Командувач військ тероборони ЗСУ Анатолій Баргилевич дав інтерв’ю «Defence Express» у якому приблизно окреслив своє бачення територіальної оборони. Його думка тим більш важлива, що саме він разом з першим заступником секретаря РНБО Михайлом Ковалем має готувати так званий «президентський» законопроект про територіальну оборону.
Як відомо, ця ініціатива стала своєрідною відповіддю президентської вертикалі на законопроект № 4504 від 16.12.2020 «Про територіальну оборону України», який був підготований народним депутатом Андрієм Шараськіним у співавторстві з нардепом Федором Веніславським та представниками громадських рухів сприяння теробороні. Публічним обличчям цього законопроекту та головним його ідеологом став творець Сил Спеціальних операцій генерал-майор Сергій Кривонос.
Публічна критика законопроекту №4504 з боку представника Офісу Президента Олексія Арестовича, а також неочікуване звільнення Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря РНБО через «нелояльність» наочно демонструє глибокий конфлікт між двома цими концепціями. І все це відбувається в умовах російської агресії. І враховуючи особливості сучасної війни ефективна тероборона просто необхідна Україні.
Читайте також:
Арестович проговорився про причину звільнення генерала Кривоноса з РНБО: «нелояльний до влади»
Бійці територіальної оборони здатні ефективно та оперативно реагувати на диверсії підрозділів супротивника, швидко долучатися до підтримки кадрових військових під час бойових дій на добре знайомій тероборонівцям місцевості. Окрім цього, як ми можемо бачити на прикладі сусідньої Польщі, бійці територіальних формувань здатні допомагати пожежникам – при пожежах, поліції та лікарям – під час пандемії коронавірусу і т. д.
Це і підкреслює пан Баргилевич. «Досвід 2014 року продемонстрував: там де ми взяли під контроль міста, там ми мали успіх. Тому ми передбачаємо, що територіальна оборона, виключно у рамках законодавства та спільно з іншими силовими відомствами, у випадку необхідності має взяти під контроль ключові об’єкти. Це упередить дестабілізацію обстановки й забезпечить ефективне розгортання бойових підрозділів ЗСУ для відсічі агресії» – заявив він.
Але от якою саме має бути тероборона – це питання великої дискусії. Почнемо спочатку – що являє собою проект «президентської вертикалі»? Насправді – невідомо. Президент України Володимир Зеленський обіцяв внести на розгляд Верховної Ради України свій законопроєкт про територіальну оборону до кінця грудня 2020 року. Але ніхто нічого так і не вніс. Саме про це говорить Сергій Кривонос у ексклюзивному інтерв’ю для «Нова:новини ветеранів», відзначаючи, що намагання ОП назвати його проект закону «альтернативним», не витримують жодної критики. «Наш закон вже зареєстровано… і тепер всі інші законопроекти будуть альтернативними» – заявляв військовий.
Читайте також:
Проте інтерв’ю Баргилевича дозволяє приблизно зрозуміти напрям у якому рухається ОП: уточнити дрібні деталі і оформити положення, які наразі регулюються указом президента від 2 вересня 2013 року № 471. Цей напрям Кривонос охарактеризував як «народне ополчення зразка 1941 року, коли на фронт поставляли «гарматне м’ясо».
Баргилевич відзначає, що «на цей час ми взагалі не розглядаємо ті «паперові» підрозділи територіальної оборони, які були створені у 2014-2015 роках. За планом ми мали отримати все необхідне, але у реальності цей процес відбувався за залишковим принципом. І фактично це був міф». Мова йде про бригади тероборони – по 6 батальйонів у кожній. Їх Баргилевич називає «організаційним ядром» майбутніх з’єднань.
Читайте також:
Генерал спецпризначенців ЗСУ Кривонос назвав внутрішніх ворогів України
Проте основна проблема «Баргилевичівських орг’ядер» у відсутності фінансування, яке з одного боку, достатнє для існування тисячної армії офіцерів, що опікуються теробороною, а з іншого – недостатні для комплексного створення самої тероборони. Фактично це і відзначає сам Баргилевич.
«Щодо фінансування, то для цього необхідно передбачити у кошторисі ЗСУ витрати за цим напрямом. Це дозволить отримати захищені бюджетні відрахування для підготовки та оснащення цієї компоненти обороноздатності. Окрім того, в ході адміністративної реформи країни випав цілий блок відповідальності місцевої влади за оборону, який потрібно відновити у вигляді чітких обов’язків та фінансування» – заявляє він.
Різниця між двома концепціями очевидна. Тут і питання підпорядкування ЗСУ (цього немає у Кривоноса), і питання зброї (де саме вона має зберігатися), і, насамкінець, контроль над самими тероборонівцями (в ОП заявляли про те, що ідея Кривоноса несе загрози сепаратизму). Проте предметно оцінити кожну з концепцій неможливо з причин, про які ми вже писали. «Президентський» законопроект – це два слова, кілька разів сказані представниками владної вертикалі і кількома військовими, які нібито працюють в цьому напрямі.
І, висловлюючи власну позицію щодо необхідності «командних пунктів» та «контроль тер оборони над ключовими об’єктами», Баргилевич забуває сказати головне: коли і хто висловить це лаконічною і сухою юридичною мовою в рамках конкретного законопроекту. Саме це відзначає і Сергій Кривонос на пропозицію журналіста «Нова: новини ветеранів» пояснити своє ставлення до позицію пана Баргилевича і профільні статті експертів: «Коментувати слова Баргилевича я не можу. Де це він сказав – у документі? Ви бачили цей документ? Які можуть бути тоді питання…». Насамкінець, Кривонос резюмує: «Як я можу коментувати те, чого не робиться?».
Тож лише тоді, коли щось «робитиметься», можна буде з певністю говорити про порівняння двох позицій.
Нагадаємо: