Сьогодні 15 квітня 2020 року Уряд затвердив нову редакцію Положення про Міністерство у справах ветеранів України. Відповідно до Положення Мінветеранів визначено головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів, осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Таке рішення прийнято у зв’язку із відміною рішення про реорганізацію Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб шляхом приєднання до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, та перейменуванням зазначених міністерств.
За словами Міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба, прийняття цього, на перший погляд технічного рішення, забезпечить правові підстави для функціонування Міністерства та є дуже важливим для його подальшої ефективної роботи.
13 квітня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету України на 2020 рік.
Бюджет Міністерства у справах ветеранів становить понад 987 мільйонів гривень.
Відповідно до внесених змін держбюджету-2020 передбачені кошти за наступними програмами:
– Понад 246 млн грн на заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО/ООС. Це дасть можливість 6 тисячам ветеранів війни пройти психологічну реабілітацію, майже 4 тисячам ветеранів – соціальну та професійну адаптацію, а також забезпечити санаторно-курортним лікуванням понад 8 тисяч ветеранів, профінансувати утримання центрів соціально-психологічної реабілітації та забезпечити підготовку національної збірної України до участі в міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених».
– Понад 305 млн грн субвенції місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації членам сімей загиблих АТО/ООС, особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи (постанова КМУ №719). Ці кошти підуть на вирішення питання із забезпеченням житла даним особам.
– Понад 248 млн грн субвенції місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації для отримання жилих приміщень для внутрішньо переміщених осіб АТО/ООС, які визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи або учасниками бойових дій (постанова КМУ №280).
– Понад 7 млн грн субвенції місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації членам сімей загиблих та особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи з числа учасників Революції Гідності.
Все дуже просто: Москві не вигідно, щоб на українському Донбасі був мир.
Українська влада неодноразово зверталася і до російських кураторів бойовиків на Донбасі, і до представників самих бойовиків у рамках Мінських переговорів щодо припинення бойових дій та обстрілів. Тепер ще й Євросоюз під час світової пандемії коронавірусу зробив відповідне звернення до всіх сторін конфлікту. Як ми всі бачимо — обстріли тривають!…
Зрозуміло, що самі бойовики не ухвалюють рішень про відкриття чи припинення вогню. Їм дають прямі вказівки з Кремля.
На даний момент, судячи з того, що бойові дії різної інтенсивності тривають, вказівок припинити обстріли з Москви не надходило. Хоча вже не раз так бувало, якщо Кремлю потрібна була «тиша» на Донбасі, то це досягалось після відповідного розпорядження: маріонетки в ЛуганДонії виконували їх беззаперечно.
Українська сторона тільки відповідає на обстріли противника. Це щодня фіксують спостерігачі СММ ОБСЄ та доповідають у своїх щоденних звітах, в яких порушень «режиму тиші» з боку російських найманців зафіксовано в рази більше, ніж вогню у відповідь з боку Збройних Сил України.
Нині, коли весь світ бореться з пандемією коронавірусу, Росія намагається вислизнути з-під економічних санкцій. Для цього використовує чимало різних методів: це й «місії» в європейські країни «військових вірусологів», і піар на «безкоштовній гуманітарці» до США, яку отримали від Китаю та перепродали за спекулятивною ціною в Америку, і ще низка подібних акцій.
Бойові дії на українському Донбасі — одна з таких акцій. Маючи попередній досвід можна припустити, що незабаром Росія на окуповану українську територію днями відрядить чергову «гуманітарну допомогу». Не виключаю, що там буть навіть ліки та медичні засоби захисту. І цю акцію кремлівські пропагандистські медіа рознесуть на весь світ. В той же час російські бойовики продовжуватимуть збройні провокації та обстріли української армії. І це також російські ЗМІ покажуть на широкий загал, але так, як вони це вміють — перекрутивши та спотворивши всі факти. На цій спотвореній картинці більш привабливо, звичайно ж, буде виглядати Москва. Вона одна всім допомагає, навіть непідконтрольним Україні районам Донбасу, а не Київ, який продовжує війну. Причини, через які обстріли не припиняються для європейської та світової спільноти, навіть підтверджені у звітах спостерігачів ОБСЄ, скоріше за все, відійдуть на другий план.
Ще одна причина, чому на Донбасі поки не буде «тиші» — це особисте бажання Путіна завжди мати можливість використати конфлікт як спосіб підняти свій політичний рейтинг. Кремлівський «долгожитєль» завжди підіймав його, користуючись блискучою перемогою «русскава аружія» в невеликій локальній війні проти слабкого противника. Саме тому «градус» ситуації на Донбасі буде завжди підтримуватися високим, поки не будуть внесені зміни в російську конституцію про «вічне» правління самі знаєте кого. Саме для цього цей конфлікт і триває вже сьомий рік, хоча за бажання Росії він міг би закінчитися за кілька днів.
Третя причина: війна під час пандемії — це дуже ефективний спосіб швидко виснажувати економічні ресурси України. Сьогодні нашій країні доводиться одночасно захищатися на кількох фронту: від епідемії, від обстрілів. Це важко та затратно і Росія це чудово розуміє. Тож цілком ймовірно, що Москва публічно задекларує свої «намагання» вплинути на своїх же бойовиків. Але то зовсім не означатиме, що припиняться провокації та обстріли. Нам будуть демонструвати, що бойовики — це нібито представники «незалежних політичних утворень» і Кремль на них не може вплинути. Вкотре буде здійснена спроба чергова легалізації проросійських маріонеток: з’являться заяви про те, що потрібно домовлялися саме з ними.
І четверта причина, чому припинення бойових дій не передбачається. Навесні дуже швидко змінюється картинка театру бойових дій: підіймається «зеленка», підростає трава, вкриваються листям кущі, дерева. Поліпшуються умови, щоб краще замаскуватись і сховатися від противника, змінити позиції та підійти ближче. Саме в цей час на полі бою противники активно здійснюють розвідку плацдарму, «пристрілюють» нові сектори, освоюють нові позиції. Звичайно, що подібні дії провадять обидві сторони конфлікту.
На жаль, через цілу низку об’єктивних і суб’єктивних причин припинення бойових дій на Донбасі, хоч би й на деякий час, наразі малоймовірне. І навіть Євросоюз, який публічно закликає припинити бойові дії на час пандемії страшної хвороби, на подібний крок Росії вже навіть не сподівається. Москві зовсім не вигідно, щоб на українському Донбасі була тиша.
Через поширення коронавірусу, світовий попит на нафту скоротився на третину, ціни в кінці березня впали до рівня 2002 року.
12 квітня ОПЕК+, до якої входять країни ОПЕК, Росія та інші нафтовидобувні держави, домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 млн. барелів на добу в травні-червні 2020 року.
13 квітня ціни на нафту марки Brent зросли на 5,5% до $33,22 за барель, WTI подорожчала на 7,3% до $24,43 за барель.
15 квітня о 10:40 за київським часом нафта знову подешевшала: Brent торгується за $29,17, WTI – за $20,11 за барель.
Bloomberg пише, що, незважаючи на домовленість ОПЕК+ про скорочення нафтовидобутку, постачання буде обмежене тільки з травня цього року, тому зараз виробники продовжують наповнювати ринок, збільшуючи світові запаси. За словами торгового гіганта Gunvor Group Ltd., світ все ще захлинається від занадто великої кількості нафти, і протягом місяця сховища будуть заповнені.
За словами співзасновника та генерального директора Gunvor Торбйорна Торнквіста, різниця між видобутком нафти і попитом на продукцію становить близько 25 млн барелів на день. Склади на суші і на морі заповнюються, оскільки торговці поспішають знайти місце для надлишкової нафти.
Дуже важко дісталася ця угода ОПЕК+ і нафтовидобувним країнам. Принципова позиція Мексики щодо неприйняття квоти по скороченню видобутку в 400 тис барелів на добу, ледве не поставила під загрозу саму угоду. В результаті угода була укладена зі скороченням видобутку не на 10 млн барелів на добу, а на 9,7 млн. Але це мало допомогло ринку і не повернуло оптимізм на основні торговельні майданчики.
Найбільш постраждалою і приниженою стороною в результаті «конфлікту інтересів» нафтовидобуваючих країн виявилася Російська Федерація.
Справжнього масла в вогонь підлила Саудівська Аравія, оголосивши про знижки на своє “чорне золото” сорту Arab Light в $10,25 щодо ціноутворювача Brent. Дана знижка орієнтована на ринок Європи, що є прямим ударом по позиціях російської нафти сорту Urals. А середземноморські поставки Arab Light були виділені особливою знижкою в розмірі $10,30 щодо ціноутворювача ICE Brent. Ер-Ріяд явно навмисно завдав удару по російському нафтовому хабу в Новоросійську, позбавляючи його значної частки замовлень.
Не залишився без уваги і азійський ринок, для якого Саудівська Аравія запропонувала знижку в розмірі $7,3 за барель. А це вже удар по російському сорту Sokol.
В результаті Ер-Ріяд не тільки домігся того, що Росія, якій півтора місяці тому пропонували скоротити видобуток всього на 300 тисяч барелів на добу, за підсумками угоди повинна скоротити видобуток на 2,7 млн барелів на добу. Але Саудівська Аравія і далі продовжила демпінгувати ціни на ринку, витісняючи слабких конкурентів, в даному випадку саме Росію, яка малоспроможна воювати з нафтової машиною саудитів в Європі та Азії.
Якщо хтось очікував перемир’я і перепочинку, то дуже сильно помилився. Побиття “світової бензоколонки” з витісненням її з ринків у глобальному масштабі триває!
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко зауважив, що МОЗ має два сценарії розвитку епідімії в Україні: оптимістичний та песимістичний. Якщо число хворих на COVID-19 на кінець квітня буде приблизно 10 тисяч людей, то це цілком нормально для медичної системи України.
Найбільш песимістичний сценарій, який раніше обговорювали у МОЗ, – це 80% населення, що захворіє на коронавірус. Про це Віктор Ляшко повідомив в інтерв’ю НВ.
“5% всіх хворих потребують інтенсивної терапії. Їх підключають до ШВЛ або до кисню. І ми подивилися на наші можливості. При інфікуванні 25% населення (воно буде не одномоментним) ми розраховували, що на піку ураження в один день зараженими виявляться приблизно 64 тисячі”, – порахував Ляшко.
“Коли 64 тисячі осіб потрапляють до відділень інтенсивної терапії. А за фактом в країні у таких відділеннях 5 тисяч ліжок. Тобто потрібно покласти на одне ліжко когось із 12 осіб», – наголосив заступник міністра охорони здоров’я.
Тому МОЗ намагається максимально розтягнути пік захворювання на коронавірус. Адже, коли одночасно хворітиме велика кількість людей, то система охорони здоров’я буде перевантажена, а лікарів та обладнання не буде вистачати, аби лікувати всіх.
У храмах РПЦ в Україні у “Вербну неділю” проходили служби за масовою участю парафіян. Служителі РПЦ в Україні неодноразово публічно закликали своїх парафіян ігнорувати норми карантину та відвідувати богослужіння і причащатися.
Водночас, за інформацією від священнослужителів РПЦ в Україні, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, Данилов монастир, що є резиденцією московського патріарха Кіріла, 08 квітня 2020 року розіслав циркуляр по всіх російських православних митрополіях та єпархіях із зазначенням утриматися від масових заходів в релігійні свята, у тому числі Великодня.
Підтвердженням тому священнослужителі з окупованих територій надали циркуляр, який надійшов у кінці минулого тижня до Шахтинської єпархії РПЦ. Вони відзначили, що даний циркуляр не надходив до РПЦ в Україні, а був розісланий тільки на території Росії і окупованого Криму.
“Керуючись благословенням Святійшого Патріарха, духовенство закликає парафіян до домашньої молитви до зняття обмежень, введених владою. Це стосується в тому числі днів Страсної седмиці і свята Святої Пасхи”, – йдеться в документі.
Закликати до відвідування богослужінь в умовах карантину православних храмів і церков в Україні, і, водночас, на Росії давати вказівки максимально дотримуватися карантину і самоізолюватись…
У Києво-Печерській Лаврі 12 квітня помер архімандрит Нектарій (Коваленко), який відроджував монастир з перших днів його відкриття в 1988 році. 13 квітня надійшло повідомлення про смерть ще одного монаха Києво-Печерської Лаври, де зафіксований спалах коронавірусу. Зазначається, що монах помер у лікарні, однак причини смерті та ім’я померлого не повідомляють.
Така інформація з’явилася на Facebook-сторінці УПЦ.
Депутати-меценати УПЦ МП підтвердили журналістам, що в настоятеля Павла теж діагностували коронавірус.
У Києво-Печерській лаврі на 13 квітня виявлено 63 нових випадки коронавірусу, загальна кількість хворих священнослужителів у монастирі – уже 90. Про це заявив очільник столиці Віталій Кличко.
Лавра за рішенням комісії з надзвичайних ситуацій повністю закривається на карантин, наголосив міський голова Києва.
За матеріалами Коронавірус в Україні
Офіційний інформаційний портал Кабінету Міністрів України
2014 рік, коли на Донбасі спалахнув військовий конфлікт, став переломним для українського війська. З одного боку, попри невдачі на фронті, українці повірили, що армія здатна захистити суверенітет своєї країни. З іншого – і суспільство, і армійці переконалися, що у перемоги багато складових. Серед яких не тільки ефективне озброєння, але й добра амуніція. Остання, хоча і не є озброєнням у звичному розумінні цього слова, але допомагає військовим успішно вести бойові дії. Уроки шестирічної давнини дечому навчили. І нині наші військові екіпіровані значно краще. На зміну важким каскам і бронежилетам, мішкам – «сидорам», всепогоднім шинелям і кирзовим чоботам тощо, які перейшли в спадок українській армії від СРСР, прийшла сучасна і практична амуніція, яка відповідає завданням, котрі ставлять перед армією, і вимогам часу.
Командування вітчизняної армії розуміє, що у нинішнього солдата значно більше шансів вижити в бою, якщо він буде добре екіпірований. Тому, аби не винаходити велосипеда, у військовому відомстві, при розробці нової амуніції, взяли за зразок оснащення армій західних країн. Стандарти яких в рамках НАТО давно виправдовують себе в бойовій обстановці і в буденному житті. І вже мало хто нині дивується, приміром, кевларовим каскам і бронежилетам, тактичним рюкзакам, окулярам і рукавичкам, сучасним приборам нічного бачення, тепловізорам тощо, які нині є в арсеналі амуніції армійців. Навіть не обтяжені спогадами про оснащення української армії зразка 2014 року призовники, сприймають сучасну амуніцію, яку солдатам сьогодні видають, як буденні речі.
Полковник Дмитро Губський
До речі, у Полтавському гарнізоні знайомство новобранців з армією починають з виставки амуніції. Це стало доброю традицією, яка прищеплює молоді повагу до Збройних Сил, а їхнім рідним впевненість в тому, що солдати матимуть все необхідне для служби. Військового комісар Полтавщини полковник Дмитро Губський (на фото) переконаний, що такі виставки – дуже вдалий хід в організації виховної роботи з призовниками, які на власні очі можуть побачити наскільки сучасним є оснащення нинішніх військовослужбовців. А коли спеціалісти оцінюють практичність військової амуніції, то беруть до уваги її ефективність в бойових умовах. Нині панує думка, що амуніція українських військових сповна виправдовує своє бойове призначення. Зокрема, в зоні ООС. Такої думки і заступник начальника Полтавського військового коледжу сержантського складу з морально-психологічного забезпечення підполковник Андрій Назаренко, який в армії вже понад три десятки років. Учасники бойових дій – в 2016-2017 роках брав участь в АТО.
«Оновлення амуніції для українських військовослужбовців – вимога часу. І я не погоджуюся з тими, хто вважає, що курс на стандарти НАТО в українській армії – лише данина моді. Мовляв, і до того наша армія мала непогану екіпіровку…, – розмірковує офіцер. – Можу порівняти на власному досвіді, наскільки тепер покращилася якість амуніції нинішніх військовослужбовців порівняно, приміром, з початком війни на Сході…».
Офіцер пригадує, що тоді у солдат на передовій була амуніція, яка залишилася ще від Радянської Армії. Надійна, але вже не відповідала вимогам часу. Нині змінилося практично все. На заміну стальним каскам прийшли кевларові шлеми – легкі, зручної форми, надійні. Так само відходять у минуле важкі застарілі бронежилети, які заміняють на кевларові. Вони забезпечують не лише надійний захист солдат і командирів, але дозволяють їм бути більш маневреними, бо значно легші.
«Щодо якості й практичності нової амуніції… Однозначно скажу, що все спорядження переважно непоганої якості, – переконаний А. Назаренко. – В зоні ООС стає в нагоді все, що полегшує життя в бойовій обстановці – тактичні рюкзаки, ліхтарі, розвантажувальні системи, медичні аптечки, захисні комплекти, каремати тощо. Звісно, є нарікання на якість деяких предметів військового спорядження. Але це вади періоду становлення і непростого переходу армії на нові стандарти…».
Виставка військової амуніції в Полтаві
Отже, євроатлантична співпраця вже привнесла багато нового в боєздатність українського війська. Співдружність стимулює і до пошуків нових підходів у розробці амуніції для армії.
«Наше сьогодення і майбутнє – це євроатлантична інтеграція та послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО», – зазначив днями Міністр оборони України Андрій Таран.
Отже, чекаємо подальшого удосконалення амуніції для української армії…
Другий в ЗСУ навчальний комплекс «бій в урбанізованій місцевості» почали будувати в 235-му міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів, що на Миколаївщині.
Зокрема сьогодні відбулись електроні торги щодо закупівлі послуг з будівництва п’яти макетів двоповерхових будинків, для створення навчального місця виконання тактичних дій без бойової стрільби «Населений пункт сільського типу №1», зі стартовою ціною в 3 млн гривень.
Навчальне місце «Населений пункт сільського типу» призначене для відпрацювання тактичних дій в урбанізованій місцевості в складі підрозділу. Зокрема для вивчення особливостей входу, блокування та просування по населеному пункті з вузькими вуличками та щільно розташованими будинками. Об’єкт планується обладнати типовими елементами селища.
Макет «Двоповерховий металевий будинок», що мають зводити у зазначених навчальних місцях, це збірно-розбірний двоповерховий металевий блок-модуль розміром 12 х 4,8 м, призначений для проведення практичних занять під час відпрацювання тактичних дій.
Під збірно-розбірним блок-модулем розуміється поділ конструкцій на частини розміром 6 х 2,4 м з можливістю транспортування автомобільним транспортом на невеликі відстані.
Аналогічний комплекс вже зведений на Львівщині, де у 2018-му витрачено 39,7 млн грн, торік на розширення його функціоналу витратили ще 28 мільйонів, а цьогоріч на завершення розвитку заплановано 72 млн грн. Загалом витрати складуть майже 140 млн.
Позаторік там зведено 7 будівель, церкву й підземні комунікації. 2019-го завершено ділянку для тренінгу штурмових дій у населеному пункті сільського типу, стрілецькі ділянки за стандартами НАТО, навчальну зону й будівлю для підведення підсумків/брифінгів.
Цього ж року запланували звести наступні об’єкти: «п’ятиповерхова житлова будівля», «лікарня», «готель», «банк», «торговий центр», «поліцейський відділок», «СТО», «ствол шахти» та «підстанція». Окрім цього, задля реалістичності, заплановане фінансування благоустрою території – це стосується доріг та освітлення.
На Житомирщині побудували підземний полігон для відпрацювання бійцями Сил спеціальних операцій тактики дій та стрілецької підготовки в умовах обмеженого простору.
Нагадаємо, що цього року до ведення бойових дій в урбанізованій місцевості заплановано підготувати від 8 до 12 батальйонних тактичних груп.
«Цва хагана ле-Ісраель» (скорочено ЦАХАЛ) – збройні сили Держави Ізраїль, головний гарант безпеки країни.
Досвід ЦАХАЛа нам цікавий як мінімум тому, що Ізраїль на зорі свого становлення змушений був безперервно вести бойові дії з противником, який перевершував його в живій силі і техніці – і жодного разу не програв. В ізраїльській армії не витрачають часу на стройову підготовку – там навчають воювати.
На строкову службу в ЦАХАЛ по досягненню 18 років призиваються всі громадяни Ізраїлю, включаючи тих, у кого подвійне громадянство і навіть тих, хто не проживає на території єврейської держави. Строк служби: чоловіки – 36 місяців, жінки – 24. Обумовлено це в першу чергу тим, що Ізраїль завжди знаходиться в стані бойових дій.
Хто відслужив у армії, хоч рядові, хоч офіцери, можуть призиватися на термін до 45 діб на рік на збори резервістів. Наявність резервістів і постійне їх перебування в стані бойової готовності дозволяє Ізраїлю в разі потреби розгорнути армію воєнного часу за дві доби.
Призовники практично самі визначають, де будуть проходити службу. Майбутній солдат армії Ізраїлю проходить ряд тестів, за підсумками яких йому дають перелік військових спеціальностей, на які він підходить за своїми даними. З цього переліку призовник може вибрати три позиції. І армія зробить все можливе, щоб призовник отримав розподіл саме на одну з обраних ним посад, але з урахуванням потреб армійської системи.
Одна з основних особливостей ізраїльської армії – мінімальна увага до стройової підготовки. «Наша армія не для парадів, а для війни», – кажуть в Ізраїлі. Складно не погодитися з тим, що стройова підготовка забирає багато часу, який можна було б використовувати більш ефективно. Тому замість того, щоб годинами вчитися ходити в ногу на плацу, солдати ЦАХАЛу здійснюють багатокілометрові марш-кидки, постійно вправляються у стрільбі з усіх видів зброї – на боєприпасах там не економлять, і вивчають техніку.
Солдат Армії оборони Ізраїлю отримує автомат під час вступу на службу і здає його тільки тоді, коли звільняється в запас. Навіть при поїздках додому на вихідні, о є звичайною практикою в ЦАХАЛі, зброя завжди залишається з бійцем.
Не менш цікава система підготовки керівного складу. Потрапити на офіцерські курси солдат може вже на початку своєї служби – потрібно мати бажання, проявити себе перед командиром і здати іспити. Найкоротший курс триває півроку. Курс підготовки для бойового офіцера довше, ніж для того, хто буде займати тилові посади. Солдат спочатку проходить бойову підготовку, близько 6-7 місяців, іноді більше, а потім проходить пару місяців бойової служби. Тільки після цього він потрапляє на курс командирів і, тільки після курсу командирів, якщо він проявив себе з хорошого боку, може потрапити на офіцерські курси. Відповідно, більшість діючих бойових офіцерів Армії оборони Ізраїлю починали свою службу рядовими.
Старші офіцери і генерали підвищують кваліфікацію в штабному коледжі. Вищий рівень військової освіти дає Академія національної оборони. Нормальним вважається навчання у ВНЗ західноєвропейських армій і в США. Кожні 5 років з офіцером підписується новий контракт. Таким чином, забезпечується постійне оновлення офіцерського корпусу, а молодь отримує додатковий стимул до продовження військової служби. У ЦАХАЛі важко знайти генерала старше 50 років, навіть начальник Генштабу не може обіймати цю посаду більше 4 років.
Армія оборони Ізраїлю в тому вигляді, в якому вона є зараз – прямий наслідок ситуації, в якій опинився ізраїльський народ від самого початку здобуття державності. Оточений з усіх боків «надзвичайно доброзичливими сусідами », Ізраїль не вижив би, якби не було у нього такої системи державної оборони. І саме агресія з боку вже нашого північного сусіда і його методи змушують нас уважно вивчати досвід ЦАХАЛ. Але тільки вивчення та бездумне калькування чужого, навіть самого вдалого, досвіду мало допоможуть. Для ЗСУ досвід ЦАХАЛ особливо цікавий та заслуговує уважного детального вивчення в частині підготовки особового складу, а також протидії ДРГ і тероризму.
14 квітня, відповідно до Плану підготовки Збройних Сил України у 2020 році, в Генеральному штабі та визначених органах військового управління розпочато стратегічну командно-штабну воєнну гру.
Зазначений захід підготовки проводиться після завершення першого етапу трансформації системи об’єднаного керівництва Збройними Силами відповідно до стандартів НАТО.
Основною метою воєнної гри є набуття спроможностей органами військового управління стратегічного і оперативного рівнів керівництва щодо визначення потреб Збройних Сил та інших складових сил оборони для виконання завдань в особливий період.
В західній частині України тривають планові тактичні навчання підрозділів Збройних Сил України.
Основна роль в даних навчаннях відведена Десантно-штурмовим військам, дії яких забезпечують літаки Повітряних Сил, вертольоти армійської авіації та інженерно-саперні підрозділи Сухопутних військ Збройних Сил України.
Під час першого етапу навчань десантно-штурмові підрозділи однієї із військових частин ДШВ виконали низку навчально-бойових завдань у гірській місцевості.
Зокрема, одночасно в кількох районах особовий склад передових підрозділів здійснив висадку з вертольотів посадочним способом та по-штурмовому за допомогою системи «Адаптер-М1». Після захоплення панівних висот десант забезпечив вихід основних сил десантно-штурмових підрозділів у визначені райони. Під контроль десантники взяли важливі ділянки місцевості, об’єкти тощо.
Хід виконання навчально-бойових завдань десантно-штурмовими підрозділами контролював особисто командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Євген Мойсюк.
— Десантно-штурмові війська завжди перебувають в повній бойовій готовності і спроможні виконати як навчально-бойові, так і бойові завдання в будь-який час та на різноманітній місцевості, — відзначив командувач ДШВ ЗС України генерал-лейтенант Євген Мойсюк.
Планові тактичні навчання підрозділів Збройних Сил України продовжуються.
Завершенням навчань стануть етапи бойових стрільб десантно-штурмових підрозділів на різних полігонах.
Служба зв’язків з громадськістю командування Десантно-штурмових військ ЗС України
14 квітня 2020 року близько 12 години у ході проведення планових навчальних стрільб з 82-мм міномету, що проходили на одному з військових полігонів на території Донецької області, внаслідок вибуху міномету загинув 24-річний старший солдат роти спеціального призначення загону спеціальних операцій. Вісім військовослужбовців, які знаходилися неподалік, отримали тілесні ушкодження різного ступеню. Один від госпіталізації відмовився.
Обставини загибелі військовослужбовця-контрактника та поранення вісьмох військовослужбовців Збройних сил України розслідують слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює військова прокуратура Донецького гарнізону військової прокуратури об’єднаних сил.
