Кабмін на сьогоднішньому засіданні здійснив розподіл 1,343 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб у 2026 році.
“Це означає, що фахівці із супроводу своєчасно отримають заробітну плату, а громади зможуть і надалі надавати підтримку ветеранам, ветеранкам, членам їхніх сімей та родинам полеглих воїнів”, – йдеться у повідомленні Мінветеранів.
Субвенцію розподілили на основі даних, які подали обласні та Київська міська адміністрації (військові адміністрації).
Нині в територіальних громадах України працюють 2 323 фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок. З них майже 40% — мають статус ветерана чи ветеранки, є членами їхніх родини або родин загиблих захисників.
З початку 2026 року уряд оновив правила програми підтримки малого бізнесу «Власна справа». Зросли суми фінансування, а коло потенційних отримувачів грантів суттєво розширили — зокрема для родин ветеранів та молоді.
Нові суми грантів у програмі «Власна справа»
Розмір мікрогранту тепер залежить від кількості створених робочих місць:
100 тис. грн — на старт бізнесу без обов’язкового працевлаштування;
200 тис. грн — за умови найму одного працівника;
350 тис. грн — у разі створення двох робочих місць.
Хто тепер може податися на грант
У 2026 році держава значно розширила перелік учасників програми. Подати заявку можуть:
ветерани та ветеранки;
їхні дружини або чоловіки;
батьки та повнолітні діти захисників — уперше з моменту запуску програми;
молодь віком від 18 до 25 років.
Бонус для молоді: до 200 тисяч без вимоги працевлаштування
Для молодих підприємців діє спрощений старт. Особи віком 18–25 років можуть отримати грант до 200 тис. грн без зобов’язання створювати робочі місця.
Гранти для родин ветеранів — до 1 мільйона гривень
Наймасштабніші зміни стосуються програми «Грант для ветеранів»:
до 500 тис. грн тепер можуть отримати не лише подружжя, а й батьки та повнолітні діти ветеранів і ветеранок;
до 1 млн грн — для учасників бойових дій або членів сімей загиблих чи зниклих безвісти захисників.
Умови отримання максимального гранту:
ФОП має працювати щонайменше один рік;
необхідно створити чотири робочі місця.
Повторні гранти та захист уразливих категорій
Серед нововведень також:
повторне фінансування — підприємці, які успішно виконали умови попереднього гранту, можуть податися повторно для масштабування бізнесу;
призупинення зобов’язань — якщо грантоотримувач потрапив у полон або зник безвісти, виконання договору тимчасово зупиняють без штрафів;
розширення банків-партнерів — до програми приєднався «Сенс Банк».
Регіони-лідери
У 2025 році мешканці Хмельницької області за сприяння обласної служби зайнятості отримали:
494 мікрогранти за програмою «Власна справа»;
99 ветеранських грантів.
Регіон входить до числа найактивніших учасників програми в Україні.
Як подати заявку на грант для ветенранів
Подання заяви залишається без змін — онлайн через портал «Дія».
За консультацією або допомогою з бізнес-планом можна звернутися до:
гарячої лінії: 0800 219 731;
будь-якого підрозділу Хмельницького обласного центру зайнятості;
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14360, який передбачає розширення державних гарантій у сфері медичної допомоги для ветеранів війни та військовослужбовців, звільнених з російського полону. Документ пропонує повністю покрити витрати на стоматологічне лікування та зубопротезування за рахунок державного бюджету.
Про це повідомляється на сайті Верховної Ради України.
Які проблеми має вирішити законопроєкт
Автори законодавчої ініціативи наголошують, що чинного фінансування недостатньо для повноцінного та комфортного лікування військових. Через це ветерани й звільнені з полону бійці змушені доплачувати власним коштом або звертатися по допомогу до благодійників і патронатних служб.
Окрему увагу в пояснювальній записці приділено стоматологічній допомозі. Після полону вона часто є невідкладною, тривалою та потребує перебування пацієнта в одному медичному закладі, що ускладнює реабілітацію і може загострювати симптоми посттравматичного стресу.
Кого охоплюють запропоновані зміни
Законопроєкт передбачає внесення змін до законів України:
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
«Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Право на повне державне забезпечення стоматологічною допомогою і зубопротезуванням пропонують надати:
учасникам бойових дій;
особам, прирівняним до них;
особам з інвалідністю внаслідок війни;
військовослужбовцям, зокрема іноземцям та особам без громадянства, які проходили службу у ЗСУ та були звільнені з полону.
Збільшення фінансування до 190 тис. грн
Законопроєктом пропонується доручити Кабінету Міністрів України збільшити граничні обсяги фінансування планової стоматологічної допомоги та зубопротезування до 190 тис. грн на одну особу.
Для цього планують застосувати коригувальні коефіцієнти до чинних тарифів:
для зубопротезування — коефіцієнт 4,0;
для планової стоматологічної допомоги — коефіцієнт 2,0.
Які послуги планують додати до пакетів НСЗУ
Документ також передбачає розширення переліку послуг НСЗУ за напрямами зубопротезування та планової стоматологічної допомоги. Зокрема, йдеться про включення:
встановлення дентальних імплантатів;
кісткової аугментації;
загального знеболення в умовах стаціонару одного дня.
«Стоматологічний сертифікат» і цифровий ваучер
Окремо законопроєкт пропонує розробити державну цільову програму «Стоматологічний сертифікат». Вона передбачає перехід від оплати медзакладу за тарифом до надання пацієнту персонального цифрового ваучера на стоматологічні послуги.
Фінансування програми планують здійснювати коштом державного бюджету.
Навіщо це потрібно
У пояснювальній записці зазначається, що держава має гарантувати пораненим і звільненим з полону військовим повноцінний і безоплатний доступ до сучасної стоматологічної допомоги, комплексної реабілітації та зубопротезування.
Ухвалення законопроєкту, за задумом авторів, дозволить:
реалізувати конституційні гарантії у сфері охорони здоров’я;
усунути прогалини в чинному законодавстві;
привести національне правове регулювання у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини.
Ветерани та ветеранки можуть безоплатно отримати спортивний протез у межах державної програми — без підтвердження участі в змаганнях і без додаткових довідок. Оновлений підхід дозволяє використовувати такі протези не лише для спорту, а й для тренувань, активного способу життя та особистої реабілітації.
Про це повідомляє Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Що змінилося у спортивному протезуванні ветеранів
Раніше учасникам бойових дій для отримання спортивного протеза потрібно було підтверджувати участь у змаганнях, включених до державних або регіональних календарних планів. Окрім цього, вимагали низку довідок і погоджень.
У вересні вимоги переглянули. Держава скасувала обов’язок підтверджувати попереднє заняття спортом, що суттєво спростило доступ до спортивного протезування.
Як пояснив директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, раніше під час ухвалення рішень враховували не лише медичні показання, а й наявність «передумов до занять спортом».
«Змінами скасовано вимоги щодо підтвердження участі у спортивних змаганнях. Це рішення сприяє полегшенню доступу до спортивного протезування», — зазначив він.
Хто може отримати спортивний протез для ветеранів
Право на безоплатне спортивне протезування мають ветерани та ветеранки з інвалідністю, які потребують протеза для:
фізичної реабілітації;
регулярних тренувань;
ведення активного способу життя;
занять спортом — незалежно від участі у змаганнях.
Новий підхід спрямований на рівний доступ до протезування, ефективнішу реабілітацію, соціальну адаптацію та повернення до активного життя.
Як подати заяву на безоплатний протез для ветеранів
Подати заяву можна кількома способами — незалежно від місця проживання.
Онлайн:
через Соціальний портал Мінсоцполітики;
через Електронний кабінет особи з інвалідністю.
Офлайн:
у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
у структурному підрозділі з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
у територіальному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).
Також заяву можна подати через:
працівника територіального відділення ФСЗОІ;
соціального працівника закладу, де ветеран або ветеранка проходить лікування чи реабілітацію.
Оновлені правила не передбачають подання підтверджень участі у спортивних змаганнях або додаткових погоджень. Достатньо подати заяву у встановленому порядку.
З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності зміни до податкового законодавства. Відтепер учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни отримали право на податкову знижку за витратами на оренду житла.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на дані Державної податкової служби України.
Цей механізм дозволяє громадянам повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), компенсуючи частину вартості оренди квартири чи будинку.
Податкова знижка працює шляхом зменшення оподатковуваного доходу особи на суму фактичних витрат, понесених за офіційним договором оренди, що призводить до перерахунку та повернення коштів з бюджету.
Запровадження пільги передбачене Законом України № 4536-ІХ, ухваленим влітку 2025 року.
Основна мета змін — посилення соціального захисту ветеранів та людей, які зазнали поранень, боронячи територіальну цілісність України.
Нагадаємо, ветерани війни, які винаймають житло, можуть отримати компенсацію за його оренду. Окрім цього, вони можуть претендувати на субсидії на комунальні послуги.
Громадсько-військовий рух (ГВР) презентував нову ініціативу, спрямовану на професійний розвиток, перекваліфікацію та підтримку ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей.
Координатор ініціативної групи ГВР та учасник бойових дій Олексій Івашин наголосив, що підтримка ветеранів має виходити за межі формальностей.
“Ветерани та члени їхніх родин мають отримувати реальні можливості для професійного розвитку. Це не лише питання адаптації, а й спосіб розкрити потенціал людей, які звикли діяти ефективно”, – зазначив Івашин.
Олексій Івашин
Також Івашин розповів про інші напрямки діяльності організації – проєкт “СОВА” та системну підтримку ветеранських видів спорту. “Мережа громадських приймалень “СОВА” вже надає екстрену юридичну допомогу ветеранам та членам їхніх сімей в Луцьку, Житомирі, Полтаві та Львові, плануємо розширювати мережу і у 2026 році. А наш нещодавній турнір із волейболу сидячи “Єдність сильних” у Полтаві отримав позитивні відгуки від ветеранів російсько-української війни”, – повідомив координатор ініціативної групи ГВР.
Представник ГВР в Одеській області Артем Вівдич розповів механізм роботи проєкту – він стане містком між ветеранами, які шукають роботу, та бізнесом, готовим надавати робочі місця або менторську підтримку. Для ветеранів регіону стануть доступними профорієнтація та навчання (програми перекваліфікації на затребувані цивільні професії), підтримка бізнесу (допомога в отриманні грантів для відкриття власної справи) та громадська активність.
Організатори заявили, що такі зустрічі в межах проєкту стануть регулярними.
Міністерство у справах ветеранів України реалізує дев’ять експериментальних проєктів, запроваджених рішеннями Кабінету міністрів. Про це йдеться у матеріалі агентства «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, з вересня 2025 року до кінця грудня 2026 року діє експериментальний проєкт з надання послуг адаптації окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та повністю або частково втратили зір.
У 2026 році заплановано реалізацію кількох проєктів у сфері медичної та соціальної підтримки Захисників. Серед них — надання послуг з довготривалого медичного догляду, корекції рубцевих змін шкіри після травм і опіків, а також посилення спроможностей осіб з обмеженнями життєдіяльності. Усі ці ініціативи триватимуть з січня до кінця грудня 2026 року, за винятком проєкту з розвитку спроможностей, який стартував у листопаді 2025 року.
Також з січня 2025 року на два роки запроваджено експеримент з надання учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни допомоги для занять фізичною культурою і спортом. З березня 2025 року на півтора року стартував проєкт державної допомоги на навчання дітям окремих категорій Захисників.
Окремий експеримент стосується модернізації військових, військово-морських та військово-спортивних ліцеїв, а також ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Його реалізація розпочалася у липні 2025 року і триватиме два роки.
Крім того, у 2026 році планується реалізація проєкту з призначення та виплати грошової компенсації за переобладнання транспортних засобів для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ще одна ініціатива — створення та забезпечення функціонування мережі державних ветеранських просторів — стартує у грудні 2025 року та розрахована на два роки.
У парламенті зареєстровано законопроєкт №14333, який передбачає запровадження одноразової грошової виплати ветеранам праці з надтривалим стажем роботи за рахунок місцевих бюджетів територіальних громад.
25 грудня 2025 року у парламенті зареєстровано законопроєкт №14333 «Про внесення зміни до пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України щодо включення до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, видатків на одноразову грошову виплату ветеранам праці».
Як зазначає автор законопроєкту, в чинному законодавстві наявна прогалина у правовому регулюванні соціального захисту ветеранів праці, які мають загальний стаж роботи не менше 50 років. За його словами, ці громадяни потребують належного державного та суспільного визнання багаторічного трудового внеску в економічний і соціальний розвиток країни.
У пояснювальних матеріалах йдеться, що представники цієї категорії протягом десятиліть працювали у промисловості, аграрному секторі, освіті, медицині, соціальній сфері, житлово-комунальному господарстві та інших ключових галузях, забезпечуючи стабільне функціонування держави та територіальних громад в умовах економічних і соціальних викликів.
Наразі питання матеріальної підтримки ветеранів праці вирішується несистемно та залежить від місця проживання, що, на думку автора, призводить до нерівності у соціальному захисті громадян.
Метою законопроєкту визначено підвищення рівня соціального захисту ветеранів праці та справедливе визнання їхнього трудового внеску шляхом запровадження одноразової грошової виплати у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Серед основних завдань документа — формування прозорого механізму підтримки ветеранів праці з надтривалим стажем, визначення повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері, включення відповідних витрат до обов’язкових видатків місцевих бюджетів та уніфікація підходів до соціального захисту на всій території України.
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 89 Бюджетного кодексу України нормою про фінансування одноразової грошової виплати ветеранам праці з 50-річним стажем за рахунок бюджетів територіальних громад.
Також прикінцевими положеннями передбачено внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», якими планується закріпити право таких осіб на відповідну виплату. Крім того, пропонується доповнити Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», визначивши надання цієї допомоги як власне повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.
В Україні з 1 по 20 січня 2026 року триватиме прийом заявок на участь у програмі «Ветеранський спорт», яка передбачає щоквартальну фінансову підтримку ветеранів і ветеранок для занять фізичною активністю у зручному для них форматі.
У межах програми Захисники та Захисниці можуть отримувати по 1 500 гривень щоквартально на спортивні заняття, які відповідають їхнім фізичним можливостям і потребам. Участь у програмі не обмежується інтенсивними тренуваннями — кошти можна використати, зокрема, на плавання, дихальні практики, йогу та інші види помірної фізичної активності.
Подати заявку можуть громадяни, які мають верифікований РНОКПП, досягли 18 років, отримали статус учасника бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, внесений до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а також відкрили спеціальний рахунок Дія.Картки у банку — учаснику програми.
Подання заявки відбувається через застосунок «Дія»: у розділі «Ветеран PRO» необхідно обрати послугу «Ветеранський спорт», зазначити Дія.Картку для зарахування коштів і надіслати заявку. Після її схвалення виплати надходять автоматично.
Водночас учасникам програми, які скористалися коштами у четвертому кварталі 2025 року, повторно подавати заявку не потрібно — кошти будуть зараховані автоматично. Тим, хто долучається до програми вперше, необхідно попередньо оформити Дія.Картку через застосунок «Дія», обравши банк і підписавши згоду.
У Мінветеранів зазначають, що програма спрямована не лише на фізичне відновлення, а й на соціальну адаптацію. У спортивних залах, фітнес-студіях та оздоровчих просторах ветерани й ветеранки мають змогу спілкуватися з людьми зі схожим досвідом, отримувати підтримку та формувати нові соціальні зв’язки.
В Україні вже налічується понад 1,2 мільйона ветеранів, які повертаються до цивільного життя, шукають роботу та реалізують себе в різних професійних сферах, включно з підприємництвом. З 26 лютого цього року в Україні вступає в дію закон про ветеранське підприємництво — документ, який має створити можливості для ветеранів, які хочуть започаткувати або розвивати власний бізнес після служби.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко наголошує, що закон про ветеранське підприємництво від початку розглядався як рамковий. Під час його ухвалення було багато дискусій, однак у підсумку парламент вирішив запустити механізм і доопрацьовувати його надалі. За словами депутата, нинішня редакція закону має низку обмежень. Зокрема, він орієнтований переважно на ветеранів, які повернулися з фронту після 2022 року, і не повною мірою враховує ситуацію сімей загиблих захисників та питання спадковості бізнесу.
Окремо Остапенко звертає увагу на те, що закон не передбачає податкових пільг, оскільки це регулюється податковим законодавством.
«Цим законом ми не могли врегулювати питання податкових пільг, бо вони визначаються податковим кодексом. Але моя позиція проста: для ветеранського бізнесу потрібно переглядати, зокрема, військовий збір – або зменшувати його, або скасовувати, щоб ці кошти залишалися в бізнесі й працювали на розвиток», – коментує Остапенко.
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, зазначає, що ухвалення закону про ветеранське підприємництво стало важливим стартом, адже вперше почала формуватися системна нормативна база – як на рівні уряду, так і Міністерства у справах ветеранів. Представники ветеранської бізнес-спільноти брали участь у робочих групах і вже бачать, як під закон створюються підзаконні акти.
Водночас, за його словами, закон і до ухвалення, і після нього потребує суттєвого доопрацювання. Ключовою проблемою Позняк називає норму, за якою 100% власності компанії має належати ветерану, щоб бізнес отримав ветеранський статус:
«Основна вада закону — це вимога, щоб сто відсотків власності компанії належали ветерану. Це перекриває багато можливостей для тих, хто повертається і вже має бізнес-партнерів, а також ставить ветеранські компанії у невигідне становище при залученні інвестицій», – підкреслює ветеран.
Сергій Позняк називає чотири ключові правки, які ветеранська спільнота вважає принциповими: зменшення обов’язкової частки власності ветерана, надання права успадкування статусу сім’ям загиблих захисників, створення незалежного органу контролю за дотриманням статусу ветеранського бізнесу та визначення чіткої перспективи дії закону після завершення воєнного стану.
В Українському ветеранському фонді зазначають, що закон про ветеранське підприємництво є достатньо зрозумілим і не створює складних бар’єрів для ветеранів. Про це говорить Зівер Ісрафілзаде, юристка фонду, яка багато років працює з ветеранським бізнесом.
За її словами, для фахівців цей закон передусім означає чітке визначення статусу ветеранського підприємництва на загальнодержавному рівні. Для самих ветеранів — це про державну підтримку, стимулювання та пільги.
Першим практичним кроком для ветерана, який уже має бізнес або планує його створити, стане внесення до єдиного реєстру ветеранського підприємництва. Після цього бізнес офіційно отримує відповідний статус і може розраховувати на додаткові можливості:
«Ми говоримо про пріоритет при оренді комунального чи державного майна, а також про переваги під час участі в тендерах. Важливо, що держава говорить не лише про створення бізнесу, а й про навчання, менторство та перекваліфікацію, щоб ветеранський бізнес був успішним», – зазначила Зівер Ісрафілзаде.
Масі Найєм, ветеран, адвокат і співзасновник громадської організації Принцип, вважає, що ключовий ризик закону про ветеранське підприємництво полягає не в самій ідеї, а в механізмах його реалізації. На його думку, нинішній підхід до визначення ветеранського бізнесу – з вимогою 100% власності ветерана – суперечить самій логіці реінтеграції. Він переконаний, що держава має стимулювати ветеранську зайнятість не формальним статусом, а економічними інструментами:
«Було б правильно, якби держава сказала: якщо ветеран має, наприклад, тридцять відсотків власності, то компанія отримує податкові стимули. Але ці кошти мають бути спрямовані на реальні виплати ветерану – заробіток, а не формальний статус», – коментує ветеран.
Водночас Найєм висловлює обережний оптимізм щодо майбутнього закону. Він переконаний, що провал можливий лише за умови бездіяльності, адже сьогодні існує активне громадянське суспільство, суб’єктні ветеранські організації та ефективна команда Міністерства у справах ветеранів.
Кирило Кузьмінов, ветеран і підприємець з Харківщини, вважає, що головною сильною стороною закону про ветеранське підприємництво є державна підтримка як системний інструмент реінтеграції ветеранів у цивільне життя.
За його словами, у цьому процесі зацікавлені всі сторони – держава, ветеран і суспільство. Ветеранський бізнес, наголошує Кузьмінов, – це не «звичайна робота», а повна залученість, яка дозволяє ветерану бути соціально та економічно активним. Водночас це проєкт, у який держава має інвестувати ресурси, адже кінцевий результат — створення робочих місць і зростання економіки.
Серед потенційних ризиків Кузьмінов називає роль органів місцевого самоврядування, від яких значною мірою залежить практична реалізація закону:
«Слабке місце – це те, як саме відреагують органи місцевого самоврядування. Саме вони формують предмет закупівель і визначають, який відсоток можуть надати ветеранським підприємствам. Одна громада може запустити цей механізм за кілька днів, а інша – загальмувати процес. Тут усе залежить від взаємодії і готовності працювати», – пояснює Кузьмінов.
Закон про ветеранський бізнес – це новий етап в українському законодавстві, і наразі ще складно оцінити, як саме він працюватиме в реальних умовах. Важливо, що цей процес включає активну участь ветеранської спільноти, що надає певні сподівання на реальну ефективність цього закону. Однак, на даному етапі залишається багато питань щодо його практичної реалізації. Час покаже, наскільки дієвим буде цей механізм, і чи здатен він відповісти на всі виклики, що стоять перед ветеранським бізнесом в Україні.
