Сторінка 1515 – Новини ветеранів зі всієї України

У Греції за запитом Росії затримано колишнього командира добровольчого батальйону “Айдар” Сергія Мельничука

Колишній командир добровольчого батальйону “Айдар”, депутат Верховної Ради восьмого скликання Сергій Мельничук увечері 1 березня повідомив, що його затримали на кордоні з Грецією за запитом російського Інтерполу.

За словами Мельничука, його затримали на підставі того, що Росія оголосила його в розшук. Екс-депутат уточнив, що очікує співробітників Інтерполу.

“Мене затримали на болгарсько-грецькому кордоні. Картку виставила Росія. Зараз Інтерпол буде затримувати”, – повідомив колишній комбат “Айдара” на своїй сторінці в Facebook.

Мельничук додав, що разом з ним перебувають вагітна дружина і дев’ятимісячний син. За словами екс-комбата, він ще не отримував ніяких роз’яснень від українського посольства.

Сергій Мельничук очолив добровольчий батальйон територіальної оборони “Айдар”. У вересні підрозділ було переформатовано в 241 окремий штурмовий батальйон Сухопутних військ ЗСУ.

У жовтні 2014 року Мельничука обрали народним депутатом за списком “Радикальної партії”. Але вже в лютому 2015 року його зі скандалом виключили з фракції. Мельничук перейшов до групи “Воля народу”, що складалася їх мажоритарників – колишніх “регіоналів”.

У червні 2015 року депутати схвалили залучення Мельничука до кримінальної відповідальності, а справу стосовно депутата і ще п’яти осіб передали в суд. Прокуратура інкримінувала Мельничуку розбійні напади, викрадення людей, заволодіння транспортним засобом та застосування насильства до співробітників правоохоронних органів.

Бажаючих служити немає – Міноборони оприлюднило провальні цифри неявки, але й це не всі проблеми

Упродовж минулого року до правоохоронних органів призовні комісії направили матеріали на 245 тисяч призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Крім того, 700 призовників, які пройшли всі етапи призовних кампаній, не прибули до військових частин без поважних причин (згідно зі статтею 335 Кримінального кодексу таке діяння карається обмеженням волі на строк до трьох років).

Про це повідомив начальник управління призову та комплектування – заступник начальника Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ полковник Валерій Дендебера.

– За оперативною інформацією, яка надійшла до Головного управління персоналу ГШ ЗС України, до кримінальної відповідальності притягнуто 423 особи призовного віку, до адміністративної – 17220 осіб, – зазначив офіцер.

Як стало відомо Ukrainian Military Pages, наразі відповідно до розпорядження командування військові комісаріати та територіальні центри комплектування активно вносять інформацію про всіх ухилянтів до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних (ЄДРВ). Чим це загрожуватиме порушникам поки не відомо.

Нагадаємо, що минулого року аби призвати необхідну кількість призовників співробітники військкоматів фактично відловлювали їх на вулицях, що викликало широкий резонанс та в підсумку реакцію міністра оборони Андрія Загороднюка, який публічно заборонив подібні дії.

Також існує питання щодо законності майбутнього призову в зв’язку із запланованим переформуванням військових комісаріатів з 1 квітня у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП), повноваження яких наразі законодавчо не визначені, через провалення Верховною Радою законопроєкту про реформування військкоматів у 2019 році.

Нагадаємо, що пілотний проєкт щодо створення ТЦКСП на базі військкоматів тривав з 1 січня по 31 грудня 2017 року в Чернігівської області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 492-р «Про реалізацію пілотного проекту щодо утворення територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

З початку 2019 року ТЦКСП функціонують вже в чотирьох областях – Дніпропетровській, Одеській, Рівненський та Чернігівській, а з квітня 2020-го повинні з’явитися в усіх. Проте в зв’язку з відхиленням закону про реформу військкоматів, діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на сьогодні не передбачена жодним законом.

Біля Верховної Ради з’явився пост почесної варти Нацгвардії

01 березня 2020 року національні гвардійці з батальйону почесної варти вперше приступили до несення комендантської служби біля будівлі Верховної Ради. Військові нестимуть варту, а також підійматимуть Державний прапор України на площі Конституції у вихідні та святкові дні.

Службу нестимуть гвардійці навчально-спеціального батальйону (почесна варта Нацгвардії) 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка.

«У багатьох країнах світу існують такі традиції, коли військовослужбовці несуть службу біля визначних державних органів. Тому, ми запропонували парламентарям проводити церемонію підняття Державного прапору та церемоніал почесної варти біля стін Верховної Ради. Для нашої держави це щось нове, але сподіваємось, що стане гарною традицією. Сьогодні, першого березня, вперше пройшла відповідна церемонія. Відтепер по вихідним і святам, щогодинно в зимовий час і кожні дві години в літній час проходитиме зміна варти. Гвардійці нестимуть службу з 10 години ранку до 18 години вечора», – зазначив командувач Національної гвардії генерал-лейтенант Микола Балан.

В державному оборонному замовленні на цей рік не виділено гроші на боєприпаси

«Сума в 76 млн грн на закупівлю артилерійських боєприпасів – це як насмішка над боєздатністю ЗС України», про це говорить генерал ЗСУ, народний депутат від ЄС Михайло Забродський.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Ukrainian Military

Він зазначає, що в державне оборонне замовлення на 2020 рік закладено занадто занижені ціни. За його словами, Міністерство оборони планує закупити 100-мм постріли до МТ-12 у кількості 5000 штук на 9,9 млн грн, а також 152-мм постріли без уточнення номенклатури та гармати) в кількості 7000 штук на 66,4 млн грн. “На перший погляд, нібито кількість досить значна, але… придивіться до ціни: планується закупити 100-мм постріли в середньому за… 1980 грн/постріл! Для порівняння: вже зараз 60-міліметрові мінометні постріли закуповують за ціною удвічі вищою! Закладання такої ціни може свідчити лише про бажання зірвати постачання гостродефіцитних снарядів. Із 152-мм пострілами ситуація ще цікавіша: купуючи у 2019 році постріли до артсистеми Д-20 за 25 тисяч гривень, а корпуси (лише корпуси як частину пострілу!) до найдалекобійнішого “Гіацинту” за 32 тисячі гривень, якимось дивом планують у 2020 році придбати подібну продукцію за ціною 9 485 грн/постріл! Більш ніж втричі дешевше!”- зазначає Забродський.

“На жаль, у загальному сприйнятті за такими ціновими підходами проглядається наразі лише незграбна спроба запуску механізму довготривалої військово-економічної диверсії із потенційно катастрофічними для артилерії наших Збройних сил наслідками”, – переконаний нардеп, вважаючи, що загалом сума в 76 млн грн на закупівлю артилерійських боєприпасів – це насмішка над боєздатністю ЗС України.

Турецький ударний БПЛА знищив у Сирії ЗРГК “Панцирь-С1” російського виробництва

В мережі продовжують з’являтися нові відео високоточних авіаударів турецьких ударних безпілотників по військах Башара Асада

Оперативно-тактичні багатоцільові безпілотні апарати Bayraktar TB2 та TAI Anka-S турецького виробництва продовжують знищувати військову техніку Сирійської арабської армії.

Одним з найсвіжіших відео стало знищення самохідного зенітного ракетно-гарматного комплексу російського виробництва 96К6 “Панцирь-С1”, що було оприлюднено у Twitter Clash Report.

Як видно з кадрів, знятих турецьким безпілотним апаратом, ЗРГК знаходиться у робочому положенні із увімкненим радаром, тобто готовий до ураження повітряних цілей. Однак це не допомогло йому уникнути знищення.

За даними Інформаційно-консалтингової компанії “Діфенс Експрес”, російський “Панцирь-С1” був уражений спеціальним легким керованим боєприпасом MAM-L (виробництва компанії Roketsan), що був випущений та наведений з оперативно-тактичного багатоцільового БПЛА Bayraktar TB2 (виробництва компанії Baykar Machine Inc).

Також варто відзначити, що ці турецькі безпілотні комплекси також є на озброєнні Збройних сил України. Контракт на придбання шести таких БПЛА та трьох станцій управління на суму $70 млн був укладений в січні минулого року. Наразі всі замовлені дрони вже поставлені до України.

Нагадаємо, РФ поставила в Сирію 36 ЗРГК 96К6 “Панцирь-С1”. Вартість одного такого комплексу при експортних постачаннях становить від 13,15 до 14,67 мільйона доларів США.

До речі, це не перший російський ЗРГК, який був знищений у Сирії авіаударом. Так, у січні 2019 року один із розрекламованих “Панцерів” був уражений авіацією Ізраїля Також ізраїльські військові знищили один такий комплекс у травні 2018 року.

Збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню

01 березня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював наші позиції із мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також з протитанкового ракетного комплексу, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Сім обстрілів було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, а саме:

поблизу населеного пункту Піски – з міномету калібру 82 мм противник випустив 2 міни, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;

поруч з Лебединським – з ручного протитанкового гранатомету, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;

неподалік Невельського – з автоматичного станкового гранатомету та стрілецької зброї;

у районі населеного пункту Авдіївка – з ручного протитанкового гранатомету та стрілецької зброї;

поблизу Березового – з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї;

поруч з Мар’їнкою – зі станкового протитанкового гранатомету ворог здійснив 5 пострілів, а також вів вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;

неподалік Тарамчука – з автоматичних станкових гранатометів.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив чотири обстріли наших позицій, а саме:

поблизу Луганського – зі станкового протитанкового гранатомету – 7 пострілів, а також вівся вогонь з великокаліберних кулеметів;

в районі населеного пункту Нижньотепле – з протитанкового ракетного комплексу;

неподалік Новолуганського – з міномету калібру 82 мм випустив 3 міни, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї;

поруч з Новотошківським – зі 120-мм мінометів – 12 мін.

Слід зазначити, що на усі ворожі обстріли Об’єднані сили давали адекватну відповідь з дозволеного Мінськими домовленостями озброєння.

Вчора, 01 березня, внаслідок ворожих обстрілів один український захисник загинув, сім військовослужбовців Об’єднаних сил отримали поранення. 

З початком цієї доби російські окупаційні війська з гранатометів різних систем та стрілецької зброї вели вогонь по захисникам населеного пункту Мар’їнка, що у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”.

 

Шість років тому, 1 березня 2014 року, Росія офіційно прийняла рішення про введення своїх військ на територію України

Це був черговий етап кремлівського сценарію з окупації України, розпочатого, по суті, ще 20 лютого 2014 року, коли на території Криму з’явилися перші «зелені чоловічки».

Як відомо, ще 27 лютого урядові будівлі Криму були захоплені російськими спецназівцями. Де-факто чобіт окупанта вже давно топтав українську землю, але російському керівництву знадобилося рішення Ради Федерації, аби надати хоча б якоїсь юридичної легітимності в очах якщо й не світу, то хоча б власних громадян.

Зранку 1 березня самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. Кілька годин потому Рада Федерації РФ надала дозвіл на застосування збройних сил Росії на території України, мотивуючи це «захистом прав російськомовних громадян».

У відповідь на це, РНБО України ухвалила рішення привести свої Збройні сили у повну бойову готовність. Паралельно з цим українське керівництво звернулося до Євроcоюзу, США і НАТО з проханням розглянути всі можливі механізми щодо захисту територіальної цілісності України. Ввечері на екстрене засідання зібралася Рада Безпеки ООН.

Цього ж дня в Севастополь увійшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту РФ «Минск» та «Калининград» з десантниками і технікою з Новоросійська, разом з тим, Феодосійська затока і Феодосійський порт були перекриті ракетним кораблем Чорноморського флоту РФ, а в Джанкої росіяни зайняли військовий аеродром. На той час сімферопольський і севастопольський аеропорти вже були заблоковані російським спецназом і не приймали цивільні літаки.

Впродовж наступних днів все йшло за заздалегідь розробленим Кремлем планом: почалося блокування всіх військових частин України в Криму (воно тривало до 25 березня), захоплення адміністративних будівель, а вулиці міст і автошляхи півострова заполонили російські війська.

16 березня, попри призупинення рішення кримського парламенту Верховною Радою України, рішення Конституційного Суду України та позицію Ради безпеки ООН, так званий референдум щодо статусу Криму був проведений. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Наступного дня Верховна Рада АРК проголосила незалежність Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля Президент Росії Путін спільно із самопроголошеним керівництвом Криму підписали Договір про прийняття його до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб’єктів федерації – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів Росією.

Окрім того, 1 березня 2014 року, в ряді міст Півдня і Сходу України — Харкові, Дніпрі, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Донецьку і Луганську, відбулися масові акції з проросійськими гаслами.

Так, у Харкові будівлю обласної державної адміністрації захопили прихильники «руського міра» і встановили на ній російський прапор. На той час в приміщенні перебували активісти Майдану. Під час сутичок постраждало понад 100 осіб.

У Дніпрі російські спецслужби спровокували масову демонстрацію з російськими прапорами і спробували захопити облраду. Цей мітинг намагалися зірвати українські патріоти, які вийшли на «антипутінський» марш, протестуючи проти дій військових Росії на території України. Потім вони взяли будівлі ОДА, облради та міськради під посилену охорону.

В Донецьку та Луганську пройшли проросійські мітинги, які стали початком подій, що в підсумку принесли війну на Донбас.

 

Рибалки, затримані ФСБ Росії, повернулися в Україну

Нагадаємо, 15 лютого співробітники російської ФСБ в окупованому Криму захопили в Азовському морі маломірне судно з чотирма громадянами України.

Захоплені рибалки є жителями села Райнівка Приморського району Запорізької області.

У ФСБ Росії заявили, що українські рибалки визнали факт незаконного вилову риби. Їх заарештували на 10 діб.

Сьогодні четверо рибалок повернулися в Україну. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

Риболовецьке судно було супроводжено російськими кораблями на відстань 10 морських миль від порту Бердянськ, де його зустріла тактична група катерів Маріупольського загону Морської охорони та супроводила в Бердянськ.

В даний момент встановлюються всі обставини затримання рибалок Росією.

“За порушення прикордонного режиму та порядку виходу плавзасоби в море кожного з рибалок притягнуто до адміністративної відповідальності, а на плавзасіб накладена заборона виходу в море терміном на 30 діб”, – повідомили в Держприкордонслужбі.

 

Посадовцю Міноборони повідомлено про підозру в розкраданні коштів, призначених для будівництва житла військових

27.02.2020 повідомлено про підозру в розкраданні понад 600 тис грн колишньому керівнику держпідприємства МОУ, якій наразі обіймає посаду заступника начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ.

Як повідомляє пресслужба військової прокуратури Центрального регіону, встановлено, що користуючись службовим становищем, під виглядом отримання безпроцентної фінансової позики, підозрюваний заволодів 482 тисячами гривень, які були виділені Міноборони України очолюваному ним підприємству на будівництво житла для військових в одному з обласних центрів.

Крім того, вказана службова особа привласнила закуплені за гроші державного підприємства та отримані нею у постачальників товарно-матеріальні цінності на суму понад 130 тис грн.

До суду подано клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Санкції ч. 2 та ч. 5 ст. 191 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією 

 

Обстріли позицій Об’єднаних сил тривають

29 лютого 2020 року збройні формування Російської Федерації 19 разів обстріляли наші позиції.

Про це йдеться в ранковому зведенні штабу сил ООС.

Всього за добу по нашим бійцям з мінометів калібру 120 мм противник випустив 33 міни, з 82-мм мінометів – 24 міни, зі станкових протитанкових гранатометів було зроблено 28 пострілів, а також зафіксовано вогонь з протитанкового ракетного комплексу, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Також по нашим позиціям вівся снайперський вогонь.

13 обстрілів було зафіксовано в районі відповідальності ОТУ “Схід”: двічі поруч з Невельським, два обстріли неподалік Красногорівки, два – в районі населеного пункту Лебединське, три – поруч з Мар’їнкою, два – в районі населеного пункту Піски, та по одному разу – поблизу Павлополя і неподалік Василівки.

У районі відповідальності ОТУ “Північ” противник здійснив шість обстрілів наших позицій:

поблизу Травневого, чотири рази неподалік населеного пункту Оріхове, один раз поруч з Кримським.

Слід особливо відзначити, що вчора противник з ПТРК обстріляв позиції Об’єднаних сил, які знаходяться поруч з контрольним пунктом в’їзду-виїзду «Мар’їнка».

З початком цієї доби російські окупаційні війська випустили 2 міни з 82-мм міномету, а також вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів по захисникам населеного пункту Піски.

Внаслідок ворожих обстрілів 29 лютого три військовослужбовці Об’єднаних сил отримали поранення.