Сторінка 32 – Новини ветеранів зі всієї України

В Україні зростає прірва між ветеранами та цивільними: результати дослідження

Опубліковано by Daria

Українські ветерани повертаються з війни у суспільство, яке одночасно і дякує, і не завжди розуміє їхній досвід. Після фронту, полону чи поранень вони стикаються не лише з фізичними наслідками, а й з нерозумінням, психологічними бар’єрами та зміною ставлення з боку оточення.

Про це свідчить дослідження «Портрет ветерана 2025», підготовлене Українським ветеранським фондом та дослідницькою компанією «Рейтинг».

Парадокс довіри: поважають — але не розуміють

За даними дослідження, 96% українців довіряють військовим, які зараз служать, і 92% — ветеранам. Водночас самі ветерани оцінюють рівень розуміння значно нижче: лише 60% вважають, що суспільство їх справді поважає та розуміє. При цьому 75% ветеранів називають одним із головних ризиків після повернення саме нерозуміння з боку суспільства.

Ветеран, ментор і амбасадор реабілітаційного центру Unbroken Володимир Рудковський пояснює, що повернення додому часто стає не менш складним, ніж сама війна. Людина, яка роками була на фронті або в полоні, потрапляє у середовище, яке за цей час змінилося і стало для неї чужим.

Окремо він звертає увагу на різницю між видимими й невидимими наслідками війни. Люди з ампутаціями або на кріслах колісних отримують більше реакції та співчуття, тоді як психологічні травми або досвід полону часто залишаються непомітними для оточення. Тому особливо складно адаптуватися саме тим, хто пройшов російські катівні, адже цивільні не можуть усвідомити масштаби пережитого досвіду. 

Побратимство, яке важко замінити

За словами Рудковського, на війні формується особливий рівень довіри між військовими:

«Одне з найбільш унікальніших явищ, яке я зустрів на війні – це побратимство. Це коли тебе людина розуміє з півслова і їй навіть нічого не треба говорити», — зазначає він.

Після повернення багато ветеранів продовжують спілкуватися насамперед із побратимами, бо саме там зберігається відчуття повного розуміння.

Від героїзації до звикання

На початку повномасштабного вторгнення військових активно підтримували та сприймали як героїв. З часом ця увага зменшилася. Фахівці пояснюють це частковою психологічною адаптацією суспільства: люди звикають до тривог, новин і присутності війни в повсякденному житті. Разом із цим знижується і рівень емоційної реакції на ветеранів.

Рудковський виділяє три ключові проблеми, з якими стикаються ветерани після повернення:

  • фінансова. У медичних закладах військові можуть отримувати високі виплати та забезпечення. Після повернення — значно нижчий дохід і необхідність швидкої адаптації до нових умов життя;
  • фізична. Реабілітаційні центри забезпечують безбар’єрне середовище, але поза ними часто бракує доступної інфраструктури, транспорту та умов для людей з інвалідністю;
  • ментальна. Найскладніша проблема — повернення у сім’ю та суспільство без системної підготовки. Родичі не завжди розуміють, як взаємодіяти з людиною після фронту або полону.

Окремо Рудковський наголошує, що найбільш небезпечною є не агресія, а байдужість. За його словами, суспільство поступово перестає емоційно реагувати на військових, і це призводить до втрати емпатії. Водночас він підкреслює, що правильна взаємодія не потребує складних жестів. Іноді достатньо простого прояву поваги — без слів і без жалю.

“Найбільше, що лякає у цивільному житті, – це байдужість. Не агресія, не конфлікт, а саме “мені все одно”. Вона вбиває тих, хто на фронті, тих, хто в полоні, і тих, хто повернувся”.

Серед ключових напрямів, які називають експерти та ветерани — системна освіта про взаємодію з ветеранами з дитинства і для дорослих, підготовка родин до повернення військових, прозора система соціальної та фінансової адаптації, розвиток безбар’єрного середовища, коректне висвітлення військових тем у медіа та заміна жалю на повагу у щоденній комунікації.

Володимир Рудковський підсумовує, що ставлення у суспільстві працює як дзеркало. Те, що люди дають, вони ж і отримують у відповідь. Він наголошує, що майбутнє України залежить від того, чи зможе суспільство зберегти зв’язок із тими, хто пройшов війну.

«На п’ятому році повномасштабної війни і в умовах, коли попереду – ще більше повернень військових, які в полоні, Україна не може дозволити собі втратити цих людей вдруге. Не на полі бою, а в тилу – через байдужість, нерозуміння чи неправильні слова. Ми маємо більше один одного любити, цінувати і поважати. Бо якщо не будемо цього робити, майбутнього, яке ми хотіли б бачити для України, може не бути», — зазначає ветеран.

Унікальний простір для ветеранів: військовий відкрив у Карпатах «Купол Гуцула»

Опубліковано by Daria

У Карпатах з’явився простір відновлення «Купол Гуцула» — місце, де військові, ветерани, волонтери та їхні родини можуть відпочити, відновити сили та побути в горах.

Ідея проєкту належить військовому Олегу Ревезі. «Купол Гуцула» знаходиться на високогірному хуторі на Путильщині, на висоті близько 870 метрів над рівнем моря. Саме тут Олег Ревега виріс і згодом вирішив створити простір для побратимів і людей із військовим досвідом.

За даними Міністерства у справах ветеранів, Олег Ревега став на захист України у 2015 році. Він брав участь у подіях у Дебальцевому як доброволець і волонтер, допомагаючи евакуйовувати поранених. Після початку повномасштабного вторгнення він повернувся з Німеччини, щоб долучитися до оборони Київщини. Згодом виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках.

Будівництво простору він почав власними силами у перервах між службою та відпустками. До роботи також долучилися рідні, друзі та побратими.

Комплекс облаштований для проживання та відпочинку. Він також адаптований для людей з інвалідністю. Окрім відновлення, гостям пропонують знайомство з гуцульською культурою, екскурсії Карпатами, планування освітніх і культурних подій, а також заняття з тактичної медицини та безпеки.

Проєкт функціонує за принципом «свої для своїх», але відкритий і для цивільних відвідувачів. Благодійні внески гостей спрямовують на розвиток простору та діяльність громадської організації.

Ветерани на службі скаржаться на бюрократію та «совок»

Опубліковано by Daria

Ветерани та ветеранки, які після участі в бойових діях продовжують службу в Силах оборони України, назвали головні проблеми у війську. На їхню думку, це застарілі підходи до управління, бюрократія та залежність важливих рішень від командирів.

Про це йдеться у дослідженні правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип». Дослідження присвячене потребам ветеранів і ветеранок, які залишаються на військовій службі. Його автори проаналізували українське законодавство, міжнародний досвід, а також провели інтерв’ю та фокус-групи з військовослужбовцями.

Опитані ветерани та ветеранки зазначили, що серед найбільших труднощів є:

  • радянські підходи до управління та надмірна бюрократія;
  • залежність доступу до навчання, відпочинку й кар’єрного розвитку від рішень командирів;
  • вплив особистих взаємин із керівництвом на можливість отримати медичну допомогу;
  • проблеми з виплатами пораненим, особливо під час тривалого лікування;
  • недостатній рівень грошового забезпечення з огляду на ризики служби;
  • необхідність власним коштом забезпечувати потреби підрозділів.

Автори дослідження дійшли висновку, що покращити становище військовослужбовців, які вже мають статус ветеранів, лише підвищенням виплат або розширенням пільг неможливо. На їхню думку, необхідні системні зміни, зокрема:

  • справедливі правила кар’єрного розвитку;
  • прозорі механізми просування по службі та нагородження;
  • належне матеріальне забезпечення;
  • доступна медична, реабілітаційна та психологічна допомога під час проходження служби;
  • соціальні гарантії, які відповідають умовам тривалої війни.

Крім цього, дослідники рекомендують удосконалити систему врахування бойового досвіду під час призначення на посади та диференціювати статуси військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, і тих, хто виконує завдання у прифронтових районах.

Співавторка дослідження та експертка напряму захисту прав військовослужбовців правозахисного центру «Принцип» Анастасія Криштанович зазначила, що значна частина ветеранів продовжує службу, тому державна ветеранська політика має враховувати їхні потреби не лише після звільнення з війська, а й під час проходження служби. За її словами, учасники бойових дій насамперед очікують не додаткових пільг, а ефективної, справедливої та зрозумілої системи військової служби.

«Посміхаюсь — значить, впорався»: у Запоріжжі провели автозмагання для ветеранів війни

Опубліковано by Daria

У Запоріжжі провели автозмагання для ветеранів російсько-української війни. Участь у події також взяли їхні рідні. Змагання складалися з кількох етапів. Учасники виконували вправи на швидкість і точність, а також демонстрували навички кермування в умовах міста.

За кожне завдання інструктори виставляли бали. Максимальний результат — 100 балів.

Перший етап включав паркування, розвороти, маневрування між фішками та рух на вузьких ділянках. Завдання потрібно було виконати за обмежений час — 4 хвилини. За словами організаторів, результати двох учасників у команді підсумовувалися.

За кермом одного з авто був ветеран Сергій. Він розповів, що проходив службу як піхотинець, а з армії звільнився після поранення на Донецькому напрямку. Свою участь у змаганнях він називає насамперед можливістю переключитися та поспілкуватися з побратимами.

«Для мене це більше відволікання і спілкування. Тут ті хлопці, з ким мені подобається бути», — сказав він.

Емоційна розрядка і трохи драйву Інший учасник, Віталій, зазначив, що завдання не були складними, а сам формат став для нього радше емоційною розрядкою. Він додав, що головне у водінні — дотримання правил дорожнього руху та безпека: ремінь безпеки і впевненість на дорозі.

У другий етап пройшли учасники з найвищими балами. Він нагадував практичний іспит з водіння: під наглядом інструкторів ветерани долали визначений маршрут.

Змагання організували співробітники регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Керівник центру Володимир Степанов зазначив, що відомство системно підтримує ветеранів і залучає до роботи тих, хто сам пройшов війну. За його словами, подібні заходи — це спосіб подякувати захисникам і підтримати їхню адаптацію після служби.

“Сервісні центри завжди підтримують ветеранів. Серед нас, наших працівників, є вже багато ветеранів, хлопців, які пройшли через війну. Зараз вони працюють у нас. Тому ми завжди намагаємося підтримувати ветеранський рух”, — говорить Степанов.

Захід приурочили до Дня Конституції України. У майбутньому такі змагання планують проводити регулярно. Для учасників це не тільки перевірка навичок кермування, а й можливість поспілкуватися, провести час у колі людей зі схожим досвідом і трохи переключитися з військової реальності на цивільну.

На Житомирщині 29 червня відбудеться ярмарок вакансій для ветеранів і ветеранок

Опубліковано by Maria

29 червня у Житомирській області проведуть загальнообласний ярмарок вакансій для ветеранів і ветеранок. Захід одночасно відбудеться на 16 локаціях, де учасники зможуть ознайомитися з пропозиціями роботодавців, отримати консультації щодо професійного навчання, перекваліфікації, започаткування власної справи та програм підтримки.

Про це повідомляє Житомирська обласна військова адміністрація.

Ярмарок триватиме з 13:00 до 16:00 у підрозділах служби зайнятості в Житомирі, Коростені, Бердичеві, Звягелі, Коростишеві, Любарі, Радомишлі, Черняхові, Хорошеві, Чуднові, Баранівці, Ємільчиному, Андрушівці, Ружині, Малині та Олевську.

Центральною локацією стане Звягель. Після офіційного відкриття до заходу онлайн долучаться всі майданчики, де розпочнеться робота з учасниками.

У програмі ярмарку — презентації роботодавців і актуальних вакансій, консультації щодо професійного навчання, перекваліфікації та відкриття власної справи. Відвідувачі також зможуть дізнатися про державні та громадські програми підтримки ветеранів і ветеранок, поспілкуватися з представниками профільних організацій і отримати відповіді на питання щодо професійної адаптації.

Окремий блок заходу буде присвячений історіям ветеранів та членів їхніх родин, які вже працевлаштувалися, опанували нову професію або започаткували власний бізнес. Крім того, заплановані тренінги, кар’єрні консультації, тематичні дискусії та практичні заняття.

За інформацією організаторів, очікується участь близько 300 ветеранів і ветеранок, які шукають роботу, а також демобілізованих захисників і захисниць, залучених через фахівців із супроводу ветеранів у територіальних громадах.

«Ярмарок стане майданчиком для нових знайомств, корисних контактів та реальних кар’єрних можливостей. Тут можна буде не лише ознайомитися з вакансіями, а й отримати підтримку, консультацію та практичні інструменти для подальшого професійного розвитку.

Запрошуємо ветеранів і ветеранок, членів їхніх родин, а також родини загиблих Захисників і Захисниць України долучитися до заходу та відкрити для себе нові можливості».

«Ви нам потрібні»: у Раді закликають ветеранів іти в державну службу

Опубліковано by Daria

Ветерани та ветеранки мають стати важливою частиною системи державного управління.

Про це заявила народна депутатка від «Слуги Народу», голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

«Україна не обирала війну. Але сьогодні ми маємо зробити все, щоб люди, які захищали нашу державу, могли реалізувати свій досвід і знання вже у мирному житті. Держава не повинна втрачати цей унікальний людський потенціал», – наголосила очільниця Комітету.

Заява пролунала під час презентації фотопроєкту «Ветерани та ветеранки на публічній службі». Проєкт реалізований за підтримки Міністерства у справах ветеранів за ініціативи Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. У ньому зібрано 16 історій військових, які після служби в армії повернулися до цивільного життя і продовжили працювати вже у сфері державного управління.

Серед учасників проєкту — ветеран Артем Каракой, який зараз працює головним консультантом секретаріату Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Галина Третьякова підкреслила, що перед державою стоїть завдання не лише забезпечувати оборону, а й створювати умови для повернення військових до мирного життя та професійної реалізації.

За її словами, Україна має використовувати досвід людей, які пройшли війну, у системі публічного управління. Окремо вона звернула увагу на середній вік військовослужбовців — близько 40 років і більше. Частина з них мала власний бізнес, кар’єру або професію до служби, а значна кількість перебуває на фронті ще з 2014–2015 років.

«Ветерани вміють брати відповідальність за свої рішення та їхні наслідки. Саме така відповідальність сьогодні потрібна державній службі. Ви нам дуже потрібні. Ви потрібні своєю відповідальністю, своїм досвідом, своєю мораллю і своїм баченням того, якою має бути Україна», – зазначила Галина Третьякова.

На думку депутатки, ветерани можуть посилити державну службу завдяки своїм навичкам прийняття рішень і відповідальності. Вона наголосила, що досвід військової служби формує якості, які важко отримати в цивільному житті, зокрема вміння швидко ухвалювати рішення та нести відповідальність за їх наслідки.

Також Третьякова повідомила, що у Верховній Раді триває робота над законодавчими змінами, які мають посилити соціальний захист ветеранів і розширити їхні можливості для інтеграції у систему державного управління.

У Полтаві ветеран бореться за свої права на робочому місці: побратими вимагають реакції влади

Опубліковано by Daria

На Полтавщині розгорівся конфлікт навколо Полтавського обласного центру підготовки населення до національного спротиву. Ветеран ГУР МО України, боєць спецпідрозділу «Артан» Едуард Артамонов, який має інвалідність в наслідок війни, заявив про тиск та порушення своїх трудових прав.

За його словами, ситуація стосується його роботи в установі, яка займається підготовкою громадян до національного спротиву.

Після його заяви низка ветеранських організацій Полтавщини публічно виступила на його підтримку. Серед них — громадські та ветеранські об’єднання, представники ветеранських центрів та управління з питань ветеранської політики. Вони записали спільне відеозвернення.

У відео пролунали питання щодо ситуації в установі. Зокрема, йдеться про те, чому ветеран, який пройшов бойові дії, змушений відстоювати свої права у структурі, що відповідає за підготовку до оборони держави. Також порушувалося питання поваги до ветеранів і ставлення до людей, які отримали поранення під час війни.

Окремо учасники звернення поставили питання щодо керівництва установи та принципів добору управлінців у структурах, пов’язаних із національним спротивом.

Ветеранські організації також звернулися до голови Полтавської обласної ради та обласної ради з вимогою дати оцінку ситуації та ухвалити управлінські рішення у разі підтвердження фактів тиску або приниження ветерана. У своїй позиції вони наголосили, що установи, які займаються підготовкою населення до оборони держави, повинні очолювати люди з бойовим досвідом та авторитетом серед військових і ветеранів.

Ми переконані: установами, які займаються підготовкою населення до національного спротиву, повинні керувати люди, які пройшли війну, стояли на захисті України, знають її ціну та користуються беззаперечною повагою військових, ветеранів та інструкторів.

“Якщо підтвердяться факти приниження ветерана, тиску на нього та зневаги до його статусу, така людина не повинна очолювати установу, покликану виховувати готовність українців до захисту держави! Ми переконані: права ветеранів мають бути захищені!”, – зазначено в дописі.

Наразі офіційні рішення щодо ситуації не оприлюднені. Обставини конфлікту публічно уточнюються.

Гольф як реабілітація: в Україні відкрили реєстрацію на інклюзивний турнір для ветеранів

Опубліковано by Daria

В Україні відкрили реєстрацію на Другий Всеукраїнський інклюзивний гольф-турнір для ветеранів та ветеранок. Змагання відбудуться 29–30 вересня 2026 року у Львівській області, на базі гольф-клубу «Едем».

Про це повідомили організатори заходу.

Ініціатива продовжує формат, який запустили торік до Дня Захисників та Захисниць України. Тоді в Україні вперше провели подібний турнір, який, за словами організаторів, отримав позитивний відгук серед ветеранів з різних регіонів. Організатори наголошують: гольф у цьому випадку — це не лише спорт. Це частина відновлення. Гра допомагає тренувати концентрацію, повертати внутрішню рівновагу, відновлювати фізичну форму та знаходити нову мотивацію у спілкуванні з побратимами і посестрами.

Реєстрацію відкрили за 100 днів до старту, щоб учасники могли заздалегідь спланувати поїздку та підготовку. Взяти участь у турнірі можуть ветерани та ветеранки, а також ветерани й ветеранки з інвалідністю внаслідок війни.

Організатори зазначають, що пріоритет під час відбору матимуть саме учасники з інвалідністю, зважаючи на інклюзивний характер події.

Організаторами виступають Міністерство у справах ветеранів України спільно з Всеукраїнська федерація гольфу. Партнерами заходу є гольф-клуб «Едем» та благодійний фонд ReGolf Ukraine. Турнір відбудеться на території гольф-клуб «Едем». Організатори розглядають турнір як частину розвитку інклюзивного ветеранського спорту в Україні та створення умов для фізичної і психологічної реабілітації через спорт.

Подати заявку на участь можна через онлайн-форму.

П’ять днів серед Карпат: ветеранів запрошують на безкоштовну реабілітаційну мандрівку

Опубліковано by Daria

Ветеранів та діючих військовослужбовців зі статусом учасника бойових дій запрошують взяти участь у безкоштовній реабілітаційній мандрівці до Карпат. Поїздка триватиме з 11 по 15 липня 2026 року на території Свидовецького гірського хребта в Закарпатській області.

Про це повідомляє veteran.com.ua з посиланням на організатора заходу – туристичну спілку «Волонтерські мандрівки».

Програма передбачає активний відпочинок на природі, походи в гори та психологічну підтримку. Учасники зможуть побачити краєвиди Свидовецького хребта, здійснити прогулянки до лісового джерела та зустріти схід сонця в горах. Також заплановані радіальні маршрути різної складності – від 3 до 25 кілометрів.

Однією з головних подій мандрівки стане підйом на Близницю – найвищу вершину Свидовецького масиву. Під час усіх маршрутів ветеранів та військових супроводжуватимуть професійні гіди, які відповідатимуть за безпеку та комфорт учасників.

Крім того, працюватимуть психологи. Вони проводитимуть групові тренінги, а за потреби надаватимуть індивідуальні консультації. Учасників розмістять у туристичному притулку «Перелісок», який розташований безпосередньо на Свидовецькому хребті. Це автономний будинок серед дикої природи, віддалений від населених пунктів.

Організатори зазначають, що охочі взяти участь у програмі повинні самостійно дістатися до міста Рахів. Звідти їх доставлять до притулку повнопривідними автомобілями. Також наголошується, що стан здоров’я учасників має дозволяти перебування в гірській місцевості та самостійне пересування туристичними маршрутами на комфортні для себе відстані.

Під час мандрівки діє сувора заборона на вживання алкоголю та наркотичних речовин. У разі порушення цього правила учасник буде змушений залишити притулок самостійно або скористатися трансфером за власний кошт.

Для участі необхідно заповнити онлайн-анкету. Після отримання заявки менеджери зв’яжуться з кандидатами для уточнення деталей та підтвердження участі.

На Тернопільщині ветерани та бізнес об’єдналися заради майбутнього громад

Опубліковано by Daria

У Тернопільській області відбувся форум громад «СВОЇ: Громада дієвих рішень». Захід організував Тернопільський обласний осередок громадської організації «Захист держави».

На форумі зібралися ветерани та військовослужбовці, представники бізнесу, органів місцевого самоврядування, громадського сектору, культури та медіа. Головна мета зустрічі — обговорення розвитку громад і пошук практичних рішень для майбутнього регіону.

Окрему увагу приділили темі ветеранської політики та ролі ветеранів у житті суспільства. У межах форуму відбулася дискусія «Ветеранський актив: від пільг до соціального капіталу». Учасники говорили про те, як ветерани можуть бути залучені до розвитку громад після служби, які можливості для цього існують і як їхній досвід може працювати як ресурс для суспільства.

Також обговорювали партнерство між бізнесом, громадами та ветеранською спільнотою. Зокрема, йшлося про спільні проєкти та взаємодію для посилення економічного та соціального розвитку регіону.

За підсумками форуму учасники відзначили важливість регулярного діалогу між усіма сторонами та необхідність створення дієвих механізмів співпраці на рівні громад.