Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про державну підтримку у сфері освіти для ветеранів і вразливих категорій населення. Документ передбачає впровадження нових інструментів, які мають розширити доступ до освіти та підвищити її якість для тих, хто постраждав від війни.
Ініціатива спрямована на надолуження освітніх втрат, спричинених війною, та створення умов для успішного навчання.
Йдеться насамперед про підтримку:
дітей загиблих захисників;
внутрішньо переміщених осіб;
демобілізованих військовослужбовців.
Очікується, що нові механізми допоможуть цим категоріям легше інтегруватися в освітній процес і отримати більше можливостей для подальшого професійного розвитку.
В Україні почав працювати перший онлайн-кабінет сексуальної реабілітації для військових і ветеранів після поранень. Відтепер безкоштовні консультації сексопатолога доступні дистанційно по всій країні.
Ініціативу реалізують у межах програми «Recovery. Сексуальне життя», яку запустив Фонд Олени Пінчук. Проєкт став продовженням офлайн-кабінету, відкритого у Києві навесні 2025 року.
Як зазначає Ольга Сердюк, сексуальна реабілітація є важливою складовою повернення до повноцінного життя після поранення.
«Коли говорять про реабілітацію після поранення, зазвичай мають на увазі фізичне відновлення. Але повернення до повноцінного життя неможливе без відновлення інтимності, прийняття власного тіла та близькості у стосунках».
За її словами, за майже рік роботи офлайн-кабінету до нього звернулися близько 200 людей. Онлайн-формат має значно розширити доступ до допомоги.
Яку допомогу можна отримати
Під час консультацій фахівець допомагає:
адаптуватися до змін тіла після травм;
відновити або покращити інтимне життя;
пропрацювати психологічні бар’єри та вплив війни на сексуальність.
Серед запитів, із якими звертаються пацієнти:
зниження лібідо, проблеми з ерекцією чи оргазмом;
труднощі з інтимною близькістю після поранень або ампутацій;
вплив ПТСР на сексуальність;
складнощі у партнерських стосунках.
Консультації проводить Борис Ворнік — доктор медичних наук і міжнародний експерт у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я.
Як записатися
Консультації є безкоштовними, конфіденційними та анонімними. Запис доступний за посиланням.
Також продовжує працювати офлайн-кабінет у Київ — у просторі Dialog Hub за адресою вул. Володимирська, 43. Ознайомитися з графіком роботи та записатися можна за посиланням.
Для ветеранів, які планують розпочати займатись агробізнесом, стартують безоплатні навчальні агротури у межах проєкту «Розбудова моделей реінтеграції ветеранів в агросектор».
Проєкт проведе серію дводенних навчальних поїздок для ветеранів і ветеранок на успішні фермерські господарства, які допоможуть зрозуміти, як працює агробізнес зсередини і що потрібно, щоб його запустити.
Усього заплановано п’ять виїздів протягом квітня та червня 2026 року:
на спаржеве господарство на Черкащині (25–26 квітня);
на фермерські господарства з вирощування яблук та виготовлення соків кооперативу «Дари Берегівщини» на Закарпатті (9–10 травня);
до компанії «ЛевСмартАгро», яка надає послуги з оброблення полів аграрними дронами на Волині (23–24 травня);
на підприємство з виробництва сублімованої продукції на Тернопільщині (6–7 червня);
на модульні ферми центру «АгроКемпа» на Вінниччині (27–28 червня).
Ветеранів ознайомлять з особливостями ведення кожної агросправи: що потрібно для заснування того чи іншого господарства, які технології краще використовувати для своєї діяльності, на яку прибутковість можна розраховувати, які початкові інвестиції необхідні, як організувати збут продукції тощо. Окрім цього, учасники отримають практичний досвід.
Військові та ветерани отримали нову можливість трансформувати свій досвід у цивільну кар’єру. Управлінський курс «Вектори» допоможе розкрити лідерський потенціал і знайти нові професійні орієнтири після служби. Прийом заявок триватиме до 20 квітня.
Організаторами виступають Projector Foundation спільно з АЗОВ.Супровід за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Хто може взяти участь
Курс «Вектори» створили для:
військовослужбовців на етапі переходу до цивільного життя або тилової служби;
ветеранів та ветеранок.
Що дає навчання
Програма допоможе:
адаптувати військовий досвід до цивільних умов;
розвинути управлінські та лідерські навички;
визначити подальший професійний вектор — у бізнесі, державному секторі, громадській діяльності або miltech.
Програма курсу
Курс триватиме 10 тижнів. Навчання проходитиме онлайн і поєднуватиме лекції та вебінари з експерт(к)ами у менеджменті й ветеранами на управлінських посадах – від держсектору та ГО до бізнесу та miltech. Учасники також отримають психологічний супровід і кар’єрні консультації.
Програма охоплює і hard, і soft skills керівника: менеджмент і планування, лідерство та взаємодія з командою, особливості роботи в різних секторах, а також практичні інструменти самопрезентації ветерана при пошуку роботи.
«Управлінці з військовим досвідом – незамінні в цивільному житті. Вони вміють працювати в умовах величезної невизначеності, постійної зміни обставин і нереально динамічних систем. Вміють працювати з будь-яким особовим складом і в будь-яких умовах. Інтеграція ветеранів у цивільний сектор – це не просто підтримка людей, які повернулися з війни. Це величезний фактор розвитку країни», – ділиться Дарина Смольнікова, керівниця Служби супроводу 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ
Серед лекторів курсу: Дарина «Ріна» Смольнікова (АЗОВ.Супровід), Наталія Кривда, Гліб Стрижко (Starlight Media), Михайло Онуфер (Аврора), Дмитро «Орест» Козацький, Ігор Рева (Think Ukraine), Марія Назарова, Олександр Баталов та інші.
КураторкурсуЯрославГоловченко — керівник відділу фандрейзингу 12-ї БрСпП «Азов» НГУ.
До служби займав управлінські посади у бізнесі. Розпочав службу в 2023 році, долучився до розбудови цивільно-військового партнерства та забезпечення підрозділу «Азов» після боїв в Маріуполі. Згодом перейшов до управління відділом фандрейзингу бригади.
Хто може подати заявку
Ветерани та ветеранки, а також чинні військовослужбов(и)ці, які готуються до переходу в цивільне життя і вже шукають нові професійні можливості.
Як подати заявку
Дедлайн подачі — 20 квітня.
Імена переможців будуть оголошені до 27 квітня — відібрані учасники отримають листи на електронну пошту.
Громадська організація Спілка ветеранів СОУ спільно з порталом Новини ветеранів запустили освітній проєкт «Ветерани: лідери суспільних думок». Ініціатива покликана сформувати кадровий резерв із ветеранів для роботи в органах влади та публічній сфері.
Програма спрямована на розвиток навичок публічної комунікації, критичного мислення та самовираження. Учасникам допомагають сформувати власну позицію, навчитися чітко її озвучувати та впливати на суспільні процеси.
«Тут не вчать “як треба” — тут допомагають говорити від себе», — наголошують організатори.
Проєкт передбачає серію онлайн-лекцій для ветеранів, які прагнуть реалізувати себе у різних сферах, зокрема:
громадській діяльності,
політиці,
журналістиці,
блогінгу,
розвитку місцевих громад.
Заняття відбуваються щосуботи у форматі онлайн через платформу Zoom з 11:00 до 13:30.
Участь у програмі безкоштовна, однак кількість місць обмежена.
У кропивницькомухудожньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна презентують виставку картин ветеранів російсько-української війни. Відвідувачі музею можуть переглянути понад пів сотні робіт, створених 17-ма авторами під час реабілітаційних ретритів.
Як розповіла очільниця громадської організації “Мобільна волонтерська група” Наталія Салімова, на виставці представили пейзажі та натюрморти, виконані пастеллю, аквареллю, гуашшю та кольоровими чорнилами. Картини написали у 2025–2026 роках у Карпатах, де ветерани проходили реабілітацію, працювали з психологами та займалися творчістю. Деякі з них продовжують службу.
“Виставка об’єднує роботи, написані в межах програм психосоціальної підтримки та творчих майстерень, які реалізовує наша організація. Для багатьох учасників живопис став способом пережити події війни, відновити внутрішній світ”.
Виставка картин ветеранів в музеї Олександра Осмьоркіна. Кропивницький, березень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Директорка музею Віта Чернова розповіла, що мистецтво є важливим для психологічного відновлення.
“Для багатьох учасників живопис став способом осмислення пережитого, відновлення внутрішньої рівноваги та повернення до цивільного життя”.
Художниця Лариса Кулініч, яка працює з ветеранами, сказала, що під час занять з ветеранами займаються живописом, графікою та експериментують з різними матеріалами.
“Творчий процес у нас не зупиняється. Поштовхом для такої творчості були виїздні ретрити у Карпатах – тиждень таких активних дій, гірської терапії. Це були походи в ліс, катання на сноубордах, робота з психологами і робота з мистецтвом”.
Картини, які ветерани написали під час реабілітації Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна Картини, які ветерани написали під час реабілітації Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна
Ветеран Віталій Онойко розповів Суспільному, що ставиться до мистецьких занять, як до відпочинку.
“Під час процесу розслабляюсь, залишаю рутинні проблеми позаду”.
Зі слів ветерана Дениса Кузнєцова, займаючись мистецтвом, він давав вихід своїм емоціям.
“Малювали те, що на серці було, на душі. І свої враження. Коли ти малюєш, ти відключаєшся від буденного, від проблем, військових проблем. Ти зосереджений на цьому і виплескуєш всі емоції на листок”.
Ветеран Сергій Михальонок реабілітацію через мистецтво вважає дієвою.
“Всі можливості для того, щоб реабілітуватися є, і люди займаються цим професійно. Головне – вийти зі свого кокона, подолати свої страхи та переживання, і буде все нормально”.
Ветеран війни Едуард Сорока, який пережив особисту трагедію та бойовий досвід на фронті, завершує роботу над своєю першою книгою — фентезійним романом «Мрія перероджена в життя». У творі він поєднав власний біль, війну та віру у новий початок.
Едуард Сорока народився у селищі Новомиколаївка Запорізької області. У 2010 році він втратив семирічного сина через лейкоз — подію, яка, за його словами, назавжди змінила його життя.
У 2014 році чоловік добровільно пішов до війська. Служив командиром гармати «Мста-Б»: рік був мобілізованим, ще три — за контрактом. У 2019 році отримав статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.
Попри пережите, Сорока не залишив творчість. Писав і раніше, але саме війна навчила його доводити розпочате до кінця. Так з’явилася його перша завершена книга.
«Це світ, народжений із мого досвіду, мого болю, моєї віри й моєї надії», — зазначив автор.
Про що книга
«Мрія перероджена в життя» — це історія хлопця Ардігейла, який отримує другий шанс у магічному світі після складного дитинства без батьківської любові. Після смерті бабусі він залишається сам, однак у новому світі зустрічає дівчину Мерім — таку ж «перероджену», як і він.
Разом вони відкривають у собі здібності, використовують знання з попереднього життя та вчаться виживати у світі магії, монстрів і небезпек. Між героями виникає кохання — те, чого їм бракувало раніше.
Автор наголошує: у книзі йдеться не лише про магію, а й про вибір, підтримку та світло навіть у найтемніші періоди життя.
Вихід книги очікується наприкінці наступного місяця.
Ініціатива щодо спрощення працевлаштування ветеранів на державній службі, яка передбачає призначення без співбесіди та додаткові виплати, викликала застереження експертів щодо якості кадрових рішень і довгострокових наслідків для системи управління.
Законопроєкт №13180-д пропонує запровадити спрощений механізм працевлаштування ветеранів на державну службу. Зокрема, йдеться про можливість призначення на вакантні посади без проведення співбесіди в умовах воєнного стану, а також про щомісячні доплати у перші два роки роботи.
Згідно з ініціативою, працівники у центральних органах влади можуть отримувати до 30 тисяч гривень доплати у перший рік та 20 тисяч — у другий. Для органів місцевого самоврядування передбачені менші суми — 20 та 10 тисяч гривень відповідно.
Автори ідеї позиціонують її як спосіб одночасно підтримати ветеранів і закрити кадровий дефіцит у держсекторі. Водночас експерти звертають увагу на низку ризиків.
Зокрема, наявність статусу учасника бойових дій не є підтвердженням професійної підготовки для роботи в органах влади. Державне управління передбачає специфічні навички — від розробки нормативних актів до роботи з бюджетами та проходження складних погоджувальних процедур.
Скасування конкурсного відбору та необов’язковість співбесіди можуть призвести до того, що професійні компетенції кандидатів не оцінюватимуться належним чином. Це створює ризики для якості управлінських рішень, зокрема на рівні місцевих громад.
Окреме застереження стосується фінансової частини. Запропоновані доплати перевищують базові оклади багатьох держслужбовців, що може спричинити напругу в колективах і додаткове навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі.
Дослідження свідчать, що основними бар’єрами працевлаштування ветеранів є не лише формальні процедури, а й нестача навичок, досвіду та освіти. Водночас державна служба входить до переліку сфер, де ветерани найчастіше хочуть працювати.
На думку експертів, більш ефективним підходом могла б стати інвестиція у професійну підготовку: навчальні програми, стажування з наставництвом та поступова адаптація до роботи в системі держуправління.
“Нам потрібна сильна модель інтеграції ветеранів у державу. І цей закон — не про це.”
Автор: Костянтин Татаркін, ветеран, радник з питань ветеранів IREX.
Понад 100 тисяч заяв на відшкодування вартості автоцивілки подали через застосунок «Дія». Загальна сума компенсацій перевищує 161 млн грн. Послуга доступна для ветеранів, ветеранoк та людей з інвалідністю внаслідок війни.
З 2025 року зазначені категорії громадян можуть отримати повну компенсацію вартості поліса автоцивільного страхування. Половину суми покриває страхова компанія, іншу — держава.
Подати заяву можуть особи, які мають посвідчення ветерана у застосунку «Дія» (учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни), досягли 18 років і уклали договір автоцивілки після 1 січня 2025 року з використанням пільги. Водночас транспортний засіб не має використовуватися для комерційних перевезень, а об’єм двигуна не повинен перевищувати 2500 см³ (або потужність електродвигуна — до 100 кВт).
Заяву можна подати онлайн через застосунок «Дія» у розділі «Сервіси» — «Ветеран PRO». Система автоматично підтягує дані договору, після чого користувачу необхідно підтвердити заявку та обрати рахунок для зарахування коштів.
Послугу реалізують Міністерство у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації та Моторним (транспортним) страховим бюро України.
Процес формування нової Ради ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів, який мав стати перезапуском ветеранської політики, уже на старті викликав дискусії, критику і конфлікти в регіонах. Формально йдеться про консультативно-дорадчий орган, який має представляти інтереси ветеранів на державному рівні та брати участь у формуванні державної ветеранської політики. Фактично ж у багатьох областях процес супроводжується питаннями щодо прозорості процедур, доступу кандидатів до виборів та реальної участі ветеранів у формуванні цього органу.
Голова Ради ветеранів України Валентин Ковальський пояснює, що рішення про переформатування Ради ветеранів було ухвалене Міністерством у справах ветеранів, оскільки попередній склад фактично перестав повноцінно працювати після початку повномасштабної війни. За його словами, багато членів Ради ветеранів після 2022 року повернулися до війська, частина загинула, тому постало питання оновлення складу. Водночас він зазначає, що сам механізм переформатування викликає питання:
«Положення про Раду ветеранів було змінено фактично без обговорення з Радою ветеранів і громадськістю. Не всі наші зауваження були враховані. Є великі ризики, чи прийдуть туди дійсно ветерани, які будуть представляти ветеранів саме того чи іншого регіону».
Він також припускає, що через складність процедури та велику кількість документів у деяких областях може бути лише один кандидат або кандидати, яких підтримує місцева влада.
Представник Чернівецької області у Раді ветеранів Вальтер Шефер говорить, що проблема виборів полягає не лише у процедурі, а й у реаліях війни:
«Зробити можливими мегапрозорі вибори зараз дуже важко, тому що дуже багато людей на фронті, багато хто загинув».
Сам Шефер вирішив не балотуватися повторно, пояснивши це тим, що наразі для нього пріоритетом є допомога військовим, які досі на війні. Водночас він зазначив, що кандидати, які подалися, є достойними і зможуть представляти інтереси ветеранів.
Представник Ради ветеранів від Миколаївської області Дмитро Гнатюк описує інший досвід – коли Рада ветеранів фактично стала робочим органом, який допомагає ветеранам вирішувати конкретні проблеми. За його словами, після поранення він зіткнувся з ситуацією, коли на папері для ветеранів існує багато програм і гарантій, але на практиці їх доводиться виборювати самостійно.
«На декларативному рівні для ветеранів щось є, а по факту нічого немає, і відстоювати свої права потрібно самим ветеранам».
У Миколаївській області до Ради ветеранів включили представників військових частин, ТЦК, ветеранського відділу ОВА та самих ветеранів. Засідання проводять онлайн, а члени Ради виїжджають у громади та вирішують проблеми ветеранів на місцях.
«Ветерани зараз – це в більшості люди з інвалідністю. Вони розраховують, що держава віддячить, а отримують довідки, суди і ходіння по кабінетах. Це потрібно спрощувати».
Водночас він позитивно оцінює саму ідею виборів до Ради ветеранів України, але застерігає, що все залежить від того, як цей процес буде реалізований.
«Ідея виборчого процесу дуже гарна, але результат залежить від того, як вона реалізується. Я просто переживаю, щоб це не перетворилось на звітність – ми когось обрали і відправили, а що далі?»
Колишній представник від Луганської області Володимир Правенький займає більш критичну позицію і взагалі не планує балотуватися. Він вважає, що проводити вибори під час війни неправильно, оскільки багато ветеранів не можуть взяти участь у процесі.
«Самими виборами під час військових дій ми порушуємо права тих, хто міг би взяти участь у цих виборах».
За його словами, громадський ветеранський рух частково зруйнований війною, тому обирати представників зараз означає, що значна частина ветеранів просто не буде представлена.
Найбільш конфліктна ситуація виникла у Харківській області, де початково до виборів не допустили одразу двох кандидатів – Костянтина Руденка та Дмитра Олійника.
Кандидат Костянтин Руденко розповів, що про недопуск до виборів йому повідомили телефоном представники Департаменту у справах ветеранів Харківської обласної військової адміністрації. Причиною назвали нібито недійсні підписи у листах підтримки.
Сам Руденко називає це рішення безпідставним і заявляє, що жодної експертизи підписів не проводилося, а люди, чиї підписи визнали недійсними, особисто прийшли і підтвердили їх.
«Ми прийшли, ось люди, ось їх підписи. Ми питаємо: хто вирішив, що вони підроблені? Нам відповіли: ми колегіально вирішили. Наші доводи розбивалися просто об стіну небажання нас розуміти».
Процес формування Ради ветеранів України є важливим етапом у розвитку ветеранської політики, адже цей орган має представляти інтереси ветеранів на державному рівні. Втім ситуація в регіонах показує, що вже на етапі відбору кандидатів виникають конфлікти, недопуск кандидатів, складні процедури та питання щодо прозорості процесу.
Головна проблема полягає в тому, що вибори відбуваються під час війни, коли значна частина ветеранів не може брати участь у процесі, а громадські ветеранські організації лише відновлюють свою діяльність. У таких умовах існує ризик, що нова Рада ветеранів не буде сприйматися як орган, який дійсно представляє ветеранів.
Водночас самі кандидати та представники ветеранських організацій зазначають, що участь у цьому процесі для них – це не боротьба за посади, а спроба зробити ветеранську політику реальною та дієвою.
Історія з виборами до Ради ветеранів лише починається, і саме від прозорості цього процесу залежатиме, чи стане цей орган авторитетним голосом ветеранів, чи перетвориться на формальну структуру без довіри ветеранської спільноти.
Ми й надалі будемо стежити за розвитком цієї ситуації.
