Пресслужба Об’єднаних сил інформує, що збройні формування Російської Федерації та її найманці продовжують систематично ігнорувати підписані 22 липня 2020 року у рамках Тристоронньої контактної групи додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню.
08 березня 2021 року збройні формування окупантів дев’ять разів порушили режим припинення вогню.
Поблизу населеного пункту ЛУГАНСЬКЕ російські загарбники за допомогою ручного протитанкового гранатомета здійснили дистанційне мінування території мінами ПОМ-2.
Неподалік населеного пункту ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї та селища ПІСКИ окупанти обстрілювали позиції ЗСУ із гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
Поруч н.п. ОПИТНЕ російські окупаційні війська трохи постріляли з ручного протитанкового гранатомета та автоматичного станкового гранатомета, а у передмісті ЗОЛОТЕ-4 – ще й зі стрілецької зброї. А в районі селища ЛЕБЕДИНСЬКЕ рашисти обстрілювавли наші позиції ще й зі станкового протитанкового гранатомета.
Сьогодні з ранку, 09 березня 2021 року, вже було зафіксовано три порушення режиму припинення вогню. Так, поблизу н.п. КРАСНОГОРІВКА загарбники вели вогонь із 82 мм мінометів, а неподалік ПІСКІВ зі стрілецької зброї.
На обстріли противника наші воїни змушені були відповідати вогнем у відповідь.
Бойових втрат серед наших воїнів вдалося уникнути.
Схоже, що метою всіх вказаних провокацій є створення напруженості вздовж лінії розмежування, та підтримання фейків російської пропаганди щодо системних порушень режиму припинення вогню з української сторони. Традиційно російські окупанти намагаються переконати, що обстріли населених пунктів здійснюють виключно Збройні сили України. Але наші воїни неухильно дотримуються досягнутих домовленостей щодо припинення вогню та є послідовними у виконанні взятих на себе зобов’язань.
Про всі факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
Українські військовослужбовці і надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил та намагаються дотримуватися режиму припинення вогню.
Присутність російських найманців у Венесуелі не є секретом, хоча офіційних заяв з цього приводу Москва уникає. Але відомо, що приватні військові компанії з Росії здійснюють охорону нафтових об’єктів, об’єктів інфраструктури, надають охоронні послуги особисто президенту Венесуели Ніколасу Мадуро, а так само навчають венесуельські підрозділу.
І ось, під час навчань підрозділів спеціального призначення «Fuerza de Tarea Sombra» Стратегічного командування збройних сил Венесуели (CEOFANB), до складу якого частини Збройних сил (FANB) і Сил спеціального призначення (FAES) Боліваріанської національної поліції (PNB) серед «аборигенів» були помічені і представники російської ПВК. Про це повідомляє ресурс Інформаційний навігатор.
Військовий інструктор ПВК «Вагнер» в Бронешоломі ЛШЗ-1 та з кулеметом ПКП «Печеніг» під час спільних навчань з антитерористичних підрозділом Венесуели «Fuerza de Tarea Sombra»
Зокрема, в рамках навчань підрозділів CEOFANB можна було помітити військових, екіпірованих комплексом бойової екіпіровки російського виробництва, тактичним захисним шоломом ЛШЗ-1 і збройних 7,62-мм кулеметом Калашникова ПКП «Печеніг», який, власне, до Венесуели не поставлявся. Даний факт є черговим підтвердженням всебічної підтримки Росією диктаторського режиму Ніколаса Мадуро.
Згідно з даними, оприлюдненими Міністерством фінансів Китаю під час скликання керівництва країни на щорічне засідання Національного народного конгресу в Пекіні, було повідомлено про майбутні витрати в розмірі 1,35 трлн юанів (208,58 млрд. доларів США) на військову діяльність. Зростання у порівнянні з 2020 роком складає +6,8%. Про це пише Defense News.
Відповідь на логічне питання навіщо Китай скільки коштів витрачає на мілітаризацію країни можна знайти у статті “Шість воєн, в яких Китай повинен брати участь в наступні 50 років”, опублікованій 08 липня2013 року у провладній китайській газеті Wenweipo. Англійський переклад було розміщено на Гонконзькому блозі Midnight Express 2046, а оригінал статті – ChinaNews.com. Гонконгський ресурс називає факти, наведені у статті, відмінним прикладом сучасного китайського імперіалізму.
Суть проблеми полягає в тому, що після того, як імператорський Китай в результаті опіумної війни з Британією (1840-1842 р.р.) втратив «свої території», з точки зору китайських пропагандистів, розпочався етап “столітнього приниження” в історії Китаю. З того часу Китай не є єдиною великою державою і це розглядається, як приниження всього китайського народу, ганьба синів Жовтого Імператора. Заради національного єднання і гідності, Китай зобов’язаний провести шість ірредентистських воєн в наступні 50 років. Деякі регіональні, інші, можливо, тотального характеру. Неважливо які, але всі вони необхідні і неминучі для «великого китайського возз’єднання».
Війна Перша: приєднання Тайваню
(орієнтовно 2020 – 2025 р.р.)
В статті розглядається кілька варіантів, як відносно мирне приєднання, так і за допомогою активних бойових дій. Почнеться все з того, що континентальний Китай надішле ультиматум Тайваню, вимагаючи обрати між мирним варіантом об’єднання (кращий варіант для Китаю) або війною (вимушений захід). Ретельно підготувавшись перед цим, коли настане час, уряд КНР для «вирішення проблеми» скористається тим, що краще відповідає розвитку ситуації.
Аналізуючи можливі наслідки керівництво КНР вважає, що Тайвань, скоріше за все, займе непокірну позицію і військовий результат стане єдиним можливим варіантом вирішення даної проблеми. Ця «об’єднавча війна» стане першою для створення “Нового Китаю”. Бойові дії стануть перевіркою для бойових можливостей Народної Визвольної Армії КНР під час участі в сучасній війні.
Тут можливі кілька варіантів. Китай може легко виграти цю війну або все може сильно ускладнитися. Все буде залежати від позиції США і Японії. Якщо вони нададуть допомогу Тайваню та ще й підтримають його у військовий спосіб, то війна ризикує затягнутися і перетворитися на тотальну.
У випадку, коли США і Японія лише «висловлять глибоке занепокоєння», запровадять санкції, і будуть просто спостерігати за розвитком ситуації, тоді Китай легко і швидко переможе Тайвань. Навіть якщо Японія і США все ж таки вирішать втрутитися, що малоймовірно, то всеодно війна триватиме не більше шести місяців.
Війна Друга: повернення островів Спратлі
(орієнтовно 2025-2030 р.р.)
Острови Спратлі — це архіпелаг більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 квадратних кілометрів. Острови знаходяться у південно-західній частині Південнокитайського моря і розкидані на площі понад 400 тис. квадратних кілометрів. Від островів Палаван і Калімантан вони знаходиться на відстані 400 км; від узбережжя В’єтнаму – за 500 км; від китайського острова Хайнань їх відділяє 1000 км.
Територіальна приналежність островів оскаржується одразу шістьма державами: В’єтнамом, КНР, Філіппінами, Малайзією, Тайванем і Брунеєм. Попри свій крихітний розмір, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні. Крім того, дослідження свідчать про наявність значної кількості нафти і газу на шельфі. На островах немає постійного населення, в даний час вони використовуються як рибопромисловий район.
Після об’єднання з Тайванем, Китай планує взяти перепочинок на 2 роки. Під час періоду відновлення Китай в ультимативній формі вимагає від країн, які мають претензії на острови Спартлі, зняти свої територіальні домагання на цей безлюдний регіон. Тим, хто погодиться на ультимативні вимоги, КНР пропонує обговорювати збереження частки їхніх інвестицій в районі островів.
У випадку, коли цього не відбудеться, Китай оголошує непокірним війну, а їх інвестиції та економічні вигоди забирає собі.
Разом з тим, США теж у який спосіб має відреагувати на те, як Китай “ре-завойовує” острови. Далі ситуація може розвиватися, як і у випадку «відвоювання» Тайваню. Друга війна має остаточно навчити США не конфліктувати занадто відкрито з Китаєм.
США і надалі будуть «багато і грізно говорити», «висловлювати глибоке занепокоєння та обурення», запроваджувати чергові санкції, таємно чи відкрито допомагати країнам Південно-Східної Азії, таким як В’єтнам і Філіппіни.
Так як В’єтнам є найсильнішою країною в цьому регіоні, то Китай має атакувати саме В’єтнам, поразка якого залякає інших. Скоріше за все, великого військового протистояння очікувати не варто, все вирішиться відносно швидко і «малою кров’ю». Коли В’єтнам програє війну і «відмовиться від перетензій» на острови, налякані китайської міццю інші країни регіону, задля збереження своїх вигод, змушені будуть сісти за стіл переговорів і, скоріше за все, заприсягнуться у відданості Китаю.
Після закінчення війни Китай зможе розташувати війська на цих островах, поширивши вплив в Тихому океані. З цього моменту китайські авіаносці матимуть вільний доступ в Тихий океан «для захисту інтересів країни».
Війна Третя: відвоювання Південного Тибету
(орієнтовно 2035-2040 р.р.)
Китай і Індія мають досить довгий кордон, але точка конфлікту між ними – частина території Південного Тибету.
Правлячі кола Китаю вважають, що їхня країна вже давно розглядається правлячими колами Індії як ворог. Індія прагне не поступатися Китаю і купує найсучасніші види військової техніки в США, Росії та Європі. Індія сподівається, що за допомогою США, Росії і Європи вважаючи зможе перемогти Китай, що є, на думку керівництва КНР, причиною тривалих територіальних суперечок між країнами.
В Пекіні переконані що на початок 30-тих років 21 століття Індія буде відставати від Китаю, як в економічній, так і в військовій могутності, однак залишиться однією з кількох великих держав. І коли Китай спробує завоювати Південний Тибет, то це може призвести до певних серйозних втрат. Щоб їх уникнути Китай має вдатися до підбурювання населення деяких регіонів до відокремлення від Індії.
Звичайно, цей план може не спрацювати. Але Китай повинен зробити все можливе підбурюючи провінції Ассам (у штаті виробляється половина вирощуваного в Індії чаю і половина нафти, що добувається в Індії, також вирощують рис, джут, цукор, бавовну, добувають вугілля) і Сіккім до здобуття незалежності, щоб цим послабити Індію. В Китаї це вважають за першу частину найкращої стратегії.
Друга частина стратегії полягає в експорті найпередовіших озброєнь Пакистану для завоювання ним Південного Кашміру і об’єднання з Пакистаном до 2035 року. У той час як увага Індії буде спрямована на Пакистан, Китай здійснить блискавичну атаку на Південний Тибет. Індія не зможе воювати одночасно і проти Пакистану, і проти КНР, і, скоріше за все, відносно швидко зазнає поразки на обох фронтах. Якщо цей план не спрацює, для КНР залишається найгірший варіант, прямі військові дії по поверненню Південного Тибету.
Тут потрібно зауважити, що Китаю нічого не заважає проводити спецоперацію по «розхитуванню» ситуації в Індії паралельно з завоюванням Тайваню і відвоюванням островів Спратлі. Тому хронологічні рамки третьої і подальших воєн можуть бути суттєво скориговані в залежності від перебігу перших двох-трьох воєн. Зовсім не виключено, що корекція може мати тенденцію до пришвидшення динаміки подальшого перебігу подій.
Підготував Олександр Вікторович, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Армія Польщі разом з військами США провели сумісні навчання. Про це повідомляє прес-служба Міноборони країн.
З 2 по 11 березня на полігоні Дравсько-Поморське проходить польсько-американське навчання Marauder-21 з залученням 300 військовослужбовців.
На навчаннях відпрацьовується спільна повітряно-десантна операція. Крім особового складу з двох літаків С-130 Hercules викинули 105-мм буксирувані гаубиці M119.
Як повідомило грузинське видання “georgiandefencejournal”, 6 березня здійснив перший випробувальний політ після ремонту перший штурмовик Су-25 (навчально-бойовий літак Су-25у) збройних сил Грузії, який пройшов ремонт і модернізацію на підприємстві АТ “Тбілавіамшені” (ТАМ – Тбіліський авіаційний завод ) спільно з грузинським державним військовим науково-технічним центром “Дельта”, з залученням Командування авіації і ППО міністерства оборони Грузії.
На першому польоті відремонтованого Су-25у був присутній новий міністр оборони Грузії Джаншер Бурчуладзе.
У липні 2020 року було підписано угоду між міністерством оборони Грузії і АТ “Тбілавіамшені”, що передбачає модернізацію і капітальний ремонт літаків Су-25, які перебувають на балансі збройних сил Грузії. Активна фаза поновлення авіаційного парку почалася в серпні 2020 року. Відповідно до угоди, ремонт літаків, що належать збройним силам Грузії, завершиться до кінця 2022 року.
Наступного року військовий бюджет КНР становитиме понад 200 млрд американських доларів, що на 6.8 відсотка вище за цьогорічний показник. Нарощування витрат на армію пов’язане з програмою модернізації китайського війська.
Інформацію про нарощування військового бюджету було оприлюднено Міністерством фінансів КНР під час Всекитайських зборів народних представників в Пекіні. Під час зборів прем’єр-міністр державної ради КНР повідомив, що зусилля по зміцненню Народно-визвольної армії будуть продовжені. Він пообіцяв підвищити вишкіл і готовність в усіх напрямках, а також поліпшити підхід країни до науки, технологій та промисловості.
Китай продовжує свою масштабну програму військової модернізації у всіх напрямках Народно-визвольної армії. Крім того, КНР продовжує агресивні дії в Східному і Південно-Китайському морях. У цих водах, за допомогою збройних сил і воєнізованих формувань, Китай розгорнув те, що деякі вважають кампанією тиску на Тайвань. Китай також залучений в територіальні суперечки з іншими азійськими країнами
До американського війська надійдуть 99 одиниць нових неброньованих самоскидів розроблених і виготовлених спеціально для армії. Нова машина отримала індекс M917A3 та виготовляється компанією Mack Defense. Повідомляється, що загальна сума контракту становитиме 296,4 млн доларів.
Новий самоскид проходив попередні випробування протягом двох років на полігоні у штаті Меріленд. Машину сконструйовано на основі цивільного вантажного авто Mack Granite. Для того, щоб повністю задовольнити потреби військових, самоскид оснастили посиленими задніми мостами, повним приводом і збільшеною підвіскою.
Планується, що M917A3 почнуть надходити до армії Сполучених Штатів вже у травні цього року. Вони будуть знаходитися на озброєнні регулярних військ, а також надійдуть у сили резерву.
З початком весни 2021 року різко змінила тональність російської пропаганди по відношенню до України. Сьогодні чітко простежується підготовка Кремля до нової агресії. Таку заяву в інтерв’ю Espreso.TV зробив російський політолог-втікач і критик Путіна Андрій Піонтковський.
«Пропагандисти явно готують суспільство до масованого військового вторгнення в Україну. Для цієї війни вже підібрана пропагандистська формула. Вона вперше з’явилася на цих поганих політичних каналах в понеділок 01 березня. Це так звана «превентивна операція з примусу України до миру», – заявив Піонтковський.
Він зазначив, що це «формулювання» було «доведено» до гібридної російської армії на Донбас. І терористи одразу заговорили про «превентивні удари по вогневих точках ВСУ». Піонтковський прогнозує, що вторгнення в Україну обернеться для Росії «величезною моральною, політичною та військовою катастрофою».
Політолог-втікач підкреслив, що коли США дозволять Москві захопити нові території України, то це буде означати повний крах всієї повоєнної системи безпеки Європи. А у Москві це, можливо, зовсім не розуміють. «Сьогодні існує два драйвера наступу на Україну. 1) Це імперські плани – без України немає ніякої російської імперії. І тут проблема не лише в Путіні. Цим хвора вся політична еліта Росії без винятку. 2) Ні в якому разі можна показувати російському народу приклад успішного розвитку України за зразком західної моделі, бо для росіян воно може виявитися дуже «заразним», пояснив Піонтковський.
За даними української групи «Інформаційне Опір», на окупованих територіях Луганської і Донецької областей України окупаційною адміністрацією розгорнута масштабна інформаційна кампанія із залякування місцевого населення черговим фейковий «майбутнім наступом» армії України. Головною метою цієї компанії є не стільки вплив на морально-психологічний стан населення окупованих територій черговою страшилкою «укропского наступу», скільки спроба створення необхідного інформаційного фону для ескалації бойових дій з боку агресора, пише видання.
..Підтвердженням цьому є також недавні публічні заяви представників окупаційної адміністрації, зокрема, ватажка банди «ДНР» Пушиліна Дениса Володимировича, зокрема поширена ними недавно інформація про «дозвіл» збройним формуванням окупантів «відкривати вогонь на випередження», а також інсайдерські дані про заходи, які зараз здійснюють втілюються в життя в збройних формуваннях російських окупантів.
Спостерігачі підкреслюють, що «з огляду на той факт, що діями представників окупаційної адміністрації керують державні органи Росії, дані заяви є наслідком офіційного рішення військово-політичного керівництва Російської Федерації про вихід з так званого «Мінського процесу» і бажання надалі активізувати своє втручання у внутрішні справи держави Україна за допомогою продовження агресії, в тому числі, із застосуванням військової сили».
Політолог Піонтковський попереджає, що Москва робить все до того, щоб розпочати масштабне військове вторгнення в Україну.
Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США DARPA запускає нову перспективну програму в інтересах військово-повітряних сил країни. Для розширення бойових можливостей винищувальної авіації пропонується створення середнього безпілотного літального апарату, здатного нести керовані ракети класу «повітря-повітря». Програма отримала назву LongShot («Далекий постріл»).
Сучасна концепція бойової роботи винищувача залишається незмінною багато років. Літак повинен виявити повітряну ціль або прийняти цілевказування, потім вийти на рубіж пуску ракети «повітря-повітря» і виконати стрільбу. Результати такої бойової роботи прямо залежать від ймовірності виявлення винищувача протиповітряною обороною противника і від дальності польоту ракет.
Фахівці DARPA пропонують нову концепцію застосування винищувачів, яка, на думку авторів, здатна принципово змінити тактику ведення повітряних боїв, і при цьому знизити ризики для пілотів. Ідея передбачає введення в авіаційний комплекс нового компонента – винищувач повинен нести не ракети, а спеціальний безпілотний літальний апарат, який і є носієм зброї. Передбачається, що пілотований літак запускатиме БПЛА з безпечної відстані, а вже на рубіж пуску ракет буде виходити безпілотник – приймаючи на себе всі ризики.
“Програма LongShot змінює парадигму бойових дій в повітрі, демонструючи безпілотний літальний апарат, здатний використовувати сучасну зброю класу «повітря-повітря». LongShot підірве надмірну поступовість у поліпшенні зброї, надавши альтернативні засоби підвищення бойової потужності” – заявив підполковник Пол Калхун, керівник програми Управління тактичних технологій DARPA.
Агентство запускає перший етап програми, метою якого є проведення досліджень і попереднього проектування. Контракти на участь вже отримали компанії Northrop Grumman, General Atomics і Lockheed Martin. Northrop Grumman вже навіть оприлюднила свою позицію щодо озвученої DARPA концепції, але обійшлася загальними фразами, без технічних подробиць.
“Наша співпраця з DARPA – важливий перший крок в розробці інноваційних операційних концепцій і рішень, які підвищать боєздатність наших винищувачів проти швидко зростаючої загрози. Програма LongShot дозволяє нам поєднувати наші навички цифрової інженерії з нашими великими знаннями в області високотехнологічної зброї, автономних систем і ударних платформ для збільшення дальності і ефективності зброї” – повідомив Хайме Енгдал, директор програми розробки кінетичної зброї та нових можливостей Northrop Grumman.
До прес-релізів двох організацій прикріплено малюнки, що показують можливий вигляд перспективного БПЛА. За словами американських військових оглядачів, малоймовірно, що готові безпілотники будуть саме такими. Так, зображення БПЛА від DARPA показують «бесхвостий» апарат з розкладним крилом. У задній частині розташовані два повітрозабірника, що, ймовірно, вказує на застосування турбореактивного двигуна; також продемонстровано пуск двох ракет «повітря-повітря», зовні схожих на Lockheed Martin CUDA; до пуску вони знаходилися у внутрішніх відсіках.
Компанія Northrop Grumman показала інший варіант втілення задуму. Їхня версія LongShot більше схожа на літак з трапецієподібним крилом і V-подібним оперенням. Силова установка у вигляді турбореактивного двигуна отримує один верхній повітрозабірник. Дві ракети перевозяться на пілонах під центропланом.
У DARPA вважають, що озвучена концепція має ряд важливих переваг. В першу чергу, мова йде про чергову варіацію ідеї, яка передбачає взаємодію пілотованого літака і БПЛА. Дослідження в цій області тривають кілька років, але вперше отримали саме таке трактування.
Одна з головних переваг ідеї полягає в можливості збільшення бойового радіусу всього авіаційного комплексу. Рубіж пуску ракет «повітря-повітря» віддаляється на відстань, еквівалентну бойовому радіусу БПЛА. За рахунок цього можна збільшити зону відповідальності винищувачів і ППО, а також виключити входження в зону ураження засобів противника. Втім, поки не ясно, як буде реалізовано повернення БПЛА з віддаленого району на базу.
LongShot, за очікуваннями, буде здатний забезпечити пуск ракети на меншій відстані від цілі. Це означає, що за час польоту до неї ракета втратить менше енергії і буде зберігати більш високу швидкість. Через це у цілі залишиться менше часу для будь-якої реакції, і ймовірність її успішного враження зросте.
Безпілотник-ракетоносець можна оснастити засобами двостороннього зв’язку. Це дозволить оновлювати цілевказування або проводити перенацілювання під час його польоту до рубежу пуску. В якості носіїв LongShot розглядаються винищувачі різних типів, існуючі і перспективні. Однак в теорії такі БПЛА можуть використовуватися навіть далекими бомбардувальниками або й переобладнаними транспортниками. Важкий літак з декількома безпілотниками у грузовому відсіку і під крилом зможе замінити цілий підрозділ винищувачів. Такі можливості будуть корисними в умовах великого збройного конфлікту.
Поки в новій програмі DARPA мова йде тільки про розширення можливостей винищувачів. Однак в теорії ніщо не заважає «навчити» безпілотники LongShot нести зброю «повітря-земля» і наносити удари по наземних цілях. При цьому вони будуть мати аналогічні переваги.
Однак новий БПЛА доведеться розробляти з урахуванням досить жорстких обмежень за габаритами і масою. Він повинен буде міститися на підвісці існуючих і перспективних винищувачів і не заважати польоту. При цьому від апарату вимагаються високі льотні характеристики і прийнятна вантажопідйомність. І, звісно, розробка і виробництво нових БПЛА істотно підніме вартість експлуатації винищувачів.
Нині програма LongShot знаходиться на дуже ранній стадії: укладено три контракти на проведення робіт, і в найближчі роки підрядникам доведеться вести дослідження і проектування. Перші дослідні зразки слід очікувати не раніше 2022-23 років. Цілком ймовірно, що в найближчому майбутньому аналогічні проекти з’являться і у інших країн. Так, російські ЗМІ одразу після повідомлення DARPA згадали про проект далекобійної ракети для перехоплювачів МіГ-31 і МіГ-41 з назвою «Багатофункціональний ракетний комплекс далекого перехоплення». Але російська розробка ще навіть не дійшла до стадії розробки рендерів-ескізів.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Пресслужба Об’єднаних сил інформує, що 07 березня 2021 року вздовж «лінії розмежування» було зафіксовано п’ять порушень «повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню».
Поблизу АВДІЇВКИ та населеного пункту ЛЕБЕДИНСЬКЕ збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із мінометів 120-го та 82-го калібрів, а також зі станкового протитанкового гранатомета.
Біля н.п. ОПИТНЕ російські окупанти вели неприцільний вогонь по позиціям ЗСУ з підствольного гранатомета, а поблизу н.п. ПІВДЕННЕ, російські загарбники здійснили прицільні обстріли з протитанкового ракетного комплексу та стрілецької зброї.
Станом на 7 годину ранку, 08 березня 2021 року, з боку російських окупаційних військ вже було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. В районі н.п. ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї, рашисти обстріляли позиції наших захисників з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
Бойових втрат серед наших воїнів немає.
Про всі факти порушень з боку російських окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників ОБСЄ.
