Міністр закордонних справ Ева-Марія Лийметс назвала обставини і час для зустрічі зустрічі Жозепа Борреля і Сергія Лаврова «надзвичайно невдалими». Про це повідомляє delfi.ee
Міністр закордонних справ Естонії Ева-Марія Лийметс
“Я ще до візиту сказала, що однією з попередніх умов цієї зустрічі повинна була бути можливість зустрітися з Олексієм Навальним. На жаль, Навальний знаходиться як і раніше в тюрмі і йому вже ставиться нове “злочин”. Як мінімум можна було б на місці зважити можливість зустрітися з дружиною Олексія Навального, або – якщо і це було б неможливо – з ким-небудь з представників Фонду боротьби з корупцією (ФБК)”, – сказала Лийметс.
Лийметс зазначила, Боррель потрібно дуло дати Росії чіткий сигнал: країни ЄС, в тому числі Естонія – вимагали встановлення санкцій за систематичне і масштабне порушення прав людини в РФ. Крім того, на її думку, слід було б чітко засудити триваючу російську агресію в Східній Україні, анексію Криму і торпедування “Мінських угод” саме з боку РФ.
“На жаль, і цього не сталося. Вкрай прикро, що саме під час візиту високопоставленого представника в Москву в Росії дипломати трьох країн ЄС були безпідставно оголошені персонами нон грата. Цим Росія дала черговий сигнал, що її не цікавить співпраця і діалог по суті”, – сказала Лийметс. Також викликає подив і запитання те, що Боррель привітав Росію з вакциною “Супутник V” і піддав критиці США.
З позитивних аспектів міністр назвала те, що Борелль зажадав негайного звільнення Навального, а також зустрівся з представниками громадянського і академічного товариств.
Із подібні “візитів” до РФії “єесівських чиновників” Україна має зробити висновоки і чітко усвідомити: коли мова йде про дешевий газ, чи ще щось «економічно вигідне», або від чого «ряд країн» ЄС можуть отримати зиск, то «європейська демократія» може «тимчасово закрити очі» і на порушення прав людини, і на порушення територіальної цілісності «меншовартих» країн.
США повинні бути готові до ядерної війни з Росією та Китаєм, заявив глава Стратегічного командування ЗС США Чарльз Річард. Москва вже більше 10 років «агресивно модернізує» свої ядерні сили, пояснили в штабі Стратегічного командування ЗС США, тому необхідно виробити нові концепції стримування, а при необхідності – стратегії ядерної війни.
Про це глава Стратегічного командування ЗС США (USSTRATCOM) адмірал Чарльз Річард заявив у статті «Формування стратегічного стримування XXI століття» для лютневого випуску офіційного видання Військово-морського інституту Сполучених Штатів.
Американський воєначальник зазначає, що з часів розпаду СРСР Міноборони США не доводилося розглядати можливість прямого військового зіткнення з ядерною державою, але зараз «ситуація змінилася».
«Існує реальна можливість того, що регіональна криза з Росією або Китаєм, або між ними, може швидко перерости в конфлікт із застосуванням ядерної зброї, якщо сторони сприймуть втрату звичайних озброєнь за загрозу режиму або державі», – цитує Річарда The Washington Times.
Адмірал зазначив, що Пентагону необхідно розглядати загрозу ядерного конфлікту як реальну, а також розробити нові концепції стримування, а при необхідності і ведення ядерної війни.
Причина, по якій США на даний момент ігнорують загрозу ядерних конфліктів, на його думку, полягає в зміщенні акценту на боротьбу з тероризмом. При цьому Росія і Китай нарощували свої ядерні арсенали весь цей час, додав військовий.
Крім того, Річард зазначає, що Москва вже більше 10 років «агресивно модернізує» свої ядерні сили за допомогою нових ракет малої і середньої дальності. Готовність Росії до агресивної суперництва і ігнорування всих існуючих міжнародних норм продемонструвало військове захоплення Криму, пояснив він.
Заяви глави Стратегічного командування ЗС США викликали стурбованість і стали предметом обговорення на брифінгу в Пентагоні. За словами помічника міністра оборони країни зі зв’язків з громадськістю Джона Кірбі, при модернізації ядерних сил, яка для Вашингтона є пріоритетною, США не хочуть ескалації протистояння в такому масштабі.
«Китай представляє зростаючий виклик, Росія є загрозою на багатьох фронтах. Міністр серйозно до цього ставиться», – заявив Кірбі. При цьому він зазначив, що для запобігання ядерного конфлікту між США, Росією і Китаєм потрібно докласти багато дипломатичних зусиль.
У документі сказано: Китай і Росія «використовують всі можливі інструменти, щоб підірвати міжнародне право для забезпечення своїх інтересів», а також проводять ревізіоністську політику і прагнуть до агресивної видобутку природних ресурсів по всьому світу.
Вашингтон називає Москву і Пекін «непохитними суперниками», які в разі «конфлікту» можуть захопити території швидше, ніж США разом із союзниками зможуть якось ефективно відреагувати. При цьому підкреслюється, що що саме Китай – а не Росія – є головною загрозою.
Про те, що Китай і Росія являють собою дві основні загрози Сполученим Штатам на море, раніше зазначалося в новій спільній стратегії Військово-морських сил, Корпусу морської піхоти і Берегової охорони США.
У М’янмі 7 лютого десятки тисяч людей вийшли на акції протесту по всій країні, засуджуючи нещодавній переворот і вимагаючи звільнення фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі. Це найбільші акції протесту в країні після Шафранової революції 2007 року, яка допомогла стимулювати перехід до демократії, інформує Радіо Свобода.
У другий день широкомасштабних акцій проти військової хунти протестувальники у найбільшому місті країни Янгоні були в червоних сорочках, тримали червоні прапори і червоні кульки. Червоний вважають кольором партії Національна ліга за демократію Аун Сан Су Чжі.
Протестувальники скандували: “Ми не хочемо військової диктатури! Ми хочемо демократії!”.
Мітинги 07 лютого 2021 зібрали набагато більшими протестувальників, ніж ті, що відбулися вчора, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці під час першої масової акції протесту проти державного перевороту, попри блокування соцмереж.
Військові захопивши владу заблокували в країні Twitter та Instagram, інформує BBC. Практично відразу після зміни влади в країні її жителі були позбавлені доступу до Facebook.
Один з найбільших інтернет-провайдерів в країні — норвезька компанія Telenor — підтвердила інформацію, що отримала від військових вказівку закрити доступ до цих соціальних мереж на невизначений термін. Провайдер зазначив, що вважає такий крок надлишковим і таким, що порушує права людини і що доніс цю точку зору до військових, пише видання.
У компанії Facebook, якій належить і Intagram, військових закликали “відновити зв’язок і дати людям можливість спілкування з родичами і друзями і отримувати важливу інформацію”.
Як повідомляє агентство Reuters, представники Twitter в свою чергу заявили, що блокування соцмережі “підриває громадський діалог і порушує права людей бути почутими”.
Самі військові ситуацію поки офіційно не прокоментували. Військові заявили, що вирішили заблокувати соцмережу “заради забезпечення стабільності” в країні.
Переворот в М’янмі стався 01 лютого 2021 року. Телеканал Myawady TV оголосив, що влада в країні передається головнокомандувачу збройними силами Мін Аун Хлаіну.
Лідерка країни Аун Сан Су Чжі, президент М’янми Вин Мьин і інші члени політичного керівництва правлячої партії “Національна ліга за демократію” заарештовані. Пізніше військові оголосили про зняття з посад 24 міністрів уряду і призначення нових керівників ряду міністерств, в тому числі фінансів, охорони здоров’я, закордонних і внутрішніх справ.
Аун Сан Су Чжі, президент М’янми Він Мьін, головнокомандувач ЗС Мін Аун Хлаіну
На відміну від Білорусі чи Росії в М’янмі насильства ніде не спостерігалося. Військові заблокували дороги в столиці Нейпьідо і головному місті країни Янгоні.
Приводом для перевороту стали минулі в країні вибори, на яких з великою перевагою перемогли прихильники Аун Сан Су Чжі. На переконання військових голосування супроводжувалося фальсифікаціями.
В індійському штаті Уттаракханд на півночі країни в Гімалаях сталося сходження льодовика. Місцеві жителі побоюються, що люди, які працюють на прилеглому гідроенергетичному проекті, могли опинитися на шляху руйнівної стихії. Про це повідомляє Reuters.
“Ми поняття не маємо, скільки людей зникли без вісті”, – сказав головний секретар штату Уттаракханд Ом Пракаш.- “Фактичне число поки не підтверджено, але від 100 до 150 людей, як ми побоювалися, загинули”.
“Це сталося дуже швидко, не було часу, щоб попередити будь-кого. Я відчував, що навіть ми будемо зметені”, – розповів Санджай Сингх Рана, який живе в верхів’ях села Рейні.
Уттаракханд – зовсім молодий індійський штат, розташований в північній частині країни, на кордоні з Китаєм і Непалом. Офіційно він був утворений тільки в 2000 році і отримав назву Уттаранчал. Але вже в 2006 році його перейменували в Уттаракханд. Столицею штату є місто Дехрадун.
Велика частина Уттаракханд знаходиться в Гімалаях – більше 90% його площі покрито горами і лісами. І саме завдяки такому розташуванню, яке зробило цю територію важкодоступною для людей, вдалося зберегти природні багатства штату практично недоторканими.
Прекрасна природа, багаті флора і фауна цього регіону залучають безліч вчених і екотуристів з усіх куточків нашої планети. Адже на території штату є відразу кілька національних заповідників та природних парків.
Національний парк Нанда Деві, який отримав свою назву завдяки однойменній горі, яка є однією з найвищих у всій Індії. А головною принадою для туристів в цьому парку стало так зване “Озеро Скелетів” – велика водойма, весь берег якого вкритий кістками людей і тварин.
Поруч з Нанда Деві знаходиться ще один заповідник – знаменита Долина Квітів, яка здавна вважалася священним місцем, так як там росте величезна кількість не тільки рідкісних, але і дуже корисних лікарських рослин, які використовувалися в народній медицині для лікування багатьох хвороб.
Також цікавий заснований ще в 1936 році Національний парк Джим Корбетт – найстаріший заповідник країни. В основному люди приїжджають туди, щоб помилуватися на які проживають на його території бенгальських тигрів – парк спеціалізується на охороні і захисту цих рідкісних тварин.
Нажаль, сьогодні це не єдина природна катастрофа в Світі: південний-захід Франції постраждав від повеней, а біля узбережжя острова Мінданао стався землетрус магнітудою 6,2 бали за шкалою Ріхтера.
У Харкові депутат від ОПЗЖ вирішив засудити місцевих проукраїнських журналістів за те, що вони розказали про його шахрайські схеми.
На порталі “Слобожанщина” було розміщено публікацію про Сергія Данило, адвоката і депутата Харківської міськради від ОПЗЖ. Виявилося, що за даними ЗМІ, депутат займався шахрайськими схемами стосовно квартир в місті. Чоловік продавав квартири, потім звертався до поліції з вимогами притягнути покупців до відповідальності за шахрайство, а тоді знову купляв їх за невеликі кошти.
Данило вирішив подати на депутата до суду. Проте, як і у випадку з очільником ОПЗЖ, Віктором Медведчуком, судовий позов лише привернув увагу до ситуації. До захисту журналіста і активіста “Просвіти” Ігора Алексєєва долучився депутат міської ради від ЄС атовець Руслан Агібалов та громадські активісти.
На останньому засіданні Данило не з’явився, натомість на місцевому офісі партії ОПЗЖ з’явилися надписи “Сергій – чорний, Данило – реіелтор, Сергій Данило – чорний ріелтор”. Також, за нашими даними, постраждав і офіс адвокатського бюро, яке пов’язують з депутатом. Також соцмережі політика – Фейсбук і Інстаграм, “атакували” роззлючені харків’яни.
Наразі, за словами журналіста Ігора Алексєєва, позиція захисту вибудовується на тому, що “Сергій Данило є публічною особою”, і “критичні зауваження щодо темних плям у його біографії” є необхідною складовою демократичного життя.
З метою забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, налагодження ефективної взаємодії Мінветеранів з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за його діяльністю, врахування думки громадськості при формуванні й реалізації державної політики, Міністерство у справах ветеранів Україниоголошує прийом документів для формування нового складу Громадської ради при Мінветеранів.
Документи приймаються з 15 січня 2021 року по 8 лютого 2021 року на офіційному вебсайті Мінветеранів:
Українська сноубордистка Анна-Марі Данчу завоювала золото в паралельному слаломі на Кубку Європи в Швейцарії.
Про це повідомляє НОК України та олімпійська команда.
«Вітаємо українську сноубордистку Аннамарі Данчу з перемогою на Кубку Європи у Швейцарії. Наша спортсменка стала першою у паралельному слаломі», – йдеться у повідмоленні.
Серед чоловіків срібло завоював українець Василь Кашелюк.
Аннамарі Данчу – чемпіонка України 2007 року, призер міжнародних змагань, учасниця Європейського молодіжного олімпійського фестивалю 2007 року (м. Хака, Іспанія) – четверте місце, учасник чемпіонату світу 2007, у 2009 році посіла 6 і 8 місце на чемпіонаті світу серед юніорів, 15 місце – на чемпіонаті світу (м. Гангвонг, Корея). Тричі вигравала золоті нагороди Кубка Європи в гігантському слаломі – у 2009, 2010 і 2011 роках. У 2010 році Аннамарі стала чемпіонкою світу зі сноуборду серед юніорів. Вона виграла змагання в паралельному слаломі. У фінальному заїзді вона перемогла швейцарку Юліж Цог
Черговим етапом виконання практичних дій завершилися командно-штабні навчання з позначенням дій військ з військовою частиною ОК «Північ». Апаратом керівництва, що був сформований з числа офіцерів оперативного командування, продовжувалося здійснення управління підпорядкованими підрозділами та нарощування бойової обстановки за G-структурою. Власне підрозділи бригади відпрацювали здійснення контратаки противника, не допустили прориву умовного ворога, навпаки – задіяли сили та засоби, щоб ввести його в оману, а також завдали максимальних втрат.
Про це інформує служба зв’язків з громадськістю ОК «Північ».
Підвівши підсумки, командування висловило зауваження та вказало на недоліки за окремими напрямами на кожному етапі навчань. Поряд із цим були запропоновані і ряд рекомендацій та пропозицій щодо усунення недоліків та покращення рівня підготовки.
Загалом, за словами командування, задіяний особовий склад показав достатній рівень підготовки, що свідчить про високий професіоналізм та спроможність навчатися і говорить про готовність військової частини у будь-який час виконати завдання за призначенням.
Навчання проходили під керівництвом командувача військ оперативного командування «Північ» генерал-майора Валерія Залужного. Усі заходи пройшли без втрат, без порушень техніки безпеки та на належному рівні.
За підсумками командно-штабних навчань були нагороджені кращі військовослужбовці. Солдати, сержанти та офіцери були відзначені нагородами Міністра оборона України, командувача військ ОК «Північ», грамотами та цінними подарунками.
06 лютого 1996 року о 18:45 Україна приєдналася до клубу “Антарктичних держав”, отримавши в «подарунок» від Британії полярну станцію «Фарадей», розташовану на мисі Марина острова Галіндез, за 7 кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова.
Станція «Академік Вернадський». Відстань до Києва – 15 тисяч кілометрів.
Рішення про те, щоб прийняти в дар британську станцію, ухвалював ще Леонід Кравчук. Перемовини велися з 1993 року. Остаточний документ – меморандум між Британською антарктичною службою (БАС) та Українським центром антарктичних досліджень – був підписаний 20 липня 1995 року у Лондоні. Згідно із ним, полярна станція Великої Британії «Фарадей» відходила у власність України.
Рішення не було спонтанним. Плюси та мінуси зважувалися дуже довго. Представники Британії приїздили у 1994-му до Києва – подивитись на країну, якій вони довіряють своє дітище, оцінити її потенціал.
Що змусило заощадливих британців до такого кроку? Справа в тому, що в 1993-му Британія почала будувати інший об’єкт – полярну станцію «Розера». Утримувати дві станції було нерентабельно, але просто кинути «Фарадей» та просто так піти звідти забороняють правила «Антарктичного договору». Станцію необхідно або демонтувати, або передати іншим зацікавленим особам. Британці вирішили, що «подарувати» обійдеться їм дешевше.
Свою першу наукову базу на Землі Ґреяма Британія побудувала в 1934-му. Так звана «хатинка Ворді» (Ворді Хауз) – перша споруда британців на північному континенті, яка зберігається і по цей часі виконує функцію своєрідного музею з небанальними експонатами – наприклад, з кулінарною книгою, де викладені рецепти страв з пінгвінів. Її майже завжди відвідують туристи, які інколи навідуються на станцію.
Так звана «хатинка Ворді» (Ворді Хауз) на Землі Ґреяма, побудувана в 1934 році.
Перед тим, як дві держави остаточно вдарили по руках, прожила два місяці на «Фарадеї» українська делегація, яка переконалася, що з обладнанням на станції все гаразд. Воно було цілком сучасним за тодішніми мірками, та повністю придатним до експлуатації. Та й загалом «умови життя та роботи були значно більш комфортабельними, ніж у вітчизняних інститутах», – згадують Бахмутов та Міліневський.
Спомини цих двох полярників були опубліковані у 1996 році в журналі «Природа», але не були оцифровані, і сьогодні є справжнім раритетом.
Розташована станція на острові Галіндез, який входить до групи Аргентинських островів. До узбережжя Антарктичного півострова – 4-5 милі, до південного полярного кола не дотягуємо близько 100 миль. Навколо – дуже мальовничі гори Землі Ґреяма підносяться до 2000-метрової висоти. І особливо гарний вигляд на протоку Лемайєр – ворота в світ теплих далеких морів, які залишилися далеко на півночі. Самі Аргентинські острови – це мальовничий архіпелаг з проливами і підводними скелями; острови, вкриті снігом і льодом, а в період антарктичного літа – плямами смарагдово-зелених лишайників, – згадують Бахмутов та Міліневський.
Геннадій Міліневський
Звісно, згодом у розвиток станції довелося вкладати кошти, тож сумніви, на перший погляд, видаються закономірними: а навіщо нам Антарктида?
Учасники першої української антарктичної експедиції Володимир Бахмутов та Геннадій Міліневський згадують, скільки «незлих тихих слів» було сказано росіянами у 1995-1996 рр., коли Україна «освоювала» Антарктиду. Зокрема, на сторінках російських «Ізвєстій».
– Після такого роду «статей, – пишуть Бахмутов та Міліневський у спільних спогадах, – залишається відчуття, що …групу українських полярників, представляють як козаків у червоних шароварах, які танцюють гопак, а в перервах закушують горілку салом із цибулею. А завдяки подарунку Великобританії, в руки бравих козаків раптом опинилася ціла полярна станція, основною пам’яткою якої є бар з випивкою. Вражені кількістю спиртного українські полярники чекають зараз на бажану зустріч із застарілою британською дослідницькою апаратурою.
До шельмування проекту «Антарктида» долучився і російський астролог Павєл Глоба, посилаючись на зороастрійців, цілком серйозно розмірковуючи про те, як пов’язана смерть Брежнєва та розпад СРСР зі зниженням популяції пінгвінів в Антарктиді.
«Коли вчені мужі переступлять через заборонену межу і на південній землі зроблять свою лабораторію, і в цій лабораторії стануть виробляти людей в колбах і ретортах, тоді почнеться мор серед третьої частини народу, і страшні хвороби вийдуть на землю у вигляді епідемій та пандемій», – писав Глоба.
6 лютого 1996 року о 18:45 Україна стала Антарктичною державою». Колишня британська станція «Фарадей» отримала не тільки український прапор, але й нову назву – «Академік Вернадський». Згідно із договором, Україна протягом 10 років мала передавати дані своїх досліджень Об’єднаному Королівству.
Перша українська антарктична експедиція, 1995-1996
Побут перші українські полярники вирішили перейняти у своїх попередників: вставали о восьмій, а снідали о дев’ятій. Обід – о 12.30, вечеря – о 18.00. Щоп’ятниці – генеральне прибирання. Щосуботи – урочиста вечеря з обов’язковим дрес-кодом (костюм, біла сорочка, краватка) та 4-5 вишуканих страв, які споживали при свічках. По неділях кухар вихідний, його функції виконує черговий. Із запасами їжі проблем нема, а воду доводиться отримувати використовуючи опріснювальну установку морської води.
Основний профіль діяльності – геофізічні дослідження, а саме безперервний запис варіацій магнітного поля, стану іоносфери з використанням різних методів іоносферного зондування, вимірювання вмісту озону в атмосфері. Крім цього – повний комплекс метеорологічних спостережень і вимірювання коливань рівня моря.
Метеоролог Ігор Артеменко в оточенні завжди компанійськи налаштованих пінгвінів
Відпочиваючи від справ, можна, звісно, і просто посидити в барі. Тому самому знаменитому барі, який так не давав спокою заздрісним росіянам. Просто, коли зводилася станція «Фарадей», у теслярів залишилася деревина, і вони вирішили побудувати невеликий паб в англійському стилі. Всього лише на три столики та сім місць для відвідувачів. До пандемії бар приймав близько 4 тисяч гостей на рік і пригощав їх настоянкою «Вернадівка», створеною за фірмовим рецептом на зібраному полярниками власноруч самогонному апараті.
А із шинквасом «Фарадея» (бар успадкував назву станції) пов’язана окрема історія. У ньому в стільницю бару «вмурована» монета в один фунт. Коли британці вже залишали станцію, згадуваний вище Дункан Хейг зажадав за неї символічної плати. Мовляв, така прикмета і така традиція, інакше не можна. «Я дістав з кишені один фунт і віддав Хейгу. Він побіг до майстерні, вхопив інструменти і «вмурував» монету в дерев’яну стільницю бару «Фарадей», – згадує Геннадій Міліневський. Ця історична монета і досі є окрасою столу та бару, яку в доковідні часи залюбки демонстрували туристам.
До речі, якби Україна не пожертвувала 25 років тому одним фунтом, а згодом захотіла самотужки будувати полярну станцію, їй довелося би вкладати у проєкт мільйони доларів. Тож один фунт – це все ж менші витрати. А наукова станція непотрібна лише тим країнам, керівництво яких банально не розуміє необхідність виділення коштів на наукові дослідження.
«Люди завжди цікавляться погодою, проте не завжди знають, як та завдяки яким дослідженням формується синоптичний прогноз. Визнайте, не кожному з нас відомо, що Український гідрометцентр враховує, зокрема, й дані, що надходять зі станції «Академік Вернадський». І не лише Укргідрометцентр. Результати спостережень українських науковців отримують також Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародна океанографічна комісія, Міжнародне агентство з атомної енергетики, низка вітчизняних науково-дослідних установ», – розповідає Олена Зварич, фахівець з комунікацій Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).
Україна, таким чином, постачає інформацію всьому світові.
Але чому це важливо робити саме з Антарктиди? Тому що це – єдиний незаселений континент, до того ж він захищений від антропогенних впливів низкою міжнародних договорів, що дає можливість оцінити природний вплив на зміни кліматичних показників, починаючи від прогнозів погоди на завтра до передбачень клімату на 100 років наперед.
«Кожен день сповнений рутинної роботи. Так, вісім разів на добу (о 00, 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21 годинах за всесвітнім скоординованим часом (UTC) ми проводимо так звані строкові спостереження: фіксуємо температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, хмарність, силу вітру, опади тощо», – розповідає гідрометеоролог 25-ї Української антарктичної експедиції Ігор Артеменко.
Результати цих досліджень слід закодувати та відправити до Всесвітньої метеорологічної організації не пізніш як через 20 хвилин після їх отримання. Крім того, робота полярників – це ще й океанографічний пост, рейдові гідрологічні станції, періодичне обслуговування, зчитування даних з різних систем реєстрації та експериментального обладнання.
Раз на місяць метеорологи відбирають зразки опадів, що накопичилися в спеціальному колекторі. Їх буде доставлені в лабораторію МАГАТЕ для моніторингу розповсюдження радіаційного забруднення, яке разом з пилом потрапляє в атмосферу.
На додачу до цього полярники вивчають термічний режим підстильної поверхні, рослинного покриву, ґрунту. А ще ведуть гляціологічні дослідження, тобто вивчають сніг та лід. І, звісно, займаються глобальною проблемою – потеплінням та повільним таненням льодовиків (які містять 80% прісної води планети) унаслідок кліматичних змін.
Всю цю роботу неможливо переоцінити, але, окрім завдань, пов’язаних із виживанням планети та всієї людської популяції, станція «Академік Вернадський» опосередковано сприяє розвитку туризму. Турфірми з різних країн світу організують заїзди на станцію, морські круїзи та яхтинг, катання на лижах, сходження на прибрежні гірські вершини, кількаденне проживання у наметових таборах, фото- та відеозйомку місцевої фауни.
Льодовики Антарктиди – це 80% запасів прісної води на Землі
Підсумовуючи все вищеназване сьогодні можна однозначно стверджувати: представництво України в Антарктиді потрібне. Воно істотно підіймає значимість нашої держави та створює їй репутаційні плюси, які ми втрачаємо часто на інших фронтах, наприклад, програючи боротьбу зі корупцією. А те, ще Антарктида – це дуже красиво, можна переконатися переглянувши свілини, зроблені тими, хто побував там і зафіксував неймовірні кадри. А краса між тим рятує людство – як і льодовики з запасами прісної води. Їх ще не пізно відстояти – в тому числі і завдяки даним, які надходять з «Академіка Вернадського».
Автор: Наталія Лебідь. Світлини Євгена Прокопчука, Дениса Пішняка, Анни Соіної та з архіву НАНЦ
З повним текстом можна ознайомитись, перейшовши ща посиланням: https://glavcom.ua/country/society/ukrajina-batkivshchina-pingviniv-shcho-dala-nam-antarktida-734714.html
Міністерство культури та інформаційної політики України планує створити Центр протидії дезінформації, щоб мати змогу ефективно відповідати на фейки з боку Росії. Про це Міністр культури України Олександр Ткаченко заявив в інтерв’ю виданню Obozrevatel.
За його словами, створення такого хабу дозволило би ефективно відпрацьовувати ті маніпуляції і фейки, які запускає країна-агресор.
«Якщо ж ми говоримо про протидію у вигляді публікацій, розсилки інформації – роботу у цьому напрямку ми розпочнемо зі створення Центру протидії дезінформації», – повідомив він.
Ткаченко вважає, що Україна не має стати віддзеркаленням Росії, вдаючись до тих методів, які застосовують вони.
«Боротися з ботами за допомогою ботів – малоперспективне заняття», – вважає міністр.
Також, за словами Олександра Ткаченка, у березні презентують стратегію протидії дезінформації.
