулі «Грім» і «Шквал», які отримали ПТРК для боротьби з основними бойовими танками противника. Основним озброєнням модуля «Грім» з винесеним озброєнням є 30-мм автоматична гармата ЗТМ-2 (аналог російської 2А42), 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 і спарений з гарматою 7,62-мм кулемет КТ-7,62. Також на модулі розташовані 4 ПТРК 9М113 «Конкурс» або «Бар’єр». Модуль «Шквал» також має 30-мм автоматичну гармату, спарену з 7,62-мм кулеметом, але мова йде вже про знаряддя ЗТМ-1 (аналог російської гармати 2А72, ставиться на БТР-82). Також можлива або установка 4 ПТРК «Бар’єр», або замість двох протитанкових ракет встановлюється 30-мм автоматичний гранатомет.
“Машина здатна виконувати стримуючі функції навіть проти танкових броньованих засобів. За рахунок автоматичної системи управління вогнем вона за допомогою калібра 30 міліметрів може достойно відповісти сучачсним засобам танкового озброєння російської армії. А ПТРК Стугна з великою долею імовірності дозволяє знищити танк у випадку, якщо БТР виявить його першим”, – розповідає Сергій, заступник командира роти з озброєння одного з підрозділів ООС, який має у розпорядженні кілька Буфецалів.
На даний час головна проблема цього бронетранспортера – це не завжди висока культура виробництва і хронічне недофінансування. Серійно виробляти такий БТР в товарних кількостях українська оборонна промисловість досі не в змозі. При цьому бронетранспортер, безумовно, затребуваний і українськими військовими, і іноземними замовниками. На міжнародному ринку він може вільно конкурувати з російською колісною бронетехнікою, в першу чергу завдяки своїй ціні і кращим характеристикам.
Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Раніше ми повідомляли, що Харківське КБ з машинобудування імені Морозова (ХКБМ) завершило виробництво бронетранспортерів БТР-4Е для ЗСУ