06 – 07 вересня, у місті Очаків відбувся Всеукраїнський форум “Досвід ветерана – потенціал країни” громадських організацій ветеранів. За запрошенням організаторів, ГО “Асоціація учасників та інвалідів АТО”, Товариство організацій учасників АТО Одещини та Рух Ветеранів України, на захід приїхали майже 170 представників ветеранського руху з 19-ти областей України – керівники обласних та районних організацій, представники Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих теріторій та внутрішньо переміщених осіб, волонтерського руху, міжнародних фондів та учасники АТО та ООС.

В роботі Форуму прийняли участь також:

– Олександр Терещенко, заступник міністра у справах ветеранів війни, ТОТ та ВПО;

– члени Громадської ради при МінВетеранів;

– Оксана Ельчиева, директор Департамент соціального захисту населення Миколаївської ОДА;

– Сергей Василенко, директор Департамент праці та соціального захисту населення м. Миколаєва.

Також учасників Форуму привітала Вікторія Москаленко, голова Миколаївська Обласна рада.

Після офіційної частини, де зібравшихся привітали організатори та високі гості, а також проведено презентацію програми заходу, відбулось відкрите засідання Громадської ради при МінВетеранів та Ради Рух Ветеранів України.

Було обговорено шляхи розвитку ветеранського руху, розвитку співпраці між громадськістю та владою, вдосконалення чинного законодавства, намічено найближчі завдання. Особливо гарячу полеміку викликало питання відбувшогося об’єднання МінВетеранів та МінТОТ.

В рамках проведення Форуму проведено тематичні панелі в форматі “світової кав’ярні” за такими напрямками:

– Роль ветерана в безпеці країни

– Формування позитивного образу ветерана в суспільстві

– Соціальний захист ветеранів, членів родин загиблих

– Проблеми фізичного та ментального здоров’я ветеранів

– Перспективи використання медичного канабісу в реабілітації ветеранів

– Інтеграційні процеси ветеранської спільноти

– Соціальна активність ветерана

– Професійна адаптація ветеранів та відкриття власної справи.

Відбулися презентації власних справ, заснованих учасниками АТО/ООС, презентовано успішні напрацювання миколаївців та запрошених гостей.

Особисто!

Враження – МЕГАКРУТО!

Багато хто з нас вже звик до того, що на російському телебаченні час від часу з’являються різного роду “експерти” і “політологи” з України, яких можна обматерить в прямому ефірі, вигнати із студії в процесі дискусії і навіть побити. Подібного роду персонажі потрібні російській пропаганді для того, щоб створити картинку як підтримувальних “російський світ” українцях, так і негативно до нього що відносяться, яких можна і навіть треба привселюдно лупцювати.

У свою чергу обмежена кількість кандидатів для вилизування Кремля і для “биття натовпом” призводить до того, що навіть самий пропитий бояркой мозок починає в одноманітності ефірів, гостей і нарративов помічати деяку каверзу. Але, схоже, порядок денний у російської пропаганди помінявся.

Так, недавно в РФ відбувся ефір програми “Окопна правда” Олександра Рогаткина, на який були запрошені як колишні військовослужбовки ВСУ, так і що воювали на стороні так званих ДНР-ЛНР бойовики. Мета програми – примирення між “вчорашніми” ворогами. Ось тільки, як і у випадку з різного роду “політологами” і “експертами”, які в Україні взагалі не котируються, представлені на російському каналі ветерани АТО виявилися, м’яко кажучи, липовими.

Передусім, розпочнемо з керівника групи українських ветеранів, яким виявився прекрасно відомий в Україні проросійський провокатор, що представляється журналістом каналу Open Ukraine, а у минулому член “Братерства” Дмитра Корчинского(що для мене абсолютно не дивовижне), а раніше, в 2005 році глава харківського відділення “Євразійської спілки молоді”(ЕСМ) Олександра Дугина – Олександр Мединский. При цьому Мединский представляється як учасник у бойових діях.

Компанію Олександру Мединскому склали такі ветерани АТО як Олексій “Олекса Довбуш” Грживач, участь якого в АТО обмежилася лише варкої каші, а після він неодноразово висловлювався проти війни, критикував АТО і називав війну “громадянської”, а так само Віталій “Тюльпан” Плошкин, редактор проросійського сайту “Антифашист” і частий гість ефірів самого Мединского, в ході яких вони на пару поливають брудом Україну і ВСУ.

Що цікаво, сам Олександр Мединский був задіяний російською пропагандистською машиною в спробі звинуватити Україну в застосуванні хімічної зброї на території Донбасу. З такою заявою він звернувся до президента США Дональда Трампу в 2018 році. Але, як відомо, це марення, зшите білими нитками, не знайшло відгуку у Білому домі так і залишившись в ніші третьосортних інформаційних майданчиків.

Після таких зухвалих хитрощів Олександр Мединский, діючи по кальці історії Шария, звернувся до агента впливу Кремля у Фінляндії, а у миру “правозахисникові і журналістові” Йохану Бекману, який за сумісництвом ще і керівник фейкового “представництва “ДНР” в Хельсінкі, з проханням посприяти в отриманні політичного притулку у Фінляндії.

Проте, очевидно, що російська пропаганда зараз взялася за зміну порядку денного ефірів і, починаючи з таких другосортних майданчиків як ефір у Олександра Рогаткина, намагається його інтегрувати в загальний контекст інформаційної хвилі.

Враховуючи ж те, що учасниками шоу стали зовсім не ветерани АТО, а явні українофоби, вийшло, як і багато інших починів пропагандистської машини РФ, украй незграбно і халтурний.

З іншого боку, споживачі інформаційного фаст-фуду, як в Росії, так і в Україні, для яких і призначений цей ” продукт”, проковтнуть і ще добавки попросять.

У серпні 2019 року в зоні бойових дій на Донбасі загинули сім українських військових.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомляє фонд “Повернися живим”, публікуючи фото загиблих бійців Збройних сил України (ВСУ). “Четверо воїнів, військовослужбовок 36-ої бригади морської піхоти, загинули в один день, 6 серпня, потрапивши під обстріл терористів з РПГ під Павлополем в Донецькій області”, – сказано в повідомленні.

Старшому матросові Олександру Шарко було 30 років.

Він родом з Чернігівської області, його чекали мати і сестра.

Матросові Владиславу Раку було всього 20 років.

Хлопець родом з Чернігівщини, у нього залишилися батьки.

Солдатові Сергію Шандре було 24 роки.

Він родом з Вінницької області, його чекали мама і сестра.

Матросові Василю Курдову було 20 років.

Він родом з Миколаєва, був старшим сином в сім’ї. У Василя залишилися батьки і двоє молодших братів.

Молодший лейтенант Роман Романенко служив в полку НГУ “Азів”. На війні – з 2015 року.

Він загинув 10 серпня на Светлодарской дузі. Під час разведрейда(у бійців було завдання перешкодити бойовикам просуватися вперед) військовий підірвався на ворожій міні. Тіло загиблого воїна терористи відділи тільки 13 серпня. Роману було 25 років, він родом з Дніпра.

Василь Евстигнеев, солдат, командир відділення 72-й Омбр, загинув в ніч з 14 на 15 серпня, отримавши поранення під час ворожого обстрілу в районі хутора Вільний.

Василю було 38 років. Воїн родом з Кіровоградщини, у нього залишилися двоє дітей.

Тихон Курбатов псевдо “Тихий”, командир взводу батальйону “Айдар” 53-й ОМБР, загинув під час кулеметного обстрілу поблизу окупованої Горловки 25 серпня.

Воїнові було 25 років. Він родом з Сєвєродонецька Луганської області, його чекали батьки.

Сергій Савинов, молодший сержант 36-ої бригади морської піхоти, загинув 30 серпня.

Поблизу селища Водяне ворог відкрив вогонь по позиціях українських військових, Сергій отримав поранення, несумісне з життям. Військовий родом з Миколаєва. Він був єдиним сином у матері.

Кандидатуру Оксани Коляди (Гаврилюк) для затвердження на посаду міністра з питань ветеранів запропонувала коаліція громадських організацій “Рух ветеранів України”.

Про це повідомили в коаліції “РВУ”. Щоправда, заявляють активісти, перед призначенням не йшлося про додавання Мінвету функцій МінТОТ і ВПО.

Натомість, як відомо, на першому засіданні Верховної Ради ІХ скликання вечері 29 серпня депутати пакетом затвердили склад уряду, у якому Оксана Коляда вказана як глава об’єднаного відомства – міністр з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (“за” – 281 нардеп).

Сама Оксана Коляда після призначення залишила допис у соцмережі, в якому назвала об’єднання функцій Мінвету та МінТОТ і ВПО “несподіваним”.

“Я НЕ ЗОВСІМ РОЗУМІЮ, ЯК МОЖНА В ОДНОМУ ВІДОМСТВІ ПРАЦЮВАТИ З ДВОМА РІЗНИМИ АУДИТОРІЯМИ З ІНКОЛИ ПРОТИЛЕЖНИМИ ПОТРЕБАМИ.

Усвідомлюю, що для держави обидва напрямки є пріоритетними. У мене немає готової відповіді – як ми це зробимо. Але одне знаю точно, я – кандидат від ветеранського руху, і вирішувати ми все маємо разом. Мені потрібен час на розуміння і допомога однодумців”, – написала Коляда.

Вона додала, що говорила про це з новообраним прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком та “висловила занепокоєння”.

“Він готовий зустрітися з представниками ветеранської спільноти, обговорити цю та інші проблеми”, – додала новопризначена міністерка.

Координатор ГО “Спілка ветеранів війни з Росією”, активіст “Руху ветеранів України” Олександр Войтко наголошує на тому, що Коляда була висунута від коаліції громадських ветеранських організацій для того, щоб очолити саме Міністерство у справах ветеранів, а не інше відомство.

“Президент не дотримався слова і, фактично, ліквідував Міністерство у справах ветеранів. Замість нього мають створити щось принципово інше, з іншим колом відповідальності й функціоналом. Міністра Оксану Коляду поставили перед фактом за кілька годин до голосування. Це щоб ви розуміли механізм ухвалення рішень у “Слузі народу”, – заявив Войтко, який є учасником бойових дій та одним з організаторів Маршу захисників України.

“Ми в шоці, бо про зміну функціоналу міністерства стало відомо перед самим голосуванням у Раді. Тому будемо “качати”, будемо боротися. Бо ветеранам потрібне саме Міністерство ветеранів, а не міністерство невідомо чого”, – сказав Войтко.

Як відомо, нещодавно на Міжнародному волонтерському і ветеранському форумі “Там, де ми — там Україна!”, співорганізаторкою якого була Коляда, президент Володимир Зеленський заявляв, що Мінвет буде збережено, а кандидатуру міністра, за його словами, мали узгодити з ветеранською спільнотою.

“Ми чекаємо від вас кандидатуру, бо я не хочу сам її обирати. Хочу, аби ви запропонували цю людину, яка дійсно є авторитетом та може очолити відомство”, – сказав тоді президент, звертаючись до ветеранів.

Хто така Оксана Коляда (Гаврилюк)

Речниця Міноборони полковник Оксана Гаврилюк, листопад 2016 року

Оксана Коляда більш відома під дівочим прізвищем – Гаврилюк. До призначення на МінветТОТіВПО працювала заступником міністра у справах ветеранів (член команди міністра Ірини Фріз, яка, у свою чергу, була й залишається членом команди Петра Порошенка).

4 вересня новоспеченій пані міністру виповниться 39 років.

Полковник запасу, учасниця бойових дій.

Жінка родом із міста Волочиськ на Хмельниччині.

Закінчила Львівський інститут внутрішніх справ (спеціальність “правознавство”). Згодом, у 2007-му, додатково отримала диплом магістра права в Львівському держуніверситеті внутрішніх справ.

У 2003−2015 роках служила в органах МВС, тобто зустріла війну у відомстві Арсена Авакова.

Службу в ЗСУ проходила в 2015—2017 роках. Очолювала управління комунікації та преси Міністерства оборони України.

У 2016−2017 роках — пішла в громадський сектор. Засновниця спеціалізованих курсів для журналістів, які працюють в зоні проведення АТО. Відповідала за процес створення регіональних військових пресцентрів (Авдіївка, Сєвєродонецьк).

На Житомирщині брала участь у створенні реабілітаційного центру для ветеранів російсько-української війни – в рамках проєкту “Нові лідери”.

У 2015−2017 роках — учасниця проєкт Реформа державних комунікацій за підтримки уряду Великої Британії.

У 2016−2017 роках — голова робочої групи комітету реформ Міноборони з розробки системи стратегічних комунікацій в ЗСУ.

У 2017 році три місяці була заступником командувача АТО на території Донецької і Луганської областей.

13 березня 2019 року отримала посаду заступника міністра у справах ветеранів у новоствореному Міністерстві. Посада була пов’язана з медичним напрямком та сферою психосоціальної адаптації.

Оксана Коляда також є головою громадської спілки “Дім ветерана” і співорганізатором Міжнародного волонтерського і ветеранського форуму “Там, де ми — там Україна!”, який проходив уже двічі (2018, 2019 рр.).

Заміжня, виховує двох синів.

Матеріал статті підготовлено по матеріалам сайту «Новинарня».

Прем’єром-міністром став замголови Офісу президента Володимира Зеленского Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук має юридичну освіту, працював керівним партнером в одній з юридичних фірм. Балотувався у Верховну Раду в 2014 році і набрав 0,1%.

Також Гончарук був радником екс-міністра екології Ігоря Шевченка. З 2015 року він очолює офіс ефективного реагування BRDO – офіс з питань спрощення взаємодії бізнесу і держави.

Міністром оборони – позаштатний радник президента Андрій Загороднюк.

Андрій Загороднюк – екс-керівник проектного офісу реформ Міноборони, вчився в Київському національному університеті ім. Т.Шевченко, Університеті Уарвик і Оксфордському університеті. Йому 44 роки.

Він має більше 16 років досвіду роботи на керівних посадах в гірничодобувній і виробничій галузях. З 2014 року – громадський активіст, волонтер. 5 липня 2019 року був призначений позаштатним радником президента Зеленского.

Главою МЗС – заступник глави Офісу президента Вадим Пристайко.

Вадим Пристайко в 2012-2014 роках працював послом України в Канаді. З 2014 року був першим заступником міністра закордонних справ України. З 2017 і досі він очолював місію України при НАТО. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланця першого класу.

22 травня президент Володимир Зеленский призначив його на посаду заступника глави Адміністрації Президента (нині Офісу президента).

Міністром внутрішніх справ–Арсен Аваков.

Арсен Аваков очолює Міністерство внутрішніх справ з 27 лютого 2014 року, хоча деякі представники громадськості не раз вимагали його звільнення. До цього він був народним депутатом від “Батьківщини”.

Згодом Аваков представляв “Народний фронт”. У 2005-2010 роках Аваков очолював Харківську обласну держадміністрацію.

Міністром економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства – почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

Тимофій Милованов за освітою економіст. Вчився в КПИ і Києво-могилянській академії, закінчивши які отримав два магістерські дипломи. У 1999 році отримав ступінь магістра економіки в Київській школі економіки. У 2004 році отримав міру PhD по економіці в Університеті Вісконсін-Медісон.

Влітку 2015 року Милованов став членом міжнародної академічної ради Київської школи економіки (KSE), зараз є її почесним президентом. 7 липня 2016 року постановою Верховної Рады України №1440 призначений членом Ради Національного банку України строком на 5 років. Влітку 2019 організував тижневе навчання від Київської школи економіки для майбутніх нардепів від “Слуги народу”.

Міністром фінансів – Оксана Маркарова.

Оксана Маркарова закінчила Києво-могилянську академію за фахом “екологія”. Під час навчання проходила практику у Всесвітньому банку в США. Отримала магістерську міру в області фінансів в Університеті Індіани.

У 2003-2014 рр. очолювала інвестиційну групу ITT. У квітні 2016-го стала першим заступником міністра фінансів. Проявила себе як співавтор програми макроекономічної стабілізації в Україні.

Міністром освіти і науки – депутат від партії “Слуга народу” Ганна Новосад.

Ганна Новосад народилася 28 липня 1990 року. У 2013 році отримала ступінь магістра європейських студій в Університеті Маастрихта, Нідерланди. Є стипендіатом Фонду Відкритого Суспільства.

Впродовж 2012-2013 років стажувалася в аналітичних центрах Іспанії і Чехії, учасник українсько-канадської парламентської програми.

У Міносвіти працює з 2014 року. З березня по листопад 2014 року обіймала посаду радника міністра, після чого в грудні 2017 року очолила управління міжнародної співпраці і європейської інтеграції МОН.

З грудня 2017 року – генеральний директор директората стратегічного планування і європейської інтеграції.

Міністерство соціальної політики очолила та, що працювала радником в Мінфіні Юлія Соколовської.

Юлії Соколовській 34 роки. Обіймала посаду радника в Міністерстві фінансів. Раніше була директором департаменту витрат бюджету соціальної сфери в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

Соколовська вчилася в Національній академії держуправління при президентові України, КНЭУ, Об’єднаному віденському інституті. Працювала керівником напряму “Підтримки реформи охорони” здоров’я в USAID.

Мінохоронздоров’я очолила Зоряна Скалецкая.

Зоряна Скалецкая(Черненко) – доцент Національного університету “Києво-могилянська академія”, доктор правових наук, головний експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ, експерт Центру підтримки реформ при Кабміні.

Очолює громадську організацію “Форум здоров’я” і є членом Всесвітньої Асоціації медичного права.

Міністром юстиції став колишній глава правління “Офісу ефективного регулювання” Денис Малюська.

Денису Малюське – 37 років. Вчився в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчив за фахом “правознавство”. У 2012-2016 вчився в Лондонському університеті.

У 2010 році був призначений консультантом по розвитку приватного сектора Групи Всесвітнього банку. На цій посаді він надавав технічну підтримку урядам України і країн Центральної Азії. На парламентських виборах в 2019 році обраний народним депутатом від партії “Слуга народу”, №21 в списку. Він – голова правління BRDO/World Bank Group.

У 2010-му почав працювати в Гурті Всесвітнього банку як консультант по розвитку приватного сектора.

Міністерство транспорту очолив Владислав Криклий.

Владислав Криклий закінчив КНУ ім. Шевченка за фахом “фінанси”. У 2014-му став радником міністра внутрішніх справ.

У 2015-му очолив Головний сервісний центр МВС України. Його називають головним реформатором сервісних центрів МВС.

Міністром молоді, культури і спорту став колишній гендиректор українського телеканалу СТБ Володимир Бородянский.

Володимиру Бородянскому – 45 років. Він народився 15 січня 1974-го в Новому Роздоле на Львівщині. У 1997-му закінчив Київський національний економічний університет, фінансово-економічний факультет, спеціальність “Фінанси і кредит”.

У 2004-му став генеральним директором телеканалу СТБ, а з березня 2012-го очолював медіагрупу StarLightMedia. На посту керівника StarLightMedia Бородянский пропрацював шість років, а на СТБ – більше 15. Пішов із структури в грудні 2018-го. З 29 липня 2019 року Бородянский став позаштатним радником президента Володимира Зеленского.

Міністром Кабінету міністрів став український бізнесмен, колишній IT- директор “Приватбанку” Дмитро Дубилет.

Уродженець Дніпра Дмитро Дубилет отримав освіту, зокрема, в США і Німеччині, Лондонській бізнес-школі, а також в КНУ Шевченка, де закінчив факультет міжнародних відносин.

Найбільше Дмитро Дубилет запам’ятався на посаді IT- директора “Приватбанку”. Паралельно з 2015 року Дмитро Дубилет займався розвитком порталу iGov – порталу держпослуг, який повинен боротися з корупцією і підвищувати ефективність роботи чиновників.

Міністерство з питань ветеранів і тимчасово окупованих территорийвозглавила замміністра у справах ветеранів Оксана Коляда.

Оксана Коляда народилася 4 вересня 1980 року. У 2015-2017 року Оксана Коляда проходила службу у ВСУ і має звання полковника запасу. Працювала начальником комунікацій і преси Міноборони. У 2016 – 2017 рр. Оксана Коляда була творцем спеціалізованих курсів для журналістів, працюючих в зоні проведення АТО.

Впродовж 3 місяців 2017 року – заступника командувача АТО.

2016 – 2017 рр. – Глава робочої групи Комітету реформ Міністерства оборони України по розробці системи стратегічних комунікацій у ВСУ.

Віце-прем’єр-міністром України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції став Дмитро Кулеба.

До призначення на посаду в уряді Дмитро Кулеба обіймав посаду постійного представника України при Раді Європи.

Віце-прем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації – Михайло Федоров.

Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року. Закінчив факультет соціології і управління Запорізького університету, Вищу політичну школу, освітню школу представників НАТО в Україні.

У 2019 році став керівником digital- напряму передвиборної кампанії Володимира Зеленского.Менш ніж за півроку він створив інтернет-співтовариство з аудиторією в півмільйона користувачів.

Міністр енергетики і захисту довкілля України – Олексій Оржель.

Олексій Оржель народився 26 січня 1984 р. Закінчив Інститут енергозбереження і енергоменеджменту Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут”.

З жовтня 2014 р. був головою Української асоціації поновлюваної енергетики, яка займалася популяризацією “зеленої” енергетики і брала участь в розробці профільних законопроектів.

Міністр розвитку громад і територій України – Олена Бабак.

Скільки було суперечок з питання чи потрібний нам тобто народу України військовий парад на «День Незалежності» або ні. Навіть серед військовослужбовців доносилися рідкісні голоси: «Так, кому він потрібний. Да, мені на нього…».

Хочу сказати величезне спасибі не лише особисто зеленскому, але і його команді що складається з «молодих регіоналів». Відмова Зеленского проводити військовий парад була фатальною помилкою. А, проведення якогось маячного шоу. Ще більшою помилкою. Невже він дійсно думав, що танець лесбіянки під «реп» у виконанні військового оркестру може замінити парад? А, знущання з гімну України підвищить його авторитет в суспільстві?

            Спочатку така поведінка президента мене дуже засмутила, але потім я зрозумів, що воно тільки посилило контраст між шоу президента і парадом ветеранів, що воно тільки прискорить процес формування нової політичної сили.

Так, такого параду у нас ще не було. Такого підйому патріотизму, згуртованості і саме організованості суспільства Україна не бачила з часів майдану. Яка енергія знову прокинулася в серцях людей і буквально вилилася на вулиці Києва, прокотилася бурхливим потоком по Хрещатику і заповнила до самих країв майдан Незалежності.

            Несподівано для усіх армія в особі ветеранів АТО і ООС, в особі волонтерів, в особі усіх патріотів, показала себе як організована згуртована сила готова у будь-який момент стати на захист свого народу, своєї батьківщини. Думаю на вулицях Києва і на вулицях інших міст де пройшли аналогічні паради народилася нова політична сила. Формування цієї політичної сили це лише питання часу. Тому що на вулиці вона вилилася 24 серпня, але народилася ця сила набагато раніше в умах і серцях простих Українців, простих людей. Люди нарешті почали розуміти, що «слуга народу» може і слуга, але тільки не народу, а слуга «комусь» не видимому і не відчутному і каталізатором цього процесу стала невиразна позиція нового керівництва країни в усіх сферах життя суспільства і особливо в питаннях війни і відстоювання національних інтересів.

            Суспільство вже давно не довіряє державному апарату, що загруз в корупції. Усіх вже дістали зухвалі, ненаситні чиновники. Повністю корумпована суднова система, система правоохоронних органів, прокуратури і так далі. Єдино кому ще довіряє народ це армія, що утримує російського агресора. Це воїни, які ціною своїх життів дарують людям мирне небо над головою і можливість ростити своїх дітей.

            Нинішнє положення армії вже не відповідає її ролі в житті країни. Ми живемо у світі, де вже не діють правила, у України вже немає ніяких гарантій безпеки окрім власної сильної армії і військового союзу з НАТО. України, яка має довгий кордон з Росією і вже піддалася агресії з її боку існує лише тому, що у неї є армія. При цьому військові і ветерани війни практично не мають представництва в найвищих і місцевих органах влади. У них навіть відібрали Парламентський комітет. Якщо влада не розуміє, що головне питання це питання національної безпеки, що він буде головним ще довгі роки і десятиліття, що вирішенню цього головного питання повинно бути підлеглі внутрішня і зовнішня політика країни, то яка влада дуже сильно ризикує бути змитою цим бурхливим потоком…

З повагою, Побратим..