Міністерство внутрішніх справ України розпочинає впровадження інституту помічників з питань ветеранської політики в усіх своїх підрозділах. Про це в ефірі телеканалу Рада повідомив радник Міністра внутрішніх справ Дмитро Фінашин. За його словами, нова ініціатива покликана підтримати захисників після поранень, сприяти їх соціалізації та подальшому працевлаштуванню.

На думку Дмитра Фінашина питання адаптації та соціалізації ветеранів – надзвичайно актуальне і поки досить недооцінене як самими військовими, так і суспільством:

«Коли ти повертаєшся з війни, в тебе втрачається сенс. Ти був дотичний до чогось великого і масштабного, від тебе залежала доля країни. Коли повертаєшся додому, а в моєму випадку – з інвалідністю із втратою працездатності в 75%, то думаєш, що тобі далі робити. Ти не бачиш сенсу йти на якусь роботу або повертатися на службу, бо ти втратив напрям руху, який раніше планував на все життя. Ти починаєш замикатися, з цивільними стає складніше спілкуватися. Це стає величезною проблемою, оскільки стає важко знайти себе в житті. Я на власному прикладі це пройшов: у 28 років опинився на пенсії, але сидіти на пенсії – це не вихід».

Радник Міністра зауважив, що кожен ветеран адаптується після поранення по-своєму. Це залежить від настрою самого бійця. Але для швидшої соціалізації поранених необхідно забезпечити якісним лікуванням, фізичною та психологічною реабілітацією. Також необхідно переконати бійця, що життя не закінчується після поранення. В цьому допомагає підтримка рідних, оточення, умов перебування в війську і готовності далі там бути:

«У моєму випадку, як тільки мої рани загоїлися, я відразу сказав: все, я йду до строю, я буду щось робити», – розповів Дмитро Фінашин. 

На своїй посаді радника Міністра внутрішніх справ України з питань ветеранської політики Дмитро Фінашин працює з початку 2025 року. На початку своєї роботи на цій посаді він одразу почав займатися працевлаштуванням ветеранів: 

– «Запустили проєкт щодо працевлаштування поліцейських, але для цього потрібні були зміни до нормативної бази та законодавства. Це процес тривалий, але наразі є вагомі зрушення. Також ми вже внесли зміни до Наказу НГУ, тепер бійці Нацгвардії, які були визнані непридатними до військової служби, можуть бути заміщені на певних категоріях посад. До того, командир підрозділу може сам визначати посаду для свого військового. Такі самі зміни проводяться в Державній прикордонній службі. Головний акцент в нашій роботі – на працевлаштуванні. Наразі працевлаштовуємо бійців у навчальні заклади, ДСНС до інституту помічників з ветеранської політики».

Він уточнив, що в кожному підрозділі системи МВС впроваджується посада помічника керівника з ветеранської політики. Такий співробітник буде комунікувати безпосередньо зі своїми побратимами з регіонів, державними установами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. Це та людина, яка буде знати ветеранів в регіоні, а ветерани будуть знати його.

Щодо образу ветерана, який формується в українському суспільстві, Дмитро Фінашин зазначив:

«В ідеалі для мене – це, щоби не було впроваджено яскравого образу ветерана, щоби мене не виділяли якось окремо в суспільстві. Я би хотів, щоби, коли прийшов на роботу, був би таким самим колегою, як інші. Це має бути особа, яка має гідний соціально-економічний статус, якого поважають в суспільстві, якого цінує держава».

Він зауважив, що після війни велика кількість військових повернеться, серед них буде багато поранених, для них треба забезпечити відповідну адаптацію та організувати робоче місце, тоді вони будуть звичайними членами суспільства.

Держава запровадила програму для військовослужбовців, яка дозволяє зберегти репродуктивні клітини для можливості стати батьками в майбутньому. Послугу надають 18 медзакладів по всій Україні, а у річному бюджеті на цю програму виділили 190 млн грн. 

Про це повідомили у пресслужбі в Кабінету Міністрів України.

Українські захисники та захисниці можуть безоплатно зберігати статеві клітини у кріобанках, щоб у випадку отримання поранень, пов’язаних із репродуктивними функціями, була можливість продовжити рід.

Послуга доступна для чоловіків та жінок, які:

• служать у Збройних Силах України;
• є працівниками інших органів, які беруть участь у бойових діях чи здійснюють заходи з національної безпеки.

Що входить у програму:

• безоплатне медичне обстеження;
• направлення до фахівця (гінеколога або уролога),
• забір клітин;
• офіційна згода на зберігання;
• зберігання клітин у спеціальному медзакладі.

Як скористатися послугою?

Таку послугу надають у 18 медичних закладах у різних регіонах України: місто Київ — 4 заклади, Львівська область — 3 заклади, Івано-Франківська, Рівненська і Дніпропетровська області — по 2 заклади, Чернівецька, Тернопільська, Волинська, Запорізька і Харківська області — по 1 закладу.

Пункти здачі можна знайти, зателефонувавши на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77, або на електронній карті місць надання послуг за програмою медичних гарантій, обравши пакет послуг «71 Медичні послуги із здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовці».

Міністерство оборони України активно працює над створенням чіткої та ефективної системи психологічної підтримки для військовослужбовців. Це так само важливо, як добре екіпірування чи надійна зброя, зазначили у МОУ.

Про це пише Міністерство оборони на своєму сайті

«Ми хочемо, щоб піклування про наших військових було системним та тривалим. Не тільки тоді, коли вони на передовій, а й коли повертаються додому. Система підтримки здійснюється на п’ятьох рівнях та охоплює всі етапи військової служби — від першого дня до повернення в цивільне життя», — зазначив начальник Управління психологічного забезпечення полковник Олег Мукан.

Система психологічної підтримки та відновлення включає:

• самодопомогу та підтримку «рівний-рівному» — коли побратими допомагають один одному
• допомогу в підрозділі (роті, батальйоні) — офіцерами психологічної підтримки персоналу
• відновлення на рівні бригади або полку (групи контролю бойового стресу та групи психологічного супроводу й відновлення) — в пункті психологічної допомоги
• професійну допомогу в тилу у спеціалізованих закладах
• глибоке психологічне відновлення — у лікувальних установах поза районом бойових дій.

Для того, щоб система працювала повноцінно, Управління психологічного забезпечення Міноборони також підготувало проєкт наказу «Про затвердження Порядку надання психологічної допомоги військовослужбовцям у системі Міністерства оборони України».

Документ стане дорожньою картою для фахівців, які працюють з військовими, та допоможе нашим захисникам швидше повертатися до емоційної рівноваги. Зокрема, реалізація проєкту дозволить психологічним службам у військових частинах набути суб’єктності та повноважень в єдиній багаторівневій системі психологічної підтримки. Це зміцнить їхню спроможність працювати в умовах війни та зменшить навантаження на медичну систему.

Документ також унормовує питання організації психологічної допомоги військовослужбовцям з урахуванням стандартів НАТО та досвіду, який отримали психологічні служби Збройних сил України під час війни.

Проєкт чітко визначає:

• які сили та засоби можуть бути задіяні для надання психологічної допомоги
• алгоритм залучення цивільних психологів
• залучення ресурсу Міністерства у справах ветеранів
• визначення видів психологічної допомоги та її практична реалізація.

«Психологічна підтримка має відбуватися не лише після бойових дій, а й на етапі, коли травма не закріпилася. Тому військові психологи вже сьогодні активно працюють в підрозділах, проводячи превентивну роботу та допомагаючи при перших ознаках у кризових ситуаціях. Це дозволяє зменшити ризик розвитку ПТСР та своєчасно підтримати тих, хто пережив психотравмуючу подію», — додав Олег Мукан.

Міністерство юстиції України спільно з Міністерством оборони та Міністерством у справах ветеранів запустили новий соціальний проєкт «Юстиція військовим», спрямований на підвищення правової обізнаності військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх родин.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

Мета проєкту — через серію коротких відеороликів надати військовим та їхнім родинам важливу юридичну інформацію й посилити їхню обізнаність у правових питаннях. У межах ініціативи доступні відеоконсультації на найбільш актуальні теми: як правильно оформити рапорт, оскаржити висновок ВЛК, отримати безоплатне протезування чи медичні послуги без черг, скористатися правом на матеріальну допомогу, як діяти у випадку зникнення або полону, а також звернутися по безоплатну правничу допомогу.

Завдяки підтримці АТ «Укрзалізниця», ці відео транслюються на вокзалах та в потягах «Інтерсіті», щоб військові та їхні близькі могли побачити важливу та актуальну інформацію під час подорожей по країні. Усі ролики мають переклад жестовою мовою, аби якомога більше наших Захисників і Захисниць мали змогу отримати необхідну правничу підтримку.

Народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Гурін обурив українців кількома суперечливими заявами. Спершу він запропонував переглянути підхід до соціальної підтримки для ветеранів, а пізніше порівняв свою роботу у Верховній Раді із перебуванням у війську. Як інформує «Главком», відповідні дописи Гурін опублікував на своїй сторінці в Х.

Свій допис Гурін почав зі слів: «У ветеранів не має бути жодних «пільг». Ніяких безкоштовних проїздів, нульового розмитнення автівок і іншого совка».

Водночас він зауважив, що натомість військові мають отримувати виплати на накопичувальну пенсію за час перебування на лінії бойового зіткнення, компенсацію відсотків по іпотеці, програми навчання, перенавчання, лікування, реабілітацію, протезування, допомогу в пошуку роботи.

«Соціальну допомогу мають адресно отримувати ті, хто її реально потребує, поки вони її потребують, а не пожиттєво люди зі «статусом УБД», які провели на ЛБЗ два дні», – зазначив депутат.

За його словами, соцдопомога потрібна для того, щоб людина «встала на ноги й перестала її потребувати», і такий підхід є в «цивілізованих країнах».

У коментарях під цим дописом і в інших соцмережах військові та ветерани реагували на заяву Гуріна: хтось обурювався, хтось залишав свої думки про наявні проблеми з соцпідтримкою.

У відповідь на це Гурін знову підкреслив, що не виступає проти соціальної допомоги. Згодом він навіть написав, що у Х поспілкувався з військовими й ветеранами, щоб почути їхній запит на соцпідтримку.

Разом із тим у мережі обурювалися ще одному допису Гуріна, в якому він заявляв: «Те, що захист Батьківщини – обовʼязок, записано в Конституції. У мене інша присяга, я так само служу народу України».

Згодом Гурін написав, що його твіти поширились у Telegram-каналах, тому він вирішив уточнити, що соціальна допомога ветеранам має залишатись, але вона має бути монетизована або надаватись шляхом придбання послуг, зокрема з реабілітації, протезування чи освіти, а немонетизованих пільг, «за які незрозуміло хто платить», бути не повинно.

«Ветеран має бути інтегрований у суспільство як високооплачуваний спеціаліст або успішний підприємець, а держава має допомогти йому в цьому. У бюджеті не вистачить коштів на довічні виплати ветеранам у найближчі 20 років, або це будуть принизливі копійки», — заявив також нардеп.

Пізніше нардеп окремо вибачився за порівняння своєї роботи зі службою військових.

На луцькій автостанції з рейсового автобуса висадили учасника бойових дій, який подорожував із невеликим собакою. Причиною стало те, що у тварини не було намордника — попри наявність усіх ветеринарних документів. Зазначається, що ветеран придбав квиток заздалегідь, а ні касир, ні водій не мали жодного зауваження.

Про це передає «Главком» з посиланням на допис чоловіка.

Зазначається, що квиток чоловік придбав заздалегідь, а водій автобуса не мав до пасажира жодних зауважень. Втім, перед відправленням на перевірку квитків підійшла працівниця автостанції, яка заявила, що без намордника перевозити собаку заборонено, навіть якщо вона маленька. Внаслідок цього військового з собакою попросили вийти з автобуса.

«Усе, підем пішки. Дякую. Маленька собака, привита, не кусається», – сказав чоловік на відео.

Ветеран війни пояснив, що не мав жодної інформації про заборону на перевезення таких тварин без намордника, тим паче, що ні на касі, ні у водія не було жодних зауважень. Він також попросив повернути гроші за квиток дружини, оскільки подорож довелося скасувати. Чи вдалося йому відшкодувати кошти — наразі невідомо.

Ветерани російсько-української війни можуть працевлаштуватися на різних посадах у лавах правоохоронців. Після важких поранень на фронті додому повертаються українські воїни, які готові служити надалі, і поліція Києва надає їм таку можливість.

Серед ветеранів, які продовжують службу в поліції – вибухотехнік столичного главку поліції Тарас Дмитрук. Він ніс службу у зведеному загоні Нацполіції на Харківському напрямку та проводив розмінування деокупованих земель, де втратив ногу, наступивши на ворожу міну. Після проходження реабілітації та протезування капітан поліції продовжив служити у вибухотехнічній службі, адже для нього – це не просто робота, а продовження важливої місії, можливість бути частиною команди та мати підтримку колег.

Як підкреслив начальник столичного главку поліції Києва Дмитро Шумейко, питання повернення на службу та повноцінного життя наших захисників, які пройшли через складні випробування війни і отримали поранення під час бойових дій, є для поліції дуже важливими:

«Міністерством внутрішніх справ розроблені відповідні зміни до нормативно-правових документів і відтепер дозволяють ветеранам повернутися до роботи. Для кожного окремого співробітника, який виявив бажання продовжити служити нашій державі – ми шукаємо можливість і знаходимо її. Міністр внутрішніх справ та Голова Національній поліції України приділяють велику увагу підтримці та реабілітації співробітників та ветеранів і ставлять конкретні завдання підлеглим підрозділам щодо їх працевлаштування».

Серед охочих приєднатися до лав поліції – ветеран ЗСУ Олександр Рудзевич. Перебуваючи на вогневому рубежі на Луганщині, він отримав вогнепальне поранення в руку і як наслідок ампутацію кінцівки. Після реабілітації захисник погодився на пропозицію продовжити службу в поліції Києва і відтепер працює в управлінні інформаційно-аналітичної підтримки столичного главку поліції.

«Ми бачимо силу духу, стійкість і досвід, які здобувалися високою ціною. І щиро вдячні і в боргу перед всіма захисниками, які, не зважаючи на пережиті труднощі та отримані травми, мають бажання повернутись служити державі і забезпечувати правопорядок. Вони мають знати, що ми на них чекаємо» – зауважив Дмитро Шумейко.

Начальник поліції Херсонщини Роман Козьяков представив особовому складу свого новопризначеного помічника, який відповідатиме за напрям ветеранської політики. Ним став ветеран російсько-української війни Денис Бордак.

Про це у Facebook інформує поліція області.

У дописі повідомили подробиці біографії нового помічника. Денис Бордак на псевдо “Кас” приєднався до Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Чоловік отримав бойовий досвід на Донецькому напрямку, пережив поранення та пройшов тривалу реабілітацію. Його відзначили відомчими та державними нагородами, зокрема медаллю “Захисника Вітчизни”, а також нагрудними знаками “Золотий Хрест” та “За відвагу в службі”.

До обов’язків помічника начальника Головного управління Нацполіції увійде робота з пораненими бійцями та родинами загиблих. Також на ньому буде співпраця з громадськими організаціями, допомога ветеранам в адаптації до цивільного життя, забезпечення їм доступу до медичних, психологічних і юридичних послуг, зазначають у дописі.

“Я добре знаю й на власному досвіді пережив те, через що проходять наші хлопці та дівчата як на передовій, так і після повернення. Ми не повинні залишати ветеранів війни сам на сам із болем, травмами чи байдужістю. Тепер моє завдання – допомагати, підтримувати та бути поруч із побратимами“, — сказав після призначення на посаду Денис Бордак.

Уряд затвердив постанову, яка дозволяє ветеранам війни отримувати грошову компенсацію за орендоване житло. Відповідне рішення ухвалено постановою Кабінету міністрів №252.

Про це пише РБК-Україна.

Грошова допомога передбачена для захисників і захисниць, які орендують житло та відповідають одній із умов:

• Вони є власниками житла, зруйнованого або пошкодженого внаслідок бойових дій (це має бути підтверджено у Державному реєстрі майна або органами місцевого самоврядування).
• Їхнє житло розташоване на територіях, де тривають бойові дії або які перебувають під тимчасовою окупацією.
• Вони проходять реабілітацію на відстані понад 15 км від задекларованого місця проживання.
• Вони звільнені з військової служби, але ще не набули статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.
• Вони були звільнені з полону.

Необхідні документи:

• Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• Ідентифікаційний код;
• Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Акт обстеження пошкодженого житла (у разі наявності);
• Військовий квиток або інший військово-обліковий документ;
• Посвідчення УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності);
• Довідку про відсутність судимості та обмежень, пов’язаних зі злочинами проти України;
• Договір оренди житла, укладений згідно з Цивільним кодексом України.

Подати заяву можна:

• До підрозділу, відповідального за ветеранську політику;
• Через відділ соцзахисту населення;
• До будь-якого ЦНАПу (незалежно від місця реєстрації);
• У паперовій або електронній формі.