Карантин вніс свої, далеко не найкращі, корективи у життя українців, зачепивши майже всі сфери їхнього життя і діяльності. Лихо розхитало і ринок праці, який до того трохи стабілізувався, але сьогодні його знову лихоманить. До центрів зайнятості довгою вервечкою, як було кілька років тому, потяглися наші співвітчизники, котрі втратили роботу. Того факту, що кількість безробітних в Україні за час карантину помітно збільшилася, вже ніхто не оспорює. Лише за офіційними даними, на кінець травня 2020 року їх було 501 тисяча. Збільшення безробіття зафіксовано практично у всіх регіонах. Найбільше – у Запорізькій, Хмельницькій, Полтавській, Київській, Львівській, Закарпатській областях та столиці.
Учорашнім воїнам легше знайти роботу у великих містах
Поміж шукачів роботи є й такі, котрі мають суттєві преференції від держави перед рештою безробітних і гарантію працевлаштування. Мають, але з різних причин дуже часто скористатися ними не можуть. Мова, перш за все, про учасників АТО/ООС – нову категорію безробітних, які з’явилася на ринку праці через події на Донбасі. Нині вчорашніх фронтовиків, які мають статус учасника бойових дій, в Україні майже 400 тисяч. Повернувшись додому вони прагнуть якомога швидше адаптуватися до мирного життя. Дуже важливою складовою цього непростого процесу є отримання роботи, яка гарантує не лише пристойну платню, але й вливання в соціум – трудові колективи. Проте, для багатьох з них – ще молодих і з великим потенціалом людей, пошук роботи перетворюється на виснажливий марафон, бо скористатися урядовими гарантіями щодо працевлаштування на практиці сьогодні непросто.
Як працевлаштовують безробітних учасників АТО/ООС в регіонах? Редакція «НОВА» поцікавилася досвідом роботи з цього питання деяких обласних центрів зайнятості. Зокрема, Харківського та Полтавського. Перший відомий тим, що його спеціалісти системно і продумано працюють над розв’язанням проблеми забезпечення робочими місцями вчорашніх фронтовиків. Що забезпечує помітний результат. Не в останню чергу, кажуть їхні колеги з інших регіонів, харків’янам вдалося вийти в «лідери» і через те, що в їхньому індустріально розвиненому місті набагато більше можливостей для працевлаштування безробітних, в тому числі і учасників бойових дій, ніж в інших обласних центрах. Приміром, як в Полтаві, де можливості тамтешнього обласного центру зайнятості значно менші, порівняно із своїм сусідом – містом – «мільйонником».
Директор Харківського обласного центру зайнятості (ХОЦЗ) Володимир Міненко в своєму коментарі для редакції наголосив на тому, що забезпеченню робочими місцями учасників АТО/ООС на Харківщині приділяють постійну увагу. Для чого використовують всі можливі форми і методи для того, аби вчорашні фронтовики змогли швидко підшукати собі потрібну роботу. Для цього, приміром, розгорнуте широке їхнє інформування та консультації з питань працевлаштування, побудови та розвитку кар’єри тощо. Надається допомога при складанні резюме та розміщення його на спеціалізованих сайтах з пошуку роботи, у виборі або зміні професії та організації подальшого навчання воїнів, виходячи з їхніх здібностей, стану здоров’я та з урахуванням потреб ринку праці. З 1 січня по 27 травня 2020 року в філіях обласного центру зайнятості в статусі безробітних перебували 239 учасника АТО/ООС, з яких за час карантину звернулися 80 осіб. На сьогодні вже працевлаштоване 126 вчорашніх воїнів (52,7%).
«У регіоні регулярно оновлюються інформаційні матеріали про вільні вакансії, які розміщені в усіх філіях обласного центру зайнятості. В тому числі, у військкоматах області, – ділиться досвідом працевлаштування учасників бойових дій В. Міненко. – Тому не випадково, що із числа колишніх фронтовиків 44% працевлаштовані на військову службу за контрактом. Частина з них знайшла роботу у сільському господарстві (18%), в оптовій та роздрібній торгівлі (11%), у переробній промисловості (8%)…».
У обласному центрі зайнятості кажуть, що непогано зарекомендував себе і метод проведення постійної інформаційно-роз’яснювальна робота зі звільненими у запас учасниками бойових дій. Зокрема, щодо їхнього професійного навчання та перепідготовки, підвищення кваліфікації, або стажування на робочому місці. За словами начальник відділу інформаційної роботи та зовнішніх зв’язків ХОЦЗ Вікторії Бараненко, для адаптації учасників АТО/ООС до цивільного життя та забезпечення тимчасової зайнятості, їм пропонують участь в громадських та інших роботах тимчасового характеру. Що є непоганою підтримкою на час пошуку постійної роботи. Лише у першому півріччі 2020 року участь у громадських роботах брали майже три десятки фронтовиків.
Проводиться постійна інформаційна робота з роботодавцями щодо переваг взаємодії зі службою зайнятості в процесі пошуку кадрів. Зокрема можливостей отримати компенсацію на сплату єдиного внеску за працевлаштованих безробітних. У тому числі демобілізованих військовослужбовців. Завдяки цьому останнім часом влаштовано на новостворені робочі місця за рахунок виплати компенсації роботодавцю п’ятьох демобілізованих учасників АТО/ООС…
Робота є для всіх, але…
На Полтавщині, яка потрапила до переліку регіонів, де зріс рівень безробіття за час карантину, у січні-квітні 2020 року послугами служби зайнятості скористалися 777 колишніх військовослужбовців, які брали участь у АТО/ООС. Майже всі вони отримали статус безробітних. Цікаво, що фактично половина безробітних-фронтовиків на Полтавщині віком до 35 років. За рівнем освіти найбільше серед них мають професійно-технічну освіту – 52%, вищу освіту – 36%. Перспектива отримати пристойну роботу в них, значно гірша за побратимів, котрі працевлаштовуються на Харківщині. Так, за сприяння служби зайнятості Полтавської області у січні-квітні 2020 року отримали роботу 126 учасників бойових дій: трохи більше 16%. З числа тих, кому таки пощастило знайти роботу, практично всі влаштувалися на місця робітників виробничих підприємств, працівників сфери обслуговування і на вакансії найпростіших професій тощо. І тільки 2% – на місця професіоналів, вищих державних службовців, керівників, менеджерів та кваліфікованих робітників. Це при тому, як зазначалося вище, кожен третій безробітний на Полтавщині учасник АТО/ООС має вищу освіту…
Катерина Клавдієва, директор Полтавського обласного центру зайнятості, переконана, що
в регіоні ситуація з працевлаштуванням учасників бойових дій, контрольована. Навіть попри скорочення робочих місць під час карантину, пропозиції все одне перевищують попит – на сьогодні 10421 вільних вакансій. До працевлаштування учасників АТО/ООС потрібний особливий підхід, каже директор Центру, бо це і особлива категорія людей, котрі шукають роботу. Приміром, далеко не всі з них одразу після звільнення звертаються по роботу до центрів зайнятості, а просять дати їм відпочинок на 4-5 місяців, щоб відпочити та звикнути до нової життєвої ситуації. Якщо за воїном зберігалося місце постійної роботи, яке він обіймав до призову, то проблем немає – «атовець» повертається до свого підприємства. А от з тими, хто працював нелегально і втратив роботу через службу в армії, складніше. Їм доводиться працевлаштовуватися на загальних підставах.
«Ми намагаємося створити для таких найзручніші умови для працевлаштування, пропонуємо вакансії, які можуть задовольнити вчорашніх воїнів тощо, – інформує К. Клавдієва. – Але далеко не завжди знаходимо порозуміння… Дехто з учасників бойових дій відверто побоюється вливатися в новий трудовий колектив, має сумнів щодо своїх здібностей працювати на «гражданці», тощо. Їм важко подолати певний психологічний бар’єр, тому пошук роботи затягується…».
К. Клавдієва переконана, що для учасників АТО/ООС потрібні окремі державні програми з працевлаштування з врахуванням всіх нюансів, які з’являються під час пошуку роботи та перенавчання на інші спеціальності. Також необхідно замислитися не тільки про психологічну, але й трудову реабілітацію звільнених у запас воїнів із зони бойових дій. Так, саме трудову реабілітацію, яка дозволить їм безболісно працевлаштуватися, або перенавчитися…
Директорка обласного центру зайнятості не приховує й того, що вчорашні воїни перебірливі у пошуку роботи. Дуже часто їх не влаштовують пропозиції, приміром, через замалу, як вони вважають, зарплату. Або ненормований робочий день, роботу за межами свого населеного пункту тощо. Усе це враховують у центрах зайнятості і намагаються задовольнити потреби всіх учасників АТО/ООС.
А от у 29-річного полтавця Сергія К., з яким на цю тему говорив журналіст, дещо інша точка зору на проблеми працевлаштування. Зокрема, на рідній йому Полтавщині.
«На «гражданці» людям нині сутужно, як я переконався. В армії мені платили 18-19 тисяч гривень на місяць. Це за службу на другій лінії. На першу лінію – передову, де платять вдвічі більше, потрапити важко. Навіть черга утворилася… Коли повернувся після закінчення контракту додому на Полтавщину, дізнався, що середня зарплата по області не дотягує і до 10 тис. грн., зітхає фронтовик. – Звісно, замало. Особливо, коли немає власного житла, підростають діти тощо. А фактично некваліфіковані робітники отримують на руки ще менше – 6-8 тис. грн… Так, роботу пропонують. Але чи варто напружуватися за такі гроші? Походив-походив я на біржу праці і знову пішов до військкомату, де підписав новий контракт. Тепер чекаю відправки до війська. Там, звісно, важче і небезпечно, але платять більше і є певні пільги…».
Отже, як говорять – проблема є. І в учасників бойових дій, які повертаються до мирного життя, їх не бракує. Пошук роботи – одна з них. Самотужки впоратися тут дуже складно, адже у колишніх воїнів, котрі протягом певного часу були відірвані від звичайного нам життя, чимало запитань. І відповідей на те, як знайти роботу, забезпечити фінансово себе і своїх близьких, бракує…
Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС