перехід від військової служби до цивільного життя,
державні та місцеві програми підтримки ветеранів;
порядок отримання статусу учасника бойових дій, члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України, особи з інвалідністю внаслідок війни;
використання інформаційно-комунікаційних систем Мінветеранів;
можливості отримання медичної допомоги та соціально-психологічної реабілітації, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
заходи фізкультурно-спортивної реабілітації;
реалізація права на житло відповідно до законодавства;
порядок проходження медико-соціальної експертизи (для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни);
порядок подання документів на отримання пільг та виплат, передбачених державними та регіональними (місцевими) програмами;
отримання комунальних, медичних, соціальних послуг та послуг у сфері зайнятості.
Крім цього, фахівці допомагають ветеранам в оформленні певних документів на отримання грантів для створення або розвитку власного бізнесу, консультують щодо зміни професійної діяльності та отримання освітніх послуг. Ще працівники інформують про отримання медичної допомоги й соціально-психологічної реабілітації та консультують щодо направлення на лікування чи реабілітацію за кордон.
За більш детальною інформацією можна звертатись за телефонами: (050)8629612, (095)5719515, додали у міськраді.
Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.
Як інформує Урядовий портал, відомості щодо професійного стандарту «Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» внесено до Реєстру кваліфікацій.
«Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг», — зазначив заступник Міністра у справах ветеранів України Максим Кушнір.
Міжнародна гуманітарна організація Help – Hilfe zur Selbsthilfe оголошує грантовий конкурс для власників мікробізнесу у Харківській, Одеській, Миколаївській областях та місті Києві. Про це йдеться на сторінці організації.
Програма передбачає надання безповоротної фінансової допомоги крафтовому бізнесу (столярство, виготовлення прикрас, гончарство тощо) або підприємствам сфери послуг (прибирання, догляд за будинками, ландшафтні послуги, фітнес, краса тощо).
Переможці конкурсу отримають грошову допомогу у розмірі до 2510 євро у національній валюті України (приблизно 105 тисяч гривень), а також моніторинг підтримуваних мікробізнесів.
Взяти участь у програмі можуть такі пріоритетні категорії:
Переміщені особи, бізнес яких був пошкоджений під час бойових дій.
Особи та сім’ї, які безпосередньо постраждали від конфлікту, в тому числі ті, бізнес яких було пошкоджено або зруйновано.
Ветерани (за умови пред’явлення посвідчення учасника бойових дій на території України після 2014 року).
Жінки, які були переміщені внаслідок конфлікту і зараз проживають в іншому регіоні або на іншій території.
Жінки, які є головою домогосподарства через те, що їхній чоловік перебуває на військовій службі, служить або отримав поранення.
Особи з інвалідністю із підтвердженим статусом інвалідності.
Кінцевий термін подання заявок – 31 травня 2024 року.
Заповнити заявку на участь та отримати більш докладну інформацію про умови конкурсу можна за посиланням.
Це один із тих небагатьох матеріалів, від якого мені, як автору, було бридко й огидно. Такі відчуття виникають, коли усвідомлюєш, на що здатні люди, котрі на певному етапі власного життя дорвалися до влади. І самостверджуючись на керівних посадах, вони готові й під час війни покращувати своє матеріальне благополуччя навіть шляхом знущання з пам’яті загиблих захисників…
Але про все слід розповідати із хронологічною точністю, щоб не заплутатися у вирі подій, що відбувалися протягом двох років. Тим більше, що справу ми мали з масою респондентів: з одного боку – членами родин загиблих героїв, а з іншого – представниками красноградської міської влади.
АЛЕЯ ГЕРОЇВ ЗАРАЗ НЕ НА ЧАСІ!
А все починалося зі, здавалося б, благих намірів – рішення міської ради створити на кладовищі Алею Героїв. І перше поховання тут відбулося вже в червні 2022 року, всього через кілька місяців після повномасштабного вторгнення. Правда, місце вибране не на вільній території, а з одним похованням – цивільного чоловіка, який не мав жодного відношення ні до загибелі на полі бою, ні до захисту Батьківщини. «Ну, то таке, – очевидно подумали в міській раді, – одна могила туди, одна сюди, нічого страшного від цього не станеться».
І почали на вибраному місці з відповідними почестями хоронити загиблих героїв. Були, навіть випадки, коли члени родин загиблих із сіл Красноградщини вдавалися до перепоховань, щоб і їхні рідні знаходилися на Алеї Героїв на центральному кладовищі міста.
У міській раді спочатку розповідали, що тут дійсно буде меморіальний комплекс не лише з алеєю у кілька рядів, а й стоянкою для автомобілів, східцями та ще чимось, про шо вже мало хто пам’ятає. Навіть запросили архітекторів, щоб зробили план. Обіцяли на кожному похованні встановити однотипні пам’ятники. Навіть заклали гроші до бюджету й у листопаді минулого року провели тендер, який виграли підрядники й готові вже були приступити до реалізації проєкту. А далі, розповідають родичі загиблих, почалися якісь абсолютно незрозумілі дії з боку міської ради.
– Робота архітекторів над планом, – повідомляє батько загиблого сина Микола Жила, – не була оплачена. Тому архітектори згорнули свою діяльність. А далі комунальні служби почали планувати поховання таким чином, що відстань між першим і другим рядами не дозволяє в майбутньому використовувати техніку для встановлення пам’ятників.
– Ми постійно ходимо до міської ради, – додає його дружина Тетяна, – намагаємося спілкуватися, але усвідомлюємо, що нас там не чують. Чи не хочуть чути. Дійшло до того, що сьогодні це не на часі. Ось закінчиться війна й тоді будемо робити алею.
– У кінці минулого року, – розповідає мати похованого тут захисника Валентина Безбожна, – нам повідомили, що тендер проведений і кошти виділені. Чому вони відразу не були перераховані підрядникам, не зрозуміло. А на початку вже поточного року виявилося, що міська рада не може цього зробити. Їм заважає якийсь новий закон, що забороняє виділяти гроші саме на облаштування поховань. Тому про обіцяні сто п’ятдесят тисяч гривень від міської ради вже не йдеться. Сказали, що дадуть по п’ятдесят, а сто члени родин мають виділити із власних коштів.
На думку родин загиблих, розумного виходу з ситуації, що склалася з Алеєю Героїв, із нинішньою владою Красноградської міської ради нема ніякого. Вони нікого не чують і роблять все для того, щоб було гірше й цим ще раз завдають болю батькам, дружинам і дітям загиблих захисників…
Ось таку інформацію отримали ми від однієї сторони й вирішили, що необхідний коментар іншої, тобто представників влади.
ГРОШОВІ ПОНЕВІРЯННЯ
Зустріч із керівництвом міської ради слід описати більш детально. Біля тридцяти чоловік членів родин загиблих, разом із депутатами Харківської обласної ради Ольгою Лехан і Аллою Ройтблат, представниками громадських організацій «Спілка ветеранів АТО» та «Дружини ветеранів АТО», прийшли до владної будівлі. І тут їм повідомили, що міська влада – це такі великі люди, яких треба попереджати завчасно, щоб можна було з ними зустрітися! Але потім виявилося, що черговий щось наплутав, а керівництво ради завжди для всіх відкрите й постійно переймається проблемами територіальної громади. Правда, голови Світлани Кривенко на місці немає, вона кудись терміново виїхала, але перша заступниця готова зустрітися й відповісти на всі питання.
Наталя Шаптала очевидно не здогадувалася про прихід представників громадськості, тому до актового залу прийшла з папкою, де були зібрані всі документи, що стосуються Алеї Героїв. Однак основним питанням стала проблема коштів у розмірі чи то шести з половиною чи семи мільйонів, які начебто є й яких одночасно немає.
Цю розмову дуже важко коментувати, тому що наступна фраза заступниці Шаптали часто вступає в протиріччя з попередньою. І я не бачу іншої можливості, розповісти про це, окрім використання цитат із прямої мови цієї пані. «У грудні 2023 року був укладений договір із підрядниками. Але вони відмовилися отримувати гроші на власний рахунок і вирішили дочекатися нового року…» «А в новому році почав діяти закон про державний бюджет України, де прописано, що залишки можна використовувати лише на чітко визначені витрати…» «Можна було б використати кошти з перевиконання, але в цьому році в нас не виконується бюджет на два з половиною мільйони…» «Тоді ми звернулися до Верховної Ради із проханням дозволити використати заплановану суму саме на Алею Героїв….» «Я хочу вас завірити, що кошти в сім мільйонів так і знаходяться у вільному залишку…»
Вибачте, але тут ми підходимо до цікавого моменту й має бути новий підзаголовок…
КУМЕДНА АРИФМЕТИКАЙ КУМЕДНА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ
Коли в минулому році на алею була запланована сума в розмірі 7 мільйонів гривень, загиблих захисників у громаді нараховувалося 19 чоловік. Зараз ця кількість зросла до 63. Із них на Алеї Героїв у Краснограді знаходиться 34 поховання. На двох із поховань родини загиблих, що не дочекалися від міської влади обіцяного, за власний кошт встановили пам’ятники.
На питання депутата, чому не можна необхідні суми, що знаходяться у вільному залишку, видати членам родин похованих героїв як соціальну допомогу, заступниця відповіла:
– Так цих грошей на всіх не вистачить!
Проводимо просту математичну операцію множення за допомогою калькулятора, враховуючи, що вартість одного пам’ятника складає 150 тисяч гривень:
19 × 150 000 = 2 250 000 грн.
34 × 150 000 = 5 100 000 грн.
63 × 150 000 = 9 450 000 грн.
Дійсно, на 63 пам’ятники 7 мільйонів не вистачає. Але вистачає на 19, які були заплановані, й навіть на 34, які сьогодні знаходяться на Алеї Героїв. «Ні, каже Шаптала, так не можна! Якщо давати комусь, то слід давати всім!»
А потім заступниця повідомляє, що на родину кожного загиблого в бюджеті заплановано по 50 тисяч гривень. Знову відкриваємо калькулятор на телефоні й перераховуємо:
Тепер усім вистачає й навіть залишається! Але виявляється, що й так не можна! І на підтвердження цього Наталя Шаптала запрошує до актового залу жіночку-фінансистку в зеленій кофтині. А та відверто говорить, що ніяких грошей ні на яких рахунках немає. Тут усі розуміють, що в такому випадку коштів дійсно не вистачить. Навіть, коли перерахування буде дозволене, перераховувати буде нічого!
Коли ці дві керівниці розгублено стоять посеред актової зали, прибігає третя. Ота, що в руденькій шкіряній суконці. І тут піднімається питання, чому родини мали сплачувати ритуальним конторам за поховання захисників? Хтось вимушений був платити три з половиною тисячі, хтось більше. Один чоловік повідомляє, що заплатив сімнадцять.
Заступниця Шаптала намагається пояснити, що міська влада взагалі не має жодного стосунку до цих ритуальних контор. Вони, начебто, самі по собі, а місцева влада – сама по собі.
А ця жіночка в рудому, повна сил на фоні розгублених колег, видає фразу, від цинізму якої стає ще бридкіше й гидотніше. «У кого, говорить вона, були посвідчення учасників бойових дій, тим ми компенсували витрати на поховання. А в кого таких посвідчень не було, ті мусили платити…»
Спробую пояснити. Тіла загиблих привезли з передової, де велися запеклі бої. Сумнівів в тому, що вони не є учасниками бойових дій навіть невиліковно хвора свідомість допустити не здатна. А ось ця жіночка в рудому змогла! Це цинізм найвищого ґатунку!
Звертаємося до юриста Спілки ветеранів Андрія Гур’єва й він пояснює норму закону наступним чином:
– Сім’ям військовослужбовців, які загинули чи померли надається допомога в проведенні поховання та компенсуються витрати на ритуальні послуги. Розмір нарахувань складає п’ять прожиткових мінімумів. На сьогоднішній день ця сума – 9605 гривень. Для нарахування необхідно мати лікарське свідоцтво про смерть та довідку про смерть, яка надається військовою частиною. Ні про яке посвідчення учасника бойових дій під час поховання не згадує жодний відомий мені закон чи постанова. Якщо таке дійсно практикується місцевою владою, це є штучною додатковою вимогою, абсолютно нічим не підкріпленою…
ПОХОВАННЯ НА АЛЕЇДЛЯ СЕРЙОЗНИХ ЛЮДЕЙ
Улітку минулого року поряд з Алеєю Героїв з’явилося ще одне поховання. Розповідають, що то «торгові королі» міста, що мають кілька магазинів у Краснограді, вирішили тут поховати свою дочку. При цьому міська рада не давала їм жодного дозволу й розглядає це поховання, як самозахоплення. Але від цього абсолютно нічого не міняється й «королівська» могила й надалі продовжує знаходитися на Алеї Героїв.
Ось як Наталя Шаптала розповіла про цю подію:
– Цвинтар належить до Комбінату комунальних підприємств. І ті, хто бажає поховати рідних, ідуть до комбінату й беруть дозвіл і схему місця, де вони мають здійснити захоронення. Так сталося і з цією родиною. Дозвіл і схема їм була надана, місце визначене посеред цвинтаря. Вони приходили до нас і просили дозволу поховати на Алеї Героїв. Голова їм не дозволила цього зробити. Ми навіть виставили охорону, яка була на кладовищі, аж поки не викопали яму у відведеному місці. Після цього ми охорону зняли, а вони викопали ще одну яму в кінці алеї. Було звернення до поліції, до військкомату, але поховання вже відбулося, то так його й залишили…
Це спокійно розповідає представниця міської влади щодо того, що хтось невідомий на меморіальному комплексі поховав свого родича. А якщо завтра комусь заманеться на клумбі посеред міста облаштувати ще одне поховання, міська влада так само спокійно буде реагувати? Скаже: «А що ми можемо зробити?» І розведе руками…
ПРО ГОЛОВНЕ Й ДРУГОРЯДНЕ
Це лише найголовніше з того, що вдалося побачити в Краснограді. Можна було б розповісти про особливу любов влади до московського патріархату та його представників. Відмову в дозволі на будівництво храму ПЦУ. Непрозорі домовленості з ритуальними конторами. Про відсутність будь-якого розуміння понять патріотизму та самопожертви. Але стаття не в змозі вмістити в себе скільки інформації.
Депутатка Ольга Лехан була буквально шокована цинізмом міської влади:
– Я підозрюю, що ніяких грошей на Алею Героїв у них уже немає. Але щоб остаточно в цьому переконатися, надам депутатський запит. Мене турбує те, що конкретних відповідей родинам загиблих влада не дає. І те, що ми спостерігали сьогодні, інакше як ганьбою я назвати не можу. Але це ганьба в квадраті, бо стосується вона людей, що загинули, захищаючи Батьківщину…
Хтось скаже, невже ці керівники територіальної громади не розуміють, що без наших захисників, включаючи й тих, які повернулися з передової прямо на красноградське кладовище, не було б ні цієї міської ради, ні голови з її заступницею, ні їхніх фінансистів, комунальників та інших служб?
Вони ж живуть, існують та здійснюють керівництво лише завдяки бійцям, що на лінії фронту утримують агресивного окупанта! Очевидним є те, що дійсно не розуміють. Вони досягли влади й прагнуть всіма силами отримати від цього власну матеріальну винагороду, а такі поняття як Україна, Вітчизна, війна й захисники Батьківщини для цих людей є несуттєвими, побічними й малозначущими!..
Матеріальна допомога виплачується жителям Сумської області з обласного бюджету відповідно до Обласної комплексної програми захисту та підтримки ветеранів та членів їх сімей на 2024-2027 роки. Про це повідомляють на сайті Сумської ОВА.
У межах програми надається:
одноразова матеріальна допомога постраждалим (по 25 тис. гривень за кожну травму, поранення, контузію, каліцтво, одержані під час захисту Батьківщини) та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (25 тис. гривень на сім’ю);
одноразова матеріальна допомога сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України на поховання (15 тис. гривень на сім’ю);
адресна грошова допомога Захисникам і Захисницям України та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України за проходження обстеження методом магнітно-резонансної томографії;
щорічна разова грошова допомога батькам загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (5 тис. гривень).
Для отримання допомоги звертатись до Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (м. Суми, провул. Сурогинський, 2, тел. (0542) 77-99-56), місцевих органів соціального захисту населення або до територіальних громад.
Veteran Hub запрошує представників компаній та ветеранів і ветеранок на II форум «Повернення ветеранів до ринку праці: заглиблення в різні робочі середовища» в межах проєкту Praktyka. Форум відбудеться 26 квітня.
Мета заходу — об’єднати в одному місці ветеранську спільноту і роботодавців та спільно обговорити, як створити гідні робочі умови для ветеранів.
Під час панельних дискусій учасники обговорять питання доступності і комфортного середовища на робочих місцях, можливості самозайнятості для ветеранів, важливість залучення працівників із різним досвідом.
Ветерани й ветеранки зможуть поділитися власним досвідом пошуку роботи та потребами, обговорити шляхи створення дружніх до ветеранів умов праці. А також розширити коло професійних знайомств.
Також на форумі презентують три нові посібники для різних робочих середовищ: виробництва, робіт просто неба та поліції.
Ведучий заходу – Володимир Рунець, спеціальний кореспондент телеканалу ICTV, ведучий та автор програми “Смотрите сами”.
Уперше форум «Praktyka: повернення ветеранів до ринку праці» відбувся у березні 2023 року. Приєднатися до нинішнього форуму онлайн чи особисто можна через реєстрацію за посиланням: https://bit.ly/3U2PUke
23 квітня 2024 року відбулася важлива зустріч, організована Міністерством у справах ветеранів України, з метою обговорення основних положень Законопроекту “Про основні засади ветеранської політики в Україні”.
Одним із ключових напрямів обговорення на цій зустрічі було виявлення потреб та розроблення механізмів підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей. Учасники зустрічі підкреслили важливість визнання українським суспільством значного вкладу, який учасники війни зробили для зміцнення обороноздатності країни.
Зустріч проходила під головуванням в. о. Міністра у справах ветеранів України Порхуна О. В., і мала на меті забезпечити участь громадськості у формуванні та реалізації державної ветеранської політики. Протягом заходу обговорювалися ключові аспекти законопроекту, а також вислуховувалися пропозиції та зауваження від учасників.
На заході були присутні учасники різних ветеранських організацій, які поділилися своїм досвідом і знаннями. Серед них були і представники Ради ветеранів, які висловили свої пропозиції щодо вирішення низки проблемних питань. Вони зазначили, що зараз існує цілий ряд ветеранських ініціатив – щодо впровадження системи ветеранських судів, програми із забезпечення ветеранів ліками, які вже є вкрай необхідними і мають знайти своє відображення у даному законопроекті.
Зустріч стала важливим кроком у формуванні сучасної та ефективної ветеранської політики, яка враховує потреби та права ветеранів і їхніх родин. Міністерство у справах ветеранів висловило вдячність усім, хто взяв участь у заході, та запевнило, що пропозиції громадськості будуть враховані у процесі розроблення й реалізації майбутніх ініціатив.
Від початку 2024 року на Волині офіційно працевлаштували 39 учасників бойових дій. Один із них зміг розпочати власну справу у сфері громадського харчування.
Такі дані оприлюднили на сторінці Волинського обласного центру зайнятості та зазначили, що усього за майже чотири місяці до них звернулися 343 учасники бойових дій, передає Суспільне.
11 із 39 ветеранів влаштувалися водіями автотранспортних засобів, двоє — слюсарями з ремонту колісних транспортних засобів, а також слюсарем-ремонтником і слюсарем із складання металевих конструкцій.
Окрім того, учасники бойових дій працевлаштувалися: кочегарами, інженером-електроніком, інспектором-ревізором, робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків, фельдшером, робітником зеленого будівництва, сторожем, сушильником переробної машини та інші.
Як додали в центрі зайнятості, станом на 22 квітня в базі вакансій є 1 374 вакансії.
9 квітня завершився прийом заявок на конкурс бізнес-ідей «Роби своє», в межах якого малі підприємці з громад можуть отримати на розвиток власної справи до 100 тис. грн.
У 2024 році Благодійний фонд «МХП – Громаді», який є організатором конкурсу, отримав від підприємців 616 заявок. Бізнес-ідеї надійшли від підприємців 15 регіонів, серед яких – Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-франківська, Київська, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та м. Київ.
16% зареєстрованих проєктів (99 заявок) надійшло від представників ветеранської спільноти. Це проєкти, пов’язані із медичними та реабілітаційними послугами, крафтовим виробництвом та продовольчою безпекою.
“Ми спостерігаємо в громадах бізнес-активність ветеранів. Повертаючись після передової, десятки з них хочуть започатковувати власний бізнес. Хтось – робити власну справу, дотичну до реабілітації чи допомоги військовим, хтось – втілює відкладені бізнес-мрії. Потенціал таких ініціатив надзвичайно великий. Адже це – мотивовані підприємці, які вміють боротися за те, що люблять. Тому ми пишаємося тим, що можемо долучитися одночасно до розвитку громад та підтримки ветеранів”, – коментує Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду “МХП-Громаді”.
Загалом продовольчої безпеки стосувалися найбільше цьогорічних заявок — 30%. На другому місці організатори зареєстрували проєкти, пов’язані із наданням побутових послуг – 16,8%. До трійки лідерів увійшли бізнес-ідеї з крафтового виробництва – 12%.
Важливо, що цього року учасники конкурсу традиційно отримають ще й менторську підтримку, зможуть долучитися до навчальної програми, яка включає курси з маркетингу, бізнес-планування, бухгалтерського обліку тощо. Також фонд візьме на себе витрати з оподаткування гранту.
“Зазвичай грантодавці чи донори не покривають цих витрат. Тобто переможець конкурсу отримує не 100 тис. грн, а 80-85 з вирахуванням податків. Ми ж заклали в бюджет конкурсу додаткові 2 млн грн на оплату податків для переможців, аби ті могли почати власну справу з повної суми”, – наголошує Володимир Панченко, керівник відділу національних проєктів БФ “МХП-Громаді”.
Наразі до оцінювання бізнес-ідей від учасників долучилося експертне журі. Переможців оголосять 30 квітня.
Нагадаємо, грантовий конкурс «Роби своє» для підприємців у малих містах та селах за фінансової підтримки компанії МХП стартував 2016 року. Тоді він мав назву «Село. Кроки до розвитку». 2022-го конкурс перейменували в «Роби своє» та розширили географію проведення. Протягом двох останніх років під час повномасштабної війни в межах конкурсу підтримали 154 підприємців на загальну суму понад 15,2 млн грн.
Для черкаських ветеранів, діючих військових і їхніх сімей. У Черкаській області організований ряд можливостей. Про це інформує департамент соціальної політики Черкаської міської ради.
Функціонує управління у справах ветеранів війни та надання соціальних гарантій.
Начальник управління – Валентина Литвинович. Координація з будь-якого питання.
тел.: 31 – 91 – 14; 37 – 55 – 69.
Відділ по роботі з ветеранами надає 14 видів соціальних послуг і приймає заяви на здійснення виплат, передбачених законодавством України, обласними та міськими програмами. Більше про це ТУТ.
Відділ координації соціальних проєктів організовує та проводить заходи, зустрічі, підтримує всі ініціативи Захисників і Захисниць України та членів їхніх родин.
3-й поверх департаменту, каб.307.
Громадська приймальня, 1-й поверх департаменту. Визначено окремі робочі столи №15 і 16 для прийому ветеранів, членів сімей загиблих та зниклих безвісти.
Фінансова підтримка громадських організацій ветеранів. Для цього в межах соціальної програми “Турбота” передбачені кошти, які на конкурсній основі надаються на здійснення статутної діяльності, оплату комунальних послуг, проведення заходів.
Розроблений опитувальник потреб “Герої серед нас”. Анкета є анонімною. Заповнити опитувальник можна ТУТ.
“Соціальний путівник Ветерана”. Розроблений департаментом, розповсюджений у лікарнях, ТЦК, міському центрі зайнятості, МСЕК, ЦНАП, у громадському транспорті – за QR-кодом. Електронна версія “Соціального путівника Ветерана” – ТУТ.
Працює юридична підтримка і консультування ветеранів та їхніх сімей. Консультації надають:
* сектор правового забезпечення департаменту соціальної політики
тел.: (0472)31 99 78 ;
* військовий юрист
тел.:067 470 31 57 .
Створена група для комунікації у Вайбері – ТУТ. Це майданчик для спілкування, інформування із соціальних питань, обміну ідеями, досвідом, порадами. Нині зареєстровані 125 учасників.
У Черкасах діє будинок ветеранів ім.Є.Подолянчука, куди можуть приходити ветерани та члени їхніх сімей.
Наразі фахівці працюють над створенням центру життєстійкості і спеціалізованою службою з підтримки ветеранів і діючих військовослужбовців та їхніх родин.
