Середньостатистичний український ветеран планує відкрити власну справу та не проти йти у політику – такі результати вдалося отримати за результатами комплексного дослідження потреб ветеранів війни.
Улітку минулого року Український ветеранський фонд провів дослідження «Потреби ветеранів», яке стало продовженням комплексного дослідження «Портрет ветерана». Його мета – визначити ключові проблеми та перешкоди, з якими стикаються ветерани, та сформувати загальну оцінку ефективності державної політики підтримки учасників бойових дій.
Як виглядають середньостатистичні українські ветерани?
Відповідно до дослідження, середньостатистичний ветеран російсько-української війни це, в переважній більшості, чоловік молодого працездатного віку – близько 30-45 років, що може бути представником абсолютно будь-якої сфери зайнятості, але на сьогодні є мобілізований до лав ЗСУ або займається волонтерством. Важливо, що кількість жінок серед ветеранів останніми роками стрімко зростає. На сьогодні їхня частка від загальної кількості складає близько 9%.
Побоювання та можливі проблеми ветеранів у майбутньому
«Потреби ветеранів» свідчать, що близько половини опитаних ветеранів та військових вважають, що держава не виконує своїх зобов’язань перед ветеранами. Вже у січневому опитуванні населення України було помічено зменшення кількості тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%. Тих, хто вважає по іншому, – 26%.
Найзагрозливішою проблемою після повернення з війни ветерани вважають відсутність роботи. Саме ці труднощі, на думку респондентів, є найбільш імовірними (77,5%). Далі йдуть – зловживання алкоголем чи наркотиками (72,8%), конфлікти у сім’ї, родині (69,4%). Близько 30-40% респондентів відмітили також такі проблеми: як самогубства, складнощі з отриманням українського громадянства (для іноземців, що брали участь в бойових діях) та порушення законів, участь у злочинності.
Також опитані нарікали на небажання брати ветеранів на роботу. Це можна пояснити певними пільгами ветеранів в сфері зайнятості, зокрема, додатковою відпусткою, що робить ветеранів як працівників нерентабельними.
Українські ветерані – плани та потреби
Абсолютна більшість опитаних військових та ветеранів вважають, що на сьогодні українське суспільство поважає ветеранів (52,2% – скоріш поважає + 9,5% – однозначно поважає). У січневому опитуванні населення України від групи “Рейтинг” також абсолютна більшість (91%) вважала, що суспільство сьогодні поважає ветеранів.
Відповідаючи на питання про послуги для ветеранів, якими вони є найбільш задоволеними, більшість респондентів виділяє комунальні субсидії (48%), безоплатний проїзд – 32,9% та пенсії – 22,7%. Найбільш незадоволені – медичним обслуговуванням – 48,9%; грошовою допомогою – 25,8%, пенсіями – 24% та психологічною реабілітацією – 20,4%.
З результатів опитування можна зробити висновок, що ветерани по різному ставляться до можливості взяти участь у політичному житті – 38,7% ставляться скоріш позитивно до можливостей балотуватися на виборах, натомість 34,6% – скоріш негативно. Водночас 2,5% опитаних вказали, що вони вже є в складі політичної партії.
Щодо потреб, то серед найбільш актуальних потреб, респонденти визначили: допомогу у зміцненні здоров’я – 53,8%; допомогу у придбанні житла – 34,7%; фінансову підтримку – 31,1%, допомогу у покращенні житлових умов – 24,9%, в освіті – 24,4%, працевлаштуванні – 20,4%, отриманні психологічної підтримки – 20%, підприємницьких інвестиціях – 20%, отриманні пільг на землю – 16,4%.
Знаково, що переважна більшість опитаних – 63,6% хотіли б зайнятися власною справою, підприємництвом; 6,2% – вже мають власну справу.
Реагуючи на високий запит ветеранського суспільства, Український ветеранський фонд запровадив програми безповоротної фінансової підтримки ветеранів.
“Програми безповоротної фінансової підтримки ветеранського бізнесу покликані підтримати ветеранів. Це дозволяє розвивати діючий бізнес чи заснувати власну справу з нуля”, – розповідає Руслана Величко, перша заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Наразі фонд реалізує дві великі програми з фінансування ветеранського бізнесу:
Програма мікрофінансування. Передбачає безповоротне грошове відшкодування до 20 тисяч гривень за придбані товари.
Програми макрофінансування. Суми фінансування проєктів — від 500 тисяч до мільйона гривень.
Учасник бойових дій з Полтави Олександр Сороковий – один з тих, кому під час повномасштабної війни вдалося заручитися фінансовою підтримкою фонду.
Підприємство «Полтава Спецбуд», співзасновником якого є чоловік, працює у галузі енергомодернізації та утеплення. До 24 лютого Олександр Сороковий будував плани з розвитку бізнесу, але війна змінила все. І ветеран вирішив, що має бути там, де зараз найбільше потрібен – на фронті.
Попри це «Полтава Спецбуд» свою роботу не припинило. Логічно, що подальший розвиток бізнесу вимагав значних капіталовкладень. І у цьому допоміг Український ветеранський фонд та конкурс Варто 2.0.
«Від знайомих ветеранів я дізнався про конкурс Варто 2.0, – розповідає Олександр Сороковий, – після консультацій з іншими співзасновниками компанії ми вирішили брати участь. І перемогли! Сума залучених інвестицій склала 1 мільйон гривень. За ці гроші ми вже придбали підвісні люльки та інше потрібне для роботи обладнання».
За словами ветерана, головною мотивацією для участі у конкурсі стало прагнення створити нові робочі місця, особливо, для побратимів, а також – розвивати бізнес та економіку України.
Олександр, ділячись досвідом, зазначає, що отримати перемогу було не складно. Умови зрозумілі та прозорі. І додає, що учасникам бойових дій, які планують відкрити власну справу, точно не потрібно боятися робити перший крок:
«Від моменту подачі заявки до оголошення результатів наша команда мала постійну підтримку співробітників фонду. Власна справа дає величезний мотиваційний поштовх для подальшого життя. Коли ти самостійно займаєшся бізнесом, ти розумієш, що все в твої руках, і ти завжди прагнеш більшого».
У Олексія є велика мета – збудувати багатоповерхівку для учасників бойових дій та людей, які втратили житло пі час війни: «А в тому, що ми все відбудуємо, я не сумніваюся!»
Ще одну позитивну історію співпраці з Українським ветеранським фондом може розповісти ветеран російсько-української війни Денис Дудник. Він говорить, що після війни людина повертається іншою, не поганою, не хорошою, а просто іншою. Денис, отримавши ґрант в рамках конкурсу Варто 2.0, відкрив психологічний хаб «Танто». Тож, з березня у Ірпіні працює простір, де можна отримати психологічну підтримку та дружню допомогу. Працюють фахівці онлайн та офлайн, індивідуально, так і з групами.
«Самозайнятість іноді є саме тим рятівним колом, яке здатне врятувати людину і не дати скотитися у повну пітьму, – говорить ветеран про ідею відкрити власну справу і згадує, що на Варто 2.0 подалися вже майже в останні дні дедлайну. – Думка відкрити цей хаб з’явилася ще під час служби у 2014-2015 роках, коли я зрозумів, що у психологічній реабілітації ветеранів і цивільних осіб, постраждалих від війни, є прогалини. Моя спільна з колегами-психологами мета – навчити кожного українця основам першої психологічної допомоги. Адже у нашій країні ці навички зараз критично важливі».
Денис Дудник, аналізуючи результати опитування, говорить, що чудово розуміє, чому багато побратимів прагнуть відрити свій бізнес:
«Переконаний, що цікава власна справа, яка дозволяє бачити свою справжню мету і власне місце у житті – це одна з багатьох складових успішного «повернення» людини з війни. І я як учасник бойових дій добре знаю, що таке втрати, які не мають строку давнини. Тому щиро хочу, щоб більшість з тих, хто постраждав від російської агресії, мали всі ресурси, щоб дійсно повернутися з війни, а не просто прийти».
Ознайомитися з повним текстом дослідження «Потреби ветеранів» можна за посиланням – https://cutt.ly/GwqdTpzS
Діаграми від Олександра Сорокового та Дениса Дудника – соціальні мережі.
Автор: Олена Шаріпова, “НОВА: новини ветеранів”
Верховна Рада у першому читанні ухвалили два законопроєкти на користь військових