У Харкові 27 – 28 вересня протестували проти можливого обміну обвинувачених у теракті біля Палацу спорту, внаслідок якого в 2015 році загинули четверо людей, та більж двадцаті були поранени.

Так 27 вересня 2019р. керівники патріотичних громадських організацій: ХО ГО «Спілка ветеранів АТО», ВПО «Фрайкор», «Національний Корпус Харків», ГО “Традиція і Порядок”, ГО «Антикорупційний блок учасників АТО», «Національна Дружина м. Харків», «Національна Дружина Терен Схід», 15 РС ДУК «Правий Сектор», ХО ГО «Права Молодь», ХОШ НВР «Правий Сектор» передали через Службу Беспеки Україні в Харьківский області та через Обласну Державну Адміністрацію звернення до Президента України Володимира Зеленского як гаранта Конституції, з вимогою недопущення можливості терористам уникнути передбаченої законодавством України кримінальної відповідальності, та не допустити обміну обвинувачених у теракті.

Також 28 вересня 2019р. в протесті біля апіляціонного суду Харківский області була проведена акція протесту в якої приняло участь близько п’яти сотень представників таких громадських організацій як: ХО ГО «Спілка ветеранів АТО», ВПО «Фрайкор», «Національний Корпус Харків», ГО “Традиція і Порядок”, ГО «Антикорупційний блок учасників АТО», «Національна Дружина м. Харків», «Національна Дружина Терен Схід», 15 РС ДУК «Правий Сектор», ХО ГО «Права Молодь», ХОШ НВР «Правий Сектор».

Приводом для проведення протестних заходів стала інформація про внесення трьох обвинувачених у теракті 22 лютого 2015 року – Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова – до списків на обмін з російською стороною.

Учасники акції, серед яких були і родичі загиблих у теракті, вимагають спочатку винести обвинуваченим вирок, і лише потім, у разі необхідності, обмінювати їх на українських громадян, ув’язнених Росією.

Також учасники акції наголошують, що всі троє підозрюваних є громадянами України, тож їх видача Росії, на їхню думку, суперечить українському законодавству, а сам факт обміну звинувачених у теракті свідчить про «безкарність здійснення терактів на території України».

Протестувальники заявили, що ці акції були попереджувальні, і протести продовжуватимуться.

22 лютого 2015 року поблизу Палацу спорту в Харкові під час формування колони для проведення ходи з нагоди річниці перемоги Революції гідності стався вибух. Унаслідок теракту на місці загинули двоє людей, були поранені більш двадцяті. Згодом двоє поранених померли в лікарні. Серед загиблих – школяр Данило Дідик.

26 лютого 2015 року співробітники СБУ за підозрою у вчиненні теракту затримали трьох жителів Харківщини – Володимира Дворникова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова. Усім трьом оголосили про підозру за статтями «терористичний акт», «незаконне поводження зі зброєю».

22 квітня 2015 року обвинувальний акт доправили до Фрунзенського районного суду Харкова. Обвинувачені своєї провини не визнали.

Через два роки, у лютому 2017-го, прокурор області Юрій Данильченко заявив, що обвинувачені у скоєнні теракту та їхній захист затягують процес розгляду справи, хоча вона, за словами прокурора, була завершена на 90 %.

У квітні 2017 року суд почав слухання у справі про теракт від самого початку, адже у колегії суддів сталася заміна.

Загалом, за даними адковата потерпілих Олега Головкова, за 4,5 роки слухання справи було зірвано або не відбувалося 170 засідань.

3 вересня 2019 року Фрунзенський районний суд Харкова подовжив обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на два місяці.

26 сентября в селе Бугаевка Волчанского района был зверски убит (двенадцать ножевых ран) наш побратим, 52 летний, уроженец Волчанского района, член Волчанского осередка ХО СВАТО, воевавший в рядах 92 ОМБР Мирошниченко Олег Анатольевич. Как сообщили в ГУНП в Харьковской области, уголовное дело было открыто по ч.1 ст.115 (умышленное убийство) Уголовного кодекса Украины.

В совершении этого преступления подозревается Тухтаев Рустам Махмудович, 1961 г.р., который в 1997 году был судим за убийство.

Приметы: рост 175 см, среднего телосложения, волосы с проседью, на лице присутствует легкая щетина. Страдает близорукостью.

Был одет в теплую бейсболку с ушками, светлую куртку, спортивный костюм.

Информацию о разыскиваемом просят сообщать по тел. 102, 0633230544, 0984937885, 0668315739 или другим удобным способом.

Сьогодні, відбулось чергове засідання громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів.

Було розглянуто із десяток проблемних питань, участь представників громради у п’яти комісіях по різним напрямкам діяльності Міністерства. Від проектної комісії на 2020 рік і до питання, про новий законопроект про «статус ветерана». Під головуванням Дмитра Шатровського, керівника громадської ради та члена «Ветеранського братерства» і «Руху ветеранів України» , було розглянуто ряд звернень від інститутів громадянського суспільства та громадян. Також громадська рада виключила двох своїх членів, та звернулась до представників міністерства видати відповідне розпорядження, для добору персонального складу громради за результатами рейтенгового голосування.

Також, найближчим часом буде створена міжвідомча комісія з приводу отримання громадянства для іноземних добровольців.

«Ми будемо розглядати справи тих, хто воював та продовжує воювати за незалежність та територіальну цілісність України, людей, які через це зазнають переслідувань, утисків у своїх країнах, іноді просто не можуть повернутись додому, переважно через свою участь у АТО/ООС. Таких людей, насправді, не так вже й багато, але ту несправедливість, яка є у їх відношенні, необхідно виправити і нарешті надати їм громадянство тої країни, яку вони захищають від окупанта», – заявив Антон Колумбет.

За словами Першого заступника висновки Комісії будуть передаватися Міністру, яка в свою чергу буде надавати їх на розгляд Президенту України.

Думаю не для кого не секрет, що війна змінює людей ментально, фізично, емоційно…. Ті, хто ризикуючи власним життям і здоров’ям, захищали мир і спокій в нашій країні, аби «решта» людей, а особливо так сильно «змучених від війни», могли спокійно вести свій бізнес, ростити дітей в країні без війни і не прокидатись у підвалах та сховищах від вибухів….. Ми, пройшовши горнило війни, повертаємось додому, у цивільне життя, донедавна – таке звичне і буденне…. Але багато хто з нас повертається іншими! Із загостреними відчуттями справедливості , полохливими реакціями, неспокійним сном, з проблемами розслабитись, або просто відпочити… МИ зіштовхуємось з неготовністю цивільного суспільства сприйняти нас такими, прийняти нас після повернення з війни…, а іноді – з прямим нерозумінням, чи навіть навмисними знущаннями над ветеранами, тими, хто дорогою ціною дав ВАМ – ЦИВІЛЬНИМ, простим, пересічним громадянам, спокійно жити, АЖ так, щоб ВИ могли СТОМИТИСЬ від війни, якої переважна більшість навіть не бачила і не відчувала на собі … просто аж НІЯК!!!!

(Аби не накрило зараз емоціями, перейду до суті цього поста)

Хочу Вас познайомити з ветераном російсько – української війни, Загірним Андрієм Сергійовичем, який проходив службу в АТО в складі 24 омбр 24 ОМБр імені короля Данила, прес-служба.

Андрій звернувся до нас, ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників АТО», з приводу неправомірних і обурливих дій проти нього.

Трохи передмови. Восени 2015року, повернувшись із зони бойових дій на Сході нашої країни, Андрій стикнувся з тим, що у підвалі будинку, де він проживає зі старенькими (поза 70 років) батьками, відкрився ресторанчик за назвою «Фраєрка» Кондитерська – Ресторан “Фраєрка”. І все б нічого, але власники, не рахуючись з мешканцями будинку, повиводили системи кондиціонування і комунікації витяжних систем просто попід вікна житлових квартир, а саме вікна спальні нашого побратима Загірного Андрія. Щодня майже безперервно від роботи витяжок та кондиціонерів в квартирі стоїть гул і гуркотіння, а по стінах і меблях валить вібрація, що призводить до шаленого дискомфорту і не дає ніякої можливості відпочивати чи спати, а після участі в бойових діях, навіть шорох може перервати сон чи сполохати!!! То ж можна собі лише уявити, як жахливо жити в таких умовах. Аби залагодити непорозуміння з порушенням права на відпочинок, Андрій спробував поговорити з власниками ресторану, на що отримав відповідь, мовляв, ніякі норми не порушено! Після чого, наш побратим звертався за допомогою у врегулюванні цього інциденту і до органів ЖКГ, місцевої влади, дільничного поліцейського…., але все марно. Хоча ні – звернення Андрія таки дали зрушення : до нього з погрозами прийшов чоловік власниці ресторану Лукович Назар Станіславович. Після словесних образ і погроз в сторону Андрія, останній звернувся знову ж таки до дільничного поліцейського, який знову ж таки не відреагував…принаймні не допоміг усунути причину конфлікту. Але постійні скарги та звертання до органів влади все ж таки тиснули на ведення бізнесу власників ресторану, адже Лукович Н.С. перейшов від словесної перепалки до погроз, намагався навіть проникнути у помешкання нашого побратима, а ще й не сам, а з трьома молодиками, певно для підтримки, а може щоб руки особисто не «бруднити», та нічого не вийшло, двері не відчинили, а все обійшлося лайкою, та грюканням кулаками по металевій оббивці балкона. Слід віддати належне ветерану, він не зірвався і втримав себе в руках, навіть тоді, коли Лукович Н.С. та ще троє з ним, ображали честь Андрія, як захисника Батьківщини, говорячи , що останній не служив і бреше, що потрібно ще перевірити в якому АТО той був, що його туди не посилали і ніц йому не винні, а ще й більше, пропонували здійснити самогубство шляхом стрибка з даху будівлі, аби від нього було менше турбот і т.д.

Та все на тому не скінчилося. Ввечері 22.06.2019 року, ветеран вийшов до магазину, що є поблизу, за адресою: вулиця Глибока, 20,м. Львів, де його вже очікували двоє з трьох молодиків, які нещодавно приходили з Луковичем Н.С. Андрій зайшовши в магазин, здійснивши покупку, зауважив, що ті двоє також зайшли за ним, він попросив, аби продавчиня натисла «тривожну кнопку». Жінка у відповідь спровадила всіх з магазину на вулицю, мовляв, натисла кнопку і зараз має приїхати поліція. Вийшовши на вулицю, Андрій зустрівся лицем до лиця з Луковичем Н.С. який, підійшовши впритул до нашого побратима промовив: «Ну шо!?»,- вдарив головою в обличчя Андрію. Так як Лукович Н.С. вищий на зріст і більший за масою, то від удару в обличчя Андрій на короткий час втратив свідомість і впав назад на землю. Подальших дій проти нього не чинили, адже під’їхало авто служби охорони та поліції. Отямившись лежачи на землі, ветеран зауважив, що нападник, Лукович Н.С. , тримався рукою за обличчя під оком. Після інциденту Андрія забрали у відділок поліції Франківського р-ну м. Львова для дачі показань, після чого наш побратим повернувся додому. Прокинувшись на ранок, Андрій відчув що йому зле, нудить, болить та крутиться голова . Він викликав швидку і був госпіталізований до 8-ї міської лікарні з діагнозом «Забій м’яких частин лобної ділянки, струс головного мозку та черепно-мозкова травма». Після цього був госпіталізований до шпиталю ветеранів війн та репресованих в м. Винники з 25.06 по 5.07.2019р.

Але виявилось, що постраждалим було визнано Луковича Н.С., а проти нашого товариша-ветерана Загірного Андрія було відкрито кримінальну справу, де спочатку він був звинувачений в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

А пізніше, коли ми, побратими і ветерани російсько-української війни, зацікавились справою Андрія, перекваліфікували та звинуватили його у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, які вчиненні із застосуванням предмета спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Шановна громадо, любі друзі, побратими і цивільні співгромадяни, «шановна» наша владо та поліція…. Львівська обласна державна адміністрація, Львівська міська рада, Поліція Львівської області , Управління Служби безпеки України у Львівській області… Невже ми воювали за ТАКУ країну, де гроші вищі над правдою, за ВАС, тих, хто тут в тилу не може забезпечити порядок в мирі, а не під ворожими обстрілами!!!??? Схаменіться!!! Ганьба і осуд такому правосуддю!!!

Вірю, що ми воювали і захищали ВАС – наш народ не даремно! То ж прошу допомоги у наданні резонансу цій справі! Ми не вимагаємо нічого протизаконного, лише просимо про справедливість!

Волонтери InformNapalm розповіли про наступальний характер російських стратегічних командно-штабних навчань «Центр-2019» та про психологічні спецоперації РФ проти України, проведені на фоні перемовин «Нормандської  четвірки». Найцікавіше наприкінці огляду.

13 вересня, в попередньому тижневому огляді, волонтери розповіли про одночасний старт двох потужних військових навчань: російсько-білоруських «Щит Союзу-2019», в яких було задіяно 12 000 осіб та українсько-американських «Rapid Trident-2019», до яких були залучені також інші партнери  з країн НАТО, в яких задіяли близько 3600 військових.  Але вже через 3 доби після цього в Росії стартували ще більш масштабні  маневри «Центр-2019» в яких прийняли участь 128 000 військовослужбовців ЗС РФ та представники з Китаю, Пакистану, Казахстану, Киргизії, Індії, Таджикистану і Узбекистану.

Основні дії цих маневрів проходили  з 16 по 21 вересня одразу на 6 загальновійськових полігонах, розташованих в Оренбурзькій, Челябінській, Курганській, Астраханській і Кемеровській областях, на території Дагестану і Алтайського краю, а також в акваторії Каспійського моря.

20 вересня президент РФ Володимир Путін особисто прибув на військовий полігон Донгуз в Оренбурзькій області для спостереження за активною фазою стратегічних командно-штабних навчань «Центр-2019».

6 вересня InformNapalm повідомляв які дії в ході маневрів відпрацьовували зв’язківці, війська ППО та флот. І хоча в рамках навчань були задекларовані завдання протидії “групам терористів”, але характер маневрів, їх масштаби та специфіка завдань вказує скоріше на злагодження дій ЗС РФ при повномасштабній війні.

Наприклад, на цьому фото ми бачимо як війська відпрацьовують форсування водних перешкод в Кемеровській області на річці Томь.

А на цьому фото танки Т-72Б3 відпрацьовують наступальні дії.

Крім того, на маневрах здійснили і одне з наймасштабніших одночасних парашутних десантувань останніх років. У операції застосовували 80 військово-транспортних літаків Іл-76, з яких висадили 1,5 тисячі десантників і понад 200 одиниць бойової  техніки.

Все це не дуже схоже на відпрацювання «антитерористичної операції», яка заявлена в навчаннях і знову підводить до висновків про підготовку до великої війни.

Хоча основні військові маневри відбувалися на достатній відстані від українського кордону, але паралельні тактико-спеціальні  навчання (ТСН) менших масштабів проводились і у інших військових округах  РФ. Так 16 вересня на ТСН Росгвардії в Смоленській області БТР збив двох солдат, один з яких загинув.

Ймовірно, що паралельно з маневрами «Центр-2019» проводяться і тактико-спеціальні  навчання в Ростовській області, до яких залучені підрозділи 150-ї мотострілецької  дивізії.  При цьому російське керівництво вирішило використати їх в політичних цілях: з метою психологічного тиску на керівництво України напередодні зустрічі «Нормандської четвірки».

Так, 19 вересня, в мережі з’явились відео, зняті автомобілістами. На відео водій акцентовано промовив, що проїжджає біля селища Родіоновка, Ростовської області РФ (координати:  47.382065, 38.655705) . Це в 30 км від державного кордону з Україною і поблизу немає ніяких полігонів, що наштовхувало на висновки про перекидання бронетанкової БТГр для агресії.

Як з’ясували волонтери InformNapalm пізніше, озвучена голосом на відео локація була не зовсім достовірною, а знаходилась біля слободи Родіоново-Несвітайська (координати: 47.569636,39.753871), що на 85 км східніше, хоча і також неподалік від кордону з Україною. Проте, неподалік від цього району знаходиться Кадамовський військовий полігон.

Характерно, що людина, яка знімала та виклала відео в мережу, зробила наголос саме на хибну локацію і виклала тільки невеликий шматок відео, на який потрапили танки Т-72Б3 та Т-72Б3М, бойові машини БМП-3,  152-мм самохідні гаубиці 2С3 «Акація» та машини керування вогнем артилерії, але практично не було ділянок, до яких можна було б прив’язатись та визначити точну геолокацію. Крім того, було видно, що перекидання техніки відбувається не приховано  вночі, а вдень – це також вказувало на елемент психологічного впливу. Схоже, що водія ніхто не зупинив і не перешкодив зйомці, тобто його дії могли бути санкціоновані військовими і яскраві емоційні вислови з матами мали посилити вплив: «Ось вам і війна готується, ***, гляньте скільки одиниць техніки!» .  Ці деталі доповнюють картину, не виключено, що над цією інформаційно-психологічною акцією впливу працювали фахівці загону ІПсО 22-ї окремої бригади спецпризначення (в/ч 11659), або їх колеги з Центру іноземної інформації Південного військового округу РФ.

В будь-якому випадку емоційне поширення цього відео деякими блогерами та ЗМІ без пояснень та факт-чекінгу лише допомогло росіянам посилити вплив. Демонстративне переміщення російських бронетанкових БТГр до кордону мало ознаки психологічного тиску на керівництво України для досягнення капітуляційних домовленостей по “формулі Штайнмаєра”.

Висновок

При оцінках можливої ескалації повномасштабних бойових дій слід враховувати, що російські гібридні окупаційні війська на Донбасі вже мають достатню кількість військової техніки в ОРДЛО та  в будь-який час можуть приховано перейти в наступ. Зважаючи на це Міжнародне співтовариство має реагувати на агресивні дії, сигнали та інформаційно-психологічні акції Росії біля українських кордонів та збільшити політичний та економічний тиск на РФ, як стримуючий фактор.