Вперше у Вінниці відбувся всеукраїнський турнір з адаптивного дзюдо для ветеранів та військових, який проводився в межах чемпіонату України з дзюдо серед дорослих. Участь у змаганні взяли 20 захисників з різних регіонів країни.
Про це повідомили у Вінницькій міській раді.
Як зазначив голова комітету по фізичній культурі і спорту Вінницької міської ради Сергій Краєвський, мета такого турніру – не лише популяризація адаптивного спорту, а й підтримка фізичної та психологічної реабілітації військових і ветеранів, створення для них простору єдності, взаємопідтримки та мотивації до нових досягнень. Подібні змагання допомагають відновлювати впевненість у власних силах, інтегруватися в активне суспільне життя та надихають інших долати труднощі.
«Кожен із учасників турніру – це приклад мужності та сили духу. Їхня боротьба на татамі – не лише про спорт, а й про відновлення, загартування та реабілітацію. Як показує практика, саме спорт є одним із найпотужніших шляхів до відновлення і нових звершень», – наголосив Сергій Краєвський.
Серед учасників змагань були ветерани, для яких спорт став не просто способом підтримати фізичну форму, а й частиною відновлення після бойових травм. Їхні історії – це приклади незламності та сили духу. Один із них – Андрій Суржко ветеран російсько-української війни. Під час одного зі штурмів він отримав важке поранення, через яке лікарям довелося ампутувати обидві ноги. Проте чоловік не зламався: після реабілітації та протезування знайшов нову мотивацію у спорті й обрав дзюдо.
«Я пішов у дзюдо, бо тут також є боротьба – передусім із самим собою. Ти працюєш, долаєш труднощі, досягаєш результатів. Так само, як вчишся володіти протезами і знову ставати частиною суспільства. Мотивує й те, що на татамі ми всі рівні: я можу спарингуватися і з хлопцями без травм, і з такими, як я – без кінцівок. Це дає відчуття, що ти знову на рівних у житті», – каже Андрій.
Не менш вражаючою є історія Богдана Копчатова. З 2018 року він боронив Україну на передовій. У 2022-му потрапив у вогневу засідку та отримав дев’ять кульових поранень. Важке лікування і тривала реабілітація не зупинили його – Богдан знову повернувся у спорт і нині випробовує себе на татамі.
«Я був спортсменом ще до поранень та інвалідності. І зараз участь у турнірі для мене – це азарт, виклик і цікавість. Особливо, коли виходжу боротися з людиною без травм – адже можу довести, що людина з інвалідністю нічим не поступається. Ми маємо ті ж можливості, ту ж силу духу», – наголосив ветеран.
Підтримати та надихнути ветеранів через спорт допомагають і тренери. Вони наголошують: участь у змаганнях – це не лише про медалі, а й про відновлення впевненості у власних силах.
«Це дуже гарний показник, адже часто хлопці соромляться чи вагаються робити перші кроки. А тут вони бачать приклад – що не треба втрачати надії, можна розвиватися далі, займатися спортом і перемагати себе. Ми ж зі свого боку створюємо всі необхідні умови, щоб їм було зручно тренуватися і досягати результатів», – підкреслив керівник федерації дзюдо у Вінницькій області Ярослав Калетюк.
Зазначимо, що змагання відбулись в межах реалізації проєкту з розвитку адаптивного спорту «Сила титанів».
