26 серпня 1382 року, після триденної облоги, хан Тохтамиш захопив Москву. За традицією того часу містечко було розграбоване і спалене. Знищивши більше половини населення міста та взявши кілька тисяч містян у полон Тохтамиш “примусив до миру” московського князя Дмитра Донського.
Двома роками раніше, в 1380 році, на Куликовому полі відбулась битва між московським князем Дмитром Донським, який мав “ярлик на княжєніє” від хана Орди та беклярбекм Мамаєм ( в інших джерелах його називають “темник”), який підняв проти хана заколот.
Московські історики завжди трактували “Куликовську битву” (1380 р.) як “першу перемогу руських (сьогодні – російських) вйськ над полчищами монголо-татар”. “Куликове поле”, на якому відбулась битва 1380 року, і про яке згадують у всіх шкільних підручниках з історії Росії-СРСР-Росії, вчені-історики потихеньку шукають і не можуть знайти і в наш час.
Але, “перша перемога” 1380 року виявилась, якась дуже “дивна”. Два наступні роки Дмитро Донський вирішив не платити своєчасно податки до казни Золотої Орди. Хан Тохтамиш, знищивши всіх “претендентів на посаду головного хана”, в 1382 році прийшов під стіни Москви.
Московський князь Дмитро, до якого вже потім приліпили титут “Донський”, під виглядом організації відсічі загарбникам героїчно втік із Москви і заховався деть у лісах чи на болотах під містечком, із чисто російською назвою, Кострома. Звідти через “посильних” він переконував Тохтамиша у своїй лояльності і відданості, пояснював, що “трохи завинив”, випросив собі “помилування” і просив не відбирати в нього “ярлик”. І Тохтамиш залишив його ординським чиновником (беклярбеком).
Похід на Москву 1382 року дав можливість хану Білої Орди (Ак-Орди) Тохтамишу остаточно утвердити свою владу на всій території Золотої Орди.
Про “СВО” хана Тохтамиша 1382 року з “примушення до миру” московитів, майже не згадується в сучасних російських підручниках з історії. Не люблять там згадувати і про “ярлик”, а термін “беклярбек”, часто заміняють словом “темник”. Але то вже інший період історії зі своїми особливостями та ньюансами.
Олександр Вікторович, “НОВА: новини втеранів”
Свято, яке 30 років намагаються забути – 16 липня 1990 року прийнято Декларацію про державний суверенітет України