Сторінка 1513 – Новини ветеранів зі всієї України

Андрія Тарана призначено на посаду міністра оборони

Опубліковано by nova_admin

Верховна Рада України підтримала подання Президента України Володимира Зеленського щодо призначення Андрія Тарана на посаду міністра оборони України, передає УНН.

За відповідне рішення проголосували 285 народних депутатів.

Кандидатуру Тарана у Раді представив Руслан Стефанчук.

Біографічна довідка

Народився 4 березня 1955 го року в Німеччині в родині військового. Одружений, двоє дітей.

Навчався в Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі за спеціальністю “військовий інженер-радіотехнік”. Потім – служба в армії.

Закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві за спеціальністю “Управління бойовими діями”. Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин у Києві для дипломатичної служби. Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Отримав ступінь магістра за спеціальністю “Стратегія національних ресурсів”. Вільно володіє англійською мовою.

У 1992-95 роках – служив в центральному апараті Міноборони України.

У 1994 році став співробітником Головного управління розвідки Міноборони.

Працював експертом центру стратегічного планування і аналізу в Раді національної безпеки і оборони України.

В 1998-99 роках – в центральному апараті Міноборони.

Пізніше був військовим аташе при посольстві України в США.

У 2005-08 роках – начальник управління у Міноборони.

У 2008-11 роках – Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони.

Три роки був представником Міноборони при представництві України при ООН.

Андрій Таран був представником України у Спільній центрі контролю і координації на Донбасі, який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.

У вересні 2015 го призначений в робочу підгрупу з питань безпеки в Тристоронньої контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах в Мінську. Працював три місяці, до листопада.

У грудні 2015 го призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, де значився до квітня 2016- го.

З 2016-му звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2-й і 3-го ступенів.

Подвиг героя Новоросії: як Олексій Мозговий розстріляв сім’ю Олега Бурихіна з Антрацита

Опубліковано by nova_admin

9 травня 2014 року на трасі під Свердловськом Луганської області (тоді цю територію України вже толком не контролювала) розстріляли сім’ю бізнесмена Олега Бурихіна з Антрацита.
Бурихін з дружиною і дочкою їхав на двох позашляховиках “Тойота FJ” в бік російського кордону. Починалися бойові дії, і сім’я хотіла перечекати лиху годину в РФ. Але доїхати до Росії їм не судилося. Недалеко від кордону машини були розстріляні із засідки “ополченцями”. Олег і його дружина Ірина загинули на місці. 10-річна дочка отримала серйозні поранення, і дивом залишилася жива …
Тоді про цю подію написали всі ЗМІ. Але трагедія швидко забулася, так як починалася війна і її затьмарили інші, ще страшніші новини. Влада в Луганській області тоді вже не було, тому злочинців не шукали і не назвали.
Якщо коротко, то справа йшла так: Мозговому і Костіна стало відомо, що директор ТОВ «Борис Інвест» Олег Бурихін з сім’єю в ніч на 9 травня буде їхати з Антрацита в Росію і повезе з собою велику суму грошей готівкою. Дізнавшись про це, вони вирішили влаштувати на дорозі засідку, вбити й пограбувати Бурихіних. Для цього «герої Новоросії» відтіснили у підприємця зі Свердловська «Камаз», за допомогою якого перекрили трасу. А також підтягнули до місця засідки взвод «ополченців», яким розповіли, що на позашляховиках по трасі будуть їхати бойовики «Правого сектора» і їх потрібно вбити.
Бурихіни, які рухалися по трасі на двох автомобілях «Тойота FJ», побачили, що дорога перекрита «Камазом» і зупинилися. Після цього по них відкрили вогонь із засідки. Убивши батьків і кинувши на місці спливала кров’ю дівчинку, «захисники Донбасу» забрали з машини гроші і зникли.
Як знають всі, хто хоч трохи цікавиться історією війни на Донбасі, Олексій Мозговий – один з найбільш розпіарених “героїв Новоросії”. Скільки хвалебних статей і репортажів було написано про нього, просто не злічити. Здається, жоден інший польовий командир ЛДНР не заслужив такої честі. Після смерті Мозгового про нього були зняті документальні фільми і написані книги. Пропагандисти дуже старалися, щоб створити ореол слави його батальйону «Привид». В Алчевську Мозговому навіть встановили пам’ятник. І ось тепер навіть керівництво ЛНР (а отже – і Росія, яка там все контролює) визнало, що один з найвідоміших “захисників Донбасу” виявився банальним розбійником, мародером і вбивцею.
І через майже 6 років так званий “суд ЛНР” все ж назвав винних. Організаторами вбивства сім’ї Бурихіних були названі командири батальйону “Привид” – Олександр Костін ( “Август”) і Олексій Мозговий. Костіна дали 14 років в’язниці. Мозгового зі зрозумілих причин не судили – він був убитий ще в травні 2015 го. За іронією долі, загинув він так само, як і його жертви – розстріляний із засідки на трасі. Karma is a bitch.
Матеріали справи вже опубліковані у відкритому доступі і там можна почитати у всіх подробицях про те, як “герої Новоросії” розстрілювали сім’ю з дитиною.

Дуже важливо щоб ця інформація дійшла до всіх любителів “русского мира” і ЛДНР. Якщо у вас є родичі і знайомі, які вірять в безкорисливі мотиви «борців з бандерівцями», просто надішліть їм посилання на відео або текст.

 

За матеріалами Блог Дениса Козанського

В Міноборони запрацювала телефонна «гаряча» лінія з питань призову на строкову військову службу «Весна — 2020»

Опубліковано by nova_admin

2 березня, з метою донесення актуальної інформації та надання фахових роз’яснень громадянам України з питань організації та проведення призовної кампанії «Весна — 2020» в режимі «онлайн», на базі Саll-центру Міноборони відкрито спеціальну телефонну «гарячу» лінію.

На запитання громадян та призовників упродовж березня — червня 2020 року відповідатимуть фахівці Збройних Сил України.

«Гаряча» лінія працюватиме з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 18.00, а також щосуботи з 09.00 до 15.00, за номером: 0-800-50-04-42.

Окрему спеціалізовану телефонну лінію стосовно призовної кампанії в Україні створено вперше. Її метою є організація роз’яснювальної роботи та інформування громадян про актуальні питання весняної призовної кампанії, яка триватиме в Україні у період з 01 квітня по 30 червня 2020 року.

Усі питання, що надходитимуть від громадян будуть опрацьовуватися фахівцями ЗС України, а також Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (військовими комісаріатами).

Варто зазначити, призов громадян України на строкову військову службу проводитиметься на виконання Указу Президента України від 16 січня 2020 року № 13/2020 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році».

Зазначеним Указом врегульовано норму статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якою визначено призовний вік громадян України від 18 до 27 років.

Водночас, враховуючи, що відповідно до статті 16 Закону прийняття рішення про призов громадян на строкову військову службу, звільнення або надання відстрочки від призову на строкову військову службу покладається виключно на відповідні призовні комісії, Міністерство оборони України направило листа Головам обласних та Київської міської призовних комісій стосовно рекомендацій розглядати питання надання відстрочки від призову на строкову військову службу придатним за станом здоров’я громадянам України віком 18-19 років, відповідно до частини п’ятнадцятої статті 17 Закону. У разі бажання громадян зазначеної категорії проходити строкову військову службу, здійснювати призов у встановленому порядку за їх письмовою згодою.

Крім цього, як і раніше, військовослужбовці строкової військової служби не залучатимуться до виконання завдань в районні проведенні операції Об’єднаних сил.

 

За матеріалами Український мілітарний портал

Єрмак зустрівся з послами країн G7 і ЄС

Опубліковано by nova_admin

3 березня, глава Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся з послами країн G7 і главою представництва Євросоюзу в Україні. Про це повідомляє прес-служба ОП.

Відзначається, що Єрмак поінформував дипломатів про останні кроки для досягнення миру на Донбасі, а також подякував їм за підтримку та практичну допомогу Україні, зокрема в питаннях подальшої трансформації країни.

Повідомляється, що співрозмовники обговорили можливості посилення такої підтримки, перш за все в контексті подальшої реалізації структурних реформ, посилення інституційної спроможності уряду, а також детально зупинилися на співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Нагадуємо, що 13 лютого Єрмак вже зустрічався з послами G7. Тоді говорили про ситуацію на Донбасі, майбутні кроки в рамках мінського процесу, нових списках для обміну утримуваними особами та погодження однієї з трьох точок для нового розведення.

 

За матеріалами Ліга новости

Як живе єдиний в Україні дисциплінарний батальйон

Опубліковано by nova_admin

Відбуваючи покарання в єдиному у ЗСУ дисциплінарному батальйоні, засуджені за кримінальні злочини військові, незалежно від колишніх звань та посад, належать до рядового складу. Вони не мають права носити статутні знаки розрізнення. Їх стереже озброєна варта зі злющими вишколеними псами. Втім, до них і за «колючкою» посадовці батальйону продовжують звертатися… «Пане солдате»…

«Полуничка» радянських дисбатів.

У середині 1980-их, після другого курсу військового вишу я стажувався у мотострілецькій дивізії на посаді заступника командира роти. Тоді вперше й зіткнувся із «вихованцями» радянських дисциплінарних батальйонів, яких у підрозділі виявилось… аж троє.

Така концентрація учорашніх військових «зеків» у одному місці здивувала. Утім, немолодий комбат-афганець пояснив: «Тобі, сержанте, пощастило. Вчитимешся у вкрай потужного ротного. Йому «під крило» можна й дідька підкласти, а капітан із нього легко зліпить взірцевого солдата».

Незабаром дивував уже ротний. Дисбатівці і так несли службу навіть не зразково, а просто ідеально. А «потужний» капітан, не звертаючи особливої уваги на огріхи інших підлеглих, демонстративно гнобив хлопців перед усім колективом.

Між тим, знаєте, на кого вони були схожі і без того? На зацькованих, без найменшого почуття власної гідності тварин! Вони «стелилися» перед старшими, ловили кожне слово командирів, а завдання виконували запопадливо. Капітан же ставив їхню рабську поведінку всім у приклад.

Кілька вечорів витратив на те, щоб по черзі витягти цю трійцю на відверте спілкування. Й наслухався речей, які просто вивертали душу. Підкреслю: юнаки побували у різних дисбатах. Утім, їх історії про усталене там знущання над засудженими були наче кальковані.

Приміром. Уранці їх шикували, і перед десятьма в`язнями охоронці кидали дев`ять лопат. Ті ж, по команді, з бійкою кидалися їх розбирати. Невдаху, якому не дістався заступ, тичками гнали у карцер – за «небажання працювати». «Щасливчики» ж копали яму на два метри вглиб, у ширину і довжину. А потім її закопували, й починали рити наступну.

Отримати при цьому ляпас по голові чи кулаком у живіт від охоронця було ділом звичним. Хлопці казали, що вечорами мріяли… про лопату ранком у власних руках.

Мрія мрій українських «штрафників».

Все це яскраво пригадалося, коли їхав у 307-й дисциплінарний батальйон. Що побачу? Військо тільки-но стало на ноги. Війна іде. А де вона – там і злочини, за які у всьому світі карають безжально.

…Ззовні батальйон – типова «зона». Високий мур із колючими дротами, озброєний чатовий на вежі, гавкіт собак десь усередині. Після перевірки документів вже за межами КПП зустрічаюсь із офіцерами батальйону – його командиром Юрієм Лук`яновим і заступником Віталієм Собковським, узгоджуємо порядок роботи.

Дослідивши з Віталієм Собковським батальйон зсередини і поспілкувавшись, почуваюсь знічено. Бо є від чого. Територія батальйону поділена на дві частини внутрішнім парканом із «колючкою» й усілякими технічними засобами. Одна з них – для роти охорони, штабу й управління частини, в іншій базується дисциплінарна рота. Втім, умови навчання та побуту і там, і там не просто гарні, а й дуже схожі. Не помітно різниці й у поведінці між тими, хто охороняє та кого охороняють.

-Віталію, не розумію, у чому «сіль» покарання для цих засуджених? – Звертаюся до офіцера. – Вони щодня можуть поговорити з рідними телефоном. Мають право на короткострокові й раз у квартал тривалі, на кілька діб, побачення із рідними. Грошове забезпечення отримують, замовляють у крамницях товари, роботою не надто обтяжені. Тримаються гідно…

-А спробуйте уявити себе законсервованим у банці. Ви ж не можете нічого зробити самостійно, без сторонньої допомоги і дозволу. Так і тут. Скажімо, дзвінки телефоном засуджені роблять тільки під наглядом та із реєстрацією у спеціальному журналі. Короткострокові побачення отримують тільки при зразковій поведінці й під конвоєм. Гроші колишні «заможні» контрактники мають за невеликими посадовими окладами строковиків. Товари у крамницях не самі купують, а замовляють через нас. Переглядають і читають тільки те, що дозволено. Наживо, окрім побачень з рідними, спілкуються виключно зі штатними посадовцями дисциплінарної роти, навіть сплять під їхнім наглядом. Тому «сіль» покарання – саме в обмеженні волі.

А щодо створених для засуджених умов… Знаєте, нас дуже змінила війна. На військового ми вже дивимося іншими очима. Тому, вибудовуючи власними силами кілька років це «містечко», ми так турбувалися про побутові й інші умови.

До того ж, сто відсотків утримуваного контингенту – це люди, які не скоїли важких кримінальних злочинів, і яких суди самим видом їх покарання визнали невтраченими для суспільства. В основному це військові, які порушили статтю 407-му Кримінального кодексу України, самовільно залишивши військові частини.

Наші засуджені виконують обов’язки й користуються усіма правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби. Вони залишаються військовими, хоча строк утримання у батальйоні до вислуги їм не зараховують. І живуть за військовими статутами, хоча і з обмеженнями, встановленими для таких випадків кримінальним законодавством.

До речі, кожен засуджений у нас, не приховуючи цього, мріє про умовно-дострокове звільнення. І кожен викладається по повній, щоби таке сталося якнайскоріше.

Про «злодійські закони і поняття»

Люди за гратами неминуче починають жити за особливими внутрішніми правилами. У звичних закладах позбавлення волі це так звані злодійські закони і поняття, за якими ув`язнені побутують й діляться на касти, або «масті». Цікавлюся, чи існує в батальйоні щось аналогічне.

-А давайте розчаруємо любителів «смажених фактів». – Єхидствує Віталій. – Ніхто ж з них не повірить, приміром, що за останні три роки у нас у дисциплінарній роті серед засуджених не сталося жодного грубого порушення військової дисципліни? І що за цей строк до засуджених ні разу не застосовували силу? Гадаю, не повірить.

Утім, це не тільки офіційний факт, а й результат усталеної в батальйоні системи роботи із засудженими. Бо ми – не «зона», а військова частина.

Завдяки роботі командування «змінний склад» дисциплінарної роти, тобто, засуджені, вже самі генерують «військовий позитив». Наприклад, є у нас за 215-им наказом Міноборони громадська рада засуджених. Вона збирається щотижня, й окрім, скажімо, спільної закупівлі тенісного стола чи книг у бібліотеку, вирішує серйозні питання.

Скажімо, такий вид заохочення, як «зарахування до числа осіб, які стали на шлях виправлення», проходить через неї. А це – право заступати у внутрішній наряд по роті й перший крок до гарної службової характеристики та дострокового звільнення.

Само собою, якщо ти – «паршива вівця в отарі», рада тебе не підтримає. Тому нема у нас ні бійок, ні гучних сварок. «Авторитетами» ж у колективі, якщо вони гідні люди, є реальні учасники бойових дій. Крім того, тут неможна утримувати тих, хто відбував покарання за кримінальними статтями раніше. Тобто, ми і так захищені від вірусу «кодексу» кримінального буття.

І головне. Нікому з підопічних не кортить після будь-якого нового правопорушення опинитися у цивільному закладі неволі. Бо якраз там вони і зіштовхнуться із тими «поняттями», при яких звичайні людські стосунки неможливі. «Панами» їх там не називатимуть точно!

Три стимули дисбатівця, щоб «залишитись людиною».

Першим, і головним для себе засуджені учасники бойових дій вважають змогу звільнитися із закладу умовно-достроково і дослужити контракт. Тому що колись, приміром, запитає у тебе син чи дочка: «Татку, а де ти воював?». Що відповіси – у дисбаті?

Інший домінуючий мотив «штрафників» – якнайскоріше вибратися на свободу. Щоб із батьками чи коханою спілкуватися, коли хочеш і без наглядача, друзям подзвонити будь-коли, махнути на природу… Бо якими б чудовими не були умови утримання у батальйоні, неволя зостається неволею.

Третє могутнє спонукання – віднайти свою, принижену власною долею людську гідність. Тут коментарі зайві.

Замість епілогу.

Офіцерів і сержантів 307-го давно не дивують вдячні дзвінки до них колишніх підопічних, які, звільнившись достроково, з гарними характеристиками, продовжують служити й воювати. Багато хто з них пам`ятає 48-річного солдата Андрія. Той, звільняючись, обіймав усіх зі сльозами, говорив: «Хлопці, дякую, що ви існуєте. Бо я до зустрічі із вами вже не міг жити без горілки, колобродив «під мухою» як дурник, фізично дідом почувався. Віднині все в мене буде інакше…»

 

За матеріалами Український мітіларний портал

У Львові з’явився псевдо-ветеран АТО

Опубліковано by nova_admin

У Львові з’явився псевдо-ветеран АТО у супроводі колоритної компаньйонки-шахрайки.

Пара промишляє у місті вже багато років. Нині дует змінив свій образ саме під настрої суспільства: чоловік представляється пораненим бійцем АТО, а жінка – згорьованою родичкою-патріоткою.

Волонтери радять надавати грошову допомогу лише перевіреним організаціям, а не вуличним акторам.

 

За матеріалами АНТИКОР

Збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню

Опубліковано by nova_admin

03 березня збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Шість обстрілів було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, а саме:
чотири рази неподалік Широкиного – з мінометів калібру 82 мм ворог випустив 25 мін, а також вів вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї;
неподалік Зайцевого – з підствольного гранатомету;
поруч з Лебединським – з міномету калібру 82 мм – 8 мін, а також противник здійснив обстріли з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив один обстріл наших позицій, а саме:
поблизу Луганського – з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Вчора, 03 березня, внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил загинув, ще п’ятеро наших захисники отримали поранення.
З початком цієї доби російські окупаційні війська вогневої активності не проявляли.
За поточну добу втрат немає.

Росія перекинула в Сирію новітній літак-розвідник

Опубліковано by nova_admin

Росія направила до Сирії літак-розвідник Ту-214Р, повідомив телеграм-канал «Військовий інформатор».

У публікації каналу повідомляється, що літак працював над провінцією Ідліб.

У 2017 році російські ЗМІ розбиралися, які літаки російські ПКС використовували в Сирії. У їх числі були дальні бомбардувальники Ту-22М3, стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-160, штурмовики Су-25, багатоцільові винищувачі Су-27СМ, Су-30СМ, Су-35С, винищувачі-перехоплювачі МіГ-31, вертольоти Мі-8 , Мі-24, Мі-28Н, Ка-52, літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50 і літак комплексної розвідки Ту-214Р.

 

За мавтеріалами Новий формат-інтернет видання

Бої у Сирії тривають

Опубліковано by nova_admin

За три дні “сирійській опозиції” вдалося відбити 12 населених пунктів у “урядових військ Асада”. Сьогодні повідомлялося про бій за одне з ключових міст в регіоні. Сирійські і російські ЗМІ повідомляють, що їхні війська  зайняли місто Серакіб. Вчора в нього увійшли підрозділи “військової поліції” Російської Федерації. Повстанці заявляють, що бої за Серакіб ще тривають.

Турецька армія у відповідь на напад підтримуваної РФ сирійської авіації знищила два бойові літаки, 135 танків і знешкодила 2557 військових режиму Башара Асада. Про це заявив міністр оборони Туреччини Хулуси Акар, повідомляє власний кореспондент Анадолу.

Крім того турецька армія знищила два безпілотника, вісім вертольотів, п’ять систем ППО, 86 артилерійських ситем, 16 ПТРК і мінометів, 77 БТР і дев’ять складів боєприпасів, два аеродроми.

За словами міністра оборони, мета Туреччини – зупинити режим Асада в Ідлібі, а не протидіяти Росії.

Редактор LIGA.net Петро Шуклінов вирішив дуже приблизно порахувати вартість фінансових витрат сторін конфлікту в Сирії. Ось що у нього вийшло.

Один удар ракетою CIRIT з турецького безпілотника Bayraktar коштує за експортними цінами, приблизно, $ 50 000 (реально – ще дешевше). Один знищений російський “Панцир-С1” – це $13млн. Таких “Панцирів” знищено щонайменше два. А всього різних систем ППО “сили Асада” втратили близько восьми. Один літак Су-24 – це приблизно $20 млн.

Якщо вірити турецькому інформагентству “Анадолу”, за ці дні Туреччина знищила понад 200 одиниць різної техніки. Гроші на тренування і спорядження 2500 знищених бойовиків Асада підрахувати складно.

Якщо дуже приблизно, то за кілька днів турки “обнулили” мільярдну поставку Сирії техніки з Росії (до $ 1 млрд), витративши для цього $10-50 млн.  Додамо сюди ще три збитих Байрактара (точна кількість невідома) Один турецький БПЛА з терміналом і ракетами у експортних цінах – це близько $ 10 млн.

Отже: турки витратили за кілька днів $ 10-50 млн., а знищили техніки Асада і його союзника, приблизно, на $1 млрд.

 

За матеріалами Ліга новости

У Дніпрі ветерани отримали фахові поради з працевлаштування та управління кар’єрою

Опубліковано by nova_admin

Як правильно ветерану АТО/ООС підійти до вибору майбутньої роботи, створити привабливе резюме, поводитися на співбесіді з потенційним роботодавцем та дійти консенсусу щодо розміру грошової винагороди і майбутнього професійного зростання – про це йшлося у Дніпрі на семінарі-практикумі «Працевлаштування сьогодні: як бути конкурентним кандидатом?»

Про це АрміяInform розповіла організатор заходу − програмна директорка Фонду Східна Європа Слинько Наталія.

За її словами, захід проводиться в межах проєкту «All4One. Комплексна програма психологічної та менторської підтримки ветеранів», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з LifelineUkraine та здійснюється за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Партнером заходу виступив DniproCareerHub.

-Сьогоднішній захід покликаний допомогти ветеранам та членам їхніх родин залишатися конкурентним на ринку праці, професійно зростати та успішно будувати кар’єру. Цей семінар є частиною пілотного проєкту All4One, що реалізується Фондом у Дніпропетровській, Донецькій та Львівській областях. Тренерами або коучами виступили ветерани АТО/ООС, члени їхніх родин та волонтери, які були відібрані, навчені та сертифіковані. Ми реалізуємо принцип рівний-рівному, це 20 людей в трьох областях, які наразі провели близько 600 сесій із ветеранами та членами їхніх родин із допомоги в працевлаштуванні, − зазначила Слинько Наталія.

За її словами, до завершення реалізації пілотного проєкту в березні в регіонах для допомоги ветеранам у працевлаштуванні та знайомству з потенційними роботодавцями буде організовано дев’ять мережевих заходів (по три у кожній пілотній області) за участю інших ветеранів, місцевих підприємств та бізнес-асоціацій.

Наступний семінар відбудеться у Львові 11 березня.

Фото Фонд Східна Європа.

За матеріалами АрміяInform