Герой України, ветеран і засновник ГО «Об’єднання ветеранів російсько-української війни» Сергій Пономаренко планує облаштувати на власній пасіці апіхатинки — спеціальні будиночки над вуликами, де ветерани та побратими зможуть відпочивати.
Про це Сергій Пономаренко розповів у сімейному YouTube-подкасті Олександра та Інни Педан «Кажуть! Брешуть?».
Апіхатинки, або апібудиночки, — це невеликі споруди з лежаками, розташованими над вуликами. Людина перебуває всередині будиночка, чує гул бджіл і відчуває запах пасіки, але безпосередньо з комахами не контактує. Пономаренко розповів, що сам користувався таким способом відпочинку. За його словами, перебування в будиночку над вуликами допомагало йому розслабитися та швидко заснути.
“Там і вібрації, там і інгаляції, тому що це запах класний. Дослідники доводять, що ніби вулики правильно налаштовують ритм серця. Тобто ти відключаєшся, розслабляєшся і правильно функціонує твій організм, коли ти на вуликах. Це дуже круто”, – розказує Сергій.
Тепер ветеран хоче зробити такий формат доступним для інших ветеранів і побратимів. Облаштувати апіхатинки на своїй пасіці він планує протягом 2026 року. Поки що говорити про результативність майбутнього проєкту для ветеранів зарано, адже будиночки ще не облаштовані.
Водночас у 2025 році дослідники з Туреччини провели попередній експеримент за участю 60 людей. Частина учасників протягом десяти хвилин перебувала в апібудиночку з живими бджолами у вуликах, інша група слухала запис бджолиного гулу. Після сеансу в обох групах зафіксували зниження показників тривожності.
Бджільництвом Сергій Пономаренко займається з 2009 року. За його словами, почалося все випадково: його покійний кум привіз вулик і залишив його посеред подвір’я. До цього Сергій не знався на бджільництві та навіть побоювався комах через сильну алергію. Згодом один вулик перетворився на велику пасіку.
До початку повномасштабного вторгнення на ній було близько 72 вуликів. Нині пасіка розташована приблизно за 100 кілометрів від Києва, тому ветеран не завжди може доглядати її самостійно. Попри це, він продовжує займатися бджільництвом. Торік, зокрема, вперше зібрав коріандровий мед.
Пасіка стала для Пономаренка не лише хобі, а й частиною його благодійної роботи. З неї почалася співпраця з фондом «Юлині бабусі». Сергій передавав для фонду мед, свічки та подарункові набори, а частину коштів від продажу продукції планував спрямовувати на допомогу підопічним.
Після завершення військової служби за станом здоров’я Сергій Пономаренко продовжив працювати з ветеранською спільнотою. Він заснував ГО «Об’єднання ветеранів російсько-української війни», яка працює з військовими, ветеранами, родинами загиблих та зниклих безвісти. Організація вже долучалася до вирішення конкретних питань. Зокрема, допомагала ветерану, якому відмовили у пільговому проїзді, військовому — з отриманням належних виплат, а також представляла інтереси ветеранської спільноти на місцевому рівні в Яготині.
Апіхатинки на пасіці мають стати ще одним напрямом цієї роботи. Їх планують облаштувати протягом року, щоб ветерани та побратими могли приїжджати на пасіку для відпочинку.