Ветерани створили власний підрозділ БпЛА і набирають добровольців
Окремий загін безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун» створено у 2024 році. У команді новоствореного загону спецпризначення зібрали компетентних військових спеціалістів широкого профілю, які мають бойовий досвід, та бійців, які прагнуть до розвитку у спеціалізації безпілотних систем.
«Чи міг подумати, що бізнесмен, батько трьох дітей, я прийду у військо добровольцем? Ще й маючи право на відстрочку», — каже Павло Гвозденко. Він став заступником командира новоствореного загону безпілотних систем спеціального призначення Нацгвардії — «Тайфун».
До великої війни Гвозденко займався бізнесом. Має і досвід у держслужбі, як-от створення «рибоохоронного патруля». Це й стало в пригоді під час формування нового підрозділу.
Командир «Тайфуну» Михайло Кмитюк пояснює: назва «Тайфун» виникла через схожість обертання пропелерів у дронах на рух повітря в однойменному циклоні.
Ядро загону — ветерани, які мають унікальний досвід як у війську, так і в цивільному житті. Сам командир воював іще з 2015-го. Через чотири роки повернувся до цивільного життя — спершу працював тілоохоронцем, потім інструктором тактичної підготовки в одній із приватних компаній. А вже після початку великої війни знову повернувся на фронт.
«Я пройшов шлях від бійця до командира загону, тож розумію потребу кожного воїна. Це велика відповідальність», — запевняє командир «Тайфуну».
«Ми відкрили невеличку станцію техобслуговування автівок. Усе було на старті, аж тут почалася війна. Я покликав майстрів, які залишалися в Києві, ремонтувати машини військовим», — пригадує заступник командира Павло Гвозденко.
Спершу він доєднався до лав тероборони. У ТЦК чоловікові відмовили, бо він батько трьох неповнолітніх дітей. Йому тоді взагалі порадили їхати за кордон. Однак чоловік був налаштований служити й згодом усе ж потрапив до Нацгвардії.
«Чи міг я подумати, що прийду у військо? Чи було мені страшно? Звісно! Але страх переважало бажання захистити своїх близьких, родину, країну. Я зробив цей непростий крок», — пригадує Павло.
Свій досвід він використовує для роботи над бойовим напрямом у «Тайфуні». Гвозденко зосереджує увагу на адаптації новобранців із цивільного життя до служби у війську.
“Ми не професійні військові, у нас не було того досвіду, як зараз. Ми знаємо, наскільки тяжко було тоді. Ми знаємо, як потрібна підтримка, що не треба боятися ставити питання. Не всі люди однакові: комусь потрібно щось підказати, а іншого 10 разів запитати, чого йому не вистачає“, – каже Павло Гвозденко, заступник командира загону НГУ «Тайфун».
Жінки «Тайфуну»
Лілія у цивільному житті працювала дата-аналітикинею. Повномасштабне вторгнення застало її у Сумах — поки місто оточували росіяни, вона волонтерила. На початку великої війни чоловік Лілії зник безвісти — у лавах «Азову» він боронив Маріуполь.
Дівчина спершу доєдналася до роботи за звільнення Маріупольського гарнізону. Зокрема, виступала у складі українських делегацій в ООН, Парламентській асамблеї Ради Європи, засіданнях Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Я боролася за військовополонених, але розуміла, що мені цього недостатньо. Хотілося піти у військо», — згадує Лілія. Тепер вона й сама у строю, має позивний Троя.
Ще у листопаді 2022-го жінка добровільно мобілізувалася до лав Нацгвардії. Починала свій шлях, як і чоловік, — з «Азову». Потім був спецпідрозділ «Омега». Тепер — у «Тайфуні».
Нині дівчина відповідає за цивільно-військове співробітництво загону. Пояснює на прикладі: якщо група військових виїжджає на завдання у якийсь населений пункт, то його спершу вивчають: зокрема, говорять із місцевою владою та жителями. Цивільні мають нормально реагувати на бійців, а бійці на цивільних. А ще у її відповідальності — благодійна робота.
Троя додає, що поки що жінок у підрозділі небагато, але для них відкриті всі посади. Головне — бути вмотивованими та прагнути змін.
“Я завжди кажу, що сміливість дає змогу йти вперед, але тільки розум дає змогу обрати правильний шлях“, – впевнена Лілія, військовослужбовиця загону НГУ «Тайфун».
Перший виліт на FPV був провалом
Руслан, на позивний Айрон, — ще один заступник командира. До 2022-го він був тренером, мав свій фітнес-клуб. На початку великої війни вивіз сімʼю з маленькими дітьми на захід країни, а сам пішов до війська — у ту ж таки «Омегу», де були його друзі.
Він став першим пілотом спецпідрозділів Нацгвардії, який застосував FPV-дрон на лінії фронту. Направду, тоді результати були такі собі, бо ці технології тільки зʼявлялись у нашому війську.
«Хлопці були в Сєвєродонецьку. Кажуть: “Ми бачимо ворога з дрона, але не можемо дострелити. “Мавік” туди ми не заведемо”. Я чув про таку тему як FPV. Допоміг менеджерський досвід — мене звели з хлопцями, які робили такі дрони», — розповідає Руслан.
Військовий згадує: хоч хлопці його навчили літати, та були проти використання їхніх дронів як «камікадзе». Для них це все ж було дороге устаткування для зйомок фільмів — а тут Руслан вирішив «таку класну Феррарі» розбити. Переконати вдалося — і вже через тиждень йому «підігнали кілька пташок».
«Ми готувалися 7 днів. Я полетів, долетів до бронетранспортера, а він… Не вибухнув! Чому? Бо в нас був механічний спосіб підриву», — ділиться Руслан спогадами про свій перший бойовий виліт.
Айрон брав участь в обороні Авдіївки та Вугледару на Донеччині. Після поранення став навчати пілотів. У «Тайфуні» заступник командира очолює також експертно-аналітичний відділ, який опікується новими технологіями.
Як долучитися до «Тайфуну»?
Павло Гвозденко запевнив, що охочих потрапити до «Тайфуну» супроводжуватимуть, щоб вони точно потрапили до цього загону.
«Йдеш на пілота — пілотом і стаєш. Якщо в процесі щось там не виходить, бо всяке буває, ми допомагаємо людині потрапити туди, де її риси й здібності будуть найбільш потрібні», — запевняє заступник командира.
