Проблеми з серцем залишаються однією з найчастіших причин звернень ветеранів до медичних закладів. За умов постійного стресу та високого фізичного й психологічного навантаження, серцево-судинні захворювання дедалі частіше фіксуються серед осіб з досвідом військової служби.
Про це повідомляє Національна служба здоров’я України.
Станом на 15 червня 2025 року, за даними електронної системи охорони здоров’я, до лікарів первинної ланки звернулися понад 5200 ветеранів. З них понад 6% скаржилися на симптоми, пов’язані із серцево-судинною системою: гіпертонію, серцеву недостатність, біль у грудях, задишку, порушення серцевого ритму.
Медики наголошують: такі симптоми не можна ігнорувати, адже вчасне звернення до лікаря може запобігти серйозним ускладненням. «Підвищений тиск, біль у грудях, перебої у ритмі — це привід звернутися до лікаря, а не ігнорувати сигнал організму», — зауважують фахівці.
За направленням сімейного лікаря або кардіолога ветерани можуть безоплатно отримати консультації, пройти обстеження (зокрема УЗД серця, МРТ, КТ-ангіографію), скористатися оперативними втручаннями та програмами реабілітації після інфаркту чи інсульту.
Крім того, у межах державної програми «Доступні ліки» ветерани мають змогу отримувати препарати для лікування серцево-судинних захворювань безоплатно або з мінімальною доплатою. Як повідомили в НСЗУ, з початку 2025 року перелік препаратів у програмі розширено до 240 торгових назв.
Ліки можна отримати в аптеках, які співпрацюють з НСЗУ. Адреси таких аптек доступні на офіційному сайті НСЗУ або в чат-боті «Спитай Гриця» у Telegram.
Більшість українських ветеранів після повернення з війни змінюють свою професійну діяльність. Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного у межах проєкту «Серце Азовсталі», лише 22% з них повертаються до тієї роботи, якою займалися до війни.
Як розповіла голова наглядової ради проєкту Наталія Ємченко, сьогодні серед ветеранів спостерігається значний попит на зміну професії. Саме тому у проєкті велику увагу приділяють профорієнтації. За її словами, цей процес допомагає не лише визначити, чим хоче займатися ветеран, але й зрозуміти, в якій сфері він може бути максимально корисним. Це відкриває шлях до справжньої самореалізації, а не просто працевлаштування. Адже легше досягти успіху в тій справі, яка приносить задоволення.
Однак однієї тільки професійної переорієнтації недостатньо. Важливо також змінювати соціальне сприйняття ветеранів у суспільстві. Часто роботодавці ставляться до них з пересторогою, вважаючи, що пережитий військовий досвід робить таких кандидатів менш стабільними. Цей стереотип проєкт активно спростовує.
Наталія Ємченко наголошує: ветеран — це не загроза, а можливість. За її словами, за умови належної підтримки та правильної комунікації, люди з бойовим досвідом можуть принести значну цінність будь-якій організації.
Проєкт «Серце Азовсталі» був створений у 2023 році Рінатом Ахметовим для підтримки захисників Маріуполя та їхніх родин. Його діяльність охоплює як реабілітацію та житлові програми, так і освітню та кар’єрну підтримку ветеранів.
Уже майже рік в Україні діє всеукраїнська ініціатива, яка надає безоплатну офтальмологічну допомогу військовим, що втратили зір або зазнали поранень під час служби. За цей час допомогу отримали понад 1000 Захисників і Захисниць.
Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів України.
Проєкт «Повернемо зір Захисникам та Захисницям України» реалізується Міністерством у співпраці з Міжнародним благодійним фондом «Сприяння розвитку медицини» (ICF “Contribution to Medicine Development”) та офтальмологічними клініками «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» й «Гіппократ».
У межах проєкту вже проведено:
109 операцій із заміни кришталика;
137 лазерних корекцій зору;
54 пластичних та інших офтальмологічних операцій.
Ініціатива охоплює:
учасників бойових дій;
осіб з інвалідністю внаслідок війни;
військовослужбовців, звільнених за станом здоров’я, зокрема через травми або захворювання очей (навіть без наявності посвідчення УБД чи інвалідності).
Безоплатні послуги включають:
повну офтальмологічну діагностику;
лазерне та оперативне лікування;
лікування рубцевих змін обличчя.
Допомога наразі доступна в трьох містах:
Київ — вул. Кільцева, 5Б;
Чернігів — просп. Перемоги, 119А;
Дніпро — вул. Херсонська, 10А.
Запис за телефонами:
Київ / Чернігів — +38 0462 90 90 90
Дніпро — +38 097 672 51 43, +38 066 493 65 13
Організатори ініціативи також закликають офтальмологічні клініки з інших міст долучатися до проєкту, щоб розширити доступ до допомоги для військових по всій країні.
Що насправді переживає ветеран після повернення з фронту? Як він адаптується до мирного життя? Що допомагає, а що — навпаки, ускладнює цей шлях? Адаптація після демобілізації — це не момент, а процес. Він охоплює всі сфери життя і потребує не лише допомоги, а відчуття приналежності, сенсу та довіри. Про це йдеться у дослідженні «Адаптація ветеранів після повернення», проведеному аналітичним центром IUA впродовж зими та весни 2025 року.
Опитування мало на меті з’ясувати, як почуваються ветерани після повернення з фронту, з якими труднощами стикаються та що реально допомагає їм у реінтеграції до мирного життя. Дослідники також зібрали пропозиції щодо ефективних механізмів підтримки з боку громади та держави.
Ключові висновки:
Структура важливіша за послуги. Ветерани шукають не просто допомоги, а нової рамки, яка замінить чітку фронтову систему: з роллю, розпорядком і відповідальністю. Волонтерство, наставництво, служба — це приклади форматів, які допомагають знайти нове місце у суспільстві.
Потреба у підтримці — це потреба у визнанні. Запит на психологічну або духовну підтримку часто приховує глибше бажання — бути почутим і прийнятим без осуду. Спільноти «на рівних» дають ветеранам можливість відчувати себе частиною чогось більшого.
Звернення по психологічну допомогу часто відтерміноване. Найчастіше ветерани звертаються по фахову допомогу через 6–12 місяців після демобілізації, коли вичерпується внутрішній ресурс. Тому система має бути побудована з урахуванням відкладеного ефекту — з контактами і підтримкою «на майбутнє».
Духовність — важливий ресурс у переосмисленні досвіду війни. За словами опитаних, духовна підтримка допомагає надати сенс пережитому, подолати провину і знову відчути цінність життя. Це не заміна психологічної допомоги, а її важливе доповнення.
Розпорошення сервісів демотивує. Ветеранам важко самостійно шукати окремих фахівців і послуги. Дослідження свідчить про запит на інтегровані центри підтримки — «єдине вікно», де можна одночасно отримати консультацію психолога, юриста, кар’єрного консультанта.
Міжнародний досвід як маркер надії. Запит на впровадження зарубіжних практик — це не лише прагматична потреба, а сигнал: «Хтось це вже подолав — і ми зможемо». Успішні приклади Ізраїлю, США чи Хорватії мають бути присутніми в публічному просторі.
Підтримка починається з довіри. Ветерани не звертаються по допомогу, якщо не відчувають довіри. Один холодний прийом у соцслужбі може перекреслити будь-які зусилля. Важлива роль «провідника» — людини, яка зустрічає, пояснює, допомагає зробити перший крок.
Підсумок: Потреби ветеранів — це не перелік послуг. Це — пошук сенсу, свого місця і ролі в суспільстві. Ветерани не просто хочуть вижити, вони хочуть знову стати корисними і зрозумілими для суспільства.
25 липня на березі озера Світязь пройде черговий мобільний Луцький ярмарок ветеранського бізнесу «Я зміг – і ти зможеш!» — ініціатива, яка поєднує підтримку ветеранів з розвитком малого підприємництва.
Про це повідомляє Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради.
Цього разу ярмарок ветеранського бізнесу відбудеться у незвичній локації — на пляжі мальовничого озера Світязь. Захід організовано за підтримки Луцької міської ради, зокрема міського голови Ігоря Поліщука та заступниці міського голови Ірини Чебелюк, у партнерстві з Шацькою селищною радою та Шацьким національним природним парком.
У межах ярмарку ветерани й ветеранки представлять свої товари та послуги — від крафтових виробів до локального малого бізнесу, започаткованого після повернення з фронту.
«Наші ярмарки — це не лише про покупки… Це — про підтримку, вдячність і нові можливості для тих, хто пройшов війну і зараз будує нове життя», — зазначають організатори.
Забезпечення базової інфраструктури для проведення мобільних ярмарків стало можливим завдяки Громадській організації «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині». В межах грантової програми «Кафе суспільного впливу» від misto.cafe ГО закупила намети та столи для учасників.
Процедура оформлення грошової компенсації для ветеранів і військовослужбовців, які зазнали поранень або втратили здоров’я внаслідок війни, має чіткий порядок. Щоб уникнути затримок і помилок, важливо правильно підготувати документи та знати нюанси подання заяви.
У відео адвокат Алік Керімов докладно пояснює, як подати заяву до Міністерства у справах ветеранів України, які документи потрібно зібрати, як працює оновлена процедура, і що варто врахувати під час звернення. Цей матеріал буде корисний як самим ветеранам, так і їхнім рідним.
Катання на сапах, як частина реабілітації військових з ампутаціями: учасники програми протезування від фонду FFU долучилися до групи підтримки
Українські військові, які пройшли безоплатну програму протезування та оптимізації ходи від фонду Future for Ukraine (FFU), долучилися до групи підтримки ветеранів з ампутаціями від американського центру Medical Center Orthotics & Prosthetics, який відкрив своє перше представництво у Києві.
Реабілітація після втрати кінцівки — це комплексний процес, який не обмежується тренуваннями з фізичним терапевтом. Людина не просто отримує високотехнологічний протез — вона розпочинає нове життя, до якого треба звикнути.
Зустрічі групи відбуваються щомісяця. Ветерани, які втратили кінцівки, створюють власний простір розуміння та підтримки, де можна обмінюватися думками на теми, що турбують, отримувати корисну інформацію та бути серед тих, хто теж пройшов через ампутацію.
Головна та найцікавіша частина активностей у групі підтримки — спортивно-розважальна. Захисники під наглядом фізичних терапевтів пробують нові види занять відповідно до сезону. Цього разу — підкорювали дніпровські хвилі на сапбордах.
Підкорив новий для себе вид спорту і військовий 3-ї ОШБр, Ян, із позивним “Макгрегор”. Він зазначив, що після ампутації спорт обов’язково має бути в житті кожного ветерана.
“Сапи мені подобаються. Я перший раз спробував, вирішив втримати баланс постояти на одній нозі, але це для мене закінчилось тим, що я пішов під воду. Але дві секунди я простояв, і так, мені це подобається”, — додав захисник.
Історія Макгрегора — бійця 3-ї штурмової
До війни Макгрегор працював барбером у Польщі. “Тоді я думав, що живу своє краще життя. Але насправді, моє краще життя сьогодні тут — в Україні”, — ділиться він.
У листопаді 2023 року чоловік повернувся в Україну, щоб піти до війська. Довго думав, вагався, але зрештою вирішив їхати та вступати до лав 3-ї ОШбр. Пройшов місяць вишколу у Британії та потрапив до бажаного підрозділу — 1-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр.
“Перші чотири дні на фронті нас щільно накривала артилерія. Дистанція бою була 10-15 метрів від ворога. З деякими навіть встигли “переговорити” — росіяни кинули в нас гранату, а ми їм у відповідь…. Туди, звідки долинав голос. Це був перший мій бойовий вихід”.
Своє поранення боєць отримав від скиду дрона. “До цього не можна підготуватися, — каже Макгрегор, — росіяни роблять скиди досить високо, з 50 метрів.Ікру розірвало зовсім — там не було що рятувати. Потім 12 годин очікування на евак. Але головне — навіть не врятована кінцівка, а життя”.
У лікарні в Харкові Макгрегору ампутували поранену ногу вище коліна. На питання про те, що допомагає йому триматися, боєць відповідає з притаманним йому гумором:
“У мене не було наказу “унивать”. Нема ноги — зате є життя. Тепер ще й протез є. Для одного коліна — Фастум гель, для іншого — WD-40”.
Захисник планує повертатися до війська — хай не в окопи, але щоб можна було продовжувати боротьбу з окупантами. Але спершу — звикнути до протеза. Електронне коліно треба заряджати, про що Макгрегор іноді забуває. За звичкою постійно жартувати, військовий каже, що з такою пам’яттю йому доведеться носити з собою зарядну станцію на спині.
Нещодавно чоловік безкоштовно отримав сучасний протез з електронним коліном та пройшов програму оптимізації ходи у Medical Center Orthotics & Prosthetics Україна за сприяння фонду Future for Ukraine. Це його другий протез, перший був з гідравлічним коліном. Як пригадує, сам військовий: “Тепер ходити, а особливо спускатися та підійматися сходами стало набагато легше”.
“На протезі краще, ніж на милицях, — каже Макгрегор. — Адже він дає змогу продовжувати жити своє найкраще життя. Навіть попри травму”.
“Захисники, які пройшли протезування та реабілітацію за програмою нашого фонду, роблять свої перші кроки на протезі вже на другий-третій день після примірок. Але, щоб дійсно прийняти нову реальність і почуватися впевнено на протезі, потрібен рік або й більше. Саме підтримка та належна реабілітація відіграють тут ключову роль”, — зазначає президентка БФ FFU у США Олена Ніколаєнко.
Веслування, як частину реабілітаційного процесу, активно практикують у центрах MCOP у США. Такий досвід завжди дає гарні результати у процесі відновлення після ампутації. Коли тіло потрапляє в інше середовище, за межі звичної спортзали чи дому — в мозку людини активуються нові сенсорні зв’язки, а її м’язи вчаться працювати по-іншому.
“Така фізична активність, окрім реабілітації, корисна тим, що опановуючи нову навичку, ти також контролюєш своє тіло у новому просторі. Не просто проходиш реабілітацію, навчаєшся ходити на протезі, а так само використовуєш верхню частину тіла, залучаєш різні м’язи. Це поєднання фізичної активності та природи дає такий класний ефект і більшість хлопців дуже задоволені”, — розповідає фізична терапевтка MCOP Україна Вероніка Кравченко.
Долучитися до щомісячної групи підтримки можуть всі охочі ветерани, які пережили ампутацію. Зустрічі проходять у центрі MCOP Україна за адресою: вул. Казимира Малевича 86-Д у Києві. Попередній запис — за телефоном +380979745996.
Перша частина — формат живого спілкування та корисних лекцій, друга — спортивно-розважальна, як елемент фізичної реабілітації. На липневій зустрічі обговорювали соціальні виклики, самоідентичність, незручні запитання та реакції суспільства на людей з протезами. Ветерани вже займалися дайвінгом, катанням на сап-дошках, а в майбутньому планують влаштовувати гру в хокей.
Благодійний фонд Future for Ukraine спільно з партнером, центром протезування Medical Center Orthotics & Prosthetics, вже надали безоплатно високотехнологічне протезування та реабілітацію для 32 українських військових на загальну суму понад 2,2 млн доларів. Також 16 ветеранів вже завершили та ще 12 проходять безоплатно програму адаптації та оптимізації ходи у центрі MCOP Україна, який зараз працює в тестовому режимі у Києві та готується до офіційного відкриття.
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» на Рівненщині відбулася зустріч для консультантів із територіальних громад. Мета заходу — посилити компетенції фахівців у сфері психосоціальної підтримки, зокрема ветеранів, а також налагодити комунікацію між громадами щодо доступних сервісів допомоги.
Про це повідомляє Рівненська обласна державна адміністрація.
До заходу долучилися перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін, заступниця голови ОДА Людмила Шатковська та директор Департаменту соціальної політики Роза Слободенюк.
Окрім практичного блоку, учасники пройшли психологічну сесію з використанням метафоричних асоціативних карток — методу, що допомагає краще усвідомити емоційний стан і знизити рівень напруги.
«У кожній територіальній громаді голова має забезпечувати підтримку консультантів програми “Ти як?”, а також розвиток місцевих ініціатив щодо ментального здоров’я. Це завдання перебуває під безпосереднім контролем голови ОВА», – зазначив Сергій Подолін.
Своєю чергою Людмила Шатковська звернула увагу на важливість збору та систематизації даних у громадах:
«Соціальний паспорт громади — це основа для планування допомоги. Ми маємо зробити все, аби ветерани, їхні родини, а також інші вразливі групи населення відчували реальну підтримку. Саме тому важливо враховувати доступність медичних, соціальних, психологічних послуг та їхню якість».
Окрім практичного блоку, учасники пройшли психологічну сесію з використанням метафоричних асоціативних карток — методу, що допомагає краще усвідомити емоційний стан і знизити рівень напруги.
Як розповіла регіональна координаторка програми Олена Бобровська, консультанти змогли розібрати виклики та поділитися успішними кейсами:
«У центрі екосистеми громади має бути людина з її потребами та запитами. Розширення якісних соціальних послуг – особливо для людей з інвалідністю, старшого віку, дітей — є пріоритетом. Саме тому важливі нові проєкти, що враховують інтереси кожного мешканця».
Держава здійснить разову виплату до Дня Незалежності учасникам бойових дій та іншим категоріям ветеранів — у 2025 році вона складе від 450 до 3100 гривень залежно від статусу.
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 3100 гривень;
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю:
I групи – 3100 гривень;
II групи – 2900 гривень;
III групи – 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, – 1000 гривень;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю, які не одружилися вдруге, – 650 гривень;
учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 450 гривень.
Як повідомляється на сайті ПФУ, є декілька способів подання заяви:
онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, з накладанням кваліфікованого електронного підпису (Інструкція для подачі заяви онлайн)
особисто, звернувшись до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України або до центру надання адміністративних послуг за задекларованим / зареєстрованим місцем проживання (перебування);
поштою — на адресу територіального органу Пенсійного фонду України;
Ветерани, які не отримали допомоги вчасно, можуть звернутися до місцевих органів соцзахисту з письмовою заявою. Для уточнення підстав також варто перевірити правильність внесених даних у Реєстр ветеранів. Кому з отримувачів допомогу буде виплачено автоматично, а кому потрібно звернутись до Фонду, читайте за посиланням.
Бердичівська громада отримає 2,3 млн грн грантової підтримки для створення Центру психосоціальної підтримки ветеранів. Це – результат перемоги у конкурсі від Мінветеранів за підтримки Посольства Республіки Польщі. Готується простір, де люди, які пройшли війну, зможуть отримати допомогу – без зайвих питань та формальностей.
Про це повідомив виконувач обов’язків міського голови Богдан Коляда.
Приміщення для Центру вже передано громаді рішенням сесії міської ради. Заклад розташують у колишньому приміщенні перукарні в центрі міста. Наразі готується ремонт, закупівля обладнання та навчання фахівців.
У Центрі працюватимуть психологи, соціальні працівники, юристи. Як зазначено в дописі, приміщення вже є. Планується ремонт, закупівля обладнання, навчання фахівців.
“Це буде не кабінет з табличкою, а жива система підтримки – у місті, де знають ціну війни. У Бердичеві багато військових. Вони мають отримувати не лише слова вдячності, а реальну поміч, коли та потрібна”, — наголосив Богдан Коляда.
Проєкт реалізується за підтримки Мінветеранів та Посольства Республіки Польща.
