США планують провести в Європі найбільші навчання з часів закінчення «холодної війни».

Про це в інтерв’ю Reuters заявив американський генерал-майор Беррі Сігуїн, який керує операціями союзників з військового штабу НАТО в Бельгії.

«Це дійсно демонструє трансатлантичну єдність і прихильність США НАТО», — сказав він.

Відзначається, що навесні 2020 року в Європі будуть перекинуті 20 тисяч американських військових.

Американські солдати будуть перекинуті через Атлантичний океан до Бельгії і Нідерландів, а звідти через територію Німеччини вони будуть передислоковані до Польщі і уздовж східних кордонів НАТО.

При цьому збройні сили США приєднаються до американських військах, які вже дислоковані в Європі, і силам партнерів по НАТО.

Всього в навчаннях візьмуть участь 37 тисяч осіб.

Метою навчань стане попередження Росії від повторення анексій подібних захоплення Криму в 2014 році.

Добридень шановані читачі. Хочу надати вам статтю, опубліковану у виданні INSIDER ще 07 листопада 2019 року. Це попереджувальна стаття. У ній проведено журналістське розслідування МВС, що детально розглядає спроби, зробити з учасників бойових дій і волонтерів АТО “козлів відпущення”. Сподіваюся, багато хто з вас вже проглянув прес-конференцію міністра внутрішніх справ України пана Авакова з питання вбивства Павла Шеремета

https://youtu.be/c3VRMQ90izo

Майже у усіх, хто проглянув цю прес-конференцію виникло масу питань.

Ця справа, незалежно від міри реальної провини підозрюваних, має ознаки здійснення спеціально організованої дискредитації ветеранського руху.

Це особливо добре видно по тому, як представники МВС педалювали моральну тему під час брифінгу.

Політично це можна означати, що Аваков продовжує вдало лякати Зеленского “…страшними ветеранами”, і виставляти себе єдиним, який може з ними впоратися.

Ветеранському руху доведеться зробити системні зусилля і для попередження цього, і для збереження доброго імені і впливу.

А, зараз пропоную вам статтю:

В справі Шеремета готують появу новікових. Одного з них вже знайшли мертвим.

У п’ятницю, 18 жовтня у помешканні сестри знайшли загиблим від вогнепального поранення ветерана російсько-української війни Івана Вакуленка. Ситуація на місці виглядала неоднозначно – чи то самогубство, чи то інцидент зі зброєю. Втім справу з “вбивства” швидко перекваліфікували на “самогубство”.

Зі своїх джерел Insider отримав інформацію, що у Івана могли проходити слідчі дії у справі вбитого журналіста Павла Шеремета. У поліції навідріз відмовились відповідати на питання про це. Заздалегідь анонсували, що у відповіді на запит буде відмовлено через таємницю слідства. Натомість обережно з’ясовували, які саме подробиці відомі Insider.

Днями виданню вдалось отримати підтвердження: Івана таки викликали на допит у справі Шеремета. За однією з версій, він був призначений на понеділок, 21 жовтня, а повістку він отримав за два дні до своєї смерті, 16 жовтня.

У вересні друга загиблого – Владислава Грищенка – затримали за підозрою в підготовці вибуху на Івано-Франківщині. У жовтні обох друзів, за деякими ознаками, почали готувати на роль “новікових” у справі Шеремета – вочевидь, з огляду на наближення Нового року та завершення випробувального строку для деяких одіозних силовиків.

Втім, загиблий та його друг – не єдині можливі кандидати на таку роль. Схоже, прямо зараз відбувається кастинг на найбільш правдоподібних персонажів, якими б можна було нарешті заткнути вимогу суспільства, журналістського цеху, західних партнерів та навіть нової влади щодо розслідування загибелі Павла Шеремета.

Загибель
Інформація про загибель Івана Вакуленка надійшла до поліції від його сестри. Вона повернулась 18 жовтня до себе в квартиру, у якій також був прописаний Іван, відкрила двері своїми ключами і виявила його тіло з вогнепальним пораненням голови.

Як повідомила у понеділок, 21 жовтня, прес-секретар Наталія Федоровська, поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією за статтею вбивство. Пізніше справу перекваліфікували на “самогубство”.

Снігова куля негараздів.
Insider опитав більше півдесятка осіб з кола спілкування Івана. Усі вони характеризують його як досить принципову людину з дуже складною долею. Так, один з найближчих побратимів окреслив виданню ціле коло побутових, сімейних та особистих проблем, з якими стикався Вакуленко останнім часом.

Додавала проблем і громадська діяльність. Георгій Турчак також згадує нащодавню публікацію в одному зі “зливних бачків”, яка “викривала” нібито участь в тому числі Вакуленка у земельній схемі. “Публікація була спрямована вочевидь проти мене та Антона Колумбета (зараз – заступник міністрки у справах ветеранів Оксани Коляди), вона містила неактуальні дані і описувала події, яких в реальному житті не сталось. Проте районна ветеранська організація, яку очолював Іван Вакуленко, сприйняла її за чисту монету і влаштувала йому рознос якраз день перед його загибеллю”.

Крім того, невдовзі до загибелі на Вакуленка до всього ще й посипались неприємності від правоохоронних органів. Спершу, наприкінці вересня, його близького друга Владислава Грищенко затримали за підозрою у підготовці вибуху на Івано-Франківщині. Обшуки у цій справі пройшли не лише за адресами підозрюваного і його дружини Інни, а й у тоді ще живого Івана. Дружина Грищенка, яка, за її словами, має 15-річний стаж роботи в органах внутрішніх справ, була переконана – підозри в участі у підготовці вибуху хотіли також вручити їй та Івану Вакуленку, але на той момент їх врятувала професійна робота адвокатів, до яких вони вчасно звернулись.

Окрім обшуків в Івано-Франківській справі, напередодні загибелі Вакуленка також зненацька викликали на допит у справі Павла Шеремета. Про це казали і джерела Insider, це ж підтверджують і його друзі та побратими.

Все це схоже на наростаючий клубок проблем, який ймовірно, міг би стати причиною для самогубства, якби не одне але.

Не\самогубство.
Обстановка на місці загибелі Івана і обставини його загибелі ніяк не можна назвати характерними для самогубства.

1. Іван не проживав у квартирі, де був знайдений, і не мав підстав бути там у цей день. Це підтверджує подруга Івана, Інна Грищенко, та побратим Івана Георгій Турчак. Фактично, це була квартира його сестри, сам Іван мав відкрите квартирне питання і на момент загибелі проживав з своєю дівчиною в іншому помешканні. “О третій годині дня він мав домовлену зустріч зі своєю дівчиною, на яку не прийшов”, – каже Інна Грищенко. Інна також відмічає: “Зате ця квартира – місце прописки Івана, і місце прописки його легальної зареєстрованої зброї. Дуже зручно”.
2. Іван не залишив прощальної записки. Її не було виявлено при огляді місця події з понятими. Інформацію про її відсутність підтверджують принаймні три джерела. У прес-службі Деснянської поліції відмовились відповідати на питання про наявність передсмертної записки, пославшись на таємницю слідства.
3. Гільза була викинута з помпової рушниці після пострілу. Георгій Турчак каже – рушниця, з якої був здійснений постріл, була помпова. “У мене така ж. Вона не викидає сама гільзу після пострілу. Там потрібно зробити такий рух для перезарядки, як у фільмі про Термінатора”, – каже він. Дані про викинуту з рушниці гільзу підтверджують три джерела Insider.
4. Сама помпова рушниця стояла прихилена до стіни. “Я схильний вірити у самогубство, з огляду на життєві обставини Івана. Але я весь цей час намагаюсь змоделювати ситуацію, за якої б після смертельного пострілу в голову його зброя сама перезарядилась, викинула гільзу і залишилась стояти прихилена до стіни, можливо якось у падінні… Але я не знаходжу варіантів, як це могло статись”,  – каже Турчак. Дані про положення рушниці підтверджують три джерела Insider, які бачили місце злочину на власні очі.
5. Якийсь час всередині квартири перебували лише поліцейські, навіть без понятих. Огляд місця події розпочали лише після цього. Це підтверджують побратими Івана, які з’їхались за адресою після повідомлення про його загибель і знаходились на поверсі. Щонайменше у двох з тих, хто з’їхався до квартири Івана з бажанням побачити місце загибелі на власні очі, пізніше пройшов обшук.

Незважаючи на це, вже у понеділок, на третій день після загибелі Вакуленка,  в ЄРДР “попередньо внесли інформацію, що це самогубство”, каже представниця прес-служби Деснянської районної поліції Наталія Федоровська.

Зв’язок Вакуленка зі справою Шеремета
20 жовтня, на другий день після загибелі Вакуленка, Insider звернувся до прес-секретаря МВС Артема Шевченка з запитанням про те, чи проходили у нього обшуки у справі Шеремета та чи викликали його на допит у цій справі. Шевченко поставив декілька уточнюючих запитань, але зрештою відповів: “Знав би – не сказав”. Він також проігнорував прохання надати офіційну відповідь на поставлені питання.

Після цього Insider звернувся до до прес-служби Деснянської поліції, яка займалась розслідуванням загибелі Вакуленка. Представниця прес-служби районного відділу поліції Наталія Федоровська сказала, що попередньо справу загибелі Івана Вакуленка було кваліфіковано за статтею “умисне вбивство” і надала офіційні подробиці про те, від кого надійшов виклик про загиблого та за яких обставин він був знайдений. Вона також повідомила, що до реєстру досудових розслідувань через кілька днів після загибелі внесли зміну у кваліфікацію, попередньо прийшовши до висновків про можливе самогубство. Проте Федоровська не змогла відповісти на питання про передсмертну записку та можливі слідчі дії з загиблим у справі Шеремета, пославшись на таємницю слідства.

У наступні дні двоє представників комунікаційних структур МВС та поліції звертались до авторки з питаннями про те, чи готується цей матеріал та цікавились його долею. Один з них, дізнавшись про запит до Головного слідчого управління (яке розслідує справу Павла Шеремета), навіть не побачивши змісту запиту, анонсував відмову у відповіді на підставі таємниці слідства.

23 жовтня прес-секретар МВС Артем Шевченко повідомив, що єдиний коментар про справу Шеремета та можливий зв’язок з нею загиблого Івана Вакуленка, який він може дати, звучить так: “Ідуть різні оперативно-слідчі дії”.

Натомість близькі Івана Вакуленка стверджують: на допит у справі Шеремета його таки викликали.

Це стверджує Інна Грищенко, дружина Іванового друга Владислава Грищенка. За її словами, Вакуленко зателефонував їй у середу 16 жовтня і повідомив, що йому надійшла повістка на допит у справі Шеремета. “Допит був призначений на понеділок, 21 жовтня. Іван просив знайти йому адвоката”, – каже вона. Між повісткою на допит та допитом, 18 жовтня, Вакуленко був знайдений мертвим.

Про допит також знають і деякі опитані Insider’ом побратими загиблого. Більшість з них, проте, дізнались про це у день загибелі Вакуленка. Джерело інформації в цьому випадку виявити складно – до квартири, де знайшли загиблого Вакуленка, з’їхалось багато людей і інформацію про можливі слідчі дії у справі Шеремета поширювалась серед присутніх блискавично.

Insider знайшов ряд інших доказів, про те, що Івана та його друзів, які фігурують в “Косівській справі”, та й саму справу, прив’язують до слідства у справі Шеремета. Про це детальніше викладено нижче.

Косівська справа.
Слідчі дії щодо загибелі Шеремета прийшли в життя Вакуленко раптово. Раніше він у цій справі, за словами близьких, не фігурував. Потрапив він у неї через свого друга та іншу кримінальну справу.

Як вже згадувалось на початку статті, наприкінці вересня його друга Владислава Грищенка було затримано і оголошено підозру у підготовці вибуху (який не відбувся) у Косові на Івано-Франківщині.

“Косівська справа” – це провадження 12018090190000285 у ЄРДР. За цим номером є чимало ухвал у судовому реєстрі, і ще до середини жовтня 2019 фабула справи виглядала наступним чином:

Мешканець Косівщини в липні 2018 року поїхав з дому на своєму авто у справах, а коли повернувся, побачив на місці парковки свого авто саморобний вибуховий пристрій. Слідство Івано-Франківської поліцїі вирішило, що до цього може бути причетний чоловік, який заборгував потенційному потерпілому грошей і провело у нього обшук. Знайшли запал від гранати УЗРГМ. Власне, все.

Пройшов місяць – і фабула драматично змінилась. В ухвалах на обшуки, які були проведені у цій справі у ветеранському середовищі Києва 5-го листопада та в клопотанні про запобіжний захід для Інни Грищенко фабула звучить зловісніше.

“Невстановлена особа на початку липня 2018 замовила Владиславу Грищенку вчинити за грошову винагороду вбивство жителя Косова”. У тексті йдеться також про те, що Грищенко запропонував взяти участь у цьому злочині своїй дружині Інні та другу Івану Вакуленко. Тому самому Вакуленку, який загинув і вже не зможе заперечити. Звертаємо увагу, що на момент загибелі він не був підозрюваним ні в Косівській справі, ні у справі Шеремета.

За фабулою, викладеною у суді, дружина нібито допомагала Грищенку конструювати вибуховий пристрій, а Іван – нібито орендував авто і привіз друга на місце злочину.

“З невідомих причин вибуховий пристрій не спрацював і відкріпився від автомобіля”, – повідомляє слідство суду.

За Інною також вели негласне спостереження, аби таємно відібрати зразки для порівняння.

Брак доказів слідство пояснює просто – угруповання поводилось дуже законспіровано, тому слідству в повній мірі не вдалось вилучити документи та речі, які можуть бути доказами.

Коли цей матеріал починав готуватись, підозрюваним у цій справі був лише Владислав Грищенко. У його дружини Інни та друга Івана після затримання Владислава наприкінці вересня пройшли обшуки, проте нічого знайдено не було, і підозри їм оголошені не були. Після цього було затишшя, аж поки Іван не отримав 16 жовтня повістку на допит у справі Шеремета і не загинув. Ще через кілька тижнів – 5 листопада – у Києві пройшла хвиля обшуків у ветеранському середовищі. У Інни Грищенко відбувся повторний обшук, її затримали, оголосили підозру у Косівській справі і взяли під варту 6-го листопада.

Insider спілкувався з Інною ще до її затримання, розслідуючи загибель Івана Вакуленка. Вона прямо заявляла, що розуміє, що все йде до того, що її чоловіку та Івану будуть “шити” справу Шеремета, і її ймовірно також будуть також затримувати. Вона також стверджувала, що щодо неї провадяться негласні слідчо-розшукові дії.

Розбираючись у загибелі Івана Вакуленка та “Косівській справі”, у якій підозрювали на той момент чоловіка Інни, ми поцікавились, до чого тут взагалі справа Шеремета.

• Мій чоловік – колишній сапер, правосек і ветеран, з сімома довоєнними судимостями, який вже підозрюється в справі щодо підготовки вибуху у Косові. Він же ідеальний варіант. Я ж знаю, як це робиться, – сказала тоді Інна.

Дружина Грищенка стверджує, що поліцейські імітували ухиляння Грищенком від повісток (знімали на мобільний телефон залишення повісток у дверях та поштовій скриньці, але після зйомки забирали повістку). Завдяки цьому вони змогли отримати від судді дозвіл на розшук з метою приводу Грищенка і обрати йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою – пославшись на те, що раніше він нібито ухилявся від допитів і ігнорував залишені йому повістки (яких йому насправді не лишали).

На доказ цьому на своїй сторінці вона опублікувала відео з камер спостереження, додавши до нього коментарі з поясненнями дій поліцейських.

6 листопада вже самій Інні Грищенко після повторних обшуків та оголошення підозри у “Косівській справі” обрали запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внести заставу.

Обшуки у ветеранів.
5 листопада відбулись обшуки у “Косівській справі” не лише у Інни Грищенко. За неперевіреними даними, слідчі дії одночасно розпочались на кількох десятках адрес.

Insider вдалось достовірно встановити 4-х осіб, у яких відбувались обшуки (у деяких – на кількох адресах одразу, наприклад у родичів та за старими адресами). Ще щодо двох осіб дані про обшуки мають недостатньо підтверджень. Всі вони – контакти Владислава та Інни Грищенка або їх друга Івана Вакуленка.

Зокрема, обшуки відбулись.

У Інни Грищенко, повторний. Адвокат не був допущений, Інну було затримано, оголошено підозру в Косівській справі та обрано запобіжний захід – тримання під вартою.
У Павла Долинського, ветерана. Він товаришував та спілкувався з Грищенками. Не зважаючи на те, що він не чинив спротиву, в його будинок зайшли одразу “штурмом” ймовірно з підрозділом КОРД, а на нього самого вділи кайданки, хоча він не був ані підозрюваним, ані затриманим. Адвоката також не допустили, повідомив Insider Долинський. Вилучили техніку, папери і зареєстровану легальну зброю. Павло був один з тих, хто приїхав під квартиру Івана Вакуленка, взнавши про його загибель.
У Дмитра Терещенка, помічника Леоніда Остальцева з Pizza Veterano – вдома, у батьків та на роботі, у відомому ветеранському закладі. Він товаришує з Владом Грищенком. У відеозверненні Леонід Остальцев згадує, що Дмитро начебто допомагав Грищенку з встановленням відеоспостереження. Ймовірно, це саме та камера спостереження, завдяки якій Інна Грищенко змогла викрити поліцію у імітуванні того, що його викликали повістками.
У Антона Бруснікіна. Долинський стверджує, що Бруснікін також приїжджав під квартиру Івана Вакуленка, дізнавшись про його загибель. Пізніше Бруснікін викладав відео з суду щодо запобіжного заходу по Інні Грищенко.
Після обшуків 5 листопада підозру оголосили лише Інні Грищенко.

“Косівська справи” і вбивство Шеремета.
Особливістю справи Шеремета є те, що в ній дуже мало залишених злочинцями слідів і зачіпок.

Опитані Insider’ом джерела сходяться на трьох тезах.

Активізація у справі Шеремета пов’язана зі спливанням “випробувального строку” Міністра внутрішніх справ. Називають дати у другій половині листопада, в межах яких поліція чи то повинна, чи то пообіцяла показати результат у цій справі.
За роки розслідування у справі фігурували десятки людей, які за своїми характеристиками, бекграундом, колом спілкування та способом життя схожі на тих, які могли б, однак достовірних доказів щодо будь-кого з них досі знайдено не було. Відтак півтора-два місяці тому розпочався кастинг на найбільш підходящих, правдоподібних персонажів. Іде пошук тих, кого суспільство прийме за виконавців злочину.
Доречно і емоційно переконливо буде відтак продемонструвати фігурантів, які вже знаходяться в СІЗО, мають кримінальну історію та хоча б віддалено схожий злочин в анамнезі.
Вочевидь, Грищенки і їх загиблий друг були не єдиними варіантами. Ще тиждень назад, розмовляючи з Інною Грищенко, авторка би не взялась стверджувати, що кастинг завершився кандидатурами Інни та її чоловіка.

Однак вже зараз є всі ознаки того, що групу з “Косівської справи” будуть тягнути у справу Шеремета.

Слідство у Косівській справі передали у той самий підрозділ, який займається справою Шеремета. Так, у судовому реєстрі ще до середини жовтня в ухвалах щодо Косівської справи фігурував слідчий відділ Івано-Франківської поліції. Однак вже зараз у цій справі в ухвалах про обшуки 5 листопада і в клопотанні про запобіжний захід для Інни Грищенко фігурує Головне слідче управління Нацполіції, яке й займається справою Шеремета.
Ті самі слідчі, що й у справі Шеремета. За нашими даними, у Косівській справі та справі Шеремета є співпадіння по слідчим.
Виклик на допит у справі Шеремета Івана Вакуленка перед його загибеллю. Він встиг повідомити про це телефоном Інні Грищенко (вона підтвердила це Insider), про це також відомо півдесятку осіб з його колом спілкування, які підтердили це виданню.
6 листопада увечері почали вкиди через зливні бачки щодо причетності Грищенків до справи Шеремета. Акаунт “Володимира Бондаренка” у фейсбук виклав коротку аналітичку явно слідчого походження про Інну та Владислава Грищенків у контексті Косівської справи, яку завершив зненацька таким: “Не хотілось би щось додумувати, але нагадаю, що по справі вбивства Шеремета підозрюваними є чоловік і жінка”. Його пост підхопила одразу Страна.юа, яка випустила новину, доповнивши текст Бондаренка неназваними джерелами з середовища силовиків (і вкраденим з Insider фото – Ред), які стверджують про “причетність” Грищенків до справи Шеремета без жодної конкретики. Матеріал опубліковано під прізвищем, яким раніше були підписані матеріали про кримінальний світ, які складались переважно зі “зливів” оперативних даних поліції.
В оновлену фабулу “Косівської справи” заклали також згадку про купівлю гексогену та тротилу Грищенками. Ймовірно це “задєл” на зв’язок групи зі справою Шеремета.

Що буде далі
Пошук зручної кандидатури на роль підозрюваного у справі Шеремета вже призвів до загибелі однієї людини – Івана Вакуленка, до смерті якого у близьких та і сторонніх спостерігачів є багато питань.

Найближчим часом нам продемонструють “блискучу роботу” і перших підозрюваних у справі Шеремета. Очевидно, ставка буде на суто емоційну переконливість. Підозрювані будуть мати якусь кримінальну історію, або неприглядну репутацію в своєму середовищі, незрозумілі “мутні” біографії. Вони чудово пасуватимуть на роль. На питання “чи могли це бути вони?” ніхто не поспішатиме сказати “ні”. Вони будуть схожі на тих, хто міг би таке зробити. Вони правдоподібно підходитимуть на роль. Через це за їх можливу невинуватість саме в конкретному злочині психологічно важко та репутаційно некомфортно буде “впрягатись” оточуючим та експертам.

Інформація, якою володіє видання, свідчить про те, що силовики вже здійснюють попередню інформаційну обробку у ветеранському та журналістському середовищі. Аргументи переважно також емоційні: “ми знайшли винних, це точно вони, вірте нам, все потім побачите”.

Все це вже було з фейковим підозрюваним Новіковим у справі Каті Гандзюк. “Та він зек і “форточник”, яка різниця, за що він сяде!”, – в запалі суперечки якось випалив авторці високопоставлений працівник МВС. І це справді логіка деяких силовиків, яку вони намагаються нав’язати суспільству – закрити справу очевидно негативним персонажем, спекатись “висяка” і заспокоїти суспільство. Запроторити до буцегарні людей, які точно “не ангели”, і саме цим заспокоювати свою совість і оточуючих – їм точно є за що сидіти, винуваті не в цьому, так в іншому.

Щоб уникнути цієї пастки, суспільство у справі Шеремета має питати про достовірні докази вини пред’явлених фігурантів. З підозрою ставитись до доказів та експертиз, які раптом виникли в період “випробувального терміну” міністра внутрішніх справ і суперечать доказам та експертизам, які були у справі відпочатку. І зрештою, суспільство має насторожуватись, коли перед зрушеннями у справі інформаційне поле починають підігрівати безфактажними інформаційними вкидами від анонімів та прокремлівських зливних бачків – тому що зазвичай це свідчить про брак доказової переконливості.

Ми усі хочемо, аби винних було знайдено. Справжніх винних.

Близько третини ветеранів бойових дій стикалися з порушенням їхніх прав. Такі дані оприлюднили у Києві експерти громадської організації «Юридична сотня», які ініціювали проведення соціологічного дослідження «Ставлення ветеранів до пільг».

Згідно з опитуванням, лише 17% респондентів кажуть «про позитивний досвід» захисту своїх ветеранських прав, ще 43% вказують, що теоретично знають, як захистити свої права, але досвіду такого не мали.

«Дев’ять відсотків наших респондентів стикалися з проблемами на роботі та при працевлаштуванні, що були пов’язані з їхнім статусом ветерана. Три чверті випадків пов’язані саме з працевлаштуванням ветеранів бойових дій. Опитування показало, що більшість ветеранів воліють отримати матеріальнi пiльги, а підтримка відкриття бізнесу цікавить менше», – повідомила експертка «Юридичної сотні» Юлія Морій.

В опитуванні взяли участь понад дві тисячі осіб з різних міст країни, серед яких учасники та ветерани бойових дій на сході України й учасники бойових дій в Афганістані.

«Опитані ветерани найкраще знають про пільги на житлово-комунальні послуги, безкоштовний або пільговий проїзд та щорічне медичне обстеження. Понад половина опитаних користуються пільгами на житлово-комунальні послуги, безкоштовний та пільговий проїзд та виплатами до 5 травня (щорічна одноразова грошова допомога – ред.)», – каже Морій.

Відповідно проведеного дослідження, більшість ветеранів АТО (ООС) основними джерелами новин про права та пільги ветеранів назвали інформацію від побратимів, повідомлення у соціальних мережах та інтернет-новини.

Опитування проведене на замовлення «Юридичної сотні» компанією Kantar. Проєкт фінансово підтримало Агентство США з міжнародного розвитку USAID.

За даними Державної служби у справах ветеранів, станом на 1 липня статус учасника бойових дій отримали майже 370 тисяч людей, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі.

Харків’яни, які мають пільгу на проїзд в Харківському метрополітені і наземному електротранспорті, можуть подати документи на отримання E – ticket у відділення ПАО “Мегабанк”. Про це повідомили в прес-службі міськради.

У відділеннях банку треба буде заповнити анкету і надати ксерокопії паспорта (з пропискою), ідентифікаційного коду і усіх посвідчень, що надають право пільги (наприклад, пенсійне, ветерана праці і так далі). Проїзні карти передаватимуться через банк в те ж відділення, куди людина подавала документи. Орієнтовний термін оформлення квитка – дві-три тижні.

Подати документи, оформлені заявником, може і родич, але отримати картку повинен буде вже сам громадянин, маючи при собі відповідне посвідчення.

Нагадаємо, що остаточного терміну подання документів для отримання пільгового електронного квитка доки немає, його оголосять, коли більшість людей їх отримають. У проміжному періоді – до моменту отримання єдиного електронного квитка “E-ticket” – діятимуть ті документи, якими люди користувалися раніше.

Відмітимо, що документи приймають у відділеннях, зі списком яких можна ознайомитися тут.

Відділення м. Харків:
№ п/п Відділення Адреса Керуючий Телефон керуючого

1 Відділення №8 м. Харків, пр-т. Петра Григоренка, 13 Борова Людмила Василiвна 380 975 633 413

2 Відділення №16 61037, м. Харків, пр-т. Московський, 199 Єрещенко Тетяна Миколаївна 380 973 661 142

3 Відділення №45 м. Харків, вул. Алчевських, 46 Задорожна Світлана Борисівна (керуючий)          Марченко Лариса Станиславовна (заст.керуючого) 380974559498              380501993168

4 Відділення №66 м. Харків, вул. Юр’ївська, 6 Гординська Ольга Леонiдiвна 380 509 184 784

5 Відділення №67 м. Харків, Григорівське шосе,52 Кравцова Вiкторiя Iллiнiчна 380 675 791 451

6 Відділення №73 м. Харків, вул. 23 Серпня, 31 Губарева Полина Викторовна 380 501 498 161

7 Відділення №80 м. Харків, вул. Амосова, 17 Зимогляд Анна Віталіївна 380 509 560 441

8 Відділення №82 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 73 Годзенко Ольга Миколаївна 380 662 181 340

9 Відділення №83 м. Харків, пр-т. Олександрівський, 140 Золотарьова Лiлiя Василiвна 380 677 903 354

10 Відділення №88 61001, м. Харків, пл. Фейєрбаха, 8 Петренко Наталія Олександрівна 380 679 363 562

11 Відділення №89 м. Харків, пр-т. Гагаріна, 244 Бабічева Наталія Миколаївна 380 957 126 604
12 Відділення №91 м. Харків, Салтівське шосе, 262 Сіліна Валентина Іванівна 380 678 694 694

13 Відділення №93 м. Харків, вул. Грицевця, 27 Костенко Юлія Юріївна 380 939 288 896

14 Відділення №108 м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 29А Сиром’ятникова Анастасія Юріївна 380 509 030 213

15 Відділення №150 м. Харків, вул. Сумська, 39 Островерх Андрій Миколайович 380 662 963 082

В 2014 р. Тимчук очолював департамент промисловості Дніпропетровської ОДА, головою якої був Ігор Коломойський. А влітку 2015 р., за часів губернаторства Ігоря Райніна, повернувся до Харкова і очолив Департамент екології ХОДА.

Цей департамент був ліквідований Юлією Світличною влітку цього року через численні скарги харків’ян.

Люди були незадоволені безвідповідальним ставленням чиновників від екології до покладених на них обов’язків. Наслідком їхнього недбальства стали хронічні хвороби людей, масова загибель риби в річках й багато інших проблем, спричинених забрудненням довкілля.
Питання виникають і щодо доброчесності Тимчука.

Перебуваючи на державній службі та маючи досить скромну зарплату, Тимчук, згідно з декларацією за 2018 р., володіє не лише коштовними годинниками, квартирою, будинком, будівлею в Криму, але й тримає готівкою майже 25 млн. грн. маючи при цьому незадеклароване майно.

Дружина Тимчука, Айна Тимчук – керівник апарату Дніпропетровської облдержадміністрації. В 2010-14 рр. вона була заступником Харківського міського голови Кернеса і керувала справами виконавчого комітету міської ради. ЗМІ пов’язують її з оточенням олігарха Ігоря Коломойського.
Ще в 2017 р. журналісти проекту bihus.info опублікували матеріал, присвячений родині Тимчуків: https://bihus.info/zastupnica-gubernatora-dnipropetrovsini-…
Зазначалося, що дружина Тимчука – заступниця голови Дніпропетровської ОДА Айна Тимчук, приховувала майно на матері, але після її смерті була змушена його успадкувати і внести у свою декларацію. Проте у 2016 році вона знову переписала його на дітей.
Її чоловік Андрій Тимчук, який очолює департамент екології та природних ресурсів Харківської ОДА, також приховує майно і бізнес на матері та бабусі.
Так, у 2014 році Айна Тимчук отримала у спадок від померлої матері квартиру площею 31 кв. м у Києві і на 70 «квадратів» у Дніпрі, дві земельні ділянки і 173-метровий будинок у селі Олександрівка Дніпропетровської області. Також у паперовій декларації чиновниці за 2014 рік з’явився автомобіль Mercedes-Benz GL 550 2007 року випуску із позначкою про спадщину.
У вересні 2016 року Айна Тимчук подарувала дніпровську нерухомість своїй старшій доньці Любові Гордієнко, а київську квартиру – молодшій, 19-річній Надії Риженко.
Також, згідно з декларацією про суттєві зміни, у березні 2017 року вона продала Mercedes-Benz всього за 300 тисяч гривень, хоча реальні ціни на такі авто становлять близько 600.
Окрім багатого спадку, Айна Тимчук отримує коштовні подарунки. У 2011 році їй подарували 172-метровий будинок у Харкові, а в 2013-му – адміністративну будівлю з баром у місті Алушті, у провулку Ревкомівському 3-а. За цією адресою знаходиться готель «Історія», проте жодного доходу від передачі нерухомості в оренду у своїх деклараціях Тимчук ніколи не вказувала.
За інформацією із Реєстру речових прав на нерухоме майно, у лютому 2017 року заступниця губернатора подарувала харківський будинок своєму чоловіку Андрію Тимчуку, який працює директором департаменту екології та природних ресурсів Харківської ОДА. Але, всупереч правил, декларацію про суттєві зміни у майновому стані в 10-денний термін він так і не подав.

До приходу на державну службу Андрій Тимчук займався бізнесом і володів частками ПП «Експрес-2001» і ТОВ «Промекологія і метал». У 2012-2013 роках Андрій Олександрович вийшов зі складу їх засновників, а замість нього зайшла його бабуся Катерина Петрова.
Окрім цього, у 2016-му 86-річна жінка стала співзасновницею будівельної фірми «Грін-Глейд». Згідно реєстру МВС, на Катерину Петрову записаний автомобіль Porsche Panamera 2013 року випуску. А мати чиновника Любов Тимчук у 2015 році придбала будинок площею 352 кв. м у селищі Металівка Харківської області.

У жовтні 2012 року старша донька Айни Тимчук отримала у подарунок 47-метрову квартиру в центрі Києва, по вулиці Олеся Гончара, 25. Із автомобільного транспорту вона володіє Infiniti FX50 2009 і Mercedes-Benz GLE 350D 2016 років випуску. Її молодша сестра у свою чергу є власницею Porsche Cayenne 2013 року. Окрім цього, у соцмережах останньої можна побачити багато фотографій із відпочинку в Європі.
На державній службі Айна Тимчук безперервно працює із 1997 року. У своїй декларації за 2016 рік вона також вказала автомобіль Toyota Land Cruiser 2013 року випуску, чотири швейцарських годинники, 80 тисяч доларів і близько 24 мільйонів гривень готівкою.

З моменту публікації цього матеріалу Тимчуки оформили розлучення і не декларують майно один одного. Але в деклараціях вони продовжують зносини – 02.02.2018 Айна Тимчук зробила Андрію Тимчуку подарунок: будівлю 478,1 м2 в Алушті, АР Крим, вартістю 3,55 млн. грн.
Цікаво, що мільйонери Тимчуки не декларують автомобілів.

Андрій Тимчук – «цінний» кадр, котрий на практиці знає, як конвертувати екологію у гроші, і він вже висловив бажання бути в команді Олексія Кучера.
Відновивши його на посаді, новий губернатор не словом, а ділом окреслює пріоритети.

автор статті: Антон Сосницький

Оборонець Донецького аеропорту, боєць-доброволець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Євген «Жора» Турчак після демобілізації підтримує родини загиблих побратимів, а цього року очолив Рух ветеранів України. Про формування організації та її завдання Турчак розповідає Радіо Свобода.

– Можна сказати, що Рух ветеранів України був створений спонтанно, такого плану чи окремої ідеї не було. Ми, ветерани, знаємо проблеми наших побратимів, наших родин, сімей загиблих бійців – мабуть, звідси й спонтанна ініціатива об’єднатись задля вирішення цих проблем.

Власне, в областях ветеранські лідери почали «вимальовуватись» ще у перші воєнні роки, за часів президентства Петра Порошенка, – ми, ветерани, іноді перетиналися з ним та його командою. Ці лідери брали на себе відповідальність за лобіювання інтересів ветеранів у себе на місці, в області. Але, наприклад, як може ветеран з Івано-Франківської області реально вплинути на рішення, що їх ухвалюють у Києві? Це складно.

– Щоб «виходити напряму на Київ», хлопці в областях почали об’єднуватись, так?

– В принципі так. І ми із знайомими ветеранами з різних регіонів України зрозуміли, що необхідно створити такий собі «круглий стіл», або назвіть це дискусійною платформою, де ми можемо сідати та обговорювати, де які проблеми у ветеранів існують, обмінюватись ідеями, ініціативами, виписувати стратегію розвитку ветеранського руху і впливати, в якійсь мірі, на рішення наших державних мужів, тих таки урядовців, народних депутатів.

– Чи ви самі створили рух, чи звертались по допомогу до когось?

– Ну, ми ж не зовсім дурні, самі вирішили рух створити – але за новими знаннями, як це все розбудовувати, вибудовувати та оформлювати звертались до волонтерів, які проводять курси, тренінги з стратегічного планування, до політтехнологів, щоб вони нам роз’яснили, яким чином розбудувати структуру нашої організації.
Згідно із вимогами законодавства України, Рух ветеранів ми офіційно зареєстрували: це є громадська спілка.

– А як ви стали керівником Руху ветеранів?

– Коли ми вирішили створити «круглий стіл», я перебував у США, до речі, знайомився там з діяльністю ветеранських організацій. Американці мають хороший досвід!
Хлопці мене по скайпу набрали й кажуть, мовляв, вирішили тебе головою обрати. Я відповів, що не проти, але щоб Рух функціонував реально, а не існував на папері. На сьогодні, ми маємо горизонтальне управління в організації, і голова фактично є модератором засідань Руху.

– Рух об’єднує ветеранів з різних областей України, а чи є ветеранські проблеми, спільні для усієї країни?

– Звичайно! Ми визначили для себе «червоні лінії», що їх не можна, не маємо права переступити, серед яких – Росія однозначно не наш партнер, а наш ворог, красти гроші платників податків не можна, тощо.

Великою проблемою залишається фізична, терапевтична та психологічна реабілітація ветеранів, підходи до цієї реабілітації майже не змінилися з радянських часів – як, власне, і ті санаторно-курортні заклади, куди хлопців відправляють «поправити здоров’я».

– У чому тут конкретно проблема полягає?

– Дотепер не прописані всеукраїнські стандарти психологічної реабілітації. Тобто, маємо велику кількість психологів, які займаються психологічною реабілітацією ветеранів фактично на свій розсуд. Зазначу, що у багатьох державах світу, включаючи деякі колишні радянські республіки, ці стандарти ухвалені.

У США я спілкувався з військовими ветеранами: там ці стандарти різні для різних воєн: одні – для учасників боїв у Перській затоці, інші – для ветеранів місій в Іраку чи Афганістані.

– А що відбувається у царині фізио-терапевтичної реабілітації?

– Та сама ситуація, але тут має працювати і якісна послуга, й індивідуальний підхід. Найчастіше, ветеран після медичного обстеження (електрокардіограма, флюорографія і так далі) отримує наступну процедуру – крапельницю. А чи всім потрібна крапельниця?

Перш ніж ветерана лікар відправить на реабілітацію, ветеран має пройти діагностику, й вона має бути безкоштовна. На жаль, у багатьох містах цього нема, і ветеран, який мешкає десь на селі, просто не матиме коштів приїхати в міську або обласну лікарню та пройти діагностику. Безкоштовна діагностика – одна з вимог, які Рух ветеранів поставив перед новою владою України.

Кілька сотень людей сьогодні ввечері 09 грудня 2019р. о 19:00 вийшли до намету “Все для перемоги” на майдані Свободи. Учасники протесту на продовження акції “Ні капітуляції!” планують обговорити результати перемовин лідерів держав Нормандського формату і спланувати подальші дії.

Учасники акції будуть чекати до остаточних результатів перемовин. Всім недостатньо прес-конференції, ми хочемо побачити і документи. «Скоріше за все, ми будемо збиратися і завтра” – кажуть патріоти України.

Сьогодні 08 грудня 2019р. на майдан Свободи у Харкові вийшли більш як пів тисячі людей з таким закликом «Нагадати президентові про «червоні лінії».

Акція проходить напередодні зустрічі Володимира Зеленського з президентами Німеччини, Франції та Росії у «нормандському форматі». Зустріч «нормандської четвірки» запланована у Парижі на понеділок, 09 грудня 2019р. У такому форматі лідери України, Німеччини, Франції та Росії шукають шляхи вирішення збройного конфлікту на Донбасі. Під час цього саміту президент України Володимир Зеленський також планує провести двосторонню зустріч з Президентом Росії Володимиром Путіним.

Раніше, 7 грудня, Володимир Зеленський скликав закрите засідання Ради національної безпеки і оборони України. На ньому члени РНБО ухвалили головний сценарій реінтеграції Донбасу.

Люди вимагають від президента України не йти на компроміси з питань федералізації, європейського та євроатлантичного курсу країни. Також акціянти вимагають не погоджуватися на проведення виборів в окупованих Донецьку та Луганську до повного виведення з їх території російських військових.

Перед початком організатори оголосили хвилину мовчання за загиблими під час пожежі в Одесі.

«Ця акція попереджувальна і настановча. Тут лежать символи майдану: шини та каски. І якщо влада порушить ці «червоні лінії», вони можуть запалати».

На площі були прапори партій «Свобода», «Демократична сокира», «Національного корпусу», «Правого сектору», ХО ГО «Спілка ветеранів АТО».

Сьогоднішня акція пройшла без конфліктів і тривала дві години, з 15:00 до 17:00. Сцену вирішили не розбирати до завтра. Домовились зустрітись завтра в понеділок в 19:00 біля намету “Все для перемоги” – за результатами зустрічі «нормандської четвірки». Сподіваємося, що президент почує голос народу України.

Про це в інтерв’ю “Кореспонденту” заявила міністерка фінансів України Оксана Маркарова.

Стратегія розвитку і функціонування “Приватбанку” передбачає його приватизацію і передачу в приватні руки.

Вона розповіла, що ухвалена стратегія розвитку і функціонування “Приватбанку” передбачає, що через п’ять років після націоналізації його потрібно приватизувати і знову передати в приватні руки.

“Коли 52% активів банківського сектору перебуває в держвласності – це в принципі нездорова ситуація для ринкової економіки. Планів про злиття з “Ощадбанком” немає, ми такий варіант не обговорюємо і обговорювати не будемо”, – наголосила Маркарова.

За словами Маркарової, “Приватбанк”, а також “Укргазбанк” будуть повністю повернуті на приватний ринок.

“В “Укргазбанку” вже розпочато процес залучення Міжнародної фінансової корпорації, з якою ми готуватимемо банк до повного продажу. “Приватбанк” почнемо готувати до приватизації, як тільки зможемо. Щодо “Ощадбанку” тривають переговори з ЄБРР про часткове входження в капітал банку. А від новообраної наглядової ради “Укрексімбанку” ми поки що чекаємо нову стратегію”, – заявила вона.

Про хід виконання у 2019 році обласної Програми надання підтримки учасникам АТО та ООС для будівництва житла в Харківській області звітували під час сесії облради.

За даними Департаменту містобудування та архітектури ХОДА, у 2019 році завдяки програмі укладено 58 договорів на будівництво 62 квартир загальною площею 3,4 тис. кв. м. Усього ж, згідно затверджено списку кандидатів до участі у програмі, відібрано 89 кандидатів.

«До Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» перераховані кошти в сумі 15 млн грн, що складає 100% передбачених на 2019 рік коштів. Уже освоєно 14 млн 980 тис. грн», – надали дані в департаменті.

Крім того, було укладено 4 договори з громадянами, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, на придбання п’яти квартир загальною площею 256,66 кв.м, Державна підтримка для цієї категорії громадян склала 1 млн 158 тис. грн.

Нагадаємо, що згідно з програмою 40% вартості житла покривається коштом обласного бюджету, ще 60% оплачує учасник програми. На три роки її реалізації буде виділено 45 млн грн, тобто 15 млн щорічно. У 2018 році житло придбали понад 50 сімей учасників АТО. Усього за три роки дії програми житло змогли придбати 142 сім’ї учасників АТО, з яких 14 мають статус ВПО (143 квартири загальною площею 8,1 тис. м кв.).