Від самого початку російсько-української війни в 2014 році, щодня ви стаєте на захист життя наших захисників, надаючи їм невідкладну допомогу в найскладніших умовах, ризикуючи власним здоров’ям і життям заради порятунку.
Ви – ангели-охоронці наших воїнів, які допомагають їм вистояти у важкі хвилини, повернутися до життя і продовжити боротьбу за свободу і незалежність нашої України.
Ми схиляємо голови перед вашою мужністю, професіоналізмом і безмежною людяністю. Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, миру в душі і благополуччя у ваших родинах.
День медичного працівника — професійне свято лікарів, медсестер, лаборантів і санітарів та інших працівників галузі охорони здоров’я. Було засноване 1 жовтня 1980 року в СРСР. Станом на 2024 рік офіційно святкується в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Латвії, Молдові, Таджикистані.
В Україні згідно з Указом Президента України від 3 червня 1994 року № 281/94 «Про День медичного працівника» відзначалося спочатку в третю неділю червня.
Згідно з Указом Президента України від 13 червня 2023 року № 327/2023 “День медичних працівників” відзначається в Україні 27 липня.
У храмі-пантеоні Святої праведної Анни, що в селі Лішня, Кременецької громади, Тернопільської області, цими днями відбулася щорічна “Всеукраїнська проща” для родин полеглих Героїв у російсько-українській війні.
Прощу очолив Предстоятель Православної Церкви України – Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. За дорученням Командувача військ ОК “Захід” бригадного генерала Володимира Шведюка в заходах взяли участь представники відповідних підрозділів ОК Оперативного командування, повідомив відділ зв’язків з громадськістю Оперативного командування “Захід”.
У 2019 році родичі полеглих Героїв висадили біля каплиці Алею пам’яті зі 137 червоних дубів. Тут розміщені меморіальні дошки з іменами захисників України з різних областей держави, які віддали своє життя за територіальну цілісність та незалежність рідної держави.
Особливістю цьогорічної Прощі стало закладення наріжного каменю під будівництво Всеукраїнського меморіалу «Пам’ять жива», присвяченого полеглим українським Героям російсько-української війни.
Сьогодні у Львові стартує другий соціальний проєкт автошколи «Happy drive» та громадської організації «Мистецтво ідеї», у співпраці з Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій.
Безкоштовні навчання організували для учасників бойових дій, жінок і дітей військовослужбовців, а також працівників екстрених служб (пожежників, медиків) та волонтерів, повідомили на сайті Львівської міської ради.
Організатори запевняють, що запропонований курс допоможе успішно скласти теоретичний іспит у сервісних центрах МВС для отримання посвідчення водія на основні категорії, а також удосконалити знання тим, хто раніше вже отримав посвідчення і тільки зараз планує сісти за кермо.
Заняття починаються 27 липня та відбуватимуться раз на тиждень. Тривалість курсу – 2 місяці.
До навчання вдалося залучити 40 охочих ветеранів та їх рідних.
В Ужгороді за ініціативи Закарпатської обласної військової адміністрації відбувся форум, присвяченого пошуку шляхів реінтеграції ветеранів у громади. Європейський Союз спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні надали підтримку проведенню цього регіонального форуму.
Форум об’єднав ветеранів та ветеранок, представників ветеранських організацій, Міністерства у справах ветеранів і місцевих органів влади. Учасники обговорювали можливості реінтеграції ветеранів та визначали роль громад у цьому процесі.
За даними місцевої влади, в Закарпатській області наразі налічують понад 15 тис. ветеранів. Очікується, що їхня кількість зростатиме. Це підкреслює потребу у вдосконаленні локальних аспектів ветеранської політики.
В рамках форуму відбулися панельні дискусії, присвячені ролі держави та громад у створенні можливостей для повноцінної реінтеграції. Обговорювалися програми реабілітації та психологічної підтримки, розробка якісних соціальних послуг для ветеранів, успішні приклади впровадження ветеранських політик на рівні громад, а також можливості громадського сектору в забезпеченні потреб адаптації та реінтеграції.
«ЄС пишається підтримкою цього регіонального форуму, адже він сприяє реінтеграції ветеранів у громадах. Ми вважаємо, що такі ініціативи закладають міцний фундамент для ефективного переходу ветеранів та ветеранок до цивільного життя. Це допомагає формувати та впроваджувати якісні ветеранські політики на всіх рівнях, в основі яких — глибинне розуміння потреб ветеранів та їхніх родин», – зазначив керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг.
Форум організували в рамках фінансованого ЄС проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
Ветеранка і очільниця Українського ветеранського фонду Юлія Кіріллова написала про свій досвід і про те, як, на її думку, зараз складається ситуація з відносинами цивільних та військових, що повертаються з фронту.
“Суспільство сколихнула новина, що 46,1% українців не вважають, що бути ухилянтом — соромно. Водночас ще 24,8% вагаються, а лише 29,1% твердо переконані, що бути ухилянтом — не ок.
Тим, хто не глибоко в темі війни, здається, що це дуже нова позиція. Проте цифри кажуть зворотне. У березні 2024 року Український ветеранський фонд разом з соціологічною групою “Рейтинг” провів опитування “Образ ветерана в українському суспільстві”. На питання: “Чи допускаєте ви, що самі можете стати ветераном у майбутньому?” — 53% українців сказали, що не допускають, що можуть стати ветеранами, 6% сумніваються й 41% відповіли ствердно.
За моїми особистими відчуттями, не існує жодного суспільного договору між цивільними й ветеранами: ми вам — оборону, ви нам — підтримку. Я маю досвід бойових дій і втратила на війні чоловіка у 2014 році. Доєднавшись у 2014 році до Сил оборони, а згодом отримавши травму й повернувшись до цивільного життя, бачила, як змінюються настрої людей щодо учасників АТО чи членів родин загиблих, як змінюється ставлення особисто до мене та моїх побратимів та посестер. Між 2014 та 2015 роками була прірва. Зараз ми проходимо те саме, але трохи розтягнуто в часі й у більшому масштабі.
Суспільний договір щодо майбутнього України, яке настане після завершення війни, формується саме зараз. Ми зараз ділимо пиріг майбутніх соціальних благ між різними верствами населення, саме зараз перекроюється законодавство в різних сферах. Дехто називає роботу парламенту “скаженим принтером”, проте саме зараз подаються законопроєкти, вносяться правки й загалом формується законодавча база, яка підтримуватиме нинішній суспільний консенсус.
А суспільний консенсус спрямований на те, що ветерани мають відійти тихенько вбік й не дратувати своєю присутністю в будь-якій зі сфер. Хоча ні, нам поблажливо відводять роль людей проблемних, неврівноважених, які в цивільному житті мають розчинитися десь в абсолютно маргінальних пластах суспільства.
Зараз, поки триває активна фаза, люди ще так-сяк миряться з усім, що пропонує держава нашим захисникам й захисницям. Проте далі почнуться розмови про справедливість розподілу, на що йдуть податки та чому вони витрачаються саме на ветеранів.
Голова НАДС Наталія Алюшинапровела робочу зустріч з представниками Програми реінтеграції ветеранів IREX / Україна – Регіональною директоркою IREX Джоанною Рогозінською (Joanna Rohozinska), технічними радниками IREX Крісті Енн Хофланд (Christi Anne Hofland) та Костянтином Татаркіним, старшою програмною менеджеркою IREX Мар’яною Гулевич.
Обговорили питання соціальної адаптації ветеранів та ветеранок війни та їх підготовки до роботи на публічній службі.
«Адаптація ветеранів війни до мирного життя є складною та багатоаспектною проблемою, що потребує комплексного підходу, а також співпраці між владою, громадськістю та власне ветеранами. Психологічна реабілітація, психосоціальна підтримка, професійна адаптація – це ті аспекти, над якими працює НАДС, щоб процес інтеграції ветеранів та ветеранок до роботи в органах публічної влади пройшов максимально комфортно для всіх сторін», – зазначила Наталія Алюшина на початку зустрічі.
За словами Голови НАДС, більше чотирьох тисяч державних службовців проходять службу в ЗСУ. Ще тисячі ветеранів та ветеранок є потенційними кандидатами на посади публічної служби. І треба бути готовими до їх повернення.
Експерти НАДС розробили Порадник щодо адаптації та організації роботи ветеранів та ветеранок на публічній службі, що допоможе HR-службам в державних органах та органах місцевого самоврядування підготуватися до взаємодії з цією категорією працівників, а також надасть поради щодо їх адаптації на робочих місцях. Документ включатиме поради керівникам та фахівцям з питань управління персоналом, як провести співбесіду з кандидатом-ветераном(кою), етику комунікації з ветеранами(ками), як адаптувати новопризначених ветеранів(ок), як підготувати команду до повернення / прийняття на роботу ветерана(ки), як вирішувати конфлікти та ін. Порадник допоможе знайти баланс інтересів між потребами ветеранів та потребами державного органу.
У 2023 році НАДС затверджено Методичні рекомендації з питань формування безбар’єрності на робочому місці в органах публічної влади. Мова йде про фізичну, цифрову, інформаційну та організаційно-культурну безбар’єрність, що передбачає створення належних умов роботи для учасників бойових дій та інших осіб, які захищали Україну під час війни.
Під час зустрічі обговорювались також напрями співпраці в напрямку підготовки навчальних програм для реінтеграції ветеранів/ветеранок на публічній службі. НАДС наразі розроблено програму підвищення кваліфікації “Комунікація та взаємодія з ветеранами/ветеранками на державній службі”, мета якої – навчити публічних службовців опікуватися аспектами ментального здоров’я, володіти інструментами взаємодії у форматі “рівний-рівному”, засобами розвитку резильєнтності, тощо.
Крім того, Вищою школою публічного управління розроблено низку навчальних курсів для надання допомоги ветеранам і ветеранкам, які будуть працювати в органах влади. Зокрема, за підтримки Регіонального фонду “Реформа державного управління у країнах Східного партнерства” (GIZ), проводиться цикл тренінгів “Підтримка ментального здоров’я в умовах війни”. Здійснено комплекс заходів щодо психоемоційної підтримки, розроблено та реалізовано чотири програми підвищення кваліфікації з питань психосоціальної підтримки, адаптації та розвитку психологічної компетентності публічних службовців.
Окрему увагу під час зустрічі було приділено організації проведення стажування молоді у формі стартап-акселератора «Лабораторії формувачів політик». Концептуальна ідея Акселератора – це залучення молоді, у тому числі ветеранів, до онлайн / офлайн навчання і отримання практичного досвіду для роботи в державних органах, підготовка мотивованих фахівців з формування державних політик у відповідних сферах з числа молоді та студентів закладів вищої освіти України. Акселератор направлений на мотивацію молоді, ветеранів та ветеранок на активізацію нестандартного мислення, прийняття нестандартних рішень та роботу в умовах війни.
Ukraїner започаткував новий ютуб-канал «Ukraїner W», присвячений військовій тематиці. На каналі, зокрема, з’являтимуться мультимедійні історії з інтерв’ю українських військових, які після повернення з фронту адаптовуються до цивільного життя та допомагають у цьому іншим.
Про це повідомили на сторінці редакції у Фейсбуці.
«Для військових повернення з війни, хай яке бажане, — це часто нове випробування, адже цивільне життя може бути для них повне викликів. Тож один із проявів поваги і вдячності тих, хто в тилу — розуміти й підтримувати ветеранів і ветеранок, аби зберігати єдність суспільства», — написали автори проєкту.
У першому епізоді «Він бився під Марафоном» представлені історії п’яти ветеранів:
Руслани Данілкіної, яка пішла на війну доброволицею і була операторкою-зв’язківицею, а після поранення і протезування допомагає військовослужбовцям реабілітовуватися у центрі Superhumans;
Гліба Стрижка — морського піхотинця, який пережив російський полон, а тепер у команді Veteran Hub допомагає воїнам адаптуватися до цивільного життя;
Олександра Будька, який на війні був мінометником, а після тяжкої травми й відновлення став співавтором ютуб-шоу про інклюзивність «Відвал ніг, або All інклюзив», щоб розвивати безбар’єрність у країні, а також написав книжку про свій військовий досвід;
Ігоря Безкаравайного, заступника міністра економіки з питань гуманітарного розмінування в Україні в цивільному житті та механіка-водія на війні, який розповів, чому після поранення й демобілізації відділився від ветеранської спільноти;
Юрка Вовкогона — культурного менеджера, який пережив численні поранення й наразі проходить реабілітацію, а також рефлексує свій військовий досвід через мистецтво.
Ветеранів війни (в тому числі учасники ATО/ООС), запрошують взяти участь у програмі «Підготовка експертів з оцінки ґрунтів та відновлення територій пошкоджених внаслідок бойових дій».
Про це повідомили на сторінці Сумського національного аграрного університету у Фейсбуці.
До участі запрошують людей з освітою/досвідом роботи у агросфері, ГІС, захисті навколишнього середовища чи картографії. Проте перевага надаватиметься ветеранам війни, учасникам ATО/ ООС.
В цьогорічний потік набиратимуть 2 групи (20-24 особи).
Навчання проходитиме з 12 серпня 2024 року по 22 вересня 2024 року у змішаному форматі (онлайн/офлайн) на базі Сумського національного аграрного університету.
Всі витрати на участь у проєкті (проїзд, проживання, харчування, навчання) відшкодовують організатори.
Для подачі заявки необхідно до 5 серпня 2024 року надіслати мотиваційний лист та резюме на пошту nataliia.kapinos@snau.edu.ua та заповнити форму за посиланням.
Контактні особи:
Олена Мельник +41795307889, olena.melnyk@snau.edu.ua
Київська область оплачуватиме захисникам послуги щелепно-лицьової хірургії у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня». На це передбачили із бюджету 5 мільйонів гривень.
Таке рішення підтримали депутати КОР, проголосувавши за зміни до цільової програми соціальної підтримки в Київській області Захисників та Захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2024-2025 роки.
Закладеного програмою ресурсу вистачить, щоб зробити операції 28 діючим військовослужбовцям та ветеранам війни.
Київська ОВА розробила проєкт супроводу реінтеграції ветеранів війни та членів їхніх родин, щоб допомогти їм адаптуватися до мирного життя і повернутися до трудової діяльності. Для цього на базі 8 освітніх закладів регіону організують ветеранські хаби.
«Ветеранські хаби стануть майданчиками для нетворкінгу та отримання консультацій, індивідуальної підтримки, планування кар’єри та підготовки до ринку праці. У закладах професійно-технічної освіти запровадять менторські програми для ветеранів і ветеранок та їхніх рідних з навчання та сприяння працевлаштуванню, а також їх перекваліфікації», – розповів начальник Київської ОВА Руслан Кравченко.
Крім цього, буде організована школа підприємництва – навчальний курс для підприємців-початківців та охочих започаткувати власну справу. Завдяки цьому ветерани отримають можливість скористатись урядовою програмою «єРобота». Зокрема, отримати Грант для ветеранів та членів їхніх сімей або грант на створення/розвиток власного бізнесу.
