У Дніпрі відбувся круглий стіл, присвячений захисту прав ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин. До обговорення долучилися судді, представники державних органів, адвокати, ветерани та військові. Ветерани, які долучилися до дискусії, розповіли про труднощі, з якими стикаються під час оформлення виплат, взаємодії з державними установами та захисту своїх прав у судах.
Головною темою зустрічі стали проблеми, з якими ветерани стикаються після служби, зазначають у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Йшлося про соціальні виплати, пенсійне забезпечення, виконання судових рішень та доступ до правосуддя під час воєнного стану.
Учасники наголосили, що ветерани повинні отримувати не лише формальне право на захист, а й реальну можливість швидко вирішувати свої питання через державні органи та суди.
Окрему увагу приділили грошовому забезпеченню військовослужбовців. Під час зустрічі обговорили нарахування додаткових виплат, особливості розгляду справ у судах та виконання судових рішень. Ще однією важливою темою стали пенсії ветеранів і військових пенсіонерів. Учасники говорили про перерахунок пенсій, виплату заборгованостей та проблеми, які виникають під час отримання належних коштів.
Також обговорили доступність судової системи для ветеранів і ветеранок, зокрема для людей, які отримали інвалідність внаслідок війни. Йшлося про необхідність створення безбар’єрного середовища та забезпечення якісної правової допомоги.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що для ефективного захисту прав ветеранів необхідна тісна співпраця між судами, державними органами та правничою спільнотою. Мета повинная бути спільною для всіх, а саме — щоб кожен захисник України міг швидко та без зайвих перепон отримати належні йому права та гарантії.
Українська авіакомпанія SkyUp оголосила про запуск програми «Крила вдячності» для військовослужбовців і ветеранів. У межах ініціативи учасники бойових дій отримають можливість купувати авіаквитки за спеціальною ціною — 1 євро плюс аеропортовий збір.
Про запуск програми повідомили у пресслужбі авіакомпанії.
Спеціальний тариф доступний пасажирам, які мають посвідчення учасника бойових дій. Для кожного регулярного рейсу компанія виділятиме до чотирьох квитків за пільговою вартістю. Крім спеціальної ціни на переліт, учасникам програми обіцяють пріоритетне обслуговування та додаткову підтримку через контакт-центр.
Також передбачена можливість безкоштовно змінити дату польоту. Це стосується випадків, коли у військового чи ветерана змінюється дата відпустки або виникають медичні обставини. Для цього необхідно надати відповідні офіційні документи.
Щоб скористатися пропозицією, необхідно:
звернутися до SkyUp через соціальні мережі або контакт-центр;
надіслати фото посвідчення учасника бойових дій;
відправити документи на електронну адресу support@skyup.aero;
дочекатися підтвердження про наявність вільних місць на обраний рейс.
У компанії зазначають, що програма створена як знак вдячності українським захисникам і захисницям, які боронили незалежність та територіальну цілісність країни. Нова ініціатива має зробити подорожі більш доступними для ветеранів та військових, які користуються регулярними авіарейсами.
В Україні стартує нова програма підтримки ветеранів і ветеранок, які повністю або частково втратили зір внаслідок війни. Відповідний порядок реалізації спільного проєкту Українського Червоного Хреста та Міністерства у справах ветеранів України затвердив Кабінет Міністрів. Програма спрямована на допомогу захисникам і захисницям, які отримали травми під час оборони незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
У межах ініціативи 345 ветеранів та ветеранок зможуть отримати одноразову грошову допомогу у розмірі до 95 тис. грн. Кошти передбачені для придбання спеціальних адаптаційних пристроїв і облаштування житлового простору відповідно до індивідуальних потреб.
Перед розробкою програми Український Червоний Хрест провів консультації та опитування серед ветеранів і ветеранок із порушеннями зору. Це дозволило визначити, які саме засоби та рішення найбільше потрібні людям для самостійного та безпечного життя.
На основі отриманих результатів було сформовано перелік із 26 категорій адаптаційних гаджетів і побутових рішень. Саме вони увійшли до програми та були затверджені урядом.
Програма розпочне роботу з 1 липня 2026 року. Її учасники зможуть самостійно обирати необхідні засоби для адаптації, які допоможуть їм почуватися більш незалежними у повсякденному житті, підвищити рівень безпеки та комфортніше пристосуватися до нових умов.
Важливо, що виплата надаватиметься незалежно від отримання інших видів державної чи міжнародної допомоги.
Питання пільгового розмитнення автомобілів для військових та ветеранів уже не перший рік залишається однією з найбільш обговорюваних тем у ветеранському середовищі. Для багатьох захисників автомобіль став не просто засобом пересування, а необхідним інструментом служби, роботи та повернення до мирного життя.
Однак цього разу мова йде не лише про чергову дискусію навколо законодавчих змін. На Хмельниччині ветерани, учасники бойових дій та представники громадських організацій об’єдналися в ініціативну групу, щоб запропонувати власне бачення вирішення проблеми.
Напрацьовані пропозиції вже підтримала Постійна комісія з питань реалізації Національної стратегії ветеранської політики Хмельницької обласної ради, а відповідні звернення спрямовані до Верховної Ради України та автора законопроєктів №15194 і №15195, народного депутата Мар’яна Заблоцького.
Ця історія стала прикладом того, як ветеранська спільнота не лише озвучує проблеми, а й пропонує конкретні механізми їх вирішення.
Ветерани як автори змін
Одним із представників ініціативної групи став заступник голови ГО «Меджибізька спілка учасників бойових дій» Михайло Костик. На його переконання, ветерани мають бути не лише учасниками обговорень, а й безпосередніми авторами змін.
«Це дуже важливо. Ми, ветерани-учасники бойових дій, гордимось тим, що захищали та захищаємо свій народ, тому не збираємось ходити з простягнутою рукою і благати про певні дивіденди. Ми беремо ініціативу в свої руки. Серед ветеранів-учасників бойових дій є розумні юристи та спеціалісти інших галузей, тому ми знаємо як доповнити змістом той чи інший закон. Саме цим весь час займалась та займається ініціативна група ветеранів стосовно пільгового розмитнення авто для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини».
За словами Костика, ветеранська спільнота не обмежилася публічними заявами. Було підготовлено конкретні пропозиції до законодавчих ініціатив, які можуть стати основою для реального механізму пільгового ввезення автомобілів.
«Користуючись нагодою, хочемо звернутись до Мінветеранів, долучайтесь до впровадження пільгового розмитнення, ваше завдання підтримати ветеранів, процес йде. Прийшов час Міністру у справах ветеранів виступити з трибуни Верховної Ради, закликати народних депутатів підтримати пільгове розмитнення для військових, ветеранів-учасників бойових та осіб з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини».
Саме ці напрацювання ветерани передали до профільної комісії обласної ради. Після їх розгляду пропозиції були оформлені у вигляді офіційного висновку та спрямовані до Верховної Ради України.
Коли ветеранів чують
Першою на звернення ветеранів відреагувала Постійна комісія з питань реалізації Національної стратегії ветеранської політики Хмельницької обласної ради. Заступник голови комісії, ветеран та учасник бойових дій Олександр Розізнаний розповідає, що сама комісія була створена понад рік тому саме за ініціативи ветеранів та військовослужбовців. За цей час вдалося вибудувати модель роботи, у центрі якої перебуває ветеранська спільнота.
«Ще раз хочу наголосити: у нас робота організована таким чином, що порядок денний, нагальні питання та питання не лише потреб ветеранів, а й створення соціальних ліфтів для ветеранів формують самі ветерани. Сьогодні наша діяльність пов’язана не тільки з тим, щоб ветеран був об’єктом соціальної чи ветеранської політики. Для нас ветеран – це насамперед суб’єкт формування цієї політики».
За словами Олександра Розізнаного, питання ввезення автомобілів для військових та ветеранів піднімалося під час ветеранських слухань у громадах області досить часто.
«Тому питання нульового розмитнення автомобілів і ввезення автомобілів для військовослужбовців та ветеранів звучало неодноразово й практично в кожній громаді. Разом із тим ми почали співпрацювати з ветеранськими організаціями інших регіонів. Саме цей етап співпраці став ключовим для того, щоб детально опрацювати дане питання на основі матеріалів, які нам надали наші колеги з Харківської області, ветеранські організації з Києва та інших регіонів». Саме така співпраця дозволила сформувати пропозиції, які згодом були підтримані комісією.
Від регіонів до парламенту
Результатом роботи став Висновок комісії, у якому підтримано пропозиції ветеранської спільноти щодо вдосконалення законопроєктів №15194 та №15195. Після цього відповідні звернення були направлені до профільних комітетів Верховної Ради України, народних депутатів та автору законодавчих ініціатив Мар’яну Заблоцькому.
У ветеранській спільноті такий результат називають важливим кроком вперед.
«Нам сподобалась реакція комісії, оскільки 20 травня було проведене засідання постійної комісії, на якій також взяв участь наш заступник від ГО «Меджибізька спілка учасників бойових дій». Комісія зробила відповідні звернення до профільних комітетів Верховної Ради України та народних депутатів України. Власне комісія виконала всі свої зобов’язання, далі справа за народними депутатами України та профільними комітетами при ВРУ», – говорить Михайло Костик.
Фактично вперше напрацювання ветеранської ініціативної групи отримали офіційну підтримку на рівні обласної ради та були передані для подальшого розгляду на державному рівні.
Зокрема, ветеранська спільнота Хмельниччини запропонувала поширити право на пільгове ввезення автомобілів не лише на діючих військовослужбовців, а й на ветеранів війни, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Законодавчий крок уперед
Коментуючи ситуацію, народний депутат Мар’ян Заблоцький наголосив, що ця тема давно потребує законодавчого врегулювання.
«Проблема в тому, що реальне життя та чинне законодавство почали існувати окремо одне від одного. На практиці військовий купує автомобіль власним коштом, волонтери допомагають його знайти та доставити, благодійна організація використовується як механізм ввезення, а сам автомобіль їде на фронт. Але юридично вся ця конструкція залишається вразливою через відсутність окремого законного механізму».
За словами депутата, саме тому були зареєстровані законопроєкти №15194 та №15195.
«Після реєстрації законопроєктів до мене звернулась велика кількість ветеранів, військовослужбовців, волонтерів та ветеранських об’єднань із проханням розширити їхню дію. Вважаю такі пропозиції обґрунтованими та такими, що потребують фахового обговорення».
Аргументи на користь змін
Попри підтримку ветеранської спільноти, під час обговорення подібних ініціатив у владних колах нерідко звучать застереження щодо можливого впливу на державний бюджет. Втім, представники Хмельницької ініціативи переконані: практика попередніх років свідчить про інше.
«Що стосується питання, чому держава досі не створила окремий законний механізм ввезення автомобілів для фронту, то, на мою думку, основною причиною є небажання брати на себе відповідальність та формальні аргументи щодо можливого додаткового навантаження на бюджет. Але це не зовсім відповідає дійсності.
Сьогодні значна частина демобілізованих ветеранів не має можливості придбати автомобіль ні на внутрішньому ринку України, ні самостійно пригнати його з-за кордону. І практика 2022 року показала, що навіть за умов тимчасового нульового розмитнення не було жодного масового чи неконтрольованого ввезення автомобілів. Насправді ми говоримо про відкриття можливостей для тих ветеранів, які хочуть мати автомобіль, але об’єктивно не можуть цього зробити. Більше того, це може позитивно вплинути й на економіку України. Адже ніхто не пропонує скасовувати пенсійний збір чи військовий збір. Мова йде лише про скасування ПДВ, ввізного мита та акцизу. Водночас це створить додатковий попит на запчастини, сервісне обслуговування, а отже – нові робочі місця та додаткову економічну активність», – коментує Олександр Розізнаний.
Від місцевої ініціативи до всеукраїнської дискусії
Попереду ще парламентські обговорення, робота профільних комітетів та рішення народних депутатів. Проте для самих ветеранів важливим результатом уже стало те, що їхні пропозиції вийшли за межі громадських дискусій і стали частиною законодавчого процесу.
«Так, ми готові йти до кінця. До нас долучається дедалі більше небайдужих активістів, ветеранських організацій. Усі ветеранські організації, котрі зараз читають цю публікацію, долучайтесь до нас, пропонуйте свої ідеї, давайте дамо цій темі всеукраїнський розголос», – наголошує Михайло Костик.
Історія, що почалася зі звернення однієї ветеранської організації до обласної ради, сьогодні поступово виходить на всеукраїнський рівень. Вона демонструє не лише прагнення вирішити конкретне питання пільгового розмитнення, а й нову роль ветеранів у формуванні державної політики.
Адже дедалі частіше ветерани виступають не лише отримувачами підтримки, а й авторами рішень, які стосуються їхнього майбутнього. І незалежно від того, яким буде остаточне рішення парламенту, саме такий підхід поступово змінює взаємодію держави та ветеранської спільноти.
Анастасія Бойченко
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
У Суботцівській громаді запустили незвичну ініціативу для ветеранів і ветеранок російсько-української війни. Вони записали аудіоказки українською мовою. Проєкт отримав назву «Казки, що тримають світ».
Фахівчиня із супроводу ветеранів Ольга Морощук пояснює, що допомога ветеранам — це не лише адміністративні послуги. Ідея проєкту виникла з думки, що важлива частина реінтеграції — це повернення людини в суспільство через новий досвід, творчість і спілкування. За словами організаторів, головна мета була проста: дати ветеранам можливість побачити себе з іншого боку — не лише як захисників, а як людей із новими навичками.
«Ми часто говоримо про адаптацію ветеранів під суспільство, але мало говоримо про адаптацію суспільства під ветеранів. Їм важливо, щоб їх бачили як людей, як повноцінних членів громади. Не відгороджували, не оберігали штучно, а приймали всередині суспільства. Бути своїм черед своїх», — говорить Ольга Морощук.
Ідею обговорювали близько пів року. Спочатку планували запис у професійній студії в Кропивницькому, але відмовилися через логістику. Зупинилися на форматі зустрічей у громаді — ближче до людей і без складних поїздок.
Учасники спочатку вагалися. Більшість ніколи не працювали з озвученням і не мали досвіду запису аудіо. Але згодом погодилися спробувати. У проєкті вже долучилися 9 ветеранів і ветеранок. Спочатку планували 10 казок, але частину скоригували через робочі графіки та зайнятість учасників. Казки обирали зі збірки на сайті «Дерево казок». Важливо було знайти історії зі змістом, а не лише дитячі тексти.
Серед озвучених історій:
«Золоте коло степу» — озвучив ветеран Валерій Кравченко;
«Чому лелеки стоять на одній нозі» — озвучив ветеран Євген Стасюк;
«Перехрестя семи доріг» — прочитав ветеран після поранення та ампутації.
Окремо згадується учасник, який попросив не називати його ім’я. Попри проблеми з мовленням після травми, він успішно записав казку.
За словами Ольги Морощук, сам процес став не менш важливим, ніж результат. Під час зустрічей учасники спілкувалися, жартували, пили каву і поступово відкривалися. Проєкт став для багатьох першим досвідом у творчій діяльності після повернення з війни.
Аудіоказки доступні на YouTube-каналі проєкту або ж на сторінці Ольги Морощук у Facebook. Команда закликає слухати, поширювати та коментувати роботи, щоб підтримати учасників і показати їм, що їхній голос важливий.
У Вінниці діє програма підтримки ветеранів, військових та соціально вразливих категорій населення. Вона дозволяє пройти медичні обстеження або повністю безкоштовно, або зі значними знижками. Фінансування програми йде з бюджету громади.
Безкоштовно медичні послуги у міському лікувально-діагностичному центрі можуть отримати військові та ветерани з інвалідністю I–II групи люди, які були звільнені з полону. Для ветеранів з інвалідністю III групи та учасників бойових дій діє знижка 70%. Тобто, держава покриває більшу частину вартості, пацієнт сплачує лише 30%.
Пільгові умови також доступні для:
родин загиблих або померлих захисників і захисниць;
постраждалих учасників Революції Гідності;
людей з особливими заслугами перед Україною;
вдів, вдівців і батьків загиблих військових;
вдів почесних громадян міста;
родин загиблих учасників бойових дій в Афганістані.
Для цих категорій також діє правило: оплата лише 30% вартості послуг.
Окремо передбачені пільги для внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених сімей та отримувачів субсидій. Для них обстеження коштує 60% від повної ціни.
Щоб скористатися програмою, потрібно звернутися до міського лікувально-діагностичного центру та мати з собою:
паспорт або інший документ;
витяг з Єдиного муніципального реєстру пільговиків;
документи, що підтверджують статус;
довідку про інвалідність (якщо є);
направлення від лікаря.
Центр працює за адресою: вул. Київська, 68. Додаткову інформацію можна дізнатися за телефоном: 0 800 60 50 20.
Зараз в Україні не минає і дня, щоб ТЦК не потрапили в резонансні новини. Особливу увагу суспільства привертають конфлікти із ветеранами.
Тисячі чоловіків і жінок пройшли фронт, отримали поранення, втратили здоров’я. Після служби вони намагаються повернутися до мирного життя, проходять лікування та реабілітацію, працюють, виховують дітей і вчаться жити в нових умовах. І задача суспільства — допомогти їм, а не ускладнювати життя. Втім, чи не щотижня висвітлюються нові випадки незаконного затримання, застосування сили, побиття або принизливе ставлення під час перевірки документів.
Кілька резонансних випадків набули розголосу, і саме через це вони стали предметом службових перевірок та кримінальних проваджень.
Побиття ветерана на протезах у Києві
Одним із найгучніших випадків стало побиття ветерана Артема Мороза в Києві у травні 2026 року. За словами його дружини Олесі Жданової, подружжя поверталося додому після реабілітаційного тренування, коли автомобіль ветерана зупинили представники групи оповіщення ТЦК.
Жінка стверджує, що біля машини перебували близько восьми чоловіків у балаклавах та поліцейські. Коли вона почала знімати події на телефон, один із чоловіків нібито вдарив Артема Мороза по голові. Ветеран упав на землю, після чого йому розпилили в обличчя речовину, схожу на газ із балончика.
За словами дружини, невідомі вимагали видалити відеозапис інциденту. Після події ветерану викликали швидку допомогу та поліцію.
Артем Мороз є ветераном війни з інвалідністю І групи та втратив обидві ноги під час бойових дій. Після поранення він продовжив службу у сфері цивільно-військового співробітництва та допомагав пораненим військовим, звільненим із полону захисникам і родинам загиблих.
Командування Сухопутних військ ЗСУ засудило дії військовослужбовця ТЦК, заявивши, що вони «не можуть бути нічим виправдані».
«Командування Сухопутних військ Збройних Сил України рішуче засуджує такі неправомірні дії. Взаємодія з людьми, як цивільними, так і військовослужбовцями, має ґрунтуватися на принципах людяності та поваги. А гідність і права ветеранів війни – абсолютний пріоритет для Збройних Сил України», — заявили у Сухопутних військах.
У відомстві також повідомили про намір перевести винних посадових осіб до бойових підрозділів та офіційно перепросили ветерана.
Ветеран із Дніпра заявив про викрадення та побиття
У січні 2026 року про побиття представниками ТЦК заявив ветеран війни з Дніпра Андрій. За його словами, під час прогулянки неподалік дому до нього під’їхали мікроавтобус та легковий автомобіль, з яких вийшли чоловіки у формі та балаклавах.
Чоловік стверджує, що його вдарили по голові, силоміць заштовхали до мікроавтобуса та почали бити. Згодом він знепритомнів. Коли отямився, його запитали про особу, після чого, ймовірно встановивши, що він не підлягає мобілізації, відпустили. У лікарні ветерану діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс мозку та численні забої.
Андрій служив у десантно-штурмових військах, брав участь у Харківському та Запорізькому контрнаступах, а також у Курській операції. Після інфаркту отримав третю групу інвалідності та був знятий з військового обліку.
Андрій, фото з особистого архіву ветерана, надане Суспільному
У Дніпропетровському обласному ТЦК заявили, що інформацію перевіряють правоохоронні органи, а в разі підтвердження порушень винні нестимуть відповідальність. Проте ветеран не дочекався активних дій. Чоловік вирішив виїхати за кордон до дружини та дитини, хоча спершу хотів відновитися після інфаркту та влаштуватися на оборонне підприємство, що виготовляє дрони.
«Для мене це велике приниження. Держава дозволяє принижувати людей – у тому числі тих, які віддали за неї своє здоровʼя», – поділився Андрій із журналістами Суспільного.
«Я два роки відслужив у десантно-штурмових військах, був поранений і переніс інфаркт – і це завдяки захисту нашої країни. Це не ТЦК, це бандити. Боротися я не бачу ніякого сенсу, тим більше за власний рахунок. Простіше виїхати з країни”, — додав він.
Конфлікт ветерана з ТЦК у Луцьку
У квітні 2026 року ветеран 100-ї окремої бригади Петро Громик заявив про напад з боку представників ТЦК у Луцьку. Відео про подію опублікувала у Facebook місцева волонтерка Наталія Грушка. За його словами, під час перевірки документів на зупинці громадського транспорту його вдарили, застосували сльозогінний газ та силоміць посадили до службового автомобіля.
«Після десятків контузій і поранен списався. Має 2 групу інвалідності. Але його побило і запакувало ТЦК. Тверезого. Це просто жесть. Зрозумійте, ми не проти мобілізації, ми як можемо наближаємо перемогу, але не такими методами», — каже волонтерка
Ветеран розповів, що після перевірки даних його відпустили та повернули на місце затримання без жодних пояснень чи вибачень. Після інциденту чоловік звернувся до лікарів і подав заяву до поліції.
«За що я тоді воював? Я ветеран війни, інвалід другої групи, батько трьох дітей. Скажіть, за що я воював тоді, щоб мене били тепер. Я не тікав ні від кого», — обурюється Петро.
Петро Громик, скріншот відеозвернення
У Волинській поліції повідомили, що матеріали справи передали до Державного бюро розслідувань, оскільки йдеться про можливі неправомірні дії службових осіб.
Водночас Волинський обласний ТЦК заперечує факт побиття. У центрі комплектування заявили, що ветеран сам спровокував конфлікт та намагався завдати тілесних ушкоджень одному з військовослужбовців, тому застосування сльозогінного газу було правомірним.
«Громадянин почав чинити протиправні дії, зокрема намагався спричинити тілесні ушкодження одному з військовослужбовців ТЦК. З метою припинення протиправних дій та з огляду на підвищені останнім часом ризики небезпеки для військовослужбовців ТЦК, які виконують службові обов’язки, було правомірно застосовано сльозогінний газ», — сказано в повідомленні.
Окрім того Волинський ТЦК стверджує, що Петро Громик взагалі є порушником військово-облікових даних:
«Зазначеній особі раніше було надано відстрочку від призову 24.07.2024 строком на 1 рік, як особі з інвалідністю. Станом на момент перевірки (05 квітня) громадянин не скористався правом на її продовження у встановленому порядку», — йдеться в повідомленні.
Колишній військовополонений заявив про побиття в Одесі
Ще один резонансний випадок стався в Одесі. Колишній військовополонений Дмитро Кащук повідомив журналістам, що його силоміць посадили до мікроавтобуса люди у формі та балаклавах.
За словами чоловіка, він намагався показати документи про інвалідність ІІІ групи, отриману після полону, однак його не стали слухати. Дмитро стверджує, що під час поїздки кілька разів отримав удари по обличчю, а згодом його виштовхали з автомобіля та забрали ключі від власної машини.
Після інциденту ветеран звернувся до поліції.
Дмитро Кащук після звільнення з полону
В Одеському обласному ТЦК та СП повідомили, що проводять службову перевірку, проте зазначили, що це взагалі можуть бути не їхні працівники:
«У межах перевірки встановлюється ідентифікація осіб та транспортних засобів. Оскільки, за описом заявника, учасники події були в балаклавах та без розпізнавальних знаків, питання їхньої належності до підрозділів ТЦК та СП є предметом службового розслідування. Ми відкрито взаємодіємо з правоохоронними органами для об’єктивного встановлення всіх обставин. Ми з глибокою повагою ставимося до захисників України, зокрема до тих, хто пройшов через полон. Розгляд цієї заяви перебуває на особливому контролі. Ретельність вивчення обставин є пріоритетом, адже правова оцінка інциденту базується виключно на результатах офіційних перевірок».
Історії Артема Мороза, Андрія з Дніпра, Петра Громика та Дмитра Кащука — лише частина випадків, які набули розголосу завдяки соціальним мережам, журналістам та громадськості. У кожній із цих ситуацій тривають перевірки або розслідування, а остаточну правову оцінку мають надати компетентні органи.
Проте навіть сам факт появи великої кількості подібних повідомлень свідчить про серйозну суспільну проблему. Майже не минає тижня без новин про черговий конфлікт між представниками ТЦК та людьми, які вже пройшли війну, отримали поранення або мають підтверджений статус ветерана.
Такі випадки болісно сприймаються суспільством, адже йдеться про людей, які ризикували власним життям заради країни.
Ветеранські та правозахисні організації наголошують, що жодні мобілізаційні заходи не можуть виправдовувати порушення закону чи приниження людської гідності. Особливо коли мова йде про людей, які вже пройшли війну та віддали здоров’я за країну. Саме тому кожен подібний випадок має отримувати чесну перевірку та належну реакцію. Адже ставлення до ветеранів є своєрідним показником того, наскільки держава цінує своїх захисників.
Львівська міська рада внесла зміни до програми «Відвага до бізнесу», яка передбачає грантову підтримку ветеранського підприємництва. Відтепер участь у програмі зможуть брати всі ветерани війни незалежно від дати набуття статусу, а також ширше коло членів їхніх сімей. Крім того, для частини учасників спростили умови участі в грантовому конкурсі.
Відповідне рішення депутати підтримали під час пленарного засідання Львівської міської ради.
Зміни передбачають розширення кола учасників програми. Відтепер подати заявку на грантову підтримку можуть ветерани війни незалежно від дати набуття статусу, члени їхніх сімей, а також члени сімей загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Раніше програма була доступна лише для ветеранів, які брали участь у бойових діях після 24 лютого 2022 року.
Також оновлено підхід до обов’язкового навчання учасників. Підприємці, які ведуть зареєстровану підприємницьку діяльність понад 12 місяців, зможуть брати участь у грантовому конкурсі без проходження обов’язкового навчального курсу. За потреби для них організовуватимуть тематичні навчання.
Для учасників, які лише планують започаткувати власну справу та ще не зареєстрували бізнес, обов’язкові офлайн-тренінги залишаються чинною умовою участі.
«Підтримка ветеранського підприємництва є одним із ТОП-пріоритетів Львова. Ми одними з перших серед українських міст започаткували грантову підтримку ветеранів та членів їхніх сімей ще у 2023 році. Поступово розширювали програму, адже розуміємо: цей шлях ветерани проходять разом із родиною. Тому сьогодні підтримкою можуть скористатися також дружини, повнолітні діти та батьки ветеранів», — зазначила директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун.
За її словами, тепер подати заявку на підтримку можуть усі ветерани, які захищали Україну після Революції Гідності. Також у програмі виокремили дві категорії учасників — тих, хто лише планує започаткувати бізнес, і тих, хто вже має власну справу та прагне її розвивати.
«Для ветеранів із досвідом ведення бізнесу навчання не завжди було практично необхідним, тому тепер для підприємців, які працюють понад 12 місяців, воно не є обов’язковим, але за бажанням вони можуть долучитися», — додала Інна Свистун.
Організацію навчання учасників програми надалі забезпечуватиме департамент економічного розвитку через ЛКП «Центр підтримки підприємництва Львівської міської ради».
Програма «Відвага до бізнесу» діє у Львові та спрямована на підтримку ветеранів і членів їхніх родин, які планують започаткувати або розвивати власну справу.
Ветерани, ветеранки та родини військовослужбовців на Прикарпатті можуть отримати безоплатну правову допомогу. Йдеться про юридичні консультації, допомогу з оформленням документів, соціальних виплат, пільг та захист прав.
Про це повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
Фахівці допомагають ветеранам у різних питаннях — від простого роз’яснення законодавства до представництва інтересів у державних установах. Зокрема, можна отримати допомогу з оформленням статусів, соціальних гарантій та пільг, підготовкою заяв, скарг та інших документів. Також юристи забезпечують захист прав ветеранів та членів їхніх родин у державних органах та органах місцевого самоврядування.
Отримати консультацію можна дистанційно — через гарячу лінію, онлайн-сервіси, чат-боти та соціальні мережі. Крім цього, ветерани можуть звернутися до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від місця реєстрації. Такі установи працюють по всій Україні, окрім територій, де тривають активні бойові дії.
Юридичні консультації також надають в обласному просторі «Ветеран». Прийом проводять за попереднім записом за номером телефону: 098 666 12 00.
У обласній військовій адміністрації наголошують, що підтримка ветеранів та їхніх родин залишається одним із важливих напрямків роботи. Адже після повернення з фронту багатьом військовим доводиться проходити не лише реабілітацію, а й справжній «квест» із документами, статусами та виплатами. І тут допомога юристів часто не менш важлива, ніж підтримка близьких.
В Україні розвивають школу інструкторів для ветеранів та ветеранок, де військових після фронту навчають проводити тренування з адаптивного спорту та створювати спортивні осередки у своїх громадах. Проєкт стартував на Івано-Франківщині. Саме там створилипілотний проєкт, у якому ветерани знайомляться з адаптивним спортом ще під час лікування та реабілітації.
Спочатку організатори просто їздили по лікарнях та проводили тренування для поранених військових. Згодом почали отримувати багато запитів від невеликих громад, де ветеранам бракувало можливостей для занять спортом та спілкування. Так з’явилася ідея створити школу інструкторів.
Учасників навчають не лише техніці адаптивного спорту, а й тому, як організувати власний ветеранський осередок, де шукати фінансування, як комунікувати з людьми та створювати безпечний простір для відновлення ветеранів. Одним із головних напрямків стала стрільба з лука. Організатори пояснюють, що цей вид спорту не потребує великих витрат, тому його простіше запускати у маленьких громадах, особливо у прифронтових районах.
Крім навчання, ветерани отримують спортивний інвентар та подальший супровід після запуску осередків. Після Івано-Франківської області проєкт почали масштабувати на Миколаївщину. Перед стартом там провели дослідження потреб громад, після чого організували навчання майбутніх інструкторів. За словами учасників програми, після запуску тренувань ветерани почали частіше збиратися разом, підтримувати одне одного та залучати до занять цивільних і дітей.
Організатори кажуть, що школа інструкторів — це не лише про спорт.
«Це про інший шлях. Про вибір збиратися разом через спільну дію, тренуватися та підтримувати одне одного», — пояснюють у проєкті.
Наразі команда планує відкриття ще десяти ветеранських осередків у малих громадах України.
Учасники ініціативи переконані, що саме ветерани можуть стати людьми, які змінюватимуть свої громади після повернення з війни.
