Зрозуміло, що «шумиха» окупантів навколо позицій ЗСУ біля населеного пункту Шуми була лише приводом для «легалізації так званого «вогню у відповідь».
Щойно стало відомо, що ніяка «делегація» нічого не буде обстежувати, рашистські окупанти відразу о 14:15 відкрили вогонь по українських позиціях буквально зі стрілецької зброї. Для коригування вогню російські окупанти підняли у небо два безпілотних літальних апарати. Все це однозначно і беззаперечно свідчить про те, що обстріл був прицільним та свідомо спрямованим на ділянку, де мала пройти зустріч представників СЦКК та ОБСЄ і відносно якої росіяни надали чергові «гарантії безпеки».
Це і так зрозуміло всім.
Але сам факт можливості «інспекції позицій ЗСУ» російськими загарбниками спричинив неабиякий резонанс у суспільстві.
Рашисти трохи постріляли і на деякий час заспокоїлись. А українські воїни продовжують мужньо дотримуватися «повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню» і належну «відповідь» російському агресору так і не надають.
Але коли на фронті все затихло, настала черга політиків з’ясовувати – так «хто ж кого переграв»?
Тут є кілька варіантів.
ВАРІАНТ 1 – УКРАЇНА ПЕРЕГРАЛА РОСІЮ І “ДНР”.
“Та сторона” не очікувала, що Київ погодиться на спільний огляд укріплень, а ми тим самим вибили в них право обстрілювати наші позиції з ультиматумом. В Міноборони заявили, що хоч спільну інспекцію продавлювали росіяни, вони все ж не очікували, що ми на це погодимось. Коли ж у штабі ООС заявили про порушення з боку бойовиків, аналогічні тим, які вони пред’являють українській стороні, і зажадали аналогічної спільної інспекції ворожих позицій, то бойовики “здулися” і під надуманим приводом відмовилися. А на додачу від безсилої злості ще й не придумали нічого кращого, як обстріляти ці самі позиції.
ВАРІАНТ 2 – РОСІЯ І “ДНР” ПЕРЕГРАЛИ УКРАЇНУ.
Після згоди української делегації в ТКГ на “спільну інспекцію” наших позицій, російські терористи отримали підтвердження, що влада Зеленського готова іти на поступки заради збереження тиші перед виборами і нею легко маніпулювати. Якщо це так, то в “Л-ДНР” будуть тиснути на українську владу й далі, тримаючи її у напрузі аж до самих виборів і граючи на пониження її рейтингу.
А на згадану інспекцію вони взагалі не збиралися, тому що, по-перше, прекрасно знають, що жодних порушень з нашого боку немає і СММ ОБСЄ це офіційно зафіксує, а по-друге, ризикують отримати від наших бійців “на горіхи”, тому що письмового наказу не відкривати вогонь у ворога на наших позиціях так ніхто й не наважився видати. Тому й почали увесь цей цирк з новими умовами участі в інспекції, щоби їм точно відомовили.
ВАРІАНТ 3 – УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ПЕРЕГРАВ ВЛАДУ ЗЕЛЕНСЬКОГО.
По-перше військові відмовилися виконувати усний наказ, від якого віяло зрадою. Про це написав головний редактор одного з українських видань Юрій Бутусов.
По-друге, хвиля народного обурення, обіцянки пікетів та мітингів зупинили владу, і вона злякалася. Щоправда, він цих самих пікетів це владу не врятувало – люди прийшли як на Банкову під Офіс президента, так і до резиденції, у якій живе голова днржави. А у Харкові взагалі вимагали імпічменту Зеленського. І щось підказує, що це лише початок, і якщо українська влада захоче й далі балансувати на межі зради, народ мовчати не буде.
ВАРІАНТ 4 – ВЛАДА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПЕРЕГРАЛА УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД.
По-перше, штаб ООС в останній момент дістав “кролика з капелюха”, внаслідок чого “спільну інспекцію” скасували, виставивши націонал-патріотів істеричками, попутно спостерігаючи, як вони сваряться між собою, у тому числі, у ветеранському русі.
По-друге, влада в особі керівника української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука і Офісу президента показала себе такими собі захисниками української гідності. Мовляв, вони, звісно ж, готові до миру, але не дозволять цим бойовикам нахабніти і принижувати Об’єднані сили і ОБСЄ.
Найцікавіше те, що кожен з цих варіантів має право на життя і за великого бажання можна до кожного з них підтягнуте ще аргументів. Тому оцінка і сприйняття цієї непересічної багатоходової ситуації не в останню чергу залежить від ставлення до Росії, “ДНР”, Зеленського і націонал-патріотів.
Перебираючи можливі варіанти всі якось забули про два важливі моменти:
перший – як там під обстрілами в умовах тотального обмеження можливостей захисту свого життя перебувають наші захисники?
І другий – з російськими окупантами немає сенсу домовлятися, бо вони ігнорують будь-які домовленості у випадку, коли їм це вигідно.
Любителям «перебирати варіанти» потрібно чітко усвідомити, що ворог має бути знищений або вигнаний з території України. Росія має відшкодувати матеріальні та моральні збитки державі та конкретним громадянам України, які потерпіли від «гри росіян у войнушку» на території України.
І тут – без варіантів!