У березні 2024 року у Лас-Вегасі (Штат Невада) заплановано проведення змагань з адаптивних видів спорту для поранених військовослужбовців Повітряних сил та морської піхоти США United States Air Force Trials. Цьогоріч Україну на змаганнях представлятимуть 30 ветеранів війни. 

  Інформація про це з’явилась на Facebook-сторінці української команди Invictus Games.

  Їх відібрала спеціальна комісія за підсумками Всеукраїнських змагань з адаптивних видів спорту, які відбулися в середині грудня у столиці.
Критеріями оцінювання, які використовували під час відбору, стали:50% – спортивний показник, 25% – психологічний показник, 25% – соціальний чинник.
Загалом у відбіркових змаганнях взяли участь 168 військових та ветеранів з різних областей України.

НАГАДУЄМО:

  Учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни за допомогою державної ваучерної програми отримали можливість безкоштовно навчатися 124 професіям та спеціальностям, повідомив у Телеграм очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

  “Ви можете подати заявку на отримання ваучера на навчання (підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації). Після закінчення навчання слухачам видається документ державного зразка про присвоєння відповідної кваліфікації. Вартість ваучера понад 30 тис. грн”, – повідомив Кім.
Очільник Миколаївської ОВА також зазначив, що єдині вимоги – мати професійно-технічну/вищу освіту і не бути зареєстрованим в службі зайнятості як безробітний.

  За детальною інформацією можна звернутися до найближчого центру зайнятості чи номером телефону 0 800 600 288. Також заявку можна подати онлайн за посиланням – https://voucher.dcz.gov.ua/.

НГАДУЄМО:

http:///peremoha-na-fronti-hotuietsia-v-tylu-anatolij-kozlovskyj/

  16 січня 2023 року Верховна Рада України в цілому (в другому читанні) підтримала законопроєкт №10062, який стосується цифровізації Збройних сил України. Згідно вказаного законопроєкту передбачається створення реєстру військовослужбовців ЗСУ, що дасть можливість отримати статус учасника бойових дій онлайн. У першому читанні законопроєкт ухвалили ще 08 листопада 2023 року.

  Про це повідомили народні депутати України Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

  Міноборони називає проєкт закону критично важливим для обороноздатності України. Зокрема, після його підписання в МОУ з’явиться можливість посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

  Завдяки цьому, за даними Міноборони:

• буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури);
• прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників;
• прискориться розробка та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська;
• посилиться захист даних від кібератак РФ.

  Крім того, законопроєкт передбачає удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку.

  Законопроєкт запроваджує можливість створення і використання цифрового військового-облікового документу (сертифікату).

  “Завдяки Законопроєкту буде створено реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який дозволить забезпечити надання онлайн-послуг військовослужбовцям”, — зазначили у Міноборони.

  У відповідності із законопроєктом № 10062 буде створено Єдиний реєстр мобілізованих. Він буде привʼязаний до Єдиного реєстру виборців, якого сьогодні фактично не існує.

НАГАДУЄМО:

  ГО «Соціальний центр Вінниччини» спільно з Українським ветеранським фондом Мінветеранів за підтримки «МХП-Громаді» запускають грантовий конкурс бізнес-ідей «Підтримка мікропідприємництва ветеранів війни та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині».

  10 ветеранів або членів їхніх родин із громад Вінниччини, чиї бізнес-ідеї буде підтримано незалежними експертами, зможуть отримати до 100 тис. грн для підсилення або започаткування будь-якого бізнесу.

У конкурсі зможуть взяти участь:

• ті, хто повернувся з війни і мріє про власну справу;
• хто повернувся з війни і має власний бізнес;
• ті, хто чекає з війни сина, чоловіка, батька, доньку, дружину, маму і бачить себе в підприємництві. 

  Грантові кошти можуть допомогти побудувати теплицю для вирощування овочів чи розсади, придбати обладнання для майстерні чи СТО, облаштувати кав’ярню чи піцерію, чи втілити будь-яку іншу підприємницьку мрію.

Мар’яна Нарожна, координатор проєкту: «Одна з основних проблем, з якими зіштовхуються ветерани після повернення додому, – це пошук свого місця в житті громади, соціалізація та адаптація в суспільстві. Тому наш проєкт покликаний не лише допомогти ветеранам та їхнім родинам отримати нові знання та навички з започаткування та ведення бізнесу, а й дасть можливість приєднатися до бізнес-ком’юніті і стати проактивною частиною громади».

Положення, аплікаційну форму та заявку можна знайти перейшовши за ПОСИЛАННЯМ – https://rb.gy/r5vnfq

Форма для реєстрації – https://forms.gle/c5bNs5q4sznQuipw8.

Реєстрація триває до 20 січня 2024 р.

Протягом усього терміну реалізації проєкту переможці зможуть отримати менторську підтримку експертів щодо старту, ведення чи розвитку власного бізнесу.

Оголошення переможців заплановано на кінець лютого.

НАГАДУЄМО:

  В Україні, як і в багатьох інших країнах, ветерани залишаються однією з найбільш вразливих груп. Їхні історії та потреби часто ігноруються, а в суспільстві простежується тенденція замовчування теми інвалідності, пов’язаної з війною. Це не лише позбавляє ветеранів належної уваги та підтримки, але й веде до їхньої соціальної ізоляції.

  Ці ж висновки підтверджуються соціологічним дослідженням, про сприйняття людей з інвалідністю, яке провела група “Рейтинг” в рамках проекту “Центр експертизи у сфері прав людей з інвалідністю”. Зокрема у дослідженні йдеться, що хоча 90% згодні з тим, що люди з інвалідністю можуть вести активне життя, як і люди без інвалідності, схоже, що відповіді давалися з урахуванням соціальної бажаності, намаганням представити себе з найкращого боку.

  Хоча респонденти стверджують, що відчувають комфорт і підтримують інтеграцію людей з інвалідністю, показники соціальної стигматизації відображають іншу реальність, що свідчить про невідповідність декларованої позиції та реального ставлення суспільства, яке не завжди готове приймати ветеранів, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни.

  Такі щоденні прояви ігнорування та дискримінації, як скасування замовлень таксі, коли водій дізнається про пасажира на кріслі колісному, небажання адаптувати житлові комплекси, а також рекомендації уникати реальності про інвалідність в загальному інформаційному просторі, свідчать про глибокі соціальні бар’єри. Ці випадки є не лише безпосередніми проявами дискримінації, але й відображають загальну тенденцію у суспільстві ігнорувати проблеми, потреби та права людини, зокрема, ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Розв’язання цих проблем вимагає змін не лише у законодавстві та державній політиці, але й переосмислення громадянами своїх стереотипів та упереджень, щоб побудувати справді інклюзивне суспільство.

  Сучасне українське суспільство, заглиблене в питання власного добробуту, часто забуває про тих, хто пожертвував своїм здоров’ям заради свободи та безпеки країни. Загалом – 23% сподіваються, що у наступний рік їхнє особисте економічне становище покращиться, 41% вважають, що воно не зміниться, 21% – мають песимістичні погляди щодо цього.

  Позитивніші оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців Заходу і Центру, молодших респондентів, тих, хто працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції й щодо оцінки майбутнього. Цікаво, що відносно вище майбутнє економіки України оцінюють мешканці Півдня.

  Держава, звісно, виконує важливу роль у наданні підтримки та ресурсів для реабілітації ветеранів. Проте виховання громадянської свідомості та формування моральних цінностей є завданням, яке не може бути повністю покладене на плечі держави. Суспільство має самостійно розвивати емпатію та відповідальність перед тими, хто захищав, захищає і зазнав чи не найбільших втрат у війні.

  Українські медіа та громадські організації відіграють ключову роль у зміні ставлення до осіб з інвалідністю, до ветеранів війни в цілому. Важливо не лише підкреслювати їхній героїзм, але й розповідати про реальні проблеми, з якими вони зіштовхуються кожного дня. Історії про успішну соціальну адаптацію, психологічну підтримку, і про те, як суспільство допомагає їм знову відчути себе повноцінними членами громади – є основоположними для подальших якісних змін.

  Нещодавнє опитування показало зміну в сприйнятті суспільної згуртованості в Україні. За даними опитування, у 2022 році показник згуртованості нації становив 87%, натомість уже до грудня 2023 року він знизився до 64%. Це свідчить про зміну суспільних настроїв та потенційну втрату єдності в обличчі спільних викликів.

  В цьому контексті, ініціативи на місцевому рівні, такі як створення спеціалізованих центрів допомоги, організація заходів для підвищення обізнаності громадськості, та надання можливостей для самореалізації ветеранів, можуть мати значний вплив.

  Ключ до розв’язання цієї проблеми лежить не лише в руках держави, але й кожного громадянина. Сприйняття осіб з інвалідністю внаслідок війни як повноцінних членів суспільства, готовність сприймати їхні нові фізичні стани та визнавати їхній внесок у захисті країни – це те, що може змінити ситуацію.

  Ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни – це не лише учасники бойових дій, але й люди, які мають право на повагу, розуміння та гідне місце в суспільстві. Вони заслуговують на те, щоб їхній внесок в незалежність не був забутий, а їхній голос – почутий.

  Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що ставлення суспільства до ветеранів має значний вплив на загальний стан країни, особливо у часи, коли вона переживає війну. Це сприйняття безпосередньо впливає на політику країни, адже саме суспільство формує та впливає на державні рішення.

  Ігнорування суспільством проблем ветеранів, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни, не лише поглиблює соціальну проблематику, але й може мати непередбачувані наслідки для майбутнього захисту країни. Ігнорування історії, зокрема минулих помилок, відкриває шлях до їхнього повторення. Саме тому важливо, щоб суспільство активно усвідомлювало та вирішувало ці виклики, аби зберегти міцність та цілісність нації.

  Забувати про тих, хто віддав найцінніше заради країни та свободи, означає повторювати помилки минулого. Не можна допустити, щоб фраза “В СРСР інвалідів немає” стала символом нашого часу. Це крихка доріжка, яка може призвести до непоправних наслідків для суспільства в цілому.

Руслана Величко-Трифонюк, в. о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.

Джерело: https://www.pravda.com.ua/columns/2024/01/15/7437303/

НАГАДУЄМО:

  Понад 10.200 співробітників Укрзалізниці воюють у лавах Сил оборони України. З них 1.000 ветеранів повернулися додому, і ця цифра постійно зростає. У 2023 році в “Укрзалізниці” для працівників, які повертаються з війни, започаткували програму “Інклюзивна залізниця: Працевлаштування”.
  “Наша найголовніша місія під час війни — підтримувати мобілізованих залізничників та бути з ними постійно на звʼязку. Також створити всі умови для поновлення тих, хто повертається з війни, а всім мобілізованим — впевненість, що вони потрібні та їх чекають на роботі. У цьому процесі ключове — виявити проблемні точки на шляху адаптації та знайти інструменти для їх вирішення. Це стосується особливо тих ветеранів, які набули інвалідність. Ми робимо все, щоб вони повернулися на робоче місце й реалізувалися, і ми разом з ними ставали ще сильнішими”, — розповів голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко.

  Програма спрямована на повернення демобілізованих залізничників та залізничниць до роботи й надання їм підтримки на кожному етапі адаптації. Ініціатива вже допомогла понад 800 ветеранам успішно повернутися до професійної діяльності.

  Однією з ключових складових програми адаптації є створення Центру адвокації, який забезпечує підтримку та захист інтересів ветеранів. Спеціалісти Центру, спілкуючись із ветеранами, супроводжують їх на всіх етапах повернення до роботи (від підтримки під час реабілітації до підготовки робочого місця або зміни посади).

Програма також включає:

• комунікацію з військовими, які ще знаходяться на службі, допомогу в разі отримання поранення;
• надання медичних, психологічних, юридичних консультацій ще до початку поновлення на роботі;
• формування алгоритму визначення посади та функціоналу, які найкраще відповідають потребам ветерана;
• надання фінансової допомоги та пільг, зокрема збереження середнього заробітку;
• консультації керівників та колег ветерана, проведення для них соціально-психологічних тренінгів задля якісної комунікації, побудови взаємин та сприяння успішній реабілітації працівника;
• психологічна підтримка для подолання емоційних труднощів, яка доступна ветеранам за необхідності.

  У межах програми діє “Мобільна психологічна допомога”. Працівники мобільних бригад надають першу психологічну допомогу ветеранам. За необхідності можуть надавати направлення до вузькопрофільних відділень.

  На майбутнє в Укрзалізниці планують створення мультидисциплінарного реабілітаційного відділення для допомоги ветеранам-залізничникам, надалі – й іншим ветеранам України, які цього потребуватимуть.

  Також в планах розвиток спільноти ветеранів Укрзалізниці, які брали безпосередню участь у бойових діях і вже пройшли шлях повернення до роботи. Їхній досвід допоможе більш ефективно реагувати на проблемні ситуації, з якими стикаються ветерани.

НАГАДУЄМО:

  У місті Дніпро півтори сотні людей вийшли з плакатами з закликами повернути рідних з російського полону.  Учасники акції з плакатами й прапорами вишикувалися вздовж проспекту Слобожанський на лівому березі міста. Цього разу акція була мовчазна і відбувалася без ходи. Усі емоції та заклики рідні розмістили на плакатах, які тримали в руках, інформує кореспондентка Суспільного.

  “На акцію підтримки зібралися усі родичі військовополонених. Це не лише рідні військових Маріупольського гарнізону, а й з острова Зміїний, Бахмутського напрямку. У цьому унікальність нашої дніпровської групи — ми підтримуємо усіх полонених. З кожним разом нас стає все більше: починали ми десь з 60 людей, нині десь 120”, — розповіла співорганізаторка акції Наталія Коломенська.

  У 25-річної Дар`ї у російському полоні перебуває брат. Жінка розповіла: чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення мобілізувався до Збройних сил України. Служив розвідником на Донецькому напрямку, там і потрапив у полон.

  “Вже 22 місяці він у полоні. Інформації мінімум. Знаємо, що він у місцях позбавлення волі. Коли відбувається обмін полоненими, то тоді від побратимів дізнаємося крихти інформації. Знаємо, що не доїдають, що їх там катують… Знаємо, що вони там в інформаційній бульбашці, їм нічого не відомо про їхніх рідних”, — говорить Дар`я.

  “Наразі наші хлопці перебувають в полоні, ми боремся до останнього, поки не буде кожного звільнено. Рік тому ми побачили відеозвернення від мого брата, отримали лист. Він писав, що усі хлопці тримаються, хочуть додому й вірять, що всі вони будуть скоро вдома”, — сказала сестра військовополоненого Оксана Шрамко.

 За даними спеціальної комісії при Міністерстві реінтеграції, в російському полоні перебуває 3,5 тисячі військових.

НАГАДУЄМО: