Пошук нової роботи після служби може бути викликом, але тепер ветерани й ветеранки мають інструмент, що дозволяє пройти цей шлях із супроводом та підтримкою. Онлайн-платформа «Кар’єра ветерана» — це новий ресурс, покликаний допомогти захисникам повернутися до цивільного життя й знайти роботу, яка відповідає їхньому досвіду, навичкам і прагненням.
Платформа має на меті надати ветеранам комплексну допомогу на всіх ключових етапах працевлаштування. Зокрема, йдеться про:
складання резюме з урахуванням військового досвіду;
трансформацію бойових навичок у конкурентні переваги;
доступ до онлайн-навчання для здобуття нових професій;
пошук вакансій на ринку праці.
Також реєстрація на платформі доступна для роботодавців. Вони можуть шукати спеціалістів серед ветеранів, користуватися навчальними матеріалами та дізнаватися про можливості грантової підтримки.
«Ми як суспільство зобов’язані зробити так, щоб кожен ветеран і кожна ветеранка після служби могли не лише повернутися додому, а й знайти своє місце у цивільному житті — гідне, стабільне, шановане. Бо там, де виграє ветеран, — виграє держава, громада, роботодавець. А платформа “Кар’єра ветерана” — має стати тим містком, що допомагає перекласти бойовий досвід на мову цивільних професій. Адже командир, який керував сотнею людей у зоні бойових дій, має навички, які часто недооцінюються на ринку праці: стратегічне мислення, відповідальність, здатність приймати рішення під тиском. Ми повинні навчитися бачити у військовому досвіді не лише минуле, а й майбутнє — майбутнє сильної економіки, побудованої разом із ветеранами та ветеранками», — зазначила Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.
У Міжнародному фонді «Відродження» підкреслюють, що підтримка економічної реінтеграції ветеранів є стратегічним пріоритетом не лише для держави, а й для міжнародних партнерів України.
«Ветерани можуть відіграти ключову роль у відновленні країни — як через відбудову інфраструктури, так і через зміцнення людського капіталу. Вони здатні стати рушіями змін на рівні громад і країни, долучатися до ухвалення рішень та контролювати курс України до ЄС і НАТО. Також це питання демографічного виживання: успішне працевлаштування ветерана часто означає повернення родини з-за кордону, або ж запобігає від’їзду самого ветерана», — прокоментувала менеджерка програми «Громадянська стійкість» Ольга Гальченко.
У Києві пройшов благодійний забіг MHP Run4Victory, що об’єднав понад 2700 учасників задля підтримки українських військових. Справжнім символом незламності став Олексій Лобанок — ветеран, який подолав дистанцію у 21 км на протезі.
Поруч із Олексієм бігли студенти з Української академії лідерства, де він сьогодні працює ментором фізичного розвитку та безпеки. Понад 80 учасників УАЛ не лише вийшли на старт, а й організували власний збір коштів на підтримку 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», зібравши 100 000 грн.
З початком війни Олексій приєднався до 66 окремої механізованої бригади як сапер. Після важкого поранення та ампутації ноги він пообіцяв собі, що не дозволить травмі змінити життя — і тримає слово щодня.
Загалом у Києві забіг MHP Run4Victory зібрав понад 2 мільйони гривень на підтримку бригади «Хартія».
Наступний забіг цьогорічної серії MHP Run4Victory відбудеться вже 7 червня у Тернополі. Учасники бігтимуть на підтримку 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.
Дистанції: 21 км, 10 км, 5 км, 2 км Дитячі забіги: 100 м, 500 м Інклюзивний забіг: «Люди Титани» Онлайн-участь — теж доступна
Реєстрація триває у застосунку Racenext.
Приєднуйтесь: разом ми біжимо за тих, хто бореться, в пам’ять про тих, хто віддав життя!
Під час SBC Summit Ukraine 2025 міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова наголосила, що спорт займає одну з ключових позицій у ветеранській політиці держави. За її словами, фізична активність — це не лише шлях до фізичної реабілітації, а й потужний інструмент для підтримки ментального здоров’я, соціальної інтеграції та зміцнення віри у себе.
«Спорт — це не тільки про тіло. Це ще й про контакт із побратимами, тренерами, цивільними. Ми бачимо, як спорт змінює життя ветеранів — особливо тих, хто долучається до команди Invictus Games», — розповіла Калмикова.
Вона також поділилась історією одного з ветеранів, який, попри онкологічний діагноз і прогнози лікарів, повернувся до активного життя після участі у змаганнях. За її словами, приклади таких людей є доказом того, що війна чи поранення не здатні зламати того, хто має мету та силу жити далі.
Крім теми реабілітації, на саміті також говорили про спортивні виклики сьогодення. Олімпійський чемпіон Олександр Хижняк та виконавчий директор Федерації боксу України Іван Вострокнутов представили діяльність федерації та розповіли про поточні виклики українського боксу в умовах війни.
Серед партнерів SBC Summit Ukraine 2025 — технологічні компанії, спортивні організації, медіахолдинги, освітні платформи та бізнес-партнери: FAVBET Tech, GGBET, Sense Bank, Епіцентр, Setanta Sports, MEGOGO, Smartass, Footmatbag, Academy DTEK, «БКК» та інші.
27 травня о 17:00 відбудеться відкритий вебінар програми RazomTech, яка допомагає ветеранам та ветеранкам знайти нову професійну опору у сфері ІТ. Організатори — Kharkiv IT Cluster і EPAM Ukraine.
Проєкт RazomTech створений для підтримки тих, хто повернувся з війни і прагне переосмислити свій професійний шлях, поєднавши навички, отримані під час служби, з можливостями, які відкриває ІТ-сфера.
Під час вебінару учасники дізнаються:
як військовий досвід може стати перевагою в ІТ;
які напрямки в ІТ відкриті для початківців без технічної освіти;
як працює програма «ІТ для ветеранів» від EPAM Ukraine;
де шукати підтримку, спільноту та менторів;
історії ветеранів, які вже успішно перейшли в нову професію.
Спікери події:
Олег Івонюк, Junior Software Engineer, EPAM Ukraine — ветеран, який розповість про свій шлях у професію;
Ірина Волощенко, Wellbeing Program Manager, EPAM Ukraine — пояснить роль soft skills і психологічної адаптації;
Єгор Божок, Senior Talent Development Specialist, EPAM Campus — презентує можливості програми для ветеранів.
Кому буде корисно:
ветеранам і ветеранкам, які розглядають зміну сфери діяльності;
членам родин військових, щоб краще розуміти, як підтримати близьких;
психологам, HR-фахівцям, менторам;
представникам ветеранських організацій і компаніям, які хочуть працювати з ветеранами.
«RazomTech створено, щоб допомогти ветеранам зробити перехід до цивільного життя та ІТ-професії без зайвих бар’єрів — з підтримкою, спільнотою і відчуттям, що ти не сам», — підкреслює Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
Під час повномасштабної війни Україна намагається вибудовувати свою внутрішню політику шляхом піклування про захисників. Щось із цього виходить, щось – ні. Але діяльність Українського ветеранського фонду, створеного 2021 року, є продуктивною та достатньо затребуваною.
Технічний парк ТОВ «Фермерське господарство «Побратим Агро» на Харківщині поповнився екскаватором JCB 4CX. Сталося це завдяки відповідній програмі фонду, який діє при Міністерстві у справах ветеранів.
– Наше підприємство існує з 2017 року, – розповідає директорка господарства Марина Цвєткова. – Усі його засновники є ветеранами, учасниками бойових дій. Під час повномасштабного вторгнення вимушено змінилося керівництво. Мій чоловік, разом з іншими засновниками, пішов воювати, а я вимушена була очолити підприємство…
Марині довелося зіткнутися з неабиякими труднощами. Після окупації Харківщини в 2022 році, ділянки не оброблялися й на полях виросли чагарники. Деякі землі, що належать господарству, зокрема у Вовчанській і Куп’янській громадах, і досі не можуть використовуватися за призначенням. А на звільнених полях довелося прикласти великих зусиль, щоб привести їх у належний порядок.
– Тут у пригоді нам став грант від Українського ветеранського фонду, – продовжує директорка Цвєткова, – на придбання сільськогосподарської техніки. Ми знайшли екскаватор-навантажувач, який продавався. Власних коштів на його придбання не вистачало. І тоді я подала заявку на отримання гранту. Було це в грудні минулого року, а в кінці січня вже поточного ми отримали кошти. Таким чином, більше половини вартості екскаватора забезпечила держава через фонд, призначений для ветеранів. Звичайно, що власними зусиллями ми не мали можливості отримати таку дорогоцінну техніку…
Сподіваємося, що надалі все більше ветеранських підприємств і осібних ветеранів будуть відчувати піклування держави, яку вони захищали й захистили. А ветерани втілять цю допомогу в розвиток українського підприємництва, сільського господарства, власного виробництва…
Міністерство цифрової трансформації України анонсувало нові сервіси для ветеранів у застосунку «Дія». Це частина міжвідомчого плану в межах реалізації Стратегії ветеранської політики до 2030 року та стратегії повернення з військової служби до цивільного життя до 2033 року.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів за підсумками засідання Координаційного штабу з питань реалізації Стратегії ветеранської політики.
На засіданні представники Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки та Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) презентували внутрішні плани щодо впровадження інструментів підтримки ветеранів та їхньої інтеграції в суспільство.
Що планує Мінцифра: У застосунку «Дія» з’являться нові цифрові сервіси, зокрема:
опитування ветеранів — для виявлення актуальних потреб;
«Ветеранський простір» — єдина точка доступу до всіх державних цифрових послуг, інформації про права, пільги та підтримку;
«Пошук фахівця із супроводу ветеранів» — сервіс для швидкого пошуку контактів профільного спеціаліста у своїй чи сусідній громаді;
допомога на навчання дітям ветеранів та ветеранок — новий механізм підтримки освітніх потреб сімей ветеранів.
Мінекономіки акцентує на економічній реінтеграції: Основні напрями:
гранти для започаткування чи розвитку бізнесу учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та членами їхніх сімей;
навчання підприємництву, менторство, комплексна підтримка;
компенсація витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю;
вирішення житлових питань для ветеранів.
НАДС працює над залученням ветеранів до публічної служби: Ініціативи агентства охоплюють:
проведення інформаційної кампанії про наявні вакансії;
розроблення навчальних програм підвищення кваліфікації;
підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування до ефективної адаптації ветеранів на публічній службі.
Вказані ініціативи мають на меті створити системну підтримку для ветеранів у цивільному житті, сприяти їхній соціальній і професійній інтеграції, а також розширити доступ до якісних державних сервісів.
Для ветеранських підприємств у Київській, Львівській та Вінницькій областях стартує нова програма підтримки: навчання, менторство, психологічна допомога і шанс на грант у €6500. Учасниками можуть стати ветерани, члени їхніх родин і підприємці, що працевлаштовують ветеранів.
За даними Мінветеранів, понад 300 тисяч українських військових потребують допомоги з реінтеграцією після повернення до цивільного життя. Програма надає можливість зробити цей перехід усвідомленим і результативним.
Програма триватиме чотири місяці й орієнтована на ветеранів війни та членів їхніх родин, які вже ведуть підприємницьку діяльність у Київській, Львівській або Вінницькій областях. Її мета — допомогти учасникам розвивати бізнес, зміцнити особисту стійкість та знайти новий сенс у мирному житті.
Участь у програмі можуть взяти:
ветерани та ветеранки, звільнені зі служби, які мають власний бізнес у Київській, Львівській чи Вінницькій областях;
члени родин ветеранів або загиблих військовослужбовців (1 ступеня споріднення), які мають власну справу в цих регіонах;
підприємства, що офіційно працевлаштовують ветеранів і працюють на території зазначених областей.
У програмі передбачено:
офлайн-навчання — триденний бізнес-тренінг для 100 учасників у Києві, Львові або Вінниці;
менторська підтримка — два місяці індивідуального супроводу від досвідчених підприємців;
грант у розмірі €6500 — фінансування отримають 45 фіналістів, які захистять свої бізнес-плани;
психологічна допомога — підтримка фахівців для адаптації та зміцнення внутрішнього ресурсу;
інформаційна кампанія — історії ветеранських бізнесів будуть представлені у національних онлайн-медіа.
Програма стартує з інтенсивного навчання: учасники отримають базові знання з підприємництва, оцінять поточний стан свого бізнесу й опрацюють плани з його масштабування. Надалі вони працюватимуть над власним проєктом під менторським супроводом, а найперспективніші ініціативи отримають фінансування.
Подати заявку можна через гугл-форму на сайті організаторів, натиснувши у правому верхньому куті кнопку «Подати заявку».
Терміни подачі:
Київ — до 1 червня
Львів — до 5 червня
Вінниця — до 9 червня
Ініціативу реалізують Міжнародна організація з міграції (МОМ) у партнерстві з Міністерством у справах ветеранів України та Startup Ukraine за фінансування Європейського Союзу.
В Україні розпочато реалізацію експериментального проєкту з розширення обсягу безоплатної первинної медичної допомоги для ветеранів та ветеранок. Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть безоплатно отримати персоналізовану медичну допомогу за розширеним переліком, а лікарі — доплати за роботу з ветеранами.
Про це повідомляє Центр психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України у Facebook.
Ініціатива впроваджується Міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством охорони здоров’я в межах Стратегії ветеранської політики.
Безоплатними послугами можуть скористатися учасники бойових дій, звільнені з військової служби, а також особи з інвалідністю внаслідок війни. Водночас лікарі, які надають медичну допомогу ветеранам, з якими уклали декларації, отримуватимуть доплату за свою роботу.
Перелік медичних послуг, які надаватимуться безоплатно, включає:
Розробку індивідуального плану спостереження та лікування з урахуванням історії хвороби, хронічних станів і груп ризику.
Проведення скринінгів на стани, пов’язані з бойовим досвідом, зокрема на ПТСР, гіпертонію, хронічний біль, хвороби травної системи тощо.
Психологічну допомогу й психотерапевтичний супровід для пацієнтів з посттравматичними розладами.
За потреби — скерування до психіатра, психолога чи психотерапевта, включно з індивідуальною, груповою або когнітивно-поведінковою терапією.
Лікування хронічних станів і наслідків бойових травм, включно з участю вузьких спеціалістів (ортопедів, неврологів, хірургів).
Виявлення та лікування порушень зору й слуху.
Реабілітаційні заходи за участі лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.
Призначення препаратів для лікування хронічного больового синдрому, неврологічних і психоемоційних розладів.
Спостереження за станом осіб з залежностями та допомога в подоланні таких станів.
Консультації соціального працівника щодо доступу до медичних і соціальних послуг, включно з правами ветеранів, соціальною адаптацією, пільгами й допомогою у взаємодії з громадськими та волонтерськими організаціями.
Послуги можна отримувати за місцем перебування або дистанційно — за умови, що це відповідає стану пацієнта.
Щоб отримати медичну допомогу, необхідно:
Мати або укласти декларацію з сімейним лікарем чи терапевтом у закладі, який бере участь у проєкті;
Надати документи, що підтверджують статус ветерана;
Заповнити заяву для отримання послуг.
Дізнатися, чи заклад охорони здоров’я бере участь у програмі, можна за номером контакт-центру НСЗУ — 16-77 або безпосередньо у свого лікаря.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою розширено повноваження Міністерства у справах ветеранів. Відтепер відомство стане головним координатором державної політики у низці ключових напрямів підтримки захисників і їхніх родин.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.
Уряд визначив Мінветеранів головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у таких сферах:
вшанування та увічнення пам’яті ветеранів війни;
розвиток ветеранських просторів і робота фахівців, які супроводжують ветеранів та демобілізованих;
організація заходів із соціальної та професійної адаптації, сприяння працевлаштуванню та підтримка підприємницьких ініціатив ветеранів і членів їхніх родин.
Крім того, відповідно до постанови, Міністерство офіційно відповідатиме за:
координацію роботи центрів ветеранського розвитку;
взаємодію з Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом щодо пенсій, пільг і соціальних гарантій;
участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації як ветеранів, так і фахівців, які працюють із ними — спільно з Міністерством економіки та Національним агентством кваліфікацій;
аналіз ринку праці та внесення пропозицій щодо регулювання зайнятості ветеранів;
впровадження цифрових сервісів для надання державних послуг ветеранам.
У Міністерстві зазначають:
«Внесені до положення зміни дозволять більш чітко та ефективно реалізовувати покладені на Мінветеранів функції, а також покращить міжвідомчу координацію у сфері ветеранської політики».
На кожну людину стан війни, що затягнулася на роки, впливає по різному. Одних він позбавляє сил, іншим – надає наснагу боротися й протистояти негараздам. Буває й так, що самодостатній чоловік зневіряється й опускається до рівня інваліда. Натомість інший, з обмеженими можливостями, проявляє таку жагу до повноцінного життя, що диву даєшся, де він бере для цього сили й натхнення?
Саме в цьому місці нашої розповіді слід познайомити читача з нашим героєм. Роман Кашпур, 28 років, ветеран російсько-української війни й діючий військовий, молодший лейтенант, фахівець із морально-психологічного супроводу 808 окремої Дністровської бригади Сил підтримки ЗСУ.
ПОРАНЕННЯ
Той день розколов життя на «до» й «після»… 16 травня 2019 року група розвідників висунулися до елеватора на околиці Оленівки, до самих ворожих позицій. Піхотинці неодноразово чули й повідомили: там ведуться інженерні роботи. Був ризик, що ворог готує просування… Розвідники увійшли в сіру зону й установили: облаштовуються укріплення, але просування немає. Задання було виконане й слід повертатися назад. Керівник групи дав команду на відхід…
Роман пам’ятає, як зробив крок… А далі піднялася пилюка, задзвеніло у вухах… І, як у сповільненому кіно, бачив, що все вище й вище розривається холоша його однострою…
Спочатку кілька десятків метрів він проскакав на одній нозі, спираючись на плече побратима. Але організм швидко виснажився й далі його по черзі виносили на плечах…
– Із перших секунд поранення й до сьогоднішнього дня, – розповідає Роман, – я ні про що не жалкую. Хоча, може, лише про одне: що не пішов на війну раніше… На той момент межа страху смерті мною давно була подолана. І трапилося це ще на Авдіївській промці, де крили так, що я попрощався з життям. А потім служба у розвідці привчила бути готовим до того, що з будь-якого завдання ти можеш не повернутися.
Наступного дня у Харківському госпіталі лікар повідомив Роману, що йому ампутували ногу. Але відразу не розрахували, скільки треба було різати. І тепер, щоб став протез, необхідно робити ще одну операцію. Кашпур підписав згоду на реампутацію.
– Найкращими ліками є терпіння й час, – продовжує Роман. – Я поставив собі саме таке завдання – терпіти й очікувати. І вже через шість тижнів став на свій перший протез…
ДО…
Дитинство й юність Романа Кашпура пройшли в місті Хмільник на Вінниччині. Любов до України й патріотичне налаштування, як він сам уважає, передалося йому на генетичному рівні ще від пращурів-козаків. У школі було заведено щоранку шикуватися під звуки Національного Гімну. У 2014-му вступив до Хмельницького університету на спеціальність фізичний реабілітолог та тренер із фітнесу. Кафедра активно допомагала війську: організувала збір коштів, на які закупалася сировина, а в швейних майстернях виготовлялася термобілизна для ЗСУ.
Наступного року Кашпур став членом Добровольчого Українського Корпусу й розповідає, що йому було соромно за те, як інші захищають Батьківщину, а він вимушений лише збирати кошти на потреби військових. І за тиждень після свого 19-річчя вже їхав на фронт.
– Перебуваючи на Донеччині, – згадує Роман, – я подзвонив керівнику кафедри й попередив, що дещо затримаюся й не зможу бути на початку наступного семестру. Він поцікавився про причину й тоді я зізнався, що знаходжуся на Донбасі… А коли приїхав із ротації, сказав, щоб я не переживав за оцінки, а беріг себе й повертався живим.
Потім Кашпур вступив ще на військову кафедру, щоб отримати офіцерське звання. Але, коли намагався підписати контракт із 74 розвідувальним батальйоном там запитали: «А як у тебе так виходить, ти вчишся у двох вузах на стаціонарі, при цьому воюєш ще й хочеш підписати контракт? Це армія, тут так не можна!» І тоді Роман, якому лишалося півтора роки до отримання офіцерського звання, написав заяву на відчислення з військової кафедри й рядовим повернувся на фронт.
…ПІСЛЯ
– Спорт у моєму житті, – згадує Роман Кашпур, – був головним і пріоритетним, мотивацією, самоорганізацією, розвитком і дисципліною. З раннього дитинства займався легкою атлетикою, грав у футбол. Потім надавав перевагу вуличні силовій гімнастиці, бодібілдингу. Після поранення активно захопився кросфітом і в 2020 році дебютував з першим місцем на змаганнях «Ігри героїв».
А 2 грудня 2021 року на аеродромі в Чугуєві Кашпур встановив національний рекорд України в номінації «тяга літака Ан-26 вагою 16 тонн людиною з інвалідністю другої групи на протезі». Це був той самий аеродром, через який два з половиною роки тому його транспортували з тяжким пораненням із Маріуполя до Харкова.
– Після моєї другої перемоги на «Іграх героїв», – продовжує Роман, – усі почали говорити, що я власним оптимізмом маю мотивувати інших важкопоранених. Тому усе це слід робити публічно й доносити через медіа-канали… А після того, як я протягнув літак, вирішив для себе, що мені треба бігти марафон. Ідея достатньо довго виношувалася і 23 квітня 2023 року в Лондоні я пробіг повну марафонську дистанцію. Таким чином, став першим в історії України ветераном, який зробив це на протезі.
То була чергова перемога над самим собою. З того часу Роман подолав ще шість марафонів престижу «Abbott World Marathon Major Six Star», але найскладнішим уважає перший. Там він зробив масу помилок – невчасно пив воду, неправильно вживав енергетичні гелі на дистанції, не володів часовими показниками. Завдяки цьому на 39 кілометрі ледве не втратив свідомість… Тоді він подолав дистанцію за 5 годин 53 хвилини. А поки що найкращий для себе час, встановлений на Берлінському марафоні, нараховує 3 години 55 хвилин.
Усі ці марафони були благодійними. Коли Роман бігав, він одночасно по всьому світу збирав кошти на протезування побратимів в Україні. Це ще один стимул, який надихав його довести задумане до кінця й не зупинятися. Ні зараз, ні потім. Про подальші свої плани він говорить:
– Мій наступний виклик, до якого я готуюся, носить назву «Ironman». Це типовий класичний тріатлон – плавання, велосипед, біг. На відміну від параолімпійського тріатлону, що становить всього 26 кілометрів, тут слід пливти 3,8 км, 180 км проїхати на велосипеді й пробігти повну марафонську дистанцію.
НЕ СПОРТОМ ЄДИНИМ
Роман Кашпур говорить, що коли займається спортом, то відчуває себе живим. Забуває про всі вади й обмеження. Дуже багато уваги приділяє реабілітаційній діяльності, бо вибрав для себе фах із морально-психологічного супроводу. Але найкращою реабілітацією вважає ту, яка пов’язана з фізичною культурою й заняттям спортом. А коли ще поруч є команда ветеранів-побратимів – все це нічим іншим замінити неможливо!
Окрім цих двох занять – реабілітації захисників і професійного заняття спортом, є в Романа родина. І вона, як не крути, а завжди буде лише на першому місці. Ось як він розповідає про те, як втративши одне, знайшов інше:
– На четвертий день після поранення мені подзвонили. Приємний жіночий голос повідомив, що це волонтер Юля, що командир «Правого Сектора» дав їй номер і просив провідати мене в госпіталі. Так ми познайомилися… А через дев’ять місяців я прийшов з рюкзаком речей до неї й сказав: «Давай жити разом». Тепер це моя дружина й у нас троє дітей. Але залишатися на той час у Харкові було ще кілька причин – мій протезист і моя тренер. Однак після повномасштабного вторгнення я вимушений був відвезти родину на Вінниччину й повернутися на фронт…
День 16 травня 2019 року розколов Романове життя на «до» й «після». Але він не став чистилищем між раєм і пеклом. Хлопець вистояв, витримав випробовування, довів собі й усім, хто його оточує, що ампутація – не вирок!
Жага повноцінного життя здатна творити неабиякі дива! І, дивлячись на досвід Романа Кашпура, спробуйте посперечатися, що це не так!..
