Сторінка 1459 – Новини ветеранів зі всієї України

У війни не жіноче обличчя

За статистикою, на даний момент в АТО перебуває більше 7000 жінок. Це і військовослужбовці, і волонтери, і добровольці. Вони нарівні з хлопцями виконують свій обов‘язок, проходячи службу на посадах медиків, зв‘язківців, психологів, стрільців.

Та служба їх проходить непомітно для суспільства. Велика кількість чоловіків не хоче бачити жінку в якості свого колеги та відносяться до цього скептично і з гумором. Попри те, що жінка нарівні з чоловіком, а деколи і краще за нього показує себе в умовах бойових дій.

Жінки йдуть на війну, щоб захищати свою країну, а у відповідь нерідко чують  лише насмішки та вирази накшталт «Твоє місце вдома біля каструль». Жінок, які лишили дітей з чоловіками чи родичами на час перебування в АТО називають зозулями та горе-матерями.

Їх знецінюють, критикують, сміються та дискримінують. Так, з цими неприємними речами стикались не усі, та для більшості –це не просто слова, погодьтеся.

У всі часи жінка стояла на полі бою пліч о пліч з чоловіком. Цього старались не бачити, знецінювали вклад та роль жінки на війні. Забували про їх героїзм.

Мабуть, не варто казати, що психоемоційні травми саме прекрасної половини  України практично ніде не висвітлюється. Основна увага знову ж таки приділяється чоловікам.

 

Невидимі героїні

 

«Все, що нам відомо про війну, відомо із «чоловічого голосу».

Ми всі у полоні «чоловічих» уявлень та «чоловічих» відчуттів війни.

Чоловічих слів. А жінки мовчать. Ніхто ж, окрім мене, не розпитував мою бабусю.

Мою маму. Мовчать навіть ті, хто був на фронті. Якщо раптом починають говорити, то розповідають не свою війну, а чужу. Іншу. Підлаштовуються під чоловічий канон. І лише вдома або коли трохи поплачуть у колі фронтових подруг, вони згадують війну, яка мені зовсім незнайома».

 Світлана Алексієвич, «У війни не жіноче обличчя»

 21 століття, а гендерні стереотипи практично не змінились. На жінку у формі дивляться у кращому випадку як на «Ну що з неї взяти», в гіршому – розцінюють суто як сексуальний об‘єкт і дивуються відмові: «А чого ж ти сюди прийшла, хіба не чоловіка собі знайти?!». На щастя, другий варіант зустрічається рідко.

Так, жінка вважається фізично більш слабкою і менш витривалою та емоційно стійкою. Повторюсь, вважається. Та у військових реаліях ця слабка емоційно нестійка дівчинка в деяких ситуаціях дає фору чоловікам. Вони сильні. Витривалі. Стійкі фізично та емоційно. Вони розумні та вміють швидко приймати рішення. Не дарма ж матінка – природа саме жінці доручила виношування та народження дітей, під час якого організм переживає надважкі біль та навантаження.

То чому ж таке відношення? Чому жінок досі не хочуть бачити в армії, а тим паче, на війні? Може, чоловіки просто бояться не дотягнути до їх рівня? Адже, у сучасних реаліях, в «чоловічих» професіях жінка має постійно доводити свою кваліфікацію, вміння, рівень, доводити факт доцільності своєї присутності у чоловічому колективі. Вона повинна буквально вигризати право бути на рівні з чоловіками. В них немає права на помилку.

Зі слів дівчини, яка уже кілька років служить у військкоматі, Ірини Іванченко (прізвище змінено на прохання жінки):

« В мене батько військовий і я звикла до тої «особливої атмосфери і людей у формі. Та сама ніколи не думала , що ступлю на цей шлях. Я завжди вважала себе абсолютно далекою від форми, берців, від війни. Скептично до цього всього відносилась, казала, що то точно не моє, що я дівчинка і маю носити сукні і каблуки (сміється).

Коли почалась війна, був шок. Було дуже страшно. Я не буду казати, що ось почалась війна і я одразу кинулась на фронт. Ні, навіть думки такої не припускала. Та, коли все так закрутилось, гинули наші хлопці, залишались без житла люди –все це день за днем викликало таку злість, що я зрозуміла: не можу сидіти у мирі, поки близько війна.

Не буду розказувати про всю бюрократію прийняття на службу, брати не хотіли, дуже тяжко було потрапити у військові. Та мова зовсім не про це.

Я, коли потрапила на фронт (психологом), на мене дивились як на ненормальну… Я маленька 1,55 зріст, то деякі питали, чи мені вже є 18, і як я тут взагалі опинилась. Для чого? «Тут війна, нам ще за тобою дивитись?».

Я розуміла, що з фанфарами не будуть приймати, але мені були відверто не раді. Хлопців можна зрозуміти – в них і без мене проблем вистачало..

Дуже яскраво пам‘ятаю момент знайомства з моїм начальником – зайшла до нього, він був спочатку доволі доброзичливий, розпитував, хто батьки, чому я тут, де вчилась, чи одружена. Багато питань було. А в кінці, подивився на мене і сказав: « Чого ти мені тут трусиш? Я знаєш, скільки таких, як ти бачив? Прийшла виконувати свій громадянський обов‘язок? Його можна виконувати і у мирному місці. Я тобі скажу, чому ти тут – хочеться нових відчуттів або особисте життя своє швидко влаштувати. Будеш тут хвостом крутити, відволікати хлопців. А ну встань! Що це за вигляд?? ( до слова, я приїхала у формі, яку вшила під себе, сама розумієш, на мої параметри форму хіба на замовлення шити. Але ти не подумай, форма була вільна, не обтягувала). Вшила форму так, ніби на дискотеку прийшла! Марш звідси!!»

Я вилетіла від нього і ледь стримуючи сльози, пішла в туалет, там трохи поплакала. Було дуже образливо, було відчуття несправедливості. Я приїхала з гордо піднятою головою, що от я дівчинка, а пішла на війну. Та нікому я тут сто років не здалась..

Хлопці відносились добре, та всерйоз не дуже сприймали. Говорили, щоб під ногами не крутилась. Деякі намагались залицятись. Загалом, я не люблю згадувати той період. І не дуже афішую, що була в АТО. Бо одразу дурні і неприємні питання. А чоловіки взагалі реагують так, ніби я туди  з сексуальною метою їхала. Ти починаєш доказувати їм щось, а вони сміються тобі в обличчя.»

 

А що після?

 

Кілька слів хочеться сказати про армію Ізраїлю: це маленька, розміром з Київську область країна, з усіх боків оточена ворогами і постійно воює. Служити тут зобов‘язані всі, кому виповнилось 18 років, незалежно від статі. Жінки призиваються та проходять службу нарівні з чоловіками. В Ізраїлі служити – більш, ніж почесно. Тих, хто не віддав свій службовий обов‘язок країні, не поважають та відмовляються брати на роботу. Жінки, так само як чоловіки, служать три роки у бойових підрозділах і два – у небойових. Ізраїльські дівчата чудово стріляють та готові дати відсіч ворогам. Ні –це не змагання з хлопцями. Це – прагнення стати на захист своєї держави пліч о пліч з ними. І за це їх цінують і поважають.

Прикро, що Україна ніяк не може звільнитись від гендерних стереотипів сторічної давності. Після повернення з війни жінки не відчувають своєї значимості, не бачать поваги. Чоловіки усі повертаються героями. Дівчата ж часто чують дикі речі на кшталт: «Повернулась, то сиди тихо і не ганьбись», бо: «А чим же ти там займалась?». Багато неприємного і образливого доводиться чути жінці, яка заслуговує одного – подяки і поваги.

Психологічно це неймовірно тяжко. Жінка емоційно більш чутлива і буквально «пропускає крізь себе» все побачене та пережите на війні. Їй необхідна підтримка і реабілітація. Потрібні слова розради та прості обійми.

Майже кожна дівчина страждає від психоемоційних розладів, ПТСР, флешбеків. Про це мовчать. Якщо жінка – військовослужбовець в висвітлюється СМІ –то лише, як «окраса» армії. Ніхто не хоче освітлювати неприглядні факти.

Крім того, за свою участь на війні жінки нерідко розплачуються своїм особистим щастям. Чоловіки не хочуть мати дівчину  чи дружину – бійця, бувшого на війні. А деякі дівчата самі не вважають чоловіками тих, хто не служив, хто відсиджується в безпеці, поки вони, «слабкі», воюють.

Занадто високу ціну платять жінки– військові. Платять за те, щоб нарівні з чоловіками захищати свою країну.

Підтримуйте своїх героїнь – доньок, сестер, дружин, подруг. Не лишайте їх наодинці зі своїми страшними спогадами, втомою, безсонням, депресією. Говоріть з ними чи просто мовчки  будьте поряд. Адже вони, як ніхто, цього заслуговують і потребують – жінки, для яких подвиг став повсякденною справою.

 

 Марія Сімоніченко

COVID-19 в Україні: хронологія поширення хвороби у березні та квітні

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 1 травня в Україні 10861 лабораторно підтверджений випадок COVID-19, з них 272 летальні, 1413 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 455 нових випадків, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України на своїй сторінці у Facebook.

 

Для України боротьба з пандемією «китайського вірусу» розпочалася 18 лютого 2020 року, коли МОЗ України здійснив евакуацію 49 українців з Уханя. Після евакуації їх помістили до 14-денного карантину до двох об’єктів, назви яких МОЗ не розголошувало. Також українським літаком були вивезені громадяни Аргентини, на борт не брали людей із симптомами ГРВІ. В посадці було відмовлено чотирьом пасажирам, що мали ознаки захворювання та одному — з собакою. У кількох місцевостях України відбулися протести проти розміщення евакуйованих на обсервацію.

20 лютого прибулих із Уханя помістили на обсервацію у Нових Санжарах на Полтавщині.

25 лютого на координаційній нараді під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова прийнято про рішення проводити температурний скринінг усіх громадян, які прибувають на територію України з будь-якої країни світу, як через авіасполучення, так і через автомобільні та залізничні пункти пропуску.

5 березня 2020 року евакуйованих із Уханя випустили з обсервації, де вони перебували 14 днів

У зв’язку з поширенням у світі «китайського вірусу» 26 лютого в Україні було відновлено посаду головного санітарно-епідеміологічного лікаря та призначено на неї заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

28 лютого 2020 року в Україні  було зроблено перші 4 тести, які виявилися негативними.

03 березня Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби 2019 у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії до Румунії літаком, а потім дістався в Україну автомобілем. Його госпіталізували 29 лютого.

В цей же день МОЗ України запустило інформаційний сайт про коронавірус, зібравши на ньому інформацію для громадян, яка має допомагати розібратись у ситуації та зменшити ризик захворювання

10 березня до Центру громадського здоров’я України надійшло 40 повідомлень про підозру на COVID-19. Було завершене дослідження 36 зразків, з яких 35 виявилися негативними, один — позитивний, 4 зразки ще перебували у стадії дослідження.

Того ж дня надійшло повідомлення про підтвердження проби, яку раніше було направлено до Лондона на верифікацію.

11 березня Кабмін запроваджує карантин в Україні терміном з 12 березня до 03 квітня.

12 березня в Україні було виявлено ще 2 випадки захворювання — у Чернівецькій та Житомирській областях. У житомирському райцентрі Радомишлі, де у жінки пенсійного віку було виявлено коронавірусну хворобу, запроваджено надзвичайний стан.

Перша українка помирає в Італії.

Першим в Україні летальним випадком коронавірусної хвороби 13 березня 2019 стала смерть 71-річної жінки з Житомирської області, яку було шпиталізовано 12 березня після повернення з Польщі. Згодом стало відомо, що напередодні, 08 березня, вона відвідувала літургію у місцевому храмі та цілувала ікону. До лікарів жінка зверталася ще 01 березня зі скаргою на високий тиск.

13 березня Мер Харкова Геннадій Кернес виступив з критикою карантину, вважаючи, що місцева влада краще знайома з епідобстановкою.

16 березня виявлено 4 нові випадки захворювання, по два в Київській і Чернівецькій областях і в Києві. Один київський випадок бере початок з Радомишля, інший із Франції.

Госпіталізовано 33 особи тільки у Чернівцях, їх тестують на наявність коронавірусу.

В цей день 16 березня було тимчасово заборонено церковні служби та обряди.

16 березня мати померлої від коронавірусу мешканки Чернівців звинуватили лікарів у ненаданні вчасної допомоги. Було відкрите кримінальне провадження

З 16 березня Україна закрила кордон для в’їзду іноземців на термін до двох тижнів. З опівночі 17 березня на 14 днів (до 3 квітня 2020 року) закрите міжнародне авіаційне, залізничне та автобусне сполучення. Громадяни України, що подорожують власним транспортом, можуть перетинати пункти пропуску. Також до України можуть в’їхати іноземці, що мають місцеву посвідку на проживання. Пункти пропуску працюють для вантажних перевезень, медичні вантажі мають перевірятися митницею за одну добу

17 березня виявлено 7 нових випадків захворювання: 6 у Чернівецькій області, 1 у Київській. Одна людина з Чернівецької області померла. Загальна кількість пацієнтів досягла показника у 14 осіб.

Першим депутатом ВРУ, що захворів, став Сергій Шахов, який 11 березня повернувся з Італії і того ж дня був на засіданні екологічного комітету ВРУ разом з ще 11 нардепами. Зафіксовано ще 2 випадки захворювання на COVID-19 (по одному випадку у Донецькій і Київській областях). Таким чином, загальна кількість випадків інфікування зросла до 16.

З 18 березня в Україні призупинене залізничне, авіа- та автобусне сполучення, міжміські і міжобласні пасажирські перевезення, у Харкові, Дніпрі та Києві було закрито метрополітен.

Було встановлено блокпости у Бочківцях, Грозинцях і Колінківцях Хотинського району Чернівецької області.

19 березня були виявлені перші два випадки в Дніпропетровській області (хворі повернулися з-за кордону),[44][45] один у Житомирі і в Києві, пʼять у Чернівецькій. У Чернівецькій області кількість інфікованих сягнула 15 осіб. Також померла жінка в Івано-Франківську, кількість померлих досягла 3 осіб. Олександрійська лікарня, яка робить тести на коронавірус, охороняється Національною гвардією України.

20 березня в Україні зафіксовано 41 випадок та три летальні випадки.

Дніпропетровська область запровадила режим надзвичайної ситуації. Андрій Садовий повідомив про першого хворого у Львові. Ним виявився лікар-стоматолог 1961 р.н., який повернувся з Німеччини, він не має симптомів та добре почувається.

20 березня одужав перший хворий. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців.

З 23 березня проїзд у київському громадському транспорті дозволено тільки за перепустками.

На вечір цього дня в Україні підтверджено 73 випадки та 705 підозр на вірус.

24 березня 2 медсестри інфікувалися в Івано-Франківській області. У Львівській, Донецькій, Тернопільській та Черкаській областях вводиться режим надзвичайної ситуації.

25 березня в Україні зафіксовано 113 випадків (з них 29 за добу) та 4 летальні випадки. Перші випадки інфікування виявлено у Волинській, Одеській, Луганській, Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях.

Кабмін вирішив запровадити режим надзвичайної ситуації по всій території України терміном на 30 днів, до 24 квітня 2020 року, через поширення коронавірусної хвороби на 13 областей. Згідно з цим рішенням заклади охорони здоров’я здійснюватимуть обстеження осіб, які мають симптоми COVID-19 або перебували в контакті з особами, яким встановлено діагноз COVID-19, навіть якщо ці особи відмовляються від добровільного обстеження, госпіталізацію таких осіб, а також призначати карантин особам, яким встановлено діагноз COVID-19 та які ухиляються від добровільного лікування. Водночас, Національна поліція та Національна гвардія забезпечуватимуть охорону громадської безпеки і порядку на прилеглій території об’єктів, на яких відбувається обстеження, госпіталізація або примусовий карантин.

27 березня кількість підтверджених випадків в Україні сягнула 218, підтверджено 5 летальних випадків.

Карантинні блокпости встановлено по периметру Волинської області.

Станом на 27 березня 2020 року в Україну повернулося більше 100 тис. українців. Із 13 березня до 1 квітня в Україну повернулися 650 000 людей.

Станом на 29 березня в Україні найбільше на COVID-19 хворіють люди віком від 31 до 40 років. 62% складають особи віком від 31 до 60 років. Захворіло і кілька дітей. Виявили вірус навіть у 6-місячної дитини в Умані.

29 березня інфікування коронавірусом виявлено у нардепа Володимира Ватраса. Також 19 осіб заразились вірусом на Закарпатті під час відвідування церкви. Всього 475 випадків зараження, з них 10 осіб померло і 6 одужали.

2 квітня 2020 року Кабмін постановою № 255 виклав в новій редакції постанову № 211 КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», чим жорсткіше обмежив свободу громадян, зокрема було заборонено відвідувати зони відпочинку, пересуватись групами тощо. За порушення карантину передбачені покарання у вигляді штрафу від 17 тисяч грн або ув’язнення терміном до 8 років. Багато юристів та правозахисників заявило, що деякі обмеження можуть бути неконституційними без запровадження військового чи надзвичайного стану.

А кількість інфікованих зросла до 804 осіб, 20 померли. Серед померлих простежується тенденція: більшість – це особи старіші віком за 50 років.

3 квітня загальна кількість випадків захворювання зросла до 1072.

4 квітня група українських лікарів відправилася до Італії допомогти лікувати хворих на коронавірусну хворобу та навчатися досвіду італійських лікарів. У складі групи також були деякі волонтери. Група із 20 медичних працівників прибула до в італійський регіон Марке. Там 4 230 хворих на коронавірус, 574 осіб померли і лише 42 особи — вилікувалося. Медичних працівників відправили на українському Ан-74. В Італії делегацію зустрічав міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо та керівники регіону Марке. У Неаполі увімкнули пісні Руслани. Їх розділили на дві групи, одна поїхала до міста Пезаро, інша до — Урбіно.

5 квітня (станом на 10:00) загальна кількість випадків захворювання зросла до 1251, кількість померлих до 32, кількість тих, що видужали — до 23.

Києво-Печерську лавру, де ведуть службу РПЦвУ, було закрито для відвідування через поширення коронавірусу.

6 квітня інфікувалися 4 працівники лаври. Раніше представники РПЦвУ закликали ігнорувати карантинні обмеження і приходити до лаври.

6 квітня в Україні було введено нові обмежувальні карантинні заходи: заборона на відвідування парків та зон відпочинку, у громадських місцях — обов’язкове носіння масок, особам, старшим 60 років рекомендують залишатися вдома. В Україні стартувала телевізійна «Всеукраїнська школа онлайн». Викладаються наступні предмети: українська мова та література; історія України та всесвітня історія; англійська мова; фізика; алгебра; геометрія; географія; хімія і біологія.

7 квітня Харківська правозахисна група опублікувала свій висновок, в якому йдеться про те, що у Постанова № 255 від 2 квітня 2020 року (що нею Кабінет Міністрів обмежив право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції), право на свободу пересування (ст. 33 Конституції), право на свободу совісті (ст. 35 Конституції), право на мирні зібрання (ст. 39 Конституції) тощо) не відповідає нормам Конституції України (статті 3, 6, 64, 92) та є незаконною

Станом на 8 квітня інфікувалися 30 священослужителів із Києво-печерської лаври із 44 осіб, що здали тести. Настоятель Лаври митрополит РПЦвУ Павло Лебідь інфікувався ще раніше. Він проводив службу, на якій були присутні предстоятель РПЦвУ Онуфрій, митрополит Антоній і політики, зокрема, перший заступник голови Офіса президента Сергій Трофимов.

10 квітня в Закарпатській області помер лікар.

На 11 квітня в Україні було зафіксовано 2511 випадків, 308 випадків за добу, 79 пацієнтів одужало, 73 летальних.

За даними заступника міністра МОЗ Віктора Ляшка, захворюваність COVID-19 в Україні становить 6%, смертність — 2,9%.

13 квітня в Україні було зареєстровано 3102 випадки, з них 93 летальних і 97 одужало.

 більше 80 % померлих з COVID-19 в Україні мали супутні захворювання.

Станом на 14 квітня в Лаврі загалом було виявлено 100 випадків зараження та два летальних випадки.

15 квітня було зафіксовано 3764 хворих, 392 за добу, 108 вилікувалися 143 летальних випадки. Найбільшу кількість хворих зафіксовано в Чернівецькій, Івано-Франківській областях та в Києві

На 16 квітня в Україні підтверджено 4161 випадок зараження, 116 летальних випадків. МОЗ готується до нового спалаху хвороби та закуповує апарати ШВЛ, кабмін додатково закрив 10 КПП на кордоні.

16 квітня душевнохворий пацієнт, який заразився COVID-19, утік з обласної інфекційної лікарні у Харкові. Перед тим його доставили з обласної психлікарні у селі Стрілеча. Після цього у психлікарні 26 квітня повідомили про 11 інфікованих.

17 квітня кількість інфікованих медичних працівників в Україні зросла до 879 чоловік із загальної кількості в 4662.

На Великдень 19 квітня велика кількість віруючих таки відвідала церкви та релігійні установи. За даними МВС церкви відвідали близько 130 тисяч вірян. У 13 658 храмах проводили святкові богослужіння. За порядком слідкували 26,5 тис. поліцейських.

Коронавірусна хвороба 2019 в Україні

22 квітня 2020 року загальнонаціональний карантин продовжено до 11 травня 2020 року – відповідне рішення Уряд ухвалив сьогодні, 22 квітня 2020 року. Всі заклади освіти продовжують працювати з використанням технологій дистанційного навчання.

23 квітня в Україні офіційно підтвердили 7170 випадків захворювання на коронавірусну хворобу 2019. Померли 187 пацієнтів; побороли недугу — 504 українці.

23 квітня українські лікарі та волонтери повернулися із Італії.

29 квітня, президент Володимир Зеленський виступає за відкриття продуктових ринків з 1 травня.

Про це йшлося в його зверненні на сторінці Президента в соціальній мережі Facebook.

29 квітня Премьер Міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у facebook написав: “Карантин не буде тривати вічно. Україна вчасно в нього зайшла та вчасно з нього вийде. Кожен етап зняття обмежень передбачає відкриття закладів із чіткими вимогами до дотримання санітарних норм.”

Під час засідання уряду Премьер заявив, що у наступну середу 06 травня, уряд планує прийняття рішення щодо послаблення карантину з 11 травня.

1 травня в Україні 10861 лабораторно підтверджений випадок COVID-19, з них 272 летальні, 1413 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 455 нових випадків, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України на своїй сторінці у Facebook. 

На графіках візуалізовано ситуацію із захворюванням на COVID-19 в Україні за останні два місяці.

 

Як ми можемо бачити, стан справ аж ніяк не вказує на покращення ситуації із поширенням цієї смертоносної хвороби в Україні. Схоже, що «Далі буде»…

 

Олександр Олійник, НОВА – новини ветеранів.

Дмитро Ярош прокоментував раптово знайдений прокуратурою «схрон» з тонами боєприпасів та іншою «всякою всячиною»…

Днями Офіс головного прокурора заявив, що військовими прокурорами та Національною поліцією був знайдений схрон з військовою технікою, арсеналом зброї, кількома тонами боєприпасів та вибухових речовин. Як виявилось вказане озброєння на момент його «знайдення» вже було передане УДА (Українською Добровольчою Армією) Збройним Силам України кілька місяців тому.

Але у прокуратурі вже встигли розпочати досудове розслідування за ч.1 ст.263 КК України – Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

За словами журналіста Юрія Бутусова, який “НОВА- новини ветеранів” опублікував учора, «знайдене» озброєння, вже передано на баланс Збройних Сил України, а саме місце так званого «схрону» – це не що інше, як база 3-го полку ССО.

Журналіст Юрій Бутусова назвав це “фальсифікацією за для відзвітування та отримання нагород і кар’єрного зростання правоохоронцями”.

Український громадсько-політичний діяч, колишній лідер організації «Правий сектор», Дмитро Ярош теж прокоментував раптово знайдений прокуратурою «схрон». Відповідний пост він оприлюднив на своїй сторінці у Facebook: «Про «Схрони» з БМП, БТР, «Рапірою», «Васильком», 120-ми мінометами, сотнею тон БК та іншою «всякою всячиною»…»

 

Прес-центр ООС на своїй сторінці у Facebook «Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation» оприлюднив повідомлення про те, що «два місяці тому спільною комісією у складі представників Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, військової контррозвідки Служби безпеки України та інших правоохоронних органів обліковано озброєння і техніка, що знаходилися на об’єкті, який прийнято під охорону. Днями на зазначений об’єкт, на якому зберігається озброєння і техніка, допущено за рішенням суду в рамках іншого кримінального провадження представників прокуратури та Національної поліції. Заходи щодо встановлення приналежності озброєння і техніки Збройним Силам України тривають. Даний об’єкт перебуває під охороною військових…»

 

Ситуація на “лінії розмежування” станом на 07:00 01 травня 2020 року

За інформацією прес-центру ООС за минулу добу гібридні збройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню. 11 обстрілів було здійснено у другій половині дня.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:

– противник здійснив обстріл наших позицій неподалік Павлополя із БМП, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;

– по захисниках Пісок ворог вів вогонь з 82 мм мінометів та великокаліберних кулеметів;

– оборонців Кам’янки обстрілював з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;

– біля н.п. Тарамчук та Авдіївка противник застосовував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети;

– неподалік Красногорівки зафіксовано використання СПГ

В районі відповідальності ОТУ “Північ”:

– тричі російські найманці вели вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Новотошківського, використовуючи для обстрілів 120 мм та 82 мм міномети, протитанкові ракетні комплекси, АСГ, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю, а пізно ввечері ще з артилерійських сисием калібру 122 мм випустили у бік наших захисників 32 снаряди.

– По позиціях неподалік Новоолександрівки, Новозванівки та двічі по Оріховому ворог вів вогонь з мінометів 120-го калібру, використавши 56 мін.

– Біля Хутора Вільного противник випустив 64 міни 82-го калібру по наших опорних пунктах, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

– Околиці Новгородського окупанти обстрілювали з великокаліберних кулеметів.

30 квітня втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було.

За даними розвідки, 30 квітня наші військовослужбовці знищили двох російських окупантів та ще трьох поранили.

Сьогодні рашистські гібридні збройні формування вже дев’ять разів порушили режим припинення вогню.

В р.в.ОТУ “Схід” противник тричі обстрілював наші позиції неподалік Богданівки з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї.

Неподалік Водяного ворог двічі застосовував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

В р.в.ОТУ “Північ” російські бандити двічі вели вогонь по позиціях ЗСУ поблизу Кримського. Для обстрілів окупанти використали 10 мін 120-го калібру, підствольні гранатомети та стрілецьку зброю.

По околиці Південного ворог вів вогонь з мінометів 120-го калібру, а біля Новотошківського застосовував 82 мм міномети.

Сьогодні зранку  внаслідок ворожих обстрілів двоє українських воїнів отримали поранення.

Об’єднані сили рішуче відреагувати на усі випадки злочинної активності окупантів, змусивши ворожі вогневі засоби замовкнути.

 

Скільки “іхтамнєтов” Путіна загинуло на Донбасі?

За час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ на Донбасі склали 1234 убитими і 2074 пораненими. Такі цифри назвав командувач операцією Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко в інтерв’ю “Укрінформу”.

Він наголосив, що з початку проведення ООС (30 квітня 2018 року) українські захисники добре вивчили ворога, його підступну і злочинну тактику, знають, як діяти за будь-якого розвитку ситуації. Майже кожна провокація окупантів отримує адекватну відповідь ЗСУ.

“Тільки за цей рік підтверджено ліквідацію 143 загарбників і ще 273 були поранені. Крім цього нашими воїнами знищено 28 одиниць техніки. Всього за час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ склали 1234 убитими і 2074 пораненими”, – повідомив Кравченко.

Голови МЗС у “нормандському форматі” і провели 30 квітня онлайн-зустріч

Під час сьогоднішніх переговорів міністрів закордонних справ країн “нормандського формату” — України, Росії, Німеччини та Франції — обговорили в першу чергу безпекові питання врегулювання ситуації на сході України. Про це заявив на брифінгу у четвер міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, – передає кореспондент УНН.

“Наша позиція залишається незмінною, її цілком підтримують партнери з Німеччини та Франції, про те що у нас ТКГ, в якій присутні Росія – як держава-агресор, Україна – як держава, що захищається від агресії та ОБСЄ – як посередник, а також запрошені учасники, залишається ключовим механізмом для взаємоприйнятних рішень які мають вести нас до припинення війни і деокупації нашої території. Я наголосив під час розмови, що ми готові до діалогу з будь-яких найчутливіших питань, але не перетинатимемо наші червоні лінії”, — сказав Кулеба.

З його слів, певна частина розмови була присвячена “спробам російського колеги завести інтерпретацію реальності в прямий діалог між Києвом та так званим Донецьком та Луганськом”.

Кулеба наголосив, що Україна готова говорити з українцями, які проживають на окупованих територіях, але не з незаконними формуваннями.

“Сьогодні ми в основному обговорювали безпекові питання, і це ще раз демонструє, що будь-яка політична дискусія, і у „нормандському форматі“, базується на принципі „спершу безпека“. Ми домовились з колегами, що ми продовжимо цю практику спілкування з міністрами, обговорювати весь комплекс питань пов’язаний з нормандським, мінським порядком денним. Сьогодні ми також приділили увагу викликам, які створює пандемія коронавірусу для врегулювання, для безпеки і здоров’я громадян на окупованих територіях”, — зазначив міністр.

Він повідомив, що під час розмови було неодноразово наголошено на тому, що СММ ОБСЄ та МКЧХ повинна бути забезпечена можливість мати доступ до окупованих територій і ефективно виконувати свої задачі.

Також обговорили, як люди можуть отримувати пенсії на окупованих територій — це має вирішуватись виключно в правовому полі України.

“Ми досягли домовленості про те, що ТКГ має якнайшвидше обговорити деталі проголошення всеосяжного припинення вогню і визначити дату, коли таке припинення вогню буде запроваджено. І , звісно, приділили увагу питанню обміну утримуваними особами… Ми ще далекі від реалізації формули „всіх на всіх“, тому потрібно рухатись вперед. Росія і Україна мають продовжити взаємодіяти. Я окремо наголосив на необхідності звільнення українців, яких утримують на території РФ та в окупованому Криму”, — зазначив дипломат.

З його слів, переговори тривали півтори години.

 

За матеріалами  УНН

Снайпер «Смайл» до війни був доволі успішним бізнесменом

Цей чоловік до війни був доволі успішним бізнесменом. На початку бойових дій на Донбасі — активним волонтером. Нині він служить у війську снайпером. Коли Сергій прибув на Донбас, перше чим він відзначився, — намалював собі на бронежилеті великий і яскравий смайл. Відтоді цей сонячний малюнок став його позивним. Чоловікові він личить, адже, попри все те, що йому довелося пережити на війні, усмішка ніколи не покидає його обличчя.

Сьогодні «Смайл» і його підрозділ стоять на захисті Батьківщини. Минуло понад шість років, а він і до нині дякує своєму однокласнику Олександрові за те, що той запропонував йому разом робити добру справу для українських захисників.

Всі прибутки з бізнесу Сергій Варакін спрямовував на допомогу нашим воїнам, а згодом продав фірму і спрямував всі зароблені гроші на потреби війська. Дружина не зрозуміла такого вчинку. Не підтримали такого рішення й давні друзі. Частенько запитували: «А що ти з цього маєш?» Життя відсіяло багатьох…

— У 2014-му військовим було дуже складно. У перший же рік бойових дій на Сході не вистачало елементарного: засобів захисту, взуття, ліхтариків, навіть батарейок. Списки потреб замикали глобальні на той час речі — автомобілі та бойова амуніція, — розповідає Сергій. — До району АТО ганяли по два-три рази на тиждень. Не спали, долали близько трьох тисяч кілометрів, адже знали, що навіть один шолом, який ми везли в багажнику, може врятувати чиєсь життя.

Часто волонтери і медики були мішенню номер один для окупантів.

— Одного разу заїхали ми у Волноваху, щоб купити хліба. Тільки-но зайшли до магазину, а продавчиня нам з порогу: «Украинской армии я не продам!» Не встигли ми від’їхати від того місця, як нас наздогнали «жигулі». Звідти висунулися два автомати й почали по нас стріляти. Весь наш автобус прошили, але, дяка Богові, усі залишилися живими, — пригадує «Смайл».

Багато разів Сергію доводилося вивозити загиблих хлопців з передової додому. Були тіла, а часом лише рештки тіл воїнів. Вони обережно складали їх в невеличкі коробки. Ці страшні картини нині час від часу він бачить у снах.

— Війна тривала, наші хлопці гинули, і я вирішив поповнити лави захисників на передовій, — каже «Смайл». — Спочатку майже півтора року я воював у складі невеличкого добровольчого підрозділу. Вже згодом мене запросили в одну з бригад ЗС України, де я давно став своїм, адже часто приїздив, допомагав, чим тільки міг. Комбриг запропонував мені очолити взвод снайперів. Так, з червня 2016-го я поповнив лави Збройних Сил України.

Снайперську гвинтівку Сергій опанував ще будучи волонтером. Підрозділ формував сам, зібравши найкращих. До його команди увійшли військовослужбовці з інших підрозділів та бригад, яких він добре знав, колеги з волонтерської організації та просто хлопці, з якими згуртувала війна. Переважно всі вони мали солідний бойовий досвід та залізну витримку.

Сьогодні бійці «Смайла» запевняють, що особливість їхнього підрозділу в тому, що вони відчувають себе великою родиною, у якій всі можуть постояти один за одного, як за рідного брата. Сергія вони вважають справжнім командиром, адже завжди він прагне до того, щоб у його бійців було все найкраще. Результат у снайперській справі залежить напряму від досвіду та оснащення, тому менше ніж за рік існування підрозділу в них з’явилися декілька сучасних великокаліберних гвинтівок.

 

За матеріалами  АрміяInform

П’ять нових БТР-4Е з кулеметами «Маяк» ХКБМ передали військовим

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України чергову партію з 5 бронетранспортерів БТР-4Е.

Про це повідомляє Укроборонпром.

Усі БТР оснащені кулеметами КТ762 виробництва київського державного підприємства «Маяк», який є співвиконавцем контракту.

Таким чином ХКБМ виконав уже 60% державного контракту — станом на кінець квітня на заводі виготовили та передали військовим 28 бронетранспортерів з 45, передбачених державним оборонним замовленням 2019 року.

«Усі БТР прийняті військовою прийомкою Міноборони та вже відбули до військової частини», — повідомив директор підприємства Яків Мормило.

Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року.

Команда Концерну разом з керівництвом ХКБМ, новим директором заводу «Маяк» та Міністерством оборони доклали значних зусиль для реанімації контракту на виготовлення бронемашин та кулеметів для них. Ці бронетранспортери безпосередньо задіяні у військових операціях на Сході, але протягом більше ніж двохироків не виготовлялися і не постачалися Збройним силам України.

 

«Контракт дістався нам у спадок у безнадійному стані і для нашої команди було принципово його врятувати, адже від його виконання залежала доля одного з наших найбільших заводів бронетанкового дивізіону. За фактом зриву контракту було порушене кримінальне провадження і у поставки цих машин в армію вже ніхто не вірив. Нами була пророблена беспрецедентна робота разом з державними органами і на даний момент контракт виконується з повним дотриманням термінів», — розповідає Мустафа Найєм, заступник генерального директора Укроборонпрому з питань взаємодії з органами державної влади.

Що важливо, виконання контракту дозволило відновити виробничий процес на іншому підприємстві Концерну — АТ «Маяк», додав Найєм. «Після майже дворічного простою завод повністю відновив виробництво кулеметів для бронетранспортерів та інших видів зброї. Перша партія з 5 кулеметів для БТР-4Е пройшла всі випробування, була прийнята Військовим представництвом Міноборони та доставлена до Харкова, де їх встановили на бронетранспортери», — додав заступник гендиректора Концерну.

«Два роки завод не працював, його атакували рейдери і потроху розкрадали екс-керівники. Ми змінили на „Маяку“ директора, з яким за три місяці стабілізували роботу підприємства, почали повертати майно і налагодили виробництво кулеметів за цим державним контрактом», — розповів Найєм.

Нагадаємо, перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року — ХКБМ передав військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е. Далі відвантаження відбувалися чітко за графіком. Так, у лютому цього року підприємство відвантажило 3 бронемашини, у січні — 4, у березні — 4 та 5 — у квітні. Всього за контрактом ХКБМ має виготовити і передати 45 одиниць бронетранспортерів БТР-4Е.

Під час карантину в Україні виробництво кулеметів на заводі «Маяк» та бронетранспортерів на ХКБМ відбувається без затримок, державний контракт виконується всіма співвиконавцями у повному обсязі та згідно з графіком.

Пожежу поблизу арсеналу в Балаклії було невідкладно локалізовано та ліквідовано

Сьогодні, 30 квітня, неподалік арсеналу зберігання боєзапасу Збройних Сил України, який розташований неподалік міста Балаклія Харківської області, виникла степова пожежа. Вогонь поширювався на відстані близько 6 км від арсеналу.

У ході оперативних дій місцевого підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій пожежу було невідкладно локалізовано та ліквідовано, – повідомляє Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України.

Пожежна безпека навколо зазначеного арсеналу, з урахуванням посушливих погодних умов, перебуває на постійному контролі місцевих органів самоврядування, аварійно-рятувальних та правоохоронних органів.

Керівництвом військової частини вжито необхідних заходів щодо попередження та недопущення виникнення пожеж у зоні відповідальності. Штатні пожежно-рятувальні підрозділи та підрозділи охорони й оборони військової частини підтримують постійну бойову готовність.

 

Звернення Командувача ООС генерал-лейтенанта Володимира Кравченка з нагоди другої річниці операції Об’єднаних сил (ВІДЕО)

Шановні колеги та бойові побратими!

 

30 квітня 2018 року о 14:00 розпочалась операція Об’єднаних сил із відсічі та стримування збройної агресії Росії на Донбасі.

Операція об’єднаних сил — це військова операція зі стабілізації ситуації на Донбасі та його соціального відродження. Окрім суто армійської складової, ми також проводимо ряд правоохоронних, цивільно-гуманітарних заходів, реалізовуємо комплекс проєктів щодо відновлення інфраструктури і створення умов для подальшого мирного життя регіону.

Ці два роки видались складними і напруженими. Проте, з усією відповідальністю я можу запевнити народ України у тому, що ми не поступимось російському окупанту та не віддамо жодного клаптика нашої землі. Адже на сьогодні українська армія — це зовсім не те військо, що ми мали напередодні збройної агресії з боку Російської Федерації. Ми не стоїмо на місці, постійно вдосконалюємось.

Досягнутих спроможностей нам достатньо, щоб із російськими найманцями, які беруть участь в агресії проти України, вести діалог «мовою української зброї». Ще раз наголошу — війна закінчиться в той самий день, коли буде звільнений останній клаптик української землі!

Сьогодні від себе особисто та від колективу Об’єднаних сил висловлюю щиру вдячність усім, хто упродовж цього періоду самовіддано та наполегливо допомагав виконати довірену нам народом України місію — захист Батьківщини від агресивних зазіхань Російської Федерації.

Окремо висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким воїнів, які пожертвували своїм життям в боях на сході країни. Світла пам’ять сучасним українськими героям!

Ні на мить ми не повинні забувати й про тих наших захисників, які у протистоянні з агресором втратили здоров’я, отримали поранення і каліцтва. Як ніхто інший, вони і їх родини потребують нашої щоденної підтримки та допомоги.

Вірю у невичерпні сили української армії і міць нашого з Вами непохитного лицарського духу!

Вірю у нашу з Вами перемогу над російським окупантом!

 

Слава Україні!