У Харкові відбулася презентація проєкту під назвою «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина». Проєкт заснований завдяки ініціативі громадських організацій «Спілка ветеранів АТО», «Дружини ветеранів» і «Спілка інвалідів-ветеранів АТО «Непереможні» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великобританії, Канади, США, Фінляндії, Швейцарії, Швеції.
Ось такий інформаційний привід. Звичайно, що про проведення заходу вже з’явилася новина на ветеранських пабліках, про сам проєкт можна прочитати у проспекті й листівках, відеоверсія презентації викладена на ресурсі «Media Hub Kharkiv». Нам же хотілося зрозуміти те, що можливо не ввійшло до програми заходу, залишилося за кадром відеоверсії. Несказане, неозвучене, недоговорене…
Ідеться про кричущу проблему, що виникла в Україні під час війни. І проблема ця полягає в кількох питаннях, які напрошуються самі собою. Чому саме громадські організації мають започатковувати та реалізовувати державну політику підтримки ветеранів і членів їхніх родин? Де результати обіцяної діяльності державних інституцій і, в першу чергу, Міністерства у справах ветеранів? Скільки ще треба чекати, щоб чиновники, які володіють державними коштами, почали хоч якось здійснювати функції, прописані їхніми службовими повноваженнями?
Підрозділи міністерства в областях кілька місяців тому зупинили свою яку-не-яку роботу. Оголосили, що до початку жовтня буде розроблена нова структура діяльності, визначено органи, що здійснюватимуть цю діяльність, буде затверджений штат цих органів. Уже минув початок грудня, а нічого з обіцяного так і не було зроблено. Спромоглися написати методичні рекомендації для обласних адміністрацій, які є більш відписками, ніж закликом до дій.
Єдиний перспективний проєкт, що носить назву «Помічник ветерана», поки що так і не запустили. Як і раніше, продовжується навчання людей, які будуть здійснювати таку потрібну й необхідну діяльність. Але роботу не можна замінити обіцянками! Сьогоднішні проблеми не вийде вирішувати завтра! Воєнний стан – це не передвиборча кампанія! А чиновники, не здатні виконувати покладені на них обов’язки, мають піти!..
Нещодавно була створена комісія Верховної Ради з перевірки діяльності Міністерства у справах ветеранів. Міністр Юлія Лапутіна доповіла народним обранцям, що нею зроблено й що планується зробити. Але навіть ця ініціатива вищого законодавчого органу була викликана активною позицією самих ветеранів щодо повної бездіяльності міністерства. Громадська рада при міністерстві, Рада ветеранів і значна кількість ветеранських організацій звернулися до Кабінету Міністрів і Президента України з відкритим листом щодо негативної оцінки діяльності міністерства. Звичайно добре, що таку комісію було створено, що вона намагається розібратися та вжити заходів. Але які це дасть результати, чи дасть і найголовніше – коли?!
Ось чому доводиться ветеранам самим допомагати собі. Як на початку війни, з 2014 року, битися головою об стіну нерозуміння й самотужки вирішувати власні проблеми, які окрім них більше нікого не цікавлять. Або створювати різноманітні об’єднання та громадські організації, залучати кошти міжнародних партнерів, шукати фахівців, які у змозі здійснювати консультацію, реабілітацію, захист.
Прослухавши учасників проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» на заході, присвяченому його презентації, ми вирішили поспілкуватися з кожним особисто й, якщо так можна сказати, неофіційно.
Сергій Бабаєв, голова Ради ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Проєкт, який ми презентуємо, на мій особистий погляд, нічого революційного не містить. Допомогою ветеранам і членам їхніх родин Спілка займається давно й постійно. Але завдяки отриманим коштам, ми зможемо об’єднати існуючі напрямки, такі як юридична консультація, психологічна, медична та фізична реабілітація, різноманітні соціальні консультації, допомога у проходженні ВЛК і МСЕК. Зможемо залучити значно більшу кількість фахівців – юристів, психологів, реабілітологів. І цим самим ми закладемо основу для вироблення державної ветеранської політики. Ми не повинні чекати, що хтось колись це зробить. Харківщина була й залишається одним із передових регіонів у діяльності, пов’язаній із допомогою ветеранам. Причому діяльності на рівні громадських організацій. Тому ми робитимемо це самостійно й вимагати, щоб наші напрацювання використовувалося, в тому числі, державними інституціями.
Влад Якименко, начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Проєкт реалізується за фінансової допомоги посольств країн Європи й Америки, які всебічно підтримують Україну та програми, які в ній діють. Оскільки наша країна в час війни знаходиться у скрутному фінансовому становищі, державні інституції не в змозі забезпечити належну допомогу ветеранам. Але найгіршим є те, що зараз повністю відсутня цілеспрямована державна ветеранська політика. Тому значну частину цієї місії взяли на себе самі ветерани, члени їхніх родин, волонтери та громадські активісти. Ми спостерігаємо, як із кожним місяцем з війни повертається все більше й більше людей. Повертаються поранені, покалічені, хворі й потребують допомоги не завтра, не через місяць чи через рік, а саме зараз. У такій ситуації ми не можемо стояти осторонь і намагаємося всіма силами сприяти тому, щоб ці люди почувалися захищеними й потрібними суспільству.
Андрій Гур’єв, очільник адвокатського бюро «Гур’єв і партнери»:
– У проєкті я представляю юридичний напрямок діяльності, який є необхідний ветеранам і членам їхніх сімей. І навіть у цьому сегменті можна виділити головне спрямування. Ми його не планували й не могли передбачити, його продиктувало саме життя, активні бойові дії й практика нашої діяльності з ветеранами. Це кропітка юридична робота щодо зниклих безвісти, військовополонених і загиблих героїв. Спільними зусиллям громадських організацій та юридичних об’єднань нами вже організовано процес надання правової допомоги. За півтора роки вже напрацьований досвід, є певні результати, про які я розповідав на презентації. І нам залишається лише влитися до складу проєкту та розширювати коло наших завдань на найближче майбутнє.
Олена Гузьман, керівниця групи психологів:
– До запровадження проєкту «Реінтеграція ветеранів» наша група активно працювала в громадах. Психологи їздили до найбільш постраждалих від війни осередків Харківщини. Працювали онлайн і офлайн, здійснювали індивідуальні й групові форми роботи. Психологи, задіяні в цьому проєкті, мають від двадцяти до тридцяти років професійного стажу. Причому це – практикуючі психологи. Робота з ветеранами й членами їхніх родин має певні відмінності, але вони незначні. Тому я переконана, що цей напрямок діяльності буде реалізуватися максимально успішно. Ідеться про перший етап реалізації проєкту, розрахований на півроку. А далі – буде залежати від різних факторів…
Іван ВИГОВСЬКИЙ, “НОВА: новини ветеранів”