Коли людина проходить п’ять інстанцій, і всюди чує «принесіть ще одну довідку», з’являється відчуття безвиході. Саме для тих, хто заплутався в документах, статусах і відмовах, на Прикарпатті запустили проєкт «Скорочуючи відстань», який реалізує ГО «Сила Громади». Тут допомагають оформити виплати, пройти ВЛК, вирішити питання житла, лікування чи реабілітації.
По допомогу можуть звертатися ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, люди старшого віку, малозабезпечені та багатодітні сім’ї.
У межах проєкту працюють кейс-менеджери. Вони допомагають оформити виплати й пільги, розібратися з документами та статусами, пройти ВЛК, знайти житло або роботу, отримати лікування чи реабілітацію.
Кейс-менеджер Максим Гаврилов розповідає:
«Люди часто приходять уже виснажені. Вони не розуміють, чому їм відмовили, або що робити далі. Люди часто не знають, куди звернутися по допомогу. Ми сідаємо й розкладаємо проблему на кроки».
За перші місяці роботи кейс-менеджери допомогли близько 80 людям — і більшість звернень пов’язані з житлом, виплатами та статусами.
Також ГО «Сила Громади» надає юридичну допомогу — роз’яснення прав, підготовку заяв і звернень до установ. А для тих, хто відновлюється після травм чи поранень, працює фахівець з абілітації.
Окремо заплановані тренінги для фахівців про те, як коректно комунікувати з ветеранами та іншими вразливими групами.
Команда працює у просторі «Гарт» у Коломиї, онлайн та з виїздами у громади області. Звернутися за допомогою можна у «Гарт», або за телефоном +38 097 096 0801.
Про актуальний графік роботи команди, виїзди у громади та нові можливості підтримки повідомляють на сторінках ГО «Сила Громади» у Facebook та Instagram.
Проєкт «Скорочуючи відстань» здійснюється в межах мультидонорського проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.
У Львові відкрили Школу підприємництва для військовослужбовців, ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. Перші 100 учасників уже мали змогу оцінити програму курсу в форматі онлайн-модулів.
Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної державної адміністрації.
У межах програми слухачі разом із фахівцями опановуватимуть основи підприємницької діяльності, дізнаватимуться про можливості залучення грантової підтримки, принципи ефективного ведення бізнесу та досягнення прибутковості.
Навчання передбачає індивідуальний зворотний зв’язок щодо власних бізнес-ідей, а також можливість отримати відповіді на практичні запитання.
За статистикою, близько 33% бізнесів припиняють діяльність у перші півтора року через нестачу знань і практичних компетенцій. Саме тому Львівська торгово-промислова палата спільно із Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України створили Комітет у справах ветеранів. Одне з його ключових завдань — розвиток і підтримка ветеранського підприємництва.
«В Україні сьогодні налічується близько півтора мільйона ветеранів, і ця цифра зростатиме. У відповідь на ці виклики ми заснували Школу підприємництва та Комітет з ветеранської підтримки. Разом ми ініціюємо заходи, які допомагають ветеранам інтегруватися у цивільне життя в громадах», — зазначила президентка Жіночої ділової палати України, віцепрезидентка з питань міжнародної співпраці ЛТПП, голова Хабу з гендерної економіки та політик рівності Наталія Карпенчук-Конопацька.
Організаторами Школи виступили:
Львівська торгово-промислова палата;
Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України;
Під такою назвою в кінці лютого в Києві, вже традиційно, проводилися зустріч грантерів конкурсу та презентація проєктів. Програма допомоги ветеранам підводила підсумок четвертого року свого існування.
Тут слід сказати, що «грантерами» називають ті громадські організації, яким вдалося не лише подати заявку, а й отримати грант від Міжнародного фонду «Відродження».
Про партнерські стосунки з Фондом портал «Новини ветеранів» неодноразово писав і розповідав у своїх відеосюжетах. Восени минулого року навіть опублікували велике інтерв’ю з виконавчим директором благодійної фундації.
…І ось ми знову на підведенні підсумків. Тепер за 2025 рік.
У затишному залі один за одним звітують грантери. Розповідають про здобутки й прорахунки, успіхи й невдачі. Дякують усім, хто сприяв втіленню в життя корисних задумок і напрацювань. Особливі подяки грантодавцю!..
Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»:
– Уявіть, що донор роздає гранти й лише він один знає про існування грантерів. Чи було б це добре? Я так не думаю. Тому така зустріч необхідна для розвитку спільноти. Окремо взятий грантер, навіть із найуспішнішим проєктом, це – лише половина справи. Дуже багато залежить від того, наскільки він відчуває себе частиною загалу. Коли він знає, де знаходяться його однодумці. Для цього ми й проводимо такі заходи, на які збираємо не лише таких, хто отримав грант, а ще й тих, хто його не зміг отримати. Оскільки всі знаходяться в конкурентному середовищі, то хтось лишається без підтримки. Може скластися враження, що дають лише своїм, а іншим, скільки б не подавалися, все одно нічого не дістанеться. Я не хочу, щоб так було. Не хочу, щоб формувалося невірне уявлення про нашу діяльність. Тому ми маємо думати й про тих, хто з якоїсь причини не отримав коштів, але в майбутньому має всі підстави їх отримати.
Показово, що спілкування кандидатів і претендентів відбувається, в першу чергу, з менеджеркою Ольгою Гальченко. Тому всі грантери її знають. І це природньо. А ось як їй вдається запам’ятати таку кількість учасників? Відповідь на це питання знає лише вона…
Ольга Гальченко, менеджеркаМіжнародного фонду «Відродження»:
– «Тримаймо стрій» – це щорічний конкурс, який ми проводимо для громадських організацій, що у своїй діяльності опікуються ветеранами. Зараз звітують грантери четвертої хвилі. Під час заходу вони розповідають, що зроблено, які отримані відгуки, що вдалося, а що ні. А в кінці заходу ми оголосимо про п’яту хвилю та вступимо в новий рік роботи над цим проєктом…
Організатори стверджують, що для них велике значення мають безпосередні зустрічі та спілкування. Живу розмову з військово-ветеранською спільнотою неможливо нічим замінити. І це є корисним як для організаторів, так і для грантерів.
Ольга Гальченко розповіла, як здійснюється відбір. Спочатку вона прочитує все, що надіслано на конкурс. А це близько двохсот заявок! Менеджерка проводить аналіз, пише рекомендації, робить висновки. Потім включаються в роботу незалежні експерти, що не мають стосунку до Фонду. Вони вивчають проєкти, знайомляться з рекомендаціями й голосують за кожен проєкт окремо. Таким чином відбувається максимально об’єктивний підхід для виявлення переможців.
Олена Данилюк, менеджерка простору «Ветераницивільні Петрос»:
– Заявку на участь нашої організації в конкурсі подавала наша керівниця Наталка Найда. Що стосується працівників простору, то ми намагаємося побудувати взаємодію між ветеранами, військовими й цивільними. Цивільні, оплачуючи послуги, надають можливість військовим і ветеранам отримувати їх безкоштовно. У просторі діють ремісничі майстерні, де можна виготовляти вироби зі шкіри, глини й дерева. Дещо екзотичнішим напрямком є запушена минулого року школа стрільби з олімпійського лука. Лук можна адаптувати й користуватися ним навіть при втраті кінцівки. У нас є хлопці, які натягують тятиву зубами. Це – не наш винахід, а міжнародний досвід, який ми успішно використовуємо у власному проєкті…
У минулому році фондом «Відродження» із двох сотень заявок було відібрано 19 ініціатив. Організаторів конкурсу найбільше вразили проєкти, що спрямовані на підтримку ветеранів, які отримали важкі поранення та складні інвалідності – вади зору, ампутації кінцівок. Сюди ж можна віднести переобладнання автомобілів, щоб ветерани із протезами могли їх використовувати. Таким чином, подолання наслідків інвалідності стало знаковим для минулорічної хвилі.
Олександр Терещенко, ветеран війни, засновник Міжнародного благодійного фонду (м. Миколаїв):
– У 2014 році в Донецькому аеропорті я втратив обидві руки та праве око. Але з тих пір живу повноцінним життям, бо навчився, як давати собі раду. Наступним етапом було завдання поставити власний досвід на службу суспільству. Прийшло усвідомлення, що слід переходити від мотиваційних закликів і лозунгів до практичних порад і простого навчання. Скільки завгодно ампутанту можна розповідати, що він стане космонавтом, але, якщо він не навчився давати собі раду в туалеті, тут ніякі слова не переконають. Мені в цьому плані легше пояснювати на власному досвіді: просто розповідаю, що роблю я, як я до цього приходив, які бувають протези та як їх слід вибирати. Мабуть саме завдячуючи цьому, Фонд звернув увагу на наш проєкт…
Бюджет конкурсу на поточний рік лишається таким самим – 400 тисяч євро. Простим підрахунком, знаючи, що переможці отримають 20–25 тисяч на кожен проєкти, можна визначити приблизну кількість грантерів. Це буде десь від 15 до 20 організацій. Якщо заявлені бюджети виявляться меншими, тоді кількість переможців збільшиться…
Захід, організований Міжнародним фондом «Відродження», включав не лише зустріч і звітування. Була підготовлена цікава програма, відбулися спілкування з виконавчим директором Фонду Олександром Сушком, Військовим Омбудсманом України Ольгою Решетиловою.
А в кінці заходу – дружня вечеря й сюрприз від організаторів.
Минулого року сюрприз передбачав, що гості мають навчитися виготовляти й художньо прикрашати свічки. У цьому – вчилися створювати закриту в колбі екосистему, де між камінцями росте мох…
Такий виріб тепер буде стояти на вікні в кожного учасника й нагадувати про зустріч грантерів під назвою «Тримаймо стрій!» А ще про людей, що допомагають патріотично налаштованим громадянам здійснювати допомогу представникам ветеранської спільноти й формувати ветеранську політику в державі. Саме ту, про яку всі говорять. А Міжнародний фонд «Відродження» робить…
Міністерство у справах ветеранів оголосило про початок прийому документів від кандидатів до складу Ради ветеранів війни за незалежність України. Подати свою кандидатуру можуть представники ветеранської спільноти з-поміж учасників бойових дій, які прагнуть долучитися до формування державної політики у сфері ветеранських питань.
Про це повідомляє Департамент ветеранської політики Вінницької ОВА.
Хто може стати членом Ради
До складу Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерство у справах ветеранів України можуть увійти ветерани, які мають авторитет у спільноті, досвід громадської діяльності та готовність працювати над удосконаленням ветеранської політики.
Рада діє як консультативно-дорадчий орган та бере участь у:
підготовці пропозицій до нормативно-правових актів;
аналізі стану реалізації ветеранської політики;
формуванні стратегічних рішень у сфері соціального захисту ветеранів;
налагодженні комунікації між державою та ветеранською спільнотою.
Як подати документи
Кандидати мають подати визначений пакет документів у встановлені строки. Детальні вимоги до оформлення та перелік необхідних матеріалів оприлюднили на офіційних ресурсах.
Відбір проходитиме відповідно до затвердженої процедури. Після завершення прийому документів сформують оновлений склад Ради.
Долучення ветеранів до роботи консультативних органів при центральних органах влади покликане посилити їхній вплив на ухвалення рішень та забезпечити системний діалог із державою.
Міністерство у справах ветеранів України ініціює запровадження нового механізму державного нагляду та адміністративної відповідальності за порушення під час надання статусів ветеранів війни. Відповідний законопроєкт винесли на громадське обговорення.
Міністерство у справах ветеранів України пропонує:
визначити Мінветеранів центральним органом, який здійснюватиме державний нагляд за дотриманням законодавства під час надання, відмови або позбавлення статусу ветерана;
запровадити адміністративну відповідальність за неправомірні рішення;
надати повноваження проводити планові та позапланові перевірки;
закріпити процедури реагування на виявлені порушення.
Зміни передбачають внесення нової статті до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Причина ініціативи
За результатами перевірок у 2025 році виявили понад тисячу випадків неправомірного надання статусу ветерана. Такі рішення створюють додаткове фінансове навантаження на державний бюджет і підривають довіру до системи соціальних гарантій.
У міністерстві наголошують: відсутність уніфікованого механізму контролю призводить до різного трактування норм законодавства на місцях.
Яка відповідальність передбачена
Законопроєкт пропонує встановити штрафи за первинні порушення та підвищену відповідальність за повторні. Окрім фінансових санкцій, можливе позбавлення права обіймати певні посади.
Порядок надання, відмови та позбавлення статусів має деталізувати Кабінет Міністрів України у підзаконних актах.
Навіщо це ветеранам
Ініціатива спрямована на:
захист прав тих, хто законно отримав статус;
уніфікацію процедур;
мінімізацію зловживань;
збереження бюджетних ресурсів для реальних отримувачів гарантій.
Після завершення громадського обговорення документ внесуть на розгляд парламенту.
У столиці з 31 березня по 5 квітня проведуть перший в Україні чемпіонат з піклболу серед ветеранів і ветеранок. До участі запрошують ветеранів, військовослужбовців і військовослужбовиць. Програма передбачає навчальні тренування та турнірні змагання у кількох категоріях.
Про це повідомляє Всеукраїнська федерація піклболу.
Змагання проходитимуть у Києві впродовж шести днів. 31 березня запланований заїзд учасників, 1–2 квітня — відкриття та тренування. Відбірковий турнір відбудеться 3 квітня, фінальні ігри та закриття — 4 квітня. 5 квітня учасники роз’їжджатимуться.
Формат чемпіонату поєднує навчальні сесії та змагання. Учасників розподілятимуть на чотири категорії: без поранень, з невидимими пораненнями, на кріслах колісних та на протезах.
Організатори зазначають, що піклбол — це доступний і динамічний вид спорту, який активно розвивається у ветеранських спільнотах у різних країнах. Він підходить для людей із різним рівнем підготовки.
Чемпіонат організовує Ukrainian Pickleball Federation за підтримки партнерів. Для учасників передбачено забезпечення проживанням, харчуванням, проїздом, ігровою формою та інвентарем.
Реєстрація триватиме до 4 березня за посиланням: https://forms.gle/BWmQ5FAEEf2NEVJw5. Додаткова інформація за телефонами: 0972276327, 0675078576, 0964989335.
У Полтаві 28 лютого та 1 березня відбудеться Відкритий чемпіонат Полтавської області з волейболу сидячи. Турнір прийматиме спортивний зал ГУНП.
До участі долучаться ветерани, ветеранки, а також члени їхніх родин. Організатори закликають мешканців громади прийти та підтримати захисників і їхні сім’ї.
Волейбол сидячи — адаптивний вид спорту, що дає можливість військовослужбовцям із пораненнями та ампутаціями залишатися фізично активними, проходити реабілітацію та підтримувати командний дух. Ця дисципліна входить до програми Паралімпійських ігор та активно розвивається в Україні.
Розклад змагань:
28 лютого (субота) — початок о 14:00
1 березня (неділя) — початок о 09:00
Місце проведення:
м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 83 (спортивний зал ГУНП в Полтавській області).
Для ветеранів у Львові діятиме програма співфінансування для адаптації помешкання.
Таке рішення ухвалили на сесії Львівської міської ради.
Для кого діятиме програма
Послугою зможуть скористатися люди з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи, які є мешканцями Львівської громади. Йдеться про ветеранів і ветеранoк, які через поранення або травми потребують адаптації житла відповідно до потреб.
Що передбачає ініціатива
Завдяки програмі ветеранам частково компенсуватимуть витрати на:
усунення порогів та перепадів висот;
розширення дверних прорізів;
облаштування санвузлів;
встановлення поручнів, адаптованих вимикачів та інших елементів доступності;
створення безпечного й зручного простору.
Реалізовувати програму почнуть після того, як затвердять порядок її надання. Наразі, як повідомляє управління соцзахисту, на участь в ініціативі є дві заявки.
У Києві в одній із міських лікарень запрацювало нове відділення фізичної та реабілітаційної медицини на 36 ліжок. Його облаштували на окремому поверсі медзакладу після капітального ремонту. Про відкриття повідомив мер Віталій Кличко.
Фінансування: місто, благодійники та лікарня
75% ремонтних робіт профінансували з міського бюджету. Загалом на створення відділення спрямували понад 61,6 млн грн.
Додатково з бюджету виділили 600 тис. грн на закупівлю спеціалізованого реабілітаційного обладнання. Сам медзаклад інвестував майже 200 тис. грн власних коштів.
До реалізації проєкту долучився благодійний фонд RECOVERY Віктора та Олени Пінчуків. За його підтримки облаштували частину приміщень, де безпосередньо відбуваються реабілітаційні процеси.
Особливості та обладнання
Відділення створили за принципами безбар’єрності. Палати передбачають одно-, дво- та тримісне розміщення. Вони обладнані безбар’єрними санвузлами, функціональними ліжками та системою клімат-контролю.
Основний напрям роботи — комплексна допомога пацієнтам із порушеннями функціонування. Передусім йдеться про військовослужбовців після поранень і травм, що спричинили обмеження фізичних можливостей.
У відділенні працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи, терапевти мови й мовлення.
Реабілітацію розпочинають ще в гострому періоді — у відділеннях інтенсивної терапії, політравми, нейрохірургії та травматології. Такий підхід забезпечує безперервність відновлення пацієнта.
В Україні ветерани вже стали впливовою соціальною групою — нині це близько 1,5 млн осіб, а в перспективі їхня кількість може зрости до 6 млн. Якою є їхня роль у політичному житті, які бар’єри стоять на шляху до участі та чи готові інституції до їхнього залучення — ці питання проаналізував Рух ЧЕСНО у дослідженні «Участь ветеранів у політиці: переваги | ризики | бар’єри | потреби».
Політика — ширше, ніж вибори
У дослідженні участь у політичному житті розглянули не лише як балотування чи голосування, а як особистий внесок у процес ухвалення рішень. Йдеться як про демобілізованих учасників бойових дій, так і про тих, хто продовжує службу в Силах безпеки та оборони.
Автори наголошують: досвід інших країн демонструє, що ветерани можуть відігравати помітну роль у політичних процесах протягом багатьох років. В українському контексті від них очікують формування нової управлінської генерації — орієнтованої на відповідальність, стратегічне мислення, зменшення бюрократії та швидші рішення.
Водночас бойовий досвід сам по собі не гарантує політичного успіху. Існує ризик використання «ветеранського бренду» як інструменту політичного піару та підвищення рейтингу окремих сил.
Що показало дослідження
У межах підготовки звіту експерти:
проаналізували українське законодавство та міжнародні практики;
провели 14 глибинних інтерв’ю з політиками, експертами й ветеранами;
врахували результати загальнонаціонального опитування 2001 респондента, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на підконтрольних територіях України.
На основі цього підготували рамковий документ із фіксацією:
очікувань суспільства від активної участі ветеранів у політиці;
потенційних ризиків, співмірних із ризиками участі інших соціальних груп;
бар’єрів для політичної участі;
рекомендацій для державних інституцій, політичних партій, громадського сектору та міжнародних партнерів.
Бар’єри: від особистих до фінансових
Автори наголошують, що перешкоди мають комплексний характер. Вони проявляються на кількох рівнях:
особистому;
соціальному;
інституційному;
фінансовому.
Одним із ключових шляхів подолання бар’єрів визначено системне навчання — воно дає знання, підсилює мотивацію та допомагає розвивати індивідуальні й спільнотні спроможності.
Законодавчих обмежень для участі демобілізованих ветеранів у політичному житті немає. Водночас певні обмеження передбачені для чинних військовослужбовців.
Потенціал є — потрібні інвестиції
Ветерани сприймають себе як легітимних політичних акторів, а суспільство бачить у них ресурс для оновлення політичних еліт. Проте без інвестицій у професійну освіту та ресурсну стійкість цей потенціал може залишитися нереалізованим або стати інструментом короткострокового політичного піару.
Повний текст звіту Руху ЧЕСНО доступний за посиланням на офіційному сайті організації.
