Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Олександр Сирський дав високу оцінку навчанням із застосуванням автоматизованих систем управління військами, що відбулись цими днями в оперативному командуванні «Північ». В інтерв’ю, даному одразу після навчань, він розповів про подальші плани застосування цих систем і розкрив деякі аспекти успішності воюючої армії в умовах сучасних війн.
– Олександре Станіславовичу, навчання завершились, і вже можна говорити про їх результативність. На Ваш професійний погляд, наскільки вони були ефективними?
= Ефективність навчань перевіряється боєм, як кажуть. Втім, оцінювати можна за тактичними діями, за результатами вогневого ураження. Ми з вами наразі були присутні на пункті управління і бачили, що загальний відсоток ураження становив майже 82% – тобто високий, відмінний результат. І все це було в реальному часі, ми бачили реальні показники. Під час практичних дій батальйон продемонстрував грамотні дії, причому навіть у нештатних ситуаціях: коли, наприклад, з навчальною метою “вийшли з ладу” спочатку дві бойові машини, потім ще одна – їх відновили силами екіпажу та ремонтників і одразу повернули у стрій, продовживши виконання поставленого завдання. Ви бачили, що командир батальйону своєчасно прийняв потрібні рішення, що дало змогу і виконати завдання, і дотриматись заходів безпеки.
Тому я оцінюю батальйон як готовий до виконання завдань за призначенням. І бригада в цілому готова, що особисто для мене є вкрай позитивним. Навчання ще тривають, тож до виходу в зону бойових дій бригада має всі шанси отримати найвищий рівень готовності.
– Що, на Вашу думку, найбільше сприяло тому, що підрозділ досяг такого рівня ?
= Насамперед, звичайно, значний досвід бойових дій як командира бригади, так і командирів середньої ланки, їх розуміння важливості опанування новими навичками і знаннями. Другий чинник, який серйозно покращив показники і дозволив здійснити дії, неможливі за традиційної системи управління військами – залучення можливостей автоматизованих систем, у даному випадку АСУВ «Дзвін».
Проведення наступу механізованого батальйону на позиції противника, організація взаємодії бригади під час наступу, питання вогневого ураження противника – всі вони під час застосування новітніх технологій вирішувались набагато швидше і точніше. Причому питання відпрацьовувались комплексно: при підготовці, при висуванні, при безпосередньому ході наступу. Відповідно командир бригади здійснював управління своїми підрозділами під час ведення бойових дій в динаміці.
– У чому переваги автоматизованих систем управління військами?
= По-перше, у тому, що значно покращився процес управління – все, а також передача даних відбувалось у реальному часі. Вся робота – у батальйоні, артилерійському дивізіоні та штабі бригади і штабі оперативного командування велася єдиним фронтом і дозволяла оперативно вносити зміни в управління підрозділами. Ну і, звичайно, доведення всіх бойових документів до особового складу відбувається миттєво, відповідь надається максимально швидко, що дозволяє управляти військами тут і зараз, своєчасно реагувати на всі зміни в обстановці.
Я побачив, що командувач оперативного командування та його офіцери, командування бригади та командири середньої ланки виявляють велике зацікавлення цією системою. Вони реально оцінили всі її переваги і виявили бажання, щоб після доопрацювань вона була прийнята на озброєння, починаючи саме з їхніх підрозділів.
Запровадження таких систем ставить нас в один ряд з арміями країн НАТО. У даній версії ще є деякі недоліки, над якими будуть працювати розробники. Нам треба автоматизувати управління всіма військами, а не лише одним підрозділом, тож плануємо вводити цю систему в усі бригади. Але не завтра, звичайно.
– Сьогодні одна з проблемних ланок в нашій обороні – інформаційна складова. Чи є можливість застосувати подібні системи для виведення стратегічних комунікацій та інформаційної протидії на якісно новий рівень, як того давно вимагає реальність розв’язаної проти нас гібридної війни?
= У цієї системи справді безмежні можливості для інформаційної роботи і для того, щоб інформаційна складова в гібридній війні з нашого боку не «просідала» щоразу. Ми маємо реальні шанси отримати інструмент, за допомогою якого могли б працювати не лише постфактум, а й на випередження.
Ми постійно розвиваємо саму систему інформаційної боротьби, створили сталу структуру інформаційного моніторингу і протидії. Звичайно, на даний час це найважливіший напрямок разом із підготовкою військ. Для мене як командувача Сухопутних військ надзвичайна важливість інформаційної складової в гібридній війні є більш ніж очевидною. Бачу, що так само ставляться до цього завдання і командувачі оперативних командувань. Скажу більше: ви бачили, що під час апробації систем ми залучаємо до навчання і пресофіцерів. Для них виділено окреме робоче місце, надано доступ до спільного планування. Потрібно використати всі можливості, що їх надають нам нові технології. Ми сподіваємось, що ця система і надалі буде вивчатися, розвиватися і вводитись у війська на всіх рівнях.
– Можливо, поки триває розробка і апробація, варто застосувати іноземні аналоги?
= Якщо порівнювати з іноземними аналогами, наша розробка краща, бо орієнтована саме на наші сьогоднішні реалії. А щодо професійності – наші розробники мають достатньо високий рівень, не нижчий за зарубіжних авторів. Тож, як на мене, краще зачекати і «заточувати» війська зразу під свій продукт, ніж вчити, а потім переучувати. «Дзвін» – не єдина запропонована нам система АСУВ, тож ми апробуємо нині їх всі. Це буде здорова конкуренція, побачимо, що на наших теренах працюватиме найкраще.
Наразі цю систему, розроблену для стратегічного рівня, ми випробували на тактичному рівні, на рівні командирів батальйону. Наступне завдання – опустити її на рівень командирів рот, зв’язати все управління бригадою в єдине ціле. Сьогодні ми побачили і відчули, як це працює і які широкі можливості відкриває. Тож робота насправді лише починається.
За матеріалами Арміяinform
