Міністерство у справах ветеранів представило звіт про перші 100 днів роботи оновленої команди та плани на майбутнє. У документах багато цифр, інформації про державні програми, виплати та нові ініціативи. Однак журналістка й авторка «Громадського радіо» Богдана Левицька звернула увагу, що зі звіту не завжди зрозуміло, які саме проблеми вдалося вирішити та що змінилося для ветеранів.
У своїй авторській колонці Богдана Левицька проаналізувала результати роботи міністерства та пояснила, чому кількість проведених заходів і наданих послуг не завжди свідчить про ефективність державної політики.
На її думку, за перші 100 днів неможливо розв’язати всі проблеми, які накопичувалися роками. Проте цього часу достатньо, щоб оцінити стан системи, визначити головні труднощі та пояснити, як нове керівництво планує їх долати.
Старі програми та нові результати
За словами авторки, значна частина досягнень, представлених у звіті, стосується програм, які запустили ще попередні команди Мінветеранів. Серед них — робота фахівців із супроводу ветеранів, програма «Ветеранський спорт», житлові компенсації та цифрові сервіси. Богдана Левицька наголошує, що продовження цих програм важливе, але його не варто плутати зі створенням нових механізмів підтримки.
Наприклад, станом на початок жовтня в Україні працював 2931 фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих людей. За липень–вересень їхня кількість збільшилася на 221 особу. Однак, на думку авторки, самі цифри не показують, чи стало ветеранам простіше отримувати допомогу.
«Без цього кількість працівників характеризує передусім масштаб діяльності, а не її ефективність», — зазначає Богдана Левицька.
Вона звертає увагу, що у звіті бракує інформації про якість роботи фахівців. Зокрема, чи зменшилося навантаження на них, чи стали зрозумілішими правила отримання допомоги та які проблеми вдалося усунути. Саме такі результати, на її думку, дозволили б оцінити роботу нового керівництва.
Працевлаштування ветеранів і цифрові послуги: що залишилося незрозумілим
У звіті Мінветеранів зазначено, що за липень–жовтень роботу отримали 1325 ветеранів. Однак авторка колонки звертає увагу, що документ не пояснює, завдяки яким саме програмам чи інструментам вдалося досягти такого результату. Також невідомо, скільки людей продовжили працювати через кілька місяців після працевлаштування.
Подібні запитання виникли й щодо цифрової платформи Veteran PRO. За інформацією міністерства, кількість доступних на ній послуг зросла з понад 2100 до більш ніж 3400. Проте Богдана Левицька зазначає, що додавання послуги до електронного каталогу ще не означає, що ветеран може без проблем нею скористатися.
«Інформаційна доступність важлива, особливо в системі, де людині часто доводиться самостійно шукати потрібну установу, програму чи механізм підтримки. Проте наявність послуги в каталозі ще не означає, що її можна реально отримати», — пише авторка.
За її словами, для реальної доступності допомоги потрібні фінансування, установи, які надають послуги, зрозумілі умови та прийнятні строки очікування. Без цих даних складно оцінити, наскільки корисним для ветеранів стало розширення платформи. Тому кількість послуг у каталозі не може бути єдиним показником успіху.
Мільярди на житло, але частина ветеранів досі чекає виплат
Окремо Богдана Левицька проаналізувала інформацію про житлові компенсації. За звітом Мінветеранів, у 2026 році 2082 отримувачам виплатили загалом 5,497 мільярда гривень. Водночас це результат за весь рік, а не лише за перші 100 днів роботи нового керівництва.
Попри значні суми виплат, у системі залишаються невирішені питання. Зокрема, міністерство повідомило про 76 ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб, які досі не отримали житлових компенсацій. Для цих виплат потрібно 200,8 мільйона гривень, але відповідні видатки у бюджетах на 2025–2026 роки не передбачили.
На думку авторки, міністерству варто було б детальніше пояснити, чому виникла така ситуація та як її планують виправити. Також важливо розуміти, чи скоротилися черги на житлові компенсації та які рішення нового керівництва допомогли пришвидшити виплати. Без цього складно оцінити реальні зміни в роботі програми.
«Ветеранський спорт»: учасників багато, а гроші закінчилися
Ще одне питання стосується програми «Ветеранський спорт». За даними Мінветеранів, у 2026 році вона охопила 411,6 тисячі ветеранів. Водночас у четвертому кварталі виплати за програмою призупинили, оскільки закінчилися передбачені бюджетом кошти.
Богдана Левицька вважає, що міністерство мало б пояснити причини нестачі фінансування. Зокрема, чи неправильно розрахували необхідну суму, чи кількість охочих перевищила очікування. Також важливо повідомити, скількох ветеранів торкнулося призупинення виплат і як планують уникнути подібних ситуацій надалі.
«Звіт про результати не повинен складатися лише з досягнень. Якісне державне управління передбачає також здатність визнавати проблеми, аналізувати їхні причини та пропонувати рішення», — наголошує авторка.
Чому авторка закликає перевірити ефективність ветеранських програм
Одним із результатів перших 100 днів роботи міністерство назвало проведення «національного аудиту». У звіті йдеться про аналіз 581 законодавчого джерела, визначення 48 потреб ветеранів та виявлення 83 прогалин у нормативних документах. Однак Богдана Левицька зазначає, що йдеться про використання результатів дослідження, виконаного іншими, а не про повну перевірку ефективності державних ветеранських програм.
На її думку, міністерству потрібно оцінити, які програми справді допомагають ветеранам, скільки коштує їхня реалізація та чи немає дублювання послуг.
Також варто визначити, на які потреби грошей не вистачає, а де фінансування не дає очікуваного результату. Без такої перевірки складно обґрунтовано планувати нові програми та додаткові бюджетні витрати.
Авторка також звернула увагу на організацію діалогу міністерства з громадськими організаціями. За її словами, запрошення на обговорення планів надійшло в середу, а сама зустріч відбулася вже у п’ятницю. Такий короткий термін, на її думку, ускладнює підготовку до змістовної розмови та участь представників громадського сектору.
Яких відповідей очікують від Мінветеранів
Богдана Левицька наголошує, що нове керівництво не може за 100 днів вирішити всі проблеми ветеранської політики. Однак, на її думку, воно має пояснити, які труднощі отримало у спадок, що вже вдалося змінити та які рішення будуть першочерговими. Також важливо чітко визначити, хто відповідає за виконання запланованих змін.
«Державна ветеранська політика — це не кількість проведених заходів, відкритих просторів чи доданих до каталогу послуг. Це правила, механізми та інституції, які забезпечують реальну підтримку людей незалежно від того, хто сьогодні очолює міністерство», — підсумовує авторка.