Кабінет Міністрів України видав Постанову № 702. Вона має дуже довгу назву, яку без спотворення сенсу можна скоротити вдвічі: «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства у справах ветеранів… з питань ветеранської політики».
Зміст постанови зводиться до того, що з 30 вересня 2023 року будуть ліквідовані територіальні органи Міністерства у справах ветеранів, а з 01 жовтня 2023 року державні адміністрації мають забезпечити утворення «самостійних структурних підрозділів з питань ветеранської політики».
Ось така реорганізація чекає ветеранів у найближчі місяці. Добре це чи навпаки? З таким питанням ми звернулися до людей, які створюють чи створювали умови для успішного проведення «ветеранської політики» та тих, хто має користуватися плодами умов і результатів такої політики. Почнемо з останніх. А саме ветеранів. Вони дійсно в цій структурі є останніми, оскільки саме ветерани мають отримувати певні дивіденди. Які частіше за все не отримують…
ДУМКА ВЕТЕРАНА
Юрій Корсунов, один із співзасновників Громадської організації «Спілка ветеранів АТО Харківської області». Із перших днів повномасштабного вторгнення він перебував на фронті, а після звільнення знову повернувся до громадської діяльності, щоб і надалі опікуватися проблемами колег-ветеранів. Він розповів про те, як діяли структури Міністерства, котрі мають бути ліквідовані:
– Як мені відомо, спочатку там працювало дві особи, а потім штат скоротили до однієї. Причому відбулося це бридко й цинічно. До повномасштабного вторгнення в цій організації працював член Спілки ветеранів Валерій Мануйленко, який зі зброєю в руках перебував на фронті. І в цей самий час його посаду було скорочено. Без попередження, без отримання згоди!
Постановою передбачено, що вказане Міністерство протягом серпня й вересня розробить і затвердить методичні рекомендації. А отже на сьогоднішній день обласні адміністрації поняття не мають, яким саме чином вони будуть реалізувати «ветеранську політику». Зараз представництва Міністерства ліквідовуються, а департаменти при адміністраціях не створені. Людям, які повертаються з війни, окрім нашої громадської організації, звертатися нема куди.
– Точна кількість людей, які були на війні, починаючи з лютого минулого року, – продовжує ветеран, – мені невідома, але, якщо орієнтуватися на членів нашої організації, то повернулося біля тридцяти чоловік. І всі в один голос стверджують, що після їхнього повернення ніхто з жодної структури, які мають опікуватися цими питаннями, жодного разу не звернулися, не поцікавилися, чи є якісь матеріальні проблеми, проблеми зі здоров’ям, чи потрібна психологічна реабілітація, необхідне працевлаштування? Нічого! І якщо в цій ситуації ще й скоротити структури, які є, тоді ветеранам узагалі немає на що сподіватися.
«Спілка ветеранів» має чітку позицію, яка доводиться до всіх структур. Вона виглядає наступним чином: «Жодних програм для ветеранів без ветеранів!» Узяти хоча б започаткування проєкту «Помічник ветерана». Згідно з проєктом, кожна громада повинна мати такого помічника, за останньою ініціативою – з числа ветеранів. Ми пропонували це ще п’ять-шість років тому. Добре, що хоча б із запізненням ініціативу намагаються використати.
Програма «Помічник ветерана» випробовується в кількох областях як експеримент. То ж виникає питання, чи не доцільно було б дочекатися результатів цього експерименту й далі робити наступні кроки з ліквідацією чи реорганізацією існуючих структур. Бо все це кошти з державного бюджету. Кошти, які можна було б витратити на проблеми ветеранів, насправді витрачаються на реорганізацію структури чиновників, які мають вирішувати проблеми ветеранів. Погодьтеся, виходить не зовсім системно й послідовно?! Люди, начебто, працюють, проводять експерименти, а ветерани лишаються наодинці з власними проблемами!
– Об’єктивності ради слід сказати, – завершує власну думку Юрій Корсунов, – що зараз в адміністрації існує управління у стравах ветеранів. Працює там два співробітники й особисто мені про їхню діяльність і їхні проєкти нічого невідомо. Навпаки, вони звертаються до нас, щоб отримати ту чи іншу інформацію про нашу роботу, про того чи іншого ветерана.
ВЕТЕРАН МАЄ СТАТИ ФАХІВЦЕМ!
Юрій Шпарага зараз посідає посаду заступника директора Департаменту соціальної політики Харківської міської ради. А ще недавно він очолював Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації.
– Наскільки мені відомо, – говорить Юрій Іванович, – представництва Міністерства у справах ветеранів у областях будуть ліквідовані, а натомість мають створити в структурах обласних адміністрацій нові департаменти для роботи з ветеранами. Ці департаменти будуть подвійного підпорядкування – Міністерству й адміністраціям. У цьому є своя логіка, оскільки створюється вертикаль від держави до області. І вся ця структура повинна декларувати, що люди, які в ній працюють, готові до зустрічі тих, хто повертається з війни. Можна було б робити це через систему соціального захисту, але ж створене Міністерство у справах ветеранів, і воно має працювати, і йому потрібна вертикаль власних підрозділів.
Найголовніше, на думку співрозмовника, наповнити ці структури реальним змістом, зробити максимально дієвими. Тому на рівні області необхідно вести методичну та організаційну робота. Хтось має організувати навчання для ветеранів, займатися їхнім працевлаштуванням. Слід також зробити все, щоб ветеран в одному місці міг отримати всі послуги й повний пакет документів, а не бігати днями в різні інстанції й доводити скрізь, що він воював і що має право на пільги.
– Я вважаю, що все це реально можна вирішити, – продовжує власну думку Юрій Шпарага, – хоча єдиною й найбільшою проблемою залишається технічне забезпечення. Якщо у відпущені постановою терміни ця проблема буде вирішена, то більше жодних перешкод для реалізації проєкту не буде.
Чиновник абсолютно не проти, щоб проблеми ветеранів вирішували ветерани на державній службі. Але не слід забувати, що ветеран – це статус, а фахівець – рівень підготовки у своїй вузько спрямованій галузі. Щоб ветеран став фахівцем, він повинен мати вищу освіту, пройти відповідне навчання, вивчити законодавство, освоїти діловодство, роботу з програмним продуктом, який буде використовувати структура. І лише після цього – знати всіх ветеранів і знаходити підхід до кожного з них. Іншого шляху немає!
– Якщо такі структури мають бути сформовані до 1 жовтня, готувати фахівців слід уже зараз. Державою прийнято достатньо багато нормативно-правових актів щодо ветеранів, але на місцях працівникам структур слід тісно взаємодіяти з ветеранськими організаціями, оскільки працювати з кожною окремою людиною дуже важко й практично неможливо.
І найголовніше – мають бути прописані функції створених структур. Спочатку слід визначити, чим треба буде займатися, потім визначити технічні можливості й лише потім сформувати штат. І тільки в такій послідовності! Тоді не буде пустих посад, коли чиновники на місцях імітують діяльність, а ветеранами насправді ніхто не цікавиться. Саме в цьому полягає головний посил владі, з якого слід починати й вибудовувати діяльність структур, що мають опікуватися вчорашніми захисниками Батьківщини.
ДІЗНАЄМОСЯ ЗГОДОМ
Начальник управління в справах ветеранів Харківської обласної адміністрації Олег Пуль до реорганізації, в порівнянні з попередніми співрозмовниками, налаштований більш оптимістично:
– Міністерство у справах ветеранів на рівні областей має власні структурні підрозділи. Протягом останніх років вони декілька разів змінювали свою форму та штатну чисельність працівників. Спочатку були сектори, а останні півроку міжрегіональні чи міжобласні відділи. Саме ці органи й мають ліквідовуватися. Управління в своїй діяльності співпрацює з усіма існуючими державними структурами й громадськими організаціями. Однак оцінювати діяльність міністерських підрозділів із мого боку було б некоректно, оскільки я є представником іншої організації.
Детально начальник управління зупинився на започаткованому проєкті «Помічник ветерана». Згідно до постанови Кабінету Міністрів № 552 від 19 червня, було погоджено запуск пілотного експериментального проєкту, який має полегшити перехід для наших захисників від військової служби до цивільного життя.
Це має бути ветеран або член родини ветерана, який працюватиме в територіальній громаді й надаватиме послуги ветеранам цієї конкретної громади. Він повинен знати, скільки є ветеранів, хто з них якої допомоги потребує й працювати для того, щоб ветерани цю допомогу отримали. Такий експеримент проводиться в чотирьох областях України. Якщо він виявиться успішним, то буде реалізований в усій країні.
– Що стосується нових підрозділів Міністерства у справах ветеранів, – уважає Олег Пуль, – то говорити про те, що саме ми будемо виконувати їхні функції, поки що зарано. Міністерство до 1 жовтня має визначити обсяг повноважень і завдань для цих підрозділів. І лише тоді до реалізації проєкту будуть залучені обласні адміністрації, щоб завершити побудову всієї структури. Чи буде в цьому задіяне наше управління, чи структурний підрозділ створюватиметься окремо, мені це поки що невідомо…
Іван Богунський, “НОВА: новини втеранів”
Спілка ветеранів АТО Харківської області працює над питанням надання правової допомоги військовослужбовцям