Триває 536 доба збройної агресії російської федерації проти України. Речник ГШ ЗСУ Павло Ковальчук повідомив, що минулої доби відбулось 39 бойових зіткнень.
На Волинському та Поліському напрямках – без змін.
На Сіверському та Слобожанському напрямках противник завдав авіаційного удару в районі Гур’ївого Козачка Харківської області. Здійснив мінометні та артилерійські обстріли понад 20 населених пунктів.
На Куп’янському напрямку противник продовжив вести наступальні дії в районах північно-східніше Синьківки, північніше Кислівки та південно-східніше Андріївки Харківської області.
Російські війська посилюють наступ у Харківській області, щоб відтягнути на цей напрямок українські війська, задіяні на важливіших в оперативному плані ділянках фронту, заявили експерти американського Інституту вивчення війни (ISW).
Напередодні речник східного угруповання ЗСУ полковник Сергій Череватий заявив, що українські сили значно посилили оборону на Куп’янському напрямі. На думку аналітиків, це свідчить про те, що росіянам, можливо, вдалося реалізувати свій план і відтягнути додаткові українські сили на цей напрямок.
На Лиманському напрямку противник завдав авіаційних ударів та обстріляв з артилерії понад 10 населених пунктів.
На Бахмутському напрямку противник вів наступальні дії в районах Кліщіївки та Білої Гори.
Під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники продовжують стримувати наступ російських військ в районі Авдіївки та в районі міста Мар’їнка.
На Шахтарському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в районі Урожайного Донецької області.
ЗСУ досягли тактично значимих успіхів, вважають в ISW. ЗСУ просунулися до північних околиць Роботиного (10 км від Оріхова), хоча постійність цих позицій наразі незрозуміла, та досягли Урожайного (9 км від Великої Новосілки) вздовж кордону Донецької та Запорізької областей. Ймовірні бічні передислокації росіян показують, що наші бійці значно послабили оборону рф. Через деградацію сил ворога будь-який прорив ЗСУ може стати вирішальним.
На Запорізькому напрямку обстріляв з артсистем понад 25 населених пунктів.
На Херсонському напрямку ворожих артобстрілів зазнали понад 25 населених пунктів. Британська розвідка зазначає, що рашисти передислокацією “оголили” оборону біля східного берега Дніпра. Йдеться про перекидання частин ВДВ окпантів з Херсонської області під Оріхово (Запорізька область). “Передислокація, швидше за все, зробить оборону Росії біля східного берега Дніпра слабшою, оскільки там спостерігаються інтенсивніші атаки українських десантних сил” – наголошується в повідомленні.
Військовий оглядач видання Bild Юліан Репке зазначає, що ЗСУ закріпилися на новому плацдармі на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Від цього плацдарму до північного адмінкордону з Кримом лише 83 км.
Серед окупантів ростуть панічні настрої та збільшується кількість випадків дезертирства. Так, у тимчасово окупованому населеному пункті Горностаївка Херсонської області, військові патрулі та військовослужбовці комендатури російських окупаційних військ здійснюють обхід кожного будинку з метою пошуку своїх дезертирів серед своїх військовослужбовців. Зазначається, що до таких дій командування вдається внаслідок того, що серед новоприбулих військовослужбовців рф, які знаходяться в населеному пункті та на його околицях, суттєво збільшилась кількість не тільки дезертирів, а і осіб, які вживають алкогольні напої та наркотичні речовини. Окупанти залишають місця несення служби та намагаються заховатися у покинутих будівлях.
Острів Зміїний. Вчора на острові встановили наш прикордонний знак. “Історичну справедливість відновлено”, — заявив голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.
Ідея зустрічі Володимира Зеленського із володимиром путіним в рамках Конференції ООН щодо зміни клімату вигідна тільки росії, вважають в Офісі президента. З ініціативою проведення такої зустрічі виступив президент ОАЕ Мухаммад бін Заїд.
Радник глави ОП Михайло Подоляк вважає, що ідею президенту ОАЕ підкинули з росії. Зараз Кремль прагне негайно розпочати “переговорний процес”, щоб повторити попередній сумнозвісний сценарій з так званими “мінськими домовленостями”. Про це він сказав в ефірі національного телемарафону.
«Феномен дуже примітивний. Вони хочуть запустити переговорний процес, звісно, не заради якогось результату. Ніякого результату не буде. А заради „Мінська два“ — самого процесу, який по ходу свого просування дозволить росії далі вбивати, далі провокувати, далі інвестувати гроші в різні осередки нестабільності не тільки в Україні, а й по світу, далі проводити корупційні якісь дії і так далі. Тобто росії потрібен переговорний процес виключно в рамках посилення злочинних дій», — пояснив Подоляк.
Подоляк нагадав, що в рамках міжнародного права росія вважається країною, яка окупувала територію іншої держави. Але вести діалог з країною-злочинницею до моменту деокупації територій України просто неможливо, підкреслив Радник глави ОП. «Тобто злодій і вбивця пропонує тепер політично і юридично врегулювати свої злочини», — вказав Подоляк.
Небезпечний гібрид створили ЗС РФ внаслідок успішної глибокої модернізації – корабельну установку МС-227 на 22 труби вони приладнали на МТ-ЛБ (“мотолига”). Експерти зазначили, що після мождернізації новостворена система дуже небезпечна, оскільки 140-мм запальні або осколково-фугасні реактивні снаряди можуть летіти на відстань від 4,5 до 9 км.
Російські військові під час бойових дій на Херсонському напрямку вже й застосували нову глибокомодернізовану комбіновану систему. Про новий гібрид російських окупантів розповіли оглядачі польського видання Defence 24. Автори публікації пишуть, що український плацдарм на лівому березі річки Конка був обстріляний ракетами калібру 140 мм із багатоствольної пускової установки А-22, яка використовується зокрема на російському десантному кораблі проекту 12322 “Зубр”.
Зазначається, що дані ракети мають значно більшу вогневу потужність порівняно із звичайними ракетами калібру 122 мм або меншими ракетами калібру 57/70 мм, що також розміщуються на МТ-ЛБ. При цьому дальність польоту реактивного снаряда за сучасними мірками невелика – 4,5 км. при використанні штатного боєприпасу та 9,5 км. – для покращеного.
Пускові напрявляючі МС-227 у носовій частині десантного корабля проекту 12322“Зубр”
Габарити системи дозволили приладнати її на бронетранспортер: 2125 мм завдовжки, 1735 мм завширшки і 2200 мм заввишки. При цьому маса у неї теж невелика – 1430 кг без боєзапасу та 1700 кг у зарядженому стані у всіх 22 трубах.
Система може вести вогонь запалювальним реактивним снарядами ЗЖ-45 з боєголовкою масою 4,8 кг. Крім того РСЗВ може використовувати два типи осколково-фугасних реактивних снарядів:
ОФ-45 масою 27,5 кг із дальністю стрілянини 4,5 км;
ОФД-45 масою 42,5 кг із дальністю стрілянини до 9 км.
Експерти не дійшли висновку відносно кількості таких небезпечних гібридів. Військово-морський флот РФії зараз має у розпорядженні два десантні кораблі проекту “Зубр”, два не були добудовані, а три кораблі раніше були утилізовані. Тому кількість установок А-22, що базувалися на “Зубрах” та були на зберіганні, може бути дуже незначною.
Подібна “вундервафля” – це не перший винахід окупантів із використанням “мотолиги”. Раніше росіяни в кустарних умовах встановили на шасі цієї машини 100-мм протитанкову гармату МТ-12 “Рапіра”. І хоча це досить давня зброя, гармата здатна бронебійним снарядом 3БМ23 пробити до 225 мм сталі на відстані в 1000 кроків.
Історія Миколи Стецьків – це історія наполегливості та впертості. Він пішов на війну добровольцем батальйону “Львів”. За 2014-2015 роки Микола мав три ротації. У 2015-му повернувся з фронту до дітей та дружини.
Файнаberry – це фермерське господарство у селі Гончари. Команда про себе говорить, що саме тут у них росте дивовижно солодка та екологічна полуниця з травня по листопад.
І, уявіть, цю солодку та запашну ягоду можна замовити додому, передплатити, як газету, на рік, або назбирати на полі самостійно. Збирати на полі, кажуть, – улюблене заняття гостей, адже полуниця так – найсмачніша. Саме тому батьки з дітками, компанії друзів приїжджають сюди, аби відчути насолоду від роботи на полі, влаштувати пікнік та побути разом.
Власник полуничного бізнесу і переможець конкурсу “Варто робиТИ своє” від Українського ветеранського фонду Мінветеранів та БФ “МХП-Громаді” Микола Стецьків — ветеран російсько-української війни, батько п’ятьох дітей.
Після повернення з війни Микола думав чим зайнятися, щоб і родину забезпечити, і справа подобалася. До війни він працював на будівництві, але повертатися туди вже не мав бажання. У службі зайнятості записався на навчання для бізнесменів-початківців і отримав свій перший грант — 28 тисяч гривень на власну справу ФайнаBerry.
«На ці кошти ми купили 2 тисячі кущів ягід. На той момент я нічого не знав ні про необхідність добрив, ні про кислотність ґрунтів, ні про сорти полуниці. Все робилось навмання. Знання ми черпали із роликів на YouTube» — зізнається Микола.
Далі був складний шлях спроб і помилок, невпинної праці. Микола отримав від держави клаптик землі під Львовом – 10 соток і разом із дружиною Іванною вони подавалися на гранти в різні профільні фонди, зверталися до кредитних спілок.
Мали кілька невдач — одного разу з 2000 саджанців вижило тільки 800, або вклали гроші в нову теплицю, а вона виявилася не надто придатною саме для полуниці. Проте подружжя наполегливо продовжувало пробувати далі, вчитися й набувати досвіду в новій для себе справі.
Микола вкладає душу в свою справу, й пишається тим, що веде бізнес чесно та з повною віддачею. Сьогодні «ФайнаBerry» має надійні теплиці, де ризики втрати врожаю мінімальні. Десятки сортів полуниці ретельно підібрані для різних сезонів, Микола використовує для них екологічно безпечні, сертифіковані препарати захисту.
Підтримуймо своє, підтримуймо ветеранів і підтримуймо нашу країну.
Понад 150 тисяч українських військових було поранено або вбито від початку війни, пише The New York Times посилаючись на оцінки неназваних західних офіційних осіб та аналітиків. І ця цифра не враховує втрати цивільного населення. Якщо порівнювати військовими втратами росіян, то вказана цифра українських втрат майже в сім-вісім разів менше.
Далі автор статті пускаються в роздуми про те, що на Росії мешкає 145 мільйонів і порівнюють із цифрою населення України, забуваючи про те, що більшість “національних квартир” у Російський Федерації тільки й чекають послабоелення контролю Центра, щоб втекти зі складу “братньої сім’ї народів. І оті 100 мільйонів аж ніяк не зацікавлені брати участь у війні. Але, то таке…
У статті також позитивно оцінили рішення Зеленського звільнити всіх обласних військкомів та наголошується на необхідності продовження мобілізації в Україні.
Автор статті не приховує своє невдоволення повільним контрнаступом ЗСУ, який триває вже два місяці і дуже панічно реагує на наступ російських військ на місто Куп’янськ.
Дана стаття цікава тим, у якій формі пересічним американцям згодовують інформацію про війну в Україні. Американські політики теж є споживачами даного інформаціного продукту.
За даними Генштабу ЗСУ загальні бойові втрати противника (ТІЛЬКИ ЗАГИБЛІ, без поранених) 24.02.22 по 12.08.23 орієнтовно склали близько 253.290 осіб. Інші втрати росіян представлені на інфографіці ГШ ЗСУ. Облік кількості пораненх і померлих від ран рашистів ГШ ЗСУ, схоже, неведе.
Триває 535 доба війни. Речник Генерального штабу ЗСУ Павло Ковальчук повідомив, що з мнулу добу відбулось понад 30 бойових зіткнень. На Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без змін. На Сіверському та Слобожанському напрямках противник здійснив мінометні та артилерійські обстріли понад 20 населених пунктів. На Куп’янському напрямку ворог вів наступальні дії в районі Синьківки та Іванівки Харківської області -безуспішно. На Лиманському напрямку тривають важкі бої. На Бахмутському напрямку тривають бойові дії в районах Богданівки, Кліщіївки та Білої Гори Донецької області. На Авдіївському та Мар’їнському напрямках наші захисники продовжують стримувати спроби наступу російських військ. На Шахтарському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в районі Урожайного Донецької області. На Запорізькому напрямку ворог завдав авіаційних ударів в районах Новоданилівки та Оріхового Запорізької області. Артилерійських обстрілів зазнали понад 20 населених пунктів. На Херсонському напрямку артилерійських обстрілів ворога зазнали понад 25 населених пунктів. Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках.
Загалом, минулої доби, українські воїни ліквідували 510 рашистів, знищили 5 танків, 6 бойових броньованих машин, 10 артилерійських систем, 1 засіб ППО, 4 БпЛА оперативно-тактичного рівня, 1 крилату ракету, 12 автомобілів та 3 одиниці спеціальної техніки.
“Луна-25” стане першою місячною станцією в історії Росії, яка дістанеться поверхні супутника Землі. Останній радянський космічний апарат, відправлений на Місяць, був запущений у 1976 році і мав назву “Луна-24”.
Запуск, скоріше за все, має мінімум два головних завдання: у пропагандистських цілях показати “можливості” Роскосмосу і застовпити місце на Місяці в умовах нової гонки, що почалася, між “космічними країнами” з дослідження супутника Землі.
Перша російська автоматична станція “Луна-25” має здійснити посадку в районі Південного полюса Місяця 21 серпня, повідомили в “Роскосмосі”. “Я сподіваюся, що посадка відбудеться”, – сказав гендиректор “Роскосмосу” Юрій Борисов.
Ракета-носій “Союз 2.1б” сьогодні стартувала з космодрому Східний о 1:11 за Київським часом. Через дев’ять хвилин розгінний блок “Фрегат” зі станцією “Луна-25” відокремився від третього ступеня ракети і вийшов на навколоземну орбіту.
Космічна система має вперше здійснити посадку в районі Південного полюса Місяця. Усі її радянські аналоги прилунялись в екваторіальній зоні. Головна заявлена мета станції – проведення контактних досліджень місячного ґрунту на наявність льоду.
У Польщі перативно відреагували на мирні ініціативи “сусіда від Бога”Н на східному кордоні країни планують розгорнути чотири аеростати, щоб стежити за ситуацією. На аеростатах знаходиться апаратура, яка дозволить бачити всю довжину лінії кордону з Білоруссю, Калінінградською областю рфії, а також “Сувальський коридор”. Про це йдеться у Telegram-каналі редактора рубрики “Військовий фокус” Ігаля Левіна.
У замітці розміщено схему, на якій вказано чотири населені пункти, де можливе розташування аеростатів. Зокрема, йдеться про такі міста:
Ілава – за 88 км від Калінінградської області;
Елк – за 65 км від Сувальського коридору;
Седльце – за 65 км від кордону з Білоруссю в районі Бресту;
Ніско — за 90 км від кордону з Україною та за 45 км від Ряшева.
Також опубліковано технічні характеристики кількох аеростатів, що їх випускає компанія TCOM. Аеростати поділяються на три види, залежно від розв’язуваних завдань:
тактичні – корисне навантаження від 27 до 90 кг, піднімають на висоту до 300 м, тримаються у повітрі до 7 днів;
операційні – корисне навантаження від 190 до 385 кг, піднімають на висоту від 900 до 1500 м, тримаються у повітрі до 14 днів;
стратегічні – корисне навантаження від 1,6 т до 3,2 т, піднімають на висоту від 1500 м до 3000 м, тримаються у повітрі до 30 днів.
“Аеростати оснащені приладами спостереження, сенсорами та датчиками. Один такий аеростат може покривати не маленьку територію та давати постійну картинку. Якщо БПЛА обмежений паливом або зарядом батареї, аеростат може висіти довго і давати постійне зображення 24/7”, – прокоментував для “Фокус” Ігаль Левін перевагу аеростатів над БПЛА.
Самопроголошений президент Білорусії Олександр Лукашенко раптом вирішив «налагодити відносини» з Польщею, які саме він раніше і зіпсував, безпідставно звинувативши сусідню країну в агресивних намірах.
“З поляками потрібно розмовляти. Я доручив прем’єр-міністру зв’язатися з ними. Якщо вони хочуть, давайте розмовляти, налагоджувати відносини. Ми сусіди, а сусідів не вибирають, вони від Бога”, — наголосив самопроголошений білоруський керівник.Про це пише прес-служба Лукашенка.
За словами Аляксандра Грыгаровіча, Польща зараз нібито навмисне “нагнітає обстановку”, оскільки 15 жовтня у країні парламентські вибори і їм потрібно нагнітати обстановку для того, щоб показати, що вони правильно озброювали та переозброювали країну.
Лукашенко заявив, що наразі Білорусь живе насамперед за рахунок Сходу — співпраці з росією та Китаєм. Також самопроголошений зазначив, що не варто забувати і про високотехнологічний Захід.
“Вони поруч, вони наші сусіди — Євросоюз. І відносини з ними втрачати не можна. Ми до цього готові, але з урахуванням наших власних інтересів. Повірте, настане час (зараз така турбулентність, кажучи вашою мовою, складнощі великі) — у 2024-2025 роках, я впевнений, відбудуться серйозні зміни у світі зокрема”, — заявив самопроголошений.
Кабінет Міністрів України видав Постанову № 702. Вона має дуже довгу назву, яку без спотворення сенсу можна скоротити вдвічі: «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства у справах ветеранів… з питань ветеранської політики».
Зміст постанови зводиться до того, що з 30 вересня 2023 року будуть ліквідовані територіальні органи Міністерства у справах ветеранів, а з 01 жовтня 2023 року державні адміністрації мають забезпечити утворення «самостійних структурних підрозділів з питань ветеранської політики».
Ось така реорганізація чекає ветеранів у найближчі місяці. Добре це чи навпаки? З таким питанням ми звернулися до людей, які створюють чи створювали умови для успішного проведення «ветеранської політики» та тих, хто має користуватися плодами умов і результатів такої політики. Почнемо з останніх. А саме ветеранів. Вони дійсно в цій структурі є останніми, оскільки саме ветерани мають отримувати певні дивіденди. Які частіше за все не отримують…
ДУМКА ВЕТЕРАНА
Юрій Корсунов, один із співзасновників Громадської організації «Спілка ветеранів АТО Харківської області». Із перших днів повномасштабного вторгнення він перебував на фронті, а після звільнення знову повернувся до громадської діяльності, щоб і надалі опікуватися проблемами колег-ветеранів. Він розповів про те, як діяли структури Міністерства, котрі мають бути ліквідовані:
– Як мені відомо, спочатку там працювало дві особи, а потім штат скоротили до однієї. Причому відбулося це бридко й цинічно. До повномасштабного вторгнення в цій організації працював член Спілки ветеранів Валерій Мануйленко, який зі зброєю в руках перебував на фронті. І в цей самий час його посаду було скорочено. Без попередження, без отримання згоди!
Постановою передбачено, що вказане Міністерство протягом серпня й вересня розробить і затвердить методичні рекомендації. А отже на сьогоднішній день обласні адміністрації поняття не мають, яким саме чином вони будуть реалізувати «ветеранську політику». Зараз представництва Міністерства ліквідовуються, а департаменти при адміністраціях не створені. Людям, які повертаються з війни, окрім нашої громадської організації, звертатися нема куди.
Юрій Корсунов, один із співзасновників Громадської організації «Спілка ветеранів АТО Харківської області»
– Точна кількість людей, які були на війні, починаючи з лютого минулого року, – продовжує ветеран, – мені невідома, але, якщо орієнтуватися на членів нашої організації, то повернулося біля тридцяти чоловік. І всі в один голос стверджують, що після їхнього повернення ніхто з жодної структури, які мають опікуватися цими питаннями, жодного разу не звернулися, не поцікавилися, чи є якісь матеріальні проблеми, проблеми зі здоров’ям, чи потрібна психологічна реабілітація, необхідне працевлаштування? Нічого! І якщо в цій ситуації ще й скоротити структури, які є, тоді ветеранам узагалі немає на що сподіватися.
«Спілка ветеранів» має чітку позицію, яка доводиться до всіх структур. Вона виглядає наступним чином: «Жодних програм для ветеранів без ветеранів!» Узяти хоча б започаткування проєкту «Помічник ветерана». Згідно з проєктом, кожна громада повинна мати такого помічника, за останньою ініціативою – з числа ветеранів. Ми пропонували це ще п’ять-шість років тому. Добре, що хоча б із запізненням ініціативу намагаються використати.
Програма «Помічник ветерана» випробовується в кількох областях як експеримент. То ж виникає питання, чи не доцільно було б дочекатися результатів цього експерименту й далі робити наступні кроки з ліквідацією чи реорганізацією існуючих структур. Бо все це кошти з державного бюджету. Кошти, які можна було б витратити на проблеми ветеранів, насправді витрачаються на реорганізацію структури чиновників, які мають вирішувати проблеми ветеранів. Погодьтеся, виходить не зовсім системно й послідовно?! Люди, начебто, працюють, проводять експерименти, а ветерани лишаються наодинці з власними проблемами!
– Об’єктивності ради слід сказати, – завершує власну думку Юрій Корсунов, – що зараз в адміністрації існує управління у стравах ветеранів. Працює там два співробітники й особисто мені про їхню діяльність і їхні проєкти нічого невідомо. Навпаки, вони звертаються до нас, щоб отримати ту чи іншу інформацію про нашу роботу, про того чи іншого ветерана.
ВЕТЕРАН МАЄ СТАТИ ФАХІВЦЕМ!
Юрій Шпарага зараз посідає посаду заступника директора Департаменту соціальної політики Харківської міської ради. А ще недавно він очолював Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації.
– Наскільки мені відомо, – говорить Юрій Іванович, – представництва Міністерства у справах ветеранів у областях будуть ліквідовані, а натомість мають створити в структурах обласних адміністрацій нові департаменти для роботи з ветеранами. Ці департаменти будуть подвійного підпорядкування – Міністерству й адміністраціям. У цьому є своя логіка, оскільки створюється вертикаль від держави до області. І вся ця структура повинна декларувати, що люди, які в ній працюють, готові до зустрічі тих, хто повертається з війни. Можна було б робити це через систему соціального захисту, але ж створене Міністерство у справах ветеранів, і воно має працювати, і йому потрібна вертикаль власних підрозділів.
Найголовніше, на думку співрозмовника, наповнити ці структури реальним змістом, зробити максимально дієвими. Тому на рівні області необхідно вести методичну та організаційну робота. Хтось має організувати навчання для ветеранів, займатися їхнім працевлаштуванням. Слід також зробити все, щоб ветеран в одному місці міг отримати всі послуги й повний пакет документів, а не бігати днями в різні інстанції й доводити скрізь, що він воював і що має право на пільги.
– Я вважаю, що все це реально можна вирішити, – продовжує власну думку Юрій Шпарага, – хоча єдиною й найбільшою проблемою залишається технічне забезпечення. Якщо у відпущені постановою терміни ця проблема буде вирішена, то більше жодних перешкод для реалізації проєкту не буде.
Юрій Шпарага, заступник директора Департаменту соціальної політики Харківської міської ради
Чиновник абсолютно не проти, щоб проблеми ветеранів вирішували ветерани на державній службі. Але не слід забувати, що ветеран – це статус, а фахівець – рівень підготовки у своїй вузько спрямованій галузі. Щоб ветеран став фахівцем, він повинен мати вищу освіту, пройти відповідне навчання, вивчити законодавство, освоїти діловодство, роботу з програмним продуктом, який буде використовувати структура. І лише після цього – знати всіх ветеранів і знаходити підхід до кожного з них. Іншого шляху немає!
– Якщо такі структури мають бути сформовані до 1 жовтня, готувати фахівців слід уже зараз. Державою прийнято достатньо багато нормативно-правових актів щодо ветеранів, але на місцях працівникам структур слід тісно взаємодіяти з ветеранськими організаціями, оскільки працювати з кожною окремою людиною дуже важко й практично неможливо.
І найголовніше – мають бути прописані функції створених структур. Спочатку слід визначити, чим треба буде займатися, потім визначити технічні можливості й лише потім сформувати штат. І тільки в такій послідовності! Тоді не буде пустих посад, коли чиновники на місцях імітують діяльність, а ветеранами насправді ніхто не цікавиться. Саме в цьому полягає головний посил владі, з якого слід починати й вибудовувати діяльність структур, що мають опікуватися вчорашніми захисниками Батьківщини.
ДІЗНАЄМОСЯ ЗГОДОМ
Начальник управління в справах ветеранів Харківської обласної адміністрації Олег Пуль до реорганізації, в порівнянні з попередніми співрозмовниками, налаштований більш оптимістично:
– Міністерство у справах ветеранів на рівні областей має власні структурні підрозділи. Протягом останніх років вони декілька разів змінювали свою форму та штатну чисельність працівників. Спочатку були сектори, а останні півроку міжрегіональні чи міжобласні відділи. Саме ці органи й мають ліквідовуватися. Управління в своїй діяльності співпрацює з усіма існуючими державними структурами й громадськими організаціями. Однак оцінювати діяльність міністерських підрозділів із мого боку було б некоректно, оскільки я є представником іншої організації.
Детально начальник управління зупинився на започаткованому проєкті «Помічник ветерана». Згідно до постанови Кабінету Міністрів № 552 від 19 червня, було погоджено запуск пілотного експериментального проєкту, який має полегшити перехід для наших захисників від військової служби до цивільного життя.
Це має бути ветеран або член родини ветерана, який працюватиме в територіальній громаді й надаватиме послуги ветеранам цієї конкретної громади. Він повинен знати, скільки є ветеранів, хто з них якої допомоги потребує й працювати для того, щоб ветерани цю допомогу отримали. Такий експеримент проводиться в чотирьох областях України. Якщо він виявиться успішним, то буде реалізований в усій країні.
Олег Пуль, начальник управління в справах ветеранів Харківської обласної адміністрації
– Що стосується нових підрозділів Міністерства у справах ветеранів, – уважає Олег Пуль, – то говорити про те, що саме ми будемо виконувати їхні функції, поки що зарано. Міністерство до 1 жовтня має визначити обсяг повноважень і завдань для цих підрозділів. І лише тоді до реалізації проєкту будуть залучені обласні адміністрації, щоб завершити побудову всієї структури. Чи буде в цьому задіяне наше управління, чи структурний підрозділ створюватиметься окремо, мені це поки що невідомо…
