Завдячуючи сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm ми починаємо публікацію розвідувально-аналітичної довідки про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів, які розгорнуті та керуються Російською Федерацією на окупованій частині українського Донбасу.

 

ЧАСТИНА 1.

РОЗВІДУВАЛЬНІ ДАНІ ПРО ПІДРОЗДІЛИ ОКУПАЦІЙНИХ 1-ГО ТА 2-ГО АРМІЙСЬКИХ КОРПУСІВ РФ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ.

З 2015 року, в умовах припинення активної фази бойових дій, почалося впорядкування підрозділів т.з. «ополчєнія Новоросії» в штатну структуру за взірцем армії РФ. Цей процес мав на меті створити однорідну квазіармійську структуру для:

– наведення внутрішнього порядку, ліквідації мафіозних анархічних мілітарних структур всередині «республік»,

– забезпечення координації підрозділів між собою та формування упорядкованої оборони визначеної усталеної лінії фронту з формуванням 1, 2, 3 лінії, відповідної інфраструктури забезпечення,

– створення аналогічної кадровій армії РФ структури для фактичного їх включення до складу ЮВО РФ з усіма відповідними наслідками – уніфікація забезпечення, в тому числі кураторами на ротаційній основі, уніфікація принципів несення служби, проведення навчань тощо на основі російських військових статутів, технічних регламентів тощо.

Через нездатність подолати внутрішні протиріччя та поділити сфери впливу, т.з. «ЛНР» та «ДНР» не вдалось об’єднатися. Їх армії теж було відповідно розділено на два армійські корпуси – 1 АК (“ДНР”) та 2 АК (“ЛНР”).

Станом на літо 2015 року лінія фронту в основному стабілізувалася, бої перейшли у позиційну фазу, що дало можливість нарешті сформувати з десятків реальних і віртуальних батальйонів та груп бригади та полки 1 та 2 корпусів і, головне, укомплектувати їх технікою згідно з нормативним БЧС.

Бригади (та в окремих випадках полки) формувалися за взірцем штатного розкладу російських бригад та мали подвійне командування – з метою забезпечення підпорядкованості російській армії.

Подвійність командування забезпечується наявністю «кураторів» від РФ, які дублюють командні посади бригадного та батальйонного рівня, і, за задумом, мають реальну владу в підрозділах, на відміну від формально наявних командирів, призначених з місцевого населення. Місцеве командування при цьому активно розкручувалось в сепаратистських та російських ЗМІ для ілюстрації тези про «громадянську війну» і «місцевих, що взяли в руки зброю щоб боронити свій край», в той час як реальне оперативне управління повністю забезпечувалось приїжджими кадровими російськими військовослужбовцями.

Дублювання функцій, суттєва різниця в зарплаті, статусі, званнях, контроль за тіньовими доходами (металолом, продаж пального і матеріального забезпечення, дохід від «мертвих душ», контрабанда, наркотрафік), тимчасовість перебування радників (ротація в середньому триває 1 рік), байдужість радників до втрат ОС і до всього крім подачі прийнятної звітності нагору – все це створює фон для вкрай непростих взаємин, що не раз переходили у відкриті збройні конфлікти та непоодинокі випадки надання персональної охорони окремим радникам.

Процес опору впорядкуванню колишньої вольниці і особливо кишенькових батальйонів окремих місцевих бонз, як прямий так і прихований саботаж з боку місцевих «керівників» «ДНР» та «ЛНР», тривав до літа 2019 року. На початковій стадії він нерідко приводив до прямого протистояння, вбивств ватажків, оточення та роззброєння окремих підрозділів (від відносно бойових, на кшталт «батальйону Ольхона» до потішних казацкіх). Він же був не останнім фактором в рішенні ліквідувати О. Захарченка – після його смерті «особисті батальйони», що сховались в «міністерствах республіки» (майже кожне «міністерство» мало свою власну «гвардію)» швидко влились в «НМ ДНР». В «ЛНР», після втечі Плотницького, локальні «еліти» були значно поступливіші – і, відповідно, значно живіші за «Батю».

 

1 АК (ПЕРШИЙ АРМІЙСЬКИЙ КОРПУС)

 

З огляду на вищесказане, станом на осінь 2019 року процес реорганізації був у цілому закінчений. Список формувань наведено нижче (за кількома винятками, всі бригади що мають непарні номери відносяться до 1 АК, а парні – до 2):

1 АК (в/ч 00100):

1 ОМСБР (в/ч 08801, ППД Комсомольське);

3 ОМСБР (в/ч 08803, ППД Горлівка, включає в себе 1 БТРО, в/ч 08822);

5 ОМСБР (в/ч 08805);

100 ОМСБр (в/ч 08826, включає в себе 3 та 4 БТРО, відповідно в/ч 08815 та 08823, ППД Донецьк);

9 ОШМСПМП (окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти) (в/ч 08809, ППД Новоазовськ, включає в себе 6 БТРО);

11 ОМСП Восток (в/ч 08818, включає в себе 2 БТРО, в/ч 08814).

 

Крім вказаних «лінійних» загальновійськових підрозділів, 1 АК включає в себе:

– Окрема артилерійська бригада (ОАБр) Кальміус (в/ч 08802, ППД Снєжноє, Донецьк);

– Полк СпП внутрішніх військ (в/ч 02707);

– Два полка охорони, в/ч 08833 та «Республіканськой государственной служби охрани» в/ч 08830, та Окремий комендантський полк в/ч 08816;

– Окремий танковий батальйон Булат, або Дизель (в/ч 08810);

– Окремий штурмовий батальйон Сомалі (в/ч 08828);

– Окремий розвідувальний батальйон Ягуар, або Спарта (в/ч 08806);

– Окремий ремонтно-відновлювальний батальйон Конго (в/ч 08813);

– Окремий батальйон матеріального забезпечення (в/ч 08812);

– Окремий зенітний ракетний дивізіон (в/ч 08817);

– Окрема рота РЕБ/РЕР (в/ч 08821);

– Окрема інженерно-саперна рота (в/ч 08820).

У відкритих джерелах досить часто згадуються такі назви, як «Славянський батальйон», «Патріот», «Вітязь», «Пятнашка», «Бобри» тощо, але ці підрозділи станом на зараз або взагалі припинили існування, або втратили статус окремих, та входять на правах рот в інші підрозділи.

Загальна довжина фронту в зоні відповідальності 1 АК складає орієнтовно 195 км. Зона відповідальності 1 АК не повністю відповідає лінії розмежування в межах ТОТ Донецької області.

Це не стосується зони відповідальності 7 ОМСБр, яка оперативно підпорядкована 2 АК, хоча й має у своїй зоні відповідальності т.з. Світлодарську дугу та Дебальцево, які знаходяться у Донецькій області.

Протягом 2016-2020 рр. всі бригади та лінійні полки мають визначені райони відповідальності, ротації між бригадами у повному складі не проводяться. Окремі підрозділи, наприклад ОШБ “Сомалі”, полк СпП ВВ, ОРБ “Спарта” не мають визначеної ділянки оборони, та ситуаційно застосовуються по факту необхідності посилення окремих ділянок, або проведення ротації та відновлення підрозділів лінійних бригад, у випадку необхідності поповнення втрат, виходу на полігони, тощо.

В цілому, зони відповідальності бригад 1 АК виглядають в наступний спосіб:

 

КОРОТКО ОХАРАКТЕРИЗУЄМО НАВЕДЕНІ НА СХЕМІ ПІДРОЗДІЛИ ТА ЇХ ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

 

9 ОШМСПМП

 

9 ОШМСПМП має в назві згадування морської піхоти, але жодних засобів десантування не має, підготовка ОС з десантування не проводиться. Структура полка практично повністю відповідає решті бригад 1 АК. Штаб полка знаходиться у м. Новоазовськ (переведений у місто у 2017 році після нанесення вогневого ураження по штабу в н.п. Безимєнне).

9 полк характеризується вкрай низькою навіть за мірками 1 АК дисципліною ОС (9 полк та 7 бригада тримають сумнівної честі першість за дисциплінарними порушеннями), низьким рівнем підготовки командного складу, а також – найбільшим протягом 2015-2020 рр. рівнем втрат серед особового складу. Чисельність за списком не перевищує 50% від штатної, що призвело до включення у склад полку для підсилення 6 БТРо. Сам 6 БТРо було створено в 2019 році, про якість набраного ОС промовисто говорить той факт, що при наборі в батальйон (оголошення є в відкритих джерелах) в перелік необхідних документів не включено довідку про відсутність ВІЛ, гепатиту, довідку про психічне здоров’я.

У 2019 р. 9 полк втратив тактично важливу висоту «Дєрзкая», втративши одночасно з тим оперативний контроль над напрямком Комінтерново-Зайцево.

Втрата «Дєрзкої» є не першою поразкою полка. Починаючи від Широкінської операції, полк лише втрачав позиції (Широкіно, Лебединське, Водяне, Гнутово, Павлополь, значні території в сірій зоні), не демонструючи жодних успіхів.

Район оборони полка командування 1 АК вважає за стратегічно важливий, оскільки відсутність щільної міської забудови, особливості ландшафту та інфраструктури, низька боєздатність полка, роблять вірогідним швидкий та успішний наступ сил ООС аж до кордону України та РФ.

Сил та можливостей для проведення наступальних операцій навіть на тактичному рівні полк не має.

 

Відсутність великих населених пунктів, зручна логістика, призводять до того, що зона відповідальності полка часто використовується РФ для «обкатки» артилерійських підрозділів, зокрема – випускників артилерійських навчальних закладів РФ.

 

 

1 ОМСБр («Слав’янська»)

 

1 ОМСБр («Слав’янська») – є сусідом праворуч 9 полка. Бригада одною з перших свого часу закінчила перехід на штатну структуру РФ. Штаб знаходиться в н.п. Комсомольське.

Район оборони бригади – найбільший по фронту за всі бригади 1 АК, що обумовлюється географічними особливостями: 60% по довжині фронту займає природна водна перешкода, р. Кальміус, що ускладнює активні бойові дії. Від н.п. Чермалик до н.п. Гранітне практично відсутні піхотні позиції, що знаходяться у вогневому контакті. Система оборони 1 ОМСБр на даній ділянці побудована на системі спостережних позицій.

Разом з тим, Кальміус має низку зручних бродів, у т.ч. в р-ні н.п. Гранітне, за який у 2015 році точилися запеклі бої, що закінчилися перемогою ЗСУ. Однак, всі можливі ділянки для форсування відомі обом сторонам, що дозволяє забезпечити їх оборону маневровими групами у загрозливий період.

У цілому – бригада має середній рівень боєздатності, добре укомплектована технікою, але чисельність ОС не перевищує 55% від штатної.

Район на північ від Гранітного контролюється найбільш боєздатним підрозділом бригади – 1 МСБ (н.п. Роздольне).

 

5 ОМСБр

 

Район оборони 5 ОМСБр «Оплот» починається від н.п. Комсомольське, і закінчується на н.п. Оленівка.

В цілому, це один з найцікавіших підрозділів 1 АК, і його район оборони представляє найбільший інтерес.

В центрі району оборони знаходиться н.п. Докучаєвськ, з панівними висотами на теріконах, що дозволяє противнику контролювати лінію оборони відносно незначними силами.

5 ОМСБр є бригадою резерву 1 АК.

Одночасно, 5 ОМСБр є одним з найбільш боєздатних підрозділів 1 АК, єдиним, що здатний вести самостійні наступальні дії, бодай на тактичному рівні. Бригада має нетипову організаційно-штатну структуру, яка включає в себе аж два танкових батальйони. Фактично, за умови включення в оперативне підпорядкування бригади батальйону «Дізєль», 5 ОМСБр перетворюється на типову танкову бригаду, в якій мотострілецькі батальйони отримують функції прикриття танкових підрозділів.

Бригада за потреби може бути у повному складі виведена з лінії розмежування, із заміною її підрозділів на передовій на такі підрозділи, як “Сомалі”, “Спарта”, полк ВВ тощо, без створення небезпеки ділянці оборони.

За рівнем дисципліни, укомплектованості – це також один з найкращих підрозділів 1 АК.

Одночасно, Докучаєвський напрямок є одним з найнебезпечніших для сил ООС, оскільки відкриває прямий шлях на н.п. Волноваха, з можливістю швидкого перерізання стратегічно-важливої траси Донецьк-Маріуполь, та єдиної залізничної гілки на Маріуполь.

 

 

100 ОМСБр

 

100 ОМСБр «Купол» займає район оборони від н.п. Оленівка до ДонАп, відповідно, прикриваючи Донецьк.

Майже вся лінія оборони бригади спирається на міську забудову та панівні висоти у вигляді териконів. Виняток складає лише ділянка від Оленівки до Олександрівки, але цю ділянку обороняє БТРо, що включений до складу бригади.

Бригада укомплектована переважно за рахунок жителів Донецька, що забезпечує прийнятний рівень морально-психологічного стану. Укомплектованість бригади також вища за середню.

 

Однак, на наступальні дії бригада не здатна, через критичну важливість утримання позицій в обороні, на випадок контрнаступу.

 

 

11 ОМСп

 

11 ОМСп «Восток» займає район оборони від ДонАп до н.п. Пантелеймонівка. Смуга оборони полка спирається на Ясинуватську агломерацію. Станом на 2020 р. напрямок є другорядним, ведуться позиційні бої. На самостійні наступальні дії полк не здатний.

 

3 ОМСБр

 

3 ОМСБр «Беркут» займає критично важливий район оборони, від Пантелеймонівки до н.п. Байрак, фактично, забезпечуючи оборону Горлівки з західного та північного напрямку. Як і у випадку 100 ОМБр, оборона противника спирається на міську забудову, за винятком р-на Пантелеймонівки, який обороняє БТРо. Також, в зоні відповідальності 3 ОМСБр знаходиться Єнакієво, але, в тиловій зоні бригади.

Бригада є класичною по організаційно-штатній структурі, включає в себе три мотопіхотні батальйони та БТРо, має танковий батальйон, ГАДн, ГСАДн, РЕАДн, тощо. Комплектація особовим складом не перевищує 60%, при тому що технікою бригада укомплектована на 90-100%.

Періодично, ротація батальйонів бригади забезпечується тимчасовим заведенням на передові позиції підрозділів ВВ та «Сомалі».

На самостійні наступальні дії бригада не здатна.

На схід від н.п. Байраки продовжується територія, контрольована «ДНР», зокрема це н.п. Вуглегірськ та Дебальцево, але це вже територія, за яку несе відповідальність 2 АК, якому придана в оперативне підпорядкування 7 ОМСБр (буде розглянута пізніше).

Розвідувально-аналітичну довідку підготував Роман Гріньов спеціально для читачів сайту InformNapalm.

Громадська організація «Асоціація учасників та інвалідів АТО» провела розважально-тренувальний захід з лазертагу. Лазертаг (від англ. laser — лазер, і tag — позначка), або лазерний бій, — військово-спортивна гра, суть якої полягає в ураженні гравців безпечними «лазерними» пострілами. Влучання зараховується, коли промінь з «бластера» суперника потрапляє на сенсори, закріплені на одязі або амуніції гравця.

 

Батьки з дітьми під час зустрічі розділилися на дві команди. Спочатку батьки тримали оборону, а діти наступали та брали штурмом певне місце, а потім старші та менші вояки мінялися ролями.

 

Все це відбувалося на території покинутої госпітальної бази. Щоб діти ненароком не травмувалися, за ними наглядав  вчитель «Фізичної культури» та «Захисту України», ветеран АТО, кіборг Сергій Гуcсіді.

 

Нагадаємо

ОБГОВОРЕННЯ ІДЕЇ ВІЙСЬКОВОГО РАДІО: ЩО ТАМ НАГОВОРИЛА ГРОМАДСЬКІСТЬ?

13 липня, загинув український розвідник, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу населеного пункту Зайцеве.

Отримавши підтвердження режиму «Тиша» від російських окупантів група евакуації в білих касках із розпізнавальними знаками не встигла дійти до тіла загиблого кілька метрів, як рашисти відкрили вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Евакогрупа відійшла.

Внаслідок підступного порушення взятих зобов’язань не відкривати вогонь український військовий медик загинув, одного військовослужбовця було поранено, а ще один – отримав бойове травмування.

«Зранку під Горлівкою загинув наш розвідник. Про евакуацію тіла загиблого домовлялися через ОБСЄ та СЦКК. Домовились. І бойовики погодились.

Для евакуації тіла загиблого вийшла група з дев’яти наших військових разом з представником СЦКК. Під гарантії ОБСЄ. Всі були в білих шоломах та спеціальних жилетах. І всі потрапили в потрійну засідку. Групу, попри всі гарантії, почали обстрілювати з трьох сторін. Двоє наших людей, один з яких медик, загинули на місці»,  – пише у своєму «телеграм»  Андрій Цаплієнко. 

 

Підступне вбивство медика, на якому були усі відповідні маркування є черговим свідченням того, що російсько-окупаційні підрозділи навіть не збираються дотримуватися жодних міжнародно-правових норм.

Наразі тіла загиблих та поранений воїн знаходяться на місці обстрілу. Тривають переговори з СММ ОБСЄ щодо їхньої евакуації.

13 липня російські окупаційні збройні формування 18 разів  обстріляли позиції Об’єднаних сил.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»:

– поблизу Сартани та Водяного російські окупанти вели вогонь із 120-ти мм мінометів;

– оборонців Авдіївки і Пищевика противник кілька разів обстріляв з мінометів 82-го калібру, гранатометів та кулеметів;

– біля Кам’янки і Славного обстріли здійснювалися із гранатометів різних систем та стрілецької зброї;

– неподалік населеного пункту Первомайське окупанти задіяли великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

У районі відповідальності ОТУ «Північ»:

– неподалік Луганського, Кримського та Оріхового спостерігалася найбільша ворожа збройна активність. На цих ділянках лінії фронту противник вів вогонь з мінометів калібру 120 мм.

– З 82 мм мінометів, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів рашисти обстрілювали опорні пункти наших захисників поруч з Хутором Вільний.

– Біля Майорська після обіду російські агресори здійснювали обстріли позицій Об’єднаних сил  із ручних протитанкових та автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Окупаційні гібридні збройні формування РФ здійснили провокативний обстріл на ділянці розведення сил та засобів №2 Золоте випустивши по позиціям ЗСУ 1 міну калібру 120 мм.

Минулої доби троє наших захисників загинули, двоє отримали поранення різного ступеню важкості.

Під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця, поблизу селища Зайцеве, пересуваючись до місця загибелі нашого захисника евакуаційна група потрапила у заздалегідь підготовлену рашистами засідку. Окупанти використовуючи стрілецьке озброєння практично впритул розстріляли представників евакуаційної групи. Загинув військовий медик, двоє отримали поранення різного ступеня важкості. Подальші евакуаційні заходи були неможливі, бо окупанти продовжили обстріл вже з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. На даний час тіла згиблих наших захисників залишились на місці обстрілу та потребують евакуації.

Від початку поточної доби збройні формування Російської Федерації один раз порушили режим припинення вогню. Ворон вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів неподалік Авдіївки (р.в. ОТУ «Схід»).

За наявною інформацією втрат за поточну добу серед наших захисників немає.

Окупанти отримавши адекватну відповідь від Об’єднаних сил кожного разу припиняли обстріли.

За підтвердженими даними розвідки, минулої доби наші захисники знищили одного та поранили двох загарбників.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

Пресцентр ООС

Печерський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета лікарці і волонтерці Юлії Кузьменко.

Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на слідчого суддю Олесю Батрин

Слідчий суддя Батрин, розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу Кузьменко, постановила: у задоволенні клопотання відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.

Раніше Київський апеляційний суд відхилив апеляцію захисту підозрюваного у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, залишивши його під вартою до 23 липня.

 

ДОВІДКА.

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

22 травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.

Кузьменко та Антоненко перебувають під вартою. Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

 

Віце-прем’єр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков з посмішкою сприйняв заяву заступника глави адміністрації президента Росії Дмитра Козака про можливий розрив Мінських угод.

Одному з журнлістських телеграм-каналів чиновник заявив, що подібний вислів Козака – це «такий собі трюк» у відповідь на інформаційний пресинг України на представника Росії в тристоронньої контактній групі Бориса Гризлова.

 

 

 

Мова йде про випадок, коли під час засідання тристоронньої контантної групи сам Гризлов зробив заяву про те, що на території України існують ще 2 держави. Тоді Українська сторона нагадала, що у Мінських домовленностях жодних держав не передбачено.

Тому Резніков вважає, що аналогічне прохання до уряду України і президента роз’яснити його слова про можливий перегляд Мінських угод – це «технологічна спроба відвернути увагу від того, що під час переговорів вони допустили ляп».

 

Нагадаємо

НА РОСІЇ МАСОВО БУНТУЮТЬ РОБІТНИКИ

Щонайменше четверо азербайджанських військових загинули внаслідок бою між військовими Вірменії та Азербайджану, який відбувся в неділю.

Інцидент стався на азербайджано-вірменському кордоні. Це далекуватовід зони конфлікту двох країн в районі Нагірного Карабаху – непідконтрольної уряду Азербайджану території, де створена невизнана Нагорно-Карабахська республіка, яку підтримує Вірменія. У Баку цю територію вважають окупованою Вірменією і на лінії розмежування з НКР часто бувають сутички.

Через інцидент на кордоні Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в провокації в Товузському районі. Обидві сторони зазнали втрат.

Про це повідомляє ВВС Україна

За даними Баку, важке бойове зіткнення відбулося на Ходжавенд-Фізулінському напрямку фронту.

За версією азербайджанських військових, вірменські сили вночі зробили “спробу широкомасштабного прориву на позиції азербайджанської армії”.

“Противник намагався опанувати стратегічні висоти. Азербайджанські військовослужбовці змусили вірменську сторону відступити з втратами. Збройні сили Азербайджану також зазнали втрат”, – повідомили в міноборони Азербайджану.

У Вірменії стверджують, що повідомлення про “атаки” вірменської сторони неправдиві.

“Уже протягом кількох днів військово-політичне керівництво Азербайджану загострює ситуацію на лінії зіткнення карабаських та азербайджанських військ і поширює дезінформацію”, – заявили в міноборони Вірменії.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах почався 1988 року, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про вихід з Азербайджанської РСР.

Як відзначили в Єревані, “вірменська сторона дотримується режиму припинення вогню і закликає азербайджанську сторону утримуватися від кроків в напрямку подальшого загострення ситуації”.

Керівництво невизнаної Нагірно-Карабаської республіки, в свою чергу, звинуватило азербайджанську сторону в дезінформації.

Самопроголошені республіки відновили пропуск через свій блокпост на дорожньому коридорі Донецьк – Маріуполь.

«Станом на 12:00 на даному напрямку через КПВВ «Новотроїцьке» в бік тимчасово окупованої території України прикордонники оформили близько 100 осіб та 7 транспортних засобів. З боку ТОТУ на в’їзд до контрольованої території прибуло 38 осіб та 8 автомобілів» – заявили у відомстві.

А от рух через КПВВ «Мар’їнка» продовжує залишатися заблокованим бойовиками.  При цьому  КПВВ «Станиця Луганська» в пішому порядку перетнули 710 осіб. З них: до тимчасово окупованої території – 229, до контрольованої території – 481.

 

Нагадаємо

НА РОСІЇ МАСОВО БУНТУЮТЬ РОБІТНИКИ

Органи управління Національної гвардії, Збройних Сил та Державної прикордонної служби України провели спільну підготовку сил оборони в рамках командно-штабного навчання «Гвардія — 2020».

Головна мета навчань: наростити оперативні спроможності щодо управління об’єднаним угрупованням військ у ході ведення стабілізаційних та оборонних дій під час відсічі збройної агресії.

 

Легенда навчань наступна: парашутно-десантна дивізія противника перейшла кордон, форсувала водну перешкоду, намагалась захопити плацдарм з розвитком наступу і захопленням деяких населених пунктів.

 

До навчань задіяли артилерію, сили протиповітряної оборони, танковий підрозділ та військову авіацію. Саме використання останньої, за словами військових, переломила хід бою.

 

 «Авіація залучалась до дій щодо підтримання і прикриття оборони батальйонно-тактичної групи — нанесення противнику ураження, не давала можливості йому просуватись в бік нашого переднього краю і не давала можливості йому розгорнутися у батальйонні, ротні колони, тим самим дала можливість нам більш активніше діяти в обороні» – заявиви командир Бригади швидкого реагування Національної гвардії України Іван Миропольський.

Допомагали українським солдатам також і спеціалісти тренувальної місії UNIFIER.

 

Нагадаємо

12 ЛИПНЯ РОСІЙСЬКІ ОКУПАЦІЙНІ ЗБРОЙНІ ФОРМУВАННЯ 16 РАЗІВ ПОРУШИЛИ РЕЖИМ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ