Сторінка 3 – Новини ветеранів зі всієї України

Ветеран з Одеси розробив власну методику психологічного відновлення співом

Ветеран із Одеси Єгор Козаченко розробив власну методику психологічного відновлення, яку назвав сонопрактикою. Вона поєднує рух, дихальні вправи, медитацію та голосові практики. Заняття Єгор проводить для ветеранів та членів родин військовослужбовців. За його словами, головна мета методики — допомогти людям прожити та трансформувати емоції через звук.

Історію Єгора Козаченка розповідають Подробиці.Live.

До початку повномасштабного вторгнення Єгор Козаченко викладав вокал у власній студії. У 2022 році він добровільно пішов на фронт. Військовий керував групою цивільно-військового співробітництва. Найважчі бої, за його словами, припали на 2024 рік — на Запорізькому та Донецькому напрямках.

«Багато втрат, багато для мене поховань, морги постійні, тіла, діти теж страждали, поховання дітей було — ну, що: це війна», — розповів ветеран.

Після демобілізації цього року чоловік почав працювати в одеській комунальній установі «Хаб Ветеран». Паралельно він розробив сонопрактику. Назва походить від латинського слова sonus, що означає «звук». Сонопрактика поєднує кілька технік. Спочатку учасники виконують фізичні вправи, потім — дихальні. Після цього Єгор вмикає спокійну музику та пропонує учасникам зосередитися на емоціях, які вони відчувають, і виразити їх за допомогою голосу. Не потрібно співати мелодію чи потрапляти в ноти. Учасники можуть видавати будь-які звуки — наприклад, «м» або «у».

«Тут головне не співати, не влучити чисто, як хтось думає, а просто дозволити собі прозвучати», — пояснює Єгор.

Потім учасники уявляють місце, де почуваються безпечно та комфортно. Це може бути власний дім, батьківський будинок, ліс або пляж. Після вправ вони розповідають про свої відчуття та асоціації. У когось вони пов’язані з дитинством, у когось — із подорожами чи улюбленими стравами. Далі учасники намагаються не лише говорити про свої емоції, а й «проспівувати» їх. За словами Єгора, це допомагає трансформувати емоційний стан і перейти до дій.

На заняття приходять ветерани та члени родин захисників. Охочих спробувати сонопрактику запрошують на заняття щосереди. Детальну інформацію про заняття можна отримати на офіційних ресурсах Одеської міської ради.

Українські ветерани отримають 200 стипендій від UN Tourism

Україна отримає 500 освітніх стипендій від UN Tourism, з яких 200 призначать для українських ветеранів. Про нову програму підтримки оголосили під час візиту очільниці організації Шайхи Аль-Нувайс до України.

Про це повідомили під час спільного брифінгу UN Tourism та Державного агентства розвитку туризму в Києві.

Йдеться про 500 стипендій для навчання в Онлайн-академії UN Tourism та Міжнародній школі гостинності. Із них 200 освітніх місць окремо передбачили для українських ветеранів. Учасники програми отримають доступ до професійних знань та міжнародного досвіду у сфері туризму й гостинності.

Програму планують використовувати для підготовки фахівців, які зможуть працювати у туристичній та готельній галузях.

Для ветеранів участь у програмі може стати можливістю отримати нові професійні навички та підготуватися до роботи після завершення військової служби. Туристична і готельна сфери охоплюють різні напрямки роботи. Це, зокрема, управління та сервіс, розвиток туристичних продуктів, робота з громадами та культурною спадщиною. Таким чином, програма передбачає не лише навчання, а й підготовку нових фахівців для розвитку туристичної галузі України.

Рішення про надання Україні 500 освітніх можливостей підтвердила очільниця UN Tourism Шайха Аль-Нувайс під час свого візиту до України. Це був її перший візит до країни за 10 років.

Ветерани Херсонщини можуть пройти стажування в органах місцевого самоврядування

Ветеранів та ветеранок Херсонщини запрошують долучитися до програми стажування в органах місцевого самоврядування. Учасники зможуть отримати практичний досвід роботи в громадах та долучитися до їхнього розвитку. Програму «Від захисників до творців держави» запустила Мережа захисту національних інтересів «АНТС».

У межах стажування 20 ветеранів та ветеранок зможуть пройти 100 годин практичної роботи в органах місцевого самоврядування. Учасники зможуть застосувати професійні навички та лідерський досвід, а також працювати над конкретними завданнями, пов’язаними з розвитком громад.

Для ветеранів програма передбачає:

  • навчання;
  • стипендію від організаторів;
  • менторський супровід;
  • координацію під час стажування.

До участі також запрошують громади Херсонщини, які готові прийняти ветерана або ветеранку на стажування.

Організатори очікують, що громади забезпечать стажистам практичне знайомство з роботою органу місцевого самоврядування, поділяться професійним досвідом та підтримуватимуть учасників програми. Також передбачена спільна робота над конкретними завданнями та розвитком громади. За результатами стажування органи місцевого самоврядування можуть розглянути можливість подальшої співпраці або працевлаштування учасників.

Прийом заявок від ветеранів та ветеранок уже розпочався. Реченець подачі заявки: до 31 серпня. Анкету можна заповнити за посиланням на форму реєстрації. Детальна інформація про програму доступна на сайті «АНТС».

Ветерани можуть безкоштовно потрапити до п’яти лікарів без е-направлення

Ветерани та ветеранки в Україні можуть безкоштовно звернутися до п’яти лікарів без електронного направлення. Йдеться про медичні послуги в межах Програми медичних гарантій.

Про це повідомили у Національній службі здоров’я України.

Ветеранам не потрібне е-направлення для консультації таких спеціалістів:

  • акушера-гінеколога;
  • психіатра;
  • стоматолога;
  • нарколога;
  • фтизіатра.

Безкоштовні консультації доступні у медичних закладах, які мають договір із НСЗУ за пакетом «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Перед візитом у НСЗУ радять зателефонувати до медзакладу та уточнити три речі: чи працює там потрібний лікар, чи входить необхідна послуга до договору закладу з НСЗУ та як записатися на прийом.

Знайти найближчу лікарню або амбулаторію можна самостійно на дашборді НСЗУ. Для пошуку потрібно у фільтрі «Група послуг» обрати пакет №9. Також інформацію можна отримати через контакт-центр НСЗУ за номером 16-77.

Електронне направлення не потрібне і в разі, якщо людині необхідна екстрена медична допомога.

У НСЗУ зазначили, що екстрену допомогу надають безкоштовно, без направлення та незалежно від того, чи укладена декларація із сімейним лікарем.

Нульове розмитнення для ветеранів може стати реальністю: Мінветеранів підтримало ініціативу

Міністерство у справах ветеранів України підтримало пропозицію поширити пільги на ввезення автомобілів не лише на чинних військовослужбовців, а й на ветеранів війни. Йдеться про учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які вже звільнилися з військової служби.

Відповідь Мінветеранів отримала громадська організація «Спілка Ветеранів Сил Оборони України», яка раніше звернулася до міністерства щодо доопрацювання законопроєктів №15194 та №15195.

Законопроєкти №15194 та №15195 зареєстрували у Верховній Раді 24 квітня 2026 року. Їх автор — народний депутат України Микола Заблоцький. Документи передбачають зміни до Митного та Податкового кодексів щодо ввезення в Україну транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців.

«Спілка Ветеранів Сил Оборони України» запропонувала розширити коло людей, які зможуть скористатися такими пільгами. Зокрема, йдеться про ветеранів війни — учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які звільнилися з військової служби.

У Мінветеранів цю пропозицію підтримали. У відповіді заступник міністра Руслан Приходько зазначив, що міністерство підтримує законопроєкти №15194 та №15195 за умови їх доопрацювання. Серед запропонованих змін — саме поширення передбачених пільг на ветеранів війни, які вже не проходять військову службу.

Також Мінветеранів пропонує розглянути альтернативні механізми підтримки ветеранів. Серед них — адресна фінансова допомога, компенсаційні механізми та цільові державні програми.

Головним комітетом Верховної Ради, який опрацьовує законопроєкти №15194 та №15195, є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. У Мінветеранів зазначили, що «Спілка Ветеранів Сил Оборони України» може направити свої пропозиції безпосередньо до цього комітету.

Водночас надані громадською організацією пропозиції міністерство планує врахувати під час опрацювання законопроєктів до другого читання.

Тобто позицію Мінветеранів уже сформовано. Наступний етап — робота з профільним парламентським комітетом та народними депутатами.

За словами голови Ради ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрія Корсунова, ініціативу щодо нульового розмитнення автомобілів для учасників російсько-української війни підтримало не лише Мінветеранів. Новостворена Рада ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів України також одностайно підтримала цю пропозицію. Її позицію підтвердив голова Ради ветеранів.

У громадській організації наголошують, що тепер важливо донести цю позицію до Верховної Ради та об’єднати зусилля ветеранських організацій. Тож представники «Спілки Ветеранів Сил Оборони України» закликають ветеранів, ветеранські об’єднання та громадські організації спільно звертатися до народних депутатів і профільного комітету.

Наразі Мінветеранів свою позицію висловило: воно готове підтримати законопроєкти за умови їх доопрацювання та розширення пільг на звільнених зі служби ветеранів.

Остаточне рішення щодо змін до законодавства має ухвалити Верховна Рада України.

«Право має існувати»: в Україні пропонують дозволити ветеранам короткоствольну зброю

В Україні ветеранам війни можуть надати законне право на придбання, володіння та приховане носіння короткоствольної вогнепальної зброї для самооборони. Таку пропозицію висунув військовий юрист, голова ГО «Український центр законодавчих ініціатив та правового захисту» Микола Груздов.

За його словами, таке право має діяти не автоматично за посвідченням ветерана, а за умови проходження визначених законом перевірок. Серед запропонованих умов — перевірка досвіду поводження зі зброєю, знання правил її використання, за потреби — додаткове навчання, реєстрація зброї та відповідальність за її зберігання, носіння і застосування.

Чому ветеранам пропонують надати таке право

Один із головних аргументів Груздова — під час служби держава вже довіряла військовим бойову зброю. Військовослужбовці можуть роками користуватися автоматами, кулеметами, гранатометами та іншими видами озброєння, виконувати бойові завдання й відповідати за його збереження.

На думку юриста, після звільнення держава має враховувати цей досвід під час вирішення питання про дозвіл на короткоствольну зброю.

“Держава сама вже визнала цю людину достатньо відповідальною, щоб довірити їй бойову зброю. Це для мене один із головних аргументів”, — говорить Микола Груздов.

Водночас рішення, за його пропозицією, має прийматися щодо конкретної людини, а не автоматично для всіх ветеранів.

Ще один аргумент — можливість самооборони. Груздов зазначає, що поліція не може перебувати поруч із кожною людиною цілодобово, тому в разі нападу між його початком і приїздом правоохоронців людина може залишатися без допомоги.

Який контроль пропонують

Автор ідеї наголошує, що йдеться не про вільний обіг зброї. Навпаки, він пропонує посилений державний контроль. Зброя має бути зареєстрована, її власник — встановлений, а правила зберігання, носіння та застосування — чітко визначені законом.

За порушення цих правил, зокрема незаконне застосування зброї, її передачу іншій людині чи носіння у стані сп’яніння, пропонується позбавляти права на зброю та передбачати відповідальність.

“Втратив зброю, передав іншій людині, носив п’яним, застосував незаконно — автоматичне позбавлення права на цю зброю, носіння і зберігання. Тобто ця позиція прямо протилежна збройному свавіллю. Не менше державного контролю, а більше. Але для тих, хто виконав і виконує усі вимоги, — реальне право, а не вічні обмеження з огляду на страх і побоювання, що ця людина може комусь нашкодити. Це ілюзія безпеки”, — аргументує він.

Також Груздов вважає необхідними перевірки, зокрема психіатричні, а за наявності законних підстав дозвіл має бути можливість не надати або анулювати.

Що кажуть противники

Один із головних аргументів проти — можливі психологічні проблеми у ветеранів після бойового досвіду. Груздов вважає, що в такому разі дозвіл не повинен отримувати конкретний ветеран, якщо його стан за визначеними медичними критеріями може становити небезпеку. Водночас, на його думку, неправильно поширювати таке припущення на всіх ветеранів.

Ще один аргумент — ризик використання зброї під час конфліктів. Автор пропозиції вважає, що за залякування, помсту або використання зброї для з’ясування стосунків має наставати кримінальна відповідальність і втрата права на зброю.

Водночас він наполягає: право на зброю не означає право на насильство. Зброя, за його концепцією, має бути засобом самооборони лише у випадках реальної небезпеки.

“Звісно, що я, як і будь яка адекватна людина, проти того, щоб ствол ставав аргументом у сварці. Зброя повинна залишатися засобом самооборони останньої надії для захисту від реальної небезпеки, а не способом показати, хто тут головний. І за порушення цієї межі повинна наставати дуже серйозна відповідальність аж до втрати права на зброю та жорстких санкцій”, — наголошує експерт.

Наразі це позиція та пропозиція Миколи Груздова, а не чинна норма українського законодавства.

«Не виконав план по ухилянтам — ідеш на фронт»: для поліцейських пропонують нові умови відстрочки

В Україні пропонують пов’язати право поліцейських на відстрочку від мобілізації з результатами роботи з пошуку громадян, які ухиляються від мобілізаційних процедур. Таку ідею озвучив ветеран та екскомандир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий в етері ток-шоу «Новий відлік».

За його словами, для правоохоронців можна встановити конкретні показники щодо виявлення, розшуку та затримання військовозобов’язаних, які ухиляються від проходження мобілізаційних процедур.

Фактично йдеться про те, щоб право на відстрочку для поліцейського залежало від виконання таких показників. Якщо працівники не демонструватимуть необхідної результативності, їх можуть позбавляти відповідної відстрочки та направляти на військову службу.

Дикий пояснив свою позицію тим, що виступає не за максимально «справедливу», а за результативну модель мобілізації.

Він також навів результати дослідження щодо того, на кого громадяни покладають основну відповідальність за мобілізацію. 44% опитаних назвали президента України та Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, 32% — Кабінет міністрів, зокрема Міністерство оборони, а 8% — Верховну Раду.

Ще 14% респондентів не визначилися з відповіддю, 1% обрали інші варіанти, а ще 1% вважають, що відповідальність одночасно несуть усі перелічені державні структури.

За словами Дикого, ці результати відображають передусім сприйняття громадянами того, хто впливає на мобілізаційні процеси в умовах воєнного стану, а не буквальне визначення відповідальності за законом.

Наразі йдеться саме про пропозицію Євгена Дикого, а не про ухвалені зміни до законодавства.

У Кам’янці-Подільському мобілізували ветерана-науковця під час оформлення відстрочки

У Кам’янці-Подільському кандидата історичних наук та ветерана направили до військової частини під час розгляду документів на продовження відстрочки. Про випадок повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Ймовірно, йдеться про керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павла Нечитайла. Про це виданню «Є ye.ua» стало відомо з власних джерел.

За словами Лубінця, чоловік раніше служив у ЗСУ як стрілець і має статус ветерана. Після служби він повернувся до наукової та археологічної роботи.

28 липня 2026 року науковець звернувся до ЦНАПу в Кам’янці-Подільському та подав документи на продовження відстрочки як науковий працівник із науковим ступенем. Він отримав підтвердження про прийняття документів. Відповідь мали надати протягом 15 днів. Однак 8 серпня чоловіка доставили до Кам’янець-Подільського районного ТЦК та СП.

Як розповіла дружина науковця, він повідомив працівникам ТЦК та СП про подану заяву на відстрочку та показав опис документів, прийнятих у ЦНАПі. За її словами, цей документ у нього забрали.

Попри те, що рішення щодо відстрочки ще не було прийняте, чоловіка направили на військово-лікарську комісію, а згодом — до військової частини. Наразі він перебуває там.

Дмитро Лубінець заявив, що ситуація потребує перевірки. Він повідомив, що направив до Офісу генерального прокурора повідомлення про можливе кримінальне правопорушення, а також звернувся до Військової служби правопорядку ЗСУ.

Омбудсмен наголосив, що мобілізація потрібна, проте це має відбуватися відповідно до закону та встановлених процедур.

Ветеранський петанк: гра для всіх і підтримка кожного

15-16 серпня у м. Одеса пройшли Всеукраїнські ветеранські змагання «Кубок України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону» Всеукраїнської Ветеранської Ліги Петанку. Перехідний «КУБОК ЧЕМПІОНІВ ВВЛП 2026» вперше виборола команда «Сталеві лицарі» з м. Луцьк.

Вперше змагання такого рівня серед ветеранів відбулися на Півдні України — на новозбудованому у Преображенському парку Одеси спортивному інклюзивному майданчику. Протягом двох днів за першість змагалися 32 команди ветеранів, ветеранок і родин Героїв — 96 учасників з різних куточків України: Києва, Львову, Дніпра, Тернополя, Луцька, Одеси, Вознесенська, Ковеля, Кривого Рогу, Нововолинська, Ірпіня, Кам’янського, Калинівки, Хмільника Брусиліва та інших міст.

Призери турніру:

  • 1 місце команда — «Сталеві лицарі» м. Луцьк. Капітан Олександр Мурашов
  • 1 місце команда — «Наша грає UNBROKEN» м.Львів. Капітан Володимир Качан
  • 1 місце команда — «Нескорені» м. Кривий Ріг. Капітан – Геннадій Ніколенко
  • 1 місце команда — «Хрещені боєм» м.Вознесенськ. Капітан Микола Паладій

Турнір в Одесі став третім етапом боротьби за перехідний Кубок Чемпіонів ВВЛП у 2026 році: зимовий етап в Тернополі виграв ветеранський СК «Сталевий Легіон» з Ковеля, весняний етап в Кривому Розі виграв ветеранський СК «Нескорені» з Кривого Рогу.

Осінній і фінішний етап Кубку Чемпіонів ВВЛВ відбудеться вже 19-20 вересня у Львові.

«Петанк все більше захоплює ветеранів і ветеранок як спорт без фізичних та вікових обмежень, що обʼєднує та відновлює. Також, це потужна фізична і психологічна реабілітація. За 2 роки, в рамках проєкту «Петанк для ветеранів вже проведено 4 Всеукраїнських і 11 міжрегіональних ветеранських турніри, створено понад 80 ветеранських команд в 13 регіонах України, проведено понад 90 майстер-класів з петанку, побудовано 5 інклюзивних спортивних майданчиків в Ковелі, Полтаві, Києві, Камʼянському, Одесі. Створено ВВЛП- Всеукраїнську ветеранську лігу петанку. Петанк офіційно визнано державною як ветеранський спорт. Це стало можливим перш за все завдяки реальному захопленню цим спортом наших ветеранів та ветеранок, а також завдяки партнерству нашої організації ГО «УАЗЗ «Марлог-Кадуцей» з американським фондом «Nova Ukraine», Федерацією петанку Украіни, Міністерством у справах ветеранів, ветеранським ГО та органам місцевого самоврядування в різних куточках України», — говорить керівниця проєкту «Петанк для ветеранів» Наталія Попова.

Демобілізація без втрати фронту: ветеран запропонував для України модель ротаційної мобілізації

В Україні потрібно шукати спосіб замінити військових, які служать із 2022 року, але водночас не послабити оборону. Ветеран і адвокат Олег Поліщук пропонує для цього модель ротаційної мобілізації — систему, у якій служба, відновлення, резерв і повторне залучення мають бути частинами одного кадрового циклу.

На його думку, Україна зараз опинилася між двома ризикованими сценаріями. Перший — продовжувати використовувати одних і тих самих військових без визначеного строку служби. Другий — провести масову демобілізацію без підготовленої заміни. Обидва варіанти можуть створити проблеми для оборони. Тому, за запропонованою моделлю, звільнення військових має відбуватися після підготовки людей, які зможуть їх замінити.

Чому просто встановити строк служби недостатньо

Окремий закон про демобілізацію не вирішить проблему, якщо одночасно не буде підготовленого поповнення. Досвідчені військові займають посади, які потребують спеціальної підготовки: від сержантів і бойових медиків до операторів безпілотних систем, механіків, зв’язківців та командирів.

Підготовка такої заміни потребує часу. Тому, за концепцією Поліщука, вихід військового з активної служби потрібно планувати ще до того, як настане дата його звільнення.

“Якщо одночасно звільнити значну кількість досвідчених військових без підготовленого поповнення, підрозділи можуть втратити сержантів, бойових медиків, операторів безпілотних систем, механіків, зв’язківців, командирів і фахівців, яких неможливо підготувати за кілька тижнів”.

Автор пропонує будувати систему за принципом:

  • потреба підрозділу;
  • відбір;
  • підготовка;
  • активна служба;
  • підготовка заміни;
  • передавання досвіду;
  • відновлення;
  • резерв.

При цьому конкретна тривалість служби, на його думку, не може бути однаковою для всіх. Вона має залежати від спеціальності та інтенсивності навантаження.

“Цивільний бачить перед собою не визначений період виконання обов’язку, а відкритий строк без зрозумілого завершення. Чим довше держава не може пояснити людині весь цикл служби, тим сильнішим стає бажання уникнути входу в систему. Безстрокова служба виснажує тих, хто воює, і водночас відштовхує тих, хто повинен прийти їм на заміну”, — пояснює Олег Поліщук.

Рахувати потрібно не лише роки служби

Одна з ключових пропозицій — запровадити систему накопиченого службового навантаження.

До уваги мають брати не тільки загальну тривалість служби, а й участь у бойових діях, службу в районах високої небезпеки, поранення, контузії, повернення після лікування, невикористані відпустки та тривалі періоди без повноцінного відновлення.

Для цього автор пропонує створити захищений цифровий облік. У ньому мають фіксуватися дані про службу, бойову участь, лікування, поранення, висновки ВЛК, відпустки та періоди відновлення. Військовослужбовець, за цією моделлю, повинен мати можливість бачити враховані періоди служби, підстави для визначення його черговості та рішення про перенесення ротації. Також має бути можливість виправити помилкові дані або оскаржити рішення.

Якщо військового «немає ким замінити»

Окрема проблема — ситуація, коли конкретний військовослужбовець є критично важливим для підрозділу. Поліщук пропонує не використовувати аргумент «його немає ким замінити» як причину для безстрокового продовження служби. Натомість це має запускати процес підготовки заміни.

Він передбачає кілька етапів: визначення дублера, його підготовку, спільну роботу з досвідченим військовим, встановлення строку передавання функцій і підтвердження готовності заміни.

“Мобілізація повинна починатися не з питання “скільки людей забрати”, а з питання “які спроможності потрібні війську”. Спочатку мають визначатися вакантні посади, спеціальності, вимоги до здоров’я та фізичної спроможності, необхідна тривалість навчання і конкретні підрозділи. Після цього потрібно відбирати й готувати людей під сформоване кадрове замовлення. Повістка створює мобілізованого. Відбір, підготовка і правильний розподіл створюють військовослужбовця, здатного замінити іншу людину”, — пояснює він.

Перенесення ротації через оперативну необхідність при цьому має бути письмовим, обмеженим у часі, погодженим вищим кадровим органом і таким, що його можна оскаржити.

Що робити після звільнення

Ротаційна модель передбачає не просто повернення людини до цивільного життя, а окремий період відновлення. До нього можуть входити медичне обстеження та реабілітація, психологічна допомога за згодою військового, підтримка у поверненні до роботи або навчання, допомога родині та гарантований період без повторного залучення.

Після відновлення досвідчені військові можуть залишатися частиною оборонної системи як інструктори, фахівці навчальних центрів, планувальники, оператори складних систем або основа підготовленого резерву.

Автор окремо наголошує на важливості використання бойового досвіду військових, які служили у 2022–2026 роках, для підготовки наступних поколінь військовослужбовців.

У Верховній Раді вже є законодавчі ініціативи

13 травня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували пакет із 15 законопроєктів №15231–15245 народного депутата Максима Заремського. Документи стосуються військової служби, мобілізації, демобілізації, ротації, резерву, бронювання, виплат і реінтеграції.

Водночас це ініціатива одного депутата, а не узгоджена модель уряду, Міноборони, Генштабу чи парламентського комітету.

Серед ключових пропозицій:

  • №15233 — звільнення після 24 місяців безперервної служби за умови щонайменше трьох місяців участі в бойових діях.
  • №15234 — запровадження циклів служби, які сумарно можуть тривати до 48 місяців.
  • №15235 — гарантовані цикли служби, відновлення та ротації.
  • №15242 — обмеження безперервного перебування в районах бойових дій до 90 днів і визначений період до повторного направлення.
  • Інші законопроєкти — мотивація, соціальні гарантії, бронювання, грошове забезпечення та післявоєнна адаптація.
  • №15243 — розширення залучення громадян до підготовленого резерву.

Між окремими ініціативами є різниця навіть у підходах до строків служби: один проєкт говорить про 24 місяці безперервної служби, інший допускає цикли до 48 місяців.

Тому наразі йдеться не про готову державну модель, а про набір законодавчих пропозицій, які ще мають перевірити, прорахувати та узгодити.

З чого може початися перехід

Першим кроком Поліщук пропонує провести закритий кадровий аудит. Він має показати, скільки військових служать із 2022 року, на яких посадах вони перебувають, яке мають накопичене навантаження, скільки замін потрібно підготувати та яких спеціальностей бракує. Після цього можна формувати першу ротаційну чергу і паралельно готувати людей для заміни. Пріоритет, за запропонованою моделлю, мають отримати ті, хто має найбільшу тривалість служби та найвище накопичене навантаження.

При цьому така система потребуватиме додаткових ресурсів — навчальних потужностей, людей для резерву, коштів на реабілітацію та період, коли досвідчений військовий і його заміна можуть одночасно перебувати у системі. За задумом автора, ротаційна мобілізація має не скоротити українське військо, а створити систему, у якій люди можуть проходити активну службу, відновлюватися, переходити до резерву і за необхідності повертатися до оборони.

“Україні потрібно не зменшити армію, а збільшити кількість людей, здатних послідовно проходити через службу, відновлення та резерв. Неякісна мобілізація блокує ротацію. Відсутність ротації погіршує мобілізацію. Безстрокова служба виснажує досвідчених військових і водночас переконує цивільних триматися від системи якомога далі. Це замкнене коло потрібно розірвати”, — підсумовує автор.