На території Яремчанської громади Івано-Франківської області відкрили пішохідні маршрути «Стежки героїв». Проєкт реалізували Яремчанська громада, благодійний фонд «Розвиток Яремчанської територіальної громади» та партнери з німецького міста Нібюль.
Про це повідомила Яремчанська міська рада, передає Укрінформ.
Маршрути створили для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Вони мають сприяти фізичній, психологічній та соціальній реабілітації. Наразі проєкт уже має практичний результат — пішохідні маршрути створені та доступні для відвідування. На маршрутах встановили інформаційні стенди. На них відвідувачі можуть ознайомитися з описами спеціально розроблених вправ, які спрямовані на фізичне відновлення, психологічне розвантаження та покращення емоційного стану. Таким чином, маршрути поєднують прогулянки на природі з вправами для відновлення.
Організатори зазначають, що «Стежки героїв» створювали не лише як місця для піших прогулянок. Це простір, де ветерани та їхні родини можуть провести час серед природи, відновити сили та побути разом. Маршрути також мають стати можливістю для психологічного розвантаження та поступового внутрішнього відновлення.
Проєкт реалізували за підтримки партнерів із німецького міста Нібюль. До його створення долучилися Яремчанська громада та благодійний фонд «Розвиток Яремчанської територіальної громади». Ініціатива спрямована на підтримку військовослужбовців, ветеранів та їхніх близьких.
У кожному міністерстві та центральному органі виконавчої влади визначать заступника, який відповідатиме за ветеранську політику. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.
Про це повідомив міністр у справах ветеранів Віталій Кім.
За його словами, ветеранська політика стосується роботи всіх міністерств і відомств, адже охоплює працевлаштування, освіту, охорону здоров’я та відновлення, соціальний захист, безбар’єрність і роботу громад. Тому в кожному відомстві має бути конкретна посадова особа, яка зможе оперативно вирішувати питання, пов’язані з ветеранами.
У такий спосіб уряд планує посилити взаємодію між різними органами влади.
Також Кабмін оновив склад Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики. Його роботу та взаємодію між відомствами координуватимуть два співголови — Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр енергетики та міністр у справах ветеранів України.
Крім того, оновили представництво міністерств і Збройних Сил України у складі штабу.
У Володимирі на Волині працює громадська організація «ВетеранХаб», яку два роки тому створили семеро ветеранів. Нині до спільноти долучилися понад 100 людей, а щомісяця простір отримує близько 50–60 звернень від ветеранів та їхніх родин. Люди приходять із питаннями щодо документів, виплат, оформлення інвалідності, психологічної підтримки та працевлаштування.
Приміщення для «ВетеранХабу» надала міська рада Володимира. Ветеранам довелося пройти процедуру погоджень і голосування депутатів, перш ніж вони змогли почати облаштовувати простір. До хабу люди часто приходять за рекомендаціями інших ветеранів. Відвідувачі розповідають про простір своїм знайомим і радять звертатися туди за допомогою. Для багатьох ветеранів важливо спочатку потрапити у середовище, де вони можуть поспілкуватися з побратимами та почуватися комфортно.
Одним із головних напрямків роботи хабу є юридична допомога. Ветеран Володимир Оніщук розповідає, що використовує власний досвід, щоб допомагати побратимам розібратися з документами та отримати належні виплати. За його словами, траплялися випадки, коли військовим не виплачували кошти навіть під час лікування.
Раніше команда також допомагала військовим, які проходили лікування, з необхідними речами. Зокрема, ветерани привозили до лікарень інвалідні візки та милиці. Зараз у просторі проводять юридичні та психологічні консультації, допомагають ветеранам і їхнім родинам та розповідають про можливості ветеранського спорту.
Одним із найскладніших випадків для команди стала допомога військовому з оформленням інвалідності. За словами співзасновника Сергія Невмержицького, це був військовий-сирота, який близько двох років перебував на бойових позиціях, а після цього потрапив на лікування. У госпіталі його визнали непридатним до військової служби, але в документах захворювання пов’язали лише з проходженням військової служби.
До «ВетеранХабу» звернулася знайома військового, яку він називає мамою. Команда перевірила документи та з’ясувала, що в нього навіть не було довідки, яка підтверджувала участь у бойових діях. Після того як ветерани допомогли розібратися з документами, військовому встановили групу інвалідності.
Ще один напрямок роботи хабу — допомога з працевлаштуванням. Команда вже має успішнікейси і в цьому напрямку.
Психологічна підтримка залишається окремим викликом. Володимир Оніщук зазначає, що ветеранам часто складно самостійно звернутися до психолога, тому в хабі спочатку створюють можливість для неформального спілкування з побратимами. Якщо людина готова до фахової допомоги, їй допомагають знайти відповідного спеціаліста.
Нині команда «ВетеранХабу» працює на волонтерських засадах. Міська рада надала приміщення організації у користування, а комунальні послуги оплачують із міського бюджету. Через зростання кількості звернень ветеранам уже потрібне більше приміщення.
Конфлікт навколо Іркліївського риборозплідника на Черкащині продовжується. Трудовий колектив опублікував відео, на якому, за його твердженням, зафіксоване силове проникнення на територію підприємства: люди ріжуть замки болгаркою та відбуваються сутички. Працівники закликали Фонд державного майна України втрутитися в ситуацію та заявили, що підприємство має працювати, а не ставати майданчиком для протистояння.
Раніше Фонд державного майна України достроково звільнив із посади директора підприємства Олександра Тіхонова — ветерана російсько-української війни. Трудовий колектив та ветеранська спільнота виступили проти цього рішення, вважають його неправомірним і вимагають поновити Тіхонова на посаді.
На місце Тіхонова Фонд призначив Леоніда Варавву. Водночас працівники підприємства не визнають його керівником та не пускають на територію риборозплідника. За словами трудового колективу, вони продовжують працювати на підприємстві та вважають, що його управління має залишатися за чинним колективом до вирішення ситуації.
7 вересня конфлікт загострився. На територію підприємства приїхав Леонід Варавва разом із групою людей, серед яких, за словами працівників, були й молоді чоловіки. Трудовий колектив заявив про спробу силового потрапляння на територію: на оприлюдненому працівниками відео видно, як ріжуть замки, а також зафіксовані сутички між присутніми.
За словами представників трудового колективу, під час конфлікту працівники отримали тілесні ушкодження. На місці працювали правоохоронці. Працівники та представники ветеранської спільноти після сутички не допустили Варавву та людей, які його супроводжували, до управління підприємством.
Сам Варавва має іншу версію подій. Він заявив, що приїхав на підприємство разом із «волонтерами та ветеранами», а силу, за його словами, застосували саме проти нього. Через це новий директор повідомив, що звернувся із заявою до поліції.
Трудовий колектив також висловлює припущення щодо можливих мотивів призначення нового керівника. Працівники підозрюють, що Варавва може діяти в інтересах черкаського бізнесмена Руслана Мельника, зокрема в контексті можливого незаконного вилову та реалізації риби.
Сам Руслан Мельник заперечує свою причетність до конфлікту та заявляє, що не знайомий із Леонідом Вараввою. Водночас бізнесмен критикує державне управління підприємством і заявляє, що планує взяти участь у приватизації Іркліївського риборозплідника та претендувати на його придбання.
Навколо діяльності підприємств, пов’язаних із рибним бізнесом, раніше також виникали питання з боку правоохоронців. Працівники підозрюють, що Варавва може бути пов’язаний зі схемами незаконного вилову та продажу риби. Раніше він працював у ТОВ «АЙСБЕРГ-ФІШ», яке згадується у кримінальних провадженнях щодо можливого вилову риби понад дозволені обсяги та її подальшого продажу під виглядом законної продукції. Водночас причетність самого Варавви до цих можливих схем не доведена.
Окремо працівники звертають увагу на те, що нині рахунки Іркліївського риборозплідника заблоковані. Попри це підприємство продовжує працювати, використовуючи наявні запаси. Трудовий колектив наполягає, що головним питанням зараз має бути збереження роботи підприємства та недопущення його фактичного захоплення.
У ситуації вже кілька місяців протистоять дві позиції: Фонд держмайна наполягає на законності свого рішення щодо зміни керівника, тоді як працівники підприємства та ветеранська спільнота вимагають поновити Олександра Тіхонова та надати аргументоване пояснення, чому взагалі директора звільнили. Тепер до корпоративного та кадрового конфлікту додалися фізичне протистояння, заяви до поліції та взаємні звинувачення.
Станом на зараз Іркліївський риборозплідник залишається під контролем трудового колективу.
Громадські організації «Метта» та «Nomad.live» запрошують ветеранів і ветеранок зі статусом учасника бойових дій на безкоштовну триденну природотерапію «Бакототерапія». Програма відбудеться на Хмельниччині та передбачає відпочинок на природі, радіальні походи й спілкування з побратимами та посестрами.
Програма пройде 25–27 вересня у селі Гораївка на території Національного природного парку «Подільські Товтри», у районі Бакоти. Учасники зможуть дослідити мальовничі місця Бакоти з суші та води, перезавантажитися та провести час у спокійному природному середовищі. Організатори також підготували спеціальні заходи, спрямовані на стабілізацію психоемоційного стану.
Національний природний парк «Подільські Товтри» є найбільшою природоохоронною територією такого типу в Україні та входить до переліку семи природних чудес України. Товтри є залишками унікального міоценового бар’єрного рифу, який сформувався понад 20 мільйонів років тому. За своєю геологічною будовою та походженням ця природна пам’ятка не має аналогів у Європі.
Участь у «Бакототерапії» безкоштовна, однак кількість місць обмежена. До програми запрошують лише ветеранів і ветеранок зі статусом учасника бойових дій, без інших членів сім’ї. Організатори покривають витрати на проживання, харчування та транспорт від Кам’янця-Подільського до Бакоти й назад.
Протягом програми групу супроводжуватимуть професійний гід та психолог. Учасники матимуть змогу поєднати відпочинок, походи та дослідження природи з психологічною підтримкою. Для участі необхідно попередньо зареєструватися через спеціальну форму.
Український ветеранський фонд 7 вересня 2026 року відкрив прийом заявок на конкурс «ВАРТО: КРОК ВПЕРЕД» для суб’єктів ветеранського підприємництва. Учасники можуть отримати від 500 тисяч до 1,5 млн грн бюджетного гранту на реалізацію бізнес-проєкту. Подати заявку можна до 18:00 29 вересня 2026 року.
Мета конкурсу — підтримати перспективні підприємницькі проєкти та розвиток ветеранського бізнесу. Відбір проходитиме у кілька етапів: перевірка документів, антикорупційна перевірка, аналіз кошторису, експертне оцінювання та публічний захист бізнес-проєкту.
Переможців планують визначити 30 листопада, а з 1 грудня Фонд розпочне з ними переговорну процедуру.
Участь у конкурсі можуть брати ветерани, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, а також самозайняті особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність і перебувають на податковому обліку. Серед таких професій, зокрема, адвокати, приватні нотаріуси, аудитори, бухгалтери, оцінювачі, лікарі, інженери та архітектори. Також подаватися можуть представники наукової, освітньої, викладацької, літературної, артистичної та художньої діяльності.
Окремо передбачена можливість участі юридичних осіб приватного права. У такому випадку ветеран або кілька ветеранів мають володіти щонайменше 100% сформованого статутного капіталу компанії. Ще один варіант — усі члени юридичної особи є ветеранами війни, зареєстрованими відповідно до законодавства про ветеранське підприємництво, а інформація про них внесена до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Після подання заявки Фонд спочатку перевірить документи та відповідність учасника вимогам конкурсу. Також проводитиметься антикорупційна перевірка, яка триватиме до 27 жовтня. Проєкти, що пройдуть цей етап, 28 жовтня передадуть на експертне оцінювання та до фінансового відділу Фонду.
Окремо перевірятимуть кошторис кожного проєкту. До 11 листопада Фонд аналізуватиме заплановані витрати та надаватиме рекомендації щодо позицій, які не можуть фінансуватися в межах конкурсу. Учасники матимуть можливість внести необхідні зміни до проєктів із 14 до 16 листопада.
Фіналісти також мають публічно презентувати свої бізнес-проєкти. Захисти заплановані на 17–20 та 23–24 листопада. Після цього Експертна рада проведе фінальне оцінювання та сформує рейтинг учасників, на основі якого затвердять переможців.
Результати конкурсу мають оголосити та опублікувати на сайті Українського ветеранського фонду 30 листопада. Таким чином, потенційним учасникам потрібно не лише підготувати заявку, а й обґрунтувати бізнес-ідею, сформувати кошторис, пройти перевірки та бути готовими захистити свій проєкт перед експертами.
Кабінет Міністрів України спрямовує понад 320 млн грн на оплату контрактного навчання дітей ветеранів і ветеранок у 2026/2027 навчальному році.
Про це повідомив міністр у справах ветеранів Віталій Кім.
Держава повністю компенсує вартість одного року навчання у закладах вищої та фахової передвищої освіти.
Допомогу зможуть отримати діти загиблих військовослужбовців, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Також компенсація передбачена для дітей ветеранів, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні. Окремо програма поширюється на дітей осіб, які отримали інвалідність під час Революції Гідності, та дітей визнаних постраждалих учасників цих подій.
Для отримання допомоги студенту потрібно подати документи, що підтверджують відповідний статус, до свого навчального закладу. Заклад внесе інформацію до державної освітньої бази, після чого в застосунку «Дія» з’явиться спеціальний сертифікат. Його необхідно підтвердити протягом 20 днів.
Після підтвердження сертифіката Мінветеранів перерахує кошти безпосередньо закладу освіти. Якщо студент уже самостійно оплатив навчання або його частину, кошти мають повернути.
Також для дітей загиблих захисників і захисниць передбачили можливість повторно сформувати сертифікат, якщо вчасно підтвердити його не вдалося через технічний збій.
Українська повнометражна документальна стрічка «Театр Ветеранів» отримала нагороду Best Documentary Film на міжнародному кінофестивалі Cine Paris у Парижі.
Cine Paris проходить у Парижі вже четвертий рік поспіль. Фестиваль об’єднує режисерів, митців і представників кіноіндустрії з різних країн, а також представляє нові творчі роботи. До складу журі входять представники міжнародної кіноіндустрії, зокрема фахівці компаній Cineberg Germany, Sony та інших.
Screenshot
Документальний фільм розповідає про ветеранів і ветеранок із важкими пораненнями, ампутаціями та психологічними травмами, які повертаються до активного життя через мистецтво. У центрі історії — учасники театрального проєкту, які разом працюють над виставою «Енеїда». Режисерка Юлія Большинська понад рік документувала їхній шлях від перших репетицій до виходу на сцену.
У стрічці театральний процес показаний не лише як підготовка вистави. Для героїв це також можливість відкрити для себе нові заняття, взаємодіяти з іншими та поступово повертатися до активного життя. Автори фільму зазначають, що стрічка розповідає не про жалість, а про силу, гідність і творчість.
Окремо творці порушують питання ставлення суспільства до ветеранів після повернення з війни. Фільм показує їх як людей, які продовжують працювати, творити та впливати на суспільство, а не лише як тих, хто потребує допомоги.
20 вересня у Дніпрі ветеран Анатолій Жумік планує подолати марафонську дистанцію — 42,195 км — на кріслі колісному. Благодійний марафон проведуть, щоб зібрати 1 млн грн на реабілітацію десяти важкопоранених українських захисників.
Про це повідомили у благодійному фонді «Громадянин».
Маршрут проходитиме набережною Дніпра. Старт запланований на 7:30 на Фестивальній набережній біля Кулі бажань. Зібрані кошти спрямують на реабілітацію військовослужбовців та ветеранів, які отримали тяжкі поранення під час бойових дій.
Анатолій Жумік сам проходить тривалу реабілітацію після важкого поранення. У червні 2023 року на Луганщині під час мінометного обстрілу уламок міни пошкодив йому хребет. Після евакуації ветеран переніс операції, лікування та тривале відновлення, а зараз пересувається на кріслі колісному.
Під час реабілітації Анатолію допомагав благодійний фонд «Громадянин». Тепер ветеран вирішив підтримати інших захисників і провести свій перший благодійний спортивний захід разом із фондом. За його словами, він добре розуміє, наскільки важливим є тривале відновлення після тяжких поранень.
Після власної травми Анатолій почав професійно займатися спортом. Він увійшов до паралімпійської збірної України з лижних перегонів та біатлону, а у 2026 році почав займатися веслуванням на байдарці. Цього року він також став чемпіоном України у своїй категорії.
«Свого часу фонд допоміг мені пройти важливі етапи реабілітації. Тепер я хочу вже зі свого боку долучитися до допомоги іншим захисникам», — розповів Анатолій.
Зараз головна мета ветерана — подолати марафонську дистанцію та допомогти зібрати якомога більше коштів на відновлення військових. Наступних благодійних спортивних заходів він поки не планує.
Ціль збору становить 1 млн грн. Долучитися до збору на реабілітацію важкопоранених захисників можна за посиланням на банку збору.
Благодійний фонд «Громадянин» працює з 2012 року. Після початку повномасштабного вторгнення фонд реалізує програму «Кіборги», у межах якої допомагає військовим із тяжкими пораненнями, зокрема ампутаціями, травмами хребта та черепно-мозковими травмами. За даними фонду, за весь час його роботи допомогу отримали понад 650 людей, а на підтримку постраждалих спрямували понад 70 млн грн.
В Україні з кожним роком зростає кількість ветеранів, які хочуть започаткувати власну справу та звертаються по грантову підтримку. Найчастіше вони обирають сільське господарство, виробництво, харчову галузь, торгівлю та сферу послуг.
Про це розповів керівник Українського ветеранського фонду, Герой України Олег Олива в програмі «По живому».
За його словами, напрямок підтримки ветеранського бізнесу залишається одним із найпопулярніших. Кількість переможців грантової програми «Варто» щороку зростає:
2022 рік — 61 переможець;
2023 рік — 137;
2024 рік — 180;
2025 рік — 336;
2026 рік — уже 303 переможці за результатами трьох конкурсів.
У фонді також допомагають ветеранам підготувати заявки. Під час прийому документів проводять два воркшопи, де пояснюють, як скласти проєкт, кошторис та підготувати необхідні документи. Після цього учасники можуть отримати консультації у форматі «питання-відповідь».
За словами Оливи, серед грантоотримувачів найпопулярнішими є п’ять напрямків:
сільське господарство;
виробниче підприємництво;
харчова промисловість і ресторанний бізнес;
торгівля;
сфера послуг.
Водночас керівник Українського ветеранського фонду зазначив, що фонд не може самостійно вирішити проблему різниці у зарплатах між військовими та цивільними.
«Проблема заробітної плати – тут ми на це вплинути не можемо. Це вже більш економічна складова. Це комплекс цілих заходів, який повинен вирішити дане питання», — сказав Олива.
Окремо він наголосив на необхідності змінювати ставлення суспільства до ветеранів, які повертаються до цивільного життя та працевлаштовуються.
За його словами, роботодавцям і колективам потрібно позбуватися стереотипів щодо ветеранів та поважати їхній досвід військової служби.
«Ветерани — це також люди, які хочуть до себе нормального людського відношення», — зазначив Олег Олива.
