Сторінка 1458 – Новини ветеранів зі всієї України

Вибухи на 65-му арсеналі в Балаклії на Харківщині у 2017 році (ВІДЕО)

В ніч на 23 березня 2017 року на 65-му ракетно-артилерійському арсеналі сталася пожежа, в результаті якої почали масово детонувати артилерійські боєприпаси, ракети тощо. Пожежу остаточно загасили через кілька днів. Було поранено три людини, одна особа загинула.

Після того пожежі на 65-му арсеналі траплялися також у травні 2018-го та в листопаді 2019 року.

Ці пожежі спричинили дефіцит артилерійських снарядів у Збройних силах України.

Виступи голови фракції “Слуга народу”, керівника парламентської ТСК Давида Арахамії щодо причини вибухів на 65-му арсеналі в Балаклії ллють воду на млин російської пропаганди, а оприлюднена ним нібито основна версія є хибною та базується на брехливих доказах. Про це заявив журналіст Юрій Бутусов, знайомий із ходом розслідувань НП в Балаклії.

“Виступ Арахамії тепер буде зброєю російської пропаганди, яка твердить, що українці самі з собою воюють, самі себе підривають. Просто ганебна поведінка глави парламентської фракції і вражаюча некомпетентність на посту глави тимчасової слідчої комісії”, – написав Бутусов у колонці для свого сайту “Цензор” 30 квітня.

Раніше цього дня ТСК під керівництвом Давида Арахамії оприлюднила звіт про причини вибухів 65-го арсеналу ЗСУ в Балаклії на Харківщині у 2017 році. Лідер фракції “СН” викладав основні месиджі цього звіту у своїх постах в соцмережі (1, 2). Арахамія, по суті, висунув звинувачення, що 18 бійців спецназу ВСП на арсеналі в Балаклії таємно викопали за добу десять ям, встановили там 8 тонн вибухівки і підірвали арсенал абсолютно непомітно для всього військового і цивільного персоналу бази нібито для того, щоб приховати викриті там розкраданння. При цьому ТСК провела недостатню кількість засідань, і її діляльність рішенням парламенту було продовжено ще на пів року.

Коментуючи заяви Арахамії, Бутусов звинуватив його в “маніпуляції і брехні”.

Зокрема це стосується наполягання Арахамії на версії із непомітним підривом закладених у ґрунті кумулятивно-фугасних зарядів КФЗ-1 по п’ять штук у кожному.

“Арахамія говорить про експертизу Харківського інституту [судових експертиз ім. Бокаріуса], яка спростована, оскільки не відповідає характеру першого вибуху на складі. І замовчує, що експертиза Київського інституту повністю спростовує висновки харків’ян”, – пише журналіст.

“Ось відео першого вибуху:

 

Зверніть увагу на розліт палаючих фрагментів твердого палива зенітних ракет “Куб” – перший вибух був там, і саме наступна пожежа та розліт “кубів” призвела до детонації всього арсеналу.

Так от, паливо “кубів” не може спалахнути від вибуху звичайного заряду вибухівки. Температура для загоряння палива “Куба” – 1600 градусів, кожна ракета зберігається в окремому герметичному футлярі. Тобто, якби стався вибух величезного заряду RAP-1 вагою 760 кілограмів, то:

по-перше – штабель ракет просто розлетівся б на всі боки;

по-друге – фрагменти пального під час вибуху не зайнялися б, вибух не може викликати температуру понад 1600 градусів.

Подивіться відео. Штабель не розлетівся, а навпаки, на ньому почалася пожежа, яка потім і призвела до розльоту ракет”, – пише Юрій Бутусов.

Він зазначає, що Харківський інститут судових експертиз для підтвердження своєї версії не знайшов ніяких фрагментів пристроїв КФЗ-1 на місці численних вибухів.

“Як же так? Чому ніде жодного уламка [КФЗ-1]? Як без наявності фрагментів вибухового пристрою визначити причини утворення воронки?” – запитує Бутусов.

Журналіст визнав, що версія про підрив із землі спершу справді була основною, її обстоював військовий прокурор Харківського гарнізону сил АТО полковник Артем Бугаєць.

Але проти цієї версії – зафіксовані спроби підриву 65-го арсеналу гранатами, скинутими з безпілотного літального апарату у 2015 році.

 

“Безпілотник був визнаний основною версією [підриву 2017 року] пізніше, за відсутністю кращого та за відсутністю прямих доказів, тому що слідство мало інформацію про два випадки скидання запалювальних гранат і кумулятивних гранат на українські військові склади та численні випадки застосування на лінії фронту, і над базою був виявлений невпізнаний об’єкт. Ніякої інтриги в цьому не було. Саме на Балаклію 26 грудня 2015 року невиявлений БПЛА скинув гранати ЗМГ, вогонь тоді загасили. Тому й визнали [версію про БПЛА для 2017 року] – адже ніяких інших фактичних доказів після повного вибуху складу виявити не вдалося”, – нагадує Бутусов.

Він назвав “чистою вигадкою Арахамії” його заяву, нібито прокурора Бугайця звільнили саме через його версію про підрив із землі, а не з БПЛА.

“Якщо Арахамія вважає, що дані “Украероруху” з матеріалів справи сфальсифіковані, значить, комісія повинна була про це заявити і зажадати порушення справ проти посадових осіб, які внесли недостовірні відомості. Чому ж комісія за час своєї роботи не вимагає від правоохоронних органів почати провадження, чому не вимагає цього навіть зараз? Інакше це не розслідування, а інформаційне вкидання“, – наголошує журналіст.

Також Бутусов спростував версію Арахамії, нібито “за дивним збігом обставин (…) спочатку Міністерство оборони проводить перевірку на складі-арсеналі, виявляє масу порушень і величезну недостачу на мільярди гривень. Потім на цьому арсеналі проводяться “навчання”, виводиться з арсеналу постійний персонал. Потім “прилітає безпілотник”, знищує найбільший у Європі арсенал під час війни, і ніхто не покараний (…), а всіх неугодних “кошмарять” та звільняють з армії і правоохоронних органів.

Бутусов вказує на те, що прокурор Бугаєць звільнився з посади сам і тоді не заявляв, що на нього чинять якийсь тиск, та не намагався судитися.

“Версію Арахамії Бугаєць швидко згадав, коли влада змінилася і він вирішив повернутися на роботу в органи – і влаштувався завдяки цьому хайпу в ДБР. Зараз, кажуть, знову звільнився”, – зазначає Бутусов.

Висновок Арахамії про те, що “аудитори встановили відсутність підтверджуючих документів на відвантаження боєприпасів та військового майна на суму близько 560 млн грн”, Бутусов назвав “відвертим лицемірством”.

“Відсутність підтверджуючих документів” – це не означає “недостача”! Арахамія просто плутається у своїх же словах. Аудитори ні в чому не звинуватили керівництво арсеналу, вони лише означили відсутність документів на період перевірки, не вказавши причину відсутності. А Арахамія, як колишній учасник “Волонтерського десанту”, прекрасно знає, що в МО паперовий документообіг, документи про списання та передачі майна просуваються повільно. До слова, сам Давид свого часу обіцяв зробити документообіг в МО електронним”, – нагадав Юрій Бутусов. Він зауважив, що через це в більшості бригад ЗСУ, які воювали у 2014-му, досі не списані сотні одиниць згорілої в боях або списаної через несправність техніки, сотні тон боєприпасів та озброєння.

“Це не означає, що озброєння вкрали, та й куди вкрасти снаряди і ракети? За шість років жодного випадку крадіжки снарядів 152-мм, ракети 122-мм або зенітних ракет “Куб” в Україні не фіксували”, – констатує журналіст.

Також він наголошує, що підрозділ спеціального призначення військової служби правопорядку “Сармат” із 18 бійців, про який говорить Арахамія, ніяк не міг за одну добу непомітно для сотень людей, що перебували на арсеналі, вирити десять ям під штабелями боєприпасів та закласти майже 8 тонн вибухівки.

“…І все це ніхто не помітив? По-моєму, одного цього достатньо для того, щоб побачити весь абсурд запропонованої Арахамією версії”, – пише Бутусов.

За його словами, всі озвучені депутатом припущення вже досліджувалися під час розслідування.

“Слідча комісія не встановила жодного нового факту, який би не був відображений в давно розслідуваній кримінальній справі. Замість об’єктивної оцінки, заснованої на показаннях свідків і документах, голова ТСК озвучує тільки одну пропагандистську версію, абсолютно брехливу“, – заявляє Юрій Бутусов.

“Моє особисте бачення. Була організована диверсія – підпал паливної частини та двигуна ракети і підрив міною двох штабелів боєприпасів. Цей самий сценарій стався і при вибухах на арсеналах у Калинівці і в Ічні“, – вважає журналіст.

“Наявність безпілотника може не бути принципово важливою. Думаю, він виконував не ударну, а розвідувальну функцію… Та всі ці версії – це ворожіння на кавовій гущі, тому що докази, які б дозволили точно встановити характер нападу, виявлені не були”, – зазначає Бутусов.

Він додає: “З огляду на неодноразові атаки на склади боєприпасів російських окупантів, російська диверсія виглядає найбільш логічним варіантом. Що, звичайно, не виключає можливість подальшого розслідування”.

Раніше колишній головний військовий прокурор Віктор Чумак заявив, що при розслідуванні вибухів у Балаклії версія закладок у ґрунт була повністю відкинута”.

 

За матеріалами ЦЕНЗОР.НЕТ

А хто замовник?

1 травня у соціальній мережі Інстаграм з’явилось відео, на якому в місті Запоріжжя 2 підлітки зірвали державний прапор України зі флагштоку. Ця інформація також була поширена у засобах масової інформації.

Поліцейські спільно зі співробітниками Служби безпеки України в Запорізькій області та за допомогою громадськості, встановили учасників події. Ними виявились мешканці Запоріжжя – двоє юнаків 2001 років народження та дівчина 2007 року народження. Обох зловмисників доставили до Олександрівського відділення поліції для проведення всіх необхідних слідчих дій.

Неповнолітню разом із матір’ю також запрошено до відділення поліції. З підлітком ювенальна превенція проводить профілактичні бесіди.

Правоохоронцями з’ясовано, що подія відбувалась 30 квітня на території Олександрівського району Запоріжжя. Двоє юнаків зірвали державний прапор зі флагштоку, а дівчина знімала правопорушення на мобільний телефон.

За даним фактом слідчим Олександрівського відділення поліції відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.338 (Наруга над державними символами) Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування.

 

За матеріалами  УНН

01 травня російські гібридні збройні формування 24 рази обстріляли позиції ЗСУ

Минулої доби збройні формування Російської Федерації 24 рази порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї. Українські захисники для припинення ворожих дій активно застосували чергові вогневі засоби. Окупаційні підрозділи, відчувши на собі рішучість наших воїнів, відмовлялися від подальшої активності. Про це повідомляє штаб ООС.

Внаслідок ворожих обстрілів один український воїн отримав поранення.

Агресивна та злочинна поведінка російських окупантів викликала негайну реакцію з боку Об’єднаних сил – вогнем зі штатного озброєння наші підрозділи рішуче подавили ворожу активність. У разі повторення подібних провокацій українські захисники завжди готові надати загарбникам адекватну й невідворотну відповідь. Втрати противника уточнюються.

 

Мир на Донбасі: чому у Зеленського нічого не виходить?

Мирний план президента Зеленського, якщо такий взагалі існував, не спрацював. Тепер Україна ще надійніше загрузла в колії довготривалого збройного конфлікту, а простір для маневрів і дипломатії ще більше звузився. Таку думку висловив “Апострофу” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.

Спробувати врегулювати конфлікт, а потім кинути це заняття, посилаючись на непоступливість опонентів – такий план може виглядати задовільним для “комунікації” з електоратом. Але у всіх інших сенсах невдала спроба не пройде безслідно. Україна ризикує остаточно перетворитися в обставину міжнародної політики, втративши залишки ініціативи і можливостей формувати порядок денний.

Чи варто було від самого початку позначити ключові елементи позиції і вести переговори відповідно до них, перетворюючи відкритість у перевагу, чи ж відкинути перспективу будь-яких поступок і вибудовувати зовнішню політику з прицілом на жорстке протистояння з Москвою.

Спроби поєднати обидва підходи й імпровізувати в кризові моменти не привели ні до чого. Тепер нас чекають роки збройного протистояння і перспектива перетворення України в інструмент інших держав.

У Зеленського не вийшло – і тепер уже не вийде – не тільки повернути окуповані території Донбасу, а й заморозити конфлікт. Мир не настав у жодному зі смислів слова. Цьому є декілька причин.

По-перше, на жодному з етапів не було ні плану, ні стратегічного бачення. Очікувати чогось подібного на етапі передвиборчої кампанії було б смішно, але і після виборів нічого схожого не з’явилося. Все обмежувалося безглуздими гаслами, безпідставними очікуваннями і блефом, на зразок того, що був на тему “плану Б”, зведення стіни і тому подібного.

Ставка на імпровізацію виправдовувала себе рівно до того моменту, поки це було вигідно Росії, де хотіли створити враження, що все буде не так вже й складно. Відповідей на дійсно складні питання про майбутнє Донбасу, українсько-російських відносин і можливих поступок у принципових питаннях у президента не було. А значить, і не було стратегії.

По-друге, Україна залишається країною зі слабкими державними інституціями. З цим нічого не зміг зробити ні президент Порошенко, ні президент Зеленський – і цей фактор не можна було не брати до уваги. Що таке слабка держава? Це держава, яка не може втілювати в життя власну політику і рішення. Це стосується не тільки підтримання режиму карантину, а й усіх інших сфер.

Коли президент на “Форумі єдності” говорить про пріоритетність гуманітарної політики для громадян на окупованих територіях і про діалог, а через чотири місяці самоусувається від спроб реалізації цих ідей, то сигнал виходить чітким: держава не може втілювати в життя власні пріоритети.

Слабкість інституцій давно і надійно є роком української державності, і її не можна компенсувати жодними рівнями суспільної підтримки, рейтингами або результатами виборів. Останні можна вигравати в одні ворота, а через півроку тільки безпорадно розводити руками.

По-третє, і це теж ознака того, що серйозного планування не було взагалі, спойлерів мирного процесу недооцінили. Самий поверхневий погляд на сучасні конфлікти покаже, що ця проблема типова і одна з основних. Сучасні конфлікти давно не виглядають як класичне протистояння держав на основі деяких узагальнених національних інтересів. Швидше, вони становлять собою заплутану боротьбу за корпоративні, відомчі, корупційні та політичні інтереси численних суб’єктів. Для багатьох із них конфлікт, що триває десятиліттями, є ідеальним середовищем для реалізації власного порядку денного – і нічого схожого на мирне завершення конфлікту їм не потрібно.

Спойлери хочуть продовження і готові зривати будь-які спроби домовитися – благо, приводів для критики довго вигадувати не потрібно. Зеленський, можливо, перебував у полоні ілюзії про те, що раз миру хоче більшість, то політична підтримка таких ініціатив забезпечена. Забуваючи про те, що реальний вплив у таких питаннях має здатність лобіювати свої інтереси, а не кількість прихильників. Спойлери – в Москві, Донецьку, Луганську чи в Києві – були скинуті з рахунків.

І, нарешті, нікуди не поділася наша стара проблема зовнішньополітичного планування: недостатній ступінь адекватності розуміння міжнародної дійсності. Ми здебільшого живемо в ілюзіях, вигаданому світі, де добро бореться зі злом і всіма силами хоче нам допомагати. В реальності ж у нас немає союзників, ліміту європейської та євроатлантичної інтеграції вже досягнуто, а режим антиросійських санкцій існує не тому, що так хоче Україна, а тому, що це вигідно тим, хто його ввів і підтримує. Ми погано розуміємо і мотиви дій і рішень інших – Вашингтона, Берліна, Парижа чи Москви. Живучи в системі координат 1990-х років, складно правильно передбачати кроки інших.

Від самого початку шансів на виконання обіцянок Зеленського стосовно Донбасу було мізерно мало. Обміни і розведення сил – це просто окремі кроки, які легко відіграються назад. Динаміка й структура конфлікту залишилися незмінними, а час у подібних випадках грає на користь його продовження.

Тепер питання в тому, чи є у президента новий план?

 

Автор: Микола Капітоненко – експерт Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)  Військовий навігатор України

Війна за нафтовий ринок Європи, яка розпочалася після виходу Росії з союзу ОПЕК+ в березні 2020 року, завершується на користь Саудівської Аравії

Запропонувавши двозначні знижки і вклавши 1 млрд доларів у придбання акцій енергокомпаній ЄС, державна королівська компанія Saudi Aramсо змогла потіснити російських постачальників на ринку, де вони хазяйнували десятиліттями.

Саудівську нафту почала купувати навіть Білорусія. Перша партія в 80 тисяч тон має надійти до Мінську з дня на день.

Відштовхуючись від даних Argus можна стверджувати, що найбільші європейські нефтеперероблювачі, включаючи британську Shell, французьку Total, австрійську OMV, іспанські Repsol і Cepsa, різко збільшили закупівлі саудівської нафти за ціною  10,25 долара до Brent.

Поставки Saudi Aramcо через порт Роттердама, один з найбільших нафтових хабів на Північно-Заході Європи, з початку квітня досягли 1,42 млн тон і вдвічі перевищують показники березня.

Поставки російського сорту Urals, навпаки, впали на 41% – до 935 тисяч тон. Польща практично повністю відмовилася від морських поставок з Росії. Лише одна партія розміром 66,5 млн т прибула в порт Гданська в квітні, що майже в 6 разів менше березневих закупівель (377 тисяч тонн).

Поставки саудівської нафти в Польщу при цьому зросли на чверть – з 398 до 500 тисяч тон. Основний обсяг російської нафти Польща продовжує отримувати за довгостроковими контрактами через побудований в 1960-х нафтопровід «Дружба», нагадує Argus. Він забезпечує близько 20% російського нафтового експорту, або 1 млн барелів на добу.

В залежності від того, як попит на нафту падає, конкуренція між постачальниками загострюється, сказав Reuters представник європейської компанії з переробки нафти. В середині квітня Saudi Aramco запропонувала постраждалим від збитків переробникам в Європі відстрочку платежів аж до 90 днів.

«Саудівська Аравія щосили намагається« обробити »покупця. Ймовірно, Росії теж потрібно подумати про якісь спеціальні пропозиції », – говорить джерело у Reuters.

За даними Refinitiv Eikon, загальний обсяг поставок саудівської нафти в Європу в квітні складе 29 млн. барелів і буде рекордним із серпня 2016 року. У травні європейські НПЗ продовжить активні закупівлі в Saudi Aramcо, прогнозує Argus.

Не зважаючи на угоду ОПЕК+ про скорочення видобутку на 9,7 млн барелів на добу, Ер-Ріяд відмовився скасовувати знижки на свої сорти і навіть збільшив їх для клієнтів в Середземномор’ї.

Знижка на сорт Arab Extra Light для південно-європейських зросла майже вдвічі – з 5,8 до 10,3 долара до ціни Brent. Знижки на Arab Light збільшаться з 8,6 до 10,3 долара за барель, на важкі сорти – до 11,4 долара. Для Північно-Західної Європи залишиться в силі знижка в 10,25 долара на Arab Light, ціна надлегкої нафти Arab Extra Light знизиться на 80 центів – до мінус 8,9 долара до Brent.

«Саудівська нафта захопила величезну частку європейського ринку», – констатує старший аналітик «Альфа-банку» Микита Блохін.

«Інтереси двох найбільших експортерів нафти стикаються на обох (ключових) напрямках – європейському та азійському – в спробі вхопитися за ключовий ринок конкурента, ми бачимо, як один гравець видавлює іншого в боротьбі, практично позбавленої сенсу. Проте, в світі, де 20 доларів за барель – новий рівень опору, а попит досяг 25 -річного мінімуму, діє принцип «обсяги поставок в обхід маржі», – міркує він.

Боротися за ринок російським нафтовикам складно. Сорт Urals  відвантажений з Новоросійська на вівторок, 28 квітня, коштував 16,83 долара за барель. Оскільки експортні мита правлять виходячи з цін кінця лютого і початку березня і складають 52 долара за тонну, то з урахуванням витрат на транспортування, постачання російської нафти за кордон стають збитковими, підрахував Reuters.

До середини минулого тижня кожен барель проданий через Приморськ, приносив 8,13 долара збитку, а через Новоросійськ – 6,51 долара.

Ситуація дещо покращиться з травня, коли експортне мито зменшиться до 6,8 долара за тонну. Втім, цього буде недостатньо, щоб компанії змогли вийти в прибуток: експортний нетбек, за розрахунками Reuters, буде близький до нуля.

 

Відділ моніторингу Кavkazcenter.

Уряд вніс зміни до Порядків забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності та бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей

Відповідні порядки використання коштів за бюджетними програмами для надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності та бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, були приведені у відповідність до Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік”, яким Мінветеранів визначено головним розпорядником таких коштів (7,6 млн грн та 50,0 млн грн відповідно).

Таке рішення було прийняте сьогодні на засіданні Уряду.

За словами Міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба, грошову компенсацію з державного бюджету отримають сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, а також сім’ї померлих учасників бойових дій на території інших держав, особи з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стоять на відповідному обліку за місцем проживання.

Таке рішення дасть можливість у 2020 році забезпечити житлом більше 7 сімей учасників Революції Гідності та 50 сімей воїнів-інтернаціоналістів з інвалідністю внаслідок війни.

Важливо, що до 2020 року головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми було Мінсоцполітики. Відтепер ці повноваження, врешті-решт, передані Міністерству у справах ветеранів України.

Варто відзначити, що вирішення питання забезпечення житлом буде продовжено. Вже на найближче засідання Уряду заплановано винести питання про виплату грошової компенсації за житло особам з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників АТО/ООС, членам сімей загиблих, померлих учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщеним особам з ІІІ групою інвалідності, статусом УБД, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Посольство Швейцарії в Україні підтримає Мінветеранів в реалізації політики щодо реабілітації та соціалізації ветеранів війни

Посольство Швейцарії в Україні підтримає Мінветеранів в реалізації Держполітики щодо реабілітації та соціалізації ветеранів війни. Про це йшла мова під час зустрічі Міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба з Надзвичайним і Повноважним Послом Швейцарії в Україні Клодом Вільдом, – повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.

Домовилися налагодити співпрацю щодо організації медико-психологічної реабілітації, підтримки ветеранів-переселенців та допомозі міністерству в процесі діджіталізації сервісів з надання послуг для ветеранів.

Також, в рамках співпраці, Швейцарською конфедерацією в Україні, буде розглянута можливість надання підтримки існуючим міжнародним програмам і проектам, які реалізовує міністерство.

Надзвичайний і Повноважний Посол підтримав позицію Мінветеранів щодо формування державної політики спрямованої на створення умов, в яких, ветерани, які повернулися з війни відчували себе повноцінними, самодостатніми, соціалізованими громадянами держави.

Сергія Бессараба також додав, що усі бюрократичні інструменти, які сьогодні неефективні в процесі надання соціальних послуг ветеранам мають бути замінені на сучасні мультимедійні сервіси. Ветерани мають отримували послуги від держави не виходячи із дому.

Клод Вільд, поділився досвідом  Швейцарії щодо державної політики   заохоченню роботодавців у працевлаштуванні ветеранів та ветеранів з інвалідністю.

 

Ветерани АТО/ООС, які захворіли на коронавірус, зможуть отримати матеріальну допомогу

Ветеранам війни, які захворіли на коронавірус, надають матеріальну допомогу.

Про це кореспонденту АрміяInform розповів заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко.

– У Міністерстві у справах ветеранів України створений оперативний штаб з питань координації надання допомоги під час пандемії коронавірусної інфекції, який сьогодні здійснює моніторинг звернень ветеранів війни та членів сімей загиблих воїнів щодо задоволення їхніх життєвих потреб. Щодня  ми проводимо відеоконференцію, під час якої аналізуємо ситуацію у ветеранському середовищі, вивчаємо масштаби необхідної допомоги, – говорить Олексій Ілляшенко. – До нас надходять оперативні дані від міських голів та облдержадміністрацій з регіонів. Наразі близько 10  ветеранів війни мають захворювання на коронавірус.  Цим людям  допомагаємо матеріально. Кожному перерахували в середньому від 6 до 7  тисяч гривень допомоги.

Усі ветеранські організації  нині залучені для доставляння наборів з товарами першої потреби ветеранам з інвалідністю, які  не можуть переміщатися самостійно. В пакунках – продукти харчування, господарчі засоби та антисептики.

Мінветеранів підписало меморандум з Товариством Червоного Хреста України. Крім того, відкрили  окремий  спеціальний банківський рахунок для прийняття благодійної допомоги для підтримки ветеранів війни та членів сімей загиблих. Співпраця не обмежуватиметься лише боротьбою з коронавірусом. У планах також розшук зниклих безвісти під час війни, спільна робота з надання психосоціальної підтримки  ветеранам.

За даними Мінветеранів, нині в Україні близько 380 тисяч учасників АТО/ООС, з яких 16 тисяч жінок.

 

 

Закон про відкриття ринку землі опубліковано в газеті “Голос України”

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення” № 552-ІХ, ухвалений Верховною Радою 31 березня 2020 року і підписаний Президентом України Володимиром Зеленським, офіційно опублікували в газеті Верховної Ради “Голос України” від 30 квітня, передає УНН.

Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пункту, який набирає чинності з дня опублікування цього закону. Так, уряд у шестимісячний строк має розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель.

Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю в Україні, пропонується вирішити на референдумі.

Сон у бойових умовах має свою виняткову специфіку

Помилково вважати, начебто наші бійці на передовій, украй виснажені бойовими чергуваннями, сплять міцно. Немало професійних психологів, з якими спілкувався, переконують, що їхній сон тривожний, неглибокий, переривчастий. У підсумку він не приносить справжнього відпочинку. Але вихід є…

Сон у бойових умовах дійсно має свою виняткову специфіку. Наведу дуже цікавий приклад із власного досвіду (Віктор Шевченко – кореспондент АрміяInform).

Узимку 1989 року тактична група моєї повітряно-десантної дивізії протягом місяця вела активні бойові дії у Нагірному Карабаху. Ми полювали за майже півтисячним загоном бойовиків, які геть чисто «вирізали» мирне село ворогуючої з ним національної сторони. Жертвами стало понад триста беззбройних чоловіків, жінок, старих і дітей, серед яких були й немовлята! Зрештою наша група загнала той нелюд у гірську тіснину й протягом двох тижнів безперервних боїв його знищила.

Наш командир в очікуванні наступного бойового наказу організував базовий табір групи, бойову охорону, налагодив стосунки з місцевими. І все було начебто гаразд… Утім, уже на третю добу він зрозумів, що має абсолютно неочікувану серйозну проблему: жоден з десантників увесь цей час не спав! Бійці скидалися на поснулих риб, були в’ялими й загальмованими, хоча службу несли справно.

Полковник не розумів, що відбувається, поки в табір не прибув заступник командира дивізії, який провоював в Афганістані чотири роки. Він ухвалив, на перший погляд, дивне рішення: наказав бойовій охороні кожні п’ять-десять хвилин вистрілювати в повітря по магазину патронів. І що ви гадаєте? Крім охорони та командування, увесь табір спав більше ніж дванадцять годин!

Потім заступник командира зібрав усіх офіцерів та пояснив, що причина масового безсоння насправді дуже проста. Дев’яносто відсотків тактичної групи становили не обстріляні до того строковики, які під час тривалих боїв зазнали неабиякого бойового стресу. А в цьому разі їх треба було виводити з травмованого психологічного стану поступово.

Затим він під запис дав присутнім інструкції щодо подальшого розв’язання цієї проблеми. При цьому офіцер між іншим сказав, що, добре володіючи англійською, дещо зі своїх порад вичитав в якійсь трофейній американській книзі.

Через багато років мені вдалося знайти витяги з цієї книги в українському перекладі. Секрети, як швидко розслабитися та заснути в стресових умовах, було описано у виданні Relax and Win: Championship Performance ще 1981 року. Згодом вони були доповнені й нині їх широко застосовують в американській, британській, ізраїльській та інших арміях світу.

Автор видання стверджує, що техніка розслаблення була винайдена американськими воєначальниками, які у в’єтнамських кампаніях були стурбовані проблемами, пов’язаними з браком сну у підлеглих.

Вони вивели й певну статистику:

Тривалість сну Стан боєздатності

 

Разом зі втомою безсоння приводило більшість вояків до помилок, які досвідчений солдат не мав права здійснювати. Їм просто не вистачало уважності, швидкої й адекватної реакції на зміну бойової обстановки тощо. А винайдений метод, пройшовши безліч тестувань, показав свою 96-відсоткову ефективність.

Він, як і все геніальне, вкрай нескладний. Утім, діятиме тільки за певних умов. Організовуючи систему оборони на опорних пунктах підрозділів, у районах і смугах оборони бойових частин, командири повинні не тільки віднайти найзахищеніші місця для відпочинку особового складу.

Окрім цього, їм потрібно зробити ще три речі:

Перша: залежно від інтенсивності боїв, погодних та кліматичних умов визначити тривалість бойового чергування та відповідно відпочинку підлеглих.

Друга: переконати весь особовий склад, що під час сну їм не загрожуватиме жодна небезпека.

Третя: якомога частіше ротувати людей на «нульових» позиціях.

Ну, а тепер покроково – як саме швидко засинати й після цього гарно висипатись.

Крок № 1 – Постаратися розслабити всі м’язи обличчя, зокрема язик, щелепи та м’язи навколо очей.

Крок № 2 – Максимально опустити плечі. Потім повністю розслабити по черзі праву й ліву руки.

Крок № 3 – Розслабити грудні м’язи, а потім ноги, починаючи від стегон і закінчуючи пальцями ніг.

Крок № 4 – Постаратися повністю позбутися будь-яких думок і спогадів. Для цього можна повторювати для себе: «Не думай, не думай, не думай» протягом часу, доки не відчуєте, що засинаєте.

Подана техніка запрацює вже за перший тиждень практики.

Важливо. Спати бажано в позі ембріона на боці. Шульгам краще спати на правому боці, а правшам – на лівому.

 

За матеріалами АрміяInform