Взяти участь у конкурсі Veteran Hub можуть організації, створені ветеранами, ветеранками та членами їхніх родин, а також ті, чиє волонтерство або благодійність спрямована на підтримку ветеранів і родин українських воїнів. Прийом заявок триває до 3 березня включно.
Сума гранту 1 300 000 грн. Мета — підсилити інституційну спроможність дружніх до ветеранів організацій.
Пріоритетною є проєктна діяльність, спрямована на розвиток організаційної спроможності та налагодження внутрішніх робочих процесів для забезпечення сталої та ефективної роботи. Це може бути як розробка внутрішніх політик та правил роботи, так і навчання команди або проведення аналітичного дослідження.
У Veteran Hub додали, що прагнуть підтримати ініціативи, направлені на користь ветеранської спільноти та на підтримку родин захисників і захисниць у той час, коли їхні близькі перебувають на службі.
«Відкритий конкурс від Veteran Hub — наша нагода проявити увагу для невеликих організацій, які заснували та очолюють ветерани, ветеранки або члени їхніх сімей. Для нас важливо підтримати саме їх, зокрема через природну мотивацію розвивати сферу ветеранських справ. А також через персональний вплив війни на команди та їхню здатність продовжувати роботу», – сказала Іванна Стець, менеджерка партнерств Veteran Hub.
Ветеранів та членів їхніх родин у цю суботу, 24 лютого, о 14.00 запрошують на онлайн-семінар «Особливості підготовки проєктів на грантові конкурси «Українського ветеранського фонду» із серії «Основи підприємництва для ветеранів».
На семінарі будуть розглянуті такі питання:
Процедура проведення конкурсу УВФ
Пакет необхідних документів для подачі проєктної заявки
Особливості підготовки проєктної заявки
Особливості підготовки кошторису проєкту
Процедура оцінки проєктних заявок. Як отримати найвищий бал та стати переможцем грантового конкурсу УВФ.
Запрошення на семінар ви отримаєте після реєстрації за цим посиланням.
Данний проєкт реалізується ГО “Спілка ветеранів АТО” та ГО “Асоціація приватних роботодавців” за підтримки урядів Великої Британії, Швеції, Швейцарії та Канади.
ГО «Спілка ветеранів АТО» та портал «Новини ветеранів» продовжують знайомити з діяльністю юристів і правозахисників Спілки й проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» – Аліком Керімовим, Андрієм Гур’євим і адвокатськими об’єднаннями, керованими ними. Що змінилося в їхній роботі, які були звернення від ветеранів і їхніх родин, чого досягли зі своїми клієнтами в останній час – про все це в нашій новій публікації.
Однією з головних тем звернень, на жаль, залишається проблема безвісти зниклих бійців. І така тенденція під час війни є природньою, особливо під час загострень на полі бою. Так звані «м’ясні штурми запорєбрікових асвабадітєлєй», в яких ворог кладе масу свого біологічного непотребу, не проходять безслідно й для наших бійців. Тому за півтора місяці поточного року звернень щодо зниклих безвісти стало значно більше.
ТІЛА ЗАГИБЛИХ НА ПОЛІ БОЮ
– Із останніх справ, у яких досягнуто певного результату, – говорить Алік Керімов, – доречно буде розповісти про одну, найпоказовішу на сьогоднішній день. Звернулася до нас дружина щодо зниклого в листопаді минулого року в районі Бахмута військовослужбовця. Назвемо її Наталя. Чоловік її був там на власному авто, причому авто лишилося на місці, а він зник.
Наталі на момент звернення до адвокатського бюро ніхто нічого не повідомляв про долю її чоловіка, не виплачувалися кошти, не були внесені відомості до Єдиного реєстру щодо зникнення. Саме цим юристи й зайнялися: відкрили кримінальне провадження, подали заяви щодо виплат. Справа в тому, що родина безвісти зниклого щомісяця має отримувати по 100 тисяч гривень. Тому Наталі одразу виплатили кошти за три місяці. Зараз Керімов зі своєю клієнткою працюють над пошуком свідків серед військових і сподіваються, що комусь із них відомі обставини зникнення й що такі свідчення будуть отримані.
– Перше питання, з яким звернулася до нас Наталя, – розповідає далі Алік, – допомогти знайти безвісти зниклого чоловіка. Після того, як телефонний зв’язок із чоловіком перервався, вона стала телефонувати до військової частини, звідки невдовзі прийшло повідомлення, що чоловік є безвісти зниклим. Під час спілкування стало зрозуміло, що їй нічого невідомо про кримінальне провадження, що ніяких виплат вона не отримувала. Наталя намагалася звертатися до поліції, але отримала відповідь, що звертатися до них мають не члени родини, а військова частина. Поліція, як до повномасштабного вторгнення, так і в часи війни, продовжує залишатися найбільш аморфним і бездіяльним органом. На неї слід тиснути й вимагати виконання покладених законодавством функцій. Родинам це буває не завжди під силу, тому на цьому етапі не зайвим є звернення до адвоката.
Важливим документом у справі безвісти зниклого та визнання його загиблим є акт службового розслідування, який складається уповноваженими особами військової частини. Тому дружина, разом з юристом, подали запит до частини, в якій служив чоловік. Поки що відповіді не отримали, але сподіваються, що в акті буде інформація щодо свідків події зникнення. Наталя не полишає надію, що чоловік може бути в полоні. Тому адвокат Керімов працює й у цьому напрямку – періодично звертається до державних і міжнародних структур, які займаються обліком військовополонених.
Також Керімов розповів про найрозповсюдженіші випадки, з якими доводиться стикатися під час звернень. Зараз у місцях бойових дій дуже важко, а часто зовсім неможливо, забрати тіла загиблих із поля бою. У таких випадках військовослужбовці визнаються зниклими безвісти, аж поки не буде знайдене та упізнане тіло або суд не визнає факту загибелі. А для визнання слід надати до суду свідчення побратимів, що знаходилися поруч і були свідками події. Якщо таких свідчень не вдається отримати, то треба чекати півроку й лише після цього терміну звертатися до суду. Добре, коли звернення буде підкріплене документами, що зниклий у полоні не значиться. Після того, як спливуть шість місяців із моменту зникнення, звертатися з позовом може як військова частина, так і будь-який член родини безвісти зниклого.
– Були звернення від членів родин військових, які зникли безвісти, – завершує свою розповідь Алік Керімов, – із приводу того, що їм виплачують не сто тисяч, а 25 чи 33. Як правило, й у нас є цьому безліч підтверджень, на такі запити отримуємо відповіді, що сума розподіляється на всіх членів родини, яких зазначив військовий під час підписання контракту. Приміром, сума ділиться між дружиною, матір’ю й дочкою від першого шлюбу. У такому випадку всі отримують по 33 тисячі щомісячно, а дружина чомусь вирішила, що лише їй має надходити вся сума. Випадків, коли військова частина навмисно б зменшувала суму виплат за зниклого безвісти військовослужбовця, в моїй практиці не було…
РОБИТИ ТРЕБА ВСЕ МОЖЛИВЕ!
Андрій Гур’єв також підтверджує, що за останній час звернень із приводу зниклих безвісти стало значно більше.
– Після такого звернення, – повідомляє адвокат, – я направляю заяву до поліції про відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР. Також намагаюся відпрацьовувати питання можливого перебування в полоні. Це суттєва інформація, яка може або виключати сподівання родичів і близьких людей, або підтверджувати, що військовослужбовець живий. Такі документи також будуть корисними через півроку, коли в суді слід буде доводити факт загибелі особи… Усі історії звернень із приводу безвісти зниклих є однотипними, схожими за своїм характером, тому розповідати про них немає жодного сенсу. Я поділюся власними враженнями лише про один приклад, який дещо відрізняється від усіх інших…
Сталося так, що цивільна дружина Світлана на момент звернення до юридичної консультації вже мала підтвердження, що чоловік перебуває в полоні й знаходиться в Бєлгородській області. Але до цього військовослужбовець уважався зниклим безвісти, поки через деякий час не надійшла інформація про його полон. І знаходився він там із квітня минулого року. Адвокат зробив усе, щоб полоненого включили до списків на обмін. Але 24 січня було збито ворожий літак Іл-76, а та сторона заявила, що в цьому літаку знаходилися військовополонені. В оприлюдненому московським блогером списку значився й чоловік Світлани.
– Наразі доля цієї людини невідома, – говорить Андрій Гур’єв. – Це нестандартна ситуація, бо встановити, що трапилося насправді дуже складно. Зараз невідомий юридичний статус особи. Майже за місяць російська сторона не надала ніяких підтверджень загибелі, а наші офіційні канали також не оприлюднили жодної інформації. Тому де-юре він знаходиться в полоні, а де-факто – перебуваючи в полоні, зник безвісти.
Андрій розповів, що навіть із такими тяжкими й нетривіальними випадками він намагається працювати й знайти хоч якийсь законний вихід із становища, що склалося. Готує повторні запити до національних органів, які займаються військовополоненими, до міжнародної організації «Червоний Хрест». Це те, що стосується юридичних каналів. Щодо неюридичних, сім’я звертається до рідних, близьких, знайомих, телеграм-каналів, волонтерів і до всіх, кого можна задіяти.
– Я розумію, що потрібно робити все можливе, – попереджає Гур’єв, – але особисто я до такої інформації ставлюся скептично, бо перевірити її дуже важко… Щодо цивільної дружини. Не зважаючи на те, що Світлана в юридичні площині ніде не фігурує, бо всі звернення ми оформлювали через рідного брата полоненого, але може трапитися й таке, що необхідно буде доводити зв’язок між зниклою особою та цивільною дружиною. У такому випадку ми звертаємося до суду, надаємо підтвердження спільного проживання – показання свідків, сусідів і родичів, факти спільних покупок, отримання документів, у яких наводиться спільна адреса…
Із метою отримати коментар щодо правової допомоги родинам безвісти зниклих і військовополонених ми звернулися до начальника штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влада Якименка. І ось що він відповів:
– Тут маємо звернути увагу на проблеми які виникають в юридичній площині й про які ми завжди говоримо та вимагаємо негайної реакції від уповноважених осіб. У першу чергу, це звернення від наших побратимів із фронту, в яких вони скаржаться, що командування деяких військових частин надає усні накази не оформляти відповідним чином військових, які загинули на ворожих позиціях. Навіть у тих випадках, коли є свідки подій. Їх записують як безвісти зниклих і це є величезним випробуванням для родин: невизначеність, ілюзія надії, відсутність належних виплат. Окрім цього, під час проведення експертизи ДНК існує суттєва бюрократія: іноді рідним доводиться дуже довго чекати результатів. Усе це вимагає кваліфікованої допомоги юристів та адвокатів. Державна паперова машина погано справляється зі своїми обов’язками. Війна – це завжди колосальний хаос, але не слід забувати, що держава має дбати про людей і в першу чергу тих, хто зі зброєю в руках зараз захищає Україну…
А для наших читачів і потенційних клієнтів хочемо нагадати, що Спілка ветеранів АТО в межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» постійно надає юридичну допомогу ветеранам, військовослужбовцям і членам їхніх родин в офісі Спілки або в режимі онлайн за допомогою месенджерів. Записатися на консультацію можна з 10 до 16 години за номером телефону +38 066 734 72 07 чи написавши на електронну пошту svato@i.ua
В межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» 20 лютого 2024 року команда ГО «Спілка ветеранів АТО» зустрілись із представниками Нововодолазької селищної ради.
Представники Спілки ознайомили громаду з основними напрямками своєї роботи та алгоритмами дій після повернення ветернів з фронту.
«При взаємодії з родинами загиблих та безвісті зниклих захисників важливо виявляти високий рівень чутливості та професійності. Висловлюйте співчуття, уникаючи платонічних фраз, і уважно слухайте їхні потреби. Створюйте безпечний простір для вираження емоцій та забезпечуйте психологічну підтримку, спираючись на ефективні техніки комунікації та емпатії.Якщо громада має необхідність консультації соціальних служб стосовно культури спілкування із сім’я загиблих чи полонених військових,ми маємо досвід проведення таких заходів і можемо вам в цьому допомогти», – зазначила психологиня проєкту Наталія Шуба.
У Дніпрі з 2014 року діє програма підтримки учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей “Родина героя”, за якою здійснюється виплата матеріальної допомоги на лікування, оплату комунальних послуг тощо.
Про це йдеться на сайті Дніпровської міської ради.
За повідомленням, у 2023 році за програмою 164 родинам загиблих учасників АТО виплачено щомісячну матеріальну допомогу на суму майже 10,5 млн грн.
181 людині надано матеріальну допомогу на лікування та придбання ліків (особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих) на суму понад 1,5 млн грн., майже мільйон гривень виплатили 444 людям з нагоди відзначення Дня захисника та захисниці України.
Ще 60 тисяч гривень виділили п`ятьом особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС для часткової компенсації вартості санаторно-курортного лікування.
За даними міськради, на 1 січня 2024 року у Дніпрі зареєстровано 6 783 учасники АТО/ООС, з яких 6 078 надано статус учасника бойових дій, 289 — статус осіб з інвалідністю внаслідок війни, 305 — статус члена сім’ї загиблого (померлого) учасника АТО.
У фінському місті Вуокатті відбувся Чемпіонат світу з лижних гонок серед спортсменів середнього та старшого віку. Збірна команда України, у складі якої двоє вінничан, посіла третє місце в естафеті 4 по 5 км. Про це повідомляють у Вінницької обласній військовій адміністрації.
Серед вінничан — заслужений тренер України з біатлону, майстер спорту України з лижних гонок Юрій Йолтуховський та директор Вінницького медичного коледжу Іван Андрієвський.
За час дії грантової програми “Власна справа” переможцями стали вже 327 ветеранів та членів родин учасників бойових дій, які отримають гранти на 140 млн грн.
Серед 35 переможців другої у 2024 році хвилі подачі заяв на гранти 23 учасників бойових дій та 12 членів родин ветеранів. 3 переможці отримали грант розміром до 1 млн грн, 27 – до 500 тис грн, 5 – до 250 тис грн.
“35 ветеранів та других з їхнього подружжя визнані переможцями другої цього року хвилі ветеранського компоненту програми “Власна справа”. Вони отримають від держави 17 млн грн на започаткування або розширення свого бізнесу. Від початку дії цього напрямку програми позитивне рішення про надання гранту отримали 327 ветеранів та членів їхніх родин. Найбільш затребуваними серед них є гранти до 500 тис грн – 52% отримувачів запросили саме такі суми при подачі грантової заявки. Загалом держава інвестує через гранти в розвиток бізнесу ветеранів 140 млн грн”, – повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
Найбільше отримувачів грантів з Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Донецької, Київської областей та міста Києва.
Цьогоріч за трьома житловими програмами Мінветеранів передбачено фінансування в обсязі 5,7 мільярдів гривень. Це дозволить забезпечити виплату грошової компенсації на придбання житла для понад 2000 осіб.
Так, йдеться про:
осіб з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок АТО/ООС/заходів оборони та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць — грошова компенсація цій категорії передбачена в обсязі майже 3 млрд грн;
внутрішньо переміщеним особам з числа учасників бойових дій та особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок АТО/ООС до 01.06.2018 р. — в обсязі майже 2,3 млрд грн;
особам з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав та членів сімей загиблих — компенсація на суму майже 400 млн грн.
«Розподіл коштів буде здійснюватись Мінветеранів на підставі поданої потреби від областей, яка формується та подається до Мінветеранів у термін до 15 квітня поточного року», — уточнили у відомстві.
Український ветеранський фонд, ЛУН і Uklon запускають єдиний проєкт на підсилення ветеранів. Відтепер можна легко знайти у своєму місті ветеранський бізнес, розвиток якого варто підтримати.
Сьогодні бізнеси ветеранів можна знайти на інтерактивній карті, розробленій ІТ компанією ЛУН в межах соціальної ініціативи ЛУН Місто.
Скористатися картою можна на сайті ЛУН Місто або Українського ветеранського фонду, а також в додатку Uklon. Натиснути «знайти мене на карті» і побачити бізнеси, які є зовсім поруч або у вашому місті.
Карта постійно доповнюється, ветерани можуть також самостійно додати свій бізнес в перелік. Для цього необіхдно заповнити форму на сайті та надати всю необхідну інформацію.
Збирати та пілотувати дрони навчають на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Начальний курс організували у межах проєкту “Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни через створення освітніх можливостей”. Про це повідомляє Суспільне.
“Цей проєкт розрахований на ветеранів і ветеранок, членів їхніх родин, членів родин військовослужбовців, членів родин померлих і загиблих захисників і безвісти зниклих. Але якщо говорити про курси, то у нас є певна кількість людей, які не належать до ветеранського середовища – цивільні, ВПО, наприклад”, — розповіла керівниця проєкту Лілія Матвійчук.
Керувати дронами навчають з нуля, говорить інструктор Юрій Матвієнко. Курс триватиме місяць. Заняття проводять двічі на тиждень на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Навчають учасників курсу безкоштовно. Нині в групі 18 слухачів. У межах проєкту розробили 11 освітніх програм.
Як розповіла керівниця проєкту, нині триває набір до наступної групи на цей курс. Зареєструватися можна через фейсбук-сторінку проєкту, телефоном або особисто в університеті. Навчання розпочнуть у травні.
