Що потрібно зробити звільненому військовослужбовцю щоб отримати грошову компенсацію, скільки на це піде часу, зусиль та власних коштів?
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 14 календарних днів на рік для учасників бойових дій була введена у 2015 році. Проголосовані Верховною Радою України 14 травня зміни до законодавчих актів щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни, набрали чинності 6-го червня після їх публікації. До того, таку відпустку теж надавали, але без збереження заробітної плати. Однак після внесення змін до законодавства виникла досить дивна ситуація – цивільні особи цією пільгою користуватися могли, а військовослужбовці – ні. Чому? Через те, що ч.19 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що надання військовослужбовцям в особливий період інших видів відпусток, окрім чітко визначених попередніми двома пунктами цієї статті, припиняється. Тож скористатися додатковою 14-денною відпусткою до закінчення особливого періоду військовослужбовці не можуть. До речі, ця норма діє й досі.
Проте, знайшлися ветерани, які не просто обурювалися такою несправедливістю, але й вирішили її усунути, захищаючи свої права у судовому порядку. Одне з таких судових рішень, після проходження апеляційної інстанції потрапило до Верховного суду і через його особливе соціальне значення та масові позови з аналогічними вимогами набрало статусу зразкової судової справи, тобто такої, рішення по якій має застосовувати усіма судами за схожими справами. Суть позову полягала у тому, що військова частина не виплатила військовослужбовцю під час його звільнення грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої законом для учасників бойових дій. А у зв’язку з настанням особливого періоду позивач не мав змоги скористатися цією відпусткою під час проходження військової служби. Тож він просив суд визнати бездіяльність військової частини протиправною та зобов’язати виплатити йому грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки за останні три роки.
16.05.2019 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України задовольнила вимоги позивача у повному обсязі, вказавши на недопустимість дискримінації за будь-якою ознакою та визнавши право на отримання грошової компенсації за всі роки невикористаної додаткової відпустки. При цьому Верховний Суд зазначив, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження ним військової служби в особливий період. Тобто право на додаткову відпустку може бути використане у вигляді грошової компенсації під час звільнення з військової служби.
21 серпня 2019 року зазначене зразкове рішення КАС ВСУ у справі № 620/4218/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду України, яка повністю підтримала позицію своїх колег і ухвалила постанову щодо виплати військовослужбовцям грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Зокрема, в цій постанові йдеться про те, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток є тимчасовим обмеженням способу реалізації їхнього права на використання цієї відпустки, однак не означає припинення виплати компенсації за невикористані дні додаткових відпусток. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку звільнення військовослужбовця, йому має виплачуватися компенсація за всі невикористані ним дні як щорічної, так і додаткової відпустки і зазначила, що право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком!
ПОЗИЦІЯ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ
Міністерство оборони спочатку ніяк не відреагувало на це рішення Верховного Суду України. Військовослужбовцям при звільнення майже до кінця минулого року продовжували не виплачували компенсації. Лише 14 листопада Міноборони спільно з Генштабом ЗСУ направило у війська розпорядження щодо вирішення питання по виплаті компенсацій за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових дій військовослужбовцям, що звільняються, за всі роки служби, починаючи з 2015-го. За поясненням юридичної служби Міноборони, це було вимушене рішення через те, що протягом кількох місяців 2019 року по 430 позовам колишніх військовослужбовців щодо виплат компенсації за додаткову відпустку довелося сплатити тільки по судовим витратам 1,2 млн грн. При цьому усі ці судові справи були завершені на користь позивачів. Отже і далі витрачати бюджетні кошти на судові витрати стало безглуздо. Щоправда, це розпорядження носило рекомендаційний характер, і окремі командири частин і у 2020 році не виплачували ці компенсації військовослужбовцям, що звільнялись.
Наразі є дуже багато учасників бойових дій, які при звільненні з військової служби так і не отримали компенсацію за додаткову відпустку. Нагадаємо, що таке право мають всі, хто звільнявся після 6.06.2015 року. Як же реалізувати це право та отримати компенсацію?
ДОСВІД ВЕТЕРАНА
Редакція знайшла учасника бойових дій Віктора М., який відсудив і отримав грошову компенсацію. Нижче його поради щодо того, як це зробити найскоріше та найпростіше, і до чого не варто вдаватися.
«Я звільнився з військової служби у червні минулого року. Перед звільненням дізнався про зразкове рішення Верховного суду і написав рапорт щодо виплати мені компенсації за додаткову відпустку, але нічого не отримав. Тому проконсультувався у місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Там мені порадили відправити звернення до військової частини з вимогою виплати компенсації і після отримання відмови звертатися до них. Саме так я і зробив. Отримавши відповідь від військової частини я знову прийшов до центру, де мені пообіцяли протягом 10 днів призначити адвоката. Зателефонували десь днів через 5-6 і повідомили його телефон. Зустрівшись з адвокатом, я передав йому ксерокопії усіх документів, які у мене були і стосувалися справи. Десь протягом двох тижнів він готував позов і направив його до окружного адміністративного суду. Слухання справи призначили через місяць. Що важливо – судове засідання може проводитися без участі сторін, або в режимі відеоконференції, тобто їздити до суду в обласний центр не обов’язково. Про це просить адвокат і якщо відповідач не заперечує, то суд зазвичай задовольняє його клопотання. Виграш по цій справі майже гарантований, адже є зразкове рішення Верховного Суду. Щоправда військова частина це рішення може оскаржити в апеляційному порядку, що відтягне набрання ним законної сили ще на місяць чи два. Втім, протягом півроку, а то й менше, можна отримати компенсацію. Із свого досвіду можу порадити не об’єднувати в одному позові декілька вимог. Я зробив таку помилку і подав вимоги одразу щодо двох виплат. Якщо по компенсації за додаткову відпустку особливих сперечань не було, то по іншій виплаті представник військової частини категорично заперечував і через це довелося проводити аж 4 судових засідання протягом місяця. В результаті другу виплату я так і не відсудив, а компенсацію отримав майже на місяць пізніше, ніж міг би. Отже по кожній вимозі, якщо їх декілька, краще готувати окремий позов. Мої витрати на судову справу – трохи часу і зусиль по написанню звернення та копіюванню документів. А мої придбання – грошова компенсація за 4 роки, тобто за 56 (4 х 14) днів, що дорівнює майже двомісячному грошовому забезпеченню на день звільнення. Послуги адвоката від центру надання правової допомоги виявилися абсолютно безкоштовними. Отже, не варто наймати адвоката за плату – це нічим не допоможе. Учасники бойових дій від сплати судового збору звільняються. Раджу тим, хто досі не отримав компенсацію при звільненні – за свої права варто боротися і відстояти їх досить просто і абсолютно безкоштовно».
ВАРТО ЗНАТИ
Додаткова відпустка, передбачена ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», надається учасникам бойових дій, інвалідам війни та деяким іншим категоріям громадян за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Тобто, можна пропрацювати один місяць, чи навіть один день і використати цю відпустку. Її тривалість, на відміну від основної відпустки, не залежить від стажу роботи і того, скільки місяців особа працювала у календарному році – вона завжди має бути 14 днів. Ця відпустка не продовжується у разі настання тимчасової непрацездатності, її не можна розривати чи переносити на другий рік. Якщо початок відпустки припадає на один рік, а закінчення – на наступний, то вона вважається за той рік, на який припадає початок. Якщо додаткова відпустка протягом року не використана, то вона фактично пропадає. Компенсація за неї не виплачується навіть при звільненні. Розглянуте вище зразкове рішення Верховного Суду стосується тільки військовослужбовців при їх звільненні в умовах особливого періоду. Право на цю відпустку не обмежується тривалістю інших видів відпусток. Підставою для надання додаткової відпустки для учасника бойових дій чи інваліда війни є відповідне посвідчення та заява працівника. Надається вона незалежно від графіку відпусток, а відкликання працівника з такої відпустки не допускається.
Нагадаємо, що отримати інформацію щодо пільгових державних програм для отримання житла АТОвцями можна на порталі НОВА у статті «ЖИТЛО ДЛЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ – ЯК СКОРИСТАТИСЯ ПІЛЬГОЮ?»
Віктор КРУК
Стаття 16-2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності.
Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.