Танк Т-14 “Армата” – золотий продукт пропаганди

В 2015 році директор Уралвагонзавода Алєг Сієнко в ейфорії від надприбутків з енергоносіїв, які в чималій кількості перетікали на потреби російського ВПК, заявив, що його підприємство отримало замовлення на виготовлення 2300 екземплярів Т-14 “Армата” до 2020 року!

 

Ця новина виявилася вибухом бомби, адже, якщо вірити розпіареним роспропагандою ТТХ, що були закладені в Т-14 “Армата”, це був по-справжньому революційний танк, аналогів якому не було в світі.

 

Пройшло п’ять років і станом на початок 2020 року в складі ЗС РФ перебувало близько 20 одиниць Т-14 «Армата», та й то не серійних, а дослідних, які ще і сьогодні проходять випробування. А буквально на початку цього місяця, не хто небудь, а глава Мінпромторгу РФ Дєніс Мантуров, в інтерв’ю (не кому-небудь!) урядовому інформаційному ресурсу ТАСС заявив, що в новітньому російському танку Т-14 “Армата” нарешті вирішена проблема з двигунами і тепловізорами!

 

Тобто, виходить, що в 2015 році Алєг Сієнко, заявляючи «про готовність Уралвагонзавода “склепати” 2300 Т-14 «Армата», чітко усвідомлював, що він говорить про виробництво свідомо бракованого танка?

 

З іншого боку: а чому дивуватися? З 2015 року спеціалісти та оглядачі постійно говорили і писали про серйозні проблеми Т-14 «Армата» з її силовою установкою і трансмісією.

Але це була лише одна з низки проблем цієї бойової машини, бо крім двигуна і трансмісії були й інші критичні дефекти даного «виробу».

Але, як було озвучено, на сьогоднішній день  успішно вирішена лише одна проблема із цілої низки… На сьогодні – це станом на 2020 рік, коли ЗС РФ вже повинні були мати на озброєнні 2300 екземплярів Т-14 “Армата”

 

Виходить, що виганяючи кожне 09 травня (а іноді в червні), танки Т-14 «Армата» на “парад Пабєди”, російська пропаганда займається нічим іншим, як замилюванням очей для своїх споживачів та спробою вкотре «налякати потенційного противника».

 

А виявляється, що “нє імеющій аналогов в міре” танк до цих пір не те, щоб не “в серії”, а буквально до недавнього часу і зовсім був неповноцінним «зразком». І ще невідомо , чи став він повноцінним відтепер.

 

Т-14 «Армата» – це масштабний пропагандистський проект, який залишається на ділі досить сирим шматком заліза. Шматком заліза з все такою же проблемною трансмісією. З відсутністю сучасних цифрових приладів і оснащенням, що має підвищувати ефективність його активного захисту. Навіть, банальні бокси в військових частинах, на сьогодні не пристосовані не тільки для розміщення Т-14 «Армата», а й для їх технічного обслуговування цього ОБТ.

 

Створивши даний танк, росіяни так і не зрозуміли, що з ним потрібно робити далі і взагалі – як довести до розуму те, що у них раптом вийшло. З іншого боку, вони прекрасно розуміють, що цей танк просто можна буде ще пару десятків років використовувати як тему для розпилу бюджетних коштів.

 

Олександр КОВАЛЕНКО, військово-політичний оглядач (Військовий навігатор України).