Сторінка 5 – Новини ветеранів зі всієї України

Борг визнали, але не платять: як ветерану змусити державу виконати рішення суду

Опубліковано by Pups

Восени 2025 року я виграв суд у власної військової частини. Вінницький окружний адміністративний суд стягнув на мою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні. Рішення набрало законної сили, виконавчий лист я отримав і передав частині, і вона навіть письмово визнала борг. Минув рік від ухвалення рішення — грошей досі немає.

Суд виграно — що далі?!

«Рішення суду ухвалили 7 жовтня 2025 року, законної сили воно набрало 8 грудня, а виконавчий лист я отримав 8 січня 2026-го. Здавалося б, після цього виплата — справа кількох тижнів. Минув рік, а я досі чекаю…», — коментує юрист, учасник бойових дій Андрій Коптюх.

Така історія, на жаль, – не виняток. Сотні ветеранів виграють суди проти військових частин, а потім роками тримають виконавчий лист у шухляді. Часто — тому, що несуть його не туди або не знають, які інструменти тиску на боржника дає закон.

Військова частина — державна бюджетна установа. Тому рішення про стягнення з неї коштів виконує не державна виконавча служба, а Казначейство. Для таких випадків діє окремий механізм: Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 03.08.2011 року №845. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснює виключно Державна казначейська служба.

У своїй справі я спершу дав частині можливість виконати рішення добровільно й надіслав їй оригінал виконавчого листа. Частина листом від 11 серпня 2026 року визнала борг, але не виплатила його, пославшись на очікування фінансування від Міністерства оборони. Тобто держава в особі частини письмово погоджується, що винна гроші, і водночас не платить.

«Найбільше обурює не сама затримка, а те, що частина письмово визнає борг і при цьому відповідає: чекайте фінансування. Для ветерана це звучить як «держава тобі винна, але колись потім». Так не має бути. Я свідомо дав частині шанс заплатити добровільно, без Казначейства. Це зберегло мені сильний аргумент для суду: виконавчий лист у боржника, борг визнано письмово, а грошей немає. Але й ціна цього вибору — місяці очікування», — говорить Андрій Коптюх.

Шлях через Казначейство: крок за кроком

  • Дочекайтеся набрання рішенням законної сили та отримайте виконавчий лист в адміністративному суді, який розглядав справу.
  • Підготуйте заяву про виконання рішення. Додайте оригінал виконавчого документа, реквізити свого рахунку (IBAN), копії паспорта та РНОКПП.
  • Подайте заяву до органу Казначейства. Адресу та порядок подання заздалегідь уточніть у територіальному управлінні Казначейства у вашій області.
  • Збережіть копію заяви з відміткою про прийняття або поштову квитанцію з описом вкладення. Від цієї дати рахуються всі подальші строки.

Після цього Казначейство надсилає частині вимогу, а частина має протягом місяця повідомити, які заходи вжила для виконання рішення. Кошти списуються в межах бюджетних призначень частини. Якщо їх немає, рішення виконується за рахунок окремої бюджетної програми «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою». Чесно скажу: саме тут рішення часто й «зависають», бо коштів за програмою на всіх не вистачає.

Ще один урок із власного досвіду: для звернення до Казначейства потрібен оригінал виконавчого документа. Якщо ви вже передали його частині, звернутися до Казначейства без нього не вийде. Вирішуйте заздалегідь, куди саме його подавати.

«Оригінал виконавчого листа я надіслав частині 24 липня 2026 року, а в описі вкладення на пошті його записали як копію. Перевіряйте опис, перш ніж віддати конверт: потім такі дрібниці доводиться пояснювати в суді», — радить юрист.

Якщо держава зволікає: інструменти тиску

Відсутність фінансування, зміна командира чи передислокація частини не скасовують обов’язку виконати рішення суду. Визнання боргу без фактичної виплати теж не означає, що рішення виконане. Закон дає ветерану кілька інструментів:

  • Компенсація за затримку. Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає компенсацію стягувачу, якщо рішення не виконано протягом трьох місяців після надходження документів до Казначейства.
  • Судовий контроль. Суд, який ухвалив рішення, може зобов’язати частину подати звіт про його виконання (ст. 382 КАС України).
  • Оскарження бездіяльності. Бездіяльність частини або органу Казначейства можна оскаржити до адміністративного суду.
  • Скарга до Міноборони. Звернення можна подати через сайт міністерства, зокрема до Управління захисту прав військовослужбовців.

Я пішов саме цим шляхом: подав скаргу до Міноборони, направив частині повторну вимогу і звернувся до суду із заявою про судовий контроль за виконанням рішення. Моя позиція проста: брак фінансування — внутрішня проблема боржника, а не підстава не виконувати рішення суду. Держава, яка вимагає від нас дисципліни на службі, має так само дисципліновано платити за своїми зобов’язаннями.

«Заяву про судовий контроль я подав через Електронний суд 5 жовтня 2026 року. Її передали тій самій судді, яка розглядала мою справу, тож процес не починається з нуля. Тепер частині доведеться пояснювати суду, чому визнаний борг досі не виплачено.

Європейський суд з прав людини ще в пілотному рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» визнав: держава не може виправдовувати невиконання рішень власних судів браком коштів. Ця позиція повністю стосується і моєї справи, і справ тисяч інших ветеранів. Не обмежуйтеся одним листом і не чекайте мовчки. Кожна заява, скарга чи запит мають бути письмовими й із доказом відправлення. Тоді в суді у вас буде не розповідь про те, як вас “годували обіцянками”, а документи», — радить Андрій Коптюх.

І резюмує: «Перемога в суді — це лише половина шляху. Ветеранська організація може підказати наступний крок, допомогти скласти скаргу чи запит і не дати справі заглохнути. Ветеран не повинен залишатися з державою-боржником сам на сам».

Андрій Коптюх, учасник бойових дій, юрист

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Кім пояснив, як працюватиме нова Державна служба супроводу ветеранів в Україні

Опубліковано by Daria

В Україні планують створити Державну службу супроводу ветеранів, яка допомагатиме військовим після повернення до цивільного життя. За кожним ветераном закріплюватимуть фахівця, який координуватиме отримання необхідних державних послуг. Головна зміна полягає в тому, що оцінюватимуть не кількість проведених консультацій, а реальну допомогу, яку отримала людина.

Про це міністр у справах ветеранів Віталій Кім розповів в ефірі «Суспільне Студія».

За його словами, Міністерство у справах ветеранів уже розробило концепцію нової служби. Наразі її обговорюють із фахівцями, експертами та представниками ветеранської спільноти.

Зараз фахівців із супроводу ветеранів наймають органи місцевої влади, яким держава передає відповідне фінансування. Однак, за словами міністра, за такої системи складно контролювати якість їхньої роботи. Тому Мінветеранів пропонує встановити єдині стандарти допомоги, які діятимуть незалежно від місця проживання ветерана.

«Ми маємо забезпечити рівність послуги, які отримує ветеран», — наголосив Кім.

Нову службу планують створити на базі державного некомерційного товариства «Державний ветеранський простір». Це дозволить використати вже наявну структуру без створення додаткових організацій. Роботу фахівців оцінюватимуть за результатами: чи отримав ветеран необхідну послугу, а не лише консультацію щодо неї.

Знайти свого фахівця ветерани, як і раніше, зможуть через застосунок «Дія». Там відображатимуться контактні дані спеціаліста, зокрема номер телефону для звернення.

Також Мінветеранів планує розширити можливості цифрового сервісу «Ветеран PRO» та запровадити єдиний державний телефонний номер, за яким можна буде отримати інформацію в будь-який час.

«Ми не руйнуємо ніяких систем старих. Ми оптимізуємо цю лінію, тобто ми плануємо додати єдине вікно, в тому числі єдиний номер», — пояснив міністр.

За словами Кіма, зараз працюють 286 фахівців із супроводу ветеранів, тоді як запланована гранична чисельність становить 6 тисяч спеціалістів. Міністерство планує поступово розширювати мережу та встановити норми навантаження для працівників. Для цього розробляють систему, яка враховуватиме складність кожного випадку та автоматично розраховуватиме обсяг виконаної роботи.

Окремо міністр пояснив, чи зможуть ветерани самостійно обирати фахівця із супроводу. За його словами, спеціалістів призначатиме система з урахуванням території проживання людини та складності її потреб. Водночас, якщо ветеран буде незадоволений роботою призначеного фахівця, він зможе його змінити.

Кім також зазначив, що ветерани можуть і надалі звертатися до спеціалістів, із якими вже працюють. Наявні сервіси продовжать діяти, а нова служба має об’єднати їх у зрозумілу систему допомоги. При цьому Мінветеранів планує забезпечити безперервний супровід людини під час отримання державних послуг.

Концепцію Державної служби супроводу ветеранів планують остаточно підготувати до кінця 2026 року. Поки що йдеться про розробку та погодження нової системи, а не про повноцінний запуск служби. Точну дату початку її роботи наразі не назвали.

Ветеран із Запоріжжя відкрив ферму на Одещині та планує вирощувати 150 тонн салатів на рік

Опубліковано by Daria

У селі Маяки на Одещині ветеран війни та переселенець із Запоріжжя Віталій Шкрібляк започаткував власний аграрний бізнес. Його господарство «Фреш Салат» спеціалізується на вирощуванні різних видів салату з нідерландського насіння. За перший сезон підприємству вдалося провести чотири виробничі цикли, а в майбутньому власник планує збільшити обсяги виробництва до 150 тонн зелені на рік.

Про це повідомили на сторінці «Сила Громад» у Facebook.

Господарство працює на земельній ділянці площею 1,7 гектара. За перший сезон аграрії змогли чотири рази виростити та зібрати врожай салатів. Завдяки використанню теплиць і відкритого ґрунту підприємство планує поступово нарощувати виробництво.

На фермі вирощують кілька популярних видів салату, зокрема Лолло росса, Лолло б’янда, Ромен, Айсберг, Фрізе, а також червоний і зелений дуболистий салат. Для вирощування використовують насіння з Нідерландів. Продукцію господарства вже продають на одеському ринку «Привоз», який наразі є основним місцем збуту зелені.

У планах Віталія Шкрібляка — розширення господарства та збільшення обсягів вирощування салатів. Підприємець також хоче налагодити прямі постачання свіжої зелені до ресторанів, кафе та інших закладів громадського харчування. З урахуванням тепличних потужностей господарство розраховує вийти на виробництво близько 150 тонн продукції щороку.

У Рівному проведуть безкоштовні тренування з богатирського багатоборства для ветеранів: як зареєструватися

Опубліковано by Daria

У Рівному з 27 до 30 жовтня відбудуться навчально-тренувальні збори з богатирського багатоборства для ветеранів та ветеранок. Учасники зможуть опанувати силові вправи, покращити фізичну підготовку та потренуватися під керівництвом досвідчених спортсменів. Реєстрація на захід триватиме до 16 жовтня.

Про це повідомляє Рівненська міська рада.

Програма зборів передбачає теоретичні та практичні заняття. Учасникам розкажуть про основи богатирського багатоборства, планування тренувань та правильну техніку виконання силових вправ.

Також ветерани зможуть спробувати себе в різних богатирських дисциплінах під керівництвом провідних українських тренерів.

Окрему увагу приділять спортивному харчуванню. Учасникам пояснять, як правильно харчуватися до, під час і після фізичних навантажень, щоб покращити результати та швидше відновлюватися.

Крім спортивної підготовки, збори стануть можливістю для ветеранів поспілкуватися з побратимами та посестрами.

Участь у заході передбачена для ветеранів та ветеранок, які мають посвідчення учасника бойових дій (УБД).

Організатори забезпечать безкоштовне проживання в готелі, дворазове харчування та трансфер із залізничного вокзалу до готелю й назад. Навчально-тренувальні збори триватимуть чотири дні.

Зареєструватися можна до 16 жовтня, заповнивши онлайн-форму за посиланням: https://forms.gle/xV2oEUiNutEQTaG89.

Захід організовують Міністерство у справах ветеранів України спільно з Федерацією найсильніших атлетів України і перетягування канату. Підтримку надають Рівненська міська рада та Рівненська обласна військова адміністрація.Збори проводять у межах проєкту «Розвиток спорту ветеранів війни». Він реалізується на виконання Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Генеральним партнером заходу виступає «Генерал Черешня FPV».

Кав’ярня з дзвонами братів Фільчинських: ветеран відкрив у Калуші особливий заклад

Опубліковано by Daria

У Калуші на Івано-Франківщині ветеран російсько-української війни Михайло Найда відкрив кав’ярню Bells, присвячену історії місцевого дзвоноливарства. Для запуску бізнесу чоловік залучив понад мільйон гривень грантової підтримки від Українського ветеранського фонду. Тепер у закладі не лише готують каву та сніданки, а й проводять зустрічі ветеранів і благодійні заходи.

Історію ветерана розповідають Подробиці.

Михайло Найда служив у 128-й бригаді. До війська він пішов після Революції Гідності, а згодом брав участь у боях під Дебальцевим. Після демобілізації займався волонтерством, однак не відмовлявся від ідеї відкрити власну справу. Остаточно до реалізації задуму ветеран повернувся восени 2025 року. За його словами, приблизно в листопаді почалася активна підготовка до відкриття кав’ярні. Заклад запрацював 1 лютого 2026 року.

«Якраз 2025-го, десь приблизно листопад, ми відновили ідею про створення кафе і помаленьку запустили його у рух, де допомагали грантові кошти від ветеранського фонду», — розповів Михайло Найда.

Його бізнес-проєкт переміг у грантовій програмі «Варто 11.0», яку реалізує Український ветеранський фонд. Завдяки фінансовій підтримці в кав’ярні вдалося встановити сучасне обладнання. Загалом на розвиток закладу ветеран залучив понад мільйон гривень грантових коштів.

Однак отримання фінансування було лише одним з етапів запуску бізнесу. До розвитку кав’ярні долучилася Ветеранська школа бізнесу, яка забезпечує менторську підтримку підприємців. Фахівці допомагають із плануванням роботи та розвитком закладу.

Особливістю Bells стала концепція, пов’язана з історією Калуша. Назва кав’ярні перекладається з англійської як «дзвони» та відсилає до відомого місцевого дзвоноливарства братів Фільчинських. У приміщенні навіть розмістили два дзвони, виготовлені цими майстрами. За словами проєктної менеджерки Ветеранської школи бізнесу Ольги Томанчук, перед запуском закладу команда вивчала місцевий ринок. У районі вже працювало чимало кав’ярень, тому важливо було запропонувати відвідувачам щось особливе.

Так і виникла ідея поєднати каву, авторські сніданки та історичну спадщину міста.

У Ветеранській школі бізнесу наголошують, що підприємцям недостатньо лише отримати грант. Важливо правильно планувати витрати, розуміти всі процеси та забезпечувати стабільну роботу закладу. Серед основних труднощів, з якими стикається ветеранський бізнес, експерти називають бюрократію та недостатню фінансову підготовку.

На Івано-Франківщині програми підтримки ветеранського підприємництва вже допомогли створити близько 500 нових робочих місць. Лише протягом 2026 року грантовою підтримкою скористався 81 учасник бойових дій. Ветерани відкривають кав’ярні, станції технічного обслуговування, медичні заклади та швейні виробництва.

Крім того, з 1 вересня 2026 року запрацювала оновлена державна програма «Власна справа 2.0». Як повідомив директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василь Цимбалюк, вона передбачає гранти від 100 до 500 тисяч гривень залежно від умов програми. При цьому для окремих категорій заявників немає обов’язкової вимоги створювати робочі місця одразу після отримання фінансування.

Грантові кошти можна спрямувати на придбання обладнання, оренду або ремонт приміщення. За словами Василя Цимбалюка, повернення суми гранту відбувається через сплачені підприємцем податки.

Голова Асоціації підприємців та ветеранів України став переможцем Кубка Президента з адаптивного рукопашного бою

Опубліковано by Daria

Голова Асоціації підприємців та ветеранів України Сергій Позняк став переможцем Кубка Президента України з адаптивного рукопашного бою. На змаганнях він представляв Національну поліцію України та виборов перше місце.

Нагороду спортсмену особисто вручив Президент України Володимир Зеленський.

Турнір відбувся в межах саміту Carpathian 8 та зібрав 127 учасників з 11 силових відомств. Серед них були військовослужбовці, правоохоронці та рятувальники. Учасники змагалися в рукопашному бою, демонструючи свою спортивну підготовку.

Особливістю цьогорічного Кубка стало те, що вперше в його історії окремі поєдинки провели для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення під час захисту України. Такі змагання дають можливість пораненим захисникам продовжувати займатися спортом з урахуванням їхніх фізичних можливостей. Адаптивний спорт також є одним із напрямів фізичного відновлення та повернення ветеранів до активного життя.

Сергій Позняк здобув перемогу у своїй категорії та отримав нагороду з рук глави держави. До турніру спортсмена готував Віталій Михник. Про перемогу Позняка повідомила Асоціація підприємців та ветеранів України, яку він очолює.

В Асоціації також подякували Всеукраїнській федерації рукопашного бою за організацію змагань та розвиток адаптивного спорту. Зокрема, відзначили роботу президента Федерації Юрія Радченка та віцепрезидента Андрія Радченка. Окрему подяку висловили тренеру Віталію Михнику за підготовку спортсмена.

Перемога Сергія Позняка стала частиною першого в історії Кубка Президента України турніру з окремими поєдинками для ветеранів та поранених військовослужбовців. У змаганнях взяли участь представники різних силових структур України. Організатори продовжують розвивати адаптивний рукопашний бій як спортивний напрям для захисників і захисниць.

«Це діагноз неефективності держави»: Лубінець озвучив тривожні результати опитування ветеранів

Опубліковано by Daria

Понад 50% опитаних українських ветеранів і ветеранок вважають, що держава взагалі не захищає їхні права. Військові після повернення до цивільного життя стикаються з бюрократією, труднощами в отриманні виплат та доступі до реабілітації.

Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю Radio NV.

Офіс омбудсмана провів аналіз звернень та експертне опитування понад тисячі ветеранів і ветеранок. Результати показали, що більш ніж половина опитаних не відчувають захисту своїх прав із боку держави. Лубінець назвав такі результати показником неефективності державної системи.

«Більше ніж 50% ветеранів вважають, що їхні права не просто порушуються, а взагалі не захищаються державою. Мені здається, цей відсоток – це діагноз неефективності держави», — заявив омбудсман.

Кількість звернень від ветеранів до Офісу уповноваженого зростає. За перші вісім місяців 2026 року надійшло понад 1900 скарг, тоді як за весь 2025 рік їх було трохи більше двох тисяч. Найчастіше ветерани та родини загиблих військових повідомляють про проблеми з отриманням фінансової допомоги, оформленням документів, медичною та психологічною реабілітацією.

Окремою проблемою Лубінець назвав бюрократію. За його словами, ветеранам доводиться самостійно збирати довідки та інформацію з різних державних реєстрів, які не обмінюються даними належним чином. Через це люди витрачають час на оформлення документів, необхідних для отримання передбаченої державою підтримки.

«Часто я бачу, що до ветеранів ставляться не те що без поваги, а просто як до зайвих людей», — наголосив Лубінець.

Омбудсман також звернув увагу на відсутність дієвої відповідальності чиновників за порушення прав ветеранів. За його словами, службові перевірки щодо бездіяльності посадовців часто закінчуються формальними відповідями без реальних наслідків. Лубінець переконаний, що без відповідальності посадових осіб змінити ситуацію буде складно.

Проблеми є і з доступністю допомоги на місцях. За наведеними омбудсманом даними, центри психологічної підтримки створені лише у 18% територіальних громад, а послуги додаткової реабілітації доступні у 20%. Це означає, що в більшості громад відповідні послуги поки не організовані на місцевому рівні.

На думку Лубінця, одним із головних завдань держави має стати створення ефективної системи підтримки ветеранів у кожній громаді. Вона повинна забезпечувати доступ до необхідних послуг та допомагати людям розв’язувати проблеми без зайвої бюрократії. Омбудсман також наголошує на необхідності посилити відповідальність посадовців за порушення прав ветеранів.

У Мінветеранів хочуть запровадити штрафи за порушення стандартів супроводу ветеранів

Опубліковано by Daria

Міністерство у справах ветеранів України пропонує встановити єдині обов’язкові стандарти роботи для фахівців, які допомагають ветеранам та їхнім родинам. За порушення цих вимог планують запровадити адміністративну відповідальність. Для цього відомство підготувало пропозиції щодо змін до законодавства.

Про це повідомили у Міністерстві у справах ветеранів України.

Наразі в Україні працюють 2 864 фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Вони надають допомогу у 98,5% територіальних громад, а близько 500 спеціалістів працюють безпосередньо в медичних закладах. Водночас у міністерстві зазначають, що система потребує змін через велике навантаження на працівників та нестачу механізмів контролю за їхньою роботою.

Однією з головних проблем залишається звільнення фахівців. За даними Мінветеранів, плинність кадрів становить близько 26%. Серед причин — складна безпекова ситуація та активні бойові дії в окремих регіонах України.

Крім того, фахівці дедалі частіше працюють зі складними зверненнями. Зокрема, 55% запитів пов’язані з питаннями зниклих безвісти та військовополонених. Загалом ідеться про понад 43 тисячі таких звернень.

Щоб зменшити ризик професійного вигорання, Мінветеранів планує запровадити супервізію. Це система професійної підтримки, під час якої фахівці зможуть отримувати допомогу в роботі зі складними випадками. Такий підхід має допомогти працівникам справлятися з навантаженням.

Ще одна проблема стосується контролю за якістю послуг. Наразі держава покриває 76,8% фінансування роботи фахівців супроводу та надає методичні рекомендації. Однак Мінветеранів не має достатніх повноважень, щоб безпосередньо впливати на посадові інструкції, стандарти та порядок роботи цих працівників.

Для розв’язання проблеми міністерство підготувало пропозиції щодо змін до законодавства про місцеве самоврядування та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, пропонують офіційно закріпити за органами місцевого самоврядування повноваження щодо організації супроводу ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. При цьому держава продовжить фінансувати роботу відповідних фахівців.

Також планують встановити єдині обов’язкові вимоги до роботи спеціалістів. Якщо ці стандарти порушуватимуть, Мінветеранів зможе реагувати на такі випадки та ініціювати притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності.

Наразі це лише законодавчі пропозиції, а не вже запроваджені штрафи.

В Україні створять окрему Державну службу підтримки ветеранів: за кожним закріплюватимуть фахівця

Опубліковано by Daria

В Україні планують створити Державну службу супроводу ветеранів. За новою системою кожен ветеран або ветеранка матиме закріпленого фахівця, який допомагатиме отримувати медичні, соціальні та інші послуги. Людині більше не доведеться самостійно шукати потрібні установи та з’ясовувати, куди звертатися по допомогу.

Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.

Концепцію нової служби представили на засіданні Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики за участю першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра у справах ветеранів Віталія Кіма. Нову структуру планують створити на базі державного підприємства «Державний ветеранський простір».

Як пояснив перший заступник міністра у справах ветеранів Сергій Рекун, система працюватиме на державному та регіональному рівнях. Після демобілізації військового або отримання висновку військово-лікарської комісії його дані автоматично надходитимуть до електронної системи «Оскар». Протягом 24–48 годин із людиною має зв’язатися призначений фахівець із супроводу.

Під час першої розмови спеціаліст з’ясовуватиме, якої саме допомоги потребує ветеран. Йдеться про лікування, протезування, психологічну підтримку, житлові питання, працевлаштування та інші потреби. Після цього для людини складатимуть індивідуальний план підтримки, який можна буде погодити через застосунок «Дія».

План супроводу охоплюватиме п’ять основних напрямів:

  • підготовку до звільнення з військової служби;
  • повернення до цивільного життя;
  • відновлення здоров’я та психологічну допомогу;
  • працевлаштування й економічну незалежність;
  • адаптацію до життя в громаді.

Закріплений фахівець допомагатиме ветерану взаємодіяти з Міністерством оборони, медичними закладами, місцевою владою, службою зайнятості та іншими установами. При цьому спеціаліст має не просто надати консультацію чи направлення, а перевірити, чи справді людина отримала необхідну допомогу.

«Критерієм роботи і супроводу має бути не кількість консультацій чи виданих направлень, а фактичний результат для ветерана та його родини», — наголосив Сергій Рекун.

Також у Міністерстві пропонують переглянути навантаження на фахівців. Зараз один спеціаліст може супроводжувати до 100 людей, однак нова система має враховувати не лише кількість ветеранів, а й складність їхніх потреб. Для цього планують запровадити спеціальну бальну систему оцінювання.

Наразі йдеться про концепцію майбутньої служби, а не про її повноцінний запуск. Точну дату початку роботи нової системи в Міністерстві поки не назвали.

Повернення ветеранів до мирного життя стане одним із найбільших викликів для України — Рада Європи

Опубліковано by Daria

Після завершення війни одним із найскладніших завдань для України стане повернення ветеранів до цивільного життя. Також країні доведеться допомагати сім’ям, які постраждали від війни, переселенцям та дітям, які втратили роки навчання. Водночас Рада Європи вже готується підтримати проведення виборів в Україні, щойно для цього з’являться відповідні умови.

Про це заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе в інтерв’ю виданню Rapporteur.

За словами Берсе, особливо складним питанням стане реінтеграція ветеранів війни в суспільство. Йдеться про допомогу військовим у поверненні до цивільного життя, а також підтримку їхніх родин. Окремої уваги потребуватимуть люди, які були змушені залишити свої домівки через війну.

«Ветерани будуть величезною проблемою. Тобто, їхня реінтеграція в суспільство, вирішення проблем сімей, розлучених війною, людей, переміщених всередині та за межі країни, дітей, які втратили роки навчання, та вплив на психічне здоров’я», – сказав він.

Серед інших серйозних проблем очільник Ради Європи назвав наслідки війни для психічного здоров’я українців.

Також він звернув увагу на дітей, які через бойові дії втратили роки повноцінного навчання. На його думку, розв’язання цих питань стане важливою частиною відновлення українського суспільства.

Крім того, Рада Європи вже готується допомагати Україні з організацією майбутніх виборів. За словами Берсе, вони мають бути вільними та чесними й відбутися тоді, коли це стане можливим. Конкретних термінів проведення голосування він не назвав.Генеральний секретар наголосив, що вибори будуть лише одним з етапів відновлення демократії в Україні.

Після пережитої війни країні доведеться не лише відбудовувати зруйноване, а й відновлювати суспільство та довіру до демократичних інститутів. Саме ці питання, за словами Берсе, матимуть важливе значення для майбутнього України.