У порівнянні з 2020 роком ветерани сьогодні повідомляють про гірший стан ментального здоров’я та більші труднощі з адаптацією до цивільного життя: у 2020 році 62% оцінювали своє ментальне здоров’я як хороше, нині — лише 37%, у 2020 році 56% ветеранів повідомляли, що їм складно повертатися до цивільного життя, а у 2025 році таких 65%. Такі результати дослідження, яке провів IREX in Ukraine у межах Програма реінтеграції ветеранів IREX спільно з Info Sapiens, щоб краще зрозуміти виклики, досвід та потреби захисників і захисниць після 2022 року.

Його результати були презентовані представникам громадських організацій, Мінветеранів, ЦОВВ та іншим стейкхолдерам ветеранської спільноти.

У IREX in Ukraine поділилися ключовими думками й цифрами.

При цьому, як розповіла розповіла Яна Войтовська, керівниця Програми реінтеграції ветеранів, 63% ветеранів і 69% військовослужбовців ніколи не зверталися по психологічну допомогу. Проте запит на такі послуги серед ветеранів формується, а з віком навіть зростає. Найбільш відкриті до психологічної допомоги ветерани з інвалідністю: 38% хотіли б отримати безплатну психологічну підтримку.

“Досвід повернення до цивільного життя більшість ветеранів та ветеранок вважають складним. Але головним чинником, який сприяє поверненню, є саме возз’єднання з родиною. Таку думку висловили 55% ветеранів і 49% військовослужбовців”, — наголосив Kostiantyn Tatarkin, ветеран, радник з питань ветеранів IREX.

Згідно з результатами дослідження, близько 30% ветеранів не знають про свої права на доступні їм послуги з працевлаштування, відкриття бізнесу, матеріальної підтримки та соціальних гарантій. Ті, хто скористався такими послугами, загалом задоволені їхньою якістю. Головним бар’єром залишається надмірна бюрократія.

А майже половина ветеранів не стикаються з серйозними труднощами при працевлаштуванні. Однак серед тих, хто таки мав труднощі, понад третина зіштовхувались з нестачею навичок (28%) або досвіду (26%), фізичними обмеженнями у зв’язку з пораненнями (30%) та упередженим ставленням роботодавців (29%).

Ще один важливий фактор, який вказує на важливості участі родини та близьких задля успішної реінтеграції: переважна більшість ветеранів знаходять роботу через особисті контакти, а не через конкурсний відбір або служби зайнятості: 36% — через родичів, 46% — через знайомих, зокрема з військової служби.

Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням, а також доступна інфографіка.

Співак, композитор, переможець популярних телепроєктів “Шанс” і “Голос країни” Павло Табаков створив музику на вірш відомої української поетки Мар’яни Савки. Поезію “Вона не знає молитви” вона написала ще в часи АТО, у 2015-му. Згодом вірш увійшов до поетичної збірки Савки “Оптика Бога”.

“Ці слова миттєво вразили мене, зачепили найпотаємніші струни душі, – розповідає Павло Табаков. – “Вона не знає молитви, / Просто ворушить губами. / І сіється сніг чи порох / На вії, мокрі від сліз. / Просто їй хочеться жити / Поміж людьми й голубами, / Коли на екрані титри / І світ іде під укіс”… – ці рядки настільки пройняли, що, сівши за рояль, я одразу почув музику. Мелодія, попри драматичний розвиток, сповнена оптимізму, надій і віри у щасливий фінал”. 

Героями кліпу “Вона не знає молитви”, який відзняв Сергій Князєв, стала реальна пара – Роксоляна та Олександр. Вона – львів’янка, професійна танцівниця. Він – з Кропивницького, військовослужбовець. У 2023-му на Донбасі Сашко отримав важке поранення. Далі були складне лікування, протезування, реабілітація. Перебуваючи на відновленні у Львові, при реабілітаційному центрі Next Step Ukraine від Фонду Revived Soldiers Ukraine, воїн вирішив піти на уроки танців. Так і зустрів кохання свого життя – Роксоляну. 

Відтоді пара нерозлучна, хоча й живуть на два міста, адже Олександр повернувся до військової служби у рідному Кропивницькому. Нещодавно освідчився коханій. Весілля панують наступного року. Можливо, першим весільним танцем закоханих тепер стане пісня Павла Табакова “Вона не знає молитви”. Принаймні, у відео Роксоляна та Олександр не просто станцювали, а ще раз прожили перед камерами свою вражаючу історію кохання.

Кваліфікаційний центр громадської організації «Простір Можливостей» повідомив про відновлення навчання фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Як йдеться у дописі, наразі у планах організаторів тренінгової програми до кінця року навчити майже 200 фахівців.

«Списки учасників формують Мінветеранів за поданням ОДА. Відповідні листи розіслані», — наголосили у громадській організації «Простір Можливостей».

Так, навчання можуть потрапити ті кандидати,щодо яких громади та комунальні установи офіційно звернулися до ОДА із відповідними пропозиціями.

Як йдеться у дописі, курс триватиме 6 днів офлайн, а потім програму доповнятьонлайн-заходи. Загалом тренінгова програма налічує 150 академічних годин.

За результатами навчання, Кваліфікаційним центром «Простір можливостей» буде підтверджена кваліфікація фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб та виданий відповідний сертифікат.

Проєкт реалізується ГО «Простір Можливостей» у партнерстві з GIZ Ukraine: Resilient Society та Мінветеранів.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення, згідно з яким роботодавці, які працевлаштовують ветеранів на термін не менше року, отримуватимуть компенсацію у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати протягом шести місяців.

Про це повідомила пані прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Посилення підтримки ветеранів. Ветерани отримуватимуть вищу зарплату — до 16 000 грн — під час участі у суспільно корисних роботах. Роботодавці, які беруть ветеранів на роботу щонайменше на рік, отримуватимуть 100% компенсації зарплати протягом шести місяців (але не більше 1,5 мінімальної зарплати)”, — повідомила Свириденко на своєму Telegram-каналі після засідання уряду.

Крім того, зазначила прем’єрка, фахівці з супроводу ветеранів отримають право подавати заяви на отримання статусу безробітного від імені ветерана (за його згодою) та надаватимуть допомогу у поданні документів на гранти, навчання і ваучери.

“Це створює реальні можливості для соціальної адаптації та економічної незалежності захисників”, — додала Юлія Свириденко.

1 листопада у столиці пройде перший ветеранський форум «Ветерани. Бізнес. Економіка» — подія, що об’єднає партнерів, роботодавців, ветеранів і ветеранок, які розвивають українську економіку та створюють зміни разом.

Про це повідомили у Мінветеранів.

Форум стане майданчиком для живого діалогу між державою, бізнесом і ветеранською спільнотою. Учасники говоритимуть про перші результати співпраці, історії успіху, а також про кращі практики ветеранського підприємництва та працевлаштування.

Дата проведення обрана невипадково — саме 1 листопада 2024 року були представлені Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок, ініціатива, створена Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub, у партнерстві з Forbes Ukraine та за підтримки Міністерства у справах ветеранів України.

Під час форуму обговорюватимуть:

• результати першого року спільноти підписантів Принципів;
• ефективні моделі ветеранського підприємництва, працевлаштування та корпоративної соціальної відповідальності;
• механізми державної підтримки ветеранських бізнесів;
• роль бізнесу у відновленні країни через створення можливостей для Захисників і Захисниць.

Серед спікерів — керівники великих компаній, ветерани та ветеранки, які започаткували власні успішні бізнеси, народні депутати, а також представники міністерств і відомств.

У програмі форуму:

• панельні дискусії про можливості для ветеранського бізнесу, працевлаштування та державну політику;
• public talk «Успішне працевлаштування» — реальні історії адаптації ветеранів у цивільному житті;
• презентація дослідження «Покращення кар’єрних шляхів та адаптація українських ветеранів до цивільного працевлаштування»;
• networking-зона для знайомств і партнерств між ветеранами-підприємцями.

Захід відбудеться 1 листопада 2025 року в Києві. Адресу проведення повідомлять учасникам, які пройдуть попередню реєстрацію. Реєстрація відкрита до 18:00 31 жовтня за посиланням.

Ярмарок вакансій “Нові можливості після служби” з елементами воркшопу відбудеться у Кропивницькому 7 листопада. До участі запрошуються ветерани, ветеранки та члени їхніх родин, які шукають роботу, хочуть навчатися, відкрити власну справу або дізнатися про державні програми підтримки.

Також планується проведення панельних дискусій з питань ветеранського підприємництва, навчання та інших можливостей для ветеранів, а також неформальне спілкування з учасниками ярмарку.

Реєстрація на захід триватиме до 4 листопада.

Форма реєстрації для ветеранів: https://ee.kobo.iom.int/x/lMMO1Vfp

Форма реєстрації для роботодавців: https://ee.kobo.iom.int/x/Tz63gmrg

Ярмарок організовує Міжнародна організація з міграції (МОМ) в Україні за підтримки ЄС, у співпраці з Міністерством у справах ветеранів, Кіровоградською ОВА, Кропивницькою міською радою та обласним центром зайнятості.

Терапевтичний сад на ВДНГ у Києві став першим в Україні простором, створеним для психологічної та фізичної реабілітації військових. Проєкт поєднує природну терапію з сучасним урбаністичним підходом, допомагаючи ветеранам відновити сили та повернутися до повноцінного життя.

Про це в ефірі «Армія FM» розповіла Вікторія Тітова, директорка урбан-бюро Big City Lab.

Що таке урбан-бюро і чим воно займається

«Усі знають, хто такі архітектори, — вони проєктують будівлі. А ми, урбаністи, працюємо ширше. Ми плануємо міста, створюємо громадські простори й формуємо середовище, яке впливає на якість життя людей», — пояснила Вікторія Тітова.

Команда Big City Lab реалізує не лише терапевтичний сад, а й інші міські проєкти.

«Ми дуже пишаємося Urban Park, який у 2021 році відкрився на ВДНГ. Там багато спортивних майданчиків, проходять забіги, фестивалі вуличної культури й інші події, що об’єднують людей», — додала вона.

---

Як виникла ідея терапевтичних садів

«Ідея терапевтичних садів має понад сто років історії. Вона з’явилася після Першої світової війни у Скандинавії, де шукали способи допомогти людям, які пережили травми. Згодом ця концепція розвинулася у США — там понад 600 таких садів працюють при госпіталях», — розповіла директорка Big City Lab.

За її словами, сади стали невіддільною частиною програм відновлення:

«Це місця, де людина може не просто лікуватися, а й повернутися до життя, спілкування й внутрішнього спокою».

---

Як створювали терапевтичний сад на ВДНГ

Робота над київським терапевтичним садом тривала понад рік.

«Якщо говорити про сам процес будівництва — це три місяці. Але перед цим ми рік вивчали ідею, консультувалися з ерготерапевтами, психотерапевтами, біологами, ландшафтними архітекторами, військовими й їхніми родинами. Ми проводили фокус-групи, опитування, тестували різні формати», — пояснила Тітова.

Після досліджень команда три місяці розробляла проєкт і ще три — реалізовувала його на території ВДНГ.

---

Які зони передбачені у саду

Простір терапевтичного саду поділений на кілька функціональних зон, кожна з яких виконує свою роль у процесі реабілітації:

Садотерапія — ділянка для роботи з рослинами, що допомагає відновити дрібну моторику й повернути відчуття контролю над власним життям.

Зона спорту — із різними покриттями для відновлення рухових функцій, стрільбою з лука та грою в петанк.

Зона тілесних практик — для йоги, саундхілінгу та релаксаційних занять, що не потребують спеціального обладнання.

«Коло тепла» — місце для розмов біля вогнища, оточене зеленими кущами, де можна проводити приватні бесіди з терапевтом або друзями.

---

Сила терапії через природу

«Коли людина пережила важку травму, часто здається, що вона втратила контроль над своїм життям. А коли ти садиш зернятко, поливаєш його, бачиш, як воно проростає, — це повертає віру у власні сили», — наголосила Вікторія Тітова.

За її словами, саме робота з природою допомагає ветеранам відчути стабільність і спокій, необхідні для психологічного відновлення.

---

Довідково

• Проєкт реалізовано Big City Lab спільно з партнерами ВДНГ.
• Сад створено на основі принципів терапевтичного ландшафтного дизайну.
• Простір відкритий для ветеранів, їхніх родин і всіх охочих долучитися до занять з реабілітації.

У столиці стартував соціальний проєкт, що має на меті покращити доступ до якісної медичної реабілітації для військових і цивільних пацієнтів. Команда Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Подільського району ініціювала створення кабінету медичної реабілітації. де надаватимуть послуги для дітей з інвалідністю, людей після травм і поранень, пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, а також для ветеранів, які повернулися з фронту.

Про це повідомляє РБК-Україна.

За даними Центру, у Подільському районі проживає понад 7 тисяч ветеранів, багато з яких досі не мають доступу до повноцінної медичної допомоги. Загалом заклад обслуговує близько 130 тисяч пацієнтів, тож потреба у якісних реабілітаційних послугах є надзвичайно високою.

Ініціатива реалізується через платформу соціального краудфандингу «Соціальна країна». Особливість цього механізму полягає в тому, що саме громада визначає актуальність проєкту шляхом голосування. Після підтримки ініціативи з’являється можливість отримати грантове фінансування.

«Ми прагнемо створити сучасний простір для реабілітації, який відповідатиме реальним потребам людей. І робимо це разом із громадою, адже саме мешканці нашого району найкраще розуміють, що їм потрібно», — зазначили у Центрі.

Проєкт передбачає ремонт приміщення, облаштування безбар’єрного доступу, закупівлю обладнання для фізичної та медичної реабілітації, а також створення комфортного простору для пацієнтів. Усі послуги в новому кабінеті будуть безоплатними для відвідувачів поліклініки.

Медики підкреслюють, що головна мета ініціативи — не лише фізичне відновлення, а й повернення пацієнтів до активного життя, роботи та навчання.

Щоб підтримати ініціативу, жителі Києва можуть проголосувати за проєкт “Кабінет медичної реабілітації у Центрі первинної медико-санітарної допомоги №2 Подільського району Києва” на платформі “Соціальна країна”.

Результати голосування визначать, чи отримає медичний центр грантову підтримку для реалізації цього соціально важливого проекту.