Українська скаутська організація “Пласт” зробила офіційну.

Українська скаутська організація “Пласт” попросила депутатів Верховної Ради не включати норму про фінансування організації у законопроект про визнання скаутського руху та запустила кампанію зі збору коштів.

Про це йдеться у заяві організації.

“З огляду на резонанс, який викликав Закон № 10184 від 25.03.2019 “Про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України” ми наголошуємо, що найважливішим у цьому законі для нас є саме державне визнання українського пластового (скаутського) руху і його внеску у здобуття та розбудову незалежності України. Бо це визнання, насамперед, унікального досвіду громадянської освіти та національно-патріотичного виховання молоді, вшанування пластунів, які не зламали своїх присяг, часто віддаючи своє життя за краще майбутнє свого народу і держави, зокрема, і у російсько-українській війні, яка зараз триває на Сході України”, – йдеться у заяві.

На початку вересня “Пласт” просив прибрати із закону норму про пряме державне фінансування, аби нарешті президент міг підписати закон про державну підтримку національної скаутської організації “Пласт”.

Раніше президент Зеленський аргументував вето на закон про Пласт тим, що у випадку, якщо закон визначить одну скаутську організацію національною, то вона отримає привілеї та державне фінансування.

На думку Зеленського це спричинить те, що в Україні унеможливиться створення нових та діяльність чинних скаутських організацій, а відтак і обмежаться права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повернув Верховній Раді закон про державне визнання і підтримку національної скаутської організації “Пласт”.

Нещодавно МЗС Німеччини виступило з публічною заявою, в якій не рекомендувало Бундестагу визнавати Голодомор геноцидом українського народу.

На тій лише блюзнірській підставі, що мовляв поняття геноциду не було визначене до 1951 р., а тому не може мати зворотньої сили. Забувається при цьому про дві «невеликі» обставини: 
1. Холокост відбувся також не після 1951 р., що не заважало тій же Німеччині визнати його за геноцид;
2. Автор самого терміну «геноцид» Рафаель Лемкін при його розробці приймав Голодомор як один з класичних прикладів геноциду.
Здавалося б з української сторони мала б бути консолідована реакція на черговий приклад німецьких подвійних стандартів, які вже вилилися для нас у втрату Криму та небезпеку Північного потоку-2. Несусвітня корупція в лавах німецького політичного істеблішменту (нагадаємо лише Шрьодера), відверте підігрування Путінським забаганкам, ганебні демарші німецького посольства проти свободи слова (вимоги закрити сайт «Миротворець») та ін. дає достатньо підстав стверджувати, що Німеччина наразі ніяк не годиться на роль ментора стосовно України, яка справді має поважні проблеми не в останню чергу і через, без перебільшення, скотську поведінку тієї ж Німеччини та ЄС, які фактично наклали на нас ембарго на постачання зброї в умовах військової агресії з боку «друга і куратора» всіх німецьких політиків.

Поведінка останніх насправді навряд чи може викликати здивування. За рівнем політичної корупції Німеччина сьогодні справді по-за конкуренцією. Україна з її корупційними скандалами це насправді дитячий садок. Подив викликає інше. Серед українських «інтелектуалів» знаходяться персонажі, які намагаються доводити, що це виявляється не проституйованість німецького МЗС є причиною відмови у визнанні Голодомору геноцидом, а «винні» як завжди самі українці. А саме українські історики (https://site.ua/taras.lyutyy/23573-scopusgolodomor/). Вони, мовляв, не донесли до шановних німецьких дипломатів та парламентарів правду про Голодомор на зрозумілій їм мові. Автора (Taras Lyutyy) не бентежить, той факт, що про Голодомор є безліч наукових та популярних праць на західних мовах, які власне презентують українську позицію (назвемо хоча б всесвітньо відомі праці Джеймса Мейса). Тож при бажанні німецькі «політики» могли без зайвих проблем ознайомитися з питанням, а не годуватися вигадками кремлівської пропаганди. Справа не у відсутності чи недоступності інформації, а саме в «небажанні», яке добре приправленне рублями.
Утім, згадана стаття Taras Lyutyy здається не так ставить на меті розібратися з питанням чому повії з німецького МЗС поводяться як повії. Мета опусу інша – вкотре принагідно пнути українську гуманітаристику – «Маємо повне право «повчати»». Це він про «технарів», які на думку автора вже в силу своєї «технарськості» є на щабель вище «недолугих» гуманітаріїв. Вони ж бачте знають, що таке Scopus. 
Всезнайство наших «технарів», чесно кажучи, починає «діставати». Особи, які зеленого поняття не мають в жодній з гуманітарних дисциплін дозволяють собі давати поради космічного масштабу та космічної ж дурості. Українська наука в цілому має проблеми, а не сама лише гуманітаристика, яка весь час була і наразі є бідним родичем в системі НАН України. 
Як можна розраховувати на успішні дії на фронтах гібридної війни, коли ключові елементи нашої гуманітарної обороноздатності це зусилля окремих подвижників, а не цілеспрямованої державної політики? В сусідніх з нами країнах, не говорячи вже за дальші західні держави, організації та фінансуванню гуманітарної сфери приділяється увага не менша ніж тим же природничим наукам. У нас же хіба що можна почути про «необхідність» ліквідації гуманітарних інституції через їх «нерентабельність». Тож кого і за що хоче притягти Taras Lyutyy до «відповідальності» за «проїдені народні гроші» наразі не зрозуміло. 
Згадано не в тин ні в ворота Вятровича, людину яка фактично самотужки зрушила з місця кілька непідйомних проблем. При цьому автор покликається на такого самозваного знавця українських реалій як Андреаса Умлянда. Те що останнього за його відданість лівим переконанням публікують такі ж ліві «наукові» часописи на Заході не робить з нього науковця. Його «наукові роботи» це суцільна маніпуляція без жодного наукового аналізу та елементарних навиків роботи з джерелами (щоправда, він справді вміє майже правильно вимовляти слово «Scopus»). У мене була можливість публічно дебатувати з цим німецьким «дослідником». Рідко можна зустріти таку мильну бульбашку. Людина намагалася давати оцінки українським «правим» не розбираючись в елементарних речах (скажімо, доводив, що УНСО то є один з відламів ОУН, а офіційною ідеологією «Свободи» є націонал-соціалізм. Як то кажуть – «при всій повазі…»). Такого роду «фахівці» як Андреас Умлянд і забезпечуюють «інтелектуальний» супровід для ганебних рішень німецького МЗС.
І наостанок. Наш вередливий «технарь» закидає гамузом всім українським гуманітаріям якусь особливу «недоброчесність та нездатність до кращих практик» поминаючи всує про «лептонних богів» та іншу «педагогічну дурь». Але на Бога – при чому тут гуманітарні науки загалом? Педагогіка це, якщо автор не знає, в наших реаліях цілком окремий світ. У них навіть своя окрема «академія», окрема і від гуманітаріїв і від «технарів». Це все одно, якби на підставі очевидних негараздів у медичній освіті та тотальній корумпованості в цій сфері, закидати їх гріхи математикам, фізикам чи біологам без розбору. А яка різниця – всі ж вони «негуманітарії». Нагадаю, до речі, що пріснопам’ятна дисертація Катерини Кириленко про «лептонних богів» була захищена ні де інше як в Національному університеті біоресурсів і природокористування. Тож може «технарі» чесно зарахують цей «витвір» до своїх «надбань». 
Не хотілося б підставляти дзеркало під самодовольні морди деяких «технарів», щоб вони побачили непривабливі образи снобізму та нічим не обґрунтованої пихи. Нагадаю лише такий показовий епізод з історії «точних наук» як «нова хронологія», що була вигадана цілим академіком-математиком Анатолієм Фоменком. Про методику цих «точних» математичних вправ над історією колись сказав Ігор Данилевський – «це все одно що якби історики почали стверджувати, що якщо 8 поділити навпіл, то одержимо або два нулі або дві трійки, в залежності від того як ділити – горизонтально чи вертикально». Наразі можу лише констатувати, що жоден історик чи гуманітарій не наважувався проводити такі дурисвітські експеременти в чужих для них дисциплінах. Натомість «технарі» постійно намагаються «навести лад» в гуманітарній сфері – від «нової хронології» до виправдань німецького МЗС.
Може Taras Lyutyy не «погоджується потерпати через чиюсь нездатність змінюватись», а я не погоджуюсь з напищеними дурнями, які в своєму «технарському» апломбі не здатні проаналізувати елементарні причинно-наслідкові зв’язки, зрозумілі будь-якому нормальному гуманітарію – ганебна заява німецького МЗС є наслідком тотальної корумпованості німецьких політичних еліт режимом Путіна, а не відсутністю достовірної інформації про Голодомор німецькою мовою чи «недоброчесністю» українських гуманітаріїв.

Співробітники Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України спільно з прокуратурою викрили механізм привласнення бюджетних коштів, виділених на психологічну реабілітацію учасників бойових дій.

Про це повідомили в прес-центрі СБ України.

У повідомленні відзначається: ” Оперативники СБ України встановили, що директор санаторного комплексу на Тернопільщині присвоїла бюджетні кошти у великих розмірах, виділені медичній установі у рамках реалізації бюджетної програми. За рахунок цієї суми пройти курс психологічної реабілітації повинні були майже сто учасників бойових дій.

За результатами проведення слідчих дій директорові повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 і ч. 4 ст. 19

СБ України під час заходів, спрямованих на попередження і усунення загроз національним інтересам держави у військовій сфері, зокрема по соціальному захисту військовослужбовців і учасників АТО, викрила декілька фактів розтрати бюджетних коштів, передбачених на психологічну реабілітацію учасників ООС (АТО), організованих посадовцями санаторних курортних установ і Державної служби України у справах ветеран війна і учасник антитерористичний операція.

Співробітники СБ України продовжують реалізацію комплексу заходів, спрямованих на недопущення розкрадання державних коштів, виділених на потреби ООС, у тому числі на бюджетну програму “Заходи по психологічній реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції”.

Правоохоронці викрили групу осіб, яка обманом заволодівала грошовими коштами учасників бойових дій на території Тернопільської і Київської областей.

За версією слідства, вказані особи шляхом обману військовослужбовців (учасників бойових дій) незаконно оволоділи бюджетними коштами – виплатами одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності – у великих розмірах. До злочинної схеми вони, ймовірно, притягали співробітників лікувальних установ з метою виготовлення відповідних медичних документів про настання інвалідності.

Нині правоохоронці задокументували близько 20 епізодів неправомірного призначення фінансової допомоги, внаслідок чого тільки за 2018-2019 років державі нанесений збиток на суму більше 7 млн ​​грн

За результатами проведених обшуків на території Тернопільської і Київської областей виявлені і вилучені грошові кошти в сумі більше 200 тис. грн і близько 6 тис. доларів США, банківські картки учасників бойових дій і тому подібне.

У робочих групах профільних парламентських комітетів обговорюється зміна податкового навантаження на нафтопродукти, що спричинить різке зростання ставок акцизів на скраплений газ.

Про це повідомляє enkorr з посиланням на власні джерела.

Так, за оцінками “Консалтингової групи А-95”, якщо пропозицію реалізують, ціна автогазу може вирости на 5,5 грн/л (згідно з поточним курсом і котируваннями), дизпального – на 80 коп./л. Водночас бензин може подешевшати на 60 коп./л.

Також зазначається, що в якості ще одного робочого варіанту розглядалася єдина ставка акцизу на дизельне пальне і бензин на рівні 200 євро/тис. л, а на скраплений газ – 160 євро/тис. л, однак цей проєкт був відхилений.

У ЗМІ повідомляють, що ініціатором перегляду ставок, як і раніше, виступає ПАТ “Укртатнафта”, яка належить Ігорю Коломойському.

Нагадаємо, Верховний суд Росії зобов’язав Україну виплатити 112 млн доларів і відсотки російській нафтовійої компанії “Татнефть” у справі компанії олігарха Ігоря Коломойського “Укртатнафта”.

Сьогодні під будівлею ОДА харків‘яни вимагали від Президента зустрічі з регіональними представниками Штабів спротиву зі всієї України.

Представнику ОДА були передані такі вимоги:

Президент має зустрітись з делегатами від Комітету і дати їм чіткі гарантії недопущення втрати території, втрати контролю населених пунктів, амністії терористам і найманцям, запровадження будь-яких антиконституційних особливих статусів окупованих територій, виборів до вирішення безпекових питань і встановлення воєнного і адміністративного контролю України на всій території Донбасу;

Голова ОДА має звернутись до президента або його офісу і передати вимоги місцевого Штабу спротиву капітуляції, головним чином – вимогу про зустріч з делегацією місцевих комітетів.

На знак протесту були здійснені три постріли в небо світловими ракетами.

Україна почала визнавати деякі документи, видані на тимчасово неконтрольованих територіях, що знаходяться на території самопроголошених Донецькою і Луганською народних республік (ДНР і ЛНР).

Про це повідомляється на сайті Міністерства юстиції України.

В першу чергу йдеться про документи, які підтверджують факт смерті і народження громадян, що мешкають на непідконтрольних Києву територіях. Аналізом цих документів займеться спеціально створена комісія, яка прийматиме рішення про визнання кожного окремого докуме

У Мінюсті підкреслюють, що це рішення “абсолютно не означає визнання окупаційної влади” і було прийнято у зв’язку з необхідністю дотримання положень Конституції України.

На початку жовтня в Єврокомісії заявили, що жителі ДНР і ЛНР для отримання шенгенської візи повинні будуть звернутися в консульства на території України, незалежно від наявних у них документів. Комісія направила країнам Євросоюзу відповідне керівництво по обробці візових заяв від жителів ДНР і ЛНР.

У селищі Краснопілля, що на Сумщині, відкрили пам’ятний знак загиблим на сході України Героям.

Організацію створення меморіалу взяли на себе представники громадської організації учасників АТО/ООС Краснопільщини, органи місцевої влади та небайдужі місцеві мешканці.

На врочистостях були присутні представники органів державної та місцевої влади, батьки загиблих Героїв, учасники бойових дій, військові, ветерани військової служби тощо.

Право відкриття пам’ятного знака було надано місцевим учасникам бойових дій на сході України Іванові Корнієнку та Віталію Карпову.

Далі присутні вшанували пам’ять полеглих українських Героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знака, а представники місцевого духовенства освятили меморіал.