Сьогодні Вадим має проблеми із зором, але створює великі пазли у вигляді тварин, які використовуються для декору. Окрім Zooдекору, Вадим займається військовою фурнітурою та очолює обласну громадську організацію учасників АТО.

Рання весна 2016-го. Наш 90-й батальйон зайшов на ротацію в Авдіївську промзону. До противника 80 метрів. Ворог вирішив атакувати нас у перший день. На добу – 2-3 атаки вдень і вночі, це якщо рахувати тільки прямі вогневі контакти.

Того дня штурм розпочався по обіді. Після кількох годин обстрілу, коли стемніло, ворог став пробиватися активніше, відрізав нас з лівого флангу та зайшов у тил. Потім – з правого флангу, і – по колу. Нас було всього шестеро, але, здається, ворог це не знав. Оточив він не тільки нашу позицію, а й сусідню.

Наш легендарний ротний Іван Зубков у ДАПі викликав вогонь артилерії на себе й залишився прикривати хлопців. Отримав Героя України посмертно.

Тож, недовго думаючи, викликали вогонь артилерії на свої позиції. Так відбили атаку й унеможливили подальший штурм. Це було достатньо ризиковано, але в тій ситуації саме це й урятувало.

Боєкомплект, отриманий на тиждень, «убили» за ніч.

Пройшов ще один тихий день – тільки два артобстріли.

Це вже був десятий день без нормального сну, бо 2 години спиш – 2 на посту, і без нормального харчування. На третій день умовної «тиші» вирішили приготувати щось поїсти. «Ден» стояв на позиції один, а ми обідали. «Сєпари!» Вилітаємо з будинку й бачимо: ворог уже за 30 метрів! Починається бій. За годину відбиваємо атаку, все втихомирюється.

За кілька годин спостерігаю в невеличкому бліндажі за 100 метрів від нас снайпера. Без сумнівів, його бронебійна куля калібру 12.7-мм прошиє наш хиткий будиночок у півтори цеглини без проблем. Як і гадали, тільки смеркло, він почав працювати. Всі – на підлогу. Розуміли: спочатку стріляє він, далі – почнеться штурм. За згодою комбата вирішили зігнати його з підствольного…

Виходжу на край будівлі, заряджаю гранату, вистрілюю, перелітає метрів 20. Заряджаю другу. Вистрілюю, потрапляю у маленьку гілочку вишні на шляху польоту гранати і не долітаючи до снайпера, вона вибухає. «Ну все, – подумав. – Третя – твоя». Оце й була моя помилка. Як підготовлений, знав правило – на війні третій не підкурює: перший засікає, другий цілиться, третій стріляє. Але я втретє виглядаю з тієї ж позиції для пострілу, вистрілюю, й у відповідь прилітає розривна 12,7. Куля потрапляє у кут будівлі, з-за якого я цілився. Відчув, як обличчя обпекло, нахилився й закрив його руками. Прийняв долоні й побачив повні жмені крові. Думав, що в праве око щось потрапило незначне.

Попри всі відмовки, товариші відвели мене до медиків на сусідню позицію. У цей момент починається бій. А я майже три кілометри позиціями до штабу йшов сам. Дорогою відчув, що праве око майже не бачить. Батальйонний медик теж сказав: тільки евакуація.

Медики з Авдіївки доправили у військовий шпиталь Покровська. Там сказали терміново летіти у Дніпро. Через розпорядження на заборону вильотів авіації мене садять у машину «Госпітальєрів» та естафетним способом доправили у Мєчнікова, і о другій ночі вже зробили першу операцію. Як казав пізніше лікар, саме така терміновість і врятувала мені зір»…

І хоча зір удалося врятувати, проблеми тільки починались. Щодня впродовж місяця робили по кілька операцій, виймаючи по декілька осколків з очей. Це унікальний випадок в офтальмології України, коли людині вийняли пів тисячі малюсіньких піщинок з обох очей. І весь цей час я був майже сліпий.

Коли зійшли набряки, лікарі визначили оптичну можливість очей. За допомогою волонтерів і хлопців з батальйону за кілька днів удалося зібрали 200 тисяч гривень на мультифункціональні трилінзові кришталики.

– По нинішніх розцінках, зараз у мене в очах – трикімнатна квартира в Житомирі.

Спочатку на ліве око був зір 70 %, на праве – 30. Але з часом почалася атрофія зорового нерва. Тож доводиться кожні три місяці лягати на хімічне лікування. За кілька років зір впав до 30 % – на лівому оці в до 10% – на правому. Зараз практично нічого не бачу. Аби покращити становище, знову потрібно міняти кришталики або ж робити операцію за кордоном і видаляти запалену частину зорового нерва. Але суми там – непідйомні…

Перший місяць після поранення, коли майже не бачив, був час подумати й вирішити, що робити далі.

– Я розумів, що в армію непридатний, як і на колишню роботу. Після поранення й операції повернувся у батальйон, ще пів року прослужив. Коли почалися ускладнення – звільнився. Якось пішов із сином до іграшкового магазина й побачив пазли з дерева. Подумав, що було б чудово, якби вони мали більший розмір. Пошукав в Інтернеті. Знайшов великі пазли у вигляді тварин, які використовували для декору. А чому б не створити багатофункціональну річ – з поличками для книг, іграшок, сувенірів чи фотографій? Наприклад, дракона у дитячу кімнату. Так і вирішив вирізати великі 3D-пазли з деревини. «Гугл у поміч», і – пішло.

Частину обладнання – малі станкові й ручні лобзики, дриль, ноутбук – Вадим отримав від міжнародного фонду USAID. 2017-го в Житомирі відбувся модульний курс навчання малого бізнес-підприємництва. Наприкінці дали можливість написати бізнес-план для участі у грантовій програмі.

– Грант – не грошовий, а на закупівлю обладнання. Оскільки учасників було дуже багато та проводили такі навчання у 20-ти найбільших містах України, коштів було відносно небагато – 20 тисяч гривень. Але цього вистачило для старту. Zooдекор – більше елемент декору, ніж повноцінно функціональна річ, яка мало представлена на ринку. Тож, коли людина думає, що їй потрібна поличка, навіть не уявляє, що вона може бути у формі тварини й дещо більших розмірів. На один виріб у 2 квадратні метри завбільшки йде від 40 до 60 деталей. Це 4 листи березової фанери найвищої якості. Ручна вирізка й шліфовка, фарбування нетоксичною фарбою… У середньому на один виріб витрачаю 90 годин роботи. Працюю я та ще три бійці, також інваліди війни.

 

Окрім Zooдекору, Вадим займається військовою фурнітурою та очолює обласну громадську організацію учасників АТО.

– І хоча з кожним днем бачу все гірше, зупинятися не збираюся. Але без підтримки дружини навряд чи зміг би взагалі повернутися з війни. Батько, мама й брат – усі були військовими, але ще підлітком у мене залишилася тільки сестра. У 16 пішов навчатися у Вінницький транспортний коледж на інженера залізничного транспорту. За рік до війни зламав стегно. Коли були розстріли на Майдані, якраз зняли пластину і я вчився ходити. І вже у 2015-му був готовий іти на війну. В мене була залізна «бронь», і я міг спокійно сидіти вдома. Але в якийсь момент просто пішов у військкомат і сказав, що хочу служити і наступного дня Вадим уже був у навчальному центрі – на полігоні під Житомиром.

– Майже три місяці навчалися з ранку до вечора в полях, з десантуванням, стрільбами та зачисткою населених пунктів. Коли постав вибір – куди ж іти на службу, всім взводом обрали 90-й батальйон на базі 95-ки. Великим плюсом стало те, що ми вже були злагодженим колективом. Тому і легко було – на війні побратими, які тебе розуміють, а вдома – любляча дружина.

Пригадуючи поранення, Вадим розповідає, що великим сюрпризом для нього став наступний ранок.

– У нас із дружиною була домовленість: о 9-й ранку та 9-й вечора надсилав їй смс: «Привіт. Усе добре. Живий». Коли поранило, телефон лишився на позиції. Ясна річ, вона нічого не знала. За цю добу без жодної інформації дружина обдзвонила всі найближчі до нас лікувальні заклади й гарячі лінії та зрештою отримала підтвердження, що такого пораненого бійця доставили саме у Мєчнікова. Я ще не встигнув прокинутися після операції, як вона вже була в лікарні. Тож так, солдат повертається з війни тільки тоді, коли його чекають. Мене чекали – і я повернувся!

Із повною версією інтерв’ю можна ознайомитися перейшовши за посиланням:

https://armyinform.com.ua/2020/03/pislya-poranennya-desantnyku-vadymovi-vikarenku-vyjnyaly-z-ochej-piv-tysyachi-pishhynok/?fbclid=IwAR0VfourvI6zfn7P542_gqcSnCeYyz5HmsLXQSMa80aep1NHPpXFwxLvFw4

Про важливість психологічної складової у війні говорив ще один із засновників теорії ведення воєн – знаменитий китайський філософ Сунь Цзи. Його вислови «Війна – це шлях обману» та «Найкраща війна – розбити задуми противника» сьогодні трансформувалися в окремий вид бойових дій – інформаційно-психологічні спеціальні операції, скорочено – ІПСО.

Одним із важливих компонентів ведення таких операцій є робота в соціальних мережах. Війни останніх років показують, що без психологічної обробки населення не обходиться жодна серйозна кампанія – чи то операції НАТО в Іраку, Афганістані, чи то збройна агресія Росії на Донбасі.

Важливість впливу на солдатів і цивільне населення супротивної сторони не потребує пояснення.

Для протидії таким операціям розробляють спеціальні комплекси заходів, однією з компонент яких є обмеження на дії в соцмережах, які здійснюють командири окремих частин і армій в цілому.

Так, у ЗСУ існують рекомендації, що обмежують свободу спілкування військовиків у соцмережах, і це викликало буквально вибух обурення серед блогерів і «лідерів думок». Тим часом нічого нового чи екстраординарного у подібній практиці немає. Такі обмеження або прямі заборони на використання військовими соцмереж уведені в багатьох країнах, де порушників заборон чекають суворі покарання.

Для чого це робиться?

По-перше, обмеження доступу до соцмереж знижує ймовірність витоку інформації.

По-друге, знижує ймовірність вербування спецслужбами противника агентів серед військових та цивільних.

По-третє, не дозволяє створювати паніку серед цивільного населення.

Розглянемо ці аспекти детальніше.

 

1.) Не розповідай ворогові про себе!

Один із найяскравіших прикладів масового розповсюдження інформації у соцмережі – фотографії й відеоролики російських громадян і військовослужбовців, які воювали на території України і викладали свої фото та відео в соцмережах «ВКонтакте», «Однокласники». Саме ці зображення багато в чому допомагали нашим фахівцям ідентифікувати окупантів з Росії, а групі слідчих із Нідерландів у розслідуванні збиття літака рейсу МН17. Крім того, велика кількість фотографій російських військових із Сирії теж суттєво допомогла контррозвідникам. Так, відомі випадки прямого вербування солдатів ЗС РФ бойовиками терористичних організацій, на кшталт ІДІЛ, за допомогою фальшивих акаунтів у соцмережах.

Тому для боротьби з розповсюдженням інформації в Россі ухвалено спеціальний федеральний закон від 6 березня 2019 року N19-ФЗ «Про внесення змін до статті 7 і 285 Федерального закону «Про статус військовослужбовців»». Згідно з цим законом, військовослужбовцям та громадянам, яких долучають до військових зборів, «забороняється надавати засобам масової інформації або з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет поширювати або надавати інформацію: що дозволяє визначити приналежність… військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на військові збори, до Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів … а також інформацію, що дозволяє визначити місцеперебування зазначених осіб в певний період, іншим особам».

Покарання за порушення цього закону може бути досить суворим – аж до трибуналу і тюремного ув’язнення.

2) Чи були росіяни першопрохідцями?

У країнах НАТО цим питанням перейнялися давно. Небезпеку, яку становить для військових соцмережа, підтвердив проведений фахівцями Альянсу експеримент.

Як з’ясувалося, вистачить 60 доларів і кількох фейкових акаунтів у фейсбуці, щоб дослідники змогли ідентифікувати військових, відстежити їхнє пересування і навіть переконати не підкорятися наказам.

Ці фейкові сторінки, як і облікові записи, створені й експлуатувалися дослідниками з Центру стратегічних комунікацій Альянсу, і однією з дослідницьких груп, пов’язаних з командуванням НАТО. Вони діяли як «червона команда» під виглядом військових, щоб перевірити, наскільки сильно можуть вплинути на дії солдатів у реальному світі за допомогою маніпуляцій у соціальних мережах.

Група «спробувала відповісти на три питання», – розповіла інженер з програмного забезпечення Нора Бітеніс, одна з розробників проєкту.

«Перше питання: що ми можемо дізнатися про військові навчання тільки з відкритих джерел? Що можемо знайти в мережі про учасників з даних із відкритим вихідним кодом? І чи можемо використовувати ці дані, аби вплинути на поведінку учасників щодо відданих їм наказів?»

Результат приголомшив співробітників відділу стратегічних комунікацій. За 4 тижні групі дослідників вдалося ідентифікувати 150 солдатів НАТО, розкрити місце їхнього перебування, відстежити пересування військ і навіть переконати порушити прямі накази командування. Як пояснюють експерти, у кожної людини є вразливі точки. У когось це сім’я, у когось – фінанси… Соцмережі дають маніпулятору достатньо інформації для знаходження цих точок.

«Останньою краплею» стало те, що практично всі військові бази США, зокрема і закриті, які не видно навіть на онлайн-картах Google, потрапили в мережу на початку 2018-го завдяки… наручним фітнес-трекерам. Вдалося розгледіти на онлайн-картах Google десятки точок, зокрема в пустелях, де активно займалися спортом невідомі користувачі.

 

Тому наразі НАТО веде напружену роботу з регламентації і обмеження доступу до інтернету для військовослужбовців.

3) Два інциденти, що змусили армію США створити правила поведінки в соцмережах

Лідером у розробці відповідних нормативів виступила американська армія.

Перші інструкції Пентагону з поведінки у соцмережах з’явилися ще 2007-го і переважно містили перелік ресурсів, якими користуватися не рекомендувалося. Але 25 лютого 2010 року випущено нову версію мережевої політики Міноборони США, де вже офіційно вказано, як саме користуватися «інтернет-ресурсами, які непідконтрольні відомству», включаючи соцмережі.

У 2012 і 2014 роках Пентагон випустив оновлений перелік рекомендацій для військових із поведінки у соцмережах. Окремим службам відомства і родам військ ставилося завдання забезпечити доступ військових до мереж, але при цьому необхідно було детально описати ризики і впровадити відповідні обмеження та правила стеження.

Причиною створення цих документів послужили два інциденти. Перший – навесні 2010 року один із морпіхів написав критичний пост про президента США Обаму, за що дістав догану і згодом був звільнений. Другий – навесні 2012 року хакери зламали один із сайтів знайомств і злили в мережу базу персональних даних, серед яких – службові поштові адреси службовців Міноборони з домену mil.

Армія США опублікувала перші правила поведінки військових у соцмережах у січні 2011-го. У всіх інструкціях, що стосуються соцмереж і інтернету, підкреслюється, що головна проблема, окрім ризиків особистої безпеки військовослужбовця, є розповсюдження секретної інформації про поточні операції (тобто відомостей про розгортання і переміщення з’єднань). Відзначається особлива небезпека користування ресурсами з геотегуванням.

4) Принц Гаррі й війна з тероризмом

Британські військові в цілому наслідували американську політику регулювання. У січні 2009-го у Великій Британії ввели в дію наказ Міноборони «Про контакти з представниками відкритих комунікацій». Наказ був жорсткий, відповідно до нього для військових заблоковано доступ до соцмереж (зокрема Facebook і MySpace), а військових в Афганістані навіть позбавили можливості користуватися Skype.

Однією з причин такого жорсткого наказу стало те, що в соціальних мережах поширили інформацію про службу в Афганістані принца Генрі Чарльза Альберта Девіда, герцога Сассекського, онука королеви Великої Британії Єлизавети II (принца Гаррі – Ред.). Ці відомості наражали на серйозну небезпеку не тільки самого принца, а і його товаришів по службі.

 

Скандал призвів до того, що британське оборонне відомство підтвердило права військових на соцмережі, однак анонсувало і «деякі обмеження», обґрунтувавши їх «війною з тероризмом». Надалі інструкції переписали, але вони зберегли характер «обов’язкових рекомендацій», переданих на розсуд командного складу і спрямованих головним чином на обмеження розповсюдження інформації із районів операцій на Близькому Сході.

 5) Соцмережі по-французьки і правильний німецький смартфон

Перший керівний документ «Належне використання соціальних мереж» від Міноборони Франції з’явився у 2012 році, а у 2016-му – вийшло друге видання. Мережу в ньому розглядають як джерело загроз для військовослужбовців та членів їхніх сімей. Тому в документі, крім розділу, що регламентує забезпечення секретності операцій та переліку кримінальних статей за розголошення державної і службової таємниці, основний упор зроблено на забезпеченні особистої безпеки військових та їхніх родичів.

У Бундесвері до соціальних мереж ставлення досить стримане. По суті, нормативи зводяться до витягів із військових статутів, які регламентують перелік заборонених до розголошення відомостей. Для службового користування військовим із минулого року видають смартфони, позбавлені можливості доступу до інтернету.

Німецьким військовим при публікаціях у соцмережах на належність до армії нікого приховувати не зобов’язують. Але попереджають про те,що статус військового накладає і певну відповідальність: «Якщо вас можна розпізнати в соцмережах як службовця Бундесверу, ви автоматично виступаєте як і його представник. Тому завжди спілкуйтеся чесно й відкрито. І в разі помилки відкрито її визнайте».

Отже, армії різних країн сьогодні приділяють значну увагу соцмережам.

Основна мета – забезпечення особистої (антитерористичної і кримінальної) безпеки військовиків, режиму таємності й нерозповсюдження службової інформації.

До 90% інформації розвідники одержують саме з відкритих джерел.

Тож, не втрачаймо пильності!

 

«Селена-Х» – сучасна українська інфрачервона система спостереження і розвідки

Фахівці державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» (ДП «НДІ «Квант») розробили сучасну інфрачервону систему спостереження й розвідки (ІЧССР) «Селена-Х». Це пасивний інфрачервоний локатор кругового огляду, призначений для освітлення повітряної, наземної чи надводної обстановки через реєстрацію власного теплового випромінювання об’єктів і фонів. Він працює в режимі кругового огляду довкілля, розвідування цілефонової обстановки, пошуку й виявлення цілей.

До речі, морські комплекси інфрачервоних систем спостереження та розвідки вже встановлені на кораблях ВМС провідних держав світу. Зокрема США, Франції, Російської Федерації, Китаю. Відома європейська фірма SAGEM рекламує корабельні комплекси інфрачервоної системи спостереження й розвідки VAMPIR, EOMS NG та продовжує розроблення в цьому напрямку, що є перспективними й активно розвиваються. Морські ІЧССР особливо актуальні для виявлення протикорабельних ракет, що летять на низьких і наднизьких висотах, а сухопутні – для виявлення БПЛА. Також ці системи мають особливе значення у протидії асиметричним загрозам.

 

Круговий огляд навколишньої обстановки – непомітний для противника

Принцип дії системи «Селена-Х» полягає в тому, що круговий огляд навколишньої обстановки здійснюється у пасивному режимі через виявлення власного теплового випромінювання цілей. Пасивний режим робить її непомітною для противника. Тому на таку систему покладено завдання, які або не вирішують, або погано вирішують радіолокаційні засоби.

Цій сучасній інфрачервоній системі спостереження й розвідки притаманні всі переваги пасивних локаторів. Вона не має випромінювального ефекту. У кризових ситуаціях опромінення радара може бути сигналом активізації дій іншої сторони.

Систему «Селена-Х», як панорамний датчик зображення з високою роздільною здатністю, можна ефективно використовувати для спостереження й розвідки довкілля; виявлення низьковисотних і наднизьковисотних засобів повітряного нападу, особливо протикорабельних ракет, що летять на низькій висоті (5… 15 м) над поверхнею моря; ідентифікації цілей; моніторингу використання власних засобів вогневого ураження; документування відеозображення.

Здатна працювати в умовах радіоелектронної протидії й у режимі радіомовчання

Особливістю системи «Селена-Х» є здатність працювати в умовах радіоелектронної протидії або в режимі радіомовчання, що забезпечує прихованість її дій. А також виявлення цілей з малою ефективною поверхнею розсіювання (ракети, БПЛА). Вона має гнучку блочно-модульну побудову, приладовий склад якої визначають умови розміщення й використання на об’єкті.

Спроєктовано та виготовлено прототип ІЧССР для іноземного замовника й відпрацьовують варіанти її розміщення на перспективних кораблях ВМС України.

 

Організаційна рада «Ігор Нескорених-2020» через пандемію коронавірусної хвороби перенесла міжнародні спортивні змагання на наступний рік. Про це повідомляється на сайті Invictus Games Foundation.

Організаційна рада спільно з Фондом «Ігор нескорених» дійшла висновку, що захід неможливо буде провести з 9 до 16 травня, як було заплановано. Таке рішення прийняли у зв’язку з небажанням наражати на ризик військових та їхніх близьких, а також залучати медиків та медичну інфраструктуру, які потрібні для протидії пандемії.

«Зараз ми розглядаємо можливості перенести змагання на травень або червень 2021 року, якщо це дозволятиме наявність ключових потужностей та ресурсів. Триває процес масштабного планування, щоб оцінити та підтвердити цю можливість», – йдеться у повідомленні.

 

За матеріалами Іnvictusgamesfoundation

19 березня збройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, озброєння БМП-1, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Окрім цього, відмічена робота снайперської пари.
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” було зафіксовано 8 обстрілів, а саме:
– два рази неподалік Красногорівки – з мінометів калібру 120 мм – 6 мін, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
– двічі поруч з Лебединським – з 82-мм мінометів – 16 мін, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– поблизу Павлополя – з озброєння БМП-1, станкового протитанкового гранатомету, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– неподалік Василівки – з автоматичного станкового гранатомету;
– поруч з Авдіївкою – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
– поблизу населеного пункту Славне – з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Сім обстрілів було здійснено у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме:
– чотири рази в районі населеного пункту Кримське – з мінометів калібру 120 мм – 41 міна, озброєння БМП-1, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– неподалік Новолуганського – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– поблизу Новотошківського – з мінометів калібру 120 мм – 10 мін;
в районі населеного пункту Новоолександрівка – снайперський вогонь.
Вчора, 19 березня, внаслідок ворожих обстрілів наших позицій один військовослужбовець Об’єднаних сил загинув та ще один отримав поранення.
З початком цієї доби російські окупаційні війська вогневої активності не проявляли.
За поточну добу втрат немає.

“Юридична служба ЗСУ” роз’яснила алгоритм дій військовослужбовців Збройних Сил України у разі відсутності можливості повернення з місця проведення відпустки.

Відповідно до пункту 191 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі – Положення) відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів засвідчених у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності – в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, – НА ФАКТИЧНИЙ СТРОК ЗАТРИМКИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНИМИ ДОКУМЕНТАМИ.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен ОТРИМАТИ ВІДПОВІДНУ ПОЗНАЧКУ В ПОСВІДЧЕННІ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ АБО ДОВІДКУ ПРО ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ, А ТАКОЖ ПОВІДОМИТИ ПРО ЗАТРИМКУ КОМАНДИРА (НАЧАЛЬНИКА) ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ, В ЯКІЙ ВІН ПРОХОДИТЬ СЛУЖБУ.

З метою однакового застосування посадовими особами Збройних Сил України вимог Положення рекомендується:

1) Командиром військової частини видається наказ по стройовій частині з посиланням на пункт 191 Положення. Відповідним наказом ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ТЕРМІН ВІДПУСТКИ НА СТРОК НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ПРИБУТТЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ З ЗАЗНАЧЕННЯМ ПІДСТАВИ ЗАТРИМКИ.

2) При прибутті вимагати ПОЗНАЧКУ В ПОСВІДЧЕННІ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ, ДОВІДКУ З ЧІТКИМ ВИЗНАЧЕННЯМ ПРИЧИН ЗАТРИМКИ, ЩО УНЕМОЖЛИВИЛИ ВЧАСНЕ ПРИБУТТЯ З ВІДПУСТКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

3) Днем закінчення відпустки вважати дату прибуття військовослужбовця Збройних Сил України.

4) В подальшому видавати накази по стройовій частині щодо конкретизації дати початку виконання службових обов’язків військовослужбовцем Збройних Сил України після повернення з місця проведення відпустки.

5) В разі відсутності документів, що підтверджують поважність причин затримки ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ З МЕТОЮ УТОЧНЕННЯ ПРИЧИН І УМОВ, ЩО СПРИЯЛИ ВЧИНЕННЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІДПОВІДНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, за результатами проведення яких приймати організаційно – розпорядчі рішення.

Нормативно-правова база, що регулює порядок дій військовослужбовців у разі відсутності можливості вчасного повернення з місця проведення відпустки.

– Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»;

– Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»;

– Положення про порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008;

– Інструкція про організацію виконання Положення про порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджена наказом Міноборони від 10.04.2009 № 170;

– Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020;

– Протоколи № 9 засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 11.03.2020 та № 10 від 16.03.2020.

Веб посилання:       

https://www.kmu.gov.ua/…/pro-zapobigannya-poshim110320renny…

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14

https://www.president.gov.ua/documents/872020-32741

https://kyivcity.gov.ua/…/protokol_zasidannya_postiyno_kom…/

https://kyivcity.gov.ua/…/protokol_zasidannya_postiyno_kom…/