Ти думаєш, що війна прийде в твоє місто і все почнеться з того, що місто наводнять підозрілі, незнайомі люди зовні схожі на Штірліца, чи кремезні молодики, які не можуть вимовити “Паляниця”, активізуються “сплячі агенти”, закинуті сюди років 5 тому? Не обов’язково.
Умовна баба Клава з твого під’їзду, яка днями на лавочці розказує про те, що війну між братскіми народами почали політики і сварять людей між собою, яка носила листівки за комуністів, потім за соціалістів, а потім за регіоналів. Одного дня, вона вештамиться з авоською біля блокпостів і патрулів, рахуючи їх кількість і в старенькому блокнотику робитиме помітки, а потім телефонуватиме місцевому депутату з ОПЗЖ з данними про охорону об’єктів міста.
Умовний дядя Стьопа, з сусіднього будинку, забачивши тебе в однострої, спитає тебе чи ти на риболовлю, а ти відповіш, що на військові збори. Він істерично стисне кулаки і скаже що “Ви” дурньою страждаєте, заводи стоять, а ти у войнушки граєшся. Ти йому – “родіну хтось має захищати”, а в нього при слові “родіна” в очах флешбеки: громихання гімну СССР, затхлий запах гнилого буряка і картоплі в “Аващном” і терпко-кислий смак дешевого крєпльоного “чєрнілка” на язику. А потім сидітиме в посадці коло траси в своєму старому Жигулі і рахуватиме кількість техніки в колоні.
Умовна тьотя Ґаля, твоя сусідка, любителька путіна і московської церкви, дізнавшись, що ти артелерист, проявить до тебе ледь не материнське піклування, телефонуючи тобі щодня. Переживатиме, чи живий, чи поїв, що вбивати це не по-божески, куди перекинули, скільки особового складу, скільки одиниць технікі, скільки хоботів ітд. А потім позаду тебе накриє “Смерчами” селище, де ти 5 хвилин тому купляв пацанам цигарки і забув там в крамничці телефон на зарядці.
Умовний наркоман Пашка, якому ця країна “должна”…
Умовна касірша Ірка, якій “всьоравно на каком”…
Умовний забулдига Міхалич, якого достали “всє еті ваши Майдани”…
“Ни любви, ни тоски, ни жалости”.
Ти будеш думати, що ворог попереду тебе, але частка людей, що на словах були “за мир”, “за всьо харошеє”, “лиш би чєлавєк бил хароший”, одного дня і будуть тими “агентами”, що діятимуть в тилу. Ворог якраз і йде війною до тебе, бо опір буде мінімальний, бо війна в головах багатьох наших земляків програна.
Щоб переглянути оригінал, перейдіть за посиланням.