На Павлоградському хімічному заводі зберігаються залишки радянських міжконтинентальних балістичних ракет СС-24. Майже чотири десятки велетенських циліндрів, у кожному – по п’ятдесят тонн паливної суміші. Соцмережі періодично лякають павлоградців цими ракетами, мовляв, через них екологія міста під постійною загрозою. Але перше, що можна побачити на території заводу – це дикі тварини. І їм тут добре. 

 

“Бізони тут не для розваги. Вони – частина екологічного моніторингу. За допомогою цих тварин відслідкують рівень забруднення та чистоти хімічного заводу”, – розповідає спеціальний кореспондент “ТСН.Тиждень” Андрій Цаплієнко. Виявляється, старі СС-24 – це не токсичний непотріб, а наш стратегічний ресурс. Павлоградський хімзавод – єдине місце у світі, де зі старого ракетного палива створюють нове, для нових українських ракет. І не тільки паливо. Бойова речовина української ракети “Нептун” – теж перероблена зі старих ракет. Тож, ці металеві контейнери – єдине джерело палива та бойових частин для всієї вітчизняної ракетної програми. Не буде цього ресурсу – ми залишимося і без “Нептуна”, і без боєприпасів, “Вільхи”, “Тайфуна”, без усього”, – переконаний генеральний директор ДП НВО “Павлоградський хімічний завод” Леонід Шиман.

 

“Вільха-М” – ракета залпового вогню, перетворена на високоточну зброю. “Тайфун” – новий ракетний снаряд на заміну застарілим “Градам”. “Грім-2” – аналог російських “Іскандерів” – летить на 280-т кілометрів, змінюючи швидкість та траєкторію. Без палива, яке виробляють тут, ці проекти можна закривати.

Але високоточного удару ракетна програма зазнала від тих, хто мав би її захистити – від українських нардепів.

Восени 2019-го року парламент, ухваливши держбюджет, несподівано урізав фінансування переробки СС-24. Ці міжконтинентальні ядерні ракети базувалися в Україні та витягнуті із 46-ти пускових шахт. Грошей перестало вистачати навіть на зберігання “Скальпелів” – саме так їх називали в НАТО. Про переробку, а, значить, про виробництво стратегічного палива, можна було забути. Росіяни готувалися відкорковувати шампанське – вся українська ракетна програма опинилася на межі провалу.  

“Не знаю, чи могла Росія вплинути, але їм це дуже вигідно. Думаю, вони дуже раділи, оскільки, чим ми слабші у військових силах та озброєнні, тим легше з нами розмовляти. Не тільки на Донбасі, не тільки у Мінську, але й у світі”, – каже Леонід Шиман.

 

Коли “ТСН.Тиждень” їхав до Павлограда, ще не було відомо, що програму вдалося врятувати. Уряд терміново відшукав спосіб фінансування – понад сто тридцять мільйонів гривень. Паливо для ракетної програми – буде.

На підприємстві кажуть: наразі Україна здатна створити ракету – увага! – середньої дальності. Так, так. Таку саме, якою з агітаційних плакатів Радянський Союз лякав Сполучені Штати в часи холодної війни. На «Павлоградському хімічному заводі» переконані, що для цього достатньо 12-14 місяців. Якщо, звісно, Києву вистачить політичної сміливості піти на такий крок, Україна, за потреби, буде спроможна дістати військові цілі за 5000 кілометрів від кордонів. Навіть за Уральським хребтом. Непоганий ресурс для стримування оскаженілого противника. І спроби Москви зупинити цей раптовий поворот лише підтверджують правильність такої української стратегії.

“Зброя малої та середньої дальності – це більше зброя стратегічного політичного впливу. Це озброєння може ніколи й не використовуватись, але його наявність дозволяє більш вільно нашим політичним лідерам ухвалювати рішення, обговорювати якісь питання на самітах з іншими країнами. Україна не буде сидіти на задвірках, а сидітиме разом з лідерами”, – вважає технічний директор ДП НВО “Павлоградський хімічний завод” Євген Устименко.

Інакше кажучи, переконати окупанта припинити вогонь легше добрим словом і високоточною ракетою, аніж просто добрим словом. Такий шлях до миру, як свідчить світовий досвід, набагато коротший.

 

07 червня 2020 року окупаційні гібридні збройні формування Російської Федерації 8 разів порушили режим припинення вогню та обстріляли позиції наших захисників.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” двічі поблизу Луганського та біля населеного пункту Хутір Вільний російські найманці вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Два рази російські окупанти обстріляли українські позиції з гранатометів різних систем та стрілецької зброї поблизу Кримського.

В районі відповідальності ОТУ “Схід” неподалік Павлополя рашисти двічі осбтріляли позиції Об’єднанихсил зі 120 мм і 82 мм мінометів, а також із автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. По опорних пунктах поруч Широкиного окупанти вели вогонь з 82 мм мінометів.

Сьогодні вранці гібридні окупаційні російські збройні формування вже 4 рази порушили режим припинення вогню. Позиції ЗСУ були двічі обстріляні з великокаліберних кулеметів та стрілецької неподалік Новолуганського. Також обстріли зі стрілецької зброї було зафіксовано біля Оріхового.

(р.в. ОТУ «Північ»)

В р.в. ОТУ “Схід” на підступах до Богданівки російські загарбники вели вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Під час ворожих обстрілів двоє наших бійців отримали поранення вчора і один сьогодні з ранку .

Наші захисники, тримаючи оборону, змушені були відкривати вгонь у відповідь, внаслідок чого було поранено одного російського окупанта. Відчувши на собі рішучість дій військовослужбовців ЗСУ, російські війська та їхні найманці щоразу припиняли свою вогневу активність.

 

Операція об’єднаних сил /

 

За офіційною статистикою Мінвстерства оборони кількість самогубств у армії невисока. Якщо копнути глибше – виявляється, що всі матеріали,які стосуються цього питання засекречені і розголошення в ЗМІ не підлягають. То де правда?

Із початком конфлікту на Сході причин для таких розладів, а, відповідно, до фатальних наслідків, стало набагато більше, стверджують експерти.

Будь-яке зіткнення зі смертю (а війна – це смерть) – накладає відбиток на душу людини”, – каже кризовий психолог Андрій Полтавець.

Чоловік багато працює з бійцями і ветеранами, надає їм психологічну допомогу як волонтер, а також займається психологічною підготовкою мобілізованих. За його словами, дуже важливо вчасно помітити проблему, і почати з нею працювати.

Адже часом йдеться про серйозні психічні розлади, які можуть підштовхнути людину до думок про смерть.

 

ПІДСТАВИ ДЛЯ ХВИЛЮВАННЯ Є. НА ЦЕ НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ.

 

Сьогодні в Україні новини про умисну смерть бійців на фронті чи вже вдома з’являються у пресі ледь не кожні кілька тижнів.

Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ повідомляє, що сьогодні кожна п’ята небойова втрата серед український військових – суїцид, та, цей рівень не викликає тривоги.

Однак військовий психолог Андрій Козінчук з Всеукраїнського громадського об’єднання “Побратими” вважає, що підстав для хвилювання більш ніж достатньо.

На його думку, реальна статистика може бути вищою у кілька разів. Адже отримані представниками ЗМІ дані стосуються лише чинних військовослужбовців і не мають відношення до Нацполіції, Нацгвардії, Прикордонної службі, добровольчих батальйонах, і ветеранів, яких можна назвати “найбільшою групою ризику”.

Здогадатись, що людина хоче покінчити з життям, особливо, якщо ти не спеціаліст – дуже складно, каже психолог Андрій Козінчук.

Якщо людина готова до такого кроку, вона не буде розголошувати про свої наміри у соціальних мережах чи натякати іншим способом (роздавати речі,прощатись, говорити про смерть і т.д).

Навпаки, людина стає мовчазною, закритою, беземоційною, байдужою до всього. Не будує планів, нічого не хоче.

“Якщо поведінка бійця дивакувата, чимось насторожує – це вже є приводом звернутися до психолога навіть, якщо сам атошник” каже, що з ним все добре”, – радить спеціаліст.

Якщо говорити про групи ризику серед чинних військових, каже Андрій Козінчук, то, найперше це ті підрозділи, де командир не може впоратися зі своїми менеджерськими функціями, але причина суїциду – це завжди сукупність факторів.

Ще одна група ризику – ті, хто довго перебуває на ротації. За словами Козінчука, боєць, перебування якого на фронті перевищує 45 діб, більш схильний до стресу та психічних розладів.

Якщо робити ротації частіше, то є можливість відновлення”, – стверджує експерт.

На психологічний стан бійця, який перебуває на фронті, впливає ситуація вдома, стосунки з родиною, відсутність підтримки з боку рідних, кажуть психологи.

Насправді, проблеми, які хвилюють бійців, елементарні, але поділитися ними нема з ким.

“Не з тим же, з ким ти у бліндажі живеш. Не з командиром же, бо у нього і так голова забита. З ким? Із заступником командира по роботі з особовим складом? В кращому випадку він відправить в “больничку “. В гіршому скаже, що ти симулянт і що ти мені голову забиваєш!”, – ділиться психолог досвідом побаченого на фронті.

 

БЕРУТЬ ДЛЯ КІЛЬКОСТІ ЧИ ЯКОСТІ?

 

Часто на фронт потрапляють люди, які вже мають певні психологічні проблеми, або зловживають алкоголем, адже, воєнкомати “гребуть кого тільки можуть”. Немає належної перевірки, звертають увагу лише на фізичний стан, та і то не дуже уважно, що вже говорити про психологічні критерії.

Психологи наголошують, що необхідно слідкувати за людьми,які прагнуть потрапити на війну, звернути увагу на руки,чи не різав вен, чи розуміє всю серйозність свого кроку. Все це допомагає уникнути трагедії в подальшому.

Варто додати, що проблему нехватки психологів у військах також треба вирішувати. Психологи є, та їх мало, а кваліфікованих психологів ще менше. Частина просто сидить і створює видимість роботи. Не вистачає практичного досвіду.

На даний момент в час війни, більшість самогубств стається саме по причині перебування бійця в АТО. Але є відсоток військових,які скоюють самогубства навіть без досвіду перебування у зоні проведення військових дій.

Чому вони це роблять? Що підштовхує їх до цього кроку? Що заставляє з вигляду щасливого сім‘янина, капітана, який якісно виконує свої службові обов‘язки повіситись у гаражі? Що штовхає молоду дівчину, 24 років піти на спробу звести рахунки із життям? Про все це ми поговоримо у наступній статті.

 

Марія Сімоніченко, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Топовим виробником бронезахисту, на сьогоднішній день, є українська компанія «Українська броня» або «UARM», що виготовляє засоби індивідуального захисту з 2014 року. Компанія розробляє і виготовляє виключно високоякісні вироби, включаючи м’який балістичний захист і жорсткі бронеплити. «Українська броня» замовляє найякіснішу тканину та фурнітуру, і виготовляє продукцію, яка не поступається найкращим світовим зразкам. Компанія налагодила виробництво найкращих бронеплит з бронекераміки та надвисокомолекулярного поліетилену. У чому ж така висока оцінка бронепластин та виробів «UARM»? Одна з головних переваг, це спеціальні анатомічні вигини на плитах, за рахунок чого плити ідеально прилягають до тіла. Також дякуючи окремій розмірній сітці плиту може підібрати боєць під свої зріст. Компанія «Українська броня» виготовляла керамічні бронеплити з оксиду алюмінію та карбіду кремнію, але з часом акцент перемістився на золоту середину – карбід кремнію. Справа у тому, що плити з оксиду алюмінію трохи важчі (на 30%) за плити з карбіду кремнію і мають більшу товщину, тому акцент було зміщено на більш комфортні і легші плити з високими показниками захисту і низьким показником заперешкодної травми – на плити з карбіду кремнію. На сьогодні, карбід кремнію є одним з оптимальних варіантів композиту для виготовлення бронепластин.

 

На сьогодні, компанія «UARM» (Українська броня) пропонує доволі класне рішення, поєднав сучасні технології – керамічна бронеплита з композиту карбіду кремнію і НВМПЕ, що відповідає 6-му класу захисту за ДСТУ 8782:2018 або IV за NIJ 0101.06. Що це означає? Саме мінімальна вага та максимальний рівень захисту досягнутий завдяки поєднанню композиту SiC та НВМПЕ. Виробник «підстрахував» плити додатково і «вдягнув» їх у силіконове покриття, яке додатково захищає плиту від падінь та утримує уламки кераміки всередині. Відзначимо, що така плита абсолютно унеможливлює рикошет. Окрім того, як зазначалося вище, всі жорсткі бронеплити компанії «UARM» мають анатомічно вигнуту форму 3D multi-curved, що повторює вигини тіла і щільно прилягає. Керамічна плита з карбіду кремнію гарантовано витримує до 3-х влучань куль чи уламків. І головне, що керамічні плити є Stand alone, що означає – можна використовувати самостійно, без додаткового МБЗ зі збереженням всіх характеристик 6-го класу захисту. Плити можна підібрати за розміром, як звичайний одяг, що підвищує рівень комфорту для користувача. Трохи не забули про головне – вага. Самий найменший розмір (S) важить всього 2,5 кг., і це дійсно не вага для такого класу захисту. Наприклад, у  бронеплит того самого «Темп-3000» розмірів немає. Тож, ставимо величезний плюс за такий, майже індивідуальний підхід.

 

Погнали далі. Жорсткі бронеплити з НВМПЄ від «UARM». Виконані у двох класах, 2-й та 3-й з надвисокомолекулярного поліетилену (UHMWPE). Можна сказати, що це найоптимальніше рішення на сьогодні, для спорядження бронежилета бронеплитами. Здавалося б, такі поняття, як поліетилен та бронезахист просто не сумісні, але насправді якраз навпаки. Основі переваги поліетиленових плит є їх мізерна вага, анатомічна форма (як і у керамічних) і текстильне покриття, яке надійно захищає плиту від агресивних речовин і високий рівень захисту (2й та 3й). Щоб було більш зрозуміліше відмітимо, що поліетиленова плита 3-го класу захистить від найрозповсюдженіших типів куль у зоні ООС (5.45×39 7Н6 та 7.62×39 57-Н–231). Ці плити можна назвати, таким собі, компромісним рішенням між вагою та захистом. Бронежилет з такими плитами (найменший розмір плити важить 1,17 кг) можна носити цілий день не знімаючи. Так само, як і керамічні плити поліетиленові бронеплити мають розмірну сітку для більш зручного підбору користувачем. Виробник гарантує надійний захист від 6-ти влучань з відстані 5-ти метрів, що є доволі гарним показником надійності плити. Поліетиленові плити доступні у двох варіантах: STA та ICW. Обов’язково звертайте на це увагу і ось чому: плити з позначкою STA можна використовувати у чистому вигляді, без додаткового МБЗ. Такі плити відповідають заявленому рівню захисту без додаткового МБЗ, а от плити з позначкою ICW відповідатимуть своєму зазначеному рівню захисту тільки за умов використання з МБЗ. Для чого це зроблено? Все дуже просто. Якщо ви вже маєте бронежилет з МБЗ, то вам не потрібно купувати плити STA, які трохи важчі і товстіші за ICW, вам потрібно взяти ICW і на виході ви отримуєте заявлений виробником захист. Якщо ж у вас плитоноска без МБЗ, то ви можете придбати готовий варіант STA (Stand alone) і одразу використовувати без МБЗ. Також варто зазначити, що окрім стандартних плит ви можете додатково замовити і бокові плити для камербанбанду. 

 

 

Окрім бронеплит та МБЗ, компанія «Українська броня» виготовляє сучасні бронежилети. У асортименті компанії ціла низка бронежилетів, які створені за сучасними технологіями та з використанням найсучасніших матеріалів. У асортименті «Української броні» є всі типи бронежилетів, від легких плитоносок для спецпідрозділів до модульних військових бронежилетів.

 

Візьмемо, наприклад, одну з найвідоміших плитоносок LPC™ Light Plate Carrier. Це надзвичайно легка та зручна низькопрофільна плитоноска, що виготовлена зі зносостійкого, оригінального матеріалу Cordura щільністю у 1000 D. А це гарантує витривалість до стирання та розривів бронежилету під час довготривалої експлуатації у важких умовах. Окрім того, система швидкого розстібання гарантує миттєве зняття жилету, за необхідності.

 

Також, є дуже доречним використання матеріалу Hypalon (Хайпалон) у місцях, де плече бійця контактує з прикладом. Матеріал Hypalon – це поєднання легкості та міцності, до того ж сам матеріал надзвичайно тонкий, що дозволяє максимально відчувати приклад зброї і вести прицільний вогонь у різних умовах. Ще одна крутезна фішка, яка реалізована у даній плитоносці – це технологія NIR, яка робить бронежилет менш помітним через прилади нічного бачення. Перераховуючи всі переваги і особливості тільки одного бронежилета, який виготовляє невеличка компанія, що з’явилася у 2014 році, чомусь постійно згадується той Корсар від «Темп-3000», від величезної компанії, яка має досвід у виробництві більше за «Українську броню» та інші, має більше потужностей, площу виробництва і т.д.  Але це власні роздуми і ліричні відступи. Нижче окремо розглянемо і  «Темп-3000»

Боець 503-го окремого батальону морської піхоти Олексій Годзенко, легендарного батальону «Борсуків», яким командує Вадим Сухаревський позитивно відгукнувся у коментарях виробника стосовно плитоноски SPC від «UARM»:  – Дякую за бронежилет, дуже зручно. Коментар лаконічний і змістовний, коментар справжнього морпіха.

 

 Ще одним цікавим виробом «UARM» є броньована сорочка, яка може додатково захистити бійця від уламків.

 

Варто сказати, що всі моделі бронежилетів «UARM» виготовлені на високому рівні за стандартами НАТО і заслуговують на те, щоб бути на озброєнні ЗСУ та інших підрозділів і конкурувати з «Темп-3000». На сьогоднішній день, продукція «Української броні» закуповується полком «Азов» та іншими підрозділами Збройних сил України.

З мінусів можна відмітити доволі високу ціну, але воно й зрозуміло, бо матеріали коштують не дешево і відповідно робота також. Якщо жилети і можна знайти конкурентні у «колег по цеху» за меншими цінами, то за керамічними бронепластинами і плитами з НВМПЕ доведеться звертатися до «Української броні», чи «Темп-3000» бо окрім них в Україні, на сьогодні, інших виробників просто не існує. До речі, якщо ви захочете собі бронегаманець чи броньований чохол для ноуту або ж ви захочете вдягнути у броню свого чотирилапого друга, то це також до «UARM», це все у них є і навіть більше.

 

 

Науково-виробниче підприємство Темп-3000

 

Науково-виробниче підприємство працює, увага, з 1989 року і так само, як і «UARM» спеціалізується на розробці і створенні засобів індивідуального і колективного бронезахисту. Підприємство має повний цикл виробництва, що дає можливість повністю самостійно виготовляти вироби з власних матеріалів. Темп-3000 використовує у виробництві як власні матеріали, так і закордонну сировину для виготовлення. Не дивлячись на всі скандали і неоднозначність відомих нам виробів підприємство продовжує створювати і виготовляти бронезахист відповідно стандартам та потребам різних відомств України. Ні, ми не ставимося упереджено і не розглядаємо тему однобоко тільки з негативної точки зору, ми за об’єктивне висвітлення теми і тому не робимо спеціально акцент на негативних моментах виробництва Темп-3000 про які і так всі знають, а подаємо об’єктивну інформацію про вироби, сподіваючись, що в майбутньому у підприємства Темп-3000 проблем більше не виникатиме. Кому цікаво, може почитати «Справу бронежилетів» окремо.

 

Отже, науково-виробниче підприємство Темп-3000 має власні виробничі потужності для виготовлення модульних бронежилетів, захисту для саперів, шоломів, балістичних щитів, керамічних бронеплит, сталевих плит, та жорстких бронеплит з НВМПЕ. Темп-3000 – єдине в Україні підприємство, яке виготовляє керамічні бронеплити з композиту карбіду бору. Поки що рано робити будь-які висновки, щодо якості плит, але сам факт їх виробництва є позитивним моментом і лакмусовим папірцем, що вказує на правильний напрямок розвитку засобів бронезахисту. Як заявляє виробник керамічні плити з композиту карбіду бору В2С4 відповідають 6-му класу захисту за ДСТУ, але за ДСТУ В 4103-2002. Так все добре починалося, але знов «косяк». Як ми згадували вище у 2019 році набув чинності новий стандарт ДСТУ 8782:2018 за яким і визначають класи бронежилетів. Але у Темп-3000 все по старому. Навіть на офіційному сайті відображається така інформація. Якщо порівнювати з бронеплитами від «UARM», то одразу кидається у око відсутність розмірів і анатомічних вигинів, на кшталт американських плит, у «темпівських» бронеплит. Всі плити стандартних розмірів 25 х 30 см і це означає, що у бійця відсутня можливості підібрати бронеплити під свій зріст. Зрозуміло, що виготовлення єдиного розміру значно зменшує «головний біль» виробництва і на цьому можливо зекономити. Але хіба на цьому потрібно економити і закривати очі на деталі? Хіба на «ітаксойдьот» заслуговує військовослужбовець, що боронить Україну? Гаразд, продовжуємо далі. Залишається поки не відомим, чи можна використовувати «темпівські» плити самостійно, як stande alone, чи 6-й клас досягається за умов використання додаткового м’якого балістичного захисту.

 

Також, «Темп-3000» виготовляє керамічні бронеплити з композиту карбіду кремнію 4-го та 6-го класів, які мають такі ж характеристики розміру, що і плити з композиту карбіду бору. Покриття плит текстильне, що захищає додатково бронеплиту. Окрім керамічних бронеплит науково-дослідницьке підприємство виготовляє жорсткі плити з НВМПЕ 2-го і 3-го класу відповідно. Наприклад, НВМПЕ плитка 3-го класу важить 1,5 кг і має стандартний розмір, без можливості підбору по розмірній сітці. Для порівняння, поліетиленова плита від «UARM» 3-го класу захисту при розмірі «S» важить 1170 грам. «Темпівська» поліетиленова жорстка плита не має анатомічних вигинів і покрита синтетичним матеріалом.

 

Щодо бронежилетів, то «Темп-3000» виготовляє різні варіації всім нам відомої моделі «Корсар». Всі модифікації  модульні і створені на базі «Корсара» з деякими особливостями і відмінностями. Так, модель «Корсар МПЛ» має додатковий плавучий елемент і розрахований для використання у лавах Військово-морських сил України. Це безперечно плюс, який не може залишитися без нашої уваги. Також, окремо створено модель «Корсар М3С», який має систему швидкого скидання на фронтальній частині жилету. Варто сказати, що всі зовнішні чохли жилетів виготовлені з поліамідних та поліефірних тканин власного виробництва. Досвід вже показав, якої якості були ті тканини, з чого робили жилети, які потрапляли на передову. Тож, залишається сподіватися, що керівництво підприємства переглянуло свою політику, цінності і зробило відповідні висновки.

Цікавий відгук залишив боєць Національної гвардії, ветеран АТО Турчин Іван, щодо бронезахисту від «Темп-3000»: «Ну в принципі бронеплити 4-го класу можна використовувати масово, коли відсутні активні бойові дії. Масовість сталевих бронеплит диктується меншими витратами на виробництво та багаторазовістю у використанні. Керамічна плита одразу йде в «утіль» після влучання, а от сталева продовжує виконувати свої завдання. Саме цим обґрунтована така кількість сталевих плит у ЗСУ та інших підрозділах. Ясна річ, що бронекерамічні композити є ідеальним варіантом для захисту бійця, але це набагато дорожче і не ясно, чи «вивезе» наша держава такі матеріальні навантаження…Є окремі підрозділи НГУ які повністю укомплектовані сучасним і надійним бронезахистом, як наприклад полк «Азов», який укомплектовано поліетиленовими плитами від компанії «Українська броня» та чохлами від компанії «М-Tac». Якщо говорити про чохли від «Темп-3000», то тут і так всі знають, якої сумнівної якості ті чохли…коли відривалися лямки, випадали плити…я краще промовчу.»

 

Харківський завод засобів індивідуального захисту

 

Ще одна доволі цікава компанія з Харкова, що спеціалізується на виробництві засобів індивідуального захисту. Одразу зазначимо, що завод випускає продукцію під чотирма брендами: «Rarog», «Predator», «Helga» та «Plastoon».

Завод виготовляє широкий спектр товарів військового призначення від шоломів до тактичних аксесуарів, у тому числі відомий тактичний комплекс ПТК «Хижак» 4.0.

 

Харківчани відрізняються тим, у першу чергу, що виготовляють найважчий, але найдешевший варіант бронекераміки – бронеплити 6-го класу за ДСТУ з композиту оксиду алюмінію Al₂O₃ 6. Все інше, як у «темпівських» аналогів з карбіду кремнію: єдиний розмір без анатомічних вигинів. Хоча у «харківчан» зазначено, що плита stand alonе і її можна використовувати самостійно, без додаткового балістичного пакету. Варто відзначити, що Харківський завод засобів індивідуального захисту має доволі широку і непогану лінійку бронежилетів. Це і плитоноски і модульні жилети і цивільні жилети і жилети прихованого носіння. Не забули харківчани і про вироби з НВМПЕ, але всі вони не вище 2-го класу захисту за ДСТУ В 8782-2018.

 

Тримаймо порох сухим і все буде Україна!

 

Олександр Навроцький, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Українські бійці на Донбасі використовують зразки бойової роботизованої техніки у боротьбі з російськими окупантами. Зокрема, з’явилася інформація про використання на одній з ділянок фронту бойового самохідного комплексу, оснащеного кулеметом.

“Ворог трохи не розумів, що відбувається, де і як, а ти їх поодинокими підкошмарюєш, валиш. У “теплак” бачиш, як бійничку розбираєш або ще щось. Якщо хлопці з РЕБом приїжджають, то чуєш перехоплення та їх кіпіш”, – говорить замкомбата з озброєння однієї з механізованих бригад ВСУ на ім’я Андрій. Відзначається, що роботизована техніка українського виробництва вразила військових фахівців на передовій.

Більш детально із українським розробками дистанційно-керованих бойових машин можна познайомитися переглянувши відео:

 

Джеймс Меттіс – морський піхотинець США, який пройшов усі щаблі американської військової кар’єри, став міністром оборони США та брав участь у військовому параді на День Незалежності України в Києві. Меттіс широко відомий на Заході своїми афористичними висловлюваннями, які нерідко викликали резонанс в американській пресі. Особливо корисні вони для нас і керівництва нашої країни саме сьогодні.

 

1. “Жодна війна не закінчена допоки ворог не скаже, що для нього все закінчено. Ми можемо думати про це, ми можемо заявляти про це, але насправді голосувати має ворог”.

 

2. “У цю епоху мені байдуже, наскільки ти блискучий у тактичному чи оперативному мистецтві. Якщо ти не здатний створити гармонію, навіть порочну гармонію, гармонію на полі бою, яка базується на довірі між усіма службовими ланками, між коаліційними та вітчизняними службами, між цивільними та військовими службами – то тобі треба забиратися додому, твій тип лідерства вже є застарілим. Нам потрібні офіцери, які вміють створювати гармонію між усіма службовими ланками”.

 

3. “Будь ввічливим, будь професіоналом, але завжди май план, як вбити кожного, кого зустрінеш”.

 

4. “Коли ти вперше когось “завалив” – це значна подія. Бо, як кажуть, у світі є козли, яких треба застрелити. Є мисливці, і є жертви. Виходячи з вашої дисципліни, спритності, слухняності, пильності від вас залежить, чи станете ви або мисливцем, або жертвою”.

 

5. “Це приємно – вбивати деяких людей. Я буду з вами. Мені подобається бійка”.

 

6. “Я прийшов із миром. Без артилерії. Але я благаю вас зі сльозами на очах: якщо ви спробуєте наї#ати мене, то я вб’ю вас усіх”.

 

7. “Я намагаюся благати вас не протидіяти нам. Бо якщо ви це зробите, ті, що виживуть, будуть писати про те, що ми зробимо з вами навіть через 10 000 років”.

 

8. “Існують люди, які думають, що ви маєте ненавидити їх, щоб стріляти в них. Не думаю, що так робите ви. Це просто робота”.

 

9. “Морські піхотинці не вміють писати слово “поразка”.

 

10. “В основному це питання волі. Чия воля зламається першою? Наша чи ворога?”

 

11. “Ми знаємо, що у важкі часи цинізм – це ще один спосіб здатися, і в армії ми розглядаємо цинізм чи капітуляцію як одну з форм боягузтва”.

 

12. “Дехто буває збентеженим, коли не сталося того, що вони вважали неминучим. Якщо так, то це означає, що в них завищене відчуття ризику, що спричиняє бажання його уникнути. Ви повинні бути спроможними почувати себе комфортно у непевності”.

 

13. “Озираючись назад, можу сказати, чого я навчився у морській піхоті: мислити як людина дії, і діяти як мислитель!”

 

14. “Що не дає вам заснути уночі? – Нічого. Я не даю заснути уночі іншим”.

 

15. 15. “Я не переймаюся стресом. Я його створюю”.

06 червня 2020 року окупаційні гібридні збройні формування Російської Федерації 13 разів порушили режим припинення вогню та обстріляли позиції Об’єднаних сил.

Дев’ять обстрілів із тринадцяти було здійснено ввечері.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” на підступах до Опитного та Старогнатівки російські окупанти випустили в бік українських оборонних укріплень понад тридцять мін калібру 120 мм. Біля Богданівки обстріли позицій ЗСУ здійснювали з протитанкових ракетних комплексів, а поруч з Мар’їнкою, Павлополем і Авдіївкою – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Ввечері рашисти гатили  по наших опорних пунктах неподалік Гнутового зі 120 мм мінометів і станкових протитанкових гранатометів.

В районі відповідальності ОТУ “Північ” по позиціях наших захисників поблизу Оріхового та тричі біля Луганського окупаційні формування РФ вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Біля Південного позиції ЗСУ двічі були обстріляні з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Під час обстрілів п’ятеро військовослужбовці ЗСУ отримали поранення різного ступеня важкості.

Для стримування збройної агресії окупаційних гібридних збройних формувань Російської Федерації наші захисники змушені були задіяти наявні чергові вогневі засоби, що змушувало рашистів припиняти обстріли і повертатися до дотримання «мінських домовленостей».

Від початку поточної доби російські загарбники вже обстріляли з великокаліберних кулеметів наші опорні пункти неподалік Луганського (р.в.ОТУ “Північ”).

За поточну добу втрат серед наших захисників немає.

 

Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation

17 грудня 2019 року, в ході урочистої церемонії Китай отримав до бойового складу військово-морських сил другий авіаносець.

Трансляцію цього заходу здійснював місцевий телеканал CCTV-1.

Авіаносець отримав ім’я на честь провінції на сході Китаю – Shandong та бортовий номер “17”.

Сьогодні Військово-морські сили Китаю (ВМС НВАК) проводять морські випробування нового авіаносця, які заплановані до кінця року.

 

Про це повідомляють ЗМІ Китаю

Під час випробувань планується перевірити експлуатаційні характеристики та підвищити рівень підготовки екіпажу, щоб підвищити здатність виконувати різні завдання.

 

Китай розпочав будівництво нового авіаносця у 2013 році на суднобудівельній верфі в Даляні, а вже у квітні 2017-го року майбутній другий авіаносець ВМС Китаю був спущений на воду.

 

Ходові випробування авіаносця розпочались у квітні 2018 року та тривали до травня.

Другий вихід у море на випробування відбувався у вересні 2018 року, під час яких відбувалось випробування різного обладнання та оснащення корабля.

Третій етап випробувань відбувався впродовж жовтня-листопада 2018-го року.

 

Другий авіаносець має довжину у 315 метрів, що на 11 метрів більше ніж у «першого» Ляоніна. Його будівництво обійшлось  приблизно в $4,5 млрд.